Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Про поїдання представників свого біологічного виду див Канібалізм Людоїдство антропофагія канібалізм від фр cannibale іс

Канібалізм в людей

Канібалізм в людей
Про поїдання представників свого біологічного виду див. Канібалізм.

Людоїдство, антропофагія, канібалізм (від фр. cannibale, ісп. caníbal) — поїдання людьми людської плоті. В біології терміни «канібал» і «людоїд» нерівнозначні. Людоїд — будь-яка істота, що поїдає людину, а канібал — істота, що поїдає собі подібних.

image
Людоїдка. Скульптура Леонарда Керна, близько 1650 р.

Етимологія

«Антропофагія» походить від грецького слова «антропос» (дав.-гр. ανθρωπος, людина) і «фагос» (дав.-гр. φάγος, пожирач).

Терміни «канібалізм» і «канібал» походять від «каніба» — назви вест-індіанських народів, даної Христофором Колумбом, в яких іспанці вперше спостерігали людожерство. Колумб дав таку назву, вважаючи, що доплив до Азії, а бачені аборигени є підданими хана (ісп. kan). Пізніше ці народи стали відомі як кариби. Слово «канібал» вперше зафіксовано в 1550-і роки. Також «канібал» хибно виводилося від «каніс» (лат. canis) — собака. Хоча термін виник щодо поїдання людей людьми, з 1796 року він поширюється на весь тваринний світ.

Історія

Доісторичні часи та архаїчні суспільства

Людожерство було властиве багатьом племенам і етнічним групам. Перші достовірні свідчення людожерства датуються часом 0,8—0,96 млн років тому та здійснювалися представниками Homo antecessor. Проте невідомо в яких випадках воно було зумовлене голодом, а в яких було ритуальним задля перейняття сили чи знань жертви. Канібалізм практикувався в неандертальців, причому загальна кількість випадків зростала в міру змін клімату, особливо між зледеніннями 128 тис.-114 тис. років тому, коли неандертальцям бракувало звичайної їжі. Знахідки їхніх кісток у Франції, Хорватії та Італії демонструють сліди різання кам'яними знаряддями. Є свідчення, що неандертальці та Homo antecessor їли одні одних, однак систематичність такого людожерства вивчена слабко. В англійській печері Гоф знайдено людські рештки, яким 14700 років, на яких є сліди канібалізму, а черепи використовувалися як чаші.

Людське тіло загалом не вельми поживне, тому предметом постійного промислу, а тим паче основою звичайного раціону, людина для іншої людини бути не може. Тіло пересічного чоловіка масою 66 кг містить 144 кілокалорії, з них на скелетні м'язи припадає 32 кілокалорії (1,3 кілокалорії на кг). Для порівняння, благородний олень, на якого полювали численні народи впродовж усієї історії, містить 163 кілокалорії. До того ж, у людському тілі порівняно мало жиру, що обмежує його цінність як харчу та використання в господарстві. Тому більшість випадків канібалізму мали ритуальний характер. Зокрема в архаїчних суспільствах практикувався екзоканібалізм — поїдання переможених ворогів, представників інших спільнот. Крім того, канібалізм бував частиною поховальних обрядів (некроканібалізм), як у майорунів, котрі вважали, що тіла померлих батьків належить з'їсти їхнім дітям, а не червам. У деяких випадках споживалися неїстівні частини тіла, наприклад, у племені яномама кістки та попіл, які лишилися після спалення, додавалися в ритуальну їжу.

Давня історія

В історичні часи в цивілізованих народів канібалізм переважно засуджується та вважається злочином. Людоїдство стає ознакою дикунів, варварів, або ворогів загалом. Геродот згадував як канібалів народи, що жили на північ від Скіфії у V ст. до н. е. Як людоїда, що їсть спеціально приготованих людей, описано в одному з гімнів давньоєгипетського царя Уніса, котрий жив близько 2317—2297 років до н. е. Полібій приписував Ганнібалу (247—183 до н. е.), що той у своїх походах на Рим запровадив людоїдство у війську при подорожі до Італії. Діон Кассій описував випадок, коли єгипетське плем'я здійснило ритуальне вбивство та поїдання двох римських офіцерів. Йосип Флавій згадував випадки людоїдства в Єрусалимі в 70 році, коли місто взяли в облогу римляни. Іноді вважається, що християнське таїнство причастя виникло як замінник язичницького ритуального канібалізму.

Середньовіччя

Під час люшанського повстання в Китаї династії Тан (775—763 роки) як повстанці, так і імперські сили практикували поїдання сердець і печінки ворогів для залякування. Подібно ацтеки та маорі їли своїх ворогів.

Арабські джерела стверджували, що хрестоносці під час першого походу їли своїх мерців, хоча ці відомості не вважаються достовірними. Людоїдство достеменно відбувалося під час Великого голоду 1315—1317 років у Європі та Північній Африці. Загалом, в історичний час випадки людоїдства серед цивілізацій здебільшого зумовлені винятковим голодом. Утім, за Середньовіччя доволі поширеним було марновірство, що частини людських мумій, а саме єгипетських, мають цілющі властивості, тому з них виготовлялися ліки. Аж до XVI ст. процвітала торгівля муміями саме з такою метою, причому деякі з мумій виготовлялися зумисне з тіл убитих рабів. Віра в цілющість порошку з мумій зберігалася навіть у Вікторіанську епоху.

Відродження та Новий час

Серед американських колоністів найдавніша задокументована згадка про людожерство датується 1609 роком, коли жителі з м. , штат Вірджинія, через голод убили та з'їли 14-ти річну дівчину. Капітан Джеймс Кук — першопроходець Австралії і Океанії, був вбитий на Гавайських островах, його тіло було спожито аборигенами.

