Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катедральний храм святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці (Рим) (італ. Chiesa dei Santi Sergio e Bacco degli Ucraini) — український храм, розташований на П'яцца-делла-Мадонна-дей-Монті (італ. piazza della Madonna dei Monti) в районі Монті в Римі. Церква присвячена мученикам Сергію і Вакху, що походили з Сирії та померли мученицькою смертю за імператора Максиміна Дази II у 310 році. Від 11 липня 2019 року цей парафіяльний храм став осідком Апостольського екзархату для українців візантійського обряду, що проживають в Італії (УГКЦ).
| Катедральний храм Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі | |
|---|---|
| Chiesa santi Sergio e Bacco degli Ucraini | |
 | |
| 41°53′42.241200099991″ пн. ш. 12°29′27.038400099997″ сх. д. / 41.89507° пн. ш. 12.49084° сх. д. Piazza della Madonna dei Monti, 3 Roma, Italia | |
| Тип споруди | Катедральний храм |
| Сучасний статус | Катедральний храм Апостольського екзархату для українців візантійського обряду, які проживають в Італії |
| Розташування |  Італія[1], Рим |
| Перша згадка | ІХ століття |
| Початок будівництва | невідомо |
| Стиль | бароко і архітектура неокласицизму |
| Належність | Українська греко-католицька Церква (УГКЦ) |
| Єпархія | Апостольський екзархат Італії для українців візантійського обряду, які проживають в Італії (УГКЦ) |
| Реліквії | Копія Жировицької ікони Пресвятої Богородиці |
| Стан | d[1] |
| Власник | Santa Sofia - Associazione Religiosa per i Cattolici Ucraini |
| Час роботи | 6:30-19:00 |
| Епонім | Madonna del Pascolo |
| Присвячення | Мученикам Сергію та Вакху і Жировицькій іконі Пресвятої Богородиці |
| Покровитель | Мученики Сергій і Вакх |
| Вебсайт | ukr-parafia-roma.it |
  Катедральний храм Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці (Рим) (Італія) | |
 Катедральний храм Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Історія виникнення українського храму в Римі
На християнському Сході досі існує давня практика, коли помісні церкви мають свої представництва при інших патріарших церквах, з якими перебувають у сопричасті, тобто повній євхаристійній єдності. Така потреба в постійному прокураторові (представникові) при Апостольській столиці назріла і для Київської церкви, яка після підписання в 1596 році Берестейської унії відновила євхаристійну єдність Київської митрополії з Римським Апостольським престолом. У 1626 році митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Йосиф Велямин Рутський (5 квітня 1614 — 5 лютого 1637) відправив до Рима свого першого прокуратора — ієромонаха Миколу Новака. Після його смерті прокуратором у Вічному місті став єпископ Рафаїл Корсак (1637–1640), який за дорученням митрополита Рутського від імені всього руського (українського) народу просив папу надати українцям храм, який став би осідком прокураторів і гостинним домом для паломників.
Від 1632 до 1639 року митрополити Йосиф Велямин Рутський та Рафаїл Корсак працювали над організацією в Римі осідку прокураторів Київської з'єдиненої (греко-католицької) церкви. Це питання було вирішене у 1638 році, як свідчить про це лист від 12 липня 1638 року вже тоді митрополита Київського і всієї Русі Рафаїла Корсака до секретаря Конгрегації пропаганди віри Франческо Інґолі (21 листопада 1578 — 24 квітня 1649), у якому написано, зокрема, таке: «Незвичайно радію, що церкву Святих Сергія і Вакха призначено для русинів завдяки трудам Вашої Достойности».
25 червня 1640 року відбулося засідання в апостольському палаці на Квіриналі, на якому був присутнім Святіший Отець Урбан VIII (6 серпня 1623 — 29 червня 1644) та 11 кардиналів. Під час цього заходу був зачитаний декрет, за яким з'єдиненим русинам відводиться церква Святих мучеників Сергія і Вакха в Римі разом із прилеглими будівлями.
При храмі Святих Сергія і Вакха планували створити осідок прокураторів Київської церкви. Крім того, як читаємо в папських документах, передбачалося, що «цією парафіяльною церквою Святих Сергія і Вакха зможе користуватися Колегія руської нації, яка має бути там утворена». Та українські студенти і далі мешкали в Грецькій колегії. І щойно 18 грудня 1897 року папа Лев ХІІІ (20 лютого 1878 — 20 липня 1903) створив при храмі Руську колегію (тепер Українська папська колегія святого священномученика Йосафата), яка була перенесена в 1932 році до новозбудованого приміщення на пагорбі Янікул.
Коли українські та білоруські землі ввійшли до складу Російської і Австрійської імперій (наприкінці XVIII ст.), З'єдиненій Київській церкві заборонили мати представників при Апостольській столиці. У 1829 році, після смерті прокуратора ієромонаха Анатолія Вільчинського, російський царський уряд намагався привласнити церкву Святих Сергія і Вакха та прилеглі будівлі, мотивуючи це тим, що майно «належить Василіанському чинові, який опинився на російській території». Але Конгрегація пропаганди віри довела, що будинок і храм є власністю Апостольської столиці і призначила адміністраторами італійських священників, які здійснювали управління від 1830 до 1897 року. Коли ж у 1847 році до Рима із монастиря в Білій Литовської провінції (монастир заснований 1690 року, перестав існувати 1864 року) прибули священники-василіани Михайло Домбровський (†1879) та Ніканор Краєвський, які втекли з російських тюрем, то в церкві не було жодного комплекту східних богослужбових риз. У 1828 році було 14 комплектів, проте в 1833 році тодішній адміністратор наказав їх або переробити на латинські ризи, або продати. Згодом прокуратор Львівської митрополії, о. д-р Василь Левицький, у 1896–1902 роках писав: «[прибувши до нашої церкви] ми, крім великого Служебника і малого дияконника й одного Апостола, буквально, нічого не посідали … буквально, я не застав нічого, бо перед перебудовою цього дому мешкав там латинський священник … так що з обряду нашого ані жодної книжки, ані будь-чого іншого там уже не зосталося. Тоді я звертався, куди міг, як за іншими літургічними речами, так і за книжками церковними й отримував щедрі пожертви».
