Назінська трагедія (рос. Назинская трагедия) — трагічні події, що відбувалися, починаючи з середини травня до середини серпня 1933 року на острові Назіно на сибірській річці Об, поблизу впадіння річки Назіно. На цьому острові в тайзі поблизу села Назіно в Александровському районі під час насильницької депортації «соціально небезпечних та декласованих елементів» було висаджено близько 6100 чоловік без харчів, даху над головою, предметів побуту та робочого приладдя. Через злидні, голод, хвороби та спроби втечі за тринадцять тижнів у живих залишилось близько 2200 чоловік. Відомо про непоодинокі випадки канібалізму.
Повідомлення про ці події досягли верхівки ВКП(б) у вересні 1933 року. Була зупинена масштабна кампанія висилання «небезпечних» або «асоціальних» груп до спеціальних поселень для розробки багатих на ресурси, але малопридатних для життя просторів СРСР. Натомість, ці групи осіб стали або відправляти до таборів системи ГУЛаг, або розстрілювати.
Передумови
Наслідки примусової колективізації
На початку 1930-х років Радянський Союз перебував у глибокій кризі. Після проголошення КПРС масштабної кампанії боротьби проти селян — власників засобів виробництва — лідер партії та держави Йосип Сталін закликав у кінці 1929 року «винищити куркулів як клас», у Радянському Союзі відновились кризи поставок продуктів харчування. Унаслідок розкуркулення та примусової колективізації були поглиблені вже існуючі проблеми, які спричинила форсована індустріалізація, оскільки вона була фінансована за рахунок експорту сільськогосподарської продукції у великих обсягах. У багатьох регіонах Радянського Союзу стали виникати кризи з постачанням продовольства, які призводили до голоду. Масова міграція з охоплених голодом регіонів, безконтрольний приплив населення до міст та погіршення кримінальної обстановки в містах свідчили про посилення напруження в суспільстві.
Державна влада, у відповідь на масові переселення селян з охоплених голодом регіонів, які вона вважала контрреволюційними заколотами, вжила жорстких заходів. На початку 1933 року спецслужба ОДПУ збудувала на вокзалах та важливих транспортних шляхах контрольні пункти, аби перехоплювати селян з України, де в розпалі був Голодомор — геноцид українського народу (див. Голодомор в Україні). Біженців перехоплювали, та відправляли або до таборів системи ГУЛаг, або повертались назад до охоплених голодом регіонів. 23 січня 1933 року був виданий наказ, яким заборонялось продавати селянам квитки на залізницю. Водночас працівники правоохоронних та секретних органів провели тисячі арештів у західній частині Радянського Союзу, у Білорусі, на заході України та в Карелії. Арешти були направлені проти уявних заколотників або підозрюваних у шпіонажі. В'язниці в тих регіонах, часто з дуже поганою охороною, через масові арешти були переповнені в'язнями, часто втричі або навіть вдесятеро від норми. У в'язницях смертність досягла безпрецедентної висоти. В Узбекистані, щомісяця помирали 15 % ув'язнених від голоду. У в'язниці в Ташкенті, цей коефіцієнт у лютому 1933 року досяг 25 %.
Впровадження внутрішніх паспортів
На початку 1933 року для мешканців важливих міст були впроваджені внутрішні паспорти. Протягом року 27 мільйонів чоловік отримали посвідчення особи. Система внутрішніх паспортів мала допомогти взяти під контроль міграцію селян до міст, яка ставила під загрозу створену великими зусиллями систему забезпечення продуктами. Москва, Ленінград, та інші міста, серед яких були популярні місця відпочинку партноменклатури такі як Сочі та Туапсе, мали бути очищені від небажаних осіб. До них належали кримінальні та «інші асоціальні та соціально небезпечні елементи».
У секретному наказі були перелічені групи осіб, яким було заборонено давати внутрішній паспорт: зокрема, за виключенням пенсіонерів та інвалідів, особам, які не були задіяні на виробництві або організації та не виконували суспільно-корисної праці. Куркулі, які втекли з місця депортації, не отримували паспорт. Починаючи з 1 січня 1931 року те саме стосувалось мешканців міст без роботи, або звинувачених у саботажі чи дармоїдстві. Внутрішній паспорт також не видавався особам без права на громадянство, засланим і ув'язненим. Також «асоціальні елементи» зі зв'язками в кримінальному середовищі були викреслені з переліку можливих отримувачів паспорту. Біженці з закордону також не отримували посвідчення, якщо не могли довести політичне переслідування у себе на батьківщині. Також без паспорта мали залишитись члени родин перелічених вище груп осіб у випадку спільного проживання. Особи, яким було відмовлено у видачі паспорту, мали 14 днів аби покинути місто. Їм було заборонено переселятись до міст з особливим статусом. Для Москви та Ленінграду заборона на в'їзд поширювалась також і на місцевість 100 кілометрів навкруги.
Адміністрація Москви за березень та квітень 1933 року, два перших місяці компанії, відмовила у видачі паспорту 70 000 особам. У Ленінграді це число досягло 73 000. Багато з тих, хто наперед знав про відсутність шансів отримати паспорт, пішов у підпілля. Це спонукало міліцію посилити контроль та влаштовувати облави. У проміжку з березня до липня 1933 року 85 937 осіб без паспортів були затримані в Москві; у Ленінграді це число дорівнювало 4776. Затримані отримували позасудове покарання: вислання з міста та заборона на в'їзд до 30 інших міст. Другим варіантом була депортація до «спеціальних поселень». Третім варіантом було ув'язнення до табору системи ГУЛАГ на три роки. Багатьом було відмовлено в особистому розгляді справи. Натомість, затримані були одразу депортовані.
«Великий план» депортації
Генріх Ягода, голова ОДПУ, та Матвій Берман, начальник ГУЛАГу, разом розробили план депортації близько одного мільйону осіб до Західного Сибіру та Казахстану. План ставив на меті виселити підозрілих в антирадянських настроях осіб із міст та сіл та, водночас, колонізувати безлюдні простори Радянського Союзу. За даними планувальників, кампанія мала коштувати 1394 мільйони карбованців. Через два роки після переселення ці інвестиції мали розпочати приносити перші результати. У цей час, за оцінками плану, депортовані особи вже мали бути здатними забезпечити себе всім необхідним та віддавати надлишки до державної скарбниці.
Обидва планувальники покладались на досвід масової депортації двох мільйонів селян. Депортації селян розпочались 1930 року у відповідь на спротив або підозру в спротиві примусовій колективізації. На початку лютого 1933 року Ягода та Берман передали Сталіну «великий план» депортацій. Він його затвердив із доповненням про звільнення завдяки висилці переповнених в'язниць.
Узгодження та підготовка
Відкидання плану західносибірськими функціонерами
7 лютого 1933 року Ягода повідомив телеграмою голову ОДПУ в Західному Сибіру, що невдовзі має розпочатись висилка в цей регіон одного мільйона осіб. Депортованих слід було направляти до маловивчених, незнайомих місцевостей посеред боліт і лісів на півночі Нариму. Ягода вимагав надіслати йому вичерпну інформацію про організацію з прийому депортованих на місці.
Два дні потому представник західносибірського ОДПУ зустрівся з обома високопоставленими представниками СибТАБу, які відповідали за адміністрацію та управління трудовими таборами і спеціальними поселеннями, а також із вищим партійним працівником Сибіру, . План Ягоди був визнаний нездійсненним: пересилка одного мільйона переселенців вичерпає всі наявні в регіоні ресурси, ускладнить і так вже глибокі проблеми забезпечення продуктами, посилить соціальне напруження, загострить проблеми з місцевим «бандитизмом». Ефективний нагляд за такою великою кількістю депортованих осіб із наявними силами був неможливий.
Регіональному відділу ОДПУ, Сібтабу та партії було відомо про велику кількість загиблих серед депортованих до Західного Сибіру в проміжку від 1930 до 1932 років. Лише в 1933 році в Наримському окрузі депортовані починаючи з квітня 1931 року до квітня 1932 року померло близько 25 000 поселенців, або 11,7 % від загальної кількості. Насамперед, однак, партійні та адміністративні органи непокоїло питання безпеки, оскільки близько десяти тисячам депортованим вдалось втекти. Велика кількість втеч, погіршення кримінальної обстановки, посилення «бандитизму» служили попередженням про можливість суспільного вибуху. З огляду на це Ейхе, як відданий сталініст та головний відповідальний за проведення розкуркулення і примусової колективізації в Західному Сибіру, у листі від 10 лютого 1933 року обґрунтував незгоду з «масштабним планом».
Узгодження
Представники СибЛАГу та західносибірського ОДПУ провели в Москві переговори з представниками міністерства економіки та Держплану на тему «масштабного плану». У результаті переговорів кількість депортованих була зменшена до 500 000. Як наслідок, виділені на депортацію матеріальні та транспортні засоби були радикально зменшені, частково до 20 % від початкових обсягів. 7 березня 1933 року Роберт Ейхе затвердив цей компромісний варіант. Через три дні цей план був затверджений і Політбюро в Москві. 20 квітня 1933 року нарешті рада народних комісарів ухвалила рішення створити під управлінням ОДПУ системи «робочих поселень», організованих за зразком вже існуючих «спеціальних поселень» для «куркулів».
Підготовка на місці
У комендатурі Александровсько-Ваховська комендант Дмитро Цепков 16 лютого 1933 року вперше дізнався з отриманої телеграми, що одразу як відновиться судноплавство на Обі, йому слід готуватись приймати 25 000 депортованих Цепков створив комісію з п'ятьох осіб, яка мала скласти місцеві план підготовки та робіт. Комісія ухвалила рішення створити в 200 кілометрових околиці Александровського 30 поселень вздовж річки Об. Завдяки ізольованому розташуванню поселень серед болот та диких лісів успіх втечі мав бути мінімізований.
Інші роботи були залишені на стадії підготовки. Всі зроблені в березні та квітні спроби найняти робочих для зведення об'єктів інфраструктури, таких як бараків, бань, хлібопекарні, провалились. Така сама доля спіткала плани побудувати або винайняти човни для доставки депортованих річкою до поселень. Цепкову не було відомо, що більша частина відправлених до комендатури Александровсько-Ваховське депортованих були жителями міст, без досвіду сільських робіт, таких як корчування або орання.
