Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Денарій (лат. denarius, дослівно — «що складається з десяти», від лат. deni — «по десяти», від лат. decem — «10»), знаний також як каролінзький або середньовічний денарій — срібна, а пізніше білонна монета, яку почали карбувати по всій території Каролінгської імперії унаслідок [it], проведеної в другій половині VIII століття Піпіном Коротким та його сином Карлом Великим. Один каролінгський денарій дорівнював 1⁄240 розрахункової лібри (фунта) і 1⁄12 розрахункового соліда (шилінга) срібла та протягом наступних чотирьох століть, до появи гроша («товстого денарія»), каролінзький денарій у своїх місцевих версіях був фактично єдиною монетою, яка карбувалась на території країн Європи, утворених на уламках Каролінзької імперії і навіть низкою сусідніх з ними країн.
| Каролінзький денарій | |||
|---|---|---|---|
| (італ. Lira genovese) | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Каролінзька імперія | ||
| Похідні та паралельні одиниці | |||
| Дробові | обол | ||
| Історія | |||
| Дата | 268 рік до н. е | ||
| Початок вилучення | кінець III століття | ||
| Валюта-наступниця | Антонініан | ||
Назву денарій і похідні від неї носили дрібні срібні монети різних держав (деньє у Франції, денаро в Італії, дінеро в Іспанії, дінейру в Португалії, пфеннінг в Німеччині, пенінг в Скандинавії, пенні в Британії, парвус в Богемії, пенязь в Литві).
Передумови. Римський денарій
В Стародавньому Римі перші срібні монети з назвою денарій були викарбувані близько 211 року до н. е., під час Другої Пунічної війни. Цей денарій важив 4,5 грама або 1⁄72 римського фунта і був основою срібною монетою в Римській республіці. Спочатку денарій був рівний 10 мідним асам. Звідси й пішла назва монети, яка дослівно означає «складений з десяти». Близько 141 року до н. е. у зв'язку зі зменшенням ваги аса, денарій було прирівняно до 16 асів.
З 200 року до н.е і до кінця існування Республіки вага денарія становила 3,9 гр. (1⁄84 римського фунта) з вмістом срібла 95-98 %. При перших імператорах вага і вміст срібла в денарії залишались без змін, але за часів правління Нерона вага монети була зменшена до 3,4 гр. (1⁄96 римського фунта), а вміст чистого срібла понизився до 93 %. Протягом II століття вміст срібла впав до 75 % і подальше знецінення різко прискорилось під час кризи III століття, під час якої вміст срібла в денарії впав до 5 %, тобто фактично він перетворився на мідну монету.
Денарій продовжував залишатися головною монетою Римської імперії, поки у середині III століття його не замінили антонініаном, срібною монетою приблизно вдвічі більшою ніж денарій. Останній випуск римських денаріїв відбувся за часів правління Авреліана між 270 і 275 р. н. е. і в перші роки правління Діоклетіана, який провів грошову реформу, після якої денарій остаточно припинив карбуватись.
Каролінзька реформа
До другої половини VIII століття європейською еталонною валютою був візантійський золотий солід (solidus). На різних територіях Франкського королівства місцеві правителі карбували внезначнихкількостях власні монети . мерційного обміну валюту нижчої вартості (срібло та білон), монетна система Каролінгів призвела до того, що срібна валюта витіснила золоту валюту з обігу, у процесі, якому сприяв дефіцит цього металу в торгівлі континентальної Європи в часи Раннього середньовіччя.
Батько Карла Великого, Піпін Короткий, розпочав капітальний ремонт цих систем, закривши монетні двори великих магнатів і прелатів Імперії та встановивши права на карбування як виключно королівський привілей. Тим не менш, було ще 22 шилінги до імперського фунта, зайві 2 шилінги йшли до майстра монетного двору та Імперської скарбниці, залишаючи 20 для випуску в обіг.