Історія церкви святих Сергія і Вакха
Згадка про першу сакральну споруду на цьому місці сягає початку IX століття — часів понтифікату папи Льва III (795–816). Папський біограф, розповідаючи про храми та монастирі, які прикрашав цей єпископ Рима, пише про каплицю Святих Сергія і Вакха, що розташована в так званому кварталі Калиніко. Наприкінці IX століття папа Венедикт III (855–858) обдарував цей монастир двома золотими чашами та дискосом. Церкву знову згадують у XI столітті в буллах пап Григорія VI та Григорія VII як монастир Святого Сергія, що називався Калинікійським на Субуррі. Імовірно, що храм, посвячений на честь святих мучеників Сергія і Вакха (військовиків високого рангу при дворі цезаря Східної Римської імперії Максиміна Дази II, які прийняли мученицьку смерть у Сирії приблизно 310 року), існував ще раніше.
Культ мучеників Сергія і Вакха швидко поширився по всій Римській імперії. У 527 році в Константинополі була збудована церква Святих Сергія і Вакха, тепер так звана Мала Свята Софія. У IX столітті в Римі було п'ять церков, присвячених святим Сергію і Вакху, проте сьогодні їхнє ім'я носить лише український храм.
Історія цієї церкви тісно пов'язана з іменем кардинала Антоніо Барберіні (1569–1646), великого мецената багатьох римських храмів, брата папи Урбана VIII. За його підтримки повністю відреставровано храм Святих Сергія і Вакха. Кардинал Барберіні також придбав прилеглі будинки для потреб українців і залишив фонд на утримання цих споруд і храму. Його ім'я викарбовано у пам'ятному написі над портиком церкви.
Екстер'єр храму
Фасад храму пережив реконструкції в 1729 і 1741 роках, а також у 1896 році, відколи в основному зберіг свій нинішній вигляд. У 1896 році, за понтифікату папи Льва XIII (1878–1903) під керівництвом Етторе Бонолі було додано чотири ніші, у які планувалося помістити статуї чотирьох великих учителів Східної церкви: Івана Золотоустого, Василія Великого, Григорія Богослова та Атанасія Великого. На фасаді сакральної споруди зображено герб цього папи й емблему Чину святого Василія Великого, генеральна курія якого від 1932 року разом із осідком прокуратора Київської Церкви перебувала при храмі Святих мучеників Сергія і Вакха.
Свій сучасний вигляд фасад української святині в Римі набув під час реконструкції 1969–1975 років. На площині фронтону храму в 1975 році з'явився вирізьблений з мармуру патріарший герб Йосифа Сліпого (17 лютого 1892 року – 7 вересня 1984 року), на якому зображено патріарший хрест, митру, архиєрейський жезл та Богородицю з піднятими в молитві руками (Оранту) із написом латиною «Per aspera ad astra» («Через терни до зірок»). А на фризі під ним – латинський напис, який українською звучить так: «Повернув власність храму і двора та відновив Йосиф кардинал Сліпий І, 1969–1973».
Того ж 1975 року ніші фасаду прикрасили чотирма мармуровими статуями високих церковних достойників, які відіграли важливу роль у тому, що ця святиня належить українській церкві. Праворуч угорі вміщена фігура папи Урбана VIII, який подарував цю посілість українському народу. А ліворуч угорі — мармурова фігура його брата, кардинала Антоніо Барберіні, який був великим меценатом і придбав та спорудив будівлі навколо храму для потреб прокураторів Київського митрополита, якими тоді були ченці-василіани. На нижньому ярусі, ліворуч, розташована статуя митрополита Йосифа Велямина Рутського, який наполегливо старався набути цю посілість у Римі для потреб Русько-української з'єдиненої церкви, а праворуч – патріарха Йосифа Сліпого, який повернув і відновив цю важливу пам'ятку присутності Української Церкви в Римі.
Автором мармурових скульптур є італійський скульптор Уґо Маццеї.
Інтер'єр храму
Сучасний інтер'єр церкви є результатом кількох реставрацій, починаючи з XVII століття. Першу з них розпочали за вказівкою Київського митрополита Рафаїла Корсака (1637–1640). Його надмогильна плита розташована в центральній частині підлоги храму. Після смерті цього митрополита реставраційні роботи здійснювалися під патронатом кардинала Барберіні. Тоді було завершено центральний престол, розширено вхідні двері й відновлено фасад. Наступні реставрації та часткові перебудови відбувалися протягом XVIII століття. Бічні престоли авторства Франческо Феррарі (1721–1744), дещо заглиблені в стіни й окреслені коринтськими пілястрами, виготовлені в 1741 році. До цього періоду також належать: фреска на стелі, що зображає прославлення в Небі Пресвятої Богородиці, у виконанні Себастьяна Чеккаріні (17 травня 1703 — 26 серпня 1783), ікони святих Сергія і Вакха та Василія Великого на бічних престолах пензля Ігнатія Стерна (італінізовано — Ignazio Stella, 1680–1748 роки). Запрестольну конху з двома гарними жолобчастими колонами зеленого кольору, завершеними коринтськими капітелями, створено за проєктом Філіппо Баріджіоні (1672–1753). В ній вміщено Жировицьку чудотворну ікону Богородиці, яку покриває металева сріблена та золочена риза, виготовлена в 1819 році. В святилищі розташовані дві овальні картини «Свята Анна навчає Марію» та «Різдво Ісуса Христа», які датуються першою половиною XVIII століття, обидві частково відновлені. Оздоблення святилища доповнює вітраж із зображенням голуба – Святого Духа, вмонтований в овальне вікно над Жировицькою чудотворною іконою Богородиці. Проєкт для вітража (беручи за взірець аналоги, зокрема в Соборі Святого Петра у Ватикані) виконав у 1970-х роках Михайло Мороз (1904–1992).
