Карада́зький приро́дний запові́дник — заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півострова за 36 км на південний захід від Феодосії між (на південному заході) і (на північному сході) долинами, між населеними пунктами Коктебель, Щебетовка, Курортне.
Краєвид Карадагу | |
Назва на честь | Кара-Даг |
---|---|
44°56′10″ пн. ш. 35°14′00″ сх. д. / 44.93611111° пн. ш. 35.23333333° сх. д. | |
Країна | Крим |
Розташування | Крим |
Найближче місто | Феодосія, Коктебель |
Площа | 28,74 км² |
Засновано | 9 серпня 1979 |
Оператор | НАН України |
Вебсторінка | karadag.com.ru |
Карадазький природний заповідник у Вікісховищі |
Історія
Був створений з ініціативи Академії наук Української РСР на базі Карадазької наукової станції імені Т. І. В'яземського 9 серпня 1979 року. Площа заповідника — 2874 га, у тому числі 809 га акваторії Чорного моря. Директор заповідника Морозова Алла Леонтіївна, кандидат біологічних наук. Юридична адреса 98188, АРК, Феодосія, с. Курортне, вул. Науки, 24.
У 1997 році заповіднику надано статус юридичної особи. З 2001 року рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (XVII—XIX століть) бібліотеки заповідника визнано національним надбанням України. Заповідник входить до переліку територій, що є важливими для збереження різноманітності птахів. З 2004 року «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесений до Рамсарського переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.
Після анексії Криму РФ у березні 2014 р.заповідник зберіг статус наукової установи, пройшов перереєстрацію відповідно до норм законодавства Російської Федерації і отримав назву «державна бюджетна установа науки і охорони природи Республіки Крим „Карадазький природний заповідник“». Засновником є Державний комітет з лісового та мисливського господарства Республіки Крим. 09 грудня 2015 року на згідно з розпорядженням Уряду Російської Федерації від 07.09.2015 р. № 1743-р на базі майнового комплексу ДБУ НОП РК «Карадазький природний заповідник» було створено Федеральне державне бюджетна установа науки «Карадазька наукова станція ім. Т. і. Вяземського-природний заповідник РАН». Таким чином Карадазький заповідник повернув собі статус академічної установи в структурі ФАНО Росії-РАН.
Природні умови
За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни, а рослинність згідно з геоботанічним районуванням — до Гірськокримського округу Гірськокримської підпровінції . Належит до природної зони Кримських гір
Ландшафт заповідника особливо вражає своєю незвичайністю і самобутністю. У заповіднику охороняється єдиний у Європі масив юрського періоду з типовими рисами вулканічної діяльності, до якого підходять степи рівнинного Криму. Вулкан Карадаг (Чорна гора) є природним музеєм мінералів — сердоліку, халцедону, кришталю, аметисту, агату, опалу, яшми, різної форми і відтінків. Найвища вершина — гора Свята (577 м). Неоднорідні за походженням, і за віком гірські хребти: Береговий, Сюрю-Кая, Балали-Кая, Легенер, Ікилмак-Кая. З них найцікавіший хребет Береговий, який є надводним фрагментом гігантського масиву вулканічного походження. Основна частина цього масиву сьогодні розташовується на дні Чорного моря. Південна частина Берегового хребта прямовисно обривається в море, створюючи протягом 8 кілометрів звивисту берегову лінію, порізаний невеликими мальовничими бухтами з прозорою водою (Карадазька, Розбійницька, Блакитна, Прикордонна) і гротами (Шайтан, Ревіння). Величні скелі фантастичного вигляду (Іван-Розбійник, Золоті ворота, Маяк, Парус, Слон) завершують незвичайну природну картину.
Клімат Карадагу є перехідним від субсередземноморського до степового, помірно теплого, сухого, характерного для степової частини Криму. Середня температура лютого дорівнює +1,5 °C, липня — +23,8 °C при абсолютному максимумі +40 °C і мінімумі −24 °C. Період із сніговим покровом у прибережній зоні триває в середньому 21 день, а в горах — до 65 днів. Температура води в морі змінюється від 5 до 22 °C.
- Масив «Король із королевою і їх свита в супроводі»
- Скеля «Пряничний кінь»
- Скеля «Чортів палець»
- Вид із моря
Біота
Заповідник є однією з територій найвищої пріоритетності для збереження біорізноманіття в Криму. Значення заповідника в збереженні флори (близько 3000 видів) і фауни (близько 5300 видів) величезне, адже на Карадазі можна зустріти половину кримських видів флори і фауни, які внесено до Червоної книги України, серед яких — релікти дольодовикової природи. Третина всіх кримських ендеміків живе на Карадазі.