Згодом це дало Карлу Великому повноваження покласти край валютній плутанині, запровадивши нову стандартизовану систему, яка була наймасштабнішою та довготривалою з усіх реформ, але була частиною значно ширшої стандартизації, спрямованої на те, щоб зробити Імперію більшою. керованим. Він визначив каролінгський фунт (libra) як нову одиницю ваги, значно більшу за старий римський фунт (328,9 г). Він представив нову срібну монету під назвою денарій, 240 з яких становили 1 лібру (фунт) чистого срібла. Таким чином, монета в 1 денарій містила 1,7 г срібла. Щоб полегшити обробку грошових розрахунків, було запроваджено розрахункову одиницю, солід, так що 1 солід = 12 денаріям. Так почалася характерна тристороння система бухгалтерського обліку (L 1 = 20s = 240d).
Ця система існує кількома мовами:
| Латина: | 240 денаріїв | = | 20 солідів | = | 1 лібра |
| Італійська: | 240 денаро | = | 20 сольді | = | 1 ліра |
| Французька: | 240 деньє | = | 20 соль (су) | = | 1 лівр |
| Німецька: | 240 пфеннінгів | = | 20 шилінгів | = | 1 Pfund |
| Англійська: | 240 пенсів | = | 20 шилінгів | = | 1 фунт |
мерційного обміну валюту нижчої вартості (срібло та білон), монетна система Каролінгів призвела до того, що срібна валюта витіснила золоту валюту з обігу, у процесі, якому сприяв дефіцит цього металу в торгівлі континентальної Європи в часи Раннього середньовіччя.
Каролінзький денарій
Наприкінці VIII століття, в рамках [it] Карла Великого, в усіх країнах Каролінгської імперії була введена нова грошова система з трьох деномінацій, що співвідносились між собою як 1:20:240. Основою системи були срібні монети, що отримали назву денарй, а як розрахункові грошові одиниці вводились солід (шиллінг), що дорівнював 12 срібним денаріям та лібра (фунт), що дорівнював 20 солідам або 240 денаріям.
Після реформи імперські монетні двори карбували з лібри срібла (вага якої в каролінзькі часи складала від 407,92 г до 409,25 г.) 240 срібних денаріїв вагою від 1,699 г до 1,760 г. Оскільки єдиним номіналом цієї грошової системи, що реально карбувався залишався денарій, а реальний вміст срібла в монетах через "псування монет" з часом почав падати, солід та лібра перетворились на суто на розрахункові грошові одиниці, і вміст срібла в них, прирівнювалася до реального на момент розрахунку вмісту срібла в 12 та 240 денаріях.
Спочатку понад сто років каролінгські денарії зберігали свою вагу та вартість незмінними. Перші зміни відбулись наприкінці X століття, коли за Оттона I (961-973) та Оттона II (973-983) лібра срібла, з якої карбували 240 денаріїв змінила свою вагу з 410 до 330 грам і вміст срібла з 390 до 275 грам. В XI столітті денарії продовжували неухильно втрачати свою вартість, при цьому в різних країнах їх девальвація відбувалась з різною швидкістю.
Після розподілу Каролінзької імперії між онуками Карла Великого, каролінгзький денарій продовжували карбувати в країнах, що постали на території Каролінгської імперії, а також в деякими з їх сусідів, такими як Англійське королівство. У Франції дрібна срібна монета, що відповідала 1/240 лібри (фунта) стала відома як деньє, в Італії як денаро, в Іспанії як дінеро, в Португалії як дінейру, в Німеччині як пфеннінг, в Скандинавії як пенінг, в Британії як пенні, в Богемії як парвус, а в Литві як пенязь.
Пізнє середньовіччя
На початку XIV століття срібний денарій (празький парвус) битий у Богемському королівстві = 1/12 празького гроша.
З другої половини XIV століття аналогічний денарій стали випускати в Польському королівстві = 1/12 краківського гроша (з 1447 — 1/18 гроша). Спочатку вага монети складала 0,2-0,3 г, срібла 200-400 проби, у першій половині XV століття вага монети стала 0,3 г, проба срібла знизилася до 100-200.