Згідно з «Морським звичаєм» (The Custom of the Sea), канібалізм дозволявся серед моряків в екстремальних умовах. З'їсти дозволялося померлих, або вбити живих, при цьому жертва мусила бути випадковою та обиралася за жеребом. Так, у 1820 році перебуваючи на відстані майже тисячі кілометрів від порту, китобійний корабель «Ессекс» був раптом атакований китом, на якого раніше невдало полювали члени екіпажу. Капітан разом з командою вирішили пливти до узбережжя Південної Америки на трьох човнах. Тіло одного матроса не поховали в морі, як інших, а з'їли, а потім тіла ще трьох матросів. Зголоднілі матроси з'їли ще двох членів екіпажу в такий спосіб, аж поки були врятовані англійським судном. У 1884 відбулася судова справа проти чотирьох членів екіпажу англійської яхти «Міньйонка», які опинилися в шторм далеко від мису Доброї Надії. Через кілька днів один із екіпажу знепритомнів, інші вирішили вбити його та з'їсти. Двох із трьох уцілілих визнали винними у вбивстві. Вагомим результатом цієї справи стало те, що крайня необхідність виключала злочинність вчинку.

Фіджійський вождь Унре Унре, що жив у XIX ст., потрапив до Книги рекордів Ґіннесса за «найбільший канібалізм»: він з'їв від 872 до 999 осіб.

Новітня історія

image
Канібалізм під час голоду На Поволжі, 1921 р.

На Поволжі в 1921—1922 роках під час голоду, селяни харчувалися трупами померлих, які викопували з могил, можливо, траплялися випадки зумисного вбивства старих. Загалом відомо про 244-х людоїдів. Деякі самі зізнавалися в людоїдстві, щоб отримати харчування у в'язниці.

В Радянському Союзі в 1930-ті роки неодноразово траплялися випадки канібалізму. Вони були поширеним явищем при спробах групової втечі з таборів системи ГУЛАГу, та з періодичними голодними катастрофами.

Під час Назінської трагедії в ході насильницької депортації «соціально небезпечних та декласованих елементів» на острові було висаджено близько 6100 чоловік без харчів, даху над головою, предметів побуту та робочого приладдя. Через злидні, голод, хвороби та спроби втечі за 13 тижнів у живих залишилось близько 2200 чоловік. Багато тіл загиблих мали явні ознаки канібалізму, чимало зникли безвісти. В підсумку було затримано близько 50 осіб за підозрою в канібалізмі, але вину не було доведено.

Факти канібалізму підтверджували очевидці з різних регіонів України під час Голодомору 1932—1933 років. Страждаючи від голоду, селяни, в яких було відібрано харчі, викопували захоронені трупи та вбивали слабких, зокрема дітей. Водночас, за донесенням ОДПУ УРСР, випадків людоїдства зареєстровано 28, хоча часом називаються числа в 368 випадків трупоїдства, окрім поїдання зумисне вбитих. За сучасними оцінками, канібалізм під час Голодомору не був масовим, але його факт слугував ефективним засобом терору, вигідним владі.

Під час облоги Ленінграду в 1941—1942 роках в місті відбувався канібалізм, зумовлений нестачею харчів. За канібалізм було затримано близько 500 осіб, деякі з людоїдів об'єднувалися в групи для полювання та продажу людського м'яса. Більшість випадків складало поїдання померлих від голоду, проте траплялися випадки зумисного вбивства. Канібалізм практикувався в японській армії, часом цілими загонами. Вважається, що жертвами канібалізму стали близько сотні військовополонених, причому деяких калічили, зрізаючи плоть, але лишаючи живими.

У часи Культурної революції в Китаї, за деякими свідченнями, відбувалися тисячі випадків канібалізму, до яких люди залучалися з метою довести вірність ідеології. Люди групами поїдали трупи чи лише печінку. Вважається, що таким чином були з'їдені щонайменше 137 осіб, і щонайменше 91 людоїд був членом комуністичної партії. Під час військових дій 1960—1970 рр. в Південно-Східній Азії зареєстровано декілька випадків людожерства в Камбоджі. Згідно з багатьма спостереженнями війська кхмерів з'їдали частини тіл вбитих ворогів, зокрема печінку, в ритуальній церемонії. Цьому суперечать свідки біженців, які стверджують, що людожерство було викликано нестачею їжі, а не ритуальними вимогами.

Випадки людожерства були також зареєстровані під час збройних конфліктів у Африці, зокрема у Конго, Ліберії, Сьєрра-Леоне. Більшість цих випадків спричинені голодом, проте є свідчення, що деякі африканські шамани використовують частини тіла у своїх церемоніях.

13 жовтня 1972 року під час перельоту уругвайського літака рейсу 571 через Анди він зазнав катастрофи високо в горах, між Чилі та Аргентиною. Після декількох тижнів голоду і боротьби за виживання група вцілілих пасажирів літака почали їсти тіла людей, які померли під час аварії. Споживання тіл померлих надало їм можливість вижити і врятуватися через два місяці. За мотивами цієї пригоди знято кінофільм «Живі: Чудо Анд».

У 1981 році японський студент Іссей Саґава застрелив і з'їв свою однокурсницю Рене Гартевелт. Пізніше, після ув'язнення, він став доволі відомою постаттю, беручи участь у шокуючих мистецьких подіях. Митець Рік Гібсон у 1988 році публічно з'їв зумисне пожертвувані мигдалики, а в 1989 — зріз людського яєчка. Частини тіла своїх жертв можливо їв Андрій Чикатило. В 2001 році убив і з'їв Юргена Брандеса за його згодою як частину реалізації спільних сексуальних фантазій.

