Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Камарупа або Прагджьотіша — перше царство на території Ассаму, про яке існують історичні свідчення. Воно існувало у період від IV до XII століття. Столицями були міста, що відповідають сучасним Ґувахаті й . Територія держави поширювалась на долину річки Брахмапутра, північну Бенгалію та частково Бангладеш, виходячи до Індійського океану.
| Камарупа | |
| Дата створення / заснування | 350 |
|---|---|
| Континент | Азія |
| Столиця | Ґувахаті |
| Форма правління | абсолютна монархія |
| Час/дата припинення існування | 1140 |
 | |
 Камарупа у Вікісховищі | |
Координати: 26° пн. ш. 91° сх. д. / 26° пн. ш. 91° сх. д.
Після XII століття царство припинило своє існування, але назва території продовжувала використовуватись у хроніках.
На монетах XV століття район називався «Камру». Держава XVI століття вважала себе наступницею царства Камарупа.
Дотепер округ іменується за назвою царства Камарупи.
Першоджерела
Махабхарата і Рамаяна згадують ту область як Прагджьотіша.
Візантійський твір Періпл Еритрейського моря I століття й Географія Птолемея II століття називають ту область «Кіррхадія», де проживає народ кірата. Перша згадка саме Камарупи датована IV століттям у написах Самудрагупти. У VII столітті там був китайський паломник Сюаньцзан, який зустрічався з царем і залишив детальний опис. Залишились також написи на мідних дисках різних правителів Камарупи й сусідніх царств.
Межі
За відомостями Сюаньцзана й східною межею царства була річка . Західним кордоном слугував храм Тамрешвари (сучасна ). Південна межа розташовувалась приблизно на кордоні округів Дакка й Міменсінгх у Бангладеш. До тієї області входила вся долина Брахмапутри й іноді навіть сучасний Бутан.
У XIII столітті царство розпалось. Серед окремих частин спочатку возвеличилось царство Камата, а пізніше — .
1581 року цар Камати Наранараяна розділив царство на дві частини річкою Санкош. Такому розділу відповідає сучасний кордон між штатами Ассам і Західний Бенгал. 1602 року східне царство Коч зазнало атаки Мугалів, а 1615 року стало місцем боїв між мугалами й . Пізніше Агому вдалось витіснити мугалів й утримувати регіон до приходу англійців 1826 року.
Державний устрій
Структура держава набула відомості завдяки написам на мідних табличках, що їх залишили царі Камарупи, й замітками Сюаньцзана.
Цар мав божественне походження. Незважаючи на це династія переривалась двічі. При дворі перебували вчителі, поети, науковці й лікарі, а також вищі чиновники двору. При царі існувла рада міністрів з касти брахманів, з якими цар радився.
Податки збирались з землі й торгівлі. Держава монопольно володіла мідними копальнями.
Браміни, а також монастирі та храми отримували території та села, а також ресурси. При цьому вони мали право збирати податки й отримувати прибуток з земель, а вони самі були звільнені від податків. На всій території вівся облік земель, що поділялись на приватні та пусті, останні перебували у колективній власності. Була також категорія землі, що вважалась непридатною та з неї не збирались податки.
Країна поділялась на адміністративні регіони, вкладені ієрархічно — бхукті, мандала, вішая, пура (місто) й агракара (група сіл). Регіонами керували губернатори й чиновники.
Династія
Династію заснував (350—374), здобувши перемоги над численними зовнішніми та внутрішніми ворогами. Його син (374—398) був визнаний царем-гегемоном навколишніми князями. Наступні царі намагались все більше зміцнювати й розширяти царство. (494—518) і його син (518—542) здійснювали ритуали ашвамедха (принесення у жертву коня). Відповідно до Нідханпурського напису Бхаскавармана, вони зайняли область Чандрапурі вісая, що відповідає сучасному округу Сілет у Бангладеш. Таким чином, невелике міцне царство зростало та поглинало малі царства і князівства на території Бангладеш.
Після зростання царства до правління Камарупу атакував із заходу Ясодхарман (525—535), цар Малави.
