Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам яні ба би бовва ни монументальні кам яні скульптури давніх кочових народів поширені в степовій смузі Європи і Азії в

Кам'яна баба

Кам'яна баба

Кам'яні́ ба́би, бовва́ни — монументальні кам'яні скульптури давніх кочових народів, поширені в степовій смузі Європи і Азії від Монголії до Німеччини.

image
Стела епохи міді-бронзи (3-2 тис. до н. е.) із сакральними зображеннями (Сватове Луганської області)
image
Скіфське каменерізне мистецтво
image
Хронологічна таблиця половецького каменерізного мистецтва XI—XIII ст.
image
Половецька баба із чашою (Луганськ)
image
Половецька баба (Харків)
image
Скіфські і половецькі баби біля Історичного музею імені Дмитра Яворницького (Дніпро)
image
Половецькі баби у дворику Полтавського краєзнавчого музею

Загальна характеристика кам'яних статуй

Кам'яні боввани, які розглядалися давніми людьми як ідоли-обереги, з'явилися на території Дешт-и-Кипчак (степи від Іртишу до Дунаю) у IV—II тисячолітті до н. е. Антропоморфні стели, виготовлені нащадками індоєвропейців, археологами виявлялися при дослідженні катакомбних поховань. Великі камені установлювалися на курганах.

Кам'яні статуї українського степу діляться на кілька груп:

Антропоморфні стели епохи міді-бронзи

Кам'яні статуї висікали в основному нащадки індоіранців, що походили з південної Азії та жили в українських степах в період раннього металу (енеоліт — бронза 4-2 тис. до н. е.). Ними створені так звані нижньомихайлівська, кемі-обинська, ямна, катакомбна археологічні культури.

У степу між Дунаєм і Доном виявлено понад 330 стелоподібних монументальних скульптур. Значна кількість знайдена у Північному Причорномор'ї і Криму. 172 стели походять з Бузько-Інгулецького межиріччя. Масовість і різноманітність ранніх кам'яних статуй викликала в 1960-х рр. необхідність їх класифікації. З'явилися пояснення іконографічного і семантичного змісту статуй.

Залежно від форми і прийомів обробки стели поділяються на дві групи:

  • стели-плити без антропоїдності;
  • антропоморфні стели.

Перший тип — стели-плити без контурів голови, хоча їх поверхня оброблена. У загальній формі вони лише умовно наближаються до антропоморфності. Другий тип, антропоморфні стели виконані з плит, або стовпоподібних брил пісковика, кварциту з обов'язковим зображенням голови.

До сих пір залишається невирішеним питання про культурну приналежність антропоморфних стел. Одні вчені пов'язують їх з ямною культурою, інші — з кемі-обинською, треті — з південно-бузьким варіантом ямної культури, четверті — з ямно-катакомбним і навіть катакомбним часом, п'яті — з енеолітом нижньомихайлівських і середньостоговських пам'яток..

Скіфські статуї

Наступну за хронологією групу статуй складають боввани, залишені скіфами — іраномовними племенами, які з'явилися в українських степах в середині 1 тис. до н. е. «Скіфськими бабами» в народі називають всі етнічно різнотипні скульптури. Цієї історичної помилки часто припускаються журналісти, вчителі й навіть деякі дослідники.

Скіфські скульптури датуються 6-3 століттям до н. е. Ареал їх розповсюдження досить значний — від Румунії до Прикавказзя. Переважно всі зображення скіфів передають бородатих чоловіків. У композиційно-художньому відношенні вони виконані примітивно. Це доволі дивно для народу, носія високохудожнього скіфського «звіриного стилю», вихованого на контактах із давньогрецьким класичним мистецтвом. Цей парадокс завжди дивував вчених:

«Скіфські статуї не порівняти з грецькою скульптурою. Цікаво тільки, що скіфи, які так багато запозичили у греків у монументальному мистецтві, виявилися мало сприйнятливі до імпульсів, що виходили від їх витонченіших сусідів. А тим часом вони відвідували грецькі поліси, бачили скульптури на площах, що передають образ людини з довершеним реалізмом. Бачили і, ймовірно, залишалися до них байдужими».