Ліки, виготовлені з людської плоті, вживаються в Тибеті. Випадки людоїдства через голод фіксувалися в Північній Кореї в 1990-і та в 2006 році.

Канібалізм у культурі

image
Дикуни-людожери, гравюра XVI ст.

Людожерство — поширений мотив у міфології та фольклорі практично всіх культур. У численних міфах і казках героя з'їдає чудовисько, що може або слугувати повчанням, показуючи загибель як наслідок порушення певного правила, так і символізувати смерть людини в одному статусі, за чим слідує її воскресіння у вищому статусі. Також, стародавні оповіді про людожерство можуть свідчити про його реальне практикування: поїдання старих чи дітей, яких плем'я не могло утримувати; або магічні практики, за яких шляхом поїдання людини канібалам начебто передається сила чи знання жертви. Примітно, що в казках жертвами канібалізму зазвичай є дівчатка, від яких племена позбувалися як від осіб, які не виконують чоловічу роботу і ще не можуть давати потомство, але споживають обмежені ресурси. Це корелює з реальними вбивствами дівчаток у деяких племенах, які фіксувалися ще в XX столітті. Частка вбитих дівчаток часом досягала 40 %, проте канібалізм уже не відбувався.

Також, людожерство є поширеною метафорою сексу, зокрема інцесту. Мотив пожирання дівчини драконом чи іншим чудовиськом (або намір до цього) деякими дослідниками, такими як Бенгт Гольбек, вважається зображенням засуджуваного інцесту між батьком і дочкою.

У сучасній культурі людоїдство засуджується, що пояснюється низкою причин. Людське м'ясо має низьку енергетичну цінність, а його вживання вважається ознакою або виняткового голоду, або нецивілізованості, якщо це здійснюється з ритуальною метою. Через харчування сирим людським м'ясом можуть передаватися хвороботворні бактерії та пріони, зокрема збудник хвороби куру. В той же час у Західній культурі дедалі частіше практикується поїдання плаценти жінками після пологів, що за повір'ям дає додаткову енергію та зменшує післяпологовий стрес. Наприклад, так вчинили акторки Кім Кардаш'ян і Алісія Сільверстоун. Деякі компанії в США переробляють плаценту на їстівний порошок. Експерименти з вирощення м'яса в пробірці ставлять питання чи допустимим було б споживання людського м'яса, вирощеного штучно за межами людського організму.

У переносному значенні людоїд — дуже жорстока, схильна до насильства, вбивства людина.

Див. також

image
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
Канібали зірвали вибори у Папуа-Новій Гвінеї, з'ївши виборців-чаклунів