У 1350—1382 роках у Львові вперше випущено мідний денарій. 60 денаріїв (копа) дорівнювали 1-му львівському грошику[8]. Це були типові міські монети із суто номінальною вартістю. Вага їх коливалася від 0,4 до 1,5 г. мідних денаріїв (копа денаріїв).
Польське Королівство
Карбувались з Х століття; з часом вартість мінялась, карбувалась з перервами. Початкова маса — близько 1,5 г, наприкінці ХІІІ ст. — 0,15 г.
Після уніфікації монетної системи Речі Посполитої у 1580 році і до середини XVII століття денарій став найдрібнішою монетою (за винятком короткого існування монети обол у південарію). Битий на Віленському монетному дворі у 1581-82 роках денарій Стефана Баторія, з гербом Великого князівства Литовського та Польщі на аверсі та легендою «I DENARI MDL» (1 денарій ВКЛ) на реверсі, мав вагу 0,4 г, діаметр 12 мм, товщина монети становила 0,3 мм, проба срібла — 94.
Останній польський денарій початку XVII століття — майже мідна монета (0,03 г чистого срібла при масі брутто 0,36 г), 18 денаріїв = 1 польському грошу.
Україна
Карбувались (мідні денарії) під владою польських королів на Львовському монетному дворі в 1350—1382 роках, маса — від 0,4 до 1,5 г. Були типовими міськими грішми з номінальною вартістю.
Велике Князівство Литовське
З кінця XIV століття до початку XVII століття денарій карбувався у Великому князівстві Литовському — тут він отримав назву пенязь. Вага пенянзя спочатку становила 0,35 г (0,085 г чистого срібла), потім знизився до 0,3 г (0,07 г чистого срібла). Служив також лічильно-грошової одиницею = 1/10 литовського гроша (1/8 польського гроша). У XIII—XVII століттях термін «пенязі» у Великому князівстві Литовському позначав гроші взагалі (пізніше йому на зміну прийшло слово «гроші»). Випуск припинився в 1570-х роках. Були кращими на 1/5 від польських денаріїв.
Порівняння та вміст срібла
Проблематично порівняти сучасні гроші і стародавні через абсолютно різні види продукції, а також неможливість точного індексу цін на основі абсолютно різних пропорцій витрат. У 1 столітті купівельну спроможність стосовно хліба було оцінено в 21 долар США. У пізній Римській республіці і ранній Римській імперії щоденна заробітна плата некваліфікованого працівника і солдата була 1 денарій без податку, або близько 20 доларів США на хліб (для порівняння, мінімальний розмір оплати праці в Україні становить лише 4 долари в день). Фактичний вміст срібла в денарії становив близько 50 гранів або 1⁄10 трійської унції. На червень 2011 року денарій коштує приблизно 3,62 дол. США у вартісному вираженні (близько 30 гривень) за умови, якщо срібло має пробу 0,999 чистої (щоправда, на той час такої чистоти срібла ще не могли досягти).
Вміст срібла в денарії часто змінювався відповідно до різноманітних політичних і економічних обставин. За правління Галлієна, наприклад, денарій був мідним, покритим тонким шаром срібла.
Вплив
Вплив денарія можна побачити у використанні букви «d», як скорочення британського пенні до 1971 року. Вплив денарія був і у Франції, як назва монети — деньє. Також бачимо цей вплив у країнах колишньої Югославії, зокрема в Сербії і Македонії. Італійське слово denaro, іспанське слово dinero, португальське слово dinheiro, словенське слово denar і каталонське слово diner походять від римського денарія.
Див. також
Примітки
- Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. — М.: Русский язык, 1976. — 306 с.; «denarius» в перекладних словниках — Яндекс. Словники[недоступне посилання з квітня 2019]
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 41
- . web.archive.org. 3 грудня 2016. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 10 січня 2024.
- karolingermønter | lex.dk. Den Store Danske (дан.). 27 травня 2023. Процитовано 10 січня 2024.
- Taracchini, 1999, с. 24.
- Taracchini, 1999, с. 25.