5 травня 1933 року Цепков отримав дві телеграми. У них повідомлялось про відправлення декількох тисяч «декласованого елементу» одразу як погодні умови дозволять транспорт із Томська. Дані про розмір першого «контингенту» різнились. Перша телеграма згадувала про 3000 осіб, у другій телеграмі йшлося про 5000 до 6000 осіб. На початок травня на місцях майже нічого не було готове, оскільки місцеві чиновники очікували зустрічати депортованих у кінці червня, або від шести до восьми тижнів пізніше. У телеграмах ясно йшлося про те, що контингент депортованих складатиметься не з одних куркулів, а слід також очікувати і на міських жителів, які ОДПУ вважало можливими заколотниками. Тому поселення поблизу Александровського здавалось прийнятним виходом із цієї ситуації. Було обрано острів на відстані 70 км від Александровського, поблизу місця впадіння річки Назіно, на який мали бути доставлені «декласовані елементи». Звідти вже менші групи мали бути відвезені на місця призначення до поселень на береги Обі та її приток.
Депортація
Депортовані групи
До Західного Сибіру були депортовані люди з України, Поволжя, Північного Кавказу, місць відпочинку на Чорному Морі, а також із Ленінграда та Москви. Грубо їх можна поділити на три групи. Перша група складалась з селян, таких як «куркулі» або «саботажників колективізації». Ця група складала більшість депортованих. До другої групи належали ті, хто на пунктах контролю не зміг пред'явити нові внутрішні паспорти. Серед них були і ув'язнені з переповнених в'язниць.
Більшість селян були з охоплених голодом регіонів, Уралу, Поволжя та Північного Кавказу. Доставлені до Західного Сибіру арештанти були у вкрай важкому стані, за свідченнями представників адміністрації, це були «напівмертві». Серед депортованих сільського походження зустрічались й такі, хто мав офіційне посвідчення про роботу в колгоспі або на іншому підприємстві. Те саме стосувалось селян, які були взяті на роботу фабрикою або будівельним підприємством.
Ще одна група складалась з затриманих на вулицях, вокзалах, та площах великих міст. Серед них були цигани, безбатченки, безпритульні, інваліди, сліпі та злочинці. Також серед ув'язнених були присутні й «дружні» режимові працівники, родичі функціонерів та комуністів, та навіть члени компартії. Частина цих в'язнів була звільнена після того, як стало відомо про трагедію в Назіно. Але будучи звільненими, вони не мали права повертатись до дому. Також їм було заборонено селитись у містах з особливим статусом, на той час у Москві, Ленінграді, Одесі, Києві, Мінську, Харкові, Ростові на Дону, та Владивостоці.
Ув'язнені зі строками ув'язнення менше п'яти років складали ще одну групу. При можливості їх відправляли до Західного Сибіру окремо від решти. Частіше, однак, їх транспортували разом з іншими групами — «куркулями» або особами без внутрішнього паспорту. Серед заарештованих особи, які скоїли важкі злочини, становили меншість. Більшість із них були дрібні злочинці, злодії та засуджені за хуліганство або приховування краденого майна. Крім того, були ще й «спекулянти», тобто ті, хто торгував дефіцитним товаром. Переважну частину складали молоді люди у віці від 16 до 30 років.
Томський транзитний табір
У Західному Сибіру було три транзитних табори для депортованих: табір у Томську був найважливішим, у ньому були й ті, кого потім було відправлено на острів Назіно; в Омську та Атчинську знаходились два інших табори.
Микола Алексєєв, повноважний представник ОДПУ в Західному Сибіру та начальник районної міліції відвідали 20 березня 1933 року табір у Томську де був відданий наказ побудувати за шість тижнів бараки на 8000 місць. На додачу слід було підготувати палатки на 7000 місць. За першими приблизними планами депортації за три місяці через томській табір мали бути переправлені 350 000 осіб. На це число наклались прорахунки транспортної системи. Однак після відвідання Алексєєва стало зрозуміло, що потрібної інформації не вистачає. Адміністрація в Томську не знала ані дату, коли прибудуть перші депортовані, ані відповідну кількість осіб, яких буде переправлено через табір.
Транзитний табір ще не був готовий, коли 9 квітня 1933 року прибув перший потяг із депортованими. Хаотичне прибуття потягів із депортованими до транзитного табору вичерпало будь-які можливості адекватного утримання в'язнів. Криголам на Обі та її притоках унеможливив подальший транспорт до розташованих на північ поселень. Так, кількість розміщених у таборі осіб поступово перевищила п'яти- до шестикратно.
Вже під час перевезення до транзитного табору померло багато депортованих. Смертність у таборі не припинила. Понад 500 інтернованих осіб померли в другій половині квітня протягом лише декількох днів після прибуття. У травні та червні адміністрація табору зареєструвала ще 1700 смертей. Ситуацію погіршила поширеність хвороб. За офіційними даними через табір пройшло 40 698 осіб, 11 788 з них мали статус «хворих».
Адміністрація табору не володіла ситуацією. Це проявлялось не лише при координації потягів із депортованими або поставками продуктів харчування та медикаментами. Нагляд за депортованими також не був достатній. Це продемонструвала 17 червня 1933 року масова втеча 204 депортованих одразу після прибуття потягом, що вирушив із Москви 7 червня.
10 травня 1933 року стався ще один грубий прорахунок. В одному з бараків вночі стався заколот. У ньому знаходились доставлені два дня до того особи. Адміністрація табору викликала кінну міліцію. Майже в суцільній темряві вартові відкрили вогонь по будь-кому, хто намагався вибігти з бараку. Згодом було з'ясовано, що безлад розпочався через спрагу мешканців бараку, спричиненої розданою невдовзі після прибуття солоною рибою та хлібом.
Подальший транспорт до Назіно
У першій половині травня і без того вже важка ситуація в транзитному таборі Томська могла погіршитись ще більше, оскільки 15 травня на додачу до 25 000 утримуваних у таборі осіб мали бути доставлені ще 16 000 депортованих з України та Північного Кавказу. Тому одразу ж була розпочата підготовка до відправки ув'язнених до комендатури Александровсько-Ваховська, за 900 км вниз за течією. Таким кроком, ймовірно, адміністрація табору намагалась позбутись найпроблематичніших заколотників. Перевезення розпочались 14 травня 1933 року.
Для перевезення контингенту було надано чотири баржі. Вони були призначені для транспортування деревини, а для перевезення людей взагалі не придатні. Відповідальним за перевезення було наказано протягом багатоденного плавання ніде не приставати до берега — це вважалось надто небезпечним. Всі депортовані, 4900 осіб, мали перебувати у вантажному трюмі. По прибуттю до острова сотні ув'язнених були нездатні самостійно спуститись на землю. Висадженим на острів було заборонено брати з собою будь-що окрім невеличкої кількості їжі. Не було у них ані знаряддя, ані кухарського приладдя.
Транспорт охороняли 50 озброєних чоловік, терміново рекрутованих на вулицях Томська. Вони не були підготовлені для роботи вартовими, були без одностроїв, не мали системи командування та дисципліни. Окрім наявності зброї, відмінність від транспортованих була невелика.
Висадка
Прибуття
Чотири баржі прибули 18 травня 1933 року до перевалочного пункту у (рос. Верхневартовск), який знаходився за 150 км вище за течією від Александровського. Звідси керівництво транспорту взяв на себе Дмитро Цепков. Він скерував баржі до острова Назіно за декілька кілометрів униз за течією. Незаселений, при повенях затоплюваний острів посеред річки, три кілометри завдовжки та 500 метрів завширшки заріс комишем та був вкритий болотами.
У другій половині дня 18 травня 1933 року баржі з депортованими дістались острова. Поіменний переклик в'язнів був неможливий, оскільки списки осіб виявились надто неточними. Простим підрахунком було встановлено, що шлях подолали 332 жінки та 4556 чоловіки. На додачу, було зареєстровано 27 мерців. Третина тих, хто вижив, була так знесилена, що могла зійти на берег лише зі сторонньою допомогою.
Поставки борошна
Висаджені на острів мали в сумі отримати 20 тон борошна. При вивантаженні борошна виникла бійка. Вартові відкрили вогонь, поранивши багатьох учасників бійки. Тому Цепков наказав забрати борошно та доставити на берег Обі поблизу села Назіно. Але і там не було умов для збереження борошна від вологи та морозу.
Уночі 19 травня 1933 року сталась сніжна буря, яка вкрила острів шаром снігу, борошно також постраждало від опадів. Вранці 19 травня вартові, під керівництвом Цепкова, зробили другу спробу роздати борошно. Планувалось роздати пів-кіло борошна в одні руки. Де ув'язнені мали тримати борошно залишилось не з'ясованим — жодних торбин у них не було. Його доводилось насипати в головні убори, взуття, в інший одяг, або взагалі насипати в долоні. Під час видачі борошна весь час спалахували бійки. Варта знову відкрила вогонь по депортованих, поранивши багатьох із них.
З огляду на хаотичність роздачі борошна Цепков наказав надалі роздавати борошно через так званих бригадирів. Кожен бригадир отримував щодня 75 кг борошна і мусив його розділити серед 150 осіб. Найбрутальніші з в'язнів розграбовували запаси бригадирів та використовували вкрадене для особистої вигоди.
20 травня роздача борошна також спричинила жорстокі спалахи насильства. Свідки розповідали, що всюди навкруги лежали тіла померлих. Депортовані повідомляли Цепкову про випадки канібалізму на острові.
По поверненню до села Назіно Цепков влаштував нараду. Було вирішено кинути на допомогу висадженим на острів всі місцеві ресурси. Для хворих та поранених було вирішено звести на острові намет; місцеві жителі мали побудувати пічки; а пічки місцевих селян мали бути конфісковані. Цепков особисто вирушив до Александровського по життєво необхідні харчі та матеріали.
Голод, конфлікти, насильство
У наступні дні двом офіцерам-медикам вдалося помістити пару дюжин хворих до наметів. Хворі отримали хліб та суп із манної крупи. Решта висаджених залишилась із мізерними пайками. Споживання в їжу замішаного на воді з річки борошна викликало в багатьох на острові пронос. Дехто взагалі не отримав борошна, й мусив міняти його на взуття, одяг, або інші коштовності. В обіг йшли й золоті коронки, які виривали з щелеп померлих.
Вартові встановили режим насилля та терору. Найменше «порушення» могло бути покаране на смерть. До таких порушень належало «шахрайство» при видачі борошна. Брутальне насильство проти депортованих стало на острові буденною справою, як і тиск та приниження. Крайньою формою насильства по відношенню до ув'язнених був розстріл, перетворений у полювання. Представники варти потім пояснили, що в такий спосіб вони намагались припинити спроби втечі, оскільки депортовані весь час намагались випливти з острова на саморобних плотах. Ймовірно, до таких спроб втечі вдавались канібали.
Канібалізм
Випадки канібалізму в Радянському Союзі в 1930-ті роки траплялись неодноразово. Вони були поширеним явищем при спробах групової втечі з таборів системи ГУЛАГу, та з періодичними голодними катастрофами. Але на острові посеред річки Об це явище відкрито заявило про себе порівняно швидко. Уже наступного дня після висадки депортовані повідомили відповідальним особам під керівництвом Цепкова про знайдені об'їдені тіла загиблих. Людське м'ясо пекли на вогні а потім їли. 23 травня 1933 року комісія в складі лікаря та двох офіцерів-медиків підготувала доповідь. Вони зазначили, що існують численні ознаки канібалізму. 21 травня на острові було зареєстровано 70 нових мерців, у п'яти тіл були вирізані печінки, легені, та м'які частини, як груди та гомілки. Одне тіло чоловіка було знайдено без статевих органів, голови, і частково без шкіри. Крім того, депортовані представили членам комісії трьох осіб, яких схопили заплямованими кров'ю та з людською печінкою в руках. Протягом наступних 14 днів медики підготували ще три доповіді схожого змісту. Багато тіл загиблих мали явні ознаки канібалізму. Вартові на ці випадки ніяк не відреагували. Ізоляція осіб, підозрюваних у канібалізмі, спочатку не практикувалась.
Вбивства, за якими слідували акти канібалізму, стали відкрито траплятись починаючи з 29 травня. Шестерьох підозрюваних схопили та відправили до в'язниці в Александровське. У підсумку було затримано близько 50 осіб за підозрою в канібалізмі. Часто затриманих невдовзі повертали на острів. З багатьох випадків можна було зробити висновок про типового підозрювано: він походив з села, мав досвід ув'язнення або таборів, та мав вік від 20 до 35 років. Одинадцять затриманих були страчені працівниками ОДПУ. Представник ОДПУ мав втрутитись особисто, аби скасувати рішення Наримського прокурора не переслідувати за канібалізм, оскільки Радянський Союз не мав законів для покарання за людоїдство, а довести вбивство підозрюваними було неможливо. Окрім можливості залишитись непокараними, людоїдам відкривалась ще одна можливість: у випадку розслідування, вони мали перебувати в слідчому ізоляторі, з дахом над головою та гарячою баландою.
Прибуття другої партії
27 травня 1933 року на острів було доставлено другу партію депортованих. Вона складалась з 1200 осіб, переправлених із Томська в трюмі баржі.
Стан здоров'я другої партії був ще критичнішим за першу, оскільки серед них були хворі на тиф. Цих хворих на острові терміново ізолювали. Однак медикаментів не було, як і можливості проварити одяг. Медики потім засвідчили в доповіді, що варіння «мотлоху» депортованих напевно його б знищило. При регулярних від'ємних температурах вночі це означало смерть від переохолодження.
Спеціальні поселення поблизу Назіно
31 травня Дмитро Цепков разом із партійним секретарем району Алекандровське повернувся до Назіно. Обидва привезли знаряддя: сокири, лопати, та пили. Вони привезли з собою і тканини, але воно лишилось непотрібним, оскільки бракувало машин для її обробки. Виготовлених постолів вистачило лише на сотню людей. Понад тисячу депортованих залишились без взуття в умовах ночей із від'ємною температурою.
Але у видачі сокир депортованим було відмовлено. Місцеві начальники побоювались, що сокири можуть бути використані як зброя. Сокири можна було видати депортованим лише після прибуття до місць призначення в спеціальних поселеннях. Життєво необхідні будинки на острові досі не були зведені.
Завдяки допомозі партійного секретаря Цепкову вдалось отримати близько двадцяти човнів. Кожен із човнів, однак, міг брати на борт не більше пари дюжин людей. На початку червня ними були доставлені до п'яти обраних місць на узбережжі річки Назіна. Вони знаходились на відстані від 60 до 100 кілометрів вище за течією, у декількох днях шляху човнами. Ця подорож коштувала сотням знесиленим чоловікам життя.
Умови у цих місцях на узбережжі Назіна мало чим відрізнялись від умов острова. Вартові покинули новоявлених «спеціальних поселенців» одразу, залишивши харчів на перші дні та робоче знаряддя. Депортовані були покинуті напризволяще і тут. Багато загинуло при спробах втекти річкою, вони або тонули, або були застрілені вартовими. Інші спроби втечі завершувались втратою орієнтації серед просторів Тайги.
До середини червня 1933 року острів поблизу Назіно був звільнений, на ньому лишилось 157 осіб, яких визнали непридатними для транспортування. У підсумку із 6000 до 6100 висаджених лише 2856 чоловік відправили до Назіно. Тобто, на острові загинуло від 1500 до 2000 чоловік. Решта зникла безвісти.
Державне керівництво
Повідомлення та доповіді
Тим часом, повідомлення про події на острові Назіно дістались . 12 червня 1933 року він наказав Івану Івановичу Долгіх (рос. Иван Иванович Долгих), голові відділення СибТАБ зі спеціальних поселень, провести перевірку на місці. Долгіх дістався Назіно в третьому тижні червня. Він ознайомився не лише з обстановкою на острові, але й відвідав найближче «поселення № 1».
У своїй доповіді Долгіх спробував применшити масштаб трагедії. Випадки канібалізму були пояснені не голодом. Відповідальність була покладена на «дегенератів». Водночас, він розгледів докази того, що чутки про випадки канібалізму на острові розповсюджували «заслані за політичними статтями», які прибули до села Назіно для встановлення контактів із декласованим елементом. Інший функціонер назвав це явище «звичаєвим канібалізмом». У доповіді Долгіх назвав надані медиками дані про 1970 померлих на острові завищеними, та припустив, що завищені вони через політичні мотиви. Побачених в «Поселенні № 1» поселенців Долгіх назвав «справжніми відходами суспільства», які можуть бути виправлені лише працею.
Після відвідання поселень Долгіх звільнив Цепкова з посади. Його наступник подбав про те, щоб перевести людей з «поселення № 1» ближче до Назіно. Три найняті бригади будівельників, які складались із 60 колишніх куркулів, збудували селище. ніхто не переймався про долю мешканців інших поселень навколо Назіно.
Лист Сталіну
Поки відповідальні місцеві начальники, як Долгіх, намагались у своїх доповідях применшити глибину трагедії. Василій Арсенійович Величко, 24-річний місцевий журналіст та комуністичний пропагандист, розпочав проводити власне розслідування становища в комендатурі Александро-Ваховська.
Він написав пропагандистську статтю для місцевої преси. Водночас, він склав дуже докладний лист на 20 сторінках з описанням побаченого під час тритижневого відрядження на острів та у спеціальних поселеннях на берегах річки Назіно. За його даними, станом на середину серпня 1933 року можна було віднайти лише близько 2200 з депортованих. Велічко надіслав листа 22 серпня 1933 року безпосередньому керівнику, Роберту Ейхе, та Йосипу Сталіну особисто. Останній наказав надати йому достовірну, неспотворену інформацію про події на місці оминаючи партійну ієрархію та державно-бюрократичний апарат.
Розслідування та висновки
Сталін отримав доповідь на початку вересня, та переслав його членам політбюро. Серед інших, його прочитали Лазар Каганович, Анастас Мікоян, Михайло Калінін, Валеріан Куйбишев, та В'ячеслав Молотов. 23 вересня 1933 року Політбюро ухвалило рішення створити слідчу комісію. Вона провела поблизу Нариму декілька тижнів. Оглянуті були й поселення поблизу Назіно. Кількість важко хворих у доповіді дорівнювала 800. За її підрахунками, тут перебувало 2025 осіб з 10 289 депортованих 1933 року до комендатури Александро-Ваховська. У середині вересня 1940 року депортованих були переведені до трудових таборів СибТАБу. 6324 осіб зникли безвісти. З решти 50 % були прикутими до ліжка хворими, 35 %-40 % були знесилені, і лише від 10 % до 15 % здатними працювати. 31 жовтня 1933 року комісія завершила роботу на доповіддю. Використовуючи дипломатичні обороти комісія порадила в доповіді подбати про поліпшення побутових умов поселенців.
День потому відбулось засідання бюро партійного комітету Західного Сибіру під керівництвом Ейхе присвячене обговоренню доповіді комісії. Було вирішено покласти відповідальність на місцевих чиновників, пов'язаних із подіями на острові. Деякі відповідальні працівники на місцях та вартові мали постати перед дисциплінарною комісією ОДПУ. Цепков, двоє найближчих співробітників на час трагедії, та наступник Цепкова на посаді коменданта отримали покарання у вигляді ув'язнення в таборах терміном від 1 до 3 років. У провину їм було поставлено «саботаж» планів створення поселень в 1933 році. Також бюро партійного комітету вимагало перевірити можливість перевезення розміщених у комендатурі «декласованого елементу» до іншої місцевості. Нарешті, Центральний комітет у Москві видав наказ у майбутньому не відправляти «міського декласованого елементу» до Західного Сибіру. «Масштабний план» депортації від лютого 1933 року, таким чином, провалився.
Наслідки
Переваги табірної системи
Велика кількість втрат у Назінській трагедії характерна для загальних показників депортації 1933 року. Статистика зафіксувала того року 367 457 зниклих «спецпоселенців». 151 601 вважались померлими, 215 856 втекли. Сумніватись в економічній доцільності програми депортацій примушувала не лише велика кількість втрат. Адміністративні та партійні представники дедалі частіше скаржились на слабку робітничу мораль у спеціальних поселеннях.
На початку травня 1933 року Сталін робить черговий поворот та відмовляється від «великого плану» депортацій. 8 травня 1933 року секретною телеграмою він наказав припинити масові депортації селян. Однак, залучені до депортацій адміністративні та правоохоронні органи зберегли інерцію. Масові затримання та депортації ще тривали в перші тижні літа.
Трагічні події в Назіно ясно показали партійній та державній верхівці у вересні 1933 року, що система спеціальних поселень не виправдовує покладених на неї сподівань. Особливо низька економічна ефективність системи примусила відповідальних осіб постави під сумнів доцільність її створення. У другій половині року зростання кількості спеціальних поселень раптово припинилось. Їхня кількість поступово зменшувалась аж до початку Другої світової війни. Більше переваги віддавалось трудовим таборам, як засобу репресій та експлуатації трудових ресурсів. Вже протягом 1933 року кількість мешканців трудових таборів зросла на 50 %. Протягом наступних чотирьох років абсолютна кількість мешканців таборів подвоїлась і досягла одного мільйону осіб.
Наказ НКВС № 00447
1937 року радикально змінилось ставлення влади до підозрілих груп та «соціально-небезпечних елементів». Влада дедалі дужче закидала їм колаборацію з ворожими силами — Польщею або Японією. Посилювалось бажання застосувати до них жорсткіші репресії.
Провідні представники партії, секретної служби, та держави, планували остаточне винищення всіх «антирадянських елементів». Ці плани і побажання були втілені в наказі НКВС № 00447. Оперативний наказ народного комісаріату внутрішніх справ СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» був підписаний народним комісаром із внутрішніх справ Миколою Єжовим 30 липня 1937 року. Передбачалось, що кампанія триватиме до чотирьох місяців, але насправді вона протривала майже вчетверо довше. Залежно від ступеня загрози, цільові групи були поділені на дві категорії. До першої категорії слід було записати «найбільш ворожих» куркулів та злочинців — їх слід було засудити на смерть та розстріляти. До другої категорії слід було записати «менш активних, але ворожих» — їх слід було депортувати. На підставі цього наказу починаючи з серпня 1937 р. і до листопада 1938 було ув'язнено від 800 000 до 820 000 людей, з них щонайменше 350 000, і до 445 000 були страчені, решту відправили до ГУЛАГу. Таким чином, встановлені спочатку квоти — ув'язнити 233 700 осіб та 59 200 з них розстріляти — були багаторазово перевищені.
Західний Сибір мав важливу роль у появі наказу НКВС № 00447. Саме тут починаючи з 28 червня 1937 року розпочалась операція на підставі постанови Політбюро «Про виявлену в Західному Сибіру контр-революційної повстанської організації серед висланих куркулів». Тут також було передбачене використання «трійок». Операція була спрямована проти гаданих прихильників та членів «Російського загальновійськового союзу» (рос. Российский общевоинский союз, РОВС) в Західному Сибиру, яким приписувалось створення розгалуженої мережі диверсійно-повстанських груп, які керувались Білими Генералами або працювали на користь японської розвідки. Проти всіх активістів «повстанської організації» політбюро вирішило необхідним застосувати найвищу міру покарання, та постановило створити крайову «трійку» в складі начальника УНКВС, прокурора по Західно-Сибірському краю, та першого секретаря Західно-Сибірського крайкому партії — для пришвидшеного розгляду слідчих справ на «повстанців».
Відповідальні за виконання наказу в Західному Сибіру неодноразово просили підвищити виділені ліміти обох категорій. Інколи, деякі західносибірські округи влаштовували перегони з сусідніми округами за перевиконання лімітів. Починаючи з серпня 1937 до листопада 1938 року в Західному Сибіру було розстріляно від 33 000 до 50 000 осіб. Більшість жертв в обох категорія становили ті, хто був депортований до спеціальних поселень у попередні роки.
Пам'ять та дослідження
Відомості про події на острові Назіно тривалий час залишались усним фольклором ГУЛАГу. Також історія про трагедію на острові Назіно підпільно поширювалася самвидавом. Але в епоху Горбачова настали зміни. Російські історики віднайшли свідків тих подій та зібрали в них усні свідчення. Свідки розповіли про події на острові, який місцеві мешканці стали називати «островом смерті» або «островом канібалів». Російським історикам вдалось також віднайти і пов'язані з трагедією документи. 2002 року різні установи відкрили збірки документів: Російський інститут історії Сибірської секції РАН, державний архів Новосибірської області, державний архів Томської області, Томська організація «Меморіал» та музей історії політичних репресій у Наримі. Історик Сергій Красильников організував видання документів. Було надруковано 500 примірників.
У деяких виданнях про історію Радянського Союзу, особливо ГУЛАГу, поверхово згадується трагедія в Назіно. Вона згадана також і в книжці французького історика Ніколя Верта «Чорна книга комунізму». 2006 року Верт випустив присвячену Назінській трагедії монографію французькою мовою, нині вона перекладається іншими мовами. У книзі Верт використовує документи з архівів ФСБ та Президента Російської Федерації, розглядає події в суспільно-політичному контексті Радянського Союзу 1930-х років. Дослідження Верт приділяє особливу увагу зв'язку між примусовою колективізацією 1929—1932 років та Великого терору 1937—1938 років. Його дослідження отримало численні відгуки в науковій та популярній літературі.
Примітки
- Верт, Государство против своего народа, в Чорна книга комунізму.
- Див. наприклад: Fanny Facsar: Als Stalin die Menschen zu Kannibalen machte [ 26 грудня 2011 у Wayback Machine.], Spiegel Online, 21 лютого 2007 (переглянуто 23 березня 2010). Також: Werth, Cannibal Island, S. 141. Також: Верт, Государство против своего народа, в Чорна книга комунізму. Також: Applebaum, Гулаг. Паутина большого террора, с. 373. та Khlevniuk, The History of the Gulag, S. 54. Про випадки на Донбасі див Tanja Penter: Kohle für Stalin und Hitler. Arbeiten und Leben im Donbass 1929 bis 1953, Klartext-Verlag, Essen 2010, , S. 102—104. Широкий огляд Steven Bela Várdy, Agnes Huszar Várdy: Cannibalism in Stalin's Russia und Mao's China, in: East European Quarterly, XLI, No. 2, June 2007, S. 223—238, тут 226—233. (pdf [ 8 листопада 2020 у Wayback Machine.], перглянуто 23 березня 2010).
- Werth, Cannibal Island, S. 145.
- Binner, Junge, Wie der Terror «groß» wurde, ст. 567.
- Про ровсівську операцію та її зв'язок з Терором на основі наказу НКВС № 00447 див. Н. Н. Аблажей (червень 2008). (PDF). Вестник Томского Государственного Университета (311): 54—57. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 6 січня 2012.
Роль західносибірських співробітників НКВС та партійних кадрів висвітлена в Алексей Тепляков, Органы НКВД Западной Сибири в «кулацкой операции» 1937—1938 гг..
Див. далі Shearer, Policing Stalin's socialism, ст. 299—302 та 332.
Також див. Ellman, Regional Influences, ст. 917.
Література
- Werth, Nicolas (2007), Cannibal Island: Death in a Siberian Gulag, Princeton University Press, ISBN
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: довжина ()
Посилання
- Стаття про Назінську трагедію
- Глава 7. з Чорної книги комунізму згадує про трагедію
- : документальний фільм про трагедію
Координати: 60°07′40″ пн. ш. 78°55′33″ сх. д. / 60.127828° пн. ш. 78.925781° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nazinska tragediya ros Nazinskaya tragediya tragichni podiyi sho vidbuvalisya pochinayuchi z seredini travnya do seredini serpnya 1933 roku na ostrovi Nazino na sibirskij richci Ob poblizu vpadinnya richki Nazino Na comu ostrovi v tajzi poblizu sela Nazino v Aleksandrovskomu rajoni pid chas nasilnickoyi deportaciyi socialno nebezpechnih ta deklasovanih elementiv bulo visadzheno blizko 6100 cholovik bez harchiv dahu nad golovoyu predmetiv pobutu ta robochogo priladdya Cherez zlidni golod hvorobi ta sprobi vtechi za trinadcyat tizhniv u zhivih zalishilos blizko 2200 cholovik Vidomo pro nepoodinoki vipadki kanibalizmu Shema roztashuvannya ostrova ta sela Nazino v Tomskij oblasti Povidomlennya pro ci podiyi dosyagli verhivki VKP b u veresni 1933 roku Bula zupinena masshtabna kampaniya visilannya nebezpechnih abo asocialnih grup do specialnih poselen dlya rozrobki bagatih na resursi ale malopridatnih dlya zhittya prostoriv SRSR Natomist ci grupi osib stali abo vidpravlyati do taboriv sistemi GULag abo rozstrilyuvati PeredumoviNaslidki primusovoyi kolektivizaciyi Na pochatku 1930 h rokiv Radyanskij Soyuz perebuvav u glibokij krizi Pislya progoloshennya KPRS masshtabnoyi kampaniyi borotbi proti selyan vlasnikiv zasobiv virobnictva lider partiyi ta derzhavi Josip Stalin zaklikav u kinci 1929 roku vinishiti kurkuliv yak klas u Radyanskomu Soyuzi vidnovilis krizi postavok produktiv harchuvannya Unaslidok rozkurkulennya ta primusovoyi kolektivizaciyi buli poglibleni vzhe isnuyuchi problemi yaki sprichinila forsovana industrializaciya oskilki vona bula finansovana za rahunok eksportu silskogospodarskoyi produkciyi u velikih obsyagah U bagatoh regionah Radyanskogo Soyuzu stali vinikati krizi z postachannyam prodovolstva yaki prizvodili do golodu Masova migraciya z ohoplenih golodom regioniv bezkontrolnij pripliv naselennya do mist ta pogirshennya kriminalnoyi obstanovki v mistah svidchili pro posilennya napruzhennya v suspilstvi Derzhavna vlada u vidpovid na masovi pereselennya selyan z ohoplenih golodom regioniv yaki vona vvazhala kontrrevolyucijnimi zakolotami vzhila zhorstkih zahodiv Na pochatku 1933 roku specsluzhba ODPU zbuduvala na vokzalah ta vazhlivih transportnih shlyahah kontrolni punkti abi perehoplyuvati selyan z Ukrayini de v rozpali buv Golodomor genocid ukrayinskogo narodu div Golodomor v Ukrayini Bizhenciv perehoplyuvali ta vidpravlyali abo do taboriv sistemi GULag abo povertalis nazad do ohoplenih golodom regioniv 23 sichnya 1933 roku buv vidanij nakaz yakim zaboronyalos prodavati selyanam kvitki na zaliznicyu Vodnochas pracivniki pravoohoronnih ta sekretnih organiv proveli tisyachi areshtiv u zahidnij chastini Radyanskogo Soyuzu u Bilorusi na zahodi Ukrayini ta v Kareliyi Areshti buli napravleni proti uyavnih zakolotnikiv abo pidozryuvanih u shpionazhi V yaznici v tih regionah chasto z duzhe poganoyu ohoronoyu cherez masovi areshti buli perepovneni v yaznyami chasto vtrichi abo navit vdesyatero vid normi U v yaznicyah smertnist dosyagla bezprecedentnoyi visoti V Uzbekistani shomisyacya pomirali 15 uv yaznenih vid golodu U v yaznici v Tashkenti cej koeficiyent u lyutomu 1933 roku dosyag 25 Vprovadzhennya vnutrishnih pasportiv Na pochatku 1933 roku dlya meshkanciv vazhlivih mist buli vprovadzheni vnutrishni pasporti Protyagom roku 27 miljoniv cholovik otrimali posvidchennya osobi Sistema vnutrishnih pasportiv mala dopomogti vzyati pid kontrol migraciyu selyan do mist yaka stavila pid zagrozu stvorenu velikimi zusillyami sistemu zabezpechennya produktami Moskva Leningrad ta inshi mista sered yakih buli populyarni miscya vidpochinku partnomenklaturi taki yak Sochi ta Tuapse mali buti ochisheni vid nebazhanih osib Do nih nalezhali kriminalni ta inshi asocialni ta socialno nebezpechni elementi U sekretnomu nakazi buli perelicheni grupi osib yakim bulo zaboroneno davati vnutrishnij pasport zokrema za viklyuchennyam pensioneriv ta invalidiv osobam yaki ne buli zadiyani na virobnictvi abo organizaciyi ta ne vikonuvali suspilno korisnoyi praci Kurkuli yaki vtekli z miscya deportaciyi ne otrimuvali pasport Pochinayuchi z 1 sichnya 1931 roku te same stosuvalos meshkanciv mist bez roboti abo zvinuvachenih u sabotazhi chi darmoyidstvi Vnutrishnij pasport takozh ne vidavavsya osobam bez prava na gromadyanstvo zaslanim i uv yaznenim Takozh asocialni elementi zi zv yazkami v kriminalnomu seredovishi buli vikresleni z pereliku mozhlivih otrimuvachiv pasportu Bizhenci z zakordonu takozh ne otrimuvali posvidchennya yaksho ne mogli dovesti politichne peresliduvannya u sebe na batkivshini Takozh bez pasporta mali zalishitis chleni rodin perelichenih vishe grup osib u vipadku spilnogo prozhivannya Osobi yakim bulo vidmovleno u vidachi pasportu mali 14 dniv abi pokinuti misto Yim bulo zaboroneno pereselyatis do mist z osoblivim statusom Dlya Moskvi ta Leningradu zaborona na v yizd poshiryuvalas takozh i na miscevist 100 kilometriv navkrugi Administraciya Moskvi za berezen ta kviten 1933 roku dva pershih misyaci kompaniyi vidmovila u vidachi pasportu 70 000 osobam U Leningradi ce chislo dosyaglo 73 000 Bagato z tih hto napered znav pro vidsutnist shansiv otrimati pasport pishov u pidpillya Ce sponukalo miliciyu posiliti kontrol ta vlashtovuvati oblavi U promizhku z bereznya do lipnya 1933 roku 85 937 osib bez pasportiv buli zatrimani v Moskvi u Leningradi ce chislo dorivnyuvalo 4776 Zatrimani otrimuvali pozasudove pokarannya vislannya z mista ta zaborona na v yizd do 30 inshih mist Drugim variantom bula deportaciya do specialnih poselen Tretim variantom bulo uv yaznennya do taboru sistemi GULAG na tri roki Bagatom bulo vidmovleno v osobistomu rozglyadi spravi Natomist zatrimani buli odrazu deportovani Velikij plan deportaciyi Genrih Yagoda golova ODPU ta Matvij Berman nachalnik GULAGu razom rozrobili plan deportaciyi blizko odnogo miljonu osib do Zahidnogo Sibiru ta Kazahstanu Plan staviv na meti viseliti pidozrilih v antiradyanskih nastroyah osib iz mist ta sil ta vodnochas kolonizuvati bezlyudni prostori Radyanskogo Soyuzu Za danimi planuvalnikiv kampaniya mala koshtuvati 1394 miljoni karbovanciv Cherez dva roki pislya pereselennya ci investiciyi mali rozpochati prinositi pershi rezultati U cej chas za ocinkami planu deportovani osobi vzhe mali buti zdatnimi zabezpechiti sebe vsim neobhidnim ta viddavati nadlishki do derzhavnoyi skarbnici Obidva planuvalniki pokladalis na dosvid masovoyi deportaciyi dvoh miljoniv selyan Deportaciyi selyan rozpochalis 1930 roku u vidpovid na sprotiv abo pidozru v sprotivi primusovij kolektivizaciyi Na pochatku lyutogo 1933 roku Yagoda ta Berman peredali Stalinu velikij plan deportacij Vin jogo zatverdiv iz dopovnennyam pro zvilnennya zavdyaki visilci perepovnenih v yaznic Uzgodzhennya ta pidgotovkaVidkidannya planu zahidnosibirskimi funkcionerami 7 lyutogo 1933 roku Yagoda povidomiv telegramoyu golovu ODPU v Zahidnomu Sibiru sho nevdovzi maye rozpochatis visilka v cej region odnogo miljona osib Deportovanih slid bulo napravlyati do malovivchenih neznajomih miscevostej posered bolit i lisiv na pivnochi Narimu Yagoda vimagav nadislati jomu vicherpnu informaciyu pro organizaciyu z prijomu deportovanih na misci Dva dni potomu predstavnik zahidnosibirskogo ODPU zustrivsya z oboma visokopostavlenimi predstavnikami SibTABu yaki vidpovidali za administraciyu ta upravlinnya trudovimi taborami i specialnimi poselennyami a takozh iz vishim partijnim pracivnikom Sibiru Plan Yagodi buv viznanij nezdijsnennim peresilka odnogo miljona pereselenciv vicherpaye vsi nayavni v regioni resursi uskladnit i tak vzhe gliboki problemi zabezpechennya produktami posilit socialne napruzhennya zagostrit problemi z miscevim banditizmom Efektivnij naglyad za takoyu velikoyu kilkistyu deportovanih osib iz nayavnimi silami buv nemozhlivij Regionalnomu viddilu ODPU Sibtabu ta partiyi bulo vidomo pro veliku kilkist zagiblih sered deportovanih do Zahidnogo Sibiru v promizhku vid 1930 do 1932 rokiv Lishe v 1933 roci v Narimskomu okruzi deportovani pochinayuchi z kvitnya 1931 roku do kvitnya 1932 roku pomerlo blizko 25 000 poselenciv abo 11 7 vid zagalnoyi kilkosti Nasampered odnak partijni ta administrativni organi nepokoyilo pitannya bezpeki oskilki blizko desyati tisyacham deportovanim vdalos vtekti Velika kilkist vtech pogirshennya kriminalnoyi obstanovki posilennya banditizmu sluzhili poperedzhennyam pro mozhlivist suspilnogo vibuhu Z oglyadu na ce Ejhe yak viddanij stalinist ta golovnij vidpovidalnij za provedennya rozkurkulennya i primusovoyi kolektivizaciyi v Zahidnomu Sibiru u listi vid 10 lyutogo 1933 roku obgruntuvav nezgodu z masshtabnim planom Uzgodzhennya Predstavniki SibLAGu ta zahidnosibirskogo ODPU proveli v Moskvi peregovori z predstavnikami ministerstva ekonomiki ta Derzhplanu na temu masshtabnogo planu U rezultati peregovoriv kilkist deportovanih bula zmenshena do 500 000 Yak naslidok vidileni na deportaciyu materialni ta transportni zasobi buli radikalno zmensheni chastkovo do 20 vid pochatkovih obsyagiv 7 bereznya 1933 roku Robert Ejhe zatverdiv cej kompromisnij variant Cherez tri dni cej plan buv zatverdzhenij i Politbyuro v Moskvi 20 kvitnya 1933 roku nareshti rada narodnih komisariv uhvalila rishennya stvoriti pid upravlinnyam ODPU sistemi robochih poselen organizovanih za zrazkom vzhe isnuyuchih specialnih poselen dlya kurkuliv Pidgotovka na misci U komendaturi Aleksandrovsko Vahovska komendant Dmitro Cepkov 16 lyutogo 1933 roku vpershe diznavsya z otrimanoyi telegrami sho odrazu yak vidnovitsya sudnoplavstvo na Obi jomu slid gotuvatis prijmati 25 000 deportovanih Cepkov stvoriv komisiyu z p yatoh osib yaka mala sklasti miscevi plan pidgotovki ta robit Komisiya uhvalila rishennya stvoriti v 200 kilometrovih okolici Aleksandrovskogo 30 poselen vzdovzh richki Ob Zavdyaki izolovanomu roztashuvannyu poselen sered bolot ta dikih lisiv uspih vtechi mav buti minimizovanij Inshi roboti buli zalisheni na stadiyi pidgotovki Vsi zrobleni v berezni ta kvitni sprobi najnyati robochih dlya zvedennya ob yektiv infrastrukturi takih yak barakiv ban hlibopekarni provalilis Taka sama dolya spitkala plani pobuduvati abo vinajnyati chovni dlya dostavki deportovanih richkoyu do poselen Cepkovu ne bulo vidomo sho bilsha chastina vidpravlenih do komendaturi Aleksandrovsko Vahovske deportovanih buli zhitelyami mist bez dosvidu silskih robit takih yak korchuvannya abo orannya 5 travnya 1933 roku Cepkov otrimav dvi telegrami U nih povidomlyalos pro vidpravlennya dekilkoh tisyach deklasovanogo elementu odrazu yak pogodni umovi dozvolyat transport iz Tomska Dani pro rozmir pershogo kontingentu riznilis Persha telegrama zgaduvala pro 3000 osib u drugij telegrami jshlosya pro 5000 do 6000 osib Na pochatok travnya na miscyah majzhe nichogo ne bulo gotove oskilki miscevi chinovniki ochikuvali zustrichati deportovanih u kinci chervnya abo vid shesti do vosmi tizhniv piznishe U telegramah yasno jshlosya pro te sho kontingent deportovanih skladatimetsya ne z odnih kurkuliv a slid takozh ochikuvati i na miskih zhiteliv yaki ODPU vvazhalo mozhlivimi zakolotnikami Tomu poselennya poblizu Aleksandrovskogo zdavalos prijnyatnim vihodom iz ciyeyi situaciyi Bulo obrano ostriv na vidstani 70 km vid Aleksandrovskogo poblizu miscya vpadinnya richki Nazino na yakij mali buti dostavleni deklasovani elementi Zvidti vzhe menshi grupi mali buti vidvezeni na miscya priznachennya do poselen na beregi Obi ta yiyi pritok DeportaciyaDeportovani grupi Do Zahidnogo Sibiru buli deportovani lyudi z Ukrayini Povolzhya Pivnichnogo Kavkazu misc vidpochinku na Chornomu Mori a takozh iz Leningrada ta Moskvi Grubo yih mozhna podiliti na tri grupi Persha grupa skladalas z selyan takih yak kurkuli abo sabotazhnikiv kolektivizaciyi Cya grupa skladala bilshist deportovanih Do drugoyi grupi nalezhali ti hto na punktah kontrolyu ne zmig pred yaviti novi vnutrishni pasporti Sered nih buli i uv yazneni z perepovnenih v yaznic Bilshist selyan buli z ohoplenih golodom regioniv Uralu Povolzhya ta Pivnichnogo Kavkazu Dostavleni do Zahidnogo Sibiru areshtanti buli u vkraj vazhkomu stani za svidchennyami predstavnikiv administraciyi ce buli napivmertvi Sered deportovanih silskogo pohodzhennya zustrichalis j taki hto mav oficijne posvidchennya pro robotu v kolgospi abo na inshomu pidpriyemstvi Te same stosuvalos selyan yaki buli vzyati na robotu fabrikoyu abo budivelnim pidpriyemstvom She odna grupa skladalas z zatrimanih na vulicyah vokzalah ta ploshah velikih mist Sered nih buli cigani bezbatchenki bezpritulni invalidi slipi ta zlochinci Takozh sered uv yaznenih buli prisutni j druzhni rezhimovi pracivniki rodichi funkcioneriv ta komunistiv ta navit chleni kompartiyi Chastina cih v yazniv bula zvilnena pislya togo yak stalo vidomo pro tragediyu v Nazino Ale buduchi zvilnenimi voni ne mali prava povertatis do domu Takozh yim bulo zaboroneno selitis u mistah z osoblivim statusom na toj chas u Moskvi Leningradi Odesi Kiyevi Minsku Harkovi Rostovi na Donu ta Vladivostoci Uv yazneni zi strokami uv yaznennya menshe p yati rokiv skladali she odnu grupu Pri mozhlivosti yih vidpravlyali do Zahidnogo Sibiru okremo vid reshti Chastishe odnak yih transportuvali razom z inshimi grupami kurkulyami abo osobami bez vnutrishnogo pasportu Sered zaareshtovanih osobi yaki skoyili vazhki zlochini stanovili menshist Bilshist iz nih buli dribni zlochinci zlodiyi ta zasudzheni za huliganstvo abo prihovuvannya kradenogo majna Krim togo buli she j spekulyanti tobto ti hto torguvav deficitnim tovarom Perevazhnu chastinu skladali molodi lyudi u vici vid 16 do 30 rokiv Tomskij tranzitnij tabir U Zahidnomu Sibiru bulo tri tranzitnih tabori dlya deportovanih tabir u Tomsku buv najvazhlivishim u nomu buli j ti kogo potim bulo vidpravleno na ostriv Nazino v Omsku ta Atchinsku znahodilis dva inshih tabori Mikola Aleksyeyev povnovazhnij predstavnik ODPU v Zahidnomu Sibiru ta nachalnik rajonnoyi miliciyi vidvidali 20 bereznya 1933 roku tabir u Tomsku de buv viddanij nakaz pobuduvati za shist tizhniv baraki na 8000 misc Na dodachu slid bulo pidgotuvati palatki na 7000 misc Za pershimi pribliznimi planami deportaciyi za tri misyaci cherez tomskij tabir mali buti perepravleni 350 000 osib Na ce chislo naklalis prorahunki transportnoyi sistemi Odnak pislya vidvidannya Aleksyeyeva stalo zrozumilo sho potribnoyi informaciyi ne vistachaye Administraciya v Tomsku ne znala ani datu koli pribudut pershi deportovani ani vidpovidnu kilkist osib yakih bude perepravleno cherez tabir Tranzitnij tabir she ne buv gotovij koli 9 kvitnya 1933 roku pribuv pershij potyag iz deportovanimi Haotichne pributtya potyagiv iz deportovanimi do tranzitnogo taboru vicherpalo bud yaki mozhlivosti adekvatnogo utrimannya v yazniv Krigolam na Obi ta yiyi pritokah unemozhliviv podalshij transport do roztashovanih na pivnich poselen Tak kilkist rozmishenih u tabori osib postupovo perevishila p yati do shestikratno Vzhe pid chas perevezennya do tranzitnogo taboru pomerlo bagato deportovanih Smertnist u tabori ne pripinila Ponad 500 internovanih osib pomerli v drugij polovini kvitnya protyagom lishe dekilkoh dniv pislya pributtya U travni ta chervni administraciya taboru zareyestruvala she 1700 smertej Situaciyu pogirshila poshirenist hvorob Za oficijnimi danimi cherez tabir projshlo 40 698 osib 11 788 z nih mali status hvorih Administraciya taboru ne volodila situaciyeyu Ce proyavlyalos ne lishe pri koordinaciyi potyagiv iz deportovanimi abo postavkami produktiv harchuvannya ta medikamentami Naglyad za deportovanimi takozh ne buv dostatnij Ce prodemonstruvala 17 chervnya 1933 roku masova vtecha 204 deportovanih odrazu pislya pributtya potyagom sho virushiv iz Moskvi 7 chervnya 10 travnya 1933 roku stavsya she odin grubij prorahunok V odnomu z barakiv vnochi stavsya zakolot U nomu znahodilis dostavleni dva dnya do togo osobi Administraciya taboru viklikala kinnu miliciyu Majzhe v sucilnij temryavi vartovi vidkrili vogon po bud komu hto namagavsya vibigti z baraku Zgodom bulo z yasovano sho bezlad rozpochavsya cherez spragu meshkanciv baraku sprichinenoyi rozdanoyu nevdovzi pislya pributtya solonoyu riboyu ta hlibom Podalshij transport do Nazino U pershij polovini travnya i bez togo vzhe vazhka situaciya v tranzitnomu tabori Tomska mogla pogirshitis she bilshe oskilki 15 travnya na dodachu do 25 000 utrimuvanih u tabori osib mali buti dostavleni she 16 000 deportovanih z Ukrayini ta Pivnichnogo Kavkazu Tomu odrazu zh bula rozpochata pidgotovka do vidpravki uv yaznenih do komendaturi Aleksandrovsko Vahovska za 900 km vniz za techiyeyu Takim krokom jmovirno administraciya taboru namagalas pozbutis najproblematichnishih zakolotnikiv Perevezennya rozpochalis 14 travnya 1933 roku Dlya perevezennya kontingentu bulo nadano chotiri barzhi Voni buli priznacheni dlya transportuvannya derevini a dlya perevezennya lyudej vzagali ne pridatni Vidpovidalnim za perevezennya bulo nakazano protyagom bagatodennogo plavannya nide ne pristavati do berega ce vvazhalos nadto nebezpechnim Vsi deportovani 4900 osib mali perebuvati u vantazhnomu tryumi Po pributtyu do ostrova sotni uv yaznenih buli nezdatni samostijno spustitis na zemlyu Visadzhenim na ostriv bulo zaboroneno brati z soboyu bud sho okrim nevelichkoyi kilkosti yizhi Ne bulo u nih ani znaryaddya ani kuharskogo priladdya Transport ohoronyali 50 ozbroyenih cholovik terminovo rekrutovanih na vulicyah Tomska Voni ne buli pidgotovleni dlya roboti vartovimi buli bez odnostroyiv ne mali sistemi komanduvannya ta disciplini Okrim nayavnosti zbroyi vidminnist vid transportovanih bula nevelika VisadkaPributtya Chotiri barzhi pribuli 18 travnya 1933 roku do perevalochnogo punktu u ros Verhnevartovsk yakij znahodivsya za 150 km vishe za techiyeyu vid Aleksandrovskogo Zvidsi kerivnictvo transportu vzyav na sebe Dmitro Cepkov Vin skeruvav barzhi do ostrova Nazino za dekilka kilometriv uniz za techiyeyu Nezaselenij pri povenyah zatoplyuvanij ostriv posered richki tri kilometri zavdovzhki ta 500 metriv zavshirshki zaris komishem ta buv vkritij bolotami U drugij polovini dnya 18 travnya 1933 roku barzhi z deportovanimi distalis ostrova Poimennij pereklik v yazniv buv nemozhlivij oskilki spiski osib viyavilis nadto netochnimi Prostim pidrahunkom bulo vstanovleno sho shlyah podolali 332 zhinki ta 4556 choloviki Na dodachu bulo zareyestrovano 27 merciv Tretina tih hto vizhiv bula tak znesilena sho mogla zijti na bereg lishe zi storonnoyu dopomogoyu Postavki boroshna Visadzheni na ostriv mali v sumi otrimati 20 ton boroshna Pri vivantazhenni boroshna vinikla bijka Vartovi vidkrili vogon poranivshi bagatoh uchasnikiv bijki Tomu Cepkov nakazav zabrati boroshno ta dostaviti na bereg Obi poblizu sela Nazino Ale i tam ne bulo umov dlya zberezhennya boroshna vid vologi ta morozu Unochi 19 travnya 1933 roku stalas snizhna burya yaka vkrila ostriv sharom snigu boroshno takozh postrazhdalo vid opadiv Vranci 19 travnya vartovi pid kerivnictvom Cepkova zrobili drugu sprobu rozdati boroshno Planuvalos rozdati piv kilo boroshna v odni ruki De uv yazneni mali trimati boroshno zalishilos ne z yasovanim zhodnih torbin u nih ne bulo Jogo dovodilos nasipati v golovni ubori vzuttya v inshij odyag abo vzagali nasipati v doloni Pid chas vidachi boroshna ves chas spalahuvali bijki Varta znovu vidkrila vogon po deportovanih poranivshi bagatoh iz nih Z oglyadu na haotichnist rozdachi boroshna Cepkov nakazav nadali rozdavati boroshno cherez tak zvanih brigadiriv Kozhen brigadir otrimuvav shodnya 75 kg boroshna i musiv jogo rozdiliti sered 150 osib Najbrutalnishi z v yazniv rozgrabovuvali zapasi brigadiriv ta vikoristovuvali vkradene dlya osobistoyi vigodi 20 travnya rozdacha boroshna takozh sprichinila zhorstoki spalahi nasilstva Svidki rozpovidali sho vsyudi navkrugi lezhali tila pomerlih Deportovani povidomlyali Cepkovu pro vipadki kanibalizmu na ostrovi Po povernennyu do sela Nazino Cepkov vlashtuvav naradu Bulo virisheno kinuti na dopomogu visadzhenim na ostriv vsi miscevi resursi Dlya hvorih ta poranenih bulo virisheno zvesti na ostrovi namet miscevi zhiteli mali pobuduvati pichki a pichki miscevih selyan mali buti konfiskovani Cepkov osobisto virushiv do Aleksandrovskogo po zhittyevo neobhidni harchi ta materiali Golod konflikti nasilstvo U nastupni dni dvom oficeram medikam vdalosya pomistiti paru dyuzhin hvorih do nametiv Hvori otrimali hlib ta sup iz mannoyi krupi Reshta visadzhenih zalishilas iz mizernimi pajkami Spozhivannya v yizhu zamishanogo na vodi z richki boroshna viklikalo v bagatoh na ostrovi pronos Dehto vzagali ne otrimav boroshna j musiv minyati jogo na vzuttya odyag abo inshi koshtovnosti V obig jshli j zoloti koronki yaki virivali z shelep pomerlih Vartovi vstanovili rezhim nasillya ta teroru Najmenshe porushennya moglo buti pokarane na smert Do takih porushen nalezhalo shahrajstvo pri vidachi boroshna Brutalne nasilstvo proti deportovanih stalo na ostrovi budennoyu spravoyu yak i tisk ta prinizhennya Krajnoyu formoyu nasilstva po vidnoshennyu do uv yaznenih buv rozstril peretvorenij u polyuvannya Predstavniki varti potim poyasnili sho v takij sposib voni namagalis pripiniti sprobi vtechi oskilki deportovani ves chas namagalis viplivti z ostrova na samorobnih plotah Jmovirno do takih sprob vtechi vdavalis kanibali Kanibalizm Vipadki kanibalizmu v Radyanskomu Soyuzi v 1930 ti roki traplyalis neodnorazovo Voni buli poshirenim yavishem pri sprobah grupovoyi vtechi z taboriv sistemi GULAGu ta z periodichnimi golodnimi katastrofami Ale na ostrovi posered richki Ob ce yavishe vidkrito zayavilo pro sebe porivnyano shvidko Uzhe nastupnogo dnya pislya visadki deportovani povidomili vidpovidalnim osobam pid kerivnictvom Cepkova pro znajdeni ob yideni tila zagiblih Lyudske m yaso pekli na vogni a potim yili 23 travnya 1933 roku komisiya v skladi likarya ta dvoh oficeriv medikiv pidgotuvala dopovid Voni zaznachili sho isnuyut chislenni oznaki kanibalizmu 21 travnya na ostrovi bulo zareyestrovano 70 novih merciv u p yati til buli virizani pechinki legeni ta m yaki chastini yak grudi ta gomilki Odne tilo cholovika bulo znajdeno bez statevih organiv golovi i chastkovo bez shkiri Krim togo deportovani predstavili chlenam komisiyi troh osib yakih shopili zaplyamovanimi krov yu ta z lyudskoyu pechinkoyu v rukah Protyagom nastupnih 14 dniv mediki pidgotuvali she tri dopovidi shozhogo zmistu Bagato til zagiblih mali yavni oznaki kanibalizmu Vartovi na ci vipadki niyak ne vidreaguvali Izolyaciya osib pidozryuvanih u kanibalizmi spochatku ne praktikuvalas Vbivstva za yakimi sliduvali akti kanibalizmu stali vidkrito traplyatis pochinayuchi z 29 travnya Shesteroh pidozryuvanih shopili ta vidpravili do v yaznici v Aleksandrovske U pidsumku bulo zatrimano blizko 50 osib za pidozroyu v kanibalizmi Chasto zatrimanih nevdovzi povertali na ostriv Z bagatoh vipadkiv mozhna bulo zrobiti visnovok pro tipovogo pidozryuvano vin pohodiv z sela mav dosvid uv yaznennya abo taboriv ta mav vik vid 20 do 35 rokiv Odinadcyat zatrimanih buli stracheni pracivnikami ODPU Predstavnik ODPU mav vtrutitis osobisto abi skasuvati rishennya Narimskogo prokurora ne peresliduvati za kanibalizm oskilki Radyanskij Soyuz ne mav zakoniv dlya pokarannya za lyudoyidstvo a dovesti vbivstvo pidozryuvanimi bulo nemozhlivo Okrim mozhlivosti zalishitis nepokaranimi lyudoyidam vidkrivalas she odna mozhlivist u vipadku rozsliduvannya voni mali perebuvati v slidchomu izolyatori z dahom nad golovoyu ta garyachoyu balandoyu Pributtya drugoyi partiyi 27 travnya 1933 roku na ostriv bulo dostavleno drugu partiyu deportovanih Vona skladalas z 1200 osib perepravlenih iz Tomska v tryumi barzhi Stan zdorov ya drugoyi partiyi buv she kritichnishim za pershu oskilki sered nih buli hvori na tif Cih hvorih na ostrovi terminovo izolyuvali Odnak medikamentiv ne bulo yak i mozhlivosti provariti odyag Mediki potim zasvidchili v dopovidi sho varinnya motlohu deportovanih napevno jogo b znishilo Pri regulyarnih vid yemnih temperaturah vnochi ce oznachalo smert vid pereoholodzhennya Specialni poselennya poblizu Nazino 31 travnya Dmitro Cepkov razom iz partijnim sekretarem rajonu Alekandrovske povernuvsya do Nazino Obidva privezli znaryaddya sokiri lopati ta pili Voni privezli z soboyu i tkanini ale vono lishilos nepotribnim oskilki brakuvalo mashin dlya yiyi obrobki Vigotovlenih postoliv vistachilo lishe na sotnyu lyudej Ponad tisyachu deportovanih zalishilis bez vzuttya v umovah nochej iz vid yemnoyu temperaturoyu Ale u vidachi sokir deportovanim bulo vidmovleno Miscevi nachalniki poboyuvalis sho sokiri mozhut buti vikoristani yak zbroya Sokiri mozhna bulo vidati deportovanim lishe pislya pributtya do misc priznachennya v specialnih poselennyah Zhittyevo neobhidni budinki na ostrovi dosi ne buli zvedeni Zavdyaki dopomozi partijnogo sekretarya Cepkovu vdalos otrimati blizko dvadcyati chovniv Kozhen iz chovniv odnak mig brati na bort ne bilshe pari dyuzhin lyudej Na pochatku chervnya nimi buli dostavleni do p yati obranih misc na uzberezhzhi richki Nazina Voni znahodilis na vidstani vid 60 do 100 kilometriv vishe za techiyeyu u dekilkoh dnyah shlyahu chovnami Cya podorozh koshtuvala sotnyam znesilenim cholovikam zhittya Umovi u cih miscyah na uzberezhzhi Nazina malo chim vidriznyalis vid umov ostrova Vartovi pokinuli novoyavlenih specialnih poselenciv odrazu zalishivshi harchiv na pershi dni ta roboche znaryaddya Deportovani buli pokinuti naprizvolyashe i tut Bagato zaginulo pri sprobah vtekti richkoyu voni abo tonuli abo buli zastrileni vartovimi Inshi sprobi vtechi zavershuvalis vtratoyu oriyentaciyi sered prostoriv Tajgi Do seredini chervnya 1933 roku ostriv poblizu Nazino buv zvilnenij na nomu lishilos 157 osib yakih viznali nepridatnimi dlya transportuvannya U pidsumku iz 6000 do 6100 visadzhenih lishe 2856 cholovik vidpravili do Nazino Tobto na ostrovi zaginulo vid 1500 do 2000 cholovik Reshta znikla bezvisti Derzhavne kerivnictvoPovidomlennya ta dopovidi Tim chasom povidomlennya pro podiyi na ostrovi Nazino distalis 12 chervnya 1933 roku vin nakazav Ivanu Ivanovichu Dolgih ros Ivan Ivanovich Dolgih golovi viddilennya SibTAB zi specialnih poselen provesti perevirku na misci Dolgih distavsya Nazino v tretomu tizhni chervnya Vin oznajomivsya ne lishe z obstanovkoyu na ostrovi ale j vidvidav najblizhche poselennya 1 U svoyij dopovidi Dolgih sprobuvav primenshiti masshtab tragediyi Vipadki kanibalizmu buli poyasneni ne golodom Vidpovidalnist bula pokladena na degenerativ Vodnochas vin rozglediv dokazi togo sho chutki pro vipadki kanibalizmu na ostrovi rozpovsyudzhuvali zaslani za politichnimi stattyami yaki pribuli do sela Nazino dlya vstanovlennya kontaktiv iz deklasovanim elementom Inshij funkcioner nazvav ce yavishe zvichayevim kanibalizmom U dopovidi Dolgih nazvav nadani medikami dani pro 1970 pomerlih na ostrovi zavishenimi ta pripustiv sho zavisheni voni cherez politichni motivi Pobachenih v Poselenni 1 poselenciv Dolgih nazvav spravzhnimi vidhodami suspilstva yaki mozhut buti vipravleni lishe praceyu Pislya vidvidannya poselen Dolgih zvilniv Cepkova z posadi Jogo nastupnik podbav pro te shob perevesti lyudej z poselennya 1 blizhche do Nazino Tri najnyati brigadi budivelnikiv yaki skladalis iz 60 kolishnih kurkuliv zbuduvali selishe nihto ne perejmavsya pro dolyu meshkanciv inshih poselen navkolo Nazino List Stalinu Poki vidpovidalni miscevi nachalniki yak Dolgih namagalis u svoyih dopovidyah primenshiti glibinu tragediyi Vasilij Arsenijovich Velichko 24 richnij miscevij zhurnalist ta komunistichnij propagandist rozpochav provoditi vlasne rozsliduvannya stanovisha v komendaturi Aleksandro Vahovska Vin napisav propagandistsku stattyu dlya miscevoyi presi Vodnochas vin sklav duzhe dokladnij list na 20 storinkah z opisannyam pobachenogo pid chas tritizhnevogo vidryadzhennya na ostriv ta u specialnih poselennyah na beregah richki Nazino Za jogo danimi stanom na seredinu serpnya 1933 roku mozhna bulo vidnajti lishe blizko 2200 z deportovanih Velichko nadislav lista 22 serpnya 1933 roku bezposerednomu kerivniku Robertu Ejhe ta Josipu Stalinu osobisto Ostannij nakazav nadati jomu dostovirnu nespotvorenu informaciyu pro podiyi na misci ominayuchi partijnu iyerarhiyu ta derzhavno byurokratichnij aparat Rozsliduvannya ta visnovki Stalin otrimav dopovid na pochatku veresnya ta pereslav jogo chlenam politbyuro Sered inshih jogo prochitali Lazar Kaganovich Anastas Mikoyan Mihajlo Kalinin Valerian Kujbishev ta V yacheslav Molotov 23 veresnya 1933 roku Politbyuro uhvalilo rishennya stvoriti slidchu komisiyu Vona provela poblizu Narimu dekilka tizhniv Oglyanuti buli j poselennya poblizu Nazino Kilkist vazhko hvorih u dopovidi dorivnyuvala 800 Za yiyi pidrahunkami tut perebuvalo 2025 osib z 10 289 deportovanih 1933 roku do komendaturi Aleksandro Vahovska U seredini veresnya 1940 roku deportovanih buli perevedeni do trudovih taboriv SibTABu 6324 osib znikli bezvisti Z reshti 50 buli prikutimi do lizhka hvorimi 35 40 buli znesileni i lishe vid 10 do 15 zdatnimi pracyuvati 31 zhovtnya 1933 roku komisiya zavershila robotu na dopoviddyu Vikoristovuyuchi diplomatichni oboroti komisiya poradila v dopovidi podbati pro polipshennya pobutovih umov poselenciv Den potomu vidbulos zasidannya byuro partijnogo komitetu Zahidnogo Sibiru pid