Примітки

  1. . www.merriam-webster.com (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  2. . www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  3. Pérez-Pérez, Alejandro; Lozano, Marina; Romero, Alejandro; Martínez, Laura M.; Galbany, Jordi; Pinilla, Beatriz; Estebaranz-Sánchez, Ferran; Bermúdez de Castro, José María; Carbonell, Eudald (27 лютого 2017). . Scientific Reports (англ.). Т. 7, № 1. с. 43319. doi:10.1038/srep43319. ISSN 2045-2322. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.
  4. . www.history.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  5. Andrea Thompson 04 December 2006. . livescience.com (англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  6. . the Guardian (англ.). 6 квітня 2017. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  7. McKie, Robin; editor, science (19 червня 2010). . The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2020.
  8. Bello, Silvia M.; Wallduck, Rosalind; Parfitt, Simon A.; Stringer, Chris B. (9 серп. 2017). . PLOS ONE (англ.). Т. 12, № 8. с. e0182127. doi:10.1371/journal.pone.0182127. ISSN 1932-6203. PMC 5549908. PMID 28792978. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 9 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  9. Polan, María Soledad González Romero, Shira. . Business Insider. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 11 жовтня 2020.
  10. . web.archive.org. 7 жовтня 2011. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 9 жовтня 2020.
  11. . www.perseus.tufts.edu. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 9 жовтня 2020.
  12. . Experience Ancient Egypt (амер.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  13. Rawlings, Louis. . Cardiff Historical Papers 9 (ISBN 1754-2472/1754/2480) (англ.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  14. Діон Кассій, Римська історія LXXII.4
  15. . www.perseus.tufts.edu. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.
  16. . TLS (брит.). Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  17. Benn, Charles D., 1943- (2004). China's golden age : everyday life in the Tang dynasty. Oxford: Oxford University Press. с. 123—124. ISBN . OCLC 54843572.
  18. Petrinovich, Lewis F. (2000). (англ.). Transaction Publishers. ISBN . Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  19. . nzetc.victoria.ac.nz. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 9 жовтня 2020.
  20. Maalouf, Amin,. The crusades through Arab eyes (вид. First American edition). New York. с. 37—40. ISBN . OCLC 12081005.
  21. Pennell, C.R. (1991-01). Cannibalism in early modern North Africa. British Society for Middle Eastern Studies. Bulletin (англ.). Т. 18, № 2. с. 169—185. doi:10.1080/13530199108705536. ISSN 0305-6139. Процитовано 9 жовтня 2020.
  22. . web.archive.org. 29 листопада 2007. Архів оригіналу за 29 листопада 2007. Процитовано 9 жовтня 2020.
  23. Daly, Nicholas (1994). . NOVEL: A Forum on Fiction. Т. 28, № 1. с. 24—51. doi:10.2307/1345912. ISSN 0029-5132. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  24. Stromberg, Joseph. . Smithsonian Magazine (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  25. Hanson, Neil. (1999). The custom of the sea. New York: Wiley. ISBN . OCLC 42863258.
  26. Folkard, Claire (2003). Guinness World Records 2003 (англ.). Bantam Books. ISBN .
  27. . www.kommersant.ru (рос.). 23 січня 2012. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.
  28. Див. наприклад: Fanny Facsar: Als Stalin die Menschen zu Kannibalen machte [ 26 грудня 2011 у Wayback Machine.], Spiegel Online, 21 лютого 2007 (переглянуто 23 березня 2010). Також: Werth, Cannibal Island, S. 141. Також: Верт, Государство против своего народа, в Чорна книга комунізму. Також: Applebaum, Гулаг. Паутина большого террора, с. 373. та Khlevniuk, The History of the Gulag, S. 54. Про випадки на Донбасі див Tanja Penter: Kohle für Stalin und Hitler. Arbeiten und Leben im Donbass 1929 bis 1953, Klartext-Verlag, Essen 2010, , S. 102—104. Широкий огляд Steven Bela Várdy, Agnes Huszar Várdy: Cannibalism in Stalin's Russia und Mao's China, in: East European Quarterly, XLI, No. 2, June 2007, S. 223—238, тут 226—233. (pdf [ 8 листопада 2020 у Wayback Machine.], переглянуто 23 березня 2010).
  29. Werth, Nicolas, 1950- (2007). Cannibal Island : death in a Siberian gulag. Princeton, N.J.: Princeton University Press. ISBN . OCLC 76143508.
  30. Голодомор и каннибализм в 1932-33 гг. [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Відео(рос.)
  31. 32-33: каннибалы рубили детей и продавали. [ 27 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  32. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 9 жовтня 2020.
  33. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2013. Процитовано 9 жовтня 2020.
  34. Зефиров, Михаил; Дёгтев, Дмитрий (11 березня 2020). Все для фронта? Как на самом деле ковалась победа (рос.). Litres. ISBN .
  35. Tanaka, Toshiyuki, 1949-. Hidden horrors : Japanese war crimes in World War II (вид. Second edition). Lanham, Maryland. с. 127. ISBN . OCLC 979567765.
  36. Russell of Liverpool, Edward Frederick Langley Russell, Baron, 1895-1981. (2005). The knights of Bushido : a short history of Japanese war crimes. London: Greenhill. с. 121. ISBN . OCLC 58455178.
  37. Kristof, Nicholas D. (6 січня 1993). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 9 жовтня 2020.
  38. Wright, George (25 квітня 2015). . The Cambodia Daily (амер.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  39. . BBC News (брит.). 28 серпня 2017. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  40. Read, Piers Paul, 1941- (2002). Alive : the story of the Andes survivors. London: Arrow. ISBN . OCLC 48680546.
  41. . Weird Asia News (англ.). 14 квітня 2008. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  42. . www.rickgibson.net. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  43. White, John H. (2007-09). Evidence of Primary, Secondary, and Collateral Paraphilias Left at Serial Murder and Sex Offender Crime Scenes. Journal of Forensic Sciences (англ.). Т. 52, № 5. с. 1194—1201. doi:10.1111/j.1556-4029.2007.00523.x. ISSN 0022-1198. Процитовано 9 жовтня 2020.
  44. (брит.). 9 травня 2006. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  45. . Dissertation Reviews (амер.). 24 травня 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 9 жовтня 2020.
  46. . The Telegraph (брит.). Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 9 жовтня 2020.
  47. Haase, Donald. (2008). The Greenwood encyclopedia of folktales and fairy tales. Westport, Conn.: Greenwood Press. с. 157—158. ISBN . OCLC 192044183.
  48. . Quillette (en-AU) . 16 грудня 2017. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  49. Ashby, Michael A.; Rich, Leigh E. (1 червня 2013). Eating People Is Wrong … or How We Decide Morally What to Eat. Journal of Bioethical Inquiry (англ.). Т. 10, № 2. с. 129—131. doi:10.1007/s11673-013-9444-9. ISSN 1872-4353. Процитовано 11 жовтня 2020.
  50. Wordsworth, Rich (28 жовтня 2017). . Wired UK (брит.). ISSN 1357-0978. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  51. . sum.in.ua. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pro poyidannya predstavnikiv svogo biologichnogo vidu div Kanibalizm Lyudoyidstvo antropofagiya kanibalizm vid fr cannibale isp canibal poyidannya lyudmi lyudskoyi ploti V biologiyi termini kanibal i lyudoyid nerivnoznachni Lyudoyid bud yaka istota sho poyidaye lyudinu a kanibal istota sho poyidaye sobi podibnih Lyudoyidka Skulptura Leonarda Kerna blizko 1650 r Etimologiya Antropofagiya pohodit vid greckogo slova antropos dav gr an8rwpos lyudina i fagos dav gr fagos pozhirach Termini kanibalizm i kanibal pohodyat vid kaniba nazvi vest indianskih narodiv danoyi Hristoforom Kolumbom v yakih ispanci vpershe sposterigali lyudozherstvo Kolumb dav taku nazvu vvazhayuchi sho dopliv do Aziyi a bacheni aborigeni ye piddanimi hana isp kan Piznishe ci narodi stali vidomi yak karibi Slovo kanibal vpershe zafiksovano v 1550 i roki Takozh kanibal hibno vivodilosya vid kanis lat canis sobaka Hocha termin vinik shodo poyidannya lyudej lyudmi z 1796 roku vin poshiryuyetsya na ves tvarinnij svit IstoriyaDoistorichni chasi ta arhayichni suspilstva Lyudozherstvo bulo vlastive bagatom plemenam i etnichnim grupam Pershi dostovirni svidchennya lyudozherstva datuyutsya chasom 0 8 0 96 mln rokiv tomu ta zdijsnyuvalisya predstavnikami Homo antecessor Prote nevidomo v yakih vipadkah vono bulo zumovlene golodom a v yakih bulo ritualnim zadlya perejnyattya sili chi znan zhertvi Kanibalizm praktikuvavsya v neandertalciv prichomu zagalna kilkist vipadkiv zrostala v miru zmin klimatu osoblivo mizh zledeninnyami 128 tis 114 tis rokiv tomu koli neandertalcyam brakuvalo zvichajnoyi yizhi Znahidki yihnih kistok u Franciyi Horvatiyi ta Italiyi demonstruyut slidi rizannya kam yanimi znaryaddyami Ye svidchennya sho neandertalci ta Homo antecessor yili odni odnih odnak sistematichnist takogo lyudozherstva vivchena slabko V anglijskij pecheri Gof znajdeno lyudski reshtki yakim 14700 rokiv na yakih ye slidi kanibalizmu a cherepi vikoristovuvalisya yak chashi Lyudske tilo zagalom ne velmi pozhivne tomu predmetom postijnogo promislu a tim pache osnovoyu zvichajnogo racionu lyudina dlya inshoyi lyudini buti ne mozhe Tilo peresichnogo cholovika masoyu 66 kg mistit 144 kilokaloriyi z nih na skeletni m yazi pripadaye 32 kilokaloriyi 1 3 kilokaloriyi na kg Dlya porivnyannya blagorodnij olen na yakogo polyuvali chislenni narodi vprodovzh usiyeyi istoriyi mistit 163 kilokaloriyi Do togo zh u lyudskomu tili porivnyano malo zhiru sho obmezhuye jogo cinnist yak harchu ta vikoristannya v gospodarstvi Tomu bilshist vipadkiv kanibalizmu mali ritualnij harakter Zokrema v arhayichnih suspilstvah praktikuvavsya ekzokanibalizm poyidannya peremozhenih vorogiv predstavnikiv inshih spilnot Krim togo kanibalizm buvav chastinoyu pohovalnih obryadiv nekrokanibalizm yak u majoruniv kotri vvazhali sho tila pomerlih batkiv nalezhit z yisti yihnim dityam a ne chervam U deyakih vipadkah spozhivalisya neyistivni chastini tila napriklad u plemeni yanomama kistki ta popil yaki lishilisya pislya spalennya dodavalisya v ritualnu yizhu Davnya istoriya V istorichni chasi v civilizovanih narodiv kanibalizm perevazhno zasudzhuyetsya ta vvazhayetsya zlochinom Lyudoyidstvo staye oznakoyu dikuniv varvariv abo vorogiv zagalom Gerodot zgaduvav yak kanibaliv narodi sho zhili na pivnich vid Skifiyi u V st do n e Yak lyudoyida sho yist specialno prigotovanih lyudej opisano v odnomu z gimniv davnoyegipetskogo carya Unisa kotrij zhiv blizko 2317 2297 rokiv do n e Polibij pripisuvav Gannibalu 247 183 do n e sho toj u svoyih pohodah na Rim zaprovadiv lyudoyidstvo u vijsku pri podorozhi do Italiyi Dion Kassij opisuvav vipadok koli yegipetske plem ya zdijsnilo ritualne vbivstvo ta poyidannya