- Taracchini, 1999, с. 28.
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 42
- Coin Collecting Basics. The Spruce Crafts (англ.). Процитовано 3 грудня 2023.
Джерела та література
- Р. М. Шуст. Денарій [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 333. — .
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 41-42. (рос.)
Посилання
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
- Денарій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каролінзький денарій |
- Фотографії Денаріїв [ 24 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Фотографії та опис Денаріїв
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denarij lat denarius doslivno sho skladayetsya z desyati vid lat deni po desyati vid lat decem 10 znanij takozh yak karolinzkij abo serednovichnij denarij sribna a piznishe bilonna moneta yaku pochali karbuvati po vsij teritoriyi Karolingskoyi imperiyi unaslidok it provedenoyi v drugij polovini VIII stolittya Pipinom Korotkim ta jogo sinom Karlom Velikim Odin karolingskij denarij dorivnyuvav 1 240 rozrahunkovoyi libri funta i 1 12 rozrahunkovogo solida shilinga sribla ta protyagom nastupnih chotiroh stolit do poyavi grosha tovstogo denariya karolinzkij denarij u svoyih miscevih versiyah buv faktichno yedinoyu monetoyu yaka karbuvalas na teritoriyi krayin Yevropi utvorenih na ulamkah Karolinzkoyi imperiyi i navit nizkoyu susidnih z nimi krayin Karolinzkij denarij ital Lira genovese Denarij Karla Velikogo 768 814 Teritoriya obigu Emitent Karolinzka imperiya Pohidni ta paralelni odinici Drobovi obol Istoriya Data 268 rik do n e Pochatok viluchennya kinec III stolittya Valyuta nastupnicya Antoninian Nazvu denarij i pohidni vid neyi nosili dribni sribni moneti riznih derzhav denye u Franciyi denaro v Italiyi dinero v Ispaniyi dinejru v Portugaliyi pfenning v Nimechchini pening v Skandinaviyi penni v Britaniyi parvus v Bogemiyi penyaz v Litvi Peredumovi Rimskij denarijDenarij Tita Kariziya iz zobrazhennyam Yunoni Moneti kovadla ta instrumentiv dlya karbuvannya monet 46 rik do n e Dokladnishe Denarij V Starodavnomu Rimi pershi sribni moneti z nazvoyu denarij buli vikarbuvani blizko 211 roku do n e pid chas Drugoyi Punichnoyi vijni Cej denarij vazhiv 4 5 grama abo 1 72 rimskogo funta i buv osnovoyu sribnoyu monetoyu v Rimskij respublici Spochatku denarij buv rivnij 10 midnim asam Zvidsi j pishla nazva moneti yaka doslivno oznachaye skladenij z desyati Blizko 141 roku do n e u zv yazku zi zmenshennyam vagi asa denarij bulo pririvnyano do 16 asiv Z 200 roku do n e i do kincya isnuvannya Respubliki vaga denariya stanovila 3 9 gr 1 84 rimskogo funta z vmistom sribla 95 98 Pri pershih imperatorah vaga i vmist sribla v denariyi zalishalis bez zmin ale za chasiv pravlinnya Nerona vaga moneti bula zmenshena do 3 4 gr 1 96 rimskogo funta a vmist chistogo sribla ponizivsya do 93 Protyagom II stolittya vmist sribla vpav do 75 i podalshe znecinennya rizko priskorilos pid chas krizi III stolittya pid chas yakoyi vmist sribla v denariyi vpav do 5 tobto faktichno vin peretvorivsya na midnu monetu Denarij prodovzhuvav zalishatisya golovnoyu monetoyu Rimskoyi imperiyi poki u seredini III stolittya jogo ne zaminili antoninianom sribnoyu monetoyu priblizno vdvichi bilshoyu nizh denarij Ostannij vipusk rimskih denariyiv vidbuvsya za chasiv pravlinnya Avreliana mizh 270 i 275 r n e i v pershi roki pravlinnya Diokletiana yakij proviv groshovu reformu pislya yakoyi denarij ostatochno pripiniv karbuvatis Karolinzka reformaDenarij Pipina Korotkogo 751 768 rr 14 5 mm 1 29 g Denarij Karlomana I 768 771 rr 18 mm 1 22 g Do drugoyi polovini VIII stolittya yevropejskoyu etalonnoyu valyutoyu buv vizantijskij zolotij solid solidus Na riznih teritoriyah Frankskogo korolivstva miscevi praviteli karbuvali vneznachnihkilkostyah vlasni moneti mercijnogo obminu valyutu nizhchoyi vartosti sriblo ta bilon monetna sistema Karolingiv prizvela do togo sho sribna valyuta vitisnila zolotu valyutu z obigu u procesi yakomu spriyav deficit cogo metalu v torgivli kontinentalnoyi Yevropi v chasi Rannogo serednovichchya Denarij Kala Velikogo karbovanij v 793 812 rr 21 mm 1 19 gr Denarij Lotarya I 833 r Batko Karla Velikogo Pipin Korotkij rozpochav kapitalnij remont cih sistem zakrivshi monetni dvori velikih magnativ i prelativ Imperiyi ta vstanovivshi prava na karbuvannya yak viklyuchno korolivskij privilej Tim ne mensh bulo she 22 shilingi do imperskogo funta zajvi 2 shilingi jshli do majstra monetnogo dvoru ta Imperskoyi skarbnici zalishayuchi 20 dlya vipusku v obig Zgodom ce dalo Karlu Velikomu povnovazhennya poklasti kraj valyutnij plutanini zaprovadivshi novu standartizovanu sistemu yaka bula najmasshtabnishoyu ta dovgotrivaloyu z usih reform ale bula chastinoyu znachno shirshoyi standartizaciyi spryamovanoyi na te shob zrobiti Imperiyu bilshoyu kerovanim Vin viznachiv karolingskij funt libra yak novu odinicyu vagi znachno bilshu za starij rimskij funt 328 9 g Vin predstaviv novu sribnu monetu pid nazvoyu denarij 240 z yakih stanovili 1 libru funt chistogo sribla Takim chinom moneta v 1 denarij mistila 1 7 g sribla Shob polegshiti obrobku groshovih rozrahunkiv bulo zaprovadzheno rozrahunkovu odinicyu solid tak sho 1 solid 12 denariyam Tak pochalasya harakterna tristoronnya sistema buhgalterskogo obliku L 1 20s 240d Cya sistema isnuye kilkoma movami Latina 240 denariyiv 20 solidiv 1 libra Italijska 240 denaro 20 soldi 1 lira Francuzka 240 denye 20 sol su 1 livr Nimecka 240 pfenningiv 20 shilingiv 1 Pfund Anglijska 240 pensiv 20 shilingiv 1 funt Turnskij denarij denye Lyudovika Blagochestivogo 814 819 rr mercijnogo obminu valyutu nizhchoyi vartosti sriblo ta bilon monetna sistema Karolingiv prizvela do togo sho sribna valyuta vitisnila zolotu valyutu z obigu u procesi yakomu spriyav deficit cogo metalu v torgivli kontinentalnoyi Yevropi v chasi Rannogo serednovichchya Karolinzkij denarijVenecijskij denarij dinaro chasiv imperatora Lyudovika Blagochestivogo 819 822 rr 1 61 gr 9h Francuzkij turnskij denarij denye Karla II 843 877 rr Norvezkij denarij pening Olafa Tryuggvasona 995 roku Anglijskij denarij penni Ioanna Bezzemelnogo 1205 1207 rr 1 35g Navarskij denarij dinero Teobalda II 1253 1270 rr Denarij dinero Genuezkoyi respubliki 1139 1339 Naprikinci VIII stolittya v ramkah it Karla Velikogo v usih krayinah Karolingskoyi imperiyi bula vvedena nova groshova sistema z troh denominacij sho spivvidnosilis mizh soboyu yak 1 20 240 Osnovoyu sistemi buli sribni moneti sho otrimali nazvu denarj a yak rozrahunkovi groshovi