Флора
У заповіднику 859 видів водоростей, 313 — лишайників, 76 — мохів, 380 — грибів. З 1175 видів вищих судинних рослин заповідника (46 % кримської флори) велика кількість ендемічних рослин (52, з яких 24 включено до різних охоронних переліків) і рідкісних та зникаючих рослин (118). Серед них є карадазькі ендеміки — , тощо. 29 видів карадазької флори внесено до Європейського Червоного, 19 — до Міжнародного Червоного списку. 40 % площі заповідника займають ліси, що складаються з граба, ясена, сосни, дуба. Унікальними в заповіднику є карадазькі орхідеї, вісім видів ковили степової, шоломниця східна, .
Фауна
Не менш різноманітним є і тваринний світ Карадагу. Загальна кількість видів зареєстрованих тут тварин становить 5300 видів. Серед них 146 видів молюсків, 196 — ракоподібних, 500 — павукоподібних, 3000 — комах. Тут відмічено мешкання 402 видів хордових тварин, серед яких: 7 видів асцидій, 114 видів риб, 4 — земноводних, 9 — плазунів, 231 — птахів та 35 — ссавців. На території заповідника мешкають 30 ендемічних видів тварин, 30 видів, занесених до Європейського червоного списку, 130 видів, занесених до Червоної книги України та 168 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Фауна представлена 3375 видами комах (тільки метеликів 1659 видів). Список тварин кожен рік поповнюється за рахунок нових знахідок. Кількість морських тварин акваторії заповідника — 943 види.
Із комах у Червону книгу України занесено богомола емпузу смугасту, аскалафа строкатого, туруна кримського, бджолу-тесляра фіолетову, дибку степову, ембію реліктову, метеликів — бражника хорватського, карликового, шовкопряда Балліона, совку Трейчке, із ракоподібних — крабів трав'яного, кам'яного, мармурового та волохатого із риб — морського коника чорноморського, арноглося Кесслера, губаня зеленого, горбиля світлого, із плазунів — полоза жовточеревого та леопардового, із птахів — реготуна чорноголового, стерв'ятника, кроншнепа великого, дрофу, баклана довгоносого і малого, каравайку, грифа чорного, із ссавців — тушканчика великого, широковуха європейського, нічницю триколірну, нетопира середземноморського, підковоноса великого та інших.
Наукова та освітня робота
У 1977 році у заповіднику було створено дельфінарій як експериментальну базу для наукових робіт із морськими ссавцями.
Заповідник є науково-дослідною установою, тут здійснюється вивчення стану біорізноманіття і моніторинг наземних і водних екосистем. Науковці заповідника беруть активну участь у поширенні знань про красу і багатство природи Карадагу, у заповіднику діють 2 екостежки: пішохідна (суходолом) та морська.
У 2004 році відкрито музей природи Карадагу.
Галерея музею природи
- Зозуля біля гнізда очеретянки
-
-
Морські краєвиди Карадагу
Див. також
Інтернет
- Офіційний сайт Карадазького природного заповідника Національної академії наук України [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Карадазький природний заповідник. Відкрийте для себе Україну. Архів оригіналу за 10 січня 2008. Процитовано 29 квітня 2008.
- Заповедник Карадаг. koktebel.net. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 29 квітня 2008. (рос.)
- Степи України [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
Виноски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karada zkij priro dnij zapovi dnik zapovidnik roztashovanij u pivdenno shidnij chastini Krimskogo pivostrova za 36 km na pivdennij zahid vid Feodosiyi mizh Otuzkoyu na pivdennomu zahodi i Koktebelskoyu na pivnichnomu shodi dolinami mizh naselenimi punktami Koktebel Shebetovka Kurortne Karadazkij prirodnij zapovidnikKrayevid KaradaguKrayevid KaradaguNazva na chestKara Dag44 56 10 pn sh 35 14 00 sh d 44 93611111 pn sh 35 23333333 sh d 44 93611111 35 23333333KrayinaKrimRoztashuvannyaKrimNajblizhche mistoFeodosiya KoktebelPlosha28 74 km Zasnovano9 serpnya 1979OperatorNAN UkrayiniVebstorinkakaradag com ruZapovidnik na mapi Krimu Karadazkij prirodnij zapovidnik