dvoh rimskih oficeriv Josip Flavij zgaduvav vipadki lyudoyidstva v Yerusalimi v 70 roci koli misto vzyali v oblogu rimlyani Inodi vvazhayetsya sho hristiyanske tayinstvo prichastya viniklo yak zaminnik yazichnickogo ritualnogo kanibalizmu Serednovichchya Pid chas lyushanskogo povstannya v Kitayi dinastiyi Tan 775 763 roki yak povstanci tak i imperski sili praktikuvali poyidannya serdec i pechinki vorogiv dlya zalyakuvannya Podibno acteki ta maori yili svoyih vorogiv Arabski dzherela stverdzhuvali sho hrestonosci pid chas pershogo pohodu yili svoyih merciv hocha ci vidomosti ne vvazhayutsya dostovirnimi Lyudoyidstvo dostemenno vidbuvalosya pid chas Velikogo golodu 1315 1317 rokiv u Yevropi ta Pivnichnij Africi Zagalom v istorichnij chas vipadki lyudoyidstva sered civilizacij zdebilshogo zumovleni vinyatkovim golodom Utim za Serednovichchya dovoli poshirenim bulo marnovirstvo sho chastini lyudskih mumij a same yegipetskih mayut cilyushi vlastivosti tomu z nih vigotovlyalisya liki Azh do XVI st procvitala torgivlya mumiyami same z takoyu metoyu prichomu deyaki z mumij vigotovlyalisya zumisne z til ubitih rabiv Vira v cilyushist poroshku z mumij zberigalasya navit u Viktoriansku epohu Vidrodzhennya ta Novij chas Sered amerikanskih kolonistiv najdavnisha zadokumentovana zgadka pro lyudozherstvo datuyetsya 1609 rokom koli zhiteli z m shtat Virdzhiniya cherez golod ubili ta z yili 14 ti richnu divchinu Kapitan Dzhejms Kuk pershoprohodec Avstraliyi i Okeaniyi buv vbitij na Gavajskih ostrovah jogo tilo bulo spozhito aborigenami Zgidno z Morskim zvichayem The Custom of the Sea kanibalizm dozvolyavsya sered moryakiv v ekstremalnih umovah Z yisti dozvolyalosya pomerlih abo vbiti zhivih pri comu zhertva musila buti vipadkovoyu ta obiralasya za zherebom Tak u 1820 roci perebuvayuchi na vidstani majzhe tisyachi kilometriv vid portu kitobijnij korabel Esseks buv raptom atakovanij kitom na yakogo ranishe nevdalo polyuvali chleni ekipazhu Kapitan razom z komandoyu virishili plivti do uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki na troh chovnah Tilo odnogo matrosa ne pohovali v mori yak inshih a z yili a potim tila she troh matrosiv Zgolodnili matrosi z yili she dvoh chleniv ekipazhu v takij sposib azh poki buli vryatovani anglijskim sudnom U 1884 vidbulasya sudova sprava proti chotiroh chleniv ekipazhu anglijskoyi yahti Minjonka yaki opinilisya v shtorm daleko vid misu Dobroyi Nadiyi Cherez kilka dniv odin iz ekipazhu znepritomniv inshi virishili vbiti jogo ta z yisti Dvoh iz troh ucililih viznali vinnimi u vbivstvi Vagomim rezultatom ciyeyi spravi stalo te sho krajnya neobhidnist viklyuchala zlochinnist vchinku Fidzhijskij vozhd Unre Unre sho zhiv u XIX st potrapiv do Knigi rekordiv Ginnessa za najbilshij kanibalizm vin z yiv vid 872 do 999 osib Novitnya istoriya Kanibalizm pid chas golodu Na Povolzhi 1921 r Na Povolzhi v 1921 1922 rokah pid chas golodu selyani harchuvalisya trupami pomerlih yaki vikopuvali z mogil mozhlivo traplyalisya vipadki zumisnogo vbivstva starih Zagalom vidomo pro 244 h lyudoyidiv Deyaki sami ziznavalisya v lyudoyidstvi shob otrimati harchuvannya u v yaznici V Radyanskomu Soyuzi v 1930 ti roki neodnorazovo traplyalisya vipadki kanibalizmu Voni buli poshirenim yavishem pri sprobah grupovoyi vtechi z taboriv sistemi GULAGu ta z periodichnimi golodnimi katastrofami Pid chas Nazinskoyi tragediyi v hodi nasilnickoyi deportaciyi socialno nebezpechnih ta deklasovanih elementiv na ostrovi bulo visadzheno blizko 6100 cholovik bez harchiv dahu nad golovoyu predmetiv pobutu ta robochogo priladdya Cherez zlidni golod hvorobi ta sprobi vtechi za 13 tizhniv u zhivih zalishilos blizko 2200 cholovik Bagato til zagiblih mali yavni oznaki kanibalizmu chimalo znikli bezvisti V pidsumku bulo zatrimano blizko 50 osib za pidozroyu v kanibalizmi ale vinu ne bulo dovedeno Fakti kanibalizmu pidtverdzhuvali ochevidci z riznih regioniv Ukrayini pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv Strazhdayuchi vid golodu selyani v yakih bulo vidibrano harchi vikopuvali zahoroneni trupi ta vbivali slabkih zokrema ditej Vodnochas za donesennyam ODPU URSR vipadkiv lyudoyidstva zareyestrovano 28 hocha chasom nazivayutsya chisla v 368 vipadkiv trupoyidstva okrim poyidannya zumisne vbitih Za suchasnimi ocinkami kanibalizm pid chas Golodomoru ne buv masovim ale jogo fakt sluguvav efektivnim zasobom teroru vigidnim vladi Pid chas oblogi Leningradu v 1941 1942 rokah v misti vidbuvavsya kanibalizm zumovlenij nestacheyu harchiv Za kanibalizm bulo zatrimano blizko 500 osib deyaki z lyudoyidiv ob yednuvalisya v grupi dlya polyuvannya ta prodazhu lyudskogo m yasa Bilshist vipadkiv skladalo poyidannya pomerlih vid golodu prote traplyalisya vipadki zumisnogo vbivstva Kanibalizm praktikuvavsya v yaponskij armiyi chasom cilimi zagonami Vvazhayetsya sho zhertvami kanibalizmu stali blizko sotni vijskovopolonenih prichomu deyakih kalichili zrizayuchi plot ale lishayuchi zhivimi U chasi Kulturnoyi revolyuciyi v Kitayi za deyakimi svidchennyami vidbuvalisya tisyachi vipadkiv kanibalizmu do yakih lyudi zaluchalisya z metoyu dovesti virnist ideologiyi Lyudi grupami poyidali trupi chi lishe pechinku Vvazhayetsya sho takim chinom buli z yideni shonajmenshe 137 osib i shonajmenshe 91 lyudoyid buv chlenom komunistichnoyi partiyi Pid chas vijskovih dij 1960 1970 rr v Pivdenno Shidnij Aziyi zareyestrovano dekilka vipadkiv lyudozherstva v Kambodzhi Zgidno