До 60-х років минулого століття над головним престолом був кам'яний, з багатою ліпниною балдахін на чотирьох колонах. Сучасний престол зроблений із білого каррарського мармуру. Його виготовив Уґо Маццеї на замовлення патріарха Йосифа у квітні 1971 року.
Іконостас
До 60-х років ХХ століття храм Святих Сергія і Вакха прикрашав зразковий п'ятиярусний (до половини з білого мармуру, увесь з елементами позолоти та 52-ма іконами) іконостас, споруджений у 1897 році коштом митрополита Галицького, архиєпископа Львівського, єпископа Кам'янецького Сильвестра кардинала Сембратовича (5 травня 1885 року – 4 серпня 1898 року), єпископа Перемишльського, Самбірського і Сяноцького Юліяна Пелеша (1891–1896), його наступника — єпископа Перемишльського, Самбірського і Сяноцького Костянтина Чеховича (21 лютого 1897 — 28 квітня 1915), єпископа Станіславівського Юліана Сас-Куїловського (22 вересня 1891 — 30 серпня 1899). Проте він був зруйнований і більша його частина безслідно пропала. Залишилися тільки ковані царські і дияконські врата, майстерно прикрашені мотивами виноградної лози, а також давніми іконами чотирьох євангелистів і двох архидияконів – святих Лаврентія і Стефана. Ікони на вратах написані олійними фарбами на металевій основі округлої форми в дусі новокласичного італійського мистецтва XIX століття. Тло цих ікон є темно-брунатне, крім ореолів, виконаних старо-золотою фарбою. Їх автором є Чезаре Карозеллі (1847–1927), нащадок славної малярської римської родини. Ікони первісного іконостаса в храмі Святих Сергія і Вакха він написав у 1897 році. Тоді ж був виготовлений мармуровий тетрапод, дерев'яне горне сідалище та кивот.
Теперішній двоярусний металевий іконостас був встановлений 16 серпня 1971 року. Намісні ікони Христа, Богородиці з Дитям, святого Миколая, святого й рівноапостольного князя Володимира, святої і рівноапостольної княгині Ольги та святої Женев'єви написав олійними фарбами в 1943 році в стилі французького імпресіонізму із вкрапленнями українських національних рис Олександр Савченко-Більський (1900–1991). Автор творив їх для іконостаса української греко-католицької катедри Святої Володимира в Парижі. Проте в 1972 році у паризькій церкві встановили новий іконостас, а твори О. Савченка-Більського були передані патріарху Йосифові до Рима і донині становлять частину іконостаса в храмі Святих мучеників Сергія і Вакха.
Поховання в крипті храму
Давні епітафії, написані на мармурових плитах долівки в церкві, свідчать про захоронення в ній митрополита Київського і всієї Русі Рафаїла Корсака (1595 чи 1601 рік, Новгородок – 28 серпня 1640 року, Рим): «Рафаїлові графові Корсакові, архиєпископу Київському і Галицькому, митрополитові всієї Русі, що його вислав польський король Зиґмунт ІІІ до Апостольського престолу для вирішення дуже важливих справ і беатифікації Йосафата Кунцевича, архиєпископа Полоцького. Довершив точно і щасливо справу. Церкву цю приоздобив привезеними з собою священними обрусами і золотими та срібними дарами та випросив у папи Урбана VIII сусідній дім для монахів своєї нації Чину святого Василія Великого. Помер передчасно і тут похований. Полоцькі монахи встановили цю пам'ятну таблицю 17 грудня 1673 року».
Ще одна меморіальна плита вказує на поховання в крипті храму Івана Інокентія Міку-Кляйна (1692–1768), єпископа Фаґарша Румунської греко-католицької Церкви, який помер 22 вересня 1768 року і був похований у крипті церкви Святих мучеників Сергія і Вакха. 22 червня 1997 року його тлінні рештки були перенесені до храму румунської колегії Піо Ромено в Римі. А 2 серпня 1997 року їх перевезли до м. Блаж, де перепоховали 19 жовтня 1997 в катедральному соборі Святої Трійці.
У крипті спочивають тлінні останки також і інших осіб, які з певних причин були в ній похоронені.
Історія храму в ХХ і на початку ХХІ століття
Від 18 грудня 1897 року до 1932-го при храмі Святих Сергія і Вакха діяла Руська колегія (тепер Українська папська колегія святого священномученика Йосафата). Упродовж 1932–1960 років церква і прилеглі до неї будівлі належали Василіанському чину святого Йосафата. У 1960 році ченці-василіани перенесли свій осідок у нове приміщення монастиря на Авентині. Тоді ж храм Святих Сергія і Вакха та будинок перейшли у власність Папської латиноамериканської колегії, яка відтак перепродала храм разом із прилеглими будівлями світській компанії «Флоріо–Тонеллі».
Після звільнення із сибірського ГУЛАГу і приїзду до Рима в 1963 році митрополит Йосиф Сліпий відразу взявся за справу повернення церковного комплексу та його відновлення. Із 1970 року храм і прилеглі будівлі знову стали власністю Української греко-католицької церкви. Того ж року завдяки старанням патріарха Йосифа кардинал Анжело Делл'Аква (9 грудня 1903 — 27 серпня 1972), вікарій папи для єпархії міста Рима, декретом «Pastoris vigilantis» («Пастир, що чуває») від 8 вересня утворив персональну парафію для українців-католиків візантійського обряду, «щоб Христові вірні, які походять з українського народу і проживають в різних куточках Рима, духовно єдналися і отримували належну опіку».
У 1970-х роках були проведені археологічні дослідження крипти храму. Їх результати доводять, що це не просто підземне приміщення, утворене під час будівництва церкви. Фахівці стверджують, що храм зведено на залишках будівлі ІІ століття до Христа і що це міг бути мистецьки оздоблений палац одного з давньоримських вельмож.
