Карада зький приро дний запові дник заповідник розташований у південно східній частині Кримського півострова за 36 км на

Карада́зький приро́дний запові́дник — заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півострова за 36 км на південний захід від Феодосії між (на південному заході) і (на північному сході) долинами, між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.

Карадазький природний заповідник
Краєвид Карадагу Краєвид Карадагу
Назва на честь	Кара-Даг
44°56′9.9999960999957″ пн. ш. 35°13′59.999988100002″ сх. д. / 44.93611° пн. ш. 35.23333° сх. д. / 44.93611; 35.23333
Країна	Крим
Розташування	Крим
Найближче місто	Феодосія, Коктебель
Площа	28,74 км²
Засновано	9 серпня 1979
Оператор	НАН України
Вебсторінка	karadag.com.ru
Заповідник на мапі Криму

Карадазький природний заповідник у Вікісховищі

Історія

Був створений з ініціативи Академії наук Української РСР на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії Чорного моря. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24.

У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII—XIX століть) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 року «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений до Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Після анексії Криму РФ у березні 2014 р.заповідник зберіг статус наукової установи, пройшов перереєстрацію відповідно до норм законодавства Російської Федерації і отримав назву «державна бюджетна установа науки і охорони природи Республіки Крим „Карадазький природний заповідник“». Засновником є Державний комітет з лісового та мисливського господарства Республіки Крим. 09 грудня 2015 року на згідно з розпорядженням Уряду Російської Федерації від 07.09.2015 р. № 1743-р на базі майнового комплексу ДБУ НОП РК «Карадазький природний заповідник» було створено Федеральне державне бюджетна установа науки «Карадазька наукова станція ім. Т. і. Вяземського-природний заповідник РАН». Таким чином Карадазький заповідник повернув собі статус академічної установи в структурі ФАНО Росії-РАН.

Природні умови

За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції . Належит до природної зони Кримських гір

Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан Карадаг (Чорна гора) є природним музеєм мінералів — сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу, яшми, різної форми і відтінків. Найвища вершина — гора Свята (577 м). Неоднорідні за походженням, і за віком гірські хребти: Береговий, Сюрю-Кая, Балали-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. З них найцікавіший хребет Береговий, який є надводним фрагментом гігантського масиву вулканічного походження. Основна частина цього масиву сьогодні розташовується на дні Чорного моря. Південна частина Берегового хребта прямовисно обривається в море, створюючи протягом 8 кілометрів звивисту берегову лінію, порізаний невеликими мальовничими бухтами з прозорою водою (Карадазька, Розбійницька, Блакитна, Прикордонна) і гротами (Шайтан, Ревіння). Величні скелі фантастичного вигляду (Іван-Розбійник, Золоті ворота, Маяк, Парус, Слон) завершують незвичайну природну картину.

Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °C, липня — +23,8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі −24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.

Масив «Король із королевою і їх свита в супроводі»
Скеля «Пряничний кінь»
Скеля «Чортів палець»
Вид із моря

Біота

Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорізноманіття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори (близько 3000 видів) і фауни (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких — релікти дольодовикової природи. Третина всіх кримських ендеміків живе на Карадазі.

Флора

У заповіднику 859 видів водоростей, 313 — лишайників, 76 — мохів, 380 — грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — , тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списку. 40 % площі заповідника займають ліси, що складаються з граба, ясена, сосни, дуба. Унікальними в заповіднику є карадазькі орхідеї, вісім видів ковили степової, шоломниця східна, .

Фауна

Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 — ракоподібних, 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — плазунів, 231 — птахів та 35 — ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Фауна представлена 3375 видами комах (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.

Із комах у Червону книгу України занесено богомола емпузу смугасту, аскалафа строкатого, туруна кримського, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів — бражника хорватського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних — крабів трав'яного, кам'яного, мармурового та волохатого із риб — морського коника чорноморського, арноглося Кесслера, губаня зеленого, горбиля світлого, із плазунів — полоза жовточеревого та леопардового, із птахів — реготуна чорноголового, стерв'ятника, кроншнепа великого, дрофу, баклана довгоносого і малого, каравайку, грифа чорного, із ссавців — тушканчика великого, широковуха європейського, нічницю триколірну, нетопира середземноморського, підковоноса великого та інших.

Наукова та освітня робота

У 1977 році у заповіднику було створено дельфінарій як експериментальну базу для наукових робіт із морськими ссавцями.

Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану біорізноманіття і моніторинг наземних і водних екосистем. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику діють 2 екостежки: пішохідна (суходолом) та морська.

У 2004 році відкрито музей природи Карадагу.

Галерея музею природи

Зозуля біля гнізда очеретянки
Чапля руда
Орлан-білохвіст

**«Карадазький природний заповідник»**, поштові марки України (2005)

Морські краєвиди Карадагу

Див. також

Карадаг

Інтернет

Офіційний сайт Карадазького природного заповідника Національної академії наук України [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
Карадазький природний заповідник. Відкрийте для себе Україну. Архів оригіналу за 10 січня 2008. Процитовано 29 квітня 2008.
Заповедник Карадаг. koktebel.net. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 29 квітня 2008. (рос.)
Степи України [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]