На стелоподібних корпусах скіфських статуй зазвичай зображені три-чотири предмети: ріг, сагайдак, кинджал-меч. Ріг поміщений в правій руці на рівні грудей, сагайдак — на лівій стороні, кинджал або меч — в лівій руці на рівні поясу. Атрибути зазвичай спостерігаються і в тюркських аналогіях Сибіру, де кам'яні статуї тримають в правій руці чашу, а в лівій кинджал. Відсутність бороди і, навпаки, зображення вусів також виявляють схожість скіфських статуй з давньотюркськими. У каменерізному мистецтві Північного Причорномор'я скіфи зберегли загальні елементи південно-сибірських статуй. Проте незрозуміло чому скіфи, що мігрували до Північного Причорномор'я через Закавказзя, Передню Азію, де відвіку була відома техніка обробки каменя, не принесли з собою нових відчутних художніх віянь, як це відбулося з «звіриним стилем».

Не вирішена ще одна проблема, пов'язана із скіфською скульптурою. Дотепер відкриті та, в основному, добре вивчені тисячі скіфських поховань. Проте, враховуючи поминально-культовий характер статуй, неможливо поки пояснити, чому немає переконливих слідів установки їх над похованнями скіфів.

Кипчацько-половецькі кам'яні баби

Половецькі статуї, що зустрічаються на величезних просторах від південно-західної Азії до південно-східної Європи, складали найважливіші елементи духовної культури художнього каменерізного мистецтва, похоронного обряду стародавніх тюрків. Половецьке каменерізне мистецтво процвітало в українських степах у 11-13 ст.

Див. також Баби половецькі

Поширення

На Тернопільщині на початку 20 століття львівський археолог Антоній Шнайдер нарахував понад 30 «кам'яних баб», зокрема, у місті Бучач, містечку Золотий Потік (нині смт Бучацького району), Горішній Слобідці, Заліссі (нині села Монастириського району) та ін. Зображення «Кам'яних баб» на наш час проте не збереглися. Вціліла лише нижня частина каменю під назвою «Баба» на річці Нічлава у с. Бабинці Борщівського району.

На Коломийщині граф Калиновський, який мав маєток у селі Великій Кам'янці, у своєму дворі встановив на постаменті язичницьку скульптуру, на якій були зображення двох богів. Дослідник Покуття К. В. Войціцький бачив цього ідола ще 1832 року і вважав, що це — зображення Лелі і Полеля. Інші дослідники, зокрема А.  Кіркор, вважали, що на скульптурі — Дажбог і Лада. Де поділася, знайдена селянами графа Калиновського скульптура, встановити не вдалося. Очевидно, що кам'яного ідола, витесаного з пісковика, знищено. Відомо тільки, що кам'янецькі люди ходили стісувати пісок з тієї скульптури для чарувань чи ліків. Не виключено, що й Велика і Мала Кам'янки дістали назви завдяки цій фігурі, до якої ходили на поклін мешканці навколишніх сіл. Можливо, що в дохристиянську добу ця скульптура стояла на Золотій горі у Джуркові, а звідти перекочувала до двору Калиновського. Два обличчя на скульптурі говорять про те, що цей праукраїнський бог нагадував римського Януса.

Кам'яні баби на території Полтавської області належить до доби міді — бронзи (4-1 тис. до н. е.), є залишені скіфсько-сарматськими племенами (7 ст. до н. е. — 4 ст. н. е.), і половцями (6-13 ст.). Знайдені як в курганах — в насипах і самих похованнях, так і на їх поверхні.