odinici vvodilis solid shilling sho dorivnyuvav 12 sribnim denariyam ta libra funt sho dorivnyuvav 20 solidam abo 240 denariyam Pislya reformi imperski monetni dvori karbuvali z libri sribla vaga yakoyi v karolinzki chasi skladala vid 407 92 g do 409 25 g 240 sribnih denariyiv vagoyu vid 1 699 g do 1 760 g Oskilki yedinim nominalom ciyeyi groshovoyi sistemi sho realno karbuvavsya zalishavsya denarij a realnij vmist sribla v monetah cherez psuvannya monet z chasom pochav padati solid ta libra peretvorilis na suto na rozrahunkovi groshovi odinici i vmist sribla v nih pririvnyuvalasya do realnogo na moment rozrahunku vmistu sribla v 12 ta 240 denariyah Spochatku ponad sto rokiv karolingski denariyi zberigali svoyu vagu ta vartist nezminnimi Pershi zmini vidbulis naprikinci X stolittya koli za Ottona I 961 973 ta Ottona II 973 983 libra sribla z yakoyi karbuvali 240 denariyiv zminila svoyu vagu z 410 do 330 gram i vmist sribla z 390 do 275 gram V XI stolitti denariyi prodovzhuvali neuhilno vtrachati svoyu vartist pri comu v riznih krayinah yih devalvaciya vidbuvalas z riznoyu shvidkistyu Pislya rozpodilu Karolinzkoyi imperiyi mizh onukami Karla Velikogo karolingzkij denarij prodovzhuvali karbuvati v krayinah sho postali na teritoriyi Karolingskoyi imperiyi a takozh v deyakimi z yih susidiv takimi yak Anglijske korolivstvo U Franciyi dribna sribna moneta sho vidpovidala 1 240 libri funta stala vidoma yak denye v Italiyi yak denaro v Ispaniyi yak dinero v Portugaliyi yak dinejru v Nimechchini yak pfenning v Skandinaviyi yak pening v Britaniyi yak penni v Bogemiyi yak parvus a v Litvi yak penyaz Piznye serednovichchyaNa pochatku XIV stolittya sribnij denarij prazkij parvus bitij u Bogemskomu korolivstvi 1 12 prazkogo grosha Z drugoyi polovini XIV stolittya analogichnij denarij stali vipuskati v Polskomu korolivstvi 1 12 krakivskogo grosha z 1447 1 18 grosha Spochatku vaga moneti skladala 0 2 0 3 g sribla 200 400 probi u pershij polovini XV stolittya vaga moneti stala 0 3 g proba sribla znizilasya do 100 200 U 1350 1382 rokah u Lvovi vpershe vipusheno midnij denarij 60 denariyiv kopa dorivnyuvali 1 mu lvivskomu groshiku 8 Ce buli tipovi miski moneti iz suto nominalnoyu vartistyu Vaga yih kolivalasya vid 0 4 do 1 5 g midnih denariyiv kopa denariyiv Denarij polskogo korolya Vladislava I Loketeka Napis WLADISLAVS avers i R ex POLONIE revers Polske Korolivstvo Karbuvalis z H stolittya z chasom vartist minyalas karbuvalas z perervami Pochatkova masa blizko 1 5 g naprikinci HIII st 0 15 g Pislya unifikaciyi monetnoyi sistemi Rechi Pospolitoyi u 1580 roci i do seredini XVII stolittya denarij stav najdribnishoyu monetoyu za vinyatkom korotkogo isnuvannya moneti obol u pivdenariyu Bitij na Vilenskomu monetnomu dvori u 1581 82 rokah denarij Stefana Batoriya z gerbom Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Polshi na aversi ta legendoyu I DENARI MDL 1 denarij VKL na reversi mav vagu 0 4 g diametr 12 mm tovshina moneti stanovila 0 3 mm proba sribla 94 Ostannij polskij denarij pochatku XVII stolittya majzhe midna moneta 0 03 g chistogo sribla pri masi brutto 0 36 g 18 denariyiv 1 polskomu groshu Bogemskij denarij parvus XIV st Denarij Litovskogo knyazivstva 1554 r Ukrayina Karbuvalis midni denariyi pid vladoyu