11 липня 2019 року Святіший Отець Франциск буллою «Christo Salvatori» («Христу-Спасителю») створив для українців візантійського обряду Апостольський екзархат в Італії. Катедральним храмом новоствореної церковної структури стала парафіяльна церква Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.].
Копія Жировицької чудотворної ікони Пресвятої Богородиці в українському храмі Святих Серія і Вакха в Римі
Окрасою храму є збільшена копія Жировицької чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, яка була віднайдена на стіні захристії на початку серпня 1718 року. У ніч на 7 вересня 1719 року, за наказом папи Климента ХІ (1700–1721), ікону було вирізано з муру й перенесено до церкви та вмуровано над головним престолом, де вона перебуває до сьогодні. Від 25 серпня 1719 року до 10 лютого 1804 року був зареєстрований 151 випадок оздоровлення й заступництва. Із них 128 випадків належать до першого періоду: від 25 серпня до 7 вересня 1719 року.
Упродовж усієї історії української святині у Вічному місті римські архиєреї не залишали поза увагою цей храм. Папа Олександр VII (1655–1677) надав 5 листопада 1665 року церкві Святих Сергія і Вакха повний відпуст у день пам'яті священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького. Папа Климент IX (1667–1669) 23 жовтня 1667 року надав храму такий привілей у це ж свято впродовж семи років. Папа Пій VII (1800–1823) урочисто відвідав церкву в 1819 році, а його наступник, папа Лев ХІІ (1823–1829), у 1827 році своїм декретом присвятив церкву Святих мучеників Сергія і Вакха ще й Божій Матері «На пасовищі». Означення «На пасовищі» нагадує про місце знайдення пастухами оригіналу Жировицької ікони Божої Матері, що трапилося в селі Жировичі (теперішня Білорусь) у 70-х роках XV століття.
Храм Святих Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці сьогодні
Сьогодні церква Святих Сергія та Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці є катедральним храмом Апостольського екзархату для українців візантійського обряду, які проживають в Італії. У церкві щодня звершуються богослужіння, тут вирує активне парафіяльне життя. Тож у багатомільйонному Вічному місті на порозі третього тисячоліття в пісні прослави Творця лунає також молитва українською мовою.
Примітки
- dati.beniculturali.it — 2014.
- Душпастирі парафії. Українська парафія в Римі (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
- Miscellaneous Literary Sources for Cult of Ss. Sergius and Bacchus. www.ucc.ie. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
- Василіянська обитель у Римі – OSBM (укр.). Процитовано 16 вересня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Rinunce e nomine. press.vatican.va. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 14 вересня 2020.
- Блаженніший Святослав про чудотворну Жировицьку ікону Пресвятої Богородиці (укр.), процитовано 16 вересня 2020
- 1735 - Задокументовано понад 150 випадків зцілень. https://ukr-parafia-roma.it/uk/ (укр.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 16/09/2020.
- Церква Святих Сергія та Вакха в Римі - найстаріша українська "амбасада" у Європі (укр.). Процитовано 16/09/2020.
{{}}:|first=з пропущеним|last=()
Посилання
Парнікоза І. Українські сліди у Римі. Прадідівська слава. Українські пам'ятки (22.01.2023).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katedralnij hram svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici Rim ital Chiesa dei Santi Sergio e Bacco degli Ucraini ukrayinskij hram roztashovanij na P yacca della Madonna dej Monti ital piazza della Madonna dei Monti v rajoni Monti v Rimi Cerkva prisvyachena muchenikam Sergiyu i Vakhu sho pohodili z Siriyi ta pomerli muchenickoyu smertyu za imperatora Maksimina Dazi II u 310 roci Vid 11 lipnya 2019 roku cej parafiyalnij hram stav osidkom Apostolskogo ekzarhatu dlya ukrayinciv vizantijskogo obryadu sho prozhivayut v Italiyi UGKC Katedralnij hram Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici v RimiChiesa santi Sergio e Bacco degli Ucraini41 53 42 241200099991 pn sh 12 29 27 038400099997 sh d 41 89507 pn sh 12 49084 sh d 41 89507 12 49084 Piazza della Madonna dei Monti 3 Roma ItaliaTip sporudiKatedralnij hramSuchasnij statusKatedralnij hram Apostolskogo ekzarhatu dlya ukrayinciv vizantijskogo obryadu yaki prozhivayut v ItaliyiRoztashuvannya Italiya 1 RimPersha zgadkaIH stolittyaPochatok budivnictvanevidomoStilbaroko i arhitektura neoklasicizmuNalezhnistUkrayinska greko katolicka Cerkva UGKC YeparhiyaApostolskij ekzarhat Italiyi dlya ukrayinciv vizantijskogo obryadu yaki prozhivayut v Italiyi UGKC RelikviyiKopiya Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi BogorodiciStannacionalna spadshina Italiyid 1 VlasnikSanta Sofia Associazione Religiosa per i Cattolici UcrainiChas roboti6 30 19 00EponimMadonna del PascoloPrisvyachennyaMuchenikam Sergiyu ta Vakhu i Zhirovickij ikoni Presvyatoyi BogorodiciPokrovitelMucheniki Sergij i VakhVebsajtukr parafia roma itKatedralnij hram Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici Rim Italiya Katedralnij hram Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya viniknennya ukrayinskogo hramu v Rimi 2 Istoriya cerkvi svyatih Sergiya i Vakha 3 Ekster yer hramu 4 Inter yer hramu 5 Ikonostas 6 Pohovannya v kripti hramu 7 Istoriya hramu v HH i na pochatku HHI stolittya 8 Kopiya Zhirovickoyi chudotvornoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici v ukrayinskomu hrami Svyatih Seriya i Vakha v Rimi 9 Hram Svyatih Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici sogodni 10 Primitki 11 PosilannyaIstoriya viniknennya ukrayinskogo hramu v Rimired Na hristiyanskomu Shodi dosi isnuye davnya praktika koli pomisni cerkvi mayut svoyi predstavnictva pri inshih patriarshih cerkvah z yakimi perebuvayut u soprichasti tobto povnij yevharistijnij yednosti Taka potreba v postijnomu prokuratorovi predstavnikovi pri Apostolskij stolici nazrila i dlya Kiyivskoyi cerkvi yaka pislya pidpisannya v 1596 roci Berestejskoyi uniyi vidnovila yevharistijnu yednist Kiyivskoyi mitropoliyi z Rimskim Apostolskim prestolom U 1626 roci mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi Josif Velyamin Rutskij 5 kvitnya 1614 5 lyutogo 1637 vidpraviv do Rima svogo pershogo prokuratora iyeromonaha Mikolu Novaka Pislya jogo smerti prokuratorom u Vichnomu misti stav yepiskop Rafayil Korsak 1637 1640 yakij za doruchennyam mitropolita Rutskogo vid imeni vsogo ruskogo ukrayinskogo narodu prosiv papu nadati ukrayincyam hram yakij stav bi osidkom prokuratoriv i gostinnim domom dlya palomnikiv Vid 1632 do 1639 roku mitropoliti Josif Velyamin Rutskij ta Rafayil Korsak pracyuvali nad organizaciyeyu v Rimi osidku prokuratoriv Kiyivskoyi z yedinenoyi greko katolickoyi cerkvi Ce pitannya bulo virishene u 1638 roci yak svidchit pro ce list vid 12 lipnya 1638 roku vzhe todi mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Rusi Rafayila Korsaka do sekretarya Kongregaciyi propagandi viri Franchesko Ingoli 21 listopada 1578 24 kvitnya 1649 u yakomu napisano zokrema take Nezvichajno radiyu sho cerkvu Svyatih Sergiya i Vakha priznacheno dlya rusiniv zavdyaki trudam Vashoyi Dostojnosti 25 chervnya 1640 roku vidbulosya zasidannya v apostolskomu palaci na Kvirinali na yakomu buv prisutnim Svyatishij Otec Urban VIII 6 serpnya 1623 29 chervnya 1644 ta 11 kardinaliv Pid chas cogo zahodu buv zachitanij dekret za yakim z yedinenim rusinam vidvoditsya cerkva Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha v Rimi razom iz prileglimi budivlyami Pri hrami Svyatih Sergiya i Vakha planuvali stvoriti osidok prokuratoriv Kiyivskoyi cerkvi Krim togo yak chitayemo v papskih dokumentah peredbachalosya sho ciyeyu parafiyalnoyu cerkvoyu Svyatih Sergiya i Vakha zmozhe koristuvatisya Kolegiya ruskoyi naciyi yaka maye buti tam utvorena Ta ukrayinski studenti i dali meshkali v Greckij kolegiyi I shojno 18 grudnya 1897 roku papa Lev HIII 20 lyutogo 1878 20 lipnya 1903 stvoriv pri hrami Rusku kolegiyu teper Ukrayinska papska kolegiya svyatogo svyashennomuchenika Josafata yaka bula perenesena v 1932 roci do novozbudovanogo primishennya na pagorbi Yanikul Koli ukrayinski ta biloruski zemli vvijshli do skladu Rosijskoyi i Avstrijskoyi imperij naprikinci XVIII st Z yedinenij Kiyivskij cerkvi zaboronili mati predstavnikiv pri Apostolskij stolici U 1829 roci pislya smerti prokuratora iyeromonaha Anatoliya Vilchinskogo rosijskij carskij uryad namagavsya privlasniti cerkvu Svyatih Sergiya i Vakha ta prilegli budivli motivuyuchi ce tim sho majno nalezhit Vasilianskomu chinovi yakij opinivsya na rosijskij teritoriyi Ale Kongregaciya propagandi viri dovela sho budinok i hram ye vlasnistyu Apostolskoyi stolici i priznachila administratorami italijskih svyashennikiv yaki zdijsnyuvali upravlinnya vid 1830 do 1897 roku Koli zh u 1847 roci do Rima iz monastirya v Bilij Litovskoyi provinciyi monastir zasnovanij 1690 roku perestav isnuvati 1864 roku pribuli svyashenniki vasiliani Mihajlo Dombrovskij 1879 ta Nikanor Krayevskij yaki vtekli z rosijskih tyurem to v cerkvi ne bulo zhodnogo komplektu shidnih bogosluzhbovih riz U 1828 roci bulo 14 komplektiv prote v 1833 roci todishnij administrator nakazav yih abo pererobiti na latinski rizi abo prodati 2 Zgodom prokurator Lvivskoyi mitropoliyi o d r Vasil Levickij u 1896 1902 rokah pisav pribuvshi do nashoyi cerkvi mi krim velikogo Sluzhebnika i malogo diyakonnika j odnogo Apostola bukvalno nichogo ne posidali bukvalno ya ne zastav nichogo bo pered perebudovoyu cogo domu meshkav tam latinskij svyashennik tak sho z obryadu nashogo ani zhodnoyi knizhki ani bud chogo inshogo tam uzhe ne zostalosya Todi ya zvertavsya kudi mig yak za inshimi liturgichnimi rechami tak i za knizhkami cerkovnimi j otrimuvav shedri pozhertvi Istoriya cerkvi svyatih Sergiya i Vakhared nbsp Gravyura cerkvi Dzhuzeppe Vazi z 1750 Zgadka pro pershu sakralnu sporudu na comu misci syagaye pochatku IX stolittya chasiv pontifikatu papi Lva III 795 816 Papskij biograf rozpovidayuchi pro hrami ta monastiri yaki prikrashav cej yepiskop Rima pishe pro kaplicyu Svyatih Sergiya i Vakha sho roztashovana v tak zvanomu kvartali Kaliniko Naprikinci IX stolittya papa Venedikt III 855 858 obdaruvav cej monastir dvoma zolotimi chashami ta diskosom Cerkvu znovu zgaduyut u XI stolitti v bullah pap Grigoriya VI ta Grigoriya VII yak monastir Svyatogo Sergiya sho nazivavsya Kalinikijskim na Suburri Imovirno sho hram posvyachenij na chest svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha vijskovikiv visokogo rangu pri dvori cezarya Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Maksimina Dazi II yaki prijnyali muchenicku smert u Siriyi priblizno 310 roku isnuvav she ranishe Kult muchenikiv Sergiya i Vakha shvidko poshirivsya po vsij Rimskij imperiyi 3 U 527 roci v Konstantinopoli bula zbudovana cerkva Svyatih Sergiya i Vakha teper tak zvana Mala Svyata Sofiya U IX stolitti v Rimi bulo p yat cerkov prisvyachenih svyatim Sergiyu i Vakhu prote sogodni yihnye im ya nosit lishe ukrayinskij hram Istoriya ciyeyi cerkvi tisno pov yazana z imenem kardinala Antonio Barberini 1569 1646 velikogo mecenata bagatoh rimskih hramiv brata papi Urbana VIII Za jogo pidtrimki povnistyu vidrestavrovano hram Svyatih Sergiya i Vakha Kardinal Barberini takozh pridbav prilegli budinki dlya potreb ukrayinciv i zalishiv fond na utrimannya cih sporud i hramu Jogo im ya vikarbovano u pam yatnomu napisi nad portikom cerkvi Ekster yer hramured nbsp Fasad hramu perezhiv rekonstrukciyi v 1729 i 1741 rokah a takozh u 1896 roci vidkoli v osnovnomu zberig svij ninishnij viglyad U 1896 roci za pontifikatu papi Lva XIII 1878 1903 pid kerivnictvom Ettore Bonoli bulo dodano chotiri nishi u yaki planuvalosya pomistiti statuyi chotiroh velikih uchiteliv Shidnoyi cerkvi Ivana Zolotoustogo Vasiliya Velikogo Grigoriya Bogoslova ta Atanasiya Velikogo Na fasadi sakralnoyi sporudi zobrazheno gerb cogo papi j emblemu Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo generalna kuriya yakogo vid 1932 roku razom iz osidkom prokuratora Kiyivskoyi Cerkvi perebuvala pri hrami Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha Svij suchasnij viglyad fasad ukrayinskoyi svyatini v Rimi nabuv pid chas rekonstrukciyi 1969 1975 rokiv Na ploshini frontonu hramu v 1975 roci z yavivsya virizblenij z marmuru patriarshij gerb Josifa Slipogo 17 lyutogo 1892 roku 7 veresnya 1984 roku na yakomu zobrazheno patriarshij hrest mitru arhiyerejskij zhezl ta Bogorodicyu z pidnyatimi v molitvi rukami Orantu iz napisom latinoyu Per aspera ad astra Cherez terni do zirok A na frizi pid nim latinskij napis yakij ukrayinskoyu zvuchit tak Povernuv vlasnist hramu i dvora ta vidnoviv Josif kardinal Slipij I 1969 1973 Togo zh 1975 roku nishi fasadu prikrasili chotirma marmurovimi statuyami visokih cerkovnih dostojnikiv yaki vidigrali vazhlivu rol u tomu sho cya svyatinya nalezhit ukrayinskij cerkvi Pravoruch ugori vmishena figura papi Urbana VIII yakij podaruvav cyu posilist ukrayinskomu narodu A livoruch ugori marmurova figura jogo brata kardinala Antonio Barberini yakij buv velikim mecenatom i pridbav ta sporudiv budivli navkolo hramu dlya potreb prokuratoriv Kiyivskogo mitropolita yakimi todi buli chenci vasiliani Na nizhnomu yarusi livoruch roztashovana statuya mitropolita Josifa Velyamina Rutskogo yakij napoleglivo staravsya nabuti cyu posilist u Rimi dlya potreb Rusko ukrayinskoyi z yedinenoyi cerkvi a pravoruch patriarha Josifa Slipogo yakij povernuv i vidnoviv cyu vazhlivu pam yatku prisutnosti Ukrayinskoyi Cerkvi v Rimi Avtorom marmurovih skulptur ye italijskij skulptor Ugo Macceyi Inter yer hramured nbsp Suchasnij inter yer cerkvi ye rezultatom kilkoh restavracij pochinayuchi z XVII stolittya Pershu z nih rozpochali za vkazivkoyu Kiyivskogo mitropolita Rafayila Korsaka 1637 1640 Jogo nadmogilna plita roztashovana v centralnij chastini pidlogi hramu Pislya smerti cogo mitropolita restavracijni roboti zdijsnyuvalisya pid patronatom kardinala Barberini Todi bulo zaversheno centralnij prestol rozshireno vhidni dveri j vidnovleno fasad Nastupni restavraciyi ta chastkovi perebudovi vidbuvalisya protyagom XVIII stolittya Bichni prestoli avtorstva Franchesko Ferrari 1721 1744 desho zaglibleni v stini j okresleni korintskimi pilyastrami vigotovleni v 1741 roci Do cogo periodu takozh nalezhat freska na steli sho zobrazhaye proslavlennya v Nebi Presvyatoyi Bogorodici u vikonanni Sebastyana Chekkarini 17 travnya 1703 26 serpnya 1783 ikoni svyatih Sergiya i Vakha ta Vasiliya Velikogo na bichnih prestolah penzlya Ignatiya Sterna italinizovano Ignazio Stella 1680 1748 roki Zaprestolnu konhu z dvoma garnimi zholobchastimi kolonami zelenogo koloru zavershenimi korintskimi kapitelyami stvoreno za proyektom Filippo Baridzhioni 1672 1753 V nij