У фольклорі

В українських легендах поява кам'яних баб пояснювалася тим, що це були живі жінки, котрі не шанували сонце. Одного разу стало сонячно тільки ввечері, тому жінки не могли визначити час, який провели в полі. Вони стали плювати на сонце та лаяти його — через те скам'яніли та посліпли.

Примітки

  1. Шапошникова О. Г., Фоменко В. Н., Довженко Н. Д.  Ямная культурно-историческая область (Южнобугский вариант) // Свод археологических источников. Вып. 1-3. — К., 1986. — С. 21-36.
  2. Формозов А. А.  Материалы к изучению искусства эпохи бронзы юга СССР // Советская археология. — 1958. — № 2.
  3. Шепинский А. А.  Новая антропоморфная стела эпохи бронзы в Крыму // Советская археология. — 1958. — № 2. — С. 146—147.
  4. Шапошникова О. Г. , Фоменко В. Н. , Довженко Н. Д.  Ямная культурно-историческая область (Южнобугский вариант) // Свод археологических источников. Вып. 1-3. — К., 1986. — С. 21-36.
  5. Шепинский А. А.  Памятники искусства эпохи раннего металла в Крыму // Советская археология. — 1963. — № 3.
  6. Довженко Н. Д.  Поховання з антропоморфними стелами у світі етнографічних матеріалів // Археологія. — 1979. — № 12
  7. Лесков А. М.  Керченская экспедиция в 1967 году // Археологические исследования на Украине в 1967 году. — К., 1968. — Вып. ІІ. — С. 5.
  8. Телєгін Д. Я.  Енеолітичні стели і пам'ятки нижньомихайлівського типу // Археологія. — 1971. — № 4. — С. 9
  9. Шульц П. Н. Скифские изваяния Причерноморья / Античное общество. — М., 1967. — С. 225—237.
  10. Попова Е. А.  Об истоках традиций и эволюции форм скифской скульптуры // Советская археология. — 1976. — № 1. — С. 108—122.
  11. Хазанов А. М.  Золото скифов. — М., 1975. — С. 88.
  12. Язичницьке минуле Полтавщини: історія кам’яних баб.
  13. Легенди та перекази / упорядкування та примітки А. Л. Іоаніді ; голова ред. кол. О. Й. Дей. Київ: Наукова думка. 1985. с. 154.

Література

  • Веселовский Н. И.  Современное состояние вопроса о «каменных бабах» или «балбалах» // Записки Одесского общества истории и древностей. — Т. XXXIII. — Одесса, 1915.
  • Дашкевич Я. Р. ., Трыярски Э.  Каменные бабы Причерноморских степей. Коллекция из Аскании-Нова. — Варшава, 1982.
  • Древние изваяния Сибири. Путеводитель. Новосибирск: Наука, 1980.
  • ЕвтюховаЛ. А. Каменные изваяния Южной Сибири и Монголии / Материалы и исследования по археологии СССР. — N 24. М.: издательство АА СССР. С. 72 — 120.
  • Жарких М. І. Тюркська антропоморфна скульптура [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 190—192. — .
  • Книга Большому чертежу/ Под ред. К. Н. Сербиной. — М.-Л., 1950.
  • Красильников К. И. Древнее камнерезное искусство Луганщины. — Луганск: Шлях, 1999;
  • Кызласов Л. Р.  О нзначении древнетюркских каменных изваяний, изображающих людей // Советская археология. — 1964. — № 2.
  • Мурзин В. Ю. Каменные стражи Украины // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 30-37.
  • Плетнева С. А. Кочевники южнорусских степей в эпоху средневековья IV—XIII века. — Воронеж, 2003
  • Плетнева С. А.  Половецкие каменные изваяния // Свод археологических источников. — Вып. У4-2. — М., 1974.
  • Рубрук В. де. Путешествие в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. — М., 1957.
  • Уваров С. А.  К вопросу о каменных бабах // Труды XIII археологического съезда. — Т.ІІ. — М., 1908.
  • Форостюк О.. Д. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004.
  • Харламов В. А.  О каменных бабах Донской области // Труды археологического съезда ы Екатеринославле 1905. — Т.ІІ. — М., 1908.
  • Чириков Г. С.  Каменные бабы в Харьковской губернии. — Харьков, 1901.
  • Шепінський А. А.  Антропоморфні стели Північного Причорномор'я // Археологія. — 1973. — № 9.
  • Шер Я. А. Каменные изваяния Семиречья. М.: наука, 1966. С 139.
  • Яворницкий Д. И. Каменные бабы // Исторический вестник. — Т. XI. — СПб., 1890.
  • Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'яні баби
  • Балбали Киргизії [ 2 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Кам'яна скульптура Криму. Зі збірки Кримського республіканського краєзнавчого музею. Київ, Родовід, 2006. [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  • Фото половецьких баб у Бердянську [ 19 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • Фото половецьких баб на Хортиці [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Фото половецької баби із Запоріжжя
  • Український степ (Скіфська алея) у Донецьку[недоступне посилання з червня 2019]
  • Половецькі баби у маєтку купця Харитоненка
  • У Парижі — мода на скіфських баб[недоступне посилання з вересня 2019]
  • Язичницьке минуле Полтавщини: історія кам'яних баб