kerivnictvom Ejhe prisvyachene obgovorennyu dopovidi komisiyi Bulo virisheno poklasti vidpovidalnist na miscevih chinovnikiv pov yazanih iz podiyami na ostrovi Deyaki vidpovidalni pracivniki na miscyah ta vartovi mali postati pered disciplinarnoyu komisiyeyu ODPU Cepkov dvoye najblizhchih spivrobitnikiv na chas tragediyi ta nastupnik Cepkova na posadi komendanta otrimali pokarannya u viglyadi uv yaznennya v taborah terminom vid 1 do 3 rokiv U provinu yim bulo postavleno sabotazh planiv stvorennya poselen v 1933 roci Takozh byuro partijnogo komitetu vimagalo pereviriti mozhlivist perevezennya rozmishenih u komendaturi deklasovanogo elementu do inshoyi miscevosti Nareshti Centralnij komitet u Moskvi vidav nakaz u majbutnomu ne vidpravlyati miskogo deklasovanogo elementu do Zahidnogo Sibiru Masshtabnij plan deportaciyi vid lyutogo 1933 roku takim chinom provalivsya NaslidkiPerevagi tabirnoyi sistemi Velika kilkist vtrat u Nazinskij tragediyi harakterna dlya zagalnih pokaznikiv deportaciyi 1933 roku Statistika zafiksuvala togo roku 367 457 zniklih specposelenciv 151 601 vvazhalis pomerlimi 215 856 vtekli Sumnivatis v ekonomichnij docilnosti programi deportacij primushuvala ne lishe velika kilkist vtrat Administrativni ta partijni predstavniki dedali chastishe skarzhilis na slabku robitnichu moral u specialnih poselennyah Na pochatku travnya 1933 roku Stalin robit chergovij povorot ta vidmovlyayetsya vid velikogo planu deportacij 8 travnya 1933 roku sekretnoyu telegramoyu vin nakazav pripiniti masovi deportaciyi selyan Odnak zalucheni do deportacij administrativni ta pravoohoronni organi zberegli inerciyu Masovi zatrimannya ta deportaciyi she trivali v pershi tizhni lita Tragichni podiyi v Nazino yasno pokazali partijnij ta derzhavnij verhivci u veresni 1933 roku sho sistema specialnih poselen ne vipravdovuye pokladenih na neyi spodivan Osoblivo nizka ekonomichna efektivnist sistemi primusila vidpovidalnih osib postavi pid sumniv docilnist yiyi stvorennya U drugij polovini roku zrostannya kilkosti specialnih poselen raptovo pripinilos Yihnya kilkist postupovo zmenshuvalas azh do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Bilshe perevagi viddavalos trudovim taboram yak zasobu represij ta ekspluataciyi trudovih resursiv Vzhe protyagom 1933 roku kilkist meshkanciv trudovih taboriv zrosla na 50 Protyagom nastupnih chotiroh rokiv absolyutna kilkist meshkanciv taboriv podvoyilas i dosyagla odnogo miljonu osib Nakaz NKVS 00447 Dokladnishe Nakaz NKVS 00447 1937 roku radikalno zminilos stavlennya vladi do pidozrilih grup ta socialno nebezpechnih elementiv Vlada dedali duzhche zakidala yim kolaboraciyu z vorozhimi silami Polsheyu abo Yaponiyeyu Posilyuvalos bazhannya zastosuvati do nih zhorstkishi represiyi Providni predstavniki partiyi sekretnoyi sluzhbi ta derzhavi planuvali ostatochne vinishennya vsih antiradyanskih elementiv Ci plani i pobazhannya buli vtileni v nakazi NKVS 00447 Operativnij nakaz narodnogo komisariatu vnutrishnih sprav SRSR 00447 Pro represuvannya kolishnih kurkuliv karnih zlochinciv ta inshih antiradyanskih elementiv buv pidpisanij narodnim komisarom iz vnutrishnih sprav Mikoloyu Yezhovim 30 lipnya 1937 roku Peredbachalos sho kampaniya trivatime do chotiroh misyaciv ale naspravdi vona protrivala majzhe vchetvero dovshe Zalezhno vid stupenya zagrozi cilovi grupi buli podileni na dvi kategoriyi Do pershoyi kategoriyi slid bulo zapisati najbilsh vorozhih kurkuliv ta zlochinciv yih slid bulo zasuditi na smert ta rozstrilyati Do drugoyi kategoriyi slid bulo zapisati mensh aktivnih ale vorozhih yih slid bulo deportuvati Na pidstavi cogo nakazu pochinayuchi z serpnya 1937 r i do listopada 1938 bulo uv yazneno vid 800 000 do 820 000 lyudej z nih shonajmenshe 350 000 i do 445 000 buli stracheni reshtu vidpravili do GULAGu Takim chinom vstanovleni spochatku kvoti uv yazniti 233 700 osib ta 59 200 z nih rozstrilyati buli bagatorazovo perevisheni Zahidnij Sibir mav vazhlivu rol u poyavi nakazu NKVS 00447 Same tut pochinayuchi z 28 chervnya 1937 roku rozpochalas operaciya na pidstavi postanovi Politbyuro Pro viyavlenu v Zahidnomu Sibiru kontr revolyucijnoyi povstanskoyi organizaciyi sered vislanih kurkuliv Tut takozh bulo peredbachene vikoristannya trijok Operaciya bula spryamovana proti gadanih prihilnikiv ta chleniv Rosijskogo zagalnovijskovogo soyuzu ros Rossijskij obshevoinskij soyuz ROVS v Zahidnomu Sibiru yakim pripisuvalos stvorennya rozgaluzhenoyi merezhi diversijno povstanskih grup yaki keruvalis Bilimi Generalami abo pracyuvali na korist yaponskoyi rozvidki Proti vsih aktivistiv povstanskoyi organizaciyi politbyuro virishilo neobhidnim zastosuvati najvishu miru pokarannya ta postanovilo stvoriti krajovu trijku v skladi nachalnika UNKVS prokurora po Zahidno Sibirskomu krayu ta pershogo sekretarya Zahidno Sibirskogo krajkomu partiyi dlya prishvidshenogo rozglyadu slidchih sprav na povstanciv Vidpovidalni za vikonannya nakazu v Zahidnomu Sibiru neodnorazovo prosili pidvishiti vidileni limiti oboh kategorij Inkoli deyaki zahidnosibirski okrugi vlashtovuvali peregoni z susidnimi okrugami za perevikonannya limitiv Pochinayuchi z serpnya 1937 do listopada 1938 roku v Zahidnomu Sibiru bulo rozstrilyano vid 33 000 do 50 000 osib Bilshist zhertv v oboh kategoriya stanovili ti hto buv deportovanij do specialnih poselen u poperedni roki Pam yat ta doslidzhennyaVidomosti pro podiyi na ostrovi Nazino trivalij chas zalishalis usnim folklorom GULAGu Takozh istoriya pro tragediyu na ostrovi Nazino pidpilno poshiryuvalasya samvidavom Ale v epohu Gorbachova nastali zmini Rosijski istoriki vidnajshli svidkiv tih podij ta zibrali v nih usni svidchennya Svidki rozpovili pro podiyi na ostrovi yakij miscevi meshkanci stali nazivati ostrovom smerti abo ostrovom kanibaliv Rosijskim istorikam vdalos takozh vidnajti i pov yazani z tragediyeyu dokumenti 2002 roku rizni ustanovi vidkrili zbirki dokumentiv Rosijskij institut istoriyi Sibirskoyi sekciyi RAN derzhavnij arhiv Novosibirskoyi oblasti derzhavnij arhiv Tomskoyi oblasti Tomska organizaciya Memorial ta muzej istoriyi politichnih represij u Narimi Istorik Sergij Krasilnikov organizuvav vidannya dokumentiv Bulo nadrukovano 500 primirnikiv U deyakih vidannyah pro istoriyu Radyanskogo Soyuzu osoblivo GULAGu poverhovo zgaduyetsya tragediya v Nazino Vona zgadana takozh i v knizhci francuzkogo istorika Nikolya Verta Chorna kniga komunizmu 2006 roku Vert vipustiv prisvyachenu Nazinskij tragediyi monografiyu francuzkoyu movoyu nini vona perekladayetsya inshimi movami U knizi Vert vikoristovuye dokumenti z arhiviv FSB ta Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi rozglyadaye podiyi v suspilno politichnomu konteksti Radyanskogo Soyuzu 1930 h rokiv Doslidzhennya Vert pridilyaye osoblivu uvagu zv yazku mizh primusovoyu kolektivizaciyeyu 1929 1932 rokiv ta Velikogo teroru 1937 1938 rokiv Jogo doslidzhennya otrimalo chislenni vidguki v naukovij ta populyarnij literaturi PrimitkiVert Gosudarstvo protiv svoego naroda v Chorna kniga komunizmu Div napriklad Fanny Facsar Als Stalin die Menschen zu Kannibalen machte 26 grudnya 2011 u Wayback Machine Spiegel Online 21 lyutogo 2007 pereglyanuto 23 bereznya 2010 Takozh Werth Cannibal Island S 141 Takozh Vert Gosudarstvo protiv svoego naroda v Chorna kniga komunizmu Takozh Applebaum Gulag Pautina bolshogo terrora s 373 ta Khlevniuk The History of the Gulag S 54 Pro vipadki na Donbasi div Tanja Penter Kohle fur Stalin und Hitler Arbeiten und Leben im Donbass 1929 bis 1953 Klartext Verlag Essen 2010 ISBN 978 3 8375 0019 6 S 102 104 Shirokij oglyad Steven Bela Vardy Agnes Huszar Vardy Cannibalism in Stalin s Russia und Mao s China in East European Quarterly XLI No 2 June 2007 S 223 238 tut 226 233 pdf 8 listopada 2020 u Wayback Machine perglyanuto 23 bereznya 2010 Werth Cannibal Island S 145 Binner Junge Wie der Terror gross wurde st 567 Pro rovsivsku operaciyu ta yiyi zv yazok z Terorom na osnovi nakazu NKVS 00447 div N N Ablazhej cherven 2008 PDF Vestnik Tomskogo Gosudarstvennogo Universiteta 311 54 57 Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 6 sichnya 2012 Rol zahidnosibirskih spivrobitnikiv NKVS ta partijnih kadriv visvitlena v Aleksej Teplyakov Organy NKVD Zapadnoj Sibiri v kulackoj operacii 1937 1938 gg Div dali Shearer Policing Stalin s socialism st 299 302 ta 332 Takozh div Ellman Regional Influences st 917 LiteraturaWerth Nicolas 2007 Cannibal Island Death in a Siberian Gulag Princeton University Press ISBN 978 0 691 1 13083 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Perevirte znachennya isbn dovzhina dovidka PosilannyaStattya pro Nazinsku tragediyu Glava 7 z Chornoyi knigi komunizmu zgaduye pro tragediyu dokumentalnij film pro tragediyu Koordinati 60 07 40 pn sh 78 55 33 sh d 60 127828 pn sh 78 925781 sh d 60 127828 78 925781