Онук , цар (566—590), здобув перемогу над царем Гауду з Карнасуварни й організував дві церемонії ашвамедха. Його син (590—600) потрапив під атаку царя Махасенагупти зі Східної Малави. Заплутана система відношень, залежностей та альянсів варманських царів призводили до частих вторгнень. У даному випадку Камарупа перебувала у союзі з проти , який був у союзі з Малавою. загинув під час вторгнення з Гаура, і обидва його сина і були взяті у полон та вивезені до Гаура після атаки слонів. Вони змогли повернутись до свого царства, імовірно, після певних обіцянок про союзництво. правив близько п’яти років (595—600) і помер, не залишивши нащадків.
Після до влади прийшов його брат (600—650), правління якого було тривалим і блискучим. Про нього збереглось багато свідчень, оскільки його правління припало на подорож Сюаньцзана до Індії. зібрав значні сили та зміг вторгнутись до Гаура, де він колись був ув’язнений. Попередньо він уклав союз із царем Харшавардханою, який 606 року здійнявся на трон у місті Тханесар, після того як гаурський цар Шашанка убив його брата, попереднього царя. Харшавардхана зумів завоювати царство , що втратило царя, і столицю було переміщено до Каннауджа. Укладення союзу між і царством Харшавардхани призвело до того, що Гаур виявився затиснутим з двох боків та принаймні призвело до втрати території (хоч і не ясно, чи було завдано Гауру остаточної поразки). На Нідханпурській мідній пластинці було написано про перемогу та взяття столиці Гаура (нині , Західний Бенгал).
Близько 643 року Сюаньцзана запросили до двору царя . За повідомленнями Сюаньцзана, західним кордоном Камарупи була річка . У супроводі царя Сюаньцзан вирушив до столиці Каннаудж, а звідти – до Праяги на велике релігійне свято. Імовірно мав відносини з Китаєм. Він заспівав Сюаньцзану китайської пісні династії Цзинь (265—420), що була популярною в Камарупі.
Династія
Після смерті владу отримав Салатскамба (655—670) з місцевого роду Млеччха (санскритом означає «низькородний», невірний). Столицею того царства стало місто Хадапешвара (нині село Дах Парбатья біля ). Про ту династію залишилось украй мало відомостей. Останнім правителем був Тьягасінгха (890—900).
Династія Пала
Після смерті , який не залишив спадкоємця, царем був обраний з родини Баума (900—920). Він був нащадком династії Пала, що походила від першого царя Ґопали.
Столицю було перенесено до Дурджаї, неподалік від сучасного міста Ґувахаті.
Останнім царем був Джаяпала (1075—1100). У той час Камарупу атакували представники західної гілки династії Пала на чолі з царем Гаура Рамапалою. Гаурський цар не зміг утримати Камарупу, і Тімг'ядева (1110—1126) якийсь час правив незалежно.
З того моменту почався занепад держави Камарупа. 1205 року туркоманський генерал Мухаммад-і-Бахтіяр проходив через Камарупу у поході проти Тибету. 1257 року Юзбак здобув перемогу над правителем Камарупи, але через сильні мусонні зливи не зміг утримати столицю й був убитий місцевим населенням.
У західній частині країни влада перейшла до , і , які входили до складу держави Камата. У центральному Ассамі піднялось царство , а на сході царство . У тому регіоні, між Качарі і Чутія, згодом виникла держава .
Примітки
- Lahiri, 1991, с. 26—28
- Sircar, 1990, с. 63—68
- Sarkar, 1990, с. 95
- Guha, 1983, с. 24
- Sircar, D. C., (1990) Chapter 5: Epico-Puranic Myths and Legends, стор. 81
- Historical Karatoya River [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] from Banglapedia [ 14 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Sircar (1990) стор. 63-64
- Bhuyan, S. K. (1949) Anglo-Assamese Relations 1771—1826, Department of Historical and Antiquarian Studies in Assam, Gauhati, стор. 260 and map
- Choudhury, P. C., (1959) The History of Civilization of the People of Assam, Guwahati
- Lahiri, 1991, с. 68
- Lahiri, 1990, с. 72
- Sircar, 1990, с. 101
- Lahiri, 1991, с. 70
- Sircar, 1990, с. 106—107
- Sircar, 1990, с. 109
- Sircar, 1990, с. 113
- Sircar, 1990, с. 115
Джерела
- Guha, Amalendu (December 1983), The Ahom Political System: An Enquiry into the State Formation Process in Medieval Assam (1228-1714), Social Scientist, 11 (12): 3—34, doi:10.2307/3516963
- Lahiri, Nayanjot (1991). Pre-Ahom Assam: Studies in the Inscriptions of Assam between the Fifth and the Thirteenth Centuries AD. Munshiram Manoharlal Publishers Pvt Ltd.