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kam yani ba bi bovva ni monumentalni kam yani skulpturi davnih kochovih narodiv poshireni v stepovij smuzi Yevropi i Aziyi vid Mongoliyi do Nimechchini Stela epohi midi bronzi 3 2 tis do n e iz sakralnimi zobrazhennyami Svatove Luganskoyi oblasti Skifske kamenerizne mistectvo Hronologichna tablicya poloveckogo kameneriznogo mistectva XI XIII st Polovecka baba iz chashoyu Lugansk Polovecka baba Harkiv Skifski i polovecki babi bilya Istorichnogo muzeyu imeni Dmitra Yavornickogo Dnipro Polovecki babi u dvoriku Poltavskogo krayeznavchogo muzeyuZagalna harakteristika kam yanih statujKam yani bovvani yaki rozglyadalisya davnimi lyudmi yak idoli oberegi z yavilisya na teritoriyi Desht i Kipchak stepi vid Irtishu do Dunayu u IV II tisyacholitti do n e Antropomorfni steli vigotovleni nashadkami indoyevropejciv arheologami viyavlyalisya pri doslidzhenni katakombnih pohovan Veliki kameni ustanovlyuvalisya na kurganah Kam yani statuyi ukrayinskogo stepu dilyatsya na kilka grup Antropomorfni steli bronzovoyi dobi Skifski statuyi Kipchacko polovecki kam yani babi Antropomorfni steli epohi midi bronziKam yani statuyi visikali v osnovnomu nashadki indoiranciv sho pohodili z pivdennoyi Aziyi ta zhili v ukrayinskih stepah v period rannogo metalu eneolit bronza 4 2 tis do n e Nimi stvoreni tak zvani nizhnomihajlivska kemi obinska yamna katakombna arheologichni kulturi U stepu mizh Dunayem i Donom viyavleno ponad 330 stelopodibnih monumentalnih skulptur Znachna kilkist znajdena u Pivnichnomu Prichornomor yi i Krimu 172 steli pohodyat z Buzko Inguleckogo mezhirichchya Masovist i riznomanitnist rannih kam yanih statuj viklikala v 1960 h rr neobhidnist yih klasifikaciyi Z yavilisya poyasnennya ikonografichnogo i semantichnogo zmistu statuj Zalezhno vid formi i prijomiv obrobki steli podilyayutsya na dvi grupi steli pliti bez antropoyidnosti antropomorfni steli Pershij tip steli pliti bez konturiv golovi hocha yih poverhnya obroblena U zagalnij formi voni lishe umovno nablizhayutsya do antropomorfnosti Drugij tip antropomorfni steli vikonani z plit abo stovpopodibnih bril piskovika kvarcitu z obov yazkovim zobrazhennyam golovi Do sih pir zalishayetsya nevirishenim pitannya pro kulturnu prinalezhnist antropomorfnih stel Odni vcheni pov yazuyut yih z yamnoyu kulturoyu inshi z kemi obinskoyu treti z pivdenno buzkim variantom yamnoyi kulturi chetverti z yamno katakombnim i navit katakombnim chasom p yati z eneolitom nizhnomihajlivskih i serednostogovskih pam yatok Skifski statuyiNastupnu za hronologiyeyu grupu statuj skladayut bovvani zalisheni skifami iranomovnimi plemenami yaki z yavilisya v ukrayinskih stepah v seredini 1 tis do n e Skifskimi babami v narodi nazivayut vsi etnichno riznotipni skulpturi