polskih koroliv na Lvovskomu monetnomu dvori v 1350 1382 rokah masa vid 0 4 do 1 5 g Buli tipovimi miskimi grishmi z nominalnoyu vartistyu Velike Knyazivstvo Litovske Z kincya XIV stolittya do pochatku XVII stolittya denarij karbuvavsya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu tut vin otrimav nazvu penyaz Vaga penyanzya spochatku stanovila 0 35 g 0 085 g chistogo sribla potim znizivsya do 0 3 g 0 07 g chistogo sribla Sluzhiv takozh lichilno groshovoyi odiniceyu 1 10 litovskogo grosha 1 8 polskogo grosha U XIII XVII stolittyah termin penyazi u Velikomu knyazivstvi Litovskomu poznachav groshi vzagali piznishe jomu na zminu prijshlo slovo groshi Vipusk pripinivsya v 1570 h rokah Buli krashimi na 1 5 vid polskih denariyiv Porivnyannya ta vmist sriblaProblematichno porivnyati suchasni groshi i starodavni cherez absolyutno rizni vidi produkciyi a takozh nemozhlivist tochnogo indeksu cin na osnovi absolyutno riznih proporcij vitrat U 1 stolitti kupivelnu spromozhnist stosovno hliba bulo ocineno v 21 dolar SShA U piznij Rimskij respublici i rannij Rimskij imperiyi shodenna zarobitna plata nekvalifikovanogo pracivnika i soldata bula 1 denarij bez podatku abo blizko 20 dolariv SShA na hlib dlya porivnyannya minimalnij rozmir oplati praci v Ukrayini stanovit lishe 4 dolari v den Faktichnij vmist sribla v denariyi stanoviv blizko 50 graniv abo 1 10 trijskoyi unciyi Na cherven 2011 roku denarij koshtuye priblizno 3 62 dol SShA u vartisnomu virazhenni blizko 30 griven za umovi yaksho sriblo maye probu 0 999 chistoyi shopravda na toj chas takoyi chistoti sribla she ne mogli dosyagti Vmist sribla v denariyi chasto zminyuvavsya vidpovidno do riznomanitnih politichnih i ekonomichnih obstavin Za pravlinnya Galliyena napriklad denarij buv midnim pokritim tonkim sharom sribla VplivVpliv denariya mozhna pobachiti u vikoristanni bukvi d yak skorochennya britanskogo penni do 1971 roku Vpliv denariya buv i u Franciyi yak nazva moneti denye Takozh bachimo cej vpliv u krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi zokrema v Serbiyi i Makedoniyi Italijske slovo denaro ispanske slovo dinero portugalske slovo dinheiro slovenske slovo denar i katalonske slovo diner pohodyat vid rimskogo denariya Div takozhDinar Starodavni odinici vimiryuvannya PenyazPrimitkiDvoreckij I H Latinsko russkij slovar M Russkij yazyk 1976 306 s denarius v perekladnih slovnikah Yandeks Slovniki nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar S 41 web archive org 3 grudnya 2016 Arhiv originalu za 3 grudnya 2016 Procitovano 10 sichnya 2024 karolingermonter lex dk Den Store Danske dan 27 travnya 2023 Procitovano 10 sichnya 2024 Taracchini 1999 s 24 Taracchini 1999 s 25 Taracchini 1999 s 28 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar S 42 Coin Collecting Basics The Spruce Crafts angl Procitovano 3 grudnya 2023 Dzherela ta literaturaR M Shust Denarij 9 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 333 ISBN 966 00 0405 2 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 41 42 ros Posilannya Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Denarij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karolinzkij denarij Fotografiyi Denariyiv 24 lyutogo 2012 u Wayback Machine Fotografiyi ta opis Denariyiv