- Sarkar, J N (1990), Koch Bihar, Kamrup and the Mughals, 1576-1613, у Barpujari, H K (ред.), The Comprehensive History of Assam: Mediebal Period, Political, т. II, Guwahati: Publication Board, Assam, с. 92—103
- Sircar, D C (1990), Pragjyotisha-Kamarupa, у Barpujari, H K (ред.), The Comprehensive History of Assam, т. I, Guwahati: Publication Board, Assam, с. 59—78
- Sircar, D C (1990), Political History, у Barpujari, H K (ред.), The Comprehensive History of Assam, т. I, Guwahati: Publication Board, Assam, с. 94—171
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamarupa abo Pragdzhotisha pershe carstvo na teritoriyi Assamu pro yake isnuyut istorichni svidchennya Vono isnuvalo u period vid IV do XII stolittya Stolicyami buli mista sho vidpovidayut suchasnim Guvahati j Teritoriya derzhavi poshiryuvalas na dolinu richki Brahmaputra pivnichnu Bengaliyu ta chastkovo Bangladesh vihodyachi do Indijskogo okeanu Kamarupa Data stvorennya zasnuvannya350 KontinentAziya StolicyaGuvahati Forma pravlinnyaabsolyutna monarhiya Chas data pripinennya isnuvannya1140 Kamarupa u Vikishovishi Koordinati 26 pn sh 91 sh d 26 pn sh 91 sh d 26 91Miscya viyavlennya napisiv sho svidchat pro carstvo Kamarupa ta dozvolyayut ociniti jogo roztashuvannya Pislya XII stolittya carstvo pripinilo svoye isnuvannya ale nazva teritoriyi prodovzhuvala vikoristovuvatis u hronikah Na monetah XV stolittya rajon nazivavsya Kamru Derzhava XVI stolittya vvazhala sebe nastupniceyu carstva Kamarupa Doteper okrug imenuyetsya za nazvoyu carstva Kamarupi PershodzherelaAziya na karti svitu Ptolemeya Kamarupa tam nazivayetsya Kirrhadiya Carstvo Kamarupa u VII VIII stolittyah Mahabharata i Ramayana zgaduyut tu oblast yak Pragdzhotisha Vizantijskij tvir Peripl Eritrejskogo morya I stolittya j Geografiya Ptolemeya II stolittya nazivayut tu oblast Kirrhadiya de prozhivaye narod kirata Persha zgadka same Kamarupi datovana IV stolittyam u napisah Samudragupti U VII stolitti tam buv kitajskij palomnik Syuanczan yakij zustrichavsya z carem i zalishiv detalnij opis Zalishilis takozh napisi na midnih diskah riznih praviteliv Kamarupi j susidnih carstv MezhiZa vidomostyami Syuanczana j shidnoyu mezheyu carstva bula richka Zahidnim kordonom sluguvav hram Tamreshvari suchasna Pivdenna mezha roztashovuvalas priblizno na kordoni okrugiv Dakka j Mimensingh u Bangladesh Do tiyeyi oblasti vhodila vsya dolina Brahmaputri j inodi navit suchasnij Butan U XIII stolitti carstvo rozpalos Sered okremih chastin spochatku vozvelichilos carstvo Kamata a piznishe 1581 roku car Kamati Naranarayana rozdiliv carstvo na dvi chastini richkoyu Sankosh Takomu rozdilu vidpovidaye suchasnij kordon mizh shtatami Assam i Zahidnij Bengal 1602 roku shidne carstvo Koch zaznalo ataki Mugaliv a 1615 roku stalo miscem boyiv mizh mugalami j Piznishe Agomu vdalos vitisniti mugaliv j utrimuvati region do prihodu anglijciv 1826 roku Derzhavnij ustrijStruktura derzhava nabula vidomosti zavdyaki napisam na midnih tablichkah sho yih zalishili cari Kamarupi j zamitkami Syuanczana Car mav bozhestvenne pohodzhennya Nezvazhayuchi na ce dinastiya pererivalas dvichi Pri dvori perebuvali vchiteli poeti naukovci j likari a takozh vishi chinovniki dvoru Pri cari isnuvla rada ministriv z kasti brahmaniv z yakimi car radivsya Podatki zbiralis z zemli j torgivli Derzhava monopolno volodila midnimi kopalnyami Bramini a takozh monastiri ta hrami otrimuvali teritoriyi ta sela a takozh resursi Pri comu voni mali pravo zbirati podatki j otrimuvati pributok z zemel a voni sami buli zvilneni vid podatkiv Na vsij teritoriyi vivsya oblik zemel sho podilyalis na privatni ta pusti ostanni perebuvali u kolektivnij vlasnosti Bula takozh kategoriya zemli sho vvazhalas nepridatnoyu ta z neyi ne zbiralis podatki Krayina podilyalas na administrativni regioni vkladeni iyerarhichno bhukti mandala vishaya pura misto j agrakara grupa sil Regionami keruvali gubernatori j chinovniki Dinastiya Assamskij lev znajdenij pid chas rozkopok u Madan Kamdevi vid palacu Kamarupa IX X stolit Dinastiyu zasnuvav 350 374 zdobuvshi peremogi nad chislennimi zovnishnimi ta vnutrishnimi vorogami Jogo sin 374 398 buv viznanij carem gegemonom navkolishnimi knyazyami Nastupni cari namagalis vse bilshe zmicnyuvati j rozshiryati carstvo 494 518 i jogo sin 518 542 zdijsnyuvali rituali ashvamedha prinesennya u zhertvu konya Vidpovidno do Nidhanpurskogo napisu Bhaskavarmana voni zajnyali oblast Chandrapuri visaya sho vidpovidaye suchasnomu okrugu Silet u Bangladesh Takim chinom nevelike micne carstvo zrostalo ta poglinalo mali carstva i knyazivstva na teritoriyi Bangladesh Pislya zrostannya carstva do pravlinnya Kamarupu atakuvav iz zahodu Yasodharman 525 535 car Malavi Onuk car 566 590 zdobuv peremogu nad carem Gaudu z Karnasuvarni j organizuvav dvi ceremoniyi ashvamedha Jogo sin 590 600 potrapiv pid ataku carya Mahasenagupti zi Shidnoyi Malavi Zaplutana sistema vidnoshen zalezhnostej ta alyansiv varmanskih cariv prizvodili do chastih vtorgnen U danomu vipadku Kamarupa perebuvala u soyuzi z proti yakij buv u soyuzi z Malavoyu zaginuv pid chas vtorgnennya z Gaura i obidva jogo sina i buli vzyati u polon ta vivezeni do Gaura pislya ataki sloniv Voni zmogli povernutis do svogo carstva imovirno pislya pevnih obicyanok pro soyuznictvo praviv blizko p yati rokiv 595 600 i pomer ne zalishivshi nashadkiv Pislya do vladi prijshov jogo brat 600 650 pravlinnya yakogo bulo trivalim i bliskuchim Pro nogo zbereglos bagato svidchen oskilki jogo pravlinnya pripalo na podorozh Syuanczana do Indiyi zibrav znachni sili ta zmig vtorgnutis do Gaura de vin kolis buv uv yaznenij Poperedno vin uklav soyuz iz carem Harshavardhanoyu yakij 606 roku zdijnyavsya na tron u misti Thanesar pislya togo yak gaurskij car Shashanka ubiv jogo brata poperednogo carya Harshavardhana zumiv zavoyuvati carstvo sho vtratilo carya i stolicyu bulo peremisheno do Kannaudzha Ukladennya soyuzu mizh i carstvom Harshavardhani prizvelo do togo sho Gaur viyavivsya zatisnutim z dvoh bokiv ta prinajmni prizvelo do vtrati teritoriyi hoch i ne yasno chi bulo zavdano Gauru ostatochnoyi porazki Na Nidhanpurskij midnij plastinci bulo napisano pro peremogu ta vzyattya stolici Gaura nini Zahidnij Bengal Blizko 643 roku Syuanczana zaprosili do dvoru carya Za povidomlennyami Syuanczana zahidnim kordonom Kamarupi bula richka U suprovodi carya Syuanczan virushiv do stolici Kannaudzh a zvidti do Prayagi na velike religijne svyato Imovirno mav vidnosini z Kitayem Vin zaspivav Syuanczanu kitajskoyi pisni dinastiyi Czin 265 420 sho bula populyarnoyu v Kamarupi Dinastiya Pislya smerti vladu otrimav Salatskamba 655 670 z miscevogo rodu Mlechchha sanskritom oznachaye nizkorodnij nevirnij Stoliceyu togo carstva stalo misto Hadapeshvara nini selo Dah Parbatya bilya Pro tu dinastiyu zalishilos ukraj malo vidomostej Ostannim pravitelem buv Tyagasingha 890 900 Dinastiya Pala Pislya smerti yakij ne zalishiv spadkoyemcya carem buv obranij z rodini Bauma 900 920 Vin buv nashadkom dinastiyi Pala sho pohodila vid pershogo carya Gopali Stolicyu bulo pereneseno do Durdzhayi nepodalik vid suchasnogo mista Guvahati Ostannim carem buv Dzhayapala 1075 1100 U toj chas Kamarupu atakuvali predstavniki zahidnoyi gilki dinastiyi Pala na choli z carem Gaura Ramapaloyu Gaurskij car ne zmig utrimati Kamarupu i Timg yadeva 1110 1126 yakijs chas praviv nezalezhno Z togo momentu pochavsya zanepad derzhavi Kamarupa 1205 roku turkomanskij general Muhammad i Bahtiyar prohodiv cherez Kamarupu u pohodi proti Tibetu 1257 roku Yuzbak zdobuv peremogu nad pravitelem Kamarupi ale cherez silni musonni zlivi ne zmig utrimati stolicyu j buv ubitij miscevim naselennyam U zahidnij chastini krayini vlada perejshla do i yaki vhodili do skladu derzhavi Kamata U centralnomu Assami pidnyalos carstvo a na shodi carstvo U tomu regioni mizh Kachari i Chutiya zgodom vinikla derzhava PrimitkiLahiri 1991 s 26 28 Sircar 1990 s 63 68 Sarkar 1990 s 95 Guha 1983 s 24 Sircar D C 1990 Chapter 5 Epico Puranic Myths and Legends stor 81 Historical Karatoya River 4 bereznya 2016 u Wayback Machine from Banglapedia 14 lipnya 2017 u Wayback Machine Sircar 1990 stor 63 64 Bhuyan S K 1949 Anglo Assamese Relations 1771 1826 Department of Historical and Antiquarian Studies in Assam Gauhati stor 260 and map Choudhury P C 1959 The History of Civilization of the People of Assam Guwahati Lahiri 1991 s 68 Lahiri 1990 s 72 Sircar 1990 s 101 Lahiri 1991 s 70 Sircar 1990 s 106 107 Sircar 1990 s 109 Sircar 1990 s 113 Sircar 1990 s 115DzherelaGuha Amalendu December 1983 The Ahom Political System An Enquiry into the State Formation Process in Medieval Assam 1228 1714 Social Scientist 11 12 3 34 doi 10 2307 3516963 Lahiri Nayanjot 1991 Pre Ahom Assam Studies in the Inscriptions of Assam between the Fifth and the Thirteenth Centuries AD Munshiram Manoharlal Publishers Pvt Ltd Sarkar J N 1990 Koch Bihar Kamrup and the Mughals 1576 1613 u Barpujari H K red The Comprehensive History of Assam Mediebal Period Political t II Guwahati Publication Board Assam s 92 103 Sircar D C 1990 Pragjyotisha Kamarupa u Barpujari H K red The Comprehensive History of Assam t I Guwahati Publication Board Assam s 59 78 Sircar D C 1990 Political History u Barpujari H K red The Comprehensive History of Assam t I Guwahati Publication Board Assam s 94 171