u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Prirodni umovi 3 Biota 3 1 Flora 3 2 Fauna 4 Naukova ta osvitnya robota 5 Galereya muzeyu prirodi 6 Morski krayevidi Karadagu 7 Div takozh 8 Internet 9 VinoskiIstoriyared Buv stvorenij z iniciativi Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR na bazi Karadazkoyi naukovoyi stanciyi imeni T I V yazemskogo 9 serpnya 1979 roku Plosha zapovidnika 2874 ga u tomu chisli 809 ga akvatoriyi Chornogo morya Direktor zapovidnika Morozova Alla Leontiyivna kandidat biologichnih nauk Yuridichna adresa 98188 ARK Feodosiya s Kurortne vul Nauki 24 U 1997 roci zapovidniku nadano status yuridichnoyi osobi Z 2001 roku roslinno tvarinnij kompleks Karadazkogo prirodnogo zapovidnika ta fond starodrukiv XVII XIX stolit biblioteki zapovidnika viznano nacionalnim nadbannyam Ukrayini Zapovidnik vhodit do pereliku teritorij sho ye vazhlivimi dlya zberezhennya riznomanitnosti ptahiv Z 2004 roku Akvalno skelnij kompleks Karadagu zanesenij do Ramsarskogo pereliku vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya Pislya aneksiyi Krimu RF u berezni 2014 r zapovidnik zberig status naukovoyi ustanovi projshov perereyestraciyu vidpovidno do norm zakonodavstva Rosijskoyi Federaciyi i otrimav nazvu derzhavna byudzhetna ustanova nauki i ohoroni prirodi Respubliki Krim Karadazkij prirodnij zapovidnik Zasnovnikom ye Derzhavnij komitet z lisovogo ta mislivskogo gospodarstva Respubliki Krim 09 grudnya 2015 roku na zgidno z rozporyadzhennyam Uryadu Rosijskoyi Federaciyi vid 07 09 2015 r 1743 r na bazi majnovogo kompleksu DBU NOP RK Karadazkij prirodnij zapovidnik bulo stvoreno Federalne derzhavne byudzhetna ustanova nauki Karadazka naukova stanciya im T i Vyazemskogo prirodnij zapovidnik RAN Takim chinom Karadazkij zapovidnik povernuv sobi status akademichnoyi ustanovi v strukturi FANO Rosiyi RAN Prirodni umovired Za fiziko geografichnim rajonuvannyam teritoriya zapovidnika vidnositsya do Krimskogo girsko lisovogo krayu Krimskoyi girskoyi landshaftnoyi krayini a roslinnist zgidno z geobotanichnim rajonuvannyam do Girskokrimskogo okrugu Girskokrimskoyi pidprovinciyi Yevksinskoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi lisovoyi oblasti Nalezhit do prirodnoyi zoni Krimskih gir Landshaft zapovidnika osoblivo vrazhaye svoyeyu nezvichajnistyu i samobutnistyu U zapovidniku ohoronyayetsya yedinij u Yevropi masiv yurskogo periodu z tipovimi risami vulkanichnoyi diyalnosti do yakogo pidhodyat stepi rivninnogo Krimu Vulkan Karadag Chorna gora ye prirodnim muzeyem mineraliv serdoliku halcedonu krishtalyu ametistu agatu opalu yashmi riznoyi formi i vidtinkiv Najvisha vershina gora Svyata 577 m Neodnoridni za pohodzhennyam i za vikom girski hrebti Beregovij Syuryu Kaya Balali Kaya Legener Ikilmak Kaya Z nih najcikavishij hrebet Beregovij yakij ye nadvodnim fragmentom gigantskogo masivu vulkanichnogo pohodzhennya Osnovna chastina cogo masivu sogodni roztashovuyetsya na dni Chornogo morya Pivdenna chastina Beregovogo hrebta pryamovisno obrivayetsya v more stvoryuyuchi protyagom 8 kilometriv zvivistu beregovu liniyu porizanij nevelikimi malovnichimi buhtami z prozoroyu vodoyu Karadazka Rozbijnicka Blakitna Prikordonna i grotami Shajtan Revinnya Velichni skeli fantastichnogo viglyadu Ivan Rozbijnik Zoloti vorota Mayak Parus Slon zavershuyut nezvichajnu prirodnu kartinu Klimat Karadagu ye perehidnim vid subseredzemnomorskogo do stepovogo pomirno teplogo suhogo harakternogo dlya stepovoyi chastini Krimu Serednya temperatura lyutogo dorivnyuye 1 5 C lipnya 23 8 C pri absolyutnomu maksimumi 40 C i minimumi 24 C Period iz snigovim pokrovom u priberezhnij zoni trivaye v serednomu 21 den a v gorah do 65 dniv Temperatura vodi v mori zminyuyetsya vid 5 do 22 C nbsp Masiv Korol iz korolevoyu i yih svita v suprovodi nbsp Skelya Pryanichnij kin nbsp Skelya Chortiv palec nbsp Vid iz morya nbsp Zoloti abo Chortovi VorotaBiotared