Ciyeyi istorichnoyi pomilki chasto pripuskayutsya zhurnalisti vchiteli j navit deyaki doslidniki Skifski skulpturi datuyutsya 6 3 stolittyam do n e Areal yih rozpovsyudzhennya dosit znachnij vid Rumuniyi do Prikavkazzya Perevazhno vsi zobrazhennya skifiv peredayut borodatih cholovikiv U kompozicijno hudozhnomu vidnoshenni voni vikonani primitivno Ce dovoli divno dlya narodu nosiya visokohudozhnogo skifskogo zvirinogo stilyu vihovanogo na kontaktah iz davnogreckim klasichnim mistectvom Cej paradoks zavzhdi divuvav vchenih Skifski statuyi ne porivnyati z greckoyu skulpturoyu Cikavo tilki sho skifi yaki tak bagato zapozichili u grekiv u monumentalnomu mistectvi viyavilisya malo sprijnyatlivi do impulsiv sho vihodili vid yih vitonchenishih susidiv A tim chasom voni vidviduvali grecki polisi bachili skulpturi na ploshah sho peredayut obraz lyudini z dovershenim realizmom Bachili i jmovirno zalishalisya do nih bajduzhimi Na stelopodibnih korpusah skifskih statuj zazvichaj zobrazheni tri chotiri predmeti rig sagajdak kindzhal mech Rig pomishenij v pravij ruci na rivni grudej sagajdak na livij storoni kindzhal abo mech v livij ruci na rivni poyasu Atributi zazvichaj sposterigayutsya i v tyurkskih analogiyah Sibiru de kam yani statuyi trimayut v pravij ruci chashu a v livij kindzhal Vidsutnist borodi i navpaki zobrazhennya vusiv takozh viyavlyayut shozhist skifskih statuj z davnotyurkskimi U kameneriznomu mistectvi Pivnichnogo Prichornomor ya skifi zberegli zagalni elementi pivdenno sibirskih statuj Prote nezrozumilo chomu skifi sho migruvali do Pivnichnogo Prichornomor ya cherez Zakavkazzya Perednyu Aziyu de vidviku bula vidoma tehnika obrobki kamenya ne prinesli z soboyu novih vidchutnih hudozhnih viyan yak ce vidbulosya z zvirinim stilem Ne virishena she odna problema pov yazana iz skifskoyu skulpturoyu Doteper vidkriti ta v osnovnomu dobre vivcheni tisyachi skifskih pohovan Prote vrahovuyuchi pominalno kultovij harakter statuj nemozhlivo poki poyasniti chomu nemaye perekonlivih slidiv ustanovki yih nad pohovannyami skifiv Kipchacko polovecki kam yani babiPolovecki statuyi sho zustrichayutsya na velicheznih prostorah vid pivdenno zahidnoyi Aziyi do pivdenno shidnoyi Yevropi skladali najvazhlivishi elementi duhovnoyi kulturi hudozhnogo kameneriznogo mistectva pohoronnogo obryadu starodavnih tyurkiv Polovecke kamenerizne mistectvo procvitalo v ukrayinskih stepah u 11 13 st Div takozh Babi poloveckiPoshirennyaNa Ternopilshini na pochatku 20 stolittya lvivskij arheolog Antonij Shnajder narahuvav ponad 30 kam yanih bab zokrema u misti Buchach mistechku Zolotij Potik nini smt Buchackogo rajonu Gorishnij Slobidci Zalissi nini sela Monastiriskogo rajonu ta in Zobrazhennya Kam yanih bab na nash chas prote ne zbereglisya Vcilila lishe nizhnya chastina kamenyu pid nazvoyu Baba na richci Nichlava u s Babinci Borshivskogo rajonu Na Kolomijshini graf Kalinovskij yakij mav mayetok u seli Velikij Kam yanci u svoyemu dvori vstanoviv na postamenti yazichnicku skulpturu na yakij buli zobrazhennya dvoh bogiv Doslidnik Pokuttya K V Vojcickij bachiv cogo idola she 1832 roku i vvazhav sho ce zobrazhennya Leli i Polelya Inshi doslidniki zokrema A Kirkor vvazhali sho na skulpturi Dazhbog i Lada De podilasya znajdena selyanami grafa Kalinovskogo skulptura vstanoviti ne vdalosya Ochevidno sho kam yanogo idola vitesanogo z piskovika znisheno Vidomo tilki sho kam yanecki lyudi hodili stisuvati pisok z tiyeyi skulpturi dlya charuvan chi likiv Ne viklyucheno sho j Velika i Mala Kam yanki distali nazvi zavdyaki cij figuri do yakoyi hodili na poklin meshkanci navkolishnih sil Mozhlivo sho v dohristiyansku dobu cya skulptura stoyala na Zolotij gori u Dzhurkovi a zvidti perekochuvala do dvoru Kalinovskogo Dva oblichchya na skulpturi govoryat pro te sho cej praukrayinskij bog nagaduvav rimskogo Yanusa Kam yani babi na teritoriyi Poltavskoyi oblasti nalezhit do dobi midi bronzi 4 1 tis do n e ye zalisheni skifsko sarmatskimi plemenami 7 st do n e 4 st n e i polovcyami 6 13 st Znajdeni yak v kurganah v nasipah i samih pohovannyah tak i na yih poverhni U folkloriV ukrayinskih legendah poyava kam yanih bab poyasnyuvalasya tim sho ce buli zhivi zhinki kotri ne shanuvali sonce Odnogo razu stalo sonyachno tilki vvecheri tomu zhinki ne mogli viznachiti chas yakij proveli v poli Voni stali plyuvati na sonce ta layati jogo cherez te skam yanili ta poslipli PrimitkiShaposhnikova O G Fomenko V N Dovzhenko N D Yamnaya kulturno istoricheskaya oblast Yuzhnobugskij variant Svod arheologicheskih istochnikov Vyp 1 3 K 1986 S 21 36 Formozov A A Materialy k izucheniyu iskusstva epohi bronzy yuga SSSR Sovetskaya arheologiya 1958 2 Shepinskij A A Novaya antropomorfnaya stela epohi bronzy v Krymu Sovetskaya arheologiya 1958 2 S 146 147 Shaposhnikova O G Fomenko V N Dovzhenko N D Yamnaya kulturno istoricheskaya oblast Yuzhnobugskij variant Svod arheologicheskih istochnikov Vyp 1 3 K 1986 S 21 36 Shepinskij A A Pamyatniki iskusstva epohi rannego metalla v Krymu Sovetskaya arheologiya 1963 3 Dovzhenko N D Pohovannya z antropomorfnimi stelami u sviti etnografichnih materialiv Arheologiya 1979 12 Leskov A M Kerchenskaya ekspediciya v 1967 godu Arheologicheskie issledovaniya na Ukraine v 1967 godu K 1968 Vyp II S 5 Telyegin D Ya Eneolitichni steli i pam yatki nizhnomihajlivskogo tipu Arheologiya 1971 4 S 9 Shulc P N Skifskie izvayaniya Prichernomorya Antichnoe obshestvo M 1967 S 225 237 Popova E A Ob istokah tradicij i evolyucii form skifskoj skulptury Sovetskaya arheologiya 1976 1 S 108 122 Hazanov A M Zoloto skifov M 1975 S 88 Yazichnicke minule Poltavshini istoriya kam yanih bab Legendi ta perekazi uporyadkuvannya ta primitki A L Ioanidi golova red kol O J Dej Kiyiv Naukova dumka 1985 s 154 LiteraturaVeselovskij N I Sovremennoe sostoyanie voprosa o kamennyh babah ili balbalah Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej T XXXIII Odessa 1915 Dashkevich Ya R Tryyarski E Kamennye baby Prichernomorskih stepej Kollekciya iz Askanii Nova Varshava 1982 Drevnie izvayaniya Sibiri Putevoditel Novosibirsk Nauka 1980 EvtyuhovaL A Kamennye izvayaniya Yuzhnoj Sibiri i Mongolii Materialy i issledovaniya po arheologii SSSR N 24 M izdatelstvo AA SSSR S 72 120 Zharkih M I Tyurkska antropomorfna skulptura 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 190 192 ISBN 978 966 00 1359 9 Kniga Bolshomu chertezhu Pod red K N Serbinoj M L 1950 Krasilnikov K I Drevnee kamnereznoe iskusstvo Luganshiny Lugansk Shlyah 1999 Kyzlasov L R O nznachenii drevnetyurkskih kamennyh izvayanij izobrazhayushih lyudej Sovetskaya arheologiya 1964 2 Murzin V Yu Kamennye strazhi Ukrainy Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 11 s 30 37 Pletneva S A Kochevniki yuzhnorusskih stepej v epohu srednevekovya IV XIII veka Voronezh 2003 Pletneva S A Poloveckie kamennye izvayaniya Svod arheologicheskih istochnikov Vyp U4 2 M 1974 Rubruk V de Puteshestvie v vostochnye strany Plano Karpini i Rubruka M 1957 Uvarov S A K voprosu o kamennyh babah Trudy XIII arheologicheskogo sezda T II M 1908 Forostyuk O D Luganshina religijna Lugansk Svitlicya 2004 Harlamov V A O kamennyh babah Donskoj oblasti Trudy arheologicheskogo sezda y Ekaterinoslavle 1905 T II M 1908 Chirikov G S Kamennye baby v Harkovskoj gubernii Harkov 1901 Shepinskij A A Antropomorfni steli Pivnichnogo Prichornomor ya Arheologiya 1973 9 Sher Ya A Kamennye izvayaniya Semirechya M nauka 1966 S 139 Yavornickij D I Kamennye baby Istoricheskij vestnik T XI SPb 1890 Enciklopediya Kolomijshini zshitok 2 litera BPosilannyaBaba Kam yana 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 62 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kam yani babi Balbali Kirgiziyi 2 chervnya 2008 u Wayback Machine ros Kam yana skulptura Krimu Zi zbirki Krimskogo respublikanskogo krayeznavchogo muzeyu Kiyiv Rodovid 2006 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Foto poloveckih bab u Berdyansku 19 kvitnya 2022 u Wayback Machine Foto poloveckih bab na Hortici 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Foto poloveckoyi babi iz Zaporizhzhya Ukrayinskij step Skifska aleya u Donecku nedostupne posilannya z chervnya 2019 Polovecki babi u mayetku kupcya Haritonenka U Parizhi moda na skifskih bab nedostupne posilannya z veresnya 2019 Yazichnicke minule Poltavshini istoriya kam yanih bab

Дата публікації:
Топ