vmisheno Zhirovicku chudotvornu ikonu Bogorodici yaku pokrivaye metaleva sriblena ta zolochena riza vigotovlena v 1819 roci V svyatilishi roztashovani dvi ovalni kartini Svyata Anna navchaye Mariyu ta Rizdvo Isusa Hrista yaki datuyutsya pershoyu polovinoyu XVIII stolittya obidvi chastkovo vidnovleni Ozdoblennya svyatilisha dopovnyuye vitrazh iz zobrazhennyam goluba Svyatogo Duha vmontovanij v ovalne vikno nad Zhirovickoyu chudotvornoyu ikonoyu Bogorodici Proyekt dlya vitrazha beruchi za vzirec analogi zokrema v Sobori Svyatogo Petra u Vatikani vikonav u 1970 h rokah Mihajlo Moroz 1904 1992 Do 60 h rokiv minulogo stolittya nad golovnim prestolom buv kam yanij z bagatoyu lipninoyu baldahin na chotiroh kolonah Suchasnij prestol zroblenij iz bilogo karrarskogo marmuru Jogo vigotoviv Ugo Macceyi na zamovlennya patriarha Josifa u kvitni 1971 roku Ikonostasred nbsp Do 60 h rokiv HH stolittya hram Svyatih Sergiya i Vakha prikrashav zrazkovij p yatiyarusnij do polovini z bilogo marmuru uves z elementami pozoloti ta 52 ma ikonami ikonostas sporudzhenij u 1897 roci koshtom mitropolita Galickogo arhiyepiskopa Lvivskogo yepiskopa Kam yaneckogo Silvestra kardinala Sembratovicha 5 travnya 1885 roku 4 serpnya 1898 roku yepiskopa Peremishlskogo Sambirskogo i Syanockogo Yuliyana Pelesha 1891 1896 jogo nastupnika yepiskopa Peremishlskogo Sambirskogo i Syanockogo Kostyantina Chehovicha 21 lyutogo 1897 28 kvitnya 1915 yepiskopa Stanislavivskogo Yuliana Sas Kuyilovskogo 22 veresnya 1891 30 serpnya 1899 Prote vin buv zrujnovanij i bilsha jogo chastina bezslidno propala Zalishilisya tilki kovani carski i diyakonski vrata majsterno prikrasheni motivami vinogradnoyi lozi a takozh davnimi ikonami chotiroh yevangelistiv i dvoh arhidiyakoniv svyatih Lavrentiya i Stefana Ikoni na vratah napisani olijnimi farbami na metalevij osnovi okrugloyi formi v dusi novoklasichnogo italijskogo mistectva XIX stolittya Tlo cih ikon ye temno brunatne krim oreoliv vikonanih staro zolotoyu farboyu Yih avtorom ye Chezare Karozelli 1847 1927 nashadok slavnoyi malyarskoyi rimskoyi rodini Ikoni pervisnogo ikonostasa v hrami Svyatih Sergiya i Vakha vin napisav u 1897 roci Todi zh buv vigotovlenij marmurovij tetrapod derev yane gorne sidalishe ta kivot Teperishnij dvoyarusnij metalevij ikonostas buv vstanovlenij 16 serpnya 1971 roku Namisni ikoni Hrista Bogorodici z Dityam svyatogo Mikolaya svyatogo j rivnoapostolnogo knyazya Volodimira svyatoyi i rivnoapostolnoyi knyagini Olgi ta svyatoyi Zhenev yevi napisav olijnimi farbami v 1943 roci v stili francuzkogo impresionizmu iz vkraplennyami ukrayinskih nacionalnih ris Oleksandr Savchenko Bilskij 1900 1991 Avtor tvoriv yih dlya ikonostasa ukrayinskoyi greko katolickoyi katedri Svyatoyi Volodimira v Parizhi Prote v 1972 roci u parizkij cerkvi vstanovili novij ikonostas a tvori O Savchenka Bilskogo buli peredani patriarhu Josifovi do Rima i donini stanovlyat chastinu ikonostasa v hrami Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha Pohovannya v kripti hramured Davni epitafiyi napisani na marmurovih plitah dolivki v cerkvi svidchat pro zahoronennya v nij mitropolita Kiyivskogo i vsiyeyi Rusi Rafayila Korsaka 1595 chi 1601 rik Novgorodok 28 serpnya 1640 roku Rim Rafayilovi grafovi Korsakovi arhiyepiskopu Kiyivskomu i Galickomu mitropolitovi vsiyeyi Rusi sho jogo vislav polskij korol Zigmunt III do Apostolskogo prestolu dlya virishennya duzhe vazhlivih sprav i beatifikaciyi Josafata Kuncevicha arhiyepiskopa Polockogo Dovershiv tochno i shaslivo spravu Cerkvu cyu priozdobiv privezenimi z soboyu svyashennimi obrusami i zolotimi ta sribnimi darami ta viprosiv u papi Urbana VIII susidnij dim dlya monahiv svoyeyi naciyi Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo Pomer peredchasno i tut pohovanij Polocki monahi vstanovili cyu pam yatnu tablicyu 17 grudnya 1673 roku She odna memorialna plita vkazuye na pohovannya v kripti hramu Ivana Inokentiya Miku Klyajna 1692 1768 yepiskopa Fagarsha Rumunskoyi greko katolickoyi Cerkvi yakij pomer 22 veresnya 1768 roku i buv pohovanij u kripti cerkvi Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha 22 chervnya 1997 roku jogo tlinni reshtki buli pereneseni do hramu rumunskoyi kolegiyi Pio Romeno v Rimi A 2 serpnya 1997 roku yih perevezli do m Blazh de perepohovali 19 zhovtnya 1997 v katedralnomu sobori Svyatoyi Trijci U kripti spochivayut tlinni ostanki takozh i inshih osib yaki z pevnih prichin buli v nij pohoroneni Istoriya hramu v HH i na pochatku HHI stolittyared nbsp nbsp Vid 18 grudnya 1897 roku do 1932 go pri hrami Svyatih Sergiya i Vakha diyala Ruska kolegiya teper Ukrayinska papska kolegiya svyatogo svyashennomuchenika Josafata Uprodovzh 1932 1960 rokiv cerkva i prilegli do neyi budivli nalezhali Vasilianskomu chinu svyatogo Josafata U 1960 roci chenci vasiliani perenesli svij osidok u nove primishennya monastirya na Aventini 4 Todi zh hram Svyatih Sergiya i