Альбе́р Камю́ (фр. Albert Camus; 7 листопада 1913, (зараз [fr]) — 4 січня 1960, Вільблевен) — французький романіст, філософ, публіцист, один із лідерів філософсько-мистецького напрямку абсурдизму. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1957 року.
Альбер Камю | |
---|---|
фр. Albert Camus[1] | |
Альбер Камю з цигаркою. 1957 рік | |
Народився | 7 листопада 1913 , Французький Алжир |
Помер | 4 січня 1960 (46 років) Вільблевен, Франція ·d[2] |
Поховання | d |
Країна | Франція[3][1] |
Місце проживання | Франція[4] |
Діяльність | письменник |
Галузь | філософія[5], література[1], журналістика[5], етика, існування, політична філософія, публіцистика[5], театр[5][1], d[5], есей[5], драма[5] і d |
Alma mater | d (травень 1936)[6] |
Науковий ступінь | ліценціат[d][7] (1935) і DES[d][7] (1936) |
Знання мов | французька[5][1][8] |
Заклад | L'Express, d, d, d і d |
Учасник | Друга світова війна |
Членство | Американська академія мистецтв і наук і d (1959) |
Напрямок | континентальна філософія |
Жанр | роман |
Magnum opus | Бунтівна людина[4], d, Падіння (роман), Міф про Сізіфа, Сторонній[4], Чума (роман)[4], d, Caligula[d][4] і d |
Конфесія | атеїзм |
У шлюбі з | d[9][6] і d[11][12] |
Діти | d і d |
Автограф | |
Нагороди | Нобелівська премія з літератури (1957) |
IMDb | ID 0133411 |
|
Біографія
Альбер Камю народився 7 листопада 1913 року в містечку у Французькому Алжирі, який на той час був французькою колонією, у сім'ї найманого сільськогосподарського робітника, що за рік після народження сина помер від поранення на полі бою Першої світової війни. Мати, іспанка за походженням, працювала прибиральницею в багатих сім'ях. Дитина зростала у злиднях. Освіту пощастило здобути тільки завдяки допомозі директора ліцею, який виклопотав для хлопця стипендію. У 1932–1936 рр. під час навчання в (Алжир), Альберу доводилося тяжко працювати, що призвело до виснаження організму й він захворів на сухоти. Проте це не завадило йому бути життєрадісним, енергійним, жадібним до знань і розваг, чутливим і до краси середземноморської природи, і до глибин духовної культури. Згодом А. Камю писав:
Я був десь на півдорозі між злиднями і сонцем. Злидні не дозволяли мені повірити, нібито все гаразд в історії та під сонцем; сонце навчало мене, що історія — це ще не все. Змінити життя — так, але тільки не світ, який я обожнював.
Захоплення середземноморською красою і французькою філософією з часом зумовило його світогляд й естетику, які базувалися на середземноморській культурній традиції та античній культурі з її язичництвом і культом тіла. У цій системі юнак намагався уникнути протиставлення духу і тіла, злити їх в органічну єдність. А. Камю брав активну участь і в громадському житті. У 1934 році вступив до комуністичної партії, яку покинув через три роки, проводив антинацистську пропагандистську роботу, організував самодіяльний театр, співпрацював з незалежною лівою пресою. У цей час почалася його письменницька діяльність. Тоді, зокрема, були написані перший варіант повісті «Сторонній» та нотатки до есе «Міф про Сізіфа».
Франція, Друга світова війна
Навесні 1940 року вперше приїхав до Франції, куди остаточно переселився через рік. В окупованій країні приєднався до Руху Опору, друкувався в підпільній газеті «Комбат», а згодом її очолив. У 1943–1944 рр. видав у нелегальній пресі «Листи німецькому другові», в яких з гуманістичних позицій засуджував спроби виправдання ідеї нацизму. На цей час А. Камю став відомим як автор «Стороннього» та «Міфу про Сізіфа», що побачили світ у 1942–1943 рр. і викликали захоплення французької інтелігенції. Ці твори були сприйняті як екзистенціалістські, співзвучні з напрямами, що за національної катастрофи поширювалися серед свідомої частини населення. Саме завдяки творчості А. Камю філософське вчення екзистенціалізму стало популярним у Франції. В його основі, а надто у варіанті А. Камю, є твердження абсурдності буття («абсурд є метафізичним станом людини у світі»,- говориться у «Міфі про Сізіфа»), уявлення про світ як про царство хаосу і випадковості. Чільне місце посідає думка про те, що людина відповідальна сама за себе. Людині доводиться жертвувати собою, аби виправдати своє існування. Вже самим актом народження вона виявляється закинутою у світ поза своєю волею і бажанням. З моменту появи вона отримує від природи й смертний вирок, термін виконання якого їй невідомий. Убивають хвороби, старість, війни, кати, злидні, навіть сонце, як у романі «Сторонній» у годину вирішального випробовування людина залишається наодинці з собою, зі своєю долею. Тепер їй належить стати Людиною, створити себе із закинутої у світ матерії. Людина народжується не тоді, коли з'являється на світ, а тоді, коли силою свого розуму створює себе як мислячу істоту. Це духовне народження відмежовує її від природи, робить свідомою своєї минущості. Суспільство потребує віри в уже існуючі цінності. Воно карає бунтарство за допомогою своїх соціальних інституцій — армії, поліції, суду, громадської думки. Такий внутрішній конфлікт романів і п'єс письменника-екзистенціаліста. Водночас А. Камю проголошував, що розум людини, усвідомлюючи абсурдність буття, не може змиритися з нею. Людина, що мислить, кидає виклик абсурдові, не сподіваючись на його остаточне подолання. В «Міфі про Сізіфа» А. Камю писав:
Для людини без шор немає видовища прекраснішого, ніж свідомість у двобої з дійсністю, яка перемагає. Ні з чим не зрівняти образ гордої людяності… Дисципліна, якій дух себе підпорядковує, воля, яку він кує з будь-якого підручного матеріалу, рішучість зустрічати віч-на-віч — у цьому є могутність і непересічність.
Цей трагічний стоїцизм із часу Руху Опору став для Камю основою його гуманістичної етики. За його допомогою письменник у роки окупації та національного приниження пробуджував активний відгук у гуманістично налаштованої французької інтелігенції. По-своєму мобілізував її на боротьбу з нацизмом.
Повоєнні роки
Невелика за обсягом творча спадщина А. Камю створювалася переважно під час Другої світової війни та повоєнних років. Це наклало свій відбиток і на теми, що порушувалися письменником, і на спосіб їх висвітлення. Для його творчості характерне поєднання власне белетристики з філософськими роздумами. У 1947 році вийшов у світ роман «Чума», який засвідчив найвищу межу ідейної еволюції автора: за визначенням самого письменника відбувся перехід від «етапу абсурду» до «етапу протесту». Письменник працював також у жанрі філософської етеїстики та громадсько-політичної публіцистики, виступив у ролі літературного критика.
У повоєнні роки Камю співпрацює з анархістами і , публікується в їхніх газетах і журналах «Лібертер», «Монд Лібертер», «Революсьйон пролетар'єн», «Солідаріад Обрера».
У 1950-х роках А. Камю пережив світоглядну і творчу кризу, що призвело до зниження його творчої активності. Письменник чимдалі частіше не знаходив відповіді на складні проблеми, які ставило перед ним суспільне життя. Загострилися суперечності, притаманні його світогляду й суспільно-політичній позиції, що знайшло вираження у трактаті «Бунтівна людина» (1951, вперше надрукований в журналі «Лібертер»). Відкриваючи вади буржуазного суспільства Франції та Заходу, Альберт Камю не приймав і соціалізм Східної Європи у його сталінському варіанті. Книга «Бунтівна людина» значною мірою була реакцією на злочини сталінізму, на сталінські масові репресії та терор. На великому історичному матеріалі Альбер Камю дійшов висновку про неминучість переродження революції у тиранію, перетворення колишніх борців проти гноблення на значно жорстокіших гнобителів. На думку автора, це універсальний і фатальний закон історії, її абсурд. Протистояти йому може тільки постійне бунтарство, опозиція влади, яка є неминучим насильством і несправедливістю. У 1957 році Альбер Камю одержав Нобелівську премію за свою літературну творчість.
Смерть
4 січня 1960 року письменник потрапив у автомобільну катастрофу біля міста Санс. За офіційною версією автомобіль, у якому Альбер Камю разом з родиною свого друга , небожа видавця Гастона Галлімара, повертався з Провансу до Парижа, вилетів з дороги і врізався в платан неподалік від містечка Вільблевен за сто кілометрів від Парижа. Камю загинув миттєво. Галлімар, який був за кермом, помер у лікарні через два дні, його дружина і дочка вижили. Серед особистих речей письменника було знайдено рукопис незакінченого роману та невикористаний залізничний квиток.
Альбер Камю похований в місті Лурмарен в районі Люберон на півдні Франції.
2011 року італійський письменник через газету «Corriere della Sera» оприлюднив версію покійного чеського письменника і перекладача , який у своєму щоденнику «Моє життя» з посиланням на добре поінформовану людину зі зв'язками в СРСР писав про те, що автокатастрофа була підлаштована радянськими спецслужбами як помста письменникові за осуд радянського вторгнення в Угорщину (стаття Альбера Камю «Кадар і його день страху»). 2013 року Кателлі опублікував книгу «Камю повинен померти», а восени 2019 року — її розширене видання «Смерть Камю».
Твори
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Камю Альбер |
- «Слід і лице» (L'envers et l'endroit) (есе) (1937)
- «Сторонній» (L'Étranger) (повість) (1942)
- «Міф про Сізіфа» (Le Mythe de Sisyphe) (есе) (1942)
- «Чума» (La Peste) (роман) (1947)
- «Каліґула» (Caligula) п'єса (1944) *
- «Листи до німецького друга» (Lettres à un ami allmand) (есе) (1944)
- «Справедливі» (Les justes) (1950)
- «Бунтівна людина» (L'Homme révolté) (роман) (1951)
- «Падіння» [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] (La Chute) (1956)
- «Вигнання і царство» (Exil et le royaume) (есе) (1957)
- «Перша людина» (Le premier homme) (роман) (1954 — посмертно)
Українські переклади
- Вибрані твори. Іл. худ. В. К. Александрова. Київ, Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1991. — 655 с. (Серія «Зарубіжна проза ХХ століття»).
- Трагічний гуманізм Альбера Камю. Передмова Д. Наливайка
- Сторонній. Повість. Переклад А. Перепаді
- Чума. Роман. Переклад А. Перепаді
- Падіння. Повість. Переклад А. Перепаді
- Оповідання та есе
- З книги «Вигнання і царство»
- Зрадлива жінка. Переклад М. Тютюнника
- Відступник, або Сум'яття в душі. Переклад А. Перепаді
- Гість. Переклад А. Перепаді
- Йона, або Художник за роботою. Переклад М. Тютюнника
- Обітний камінь. Переклад А. Перепаді
- З книги «Шлюби»
- Літо в Алжірі Переклад О. Чернія
- З книги «Літо»
- Прометей у пеклі. Переклад О. Жупанського
- З книги «Вигнання і царство»
- Театр
- Калігула. Переклад П. Таращука
- Калігула. Переклад П. Таращука // Французька п'єса XX століття. Театральний авангард. / Упор. О. Буценко; Передм. В. Скуратівського. Київ, «Основи», 1993. — 511 с.
- Вибрані твори у трьох томах.
- Том 1. Проза. Упоряд. О. Жупанський; Худож. О. Пустоварова, М. Квітка. Харків, Фоліо, 1996. — 446 с.
- Сторонній. Повість. Переклад А. Перепаді
- Чума. Роман. Переклад А. Перепаді
- Падіння. Повість. Переклад А. Перепаді
- Вигнання і царство
- Зрадлива жінка. Переклад М. Тютюнника
- Відступник, або Збентежений дух. Переклад А. Перепаді
- Гість. Переклад А. Перепаді
- Йона, або Художник за роботою. Переклад М. Тютюнника
- Обітний камінь. Переклад А. Перепаді
- Німі. Переклад О. Мокровольського
- Том 2. Театр. Упоряд. О. Жупанський; Худож. О. Пустоварова, М. Квітка. Харків, Фоліо, 1996. — 448 с.
- П'єси
- Калігула. Переклад П. Таращука
- Непорозуміння. Переклад П. Таращука
- Стан облоги. Переклад О. Жупанського
- Справедливі. Переклад О. Соловей
- Заколот в Астурії. Переклад А. Перепаді
- Реквієм по черниці (за В. Фолкнером). Переклад Л. Маєвської
- Бісовиння (за Ф. Достоєвським). Переклад В. Лаптійчука
- Статті
- Чому я клопочуся театром. Переклад Р. Осадчука
- Копо — єдиний майстер. Переклад Р. Осадчука
- П'єси
- Том 3. Есе. Упоряд. О. Жупанський; Худож. О. Пустоварова, М. Квітка. Харків, Фоліо, 1997. — 623 с.
- Спід і лице. Переклад Р. Осадчука
- Шлюби
- Весілля в Тіпасі. Переклад О. Жупанського
- Вітер в Джемілі. Переклад О. Жупанського
- Літо в Алжирі. Переклад О. Чернія
- Пустеля. Переклад А. Перепаді
- Міф про Сізіфа. Переклад О. Жупанського
- Листи до німецького друга. Переклад Р. Осадчука
- Бунтівна людина. Переклад О. Жупанського
- Творчість і свобода. Переклад О. Жупанського
- Літо
- Мінотавр, або Стоянка в Орані. Переклад А. Перепаді
- Мигдаль-дерево. Переклад О. Соловей
- Прометей у пеклі. Переклад О. Жупанського
- Короткий путівник по містах без минулого. Переклад А. Перепаді
- Гелена на засланні. Переклад О. Соловей
- Тайна. Переклад А. Перепаді
- Повернення до Тіпаси. Переклад Я. Собко
- Море зовсім зблизька. Переклад А. Перепаді
- Роздуми над гільйотиною. Переклад О. Пограничного
- Шведські бесіди. Промова від 10 грудня 1957 р. Переклад Віктора Шовкуна
- Критичні есе
- Зустріч з Андре Жідом. Переклад Л. Кононовича
- Мистець за ґратами. Переклад Л. Кононовича
- Роже Мартен дю Гар. Переклад О. Жупанського
- Рене Шар. Переклад О. Жупанського
- Д. Наливайко. Інтелектуальна проза Альбера Камю
- Том 1. Проза. Упоряд. О. Жупанський; Худож. О. Пустоварова, М. Квітка. Харків, Фоліо, 1996. — 446 с.
- Щаслива смерть. Перша людина. Київ, «Юніверс», 2005. — 416 с. (Серія «Лауреати Нобелівської премії»).
- Щаслива смерть. Роман. Переклад Григорія Філіпчука
- Перша людина. Роман. Переклад Олега Жупанського
- Шведські бесіди. Промова від 10 грудня 1957 р. Переклад Віктора Шовкуна
Інші видання
- Альберт Камю. Чума. Переклад з фр.: Віктор Євменов. Харків: Фоліо, 2020. 288 стор.
- Альберт Камю. Перша людина. Переклад з фр.: О. Жупанський. Харків: Фоліо, 2021. 256 стор.
- Альберт Камю. Щоденники. Переклад з фр.: О. Жупанський. Харків: Фоліо, 2021. 544 стор.
- Альберт Камю. Міф про Сізіфа. Бунтівна людина. Переклад з фр.: О. Жупанський. Харків: Фоліо, 2022. 448 стор.
- Альберт Камю. Спід і лице. Шлюбний бенкет. Літо. Переклад з фр.: О. Жупанський, Р. Осадчук, Євген Марічев. Харків: Фоліо, 2022. 160 стор.
Галерея
- Пам'ятник у містечку Вілльблевен, поблизу якого Камю загинув у автокатастрофі
- Бронзова дошка на пам'ятнику у Вілльблевені
- Альбер Камю. Малюнок, зроблений мексиканським художником Едуардо Пола у 1998 році
- Могила Альбера Камю в місті Лурмарен в районі Люберон на півдні Франції
Див. також
- 12696 Камю — астероїд, названий на честь літератора.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2018.
- https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Camus-Albert;3882957.html
- Czech National Authority Database
- Todd O. Albert Camus. Une vie — Éditions Gallimard, 1996.
- http://www.citedulivre-aix.com/Typo3/fileadmin/documents/Expositions/centrecamus/biographie.htm
- CONOR.Sl
- Conceptions of Happiness
- Masterpieces of French Literature — Greenwood Publishing Group, 2004. — С. 186. —
- Masterpieces of French Literature
- Albert Camus / за ред. Г. Блум — Infobase Publishing, 2009. — 153 с. —
- Il giallo Camus (італ.). Corriere della Sera. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 11 березня 2013.; перекази в інших виданнях: Albert Camus might have been killed by the KGB for criticising the Soviet Union, claims newspaper (англ.). Guardian. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 11 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 6 червня 2020.
- Альберт Камю - Чума [ 10 квітня 2020 у Wayback Machine.] на сайті офіційного українського видавництва книги folio.com.ua (укр. переклад Віктора Євменова)
- Перша людина (укр.). ISBN .
- Щоденники (укр.). ISBN .
- Міф про Сізіфа. Бунтівна людина (укр.). ISBN .
- Спід і лице. Шлюбний бенкет. Літо (укр.). ISBN .
Література
- Камю, Альбер // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- С. Великовський. Від анархічного бунтарства до моралістичного гуманізму [А. Камю] // «Всесвіт» (Київ). — 1972. — № 8. — Стор. 142—154.
- С. Кисельов. Камю Альбер // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.312
- Камю Альбер [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
- В. І. Ткаченко. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .
Посилання
- Камю Альбер // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 711. — .
- «Збруч»: Юрій Андрухович: Смерть на прямій дорозі (про обставини смерті Альбера Камю та можливу причетність КДБ) [ 9 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Fonds Albert Camus — Cité du livre d'Aix en Provence [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.](фр.)
- (фр.)
- (англ.)
- [недоступне посилання з 02.09.2018]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Kamyu Albe r Kamyu fr Albert Camus 7 listopada 1913 zaraz fr 4 sichnya 1960 Vilbleven francuzkij romanist filosof publicist odin iz lideriv filosofsko misteckogo napryamku absurdizmu Laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1957 roku Alber Kamyufr Albert Camus 1 Alber Kamyu z cigarkoyu 1957 rikNarodivsya7 listopada 1913 1913 11 07 Francuzkij AlzhirPomer4 sichnya 1960 1960 01 04 46 rokiv Vilbleven Franciya d 2 PohovannyadKrayina Franciya 3 1 Misce prozhivannyaFranciya 4 DiyalnistpismennikGaluzfilosofiya 5 literatura 1 zhurnalistika 5 etika isnuvannya politichna filosofiya publicistika 5 teatr 5 1 d 5 esej 5 drama 5 i dAlma materd traven 1936 6 Naukovij stupinlicenciat d 7 1935 i DES d 7 1936 Znannya movfrancuzka 5 1 8 ZakladL Express d d d i dUchasnikDruga svitova vijnaChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk i d 1959 Napryamokkontinentalna filosofiyaZhanrromanMagnum opusBuntivna lyudina 4 d Padinnya roman Mif pro Sizifa Storonnij 4 Chuma roman 4 d Caligula d 4 i dKonfesiyaateyizmU shlyubi zd 9 6 i d 11 12 Ditid i dAvtografNagorodiNobelivska premiya z literaturi 1957 IMDbID 0133411Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAlzhir Alber Kamyu narodivsya 7 listopada 1913 roku v mistechku u Francuzkomu Alzhiri yakij na toj chas buv francuzkoyu koloniyeyu u sim yi najmanogo silskogospodarskogo robitnika sho za rik pislya narodzhennya sina pomer vid poranennya na poli boyu Pershoyi svitovoyi vijni Mati ispanka za pohodzhennyam pracyuvala pribiralniceyu v bagatih sim yah Ditina zrostala u zlidnyah Osvitu poshastilo zdobuti tilki zavdyaki dopomozi direktora liceyu yakij viklopotav dlya hlopcya stipendiyu U 1932 1936 rr pid chas navchannya v Alzhir Alberu dovodilosya tyazhko pracyuvati sho prizvelo do visnazhennya organizmu j vin zahvoriv na suhoti Prote ce ne zavadilo jomu buti zhittyeradisnim energijnim zhadibnim do znan i rozvag chutlivim i do krasi seredzemnomorskoyi prirodi i do glibin duhovnoyi kulturi Zgodom A Kamyu pisav Ya buv des na pivdorozi mizh zlidnyami i soncem Zlidni ne dozvolyali meni poviriti nibito vse garazd v istoriyi ta pid soncem sonce navchalo mene sho istoriya ce she ne vse Zminiti zhittya tak ale tilki ne svit yakij ya obozhnyuvav Zahoplennya seredzemnomorskoyu krasoyu i francuzkoyu filosofiyeyu z chasom zumovilo jogo svitoglyad j estetiku yaki bazuvalisya na seredzemnomorskij kulturnij tradiciyi ta antichnij kulturi z yiyi yazichnictvom i kultom tila U cij sistemi yunak namagavsya uniknuti protistavlennya duhu i tila zliti yih v organichnu yednist A Kamyu brav aktivnu uchast i v gromadskomu zhitti U 1934 roci vstupiv do komunistichnoyi partiyi yaku pokinuv cherez tri roki provodiv antinacistsku propagandistsku robotu organizuvav samodiyalnij teatr spivpracyuvav z nezalezhnoyu livoyu presoyu U cej chas pochalasya jogo pismennicka diyalnist Todi zokrema buli napisani pershij variant povisti Storonnij ta notatki do ese Mif pro Sizifa Franciya Druga svitova vijna Alber Kamyu Navesni 1940 roku vpershe priyihav do Franciyi kudi ostatochno pereselivsya cherez rik V okupovanij krayini priyednavsya do Ruhu Oporu drukuvavsya v pidpilnij gazeti Kombat a zgodom yiyi ocholiv U 1943 1944 rr vidav u nelegalnij presi Listi nimeckomu drugovi v yakih z gumanistichnih pozicij zasudzhuvav sprobi vipravdannya ideyi nacizmu Na cej chas A Kamyu stav vidomim yak avtor Storonnogo ta Mifu pro Sizifa sho pobachili svit u 1942 1943 rr i viklikali zahoplennya francuzkoyi inteligenciyi Ci tvori buli sprijnyati yak ekzistencialistski spivzvuchni z napryamami sho za nacionalnoyi katastrofi poshiryuvalisya sered svidomoyi chastini naselennya Same zavdyaki tvorchosti A Kamyu filosofske vchennya ekzistencializmu stalo populyarnim u Franciyi V jogo osnovi a nadto u varianti A Kamyu ye tverdzhennya absurdnosti buttya absurd ye metafizichnim stanom lyudini u sviti govoritsya u Mifi pro Sizifa uyavlennya pro svit yak pro carstvo haosu i vipadkovosti Chilne misce posidaye dumka pro te sho lyudina vidpovidalna sama za sebe Lyudini dovoditsya zhertvuvati soboyu abi vipravdati svoye isnuvannya Vzhe samim aktom narodzhennya vona viyavlyayetsya zakinutoyu u svit poza svoyeyu voleyu i bazhannyam Z momentu poyavi vona otrimuye vid prirodi j smertnij virok termin vikonannya yakogo yij nevidomij Ubivayut hvorobi starist vijni kati zlidni navit sonce yak u romani Storonnij u godinu virishalnogo viprobovuvannya lyudina zalishayetsya naodinci z soboyu zi svoyeyu doleyu Teper yij nalezhit stati Lyudinoyu stvoriti sebe iz zakinutoyi u svit materiyi Lyudina narodzhuyetsya ne todi koli z yavlyayetsya na svit a todi koli siloyu svogo rozumu stvoryuye sebe yak mislyachu istotu Ce duhovne narodzhennya vidmezhovuye yiyi vid prirodi robit svidomoyu svoyeyi minushosti Suspilstvo potrebuye viri v uzhe isnuyuchi cinnosti Vono karaye buntarstvo za dopomogoyu svoyih socialnih institucij armiyi policiyi sudu gromadskoyi dumki Takij vnutrishnij konflikt romaniv i p yes pismennika ekzistencialista Vodnochas A Kamyu progoloshuvav sho rozum lyudini usvidomlyuyuchi absurdnist buttya ne mozhe zmiritisya z neyu Lyudina sho mislit kidaye viklik absurdovi ne spodivayuchis na jogo ostatochne podolannya V Mifi pro Sizifa A Kamyu pisav Dlya lyudini bez shor nemaye vidovisha prekrasnishogo nizh svidomist u dvoboyi z dijsnistyu yaka peremagaye Ni z chim ne zrivnyati obraz gordoyi lyudyanosti Disciplina yakij duh sebe pidporyadkovuye volya yaku vin kuye z bud yakogo pidruchnogo materialu rishuchist zustrichati vich na vich u comu ye mogutnist i neperesichnist Cej tragichnij stoyicizm iz chasu Ruhu Oporu stav dlya Kamyu osnovoyu jogo gumanistichnoyi etiki Za jogo dopomogoyu pismennik u roki okupaciyi ta nacionalnogo prinizhennya probudzhuvav aktivnij vidguk u gumanistichno nalashtovanoyi francuzkoyi inteligenciyi Po svoyemu mobilizuvav yiyi na borotbu z nacizmom Povoyenni roki Nevelika za obsyagom tvorcha spadshina A Kamyu stvoryuvalasya perevazhno pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta povoyennih rokiv Ce naklalo svij vidbitok i na temi sho porushuvalisya pismennikom i na sposib yih visvitlennya Dlya jogo tvorchosti harakterne poyednannya vlasne beletristiki z filosofskimi rozdumami U 1947 roci vijshov u svit roman Chuma yakij zasvidchiv najvishu mezhu idejnoyi evolyuciyi avtora za viznachennyam samogo pismennika vidbuvsya perehid vid etapu absurdu do etapu protestu Pismennik pracyuvav takozh u zhanri filosofskoyi eteyistiki ta gromadsko politichnoyi publicistiki vistupiv u roli literaturnogo kritika U povoyenni roki Kamyu spivpracyuye z anarhistami i publikuyetsya v yihnih gazetah i zhurnalah Liberter Mond Liberter Revolyusjon proletar yen Solidariad Obrera Nadgrobok Kamyu u misti Lurmaren U 1950 h rokah A Kamyu perezhiv svitoglyadnu i tvorchu krizu sho prizvelo do znizhennya jogo tvorchoyi aktivnosti Pismennik chimdali chastishe ne znahodiv vidpovidi na skladni problemi yaki stavilo pered nim suspilne zhittya Zagostrilisya superechnosti pritamanni jogo svitoglyadu j suspilno politichnij poziciyi sho znajshlo virazhennya u traktati Buntivna lyudina 1951 vpershe nadrukovanij v zhurnali Liberter Vidkrivayuchi vadi burzhuaznogo suspilstva Franciyi ta Zahodu Albert Kamyu ne prijmav i socializm Shidnoyi Yevropi u jogo stalinskomu varianti Kniga Buntivna lyudina znachnoyu miroyu bula reakciyeyu na zlochini stalinizmu na stalinski masovi represiyi ta teror Na velikomu istorichnomu materiali Alber Kamyu dijshov visnovku pro neminuchist pererodzhennya revolyuciyi u tiraniyu peretvorennya kolishnih borciv proti gnoblennya na znachno zhorstokishih gnobiteliv Na dumku avtora ce universalnij i fatalnij zakon istoriyi yiyi absurd Protistoyati jomu mozhe tilki postijne buntarstvo opoziciya vladi yaka ye neminuchim nasilstvom i nespravedlivistyu U 1957 roci Alber Kamyu oderzhav Nobelivsku premiyu za svoyu literaturnu tvorchist Smert 4 sichnya 1960 roku pismennik potrapiv u avtomobilnu katastrofu bilya mista Sans Za oficijnoyu versiyeyu avtomobil u yakomu Alber Kamyu razom z rodinoyu svogo druga nebozha vidavcya Gastona Gallimara povertavsya z Provansu do Parizha viletiv