z bagatma sposterezhennyami vijska khmeriv z yidali chastini til vbitih vorogiv zokrema pechinku v ritualnij ceremoniyi Comu superechat svidki bizhenciv yaki stverdzhuyut sho lyudozherstvo bulo viklikano nestacheyu yizhi a ne ritualnimi vimogami Vipadki lyudozherstva buli takozh zareyestrovani pid chas zbrojnih konfliktiv u Africi zokrema u Kongo Liberiyi Syerra Leone Bilshist cih vipadkiv sprichineni golodom prote ye svidchennya sho deyaki afrikanski shamani vikoristovuyut chastini tila u svoyih ceremoniyah 13 zhovtnya 1972 roku pid chas perelotu urugvajskogo litaka rejsu 571 cherez Andi vin zaznav katastrofi visoko v gorah mizh Chili ta Argentinoyu Pislya dekilkoh tizhniv golodu i borotbi za vizhivannya grupa vcililih pasazhiriv litaka pochali yisti tila lyudej yaki pomerli pid chas avariyi Spozhivannya til pomerlih nadalo yim mozhlivist vizhiti i vryatuvatisya cherez dva misyaci Za motivami ciyeyi prigodi znyato kinofilm Zhivi Chudo And U 1981 roci yaponskij student Issej Sagava zastreliv i z yiv svoyu odnokursnicyu Rene Gartevelt Piznishe pislya uv yaznennya vin stav dovoli vidomoyu postattyu beruchi uchast u shokuyuchih misteckih podiyah Mitec Rik Gibson u 1988 roci publichno z yiv zumisne pozhertvuvani migdaliki a v 1989 zriz lyudskogo yayechka Chastini tila svoyih zhertv mozhlivo yiv Andrij Chikatilo V 2001 roci ubiv i z yiv Yurgena Brandesa za jogo zgodoyu yak chastinu realizaciyi spilnih seksualnih fantazij Liki vigotovleni z lyudskoyi ploti vzhivayutsya v Tibeti Vipadki lyudoyidstva cherez golod fiksuvalisya v Pivnichnij Koreyi v 1990 i ta v 2006 roci Kanibalizm u kulturiDikuni lyudozheri gravyura XVI st Lyudozherstvo poshirenij motiv u mifologiyi ta folklori praktichno vsih kultur U chislennih mifah i kazkah geroya z yidaye chudovisko sho mozhe abo sluguvati povchannyam pokazuyuchi zagibel yak naslidok porushennya pevnogo pravila tak i simvolizuvati smert lyudini v odnomu statusi za chim sliduye yiyi voskresinnya u vishomu statusi Takozh starodavni opovidi pro lyudozherstvo mozhut svidchiti pro jogo realne praktikuvannya poyidannya starih chi ditej yakih plem ya ne moglo utrimuvati abo magichni praktiki za yakih shlyahom poyidannya lyudini kanibalam nachebto peredayetsya sila chi znannya zhertvi Primitno sho v kazkah zhertvami kanibalizmu zazvichaj ye divchatka vid yakih plemena pozbuvalisya yak vid osib yaki ne vikonuyut cholovichu robotu i she ne mozhut davati potomstvo ale spozhivayut obmezheni resursi Ce korelyuye z realnimi vbivstvami divchatok u deyakih plemenah yaki fiksuvalisya she v XX stolitti Chastka vbitih divchatok chasom dosyagala 40 prote kanibalizm uzhe ne vidbuvavsya Takozh lyudozherstvo ye poshirenoyu metaforoyu seksu zokrema incestu Motiv pozhirannya divchini drakonom chi inshim chudoviskom abo namir do cogo deyakimi doslidnikami takimi yak Bengt Golbek vvazhayetsya zobrazhennyam zasudzhuvanogo incestu mizh batkom i dochkoyu U suchasnij kulturi lyudoyidstvo zasudzhuyetsya sho poyasnyuyetsya nizkoyu prichin Lyudske m yaso maye nizku energetichnu cinnist a jogo vzhivannya vvazhayetsya oznakoyu abo vinyatkovogo golodu abo necivilizovanosti yaksho ce zdijsnyuyetsya z ritualnoyu metoyu Cherez harchuvannya sirim lyudskim m yasom mozhut peredavatisya hvorobotvorni bakteriyi ta prioni zokrema zbudnik hvorobi kuru V toj zhe chas u Zahidnij kulturi dedali chastishe praktikuyetsya poyidannya placenti zhinkami pislya pologiv sho za povir yam daye dodatkovu energiyu ta zmenshuye pislyapologovij stres Napriklad tak vchinili aktorki Kim Kardash yan i Alisiya Silverstoun Deyaki kompaniyi v SShA pereroblyayut placentu na yistivnij poroshok Eksperimenti z viroshennya m yasa v probirci stavlyat pitannya chi dopustimim bulo b spozhivannya lyudskogo m yasa viroshenogo shtuchno za mezhami lyudskogo organizmu U perenosnomu znachenni lyudoyid duzhe zhorstoka shilna do nasilstva vbivstva lyudina Div takozhWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Kanibali zirvali vibori u Papua Novij Gvineyi z yivshi viborciv chakluniv Hvoroba kuru Morskij zvichaj Krajnya neobhidnistPrimitki www merriam webster com angl Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 www etymonline com angl Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Perez Perez Alejandro Lozano Marina Romero Alejandro Martinez Laura M Galbany Jordi Pinilla Beatriz Estebaranz Sanchez Ferran Bermudez de Castro Jose Maria Carbonell Eudald 27 lyutogo 2017 Scientific Reports angl T 7 1 s 43319 doi 10 1038 srep43319 ISSN 2045 2322 Arhiv originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 9 zhovtnya 2020 www history com Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Andrea Thompson 04 December 2006 livescience com angl Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 the Guardian angl 6 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 McKie Robin editor science 19 chervnya 2010 The Observer brit ISSN 0029 7712 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Bello Silvia M Wallduck Rosalind Parfitt Simon A Stringer Chris B 9 serp 2017 PLOS ONE angl T 12 8 s e0182127 doi 10 1371 journal pone 0182127 ISSN 1932 6203 PMC 5549908 PMID 28792978 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Polan Maria Soledad Gonzalez Romero Shira Business Insider Arhiv originalu za 10 listopada 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2020 web archive org 7 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2011 Procitovano 9 zhovtnya 2020 www perseus tufts edu Arhiv originalu za 21 listopada 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Experience Ancient Egypt amer Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Rawlings Louis Cardiff Historical Papers 9 ISBN 1754 2472 1754 2480 angl Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Dion Kassij Rimska istoriya LXXII 4 www perseus tufts edu Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 9 zhovtnya 2020 TLS brit Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Benn Charles D 1943 2004 China s golden age everyday life in the Tang dynasty Oxford Oxford University Press s 123 124 ISBN 0 19 517665 0 OCLC 54843572 Petrinovich Lewis F 2000 angl Transaction Publishers ISBN 978 0 202 36950 1 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 nzetc victoria ac nz Arhiv originalu za 18 bereznya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Maalouf Amin The crusades through Arab eyes vid First American edition New York s 37 40 ISBN 0 8052 4004 7 OCLC 12081005 Pennell C R 1991 01 Cannibalism in early modern North Africa British Society for Middle Eastern Studies Bulletin angl T 18 2 s 169 185 doi 10 1080 13530199108705536 ISSN 0305 6139 Procitovano 9 zhovtnya 2020 web archive org 29 listopada 2007 Arhiv originalu za 29 listopada 2007 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Daly Nicholas 1994 NOVEL A Forum on Fiction T 28 1 s 24 51 doi 10 2307 1345912 ISSN 0029 5132 Arhiv originalu za 8 serpnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Stromberg Joseph Smithsonian Magazine angl Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Hanson Neil 1999 The custom of the sea New York Wiley ISBN 0 471 38389 9 OCLC 42863258 Folkard Claire 2003 Guinness World Records 2003 angl Bantam Books ISBN 978 0 553 58636 7 www kommersant ru ros 23 sichnya 2012 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2021 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Div napriklad Fanny Facsar Als Stalin die Menschen zu Kannibalen machte 26 grudnya 2011 u Wayback Machine Spiegel Online 21 lyutogo 2007 pereglyanuto 23 bereznya 2010 Takozh Werth Cannibal Island S 141 Takozh Vert Gosudarstvo protiv svoego naroda v Chorna kniga komunizmu Takozh Applebaum Gulag Pautina bolshogo terrora s 373 ta Khlevniuk The History of the Gulag S 54 Pro vipadki na Donbasi div Tanja Penter Kohle fur Stalin und Hitler Arbeiten und Leben im Donbass 1929 bis 1953 Klartext Verlag Essen 2010 ISBN 978 3 8375 0019 6 S 102 104 Shirokij oglyad Steven Bela Vardy Agnes Huszar Vardy Cannibalism in Stalin s Russia und Mao s China in East European Quarterly XLI No 2 June 2007 S 223 238 tut 226 233 pdf 8 listopada 2020 u Wayback Machine pereglyanuto 23 bereznya 2010 Werth Nicolas 1950 2007 Cannibal Island death in a Siberian gulag Princeton N J Princeton University Press ISBN 978 0 691 13083 5 OCLC 76143508 Golodomor i kannibalizm v 1932 33 gg 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Video ros 32 33 kannibaly rubili detej i prodavali 27 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 2 grudnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Zefirov Mihail Dyogtev Dmitrij 11 bereznya 2020 Vse dlya fronta Kak na samom dele kovalas pobeda ros Litres ISBN 978 5 457 16581 6 Tanaka Toshiyuki 1949 Hidden horrors Japanese war crimes in World War II vid Second edition Lanham Maryland s 127 ISBN 978 1 5381 0268 8 OCLC 979567765 Russell of Liverpool Edward Frederick Langley Russell Baron 1895 1981 2005 The knights of Bushido a short history of Japanese war crimes London Greenhill s 121 ISBN 1 85367 651 9 OCLC 58455178 Kristof Nicholas D 6 sichnya 1993 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Wright George 25 kvitnya 2015 The Cambodia Daily amer Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 BBC News brit 28 serpnya 2017 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Read Piers Paul 1941 2002 Alive the story of the Andes survivors London Arrow ISBN 0 09 943249 8 OCLC 48680546 Weird Asia News angl 14 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 www rickgibson net Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 White John H 2007 09 Evidence of Primary Secondary and Collateral Paraphilias Left at Serial Murder and Sex Offender Crime Scenes Journal of Forensic Sciences angl T 52 5 s 1194 1201 doi 10 1111 j 1556 4029 2007 00523 x ISSN 0022 1198 Procitovano 9 zhovtnya 2020 brit 9 travnya 2006 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Dissertation Reviews amer 24 travnya 2016 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2020 The Telegraph brit Arhiv originalu za 23 serpnya 2018 Procitovano 9 zhovtnya 2020 Haase Donald 2008 The Greenwood encyclopedia of folktales and fairy tales Westport Conn Greenwood Press s 157 158 ISBN 978 0 313 04947 7 OCLC 192044183 Quillette en AU 16 grudnya 2017 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 7 zhovtnya 2020 Ashby Michael A Rich Leigh E 1 chervnya 2013 Eating People Is Wrong or How We Decide Morally What to Eat Journal of Bioethical Inquiry angl T 10 2 s 129 131 doi 10 1007 s11673 013 9444 9 ISSN 1872 4353 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Wordsworth Rich 28 zhovtnya 2017 Wired UK brit ISSN 1357 0978 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2020 Procitovano 11 zhovtnya 2020 sum in ua Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 9 zhovtnya 2020

Дата публікації:
Топ