Vakha ta budinok perejshli u vlasnist Papskoyi latinoamerikanskoyi kolegiyi yaka vidtak pereprodala hram razom iz prileglimi budivlyami svitskij kompaniyi Florio Tonelli Pislya zvilnennya iz sibirskogo GULAGu i priyizdu do Rima v 1963 roci mitropolit Josif Slipij vidrazu vzyavsya za spravu povernennya cerkovnogo kompleksu ta jogo vidnovlennya Iz 1970 roku hram i prilegli budivli znovu stali vlasnistyu Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Togo zh roku zavdyaki starannyam patriarha Josifa kardinal Anzhelo Dell Akva 9 grudnya 1903 27 serpnya 1972 vikarij papi dlya yeparhiyi mista Rima dekretom Pastoris vigilantis Pastir sho chuvaye vid 8 veresnya utvoriv personalnu parafiyu dlya ukrayinciv katolikiv vizantijskogo obryadu shob Hristovi virni yaki pohodyat z ukrayinskogo narodu i prozhivayut v riznih kutochkah Rima duhovno yednalisya i otrimuvali nalezhnu opiku U 1970 h rokah buli provedeni arheologichni doslidzhennya kripti hramu Yih rezultati dovodyat sho ce ne prosto pidzemne primishennya utvorene pid chas budivnictva cerkvi Fahivci stverdzhuyut sho hram zvedeno na zalishkah budivli II stolittya do Hrista i sho ce mig buti mistecki ozdoblenij palac odnogo z davnorimskih velmozh 11 lipnya 2019 roku Svyatishij Otec Francisk bulloyu Christo Salvatori Hristu Spasitelyu stvoriv dlya ukrayinciv vizantijskogo obryadu Apostolskij ekzarhat v Italiyi Katedralnim hramom novostvorenoyi cerkovnoyi strukturi stala parafiyalna cerkva Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici v Rimi Arhivovano 17 veresnya 2020 u Wayback Machine 5 Kopiya Zhirovickoyi chudotvornoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici v ukrayinskomu hrami Svyatih Seriya i Vakha v Rimired nbsp nbsp Okrasoyu hramu ye zbilshena kopiya Zhirovickoyi chudotvornoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici yaka bula vidnajdena na stini zahristiyi na pochatku serpnya 1718 roku U nich na 7 veresnya 1719 roku za nakazom papi Klimenta HI 1700 1721 ikonu bulo virizano z muru j pereneseno do cerkvi ta vmurovano nad golovnim prestolom de vona perebuvaye do sogodni 6 Vid 25 serpnya 1719 roku do 10 lyutogo 1804 roku buv zareyestrovanij 151 vipadok ozdorovlennya j zastupnictva Iz nih 128 vipadkiv nalezhat do pershogo periodu vid 25 serpnya do 7 veresnya 1719 roku 7 Uprodovzh usiyeyi istoriyi ukrayinskoyi svyatini u Vichnomu misti rimski arhiyereyi ne zalishali poza uvagoyu cej hram Papa Oleksandr VII 1655 1677 nadav 5 listopada 1665 roku cerkvi Svyatih Sergiya i Vakha povnij vidpust u den pam yati svyashennomuchenika Josafata arhiyepiskopa Polockogo Papa Kliment IX 1667 1669 23 zhovtnya 1667 roku nadav hramu takij privilej u ce zh svyato vprodovzh semi rokiv Papa Pij VII 1800 1823 urochisto vidvidav cerkvu v 1819 roci a jogo nastupnik papa Lev HII 1823 1829 u 1827 roci svoyim dekretom prisvyativ cerkvu Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha she j Bozhij Materi Na pasovishi Oznachennya Na pasovishi nagaduye pro misce znajdennya pastuhami originalu Zhirovickoyi ikoni Bozhoyi Materi sho trapilosya v seli Zhirovichi teperishnya Bilorus u 70 h rokah XV stolittya Hram Svyatih Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici sogodnired Sogodni cerkva Svyatih Sergiya ta Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici ye katedralnim hramom Apostolskogo ekzarhatu dlya ukrayinciv vizantijskogo obryadu yaki prozhivayut v Italiyi U cerkvi shodnya zvershuyutsya bogosluzhinnya tut viruye aktivne parafiyalne zhittya Tozh u bagatomiljonnomu Vichnomu misti na porozi tretogo tisyacholittya v pisni proslavi Tvorcya lunaye takozh molitva ukrayinskoyu movoyu 8 Primitkired a b dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 Dushpastiri parafiyi Ukrayinska parafiya v Rimi ukr Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 9 veresnya 2020 Miscellaneous Literary Sources for Cult of Ss Sergius and Bacchus www ucc ie Arhiv originalu za 10 grudnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Vasiliyanska obitel u Rimi OSBM ukr Procitovano 16 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Rinunce e nomine press vatican va Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 14 veresnya 2020 Blazhennishij Svyatoslav pro chudotvornu Zhirovicku ikonu Presvyatoyi Bogorodici ukr procitovano 16 veresnya 2020 1735 Zadokumentovano ponad 150 vipadkiv zcilen https ukr parafia roma it uk ukr Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 16 09 2020 Cerkva Svyatih Sergiya ta Vakha v Rimi najstarisha ukrayinska ambasada u Yevropi ukr Procitovano 16 09 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a first z propushenim last dovidka Posilannyared Parnikoza I Ukrayinski slidi u Rimi Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki 22 01 2023 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Katedralnij hram Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi Bogorodici Rim amp oldid 42340531