z dorogi i vrizavsya v platan nepodalik vid mistechka Vilbleven za sto kilometriv vid Parizha Kamyu zaginuv mittyevo Gallimar yakij buv za kermom pomer u likarni cherez dva dni jogo druzhina i dochka vizhili Sered osobistih rechej pismennika bulo znajdeno rukopis nezakinchenogo romanu ta nevikoristanij zaliznichnij kvitok Alber Kamyu pohovanij v misti Lurmaren v rajoni Lyuberon na pivdni Franciyi 2011 roku italijskij pismennik cherez gazetu Corriere della Sera oprilyudniv versiyu pokijnogo cheskogo pismennika i perekladacha yakij u svoyemu shodenniku Moye zhittya z posilannyam na dobre poinformovanu lyudinu zi zv yazkami v SRSR pisav pro te sho avtokatastrofa bula pidlashtovana radyanskimi specsluzhbami yak pomsta pismennikovi za osud radyanskogo vtorgnennya v Ugorshinu stattya Albera Kamyu Kadar i jogo den strahu 2013 roku Katelli opublikuvav knigu Kamyu povinen pomerti a voseni 2019 roku yiyi rozshirene vidannya Smert Kamyu TvoriVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kamyu Alber Slid i lice L envers et l endroit ese 1937 Storonnij L Etranger povist 1942 Mif pro Sizifa Le Mythe de Sisyphe ese 1942 Chuma La Peste roman 1947 Kaligula Caligula p yesa 1944 Listi do nimeckogo druga Lettres a un ami allmand ese 1944 Spravedlivi Les justes 1950 Buntivna lyudina L Homme revolte roman 1951 Padinnya 22 bereznya 2022 u Wayback Machine La Chute 1956 Vignannya i carstvo Exil et le royaume ese 1957 Persha lyudina Le premier homme roman 1954 posmertno Ukrayinski perekladiVibrani tvori Il hud V K Aleksandrova Kiyiv Vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro 1991 655 s Seriya Zarubizhna proza HH stolittya ISBN 5 308 00908 2 Tragichnij gumanizm Albera Kamyu Peredmova D Nalivajka Storonnij Povist Pereklad A Perepadi Chuma Roman Pereklad A Perepadi Padinnya Povist Pereklad A Perepadi Opovidannya ta ese Z knigi Vignannya i carstvo Zradliva zhinka Pereklad M Tyutyunnika Vidstupnik abo Sum yattya v dushi Pereklad A Perepadi Gist Pereklad A Perepadi Jona abo Hudozhnik za robotoyu Pereklad M Tyutyunnika Obitnij kamin Pereklad A Perepadi Z knigi Shlyubi Lito v Alzhiri Pereklad O Cherniya Z knigi Lito Prometej u pekli Pereklad O Zhupanskogo Teatr Kaligula Pereklad P Tarashuka Kaligula Pereklad P Tarashuka Francuzka p yesa XX stolittya Teatralnij avangard Upor O Bucenko Peredm V Skurativskogo Kiyiv Osnovi 1993 511 s ISBN 5 7715 0394 0 Vibrani tvori u troh tomah Tom 1 Proza Uporyad O Zhupanskij Hudozh O Pustovarova M Kvitka Harkiv Folio 1996 446 s ISBN 996 03 0059 X Storonnij Povist Pereklad A Perepadi Chuma Roman Pereklad A Perepadi Padinnya Povist Pereklad A Perepadi Vignannya i carstvo Zradliva zhinka Pereklad M Tyutyunnika Vidstupnik abo Zbentezhenij duh Pereklad A Perepadi Gist Pereklad A Perepadi Jona abo Hudozhnik za robotoyu Pereklad M Tyutyunnika Obitnij kamin Pereklad A Perepadi Nimi Pereklad O Mokrovolskogo Tom 2 Teatr Uporyad O Zhupanskij Hudozh O Pustovarova M Kvitka Harkiv Folio 1996 448 s ISBN 966 03 0060 3 P yesi Kaligula Pereklad P Tarashuka Neporozuminnya Pereklad P Tarashuka Stan oblogi Pereklad O Zhupanskogo Spravedlivi Pereklad O Solovej Zakolot v Asturiyi Pereklad A Perepadi Rekviyem po chernici za V Folknerom Pereklad L Mayevskoyi Bisovinnya za F Dostoyevskim Pereklad V Laptijchuka Statti Chomu ya klopochusya teatrom Pereklad R Osadchuka Kopo yedinij majster Pereklad R Osadchuka Tom 3 Ese Uporyad O Zhupanskij Hudozh O Pustovarova M Kvitka Harkiv Folio 1997 623 s ISBN 966 03 0061 1 Spid i lice Pereklad R Osadchuka Shlyubi Vesillya v Tipasi Pereklad O Zhupanskogo Viter v Dzhemili Pereklad O Zhupanskogo Lito v Alzhiri Pereklad O Cherniya Pustelya Pereklad A Perepadi Mif pro Sizifa Pereklad O Zhupanskogo Listi do nimeckogo druga Pereklad R Osadchuka Buntivna lyudina Pereklad O Zhupanskogo Tvorchist i svoboda Pereklad O Zhupanskogo Lito Minotavr abo Stoyanka v Orani Pereklad A Perepadi Migdal derevo Pereklad O Solovej Prometej u pekli Pereklad O Zhupanskogo Korotkij putivnik po mistah bez minulogo Pereklad A Perepadi Gelena na zaslanni Pereklad O Solovej Tajna Pereklad A Perepadi Povernennya do Tipasi Pereklad Ya Sobko More zovsim zblizka Pereklad A Perepadi Rozdumi nad giljotinoyu Pereklad O Pogranichnogo Shvedski besidi Promova vid 10 grudnya 1957 r Pereklad Viktora Shovkuna Kritichni ese Zustrich z Andre Zhidom Pereklad L Kononovicha Mistec za gratami Pereklad L Kononovicha Rozhe Marten dyu Gar Pereklad O Zhupanskogo Rene Shar Pereklad O Zhupanskogo D Nalivajko Intelektualna proza Albera Kamyu Shasliva smert Persha lyudina Kiyiv Yunivers 2005 416 s Seriya Laureati Nobelivskoyi premiyi ISBN 966 8118 30 8 Shasliva smert Roman Pereklad Grigoriya Filipchuka Persha lyudina Roman Pereklad Olega Zhupanskogo Shvedski besidi Promova vid 10 grudnya 1957 r Pereklad Viktora Shovkuna Inshi vidannya Albert Kamyu Chuma Pereklad z fr Viktor Yevmenov Harkiv Folio 2020 288 stor ISBN 978 966 03 9169 7 Albert Kamyu Persha lyudina Pereklad z fr O Zhupanskij Harkiv Folio 2021 256 stor ISBN 978 966 03 9412 4 Albert Kamyu Shodenniki Pereklad z fr O Zhupanskij Harkiv Folio 2021 544 stor ISBN 978 966 03 9136 9 Albert Kamyu Mif pro Sizifa Buntivna lyudina Pereklad z fr O Zhupanskij Harkiv Folio 2022 448 stor ISBN 978 966 03 9968 6 Albert Kamyu Spid i lice Shlyubnij benket Lito Pereklad z fr O Zhupanskij R Osadchuk Yevgen Marichev Harkiv Folio 2022 160 stor ISBN 978 966 03 9965 5GalereyaPam yatnik u mistechku Villbleven poblizu yakogo Kamyu zaginuv u avtokatastrofi Bronzova doshka na pam yatniku u Villbleveni Alber Kamyu Malyunok zroblenij meksikanskim hudozhnikom Eduardo Pola u 1998 roci Mogila Albera Kamyu v misti Lurmaren v rajoni Lyuberon na pivdni FranciyiDiv takozh12696 Kamyu asteroyid nazvanij na chest literatora PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www ina fr economie et societe vie sociale video CAF90037025 accident albert camus fr html LIBRIS 2018 d Track Q1798125 https encyklopedia pwn pl haslo Camus Albert 3882957 html Czech National Authority Database d Track Q13550863 Todd O Albert Camus Une vie Editions Gallimard 1996 d Track Q3351411d Track Q47545764d Track Q273819 http www citedulivre aix com Typo3 fileadmin documents Expositions centrecamus biographie htm CONOR Sl d Track Q16744133 Conceptions of Happiness Masterpieces of French Literature Greenwood Publishing Group 2004 S 186 ISBN 978 0 313 31484 1 d Track Q3116159 Masterpieces of French Literature Albert Camus za red G Blum Infobase Publishing 2009 153 s ISBN 978 1 4381 1515 3 d Track Q6030420d Track Q345612 Il giallo Camus ital Corriere della Sera Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 11 bereznya 2013 perekazi v inshih vidannyah Albert Camus might have been killed by the KGB for criticising the Soviet Union claims newspaper angl Guardian Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 11 bereznya 2013 Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 22 travnya 2020 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 6 chervnya 2020 Albert Kamyu Chuma 10 kvitnya 2020 u Wayback Machine na sajti oficijnogo ukrayinskogo vidavnictva knigi folio com ua ukr pereklad Viktora Yevmenova Persha lyudina ukr ISBN 978 966 03 9412 4 Shodenniki ukr ISBN 978 966 03 9136 9 Mif pro Sizifa Buntivna lyudina ukr ISBN 978 966 03 9968 6 Spid i lice Shlyubnij benket Lito ukr ISBN 978 966 03 9965 5 LiteraturaKamyu Alber Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X S Velikovskij Vid anarhichnogo buntarstva do moralistichnogo gumanizmu A Kamyu Vsesvit Kiyiv 1972 8 Stor 142 154 S Kiselov Kamyu Alber Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 312 ISBN 978 966 611 818 2 Kamyu Alber 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 V I Tkachenko Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2012 T 12 Kal Kiyi 711 s ISBN 978 966 02 6472 4 PosilannyaKamyu Alber Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 711 ISBN 966 692 578 8 Zbruch Yurij Andruhovich Smert na pryamij dorozi pro obstavini smerti Albera Kamyu ta mozhlivu prichetnist KDB 9 chervnya 2020 u Wayback Machine Fonds Albert Camus Cite du livre d Aix en Provence 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine fr fr angl nedostupne posilannya z 02 09 2018