Ка́м'янка (Барабой, Мангейм) — село Вигодянської сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1390 осіб. Засновано 1808 року під назвою Мангейм, із 1 лютого 1945 року має сучасну назву. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення. У селі розташовані руїни костелу Різдва Пресвятої Діви Марії, пам'ятки архітектури місцевого значення.
село Кам'янка | |
---|---|
Руїни костелу Різдва Пресвятої Діви Марії | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Одеський район |
Громада | Вигодянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51100090070097605 |
Облікова картка | Кам'янка (Одеський район) |
Основні дані | |
Засноване | 1808 |
Населення | 1390 |
Площа | 2.44 км² |
Густота населення | 569.67 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67610 |
Телефонний код | +380 4852 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°38′12″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 46.63667° пн. ш. 30.23528° сх. д.Координати: 46°38′12″ пн. ш. 30°14′07″ сх. д. / 46.63667° пн. ш. 30.23528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 89 м |
Водойми | р. Барабой |
Відстань до обласного центру | 48.2 км |
Відстань до районного центру | 22.3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67620, Одеська область, Одеський район, с. Вигода, вул. Центральна, 46 |
Сільський голова | Жаріт Федір Степанович |
Карта | |
Кам'янка | |
Кам'янка | |
Мапа | |
Кам'янка у Вікісховищі |
Історія
Німецьку колонію Мангейм заснували 1808 року 60 родин, які прибули із Бадена, Ельзаса, Рейніфанца та Пруссії, після того як імператор Олександр I імператор Олександр I задовольнив прохання німців переселитися у Причорномор'я.
Станом на 1834 рік у німецькій колонії Мангейм було 299 жителів. У 1886 році у Мангеймі, центрі Мангеймської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 1679 осіб, налічувалось 160 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, 6 лавок та 3 винних погреба, відбувались базари через 2 тижні по середах. За 4 версти — молитовний будинок. У 1899 році — проживало 1776 осіб у 208 дворах, станом на 1915 рік населення Мангейму складало більше двох тисяч осіб. У селі була волосна управа, земська поштова станція, ринок, католицький костел, постоялий двір і паровий млин.
У 1916 році у селі Барабой Барабойської волості Одеського повіту мешкало 1555 осіб (696 чоловіків, 859 жінок), було 275 дворів.
У липні 1919 року колонія Мангейм приєдналася до антибільшовицького Акаржанського повстання, яке було викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії. У травні і червні 1920 року відбулося ще два антибільшовицьких повстання в Мангеймській волості. Їх підтримали українські селяни та болгарські колоністи.
За адміністративним поділом СРСР у 1923 році засновано Мангеймський район, до якого, входять Мангеймська, Зельцька і Куртівська волості.
У вересні 1945 року після виселення німецького населення село перейменовано на Кам'янку. Станом на 1 вересня 1946 року входить до складу Василівської сільської ради. З 1950 по 1975 рік центром Василівської сільради було село Кам'янка. До її складу входили села Василівка, Кам'янка, Секретарівка, Кагарлик, Михайлівка і Червона Гірка.
21 серпня 1979 року утворена Кам'янська сільська рада з центром у селі Кам'янка, якій підпорядковувались села Секретарівка, Михайлівка і Червона Гірка.
Сучасний стан
Після здобуття Україною незалежності, у 1995 році радгосп «Кам'янський» реорганізовано в КСП «Кам'янський», який 2000 року реорганізовано у агрофірму «Єдність», яка спеціалізується переважно на вирощування зернових культур.
У селі діє Церква святого великомученика Димитрія Солунського Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Працює будинок культури, школа, дитячий садок. 2008 року відкрито нове приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини, яка оснащена всім необхідним обладнанням.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1457 осіб, з яких 684 чоловіки та 773 жінки.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1390 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 68,13 % |
російська | 24,75 % |
молдовська | 4,89 % |
вірменська | 1,01 % |
болгарська | 0,43 % |
німецька | 0,29 % |
білоруська | 0,07 % |
гагаузька | 0,07 % |
Примітки
- s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»
- . Чтиво. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 7 грудня 2020.
- Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204-207.
- ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 23 вересня 2019.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371, 911, 998.
