Камата або Каматапур — царство на території сучасного Ассаму, Бангладеш і Західної Бенгалії, що утворилось у західній частині держави Камарупа у XIII столітті після падіння династії Пала. Царством керували Кхени, на зміну яким прийшов Алауддін Хусайн-шах, тюрко-афганський правитель Гауди. Алауддін Хусайн-шах створив складну структуру управління, однак йому не вдалось зберегти політичний контроль над країною, що перейшов до династії . Хоча курські царі називали себе Каматешварами, їхня держава почала називатись також «Кучське царство». Держава Камата змогла значно збільшити свою територію та набути могутності.
На заході Камата розташовувалась , на сході — Брахмапутра, на півночі розташовувались Дуари, а на півдні — басейн Падма-Брахмапутри.
Першим царем Камати був Сангалдіп. Послідовне викладення подій у царстві Камапа простежується тільки з моменту падіння Камарупи.
Династія Кхен
Династія Кхен правила зі столиці у місті Госанімарі, що в сучасному окрузі . Останній цар Ніламбар (1480—1498) розширив межі держави, заволодівши територією Куч-Біхару й Ассаму ( і ), а також північною частиною округу Міменсінгх у Бангладеш та східною частиною округу ДінаджпурSarkar, 1992, с. 44.
Вторгнення Хусайн-шаха
Алауддін Хусайн-шах (1493—1519), афганський правитель Бенгалії у , 1498 року усунув останнього царя КхенівSarkar, 1992, с. 46—47. За традицією вважається, що приводом для вторгнення стала поведінка міністра-брахмана, син якого був коханцем цариці Камати. Алауддін Хуссайн-шах зібрав 24 тисячі солдат, кінноту і флот та вторгся до КаматиSarkar, 1992, с. 46. Після тривалих кровопролитних битв він знищив укріплення та приєднав значний регіон до самого Хаджо.
Хусайн-шах ліквідував місцевих правителів та встановив військову владу, почав карбувати монети з написом «підкорювач Камру, Камата». Після того він розширив зону свого контролю до кордонів Ахому. Однак місцеві правителі збунтувались, і в результаті він не зміг утримати ані військовий, ані політичний контроль над країною. Під час заколоту він був повалений, після чого встановилась династія Куч.
Його монети були в обігу до 1518 року. Шейх Гіяуддін Алія з Мекки заснував мусульманське поселення в Хаджо, його могила з землею, принесеною з Мекки, приваблювала багатьох паломниківSarkar, 1992, с. 48.
Династія Куч
До влади прийшла інша тибетсько-бірманська династія Куч Раджбонгші. Династія здобула могутність, але у XVI столітті східна частина царства проголосила незалежність. Той розподіл зберігся дотепер, як межа штатів Ассам і Західна Бенгалія.
не змогло встояти проти імперії Великих Моголів і стало ареною боротьби між моголами й Ахомом. зміг вистояти під протекторатом моголів, а потім під протекторатом Британської імперії.
Примітки
Джерела
- Dr. Sailen Debnath, Essays on Cultural History of North Bengal,
- Dr. Sailen Debnath, «The Foundation of Kamatapur in the Dooars» in The Dooars in Historical Transition,
- Sarkar, J. N. (1992), Chapter II The Turko-Afghan Invasions, у Barpujari, H. K. (ред.), The Comprehensive History of Assam, т. 2, Guwahati: Assam Publication Board, с. 35—48
- Камата у Банглапедії[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamata abo Kamatapur carstvo na teritoriyi suchasnogo Assamu Bangladesh i Zahidnoyi Bengaliyi sho utvorilos u zahidnij chastini derzhavi Kamarupa u XIII stolitti pislya padinnya dinastiyi Pala Carstvom keruvali Kheni na zminu yakim prijshov Alauddin Husajn shah tyurko afganskij pravitel Gaudi Alauddin Husajn shah stvoriv skladnu strukturu upravlinnya odnak jomu ne vdalos zberegti politichnij kontrol nad krayinoyu sho perejshov do dinastiyi Hocha kurski cari nazivali sebe Kamateshvarami yihnya derzhava pochala nazivatis takozh Kuchske carstvo Derzhava Kamata zmogla znachno zbilshiti svoyu teritoriyu ta nabuti mogutnosti Na zahodi Kamata roztashovuvalas na shodi Brahmaputra na pivnochi roztashovuvalis Duari a na pivdni basejn Padma Brahmaputri Pershim carem Kamati buv Sangaldip Poslidovne vikladennya podij u carstvi Kamapa prostezhuyetsya tilki z momentu padinnya Kamarupi Dinastiya KhenDokladnishe Dinastiya Khen Dinastiya Khen pravila zi stolici u misti Gosanimari sho v suchasnomu okruzi Ostannij car Nilambar 1480 1498 rozshiriv mezhi derzhavi zavolodivshi teritoriyeyu Kuch Biharu j Assamu i a takozh pivnichnoyu chastinoyu okrugu Mimensingh u Bangladesh ta shidnoyu chastinoyu okrugu DinadzhpurSarkar 1992 s 44 Vtorgnennya Husajn shahaAlauddin Husajn shah 1493 1519 afganskij pravitel Bengaliyi u 1498 roku usunuv ostannogo carya KhenivSarkar 1992 s 46 47 Za tradiciyeyu vvazhayetsya sho privodom dlya vtorgnennya stala povedinka ministra brahmana sin yakogo buv kohancem carici Kamati Alauddin Hussajn shah zibrav 24 tisyachi soldat kinnotu i flot ta vtorgsya do KamatiSarkar 1992 s 46 Pislya trivalih krovoprolitnih bitv vin znishiv ukriplennya ta priyednav znachnij region do samogo Hadzho Husajn shah likviduvav miscevih praviteliv ta vstanoviv vijskovu vladu pochav karbuvati moneti z napisom pidkoryuvach Kamru Kamata Pislya togo vin rozshiriv zonu svogo kontrolyu do kordoniv Ahomu Odnak miscevi praviteli zbuntuvalis i v rezultati vin ne zmig utrimati ani vijskovij ani politichnij kontrol nad krayinoyu Pid chas zakolotu vin buv povalenij pislya chogo vstanovilas dinastiya Kuch Jogo moneti buli v obigu do 1518 roku Shejh Giyauddin Aliya z Mekki zasnuvav musulmanske poselennya v Hadzho jogo mogila z zemleyu prinesenoyu z Mekki privablyuvala bagatoh palomnikivSarkar 1992 s 48 Dinastiya KuchDokladnishe Do vladi prijshla insha tibetsko birmanska dinastiya Kuch Radzhbongshi Dinastiya zdobula mogutnist ale u XVI stolitti shidna chastina carstva progolosila nezalezhnist Toj rozpodil zberigsya doteper yak mezha shtativ Assam i Zahidna Bengaliya ne zmoglo vstoyati proti imperiyi Velikih Mogoliv i stalo arenoyu borotbi mizh mogolami j Ahomom zmig vistoyati pid protektoratom mogoliv a potim pid protektoratom Britanskoyi imperiyi PrimitkiDzherelaDr Sailen Debnath Essays on Cultural History of North Bengal ISBN 978 81 86860 42 7 Dr Sailen Debnath The Foundation of Kamatapur in the Dooars in The Dooars in Historical Transition ISBN 978 81 86860 44 1 Sarkar J N 1992 Chapter II The Turko Afghan Invasions u Barpujari H K red The Comprehensive History of Assam t 2 Guwahati Assam Publication Board s 35 48 Kamata u Banglapediyi nedostupne posilannya z kvitnya 2019