Zapovidnik ye odniyeyu z teritorij najvishoyi prioritetnosti dlya zberezhennya bioriznomanittya v Krimu Znachennya zapovidnika v zberezhenni flori blizko 3000 vidiv i fauni blizko 5300 vidiv velichezne adzhe na Karadazi mozhna zustriti polovinu krimskih vidiv flori i fauni yaki vneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini sered yakih relikti dolodovikovoyi prirodi Tretina vsih krimskih endemikiv zhive na Karadazi Florared U zapovidniku 859 vidiv vodorostej 313 lishajnikiv 76 mohiv 380 gribiv Z 1175 vidiv vishih sudinnih roslin zapovidnika 46 krimskoyi flori velika kilkist endemichnih roslin 52 z yakih 24 vklyucheno do riznih ohoronnih perelikiv i ridkisnih ta znikayuchih roslin 118 Sered nih ye karadazki endemiki eremur Yunge glid Poyarkovoyi tosho 29 vidiv karadazkoyi flori vneseno do Yevropejskogo Chervonogo 19 do Mizhnarodnogo Chervonogo spisku 40 ploshi zapovidnika zajmayut lisi sho skladayutsya z graba yasena sosni duba Unikalnimi v zapovidniku ye karadazki orhideyi visim vidiv kovili stepovoyi sholomnicya shidna zhitnyak pontijskij nbsp Skelya Ivan Rozbijnik Faunared Ne mensh riznomanitnim ye i tvarinnij svit Karadagu Zagalna kilkist vidiv zareyestrovanih tut tvarin stanovit 5300 vidiv Sered nih 146 vidiv molyuskiv 196 rakopodibnih 500 pavukopodibnih 3000 komah Tut vidmicheno meshkannya 402 vidiv hordovih tvarin sered yakih 7 vidiv ascidij 114 vidiv rib 4 zemnovodnih 9 plazuniv 231 ptahiv ta 35 ssavciv Na teritoriyi zapovidnika meshkayut 30 endemichnih vidiv tvarin 30 vidiv zanesenih do Yevropejskogo chervonogo spisku 130 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini ta 168 vidiv sho pidlyagayut osoblivij ohoroni zgidno z Bernskoyu konvenciyeyu Fauna predstavlena 3375 vidami komah tilki metelikiv 1659 vidiv Spisok tvarin kozhen rik popovnyuyetsya za rahunok novih znahidok Kilkist morskih tvarin akvatoriyi zapovidnika 943 vidi Iz komah u Chervonu knigu Ukrayini zaneseno bogomola empuzu smugastu askalafa strokatogo turuna krimskogo bdzholu teslyara fioletovu dibku stepovu embiyu reliktovu metelikiv brazhnika horvatskogo karlikovogo shovkopryada Balliona sovku Trejchke iz rakopodibnih krabiv trav yanogo kam yanogo marmurovogo ta volohatogo iz rib morskogo konika chornomorskogo arnoglosya Kesslera gubanya zelenogo gorbilya svitlogo iz plazuniv poloza zhovtocherevogo ta leopardovogo iz ptahiv regotuna chornogolovogo sterv yatnika kronshnepa velikogo drofu baklana dovgonosogo i malogo karavajku grifa chornogo iz ssavciv tushkanchika velikogo shirokovuha yevropejskogo nichnicyu trikolirnu netopira seredzemnomorskogo pidkovonosa velikogo ta inshih Naukova ta osvitnya robotared U 1977 roci u zapovidniku bulo stvoreno delfinarij yak eksperimentalnu bazu dlya naukovih robit iz morskimi ssavcyami Zapovidnik ye naukovo doslidnoyu ustanovoyu tut zdijsnyuyetsya vivchennya stanu bioriznomanittya i monitoring nazemnih i vodnih ekosistem Naukovci zapovidnika berut aktivnu uchast u poshirenni znan pro krasu i bagatstvo prirodi Karadagu u zapovidniku diyut 2 ekostezhki pishohidna suhodolom ta morska U 2004 roci vidkrito muzej prirodi Karadagu Galereya muzeyu prirodired nbsp Zozulya bilya gnizda ocheretyanki nbsp Chaplya ruda nbsp Orlan bilohvist nbsp Karadazkij prirodnij zapovidnik poshtovi marki Ukrayini 2005 Morski krayevidi Karadagured nbsp nbsp nbsp nbsp Div takozhred KaradagInternetred Oficijnij sajt Karadazkogo prirodnogo zapovidnika Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Arhivovano 19 chervnya 2013 u Wayback Machine Karadazkij prirodnij zapovidnik Vidkrijte dlya sebe Ukrayinu Arhiv originalu za 10 sichnya 2008 Procitovano 29 kvitnya 2008 Zapovednik Karadag koktebel net Arhiv originalu za 12 kvitnya 2008 Procitovano 29 kvitnya 2008 ros Stepi Ukrayini Arhivovano 17 travnya 2014 u Wayback Machine Vinoskired Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karadazkij prirodnij zapovidnik amp oldid 43137681