- . search.ligazakon.ua. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
Джерела
Див. також
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mangejm znachennya Ka m yanka Baraboj Mangejm selo Vigodyanskoyi silskoyi gromadi v Odeskomu rajoni Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya stanovit 1390 osib Zasnovano 1808 roku pid nazvoyu Mangejm iz 1 lyutogo 1945 roku maye suchasnu nazvu Vidstan do rajcentru stanovit blizko 22 km i prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya U seli roztashovani ruyini kostelu Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya selo Kam yanka Ruyini kostelu Rizdva Presvyatoyi Divi MariyiRuyini kostelu Rizdva Presvyatoyi Divi Mariyi Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Odeskij rajon Gromada Vigodyanska silska gromada Kod KATOTTG UA51100090070097605 Oblikova kartka Kam yanka Odeskij rajon Osnovni dani Zasnovane 1808 Naselennya 1390 Plosha 2 44 km Gustota naselennya 569 67 osib km Poshtovij indeks 67610 Telefonnij kod 380 4852 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 38 12 pn sh 30 14 07 sh d 46 63667 pn sh 30 23528 sh d 46 63667 30 23528 Koordinati 46 38 12 pn sh 30 14 07 sh d 46 63667 pn sh 30 23528 sh d 46 63667 30 23528 Serednya visota nad rivnem morya 89 m Vodojmi r Baraboj Vidstan do oblasnogo centru 48 2 km Vidstan do rajonnogo centru 22 3 km Misceva vlada Adresa radi 67620 Odeska oblast Odeskij rajon s Vigoda vul Centralna 46 Silskij golova Zharit Fedir Stepanovich Karta Kam yanka Kam yanka Mapa Kam yanka u VikishovishiIstoriyaNimecku koloniyu Mangejm zasnuvali 1808 roku 60 rodin yaki pribuli iz Badena Elzasa Rejnifanca ta Prussiyi pislya togo yak imperator Oleksandr I imperator Oleksandr I zadovolniv prohannya nimciv pereselitisya u Prichornomor ya Stanom na 1834 rik u nimeckij koloniyi Mangejm bulo 299 zhiteliv U 1886 roci u Mangejmi centri Mangejmskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 1679 osib nalichuvalos 160 dvorovih gospodarstv isnuvali rimo katolicka cerkva shkola 6 lavok ta 3 vinnih pogreba vidbuvalis bazari cherez 2 tizhni po seredah Za 4 versti molitovnij budinok U 1899 roci prozhivalo 1776 osib u 208 dvorah stanom na 1915 rik naselennya Mangejmu skladalo bilshe dvoh tisyach osib U seli bula volosna uprava zemska poshtova stanciya rinok katolickij kostel postoyalij dvir i parovij mlin U 1916 roci u seli Baraboj Barabojskoyi volosti Odeskogo povitu meshkalo 1555 osib 696 cholovikiv 859 zhinok bulo 275 dvoriv U lipni 1919 roku koloniya Mangejm priyednalasya do antibilshovickogo Akarzhanskogo povstannya yake bulo viklikane prodrozkladkoyu ta nasilnickoyu mobilizaciyeyu do Chervonoyi armiyi U travni i chervni 1920 roku vidbulosya she dva antibilshovickih povstannya v Mangejmskij volosti Yih pidtrimali ukrayinski selyani ta bolgarski kolonisti Budivlya starostinskoyi administraciyi Za administrativnim podilom SRSR u 1923 roci zasnovano Mangejmskij rajon do yakogo vhodyat Mangejmska Zelcka i Kurtivska volosti U veresni 1945 roku pislya viselennya nimeckogo naselennya selo perejmenovano na Kam yanku Stanom na 1 veresnya 1946 roku vhodit do skladu Vasilivskoyi silskoyi radi Z 1950 po 1975 rik centrom Vasilivskoyi silradi bulo selo Kam yanka Do yiyi skladu vhodili sela Vasilivka Kam yanka Sekretarivka Kagarlik Mihajlivka i Chervona Girka 21 serpnya 1979 roku utvorena Kam yanska silska rada z centrom u seli Kam yanka yakij pidporyadkovuvalis sela Sekretarivka Mihajlivka i Chervona Girka Suchasnij stanCerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1995 roci radgosp Kam yanskij reorganizovano v KSP Kam yanskij yakij 2000 roku reorganizovano u agrofirmu Yednist yaka specializuyetsya perevazhno na viroshuvannya zernovih kultur U seli diye Cerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo Odeskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Pracyuye budinok kulturi shkola dityachij sadok 2008 roku vidkrito nove primishennya ambulatoriyi zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini yaka osnashena vsim neobhidnim obladnannyam NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 1457 osib z yakih 684 choloviki ta 773 zhinki Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1390 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 68 13 rosijska 24 75 moldovska 4 89 virmenska 1 01 bolgarska 0 43 nimecka 0 29 biloruska 0 07 gagauzka 0 07 Primitkis Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 1 2 1945 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Odeskoyi oblasti Chtivo Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 17 lyutogo 2021 Procitovano 7 grudnya 2020 Odeshina stend 27 Vizvolna borotba Lviv 2021 2 30 S 204 207 ZURRSUU 1923 1 18 19 Pro administrativno teritoriyalnij podil Odeshini Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 23 veresnya 2019 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 371 911 998 search ligazakon ua Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2019 DzherelaDiv takozhLimanske Sherbanka Mangajm Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi