Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Хронологія подій Марсіанської наукової лабораторії К юріосіті роботизований ровер розмірами з автомобіль який

К'юріосіті

К'юріосіті
Див. також: Хронологія подій Марсіанської наукової лабораторії

«К'юріосіті» — роботизований ровер, розмірами з автомобіль, який досліджує Марс та є частиною програми НАСА «Марсіанська наукова лабораторія» (MSL).

Curiosity
image
Місія «Mars Science Laboratory» (Автопортрет К'юріосіті на Марсі, 31 жовтня 2012 року)
Основні параметри
Повна назва Curiosity, Mars Science Laboratory
NORAD ID MARSCILAB
Організація NASA image США
Виготівник Boeing, Lockheed Martin image США
Оператор Лабораторія реактивного руху image США
Тип апарата Марсохід
Дата запуску 26 листопада 2011 року 15:02:00.211 UTC
Ракета-носій Atlas V 541 № AV-028
Космодром Канаверал
Схід з орбіти 5 серпня 2012
Технічні параметри
Маса 899 кг
Потужність 3 кВт
Джерела живлення РІТЕГ
Час активного існування 8 років
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Марс
Дата і час посадки 5 серпня 2012
Місце посадки Кратер Ґейла
Вебсторінка
Вебсторінка Сайт проекту

«К'юріосіті» був запущений з мису Канаверал 26 листопада 2011 року, о 10:02 на борту космічного корабля «Марсіанська наукова лабораторія» і приземлився на Aeolis Palus у кратері Ґейла на Марсі 6 серпня 2012 року, о 5:17. Місце посадки розташовується менше ніж за 2,4 км від точки приземлення марсохода після подорожі завдовжки 563 млн км.

Мета марсохода охоплює дослідження клімату та геології Марса; чи були в вибраній ділянці кратера Ґейла коли-небудь сприятливі умови навколишнього середовища для мікробного життя, включаючи дослідження ролі води і заселення планети в процесі підготовки для подальшого освоєння космосу людиною.

Дизайн «К'юріосіті» послужить основою для планованої місії (Марс 2020). У грудні 2012 року місія «К'юріосіті» була продовжена на невизначений термін.

24 червня 2014 року «К'юріосіті» завершив марсіанський рік (687 земних діб). Він виявив, що Марс колись мав умови навколишнього середовища, сприятливі для мікробного життя.

Завдання та цілі місії

MSL має чотири основні цілі:

  • З'ясувати, чи існувало коли-небудь життя на Марсі.
  • Отримати докладні відомості про клімат Марса.
  • Отримати докладні відомості про планетологію Марса.
  • Здійснити підготовку до висадки людини на Марс.

Для досягнення цих цілей перед MSL поставлено вісім основних завдань:

  • Виявити та встановити природу марсіанських органічних вуглецевих сполук.
  • Виявити речовини, необхідні для існування життя: вуглець, водень, азот, кисень, фосфор, сірку.
  • Виявити можливі сліди перебігу біологічних процесів.
  • Визначити хімічний склад марсіанської поверхні.
  • Встановити процес формування марсіанських каменів і ґрунту.
  • Оцінити процес еволюції марсіанської атмосфери в довгостроковому періоді.
  • Визначити поточний стан, розподіл і кругообіг води та вуглекислого газу.
  • Встановити спектр радіоактивного випромінювання на поверхні Марса.

Характеристики марсохода

«К'юріосіті» складає 23 % ваги (3893 кг) «Марсіанської наукової лабораторії». Вага марсохода 899 кг, 2401 кг — вага спускного апарата (включаючи 390 кг палива для м'якої посадки); 539 кг — вага перелітного модуля необхідного для польоту до Марса.

Вага основних компонентів Космічного апарата
Основні складові Компонент Вага Доповнення
Перелітний модуль 539 кг з якого 70 кг паливо
Спускний апарат Теплозахисний екран 382 кг
Капсула 349 кг
«Небесний кран» 829 кг
Паливо 390 кг
Всього 2400 кг
Марсохід К'юріосіті 899 кг
Вся вага 3839 кг

Маса «К'юріосіті» після м'якої посадки склала 899 кг, у тому числі 80 кг наукового обладнання.

  • Розміри. Марсохід має довжину 3 м, висоту з встановленою щоглою 2,1 м, ширину 2,7 м. «К'юріосіті» набагато більше своїх попередників — марсоходів «Спірит» і «Оппортюніті», які мали довжину 1,5 м і масу 174 кг (у тому числі 6,8 кг наукової апаратури).
  • Пересування. На поверхні Марса марсохід здатен долати перешкоди до 75 см заввишки. Максимальна очікувана швидкість на пересічній місцевості становить 90 м на годину у разі автоматичної навігації. Середня ж швидкість становитиме 30 метрів на годину. Очікується, що за час дворічної місії MSL здолає не менше 19 кілометрів. Максимальна швидкість на твердій рівній поверхні становить 144 метра на годину.
Радіоізотопна електрична система (RPSs) є генератором, який виробляє електроенергію від природного розпаду ізотопу плутонію-238. Тепло виділяється при природному розпаді цього ізотопу і пізніше перетворюється на електроенергію, забезпечуючи постійний струм протягом усього року, вдень і вночі; також тепло може використовуватися для підігріву обладнання (переходячи до них по трубах). При цьому заощаджується електроенергія, яка може бути використана для пересування марсохода і роботи його інструментів. «К'юріосіті» отримує електроживлення від енергоустановки, наданої Міністерством Енергетики США, що містить 4,8 кг плутонію-238. Плутоній у вигляді діоксиду упакований у 32 керамічні гранули, кожна розміром приблизно в 2 сантиметри.
Генератор «К'юріосіті» є останнім поколінням РІТЕГ, зроблений компанією Boeing, і називається «Багатозадачний радіоізотопний термоелектричний генератор», або MMRTG. Цей базований на класичній технології РІТЕГ є більш гнучким і компактним, він розрахований на виробництво 125 Вт електричної енергії (0,16 кінської сили у перерахунку на одиниці вимірювання потужності автомобільних двигунів) з приблизно 2 кВт теплової (на початку місії). З часом MMRTG стане виробляти менше, ніж 125 Вт. При мінімальному терміні служби в 14 років, його вихідна потужність знизиться лише до 100 Вт. Енергоустановка MSL генерує 2,5 кВт·год кожен марсіанський день, що набагато більше, ніж вихід енергоустановок марсоходів «Спірит» і «Оппортюніті» (близько 0,6 кВт·год за марсіанський день).
  • Система відведення тепла (HRS). Температура області, у якій буде перебувати «К'юріосіті», у травні може коливатися від +30 до −127 °C. Система відведення тепла (HRS) прокачує рідину через труби загальною довжиною 60 м у тілі MSL, щоб чутливі елементи системи перебували в оптимальній температурі. Інші методи нагріву внутрішніх компонентів включають у себе використання тепла, яке було виділено від приладів, а також зайвого тепла від генератора MMRTG. HRS також має здатність охолоджувати свої компоненти в разі потреби. На космічному апараті встановлений кріогенний теплообмінник, вироблений в Ізраїлі компанією Ricor Cryogenic and Vacuum Systems. Він дає змогу зберігати температуру різних відсіків апарата на позначці −173 °C.
  • Комп'ютер. На марсоході встановлено два однакові бортові комп'ютери під назвою Rover Compute Element (RCE) під управлінням процесора з частотою 200 МГц; вони містять радіаційностійку пам'ять. Кожен комп'ютер містить у собі 256-кБ EEPROM, 256-МБ DRAM і флеш-пам'ять на 2 ГБ. Ця кількість загалом більше 3 МБ EEPROM, 128 Мб DRAM і 256 Мб флеш-пам'яті, які були на марсоходах «Спірит» і «Оппортюніті». Використовується багатозадачна ОСРВ VxWorks.
Комп'ютер постійно стежить за марсоходом: наприклад, сам може підвищити або знизити температуру, коли це необхідно. Він дає команди на фотографування, керування марсоходом, відправку звіту про технічний стан інструментів. Накази марсоходу передаються операторами із Землі.
Комп'ютери використовують процесор , який є наступником процесора RAD6000, що використовувався в Mars Exploration Rover. RAD750 здатний виконувати до 400 мільйонів операцій н секунду, тоді як RAD6000 здатний виконувати до 35 мільйонів операцій на секунду. З двох бортових комп'ютерів один налаштований як резервний і візьме на себе управління в разі виникнення проблем з основним комп'ютером.
Марсохід обладнаний Інерційним вимірювальним пристроєм (Inertial Measurement Unit), який надає інформацію про місцезнаходження марсохода, використовується як навігаційний інструмент.
  • Зв'язок. «К'юріосіті» має дві системи зв'язку. У першу входять передавач і приймач X-діапазону, за допомогою яких марсохід зв'язується безпосередньо із Землею, зі швидкістю до 32 кбіт/с. Друга працює в діапазоні ДМВ (UHF) і створена на базі програмно-визначальної радіосистеми Electra — Lite, розробленої в JPL спеціально для космічних апаратів. ДМВ-радіо використовується для зв'язку зі штучними супутниками Марса. Незважаючи на те, що у «К'юріосіті» є можливість прямого зв'язку із Землею, велика частина даних буде ретранслюватись орбітальними апаратами, що забезпечують більшу пропускну здатність за рахунок більшого діаметра антен і більш потужних передавачів. Швидкості передачі даних між «К'юріосіті» і кожним орбітальним апаратом можуть бути 2 Мбіт/с (Mars Reconnaissance Orbiter) і 256 кбіт/с («Марс Одіссей»), кожен супутник має можливість тримати зв'язок із «К'юріосіті» приблизно 8 хвилин на день. Також у орбітальних апаратів помітно більше часове вікно в якому є можливість зв'язку із Землею.
Під час посадки телеметрія могла відстежуватися всіма трьома супутниками, що перебувають на орбіті Марса: «Марс Одіссей», Mars Reconnaissance Orbiter і «Марс-експрес» Європейського космічного агентства. Марс Одіссей служив як ретранслятор і передавав телеметрію на Землю в потоковому режимі. На Землі сигнал приймали із затримкою в 13 хвилин 46 секунд, необхідних для подолання радіосигналом відстані між планетами.
  • Маніпулятор. На ровері встановлений трьохсуглобовий маніпулятор довжиною 2,1 м, на якому змонтовані 5 приладів загальною масою близько 30 кг. Вони змонтовані на кінці маніпулятора в хрестоподібній вежі-турелі, здатної повертатися на 350°. Діаметр башти з інструментами становить близько 60 см. Під час руху маніпулятор складається.
Два прилади: APXS і MAHLI — є контактними (in-situ) інструментами. Решта 3 прилади: ударна дрель, щітка і механізм для забору і просіювання зразків ґрунту — виконують функції видобутку і приготування матеріалу (зразків) для дослідження. Дрель має 2 запасних бури. Вона здатна робити отвори в камені діаметром 1,6 см і глибиною в 5 см. Добуті маніпулятором зразки можуть, також досліджуватися приладами SAM і CheMin, які розташовані в передній частині корпуса ровера
Через різницю між земною і марсіанською (38 % земної) гравітацією масивний маніпулятор піддається різного ступеня деформації, для компенсації різниці якої, встановлюється спеціальне програмне забезпечення (ПЗ). Робота маніпулятора з даними ПЗ в умовах Марса вимагає додаткового часу для налагодження.
  • Мобільність марсохода. Як і в попередніх марсоходах, Mars Exploration Rover і Mars Pathfinder, «К'юріосіті» має платформу з науковим обладнанням. Усе це встановлено на шести колесах, кожне з яких має свій електродвигун, причому два передніх і два задніх колеса беруть участь у керуванні, що дає апарату змогу розвертатися на 360°, залишаючись при цьому на місці. Колеса «К'юріосіті» значно більше, ніж ті, які використовувалися в попередніх місіях. Кожне колесо має певну конструкцію, яка допомагає марсоходу підтримувати тягу, якщо він застрягне в піску, також колеса марсохода будуть залишати слід у вигляді регулярного відбитку на піщаній поверхні Марса. У цьому відбитку за допомогою коду Морзе у вигляді отворів записані букви JPL (Лабораторія реактивного руху, англ. Jet Propulsion Laboratory).
За допомогою бортових камер марсохід розпізнає елементи регулярного відбитка коліс (візерунки) і зможе визначити пройдену відстань.
  • Підвіска. Високу прохідність марсохода забезпечує запатентована в США підвіска Rocker-bogie.

Дослідницькі прилади

image
Інструменти. Компонування.
image
Дві камери з системи MastCam у порівнянні з Швейцарським армійським ножем.
image
Спектрометр (ліворуч), лазерний телескоп (праворуч) у центрі. (ChemCam)
image
Верхівка датчика (ліворуч) і електроніка (праворуч) APXS.
image
SAM на тестуванні.
image
Інструмент RAD.
image
Камера MAHLI.
image
Камера MARDI у порівнянні зі швейцарським армійським ножем.

Наукові прилади апарата дають змогу ефективно виявляти органічні молекули й визначати їх структуру, а також зондувати товстий шар ґрунту в пошуках слідів води за допомогою нейтронного детектора, створеного Роскосмосом. За допомогою інфрачервоного лазера можна буде видаляти з мінералів зайві нашарування (пил, продукти корозії) й одразу здійснювати лазерний хімічний аналіз на відстані до 10 метрів. «Серце» наукової апаратури — прилад SAM. Він буде визначати хімічний склад ґрунту й шукати в ньому органічні молекули. Цей прилад має передавати п'яту частку всіх даних з Марса.

Список основних приладів на марсоході:

  • Три спеціальні камери було розроблено компанією Malin Space Science Systems. Вони використовують однакові компоненти, зокрема модуль обробки зображень, світлочутливі елементи (ПЗС-матриці — 1600 x1200 пікселів) та RGB фільтри Байєра
  1. MastCam: Система складається з двох камер, і містить багато спектральних фільтрів. Можливе отримання знімків у природних кольорах розміром 1600x1200 пікселів та відео з роздільною здатністю 720p (1280x720), апаратною компресією та з частотою до 10 кадрів на секунду. Перша камера (Medium Angle Camera — MAC), має фокусну відстань 34 мм і 15-градусне поле зору, 1 піксель дорівнює 22 см на відстані 1 км. Друга камера (Narrow Angle Camera — NAC) має фокусну відстань 100 мм, 5,1 градусне поле зору, 1 піксель дорівнює 7,4 см на відстані 1 км. Кожна камера має по 8 Гб флеш-пам'яті, яка здатна зберігати більше 5500 необроблених зображень, є підтримка JPEG-компресії й стиснення без втрати якості. В обох камерах є функція автоматичного фокусування, яка дає їм змогу сфокусуватися на об'єктах, від 2,1 м до нескінченності. Незважаючи на наявність у виробника конфігурації з трансфокатором, камери не мають зуму, оскільки часу для тестування не залишалося. Кожна камера має вбудований фільтр Байера RGB і по 8 ІЧ-фільтрів. У порівнянні з панорамної камерою, яка стоїть на «Спірит» і «Опортьюніті» (MER) і отримує чорно-білі зображення розміром 1024 × 1024 пікселів, камера MAC MastCam має кутовий дозвіл в 1,25 рази вище, а камера NAC MastCam — у 3,67 раза вище.
  1. Mars Hand Lens Imager (MAHLI): складається з камери, закріпленої на роботизованій руці марсохода й застосовується для отримання мікроскопічних зображень гірських порід та ґрунту. Камера отримує зображення розміром 1600x1200 пікселів з роздільною здатністю до 14,5 мкм на піксель. Має фокусну відстань від 18,3 до 21,3 мм і поле зору від 33,8 до 38,5 градусів. Для роботи в темряві є вбудована світлодіодна підсвітка (звичайна біла й ультрафіолетова). Ця камера здатна сфокусуватися на об'єктах від 1 мм. Система може також зробити серію зображень для подальшої обробки знімка. Є можливість зберегти необроблене фото без втрати якості або ж зробити стиснення в JPEG форматі.
  1. Mars Descent Imager (MARDI) передавала під час спуску на поверхню Марса кольорове зображення розміром 1600x1200 пікселів з витримкою 1,3 мс та з частотою 5 кадрів на секунду. Камера почала зйомку на висоті 3,7 км і закінчила на висоті 5 метрів над поверхнею Марса, зйомка тривала близько 2 хвилин. Містить 8 Гб вбудованої пам'яті, яка може зберігати більше 4000 фотографій. Знімки з камери дозволили побачити навколишній рельєф на місці посадки.
  • ChemCam: це набір інструментів дистанційного дослідження, зокрема спектрометр Laser-Induced Breakdown Spectroscopy (LIBS) та камера Remote Micro-Imager (RMI). LIBS генерує 50—75 імпульсів інфрачервоного лазера з довжиною хвилі 1067 нм та загальною тривалістю 5 наносекунд, і фокусується на зразках на відстані до 7 метрів. Прилад аналізує спектр світла, що випромінюється плазмою зразка, у видимому, ультрафіолетовому й ближньому інфрачервоному діапазонах (240—800 нм). RMI-камера використовує оптику LIBS і дає змогу розгледіти об'єкти розмірами від 1 мм на відстані 10 м, поле зору на таких відстанях становить 20 см. ChemCam було розроблено в Лос-Аламоській національній лабораторії та французькій лабораторії . Вартість ChemCam для НАСА становила близько 10 млн дол., зокрема, перевитрати близько 1,5 млн дол. Роздільна здатність устаткування в 5—10 разів вища, ніж у встановленого на попередні марсоходи. З семи метрів ChemCam може визначити тип досліджуваної породи (наприклад, вулканічна або осадова), структуру ґрунту й каміння, відстежити домінуючі елементи, розпізнати лід і гідратовані мінерали, дослідити сліди ерозії на каменях і візуально допомогти при дослідженні порід маніпулятором. Вартість ChemCam для НАСА склала близько 10 млн дол., у тому числі перевитрата близько 1,5 млн дол. Інструмент був розроблений Лос-Аламоською національною лабораторією спільно з французькою лабораторією CSR. Розробка була завершена, а обладнання було готове до доставки в JPL в лютому 2008 року.
  • Alpha-particle X-ray spectrometer (APXS): рентгенівський спектрометр на альфа-частинках буде опромінювати альфа-частинками зразки й зіставляти спектри в рентгенівських променях для визначення елементного складу породи. Прилад створено Канадським космічним агентством. MacDonald Dettwiler (MDA) — Аерокосмічна канадська компанія, яка будує Canadarm і RADARSAT, несуть відповідальність за проектування і будівництво APXS. Команда з розробки APXS включає в себе членів з Університету Гвельфів, Університету Нью-Брансвік, Університету Західного Онтаріо, НАСА, Університет Каліфорнії, Сан-Дієго і Корнельського університету.
  • Collection and Handling for In-Situ Martian Rock Analysis (CHIMRA): CHIMRA являє собою ківш 4 × 7 сантиметрів, який зачерпує ґрунт. У внутрішніх порожнинах CHIMRA він просівається через сито з осередком 150 мікрон, чому допомагає робота вібромеханізму, зайве віддаляється, а на просіювання відправляється наступна порція. Всього проходить три етапи паркану з ковша і просіювання ґрунту. У результаті залишається трохи порошку необхідної фракції, який і відправляється в ґрунтоприймач, на тілі ровера, а зайве викидається. У результаті з усього ковша на аналіз надходить шар ґрунту в 1 мм. Підготовлений порошок вивчають прилади CHEMIN і SAM.
  • CheMin: цей спектрометр досліджує хімічний і мінералогічний склад за допомогою рентгенівського флуоресцентного аналізу й рентгенівської дифракції. Chemin дає змогу визначити велику кількість корисних копалин на Марсі. Інструмент було розроблено Девідом Блейком з Ames Research Center та Лабораторії реактивного руху (англ. Jet Propulsion Laboratory) НАСА. Марсохід буде бурити гірські породи, а отриманий порошок збирається інструментом та опромінюється рентгенівськими променями. Дифракція рентгенівських променів різна для різних мінералів, тому картина дифракції дає змогу визначити структуру речовини. Інформацію про світність атомів і дифракційну картину буде знімати спеціально підготовлена E2V CCD-224 матриця розміром 600 × 600 пікселів. У «К'юріосіті» є 27 осередків для аналізу зразків, після вивчення одного зразка осередок може бути перевикористаний, але аналіз буде мати меншу точність через забруднення попереднім зразком. Таким чином у ровера є всього 27 спроб для повноцінного вивчення зразків. Ще 5 запаяних осередків зберігають зразки з Землі. Вони потрібні щоб протестувати працездатність приладу в марсіанських умовах. Для роботи приладу потрібна температура −60 °C, інакше будуть заважати перешкоди від приладу DAN.
  • Sample Analysis at Mars (SAM): цей вимірювальний комплекс інструментів є найважчим і найбільшим на марсоході, його маса 38 кг, це майже половина маси всіх наукових приладів на борту. SAM було розроблено й зібрано в Goddard Space Flight Center. За допомогою трьох комбінованих сенсорних систем він має відповісти на питання, чи було колись на Марсі середовище, придатне для живих організмів, і чи існує таке середовище на планеті сьогодні. SAM дає змогу аналізувати як тверді зразки, наприклад, зразки ґрунту, так і атмосферний газ, і здатен виявляти та аналізувати органічні сполуки, легкі елементи, а також співвідношення ізотопів у атмосфері. Попередня підготовка зразків відбувається в Sample Manipulation System (SMS), де передбачено численні сита та 74 контейнери. Комплекс має також дві електропечі потужністю 40 Вт із максимальною температурою до 1100 °C, які дають змогу виділити леткі речовини з твердих зразків, а також здійснити піроліз органічних сполук. Отриманий газ (чи безпосередньо проба з атмосфери) потрапляє в Chemical Separation and Processing Laboratory (CMPL). Тут є ціла система для подальшої підготовки до вимірювання, що складається з 50 клапанів, 15 вентильних блоків, великої кількості абсорбційних комбінованих фільтрів, змішувачів, сепараторів та насосів. Після такої підготовчої фази газ може бути спрямовано послідовно в один з трьох вимірювальних приладів: газовий хроматограф (GS — Gas Chromatograph), лазерний спектрометр Tunable Laser Spectrometer (TLS) чи квадрупольний мас-спектрометр Quadrupole Mass Spectrometer (QMS). GS використовується для розділення суміші газів на компоненти, які в подальшому спрямовуються на мас-спектрометр QMS. TLS дає змогу точно визначити відношення ізотопів кисню та вуглецю у вуглекислому газі (CO2) та метані (CH4), і, своєю чергою, дає змогу визначити походження цих газів (біологічне або геохімічне).
  • Radiation assessment detector (RAD): він досліджує радіаційний фон усередині марсохода. Зібрані детектором RAD дані на шляху до планети й на поверхні Марса служитимуть для оцінки рівня радіації в майбутніх місіях. Прилад встановлений практично в самому «серці» ровера, і тим самим імітує астронавта, що знаходиться всередині космічного корабля. RAD був включений першим з науково інструментів для MSL, ще на навколоземній орбіті, і фіксував радіаційний фон всередині апарата — а потім і всередині ровера під час його роботи на поверхні Марса. Він збирає дані про інтенсивність опромінення двох типів: високоенергетичних галактичних променів і частинок, що випускаються Сонцем. RAD був розроблений у Німеччині Південно-західним дослідним інститутом (SwRI) позаземної фізики в групі Christian-Albrechts-Universität zu Kiel за фінансової підтримки управління Exploration Systems Mission у штаб-квартирі НАСА та Німеччини.
  • Dynamic Albedo of Neutrons (DAN): прилад використовується для виявлення водню, води й льоду на поверхні Марса, складається з імпульсного нейтронного генератора та детектора. Для MSL прилад надано Федеральним космічним агентством (Роскосмос). Вартість розробки приладу становила понад 3 млн дол. Є спільною розробкою (імпульсний нейтронний генератор), Інституту космічних досліджень РАН (блок детектування) і Об'єднаного інституту ядерних досліджень (калібрування). До складу приладу входять імпульсне джерело нейтронів і . Генератор випромінює в сторону марсіанської поверхні короткі, потужні імпульси нейтронів. Тривалість імпульсу становить близько 1 мкс, потужність потоку — до 10 млн нейтронів з енергією 14 МеВ за один імпульс. Частинки проникають у ґрунт Марса на глибину до 1 м, де взаємодіють з ядрами основних породоутворюючих елементів, внаслідок чого, сповільнюються і частково поглинаються. Частина, що залишилася нейтронів відбивається і реєструється приймачем. Точні виміри можливі до глибини 50—70 см. Крім активного обстеження поверхні Червоної планети, прилад здатний вести моніторинг природного радіаційного фону поверхні (пасивне обстеження).
  • Rover environmental monitoring station (REMS): Метеорологічний комплекс приладів для вимірювання атмосферного тиску, вологості, напряму вітру, повітряних і наземних температур, ультрафіолетового випромінювання. REMS дасть нові уявлення про місцевий гідрологічний стан, про руйнівний вплив ультрафіолетового випромінювання й про можливі ознаки життя в поверхневому ґрунті планети. Дослідницька група на чолі з Хав'єром Гомес-Ельвіром, Центру астробіології (Мадрид) включає Фінський Метеорологічний інститут як партнера. Встановили її на щоглу камери для вимірювання атмосферного тиску, вологості, напрямку вітру, повітряних і наземних температур, ультрафіолетового випромінювання. Усі датчики розташовані в трьох частинах: дві стріли приєднані до марсоходу, Remote Sensing Mast (RSM), Ultraviolet Sensor (UVS) розташований на верхній щоглі марсохода, і Instrument Control Unit (ICU) всередині корпусу.
  • MSL entry descent and landing instrumentation (MEDLI): Основною метою приладу було вивчення атмосферного середовища на Марсі під час спуску після гальмування й відокремлення теплозахисного екрану. Саме в цей період були зібрані необхідні дані про марсіанську атмосферу. Ці дані будуть використані в майбутніх місіях. Прилад складається з трьох основних вузлів: MEDLI Integrated Sensor Plugs (MISP), Mars Entry Atmospheric Data System (MEADS) і Sensor Support Electronics (SSE).
  • Hazard avoidance cameras (Hazcams): марсохід має дві пари чорно-білих навігаційних камер, розташованих з боків апарата. Вони застосовуються для оцінки небезпеки під час пересування марсоходу і для безпечного наведення маніпулятора на зразки каміння й ґрунту. Камери роблять 3D зображення (поле зору кожної камери — 120°), складають карту місцевості попереду марсохода. Складені карти дають марсоходу змогу уникати випадкових зіткнень і використовуються програмним забезпеченням апарата для вибору необхідного шляху під час подолання перешкод.
  • Navigation cameras (Navcams): для навігації марсохід використовує пару чорно-білих камер, які встановлено на щоглі для стеження за пересуванням. Камери мають 45 градусне поле зору, роблять 3D-зображення. Їх роздільна здатність дає змогу бачити об'єкт розміром 2 сантиметри з відстані 25 метрів.

Порівняння «Mars Science Laboratory» з іншими марсоходами

image
Моделі трьох марсоходів у порівнянні: «Соджорнер» (найменший), «Оппортьюніті» (середній), «К'юріосіті» (найбільший).
К'юріосіті MER Sojourner
Запуск 2011 2003 1996
Маса (кг) 899 174 10,6
Розміри (у метрах, Д×Ш×В) 3,1 × 2,7 × 2,1 1,6 × 2,3 × 1,5 0,7 × 0,5 × 0,3
Енергія (кВт/сол) 2,5—2,7 0,3—0,9 < 0,1
Наукові інструменти 10 5 4
Максимальна швидкість (см/сек) 4 5 1
Передача даних (МБ/добу) 19—31 6—25 < 3,5
Продуктивність (MIPS) 400 20 0,1
Пам'ять (МБ) 256 128 0,5
Розрахунковий район посадки (км) 20 × 7 80 × 12 200 × 100

Посадка

Посадковий модуль відокремився від перельотного модуля перед входом в атмосферу. Для гальмування посадкового модуля спочатку використовувався опір атмосфери, потім парашут, і, нарешті, гальмівні двигуни. Сам посадковий модуль не одразу торкнувся поверхні планети — на певній висоті ровер опустився на тросах, які потім від'єдналися, а посадковий модуль відлетів убік, щоб не забруднювати реактивними вихлопами місце посадки ровера.

6 серпня 2012 року космічний апарат «К'юріосіті» здійснив успішну посадку на Марс у кратері Ґейла. Трансляція посадки в прямому ефірі здійснювалася на сайті НАСА.

Посадка апарата на поверхню була унікальною операцією, яку ще ніколи не виконували. Унікальність зумовлена використанням нової технології Sky Crane для посадки апаратів на поверхню.

image
«К'юріосіті» і околиці

Система посадки

Планована схема посадки «К'юріосіті»

Спуск на поверхню Марса великої маси дуже складний. Атмосфера занадто розріджена, щоб парашути й аеродинамічне гальмування виявилися ефективними, однак занадто щільна, щоб забезпечити істотне гальмування ракетними двигунами, оскільки використання тяги реактивного струменя на надзвукових швидкостях пов'язане з нестабільністю[]. Попередні місії використовували аеробалони для пом'якшення удару під час посадки, але новий марсохід занадто важкий для використання такого варіанту.

Галерея

Landing on Mars
Спуск марсохода «К'юріосіті» (відео-02: 26; 6 Серпня 2012)
Спуск марсохода «К'юріосіті» (відео-02: 26; 6 Серпня 2012) 
Curiosity rover
image
Щогла з камерами ChemCam, MastCam-34, MastCam-100, NavCam.
Щогла з камерами ChemCam, MastCam-34, MastCam-100, NavCam. 
image
Колесо ровера, діаметром 50 см.
Колесо ровера, діаметром 50 см. 

Aerial images

  • image
    Марсохід «К'юріосіті» під парашутом (6.08.2012; MRO).
  • image
    Ляскання парашута «К'юріосіті» (12.08.2012—13.08.2013; MRO)
  • image
    Місце посадки «К'юріосіті» на Aeolis Palus біля Mount Sharp (північ внизу).
  • image
    Mount Sharp піднімається з середини кратера Ґейла; Зелена точка «К'юріосіті» — місце посадки (північ внизу).
  • image
    Зелена точка місце приземлення «К'юріосіті»; верхня синя точка -; нижня синя точка база Mount Sharp.
  • image
    Еліпс, названий Йеллоукнайф, відзначає місце, де «К'юріосіті» фактично приземлився.
  • image
    Квадрат 51 (розміри 1 миля — довжина, 1 миля — ширина), ділянка кратера Ґейл, місце приземлення «К'юріосіті» позначено.
  • image
    Уламки парашута на розкидані в 614 м від «К'юріосіті» (3-D: & ) (17.08.2012; MRO).
  • image
    Місце приземлення «К'юріосіті», , сфотографоване MRO(14.08.2012)
  • image
    Перші сліди «К'юріосіті», сфотографовані MRO/ (6.09.2012)
  • image
    Перший рік на Марсі — перша пройдена миля «К'юріосіті» (1.08.2013) (3-D).

Фото, зроблені марсоходом

  • image
    Відкинутий тепловий щит, сфотографований «К'юріосіті», спускається на поверхню Марса (6.08.2012).
  • image
    Перше фото «К'юріосіті» після приземлення (6.08.2012). Видно колесо марсохода.
  • image
    Перше фото «К'юріосіті» після приземлення (без кришки для захисту від пилу, 6.08.2012).
  • image
    Приземлення «К'юріосіті» 6.08.2012 біля бази Aeolis Mons (або "Mount Sharp").
  • image
    Перше кольорове фото марсіанського пейзажу «К'юріосіті», зроблене MAHLI (6.08.2012).
  • image
    Селфі «К'юріосіті» з закритою кришкою від пилу (7.09.2012).
  • image
    Селфі «К'юріосіті» (7.09.2012; з корекцією кольору).
  • image
    Калібровка MAHLI (9 Вересня, 2012; альтернативна 3D-версія)
  • Американський цент на Марсі («К'юріосіті»; 10.09.2012).
  • image
    Колеса «К'юріосіті». Mount Sharp на фоні (MAHLI, 9.09.2012).
  • image
    Сліди «К'юріосіті» на першому тест-драйві (22.08.2012).
  • image
    Збалансовані кольори фото на Aeolis Mons на Марсі (23.08.2012)
  • image
    «К'юріосіті» криєвид Aeolis Mons (9.08.2012;
  • image
    Прошарки на базі Aeolis Mons. Темний камінь на збільшеному фото такого ж розміру, як «К'юріосіті».

Панорами

image
Перша кругова панорама «К'юріосіті» (8.08.2012).
image
Панорама «К'юріосіті» краєвиду , відстань близько 200 м, вважається важливим місцем для науки (19.09.2012).
image
Краєвид Mount Sharp, зроблений «К'юріосіті» (20.09.2012; raw color version).
image
Краєвид Rocknest, знятий «К'юріосіті». Південь у центрі, північ на обох кінцях фото. Mount Sharp на передньому плані, зліва від центра, сліди від коліс ровера справа. (16.11.2012; збалансовані кольори; raw color version; high-res panoramic).
image
Фото «К'юріосіті», зроблене з огляд Точки Lake (у центрі) на шляху до (26.11.2012; збалансовані кольори; raw color version).
image
Краєвид (неба Марса) на сході Сонця (лютий 2013 року; схід Сонця змодельований художником).
image
На початку 2018 р. опублікована панорама, одержана зі знімків жовтня 2017 р. Знімки були зроблені з місцевості, яка називається хребет Віри Рубін. Чітко видні особливості рельєфу в кратері Гейла, обідок самого кратера і навіть гора, яка розташована на відстані понад 80 км від нього.

Результати досліджень

  • Детальні знімки Марса з ровера «К'юріосіті» виявили сліди повеней і паводків, які відбувалися 4 млрд років тому.
  • Станом на 16 квітня 2020 року ровер перебував на відстані 21,66 милі від місця посадки.
  • Станом на 31 березня 2021 року «К'юріосіті» почав наближатися до гірського утворення, яке вчені назвали Mont Mercou (Мон-Мерку) на честь гори у Франції. Марсохід взяв уже 30 зразків породи шляхом вибурювання свердловин.
  • 15 квітня 2023 року «К'юріосіті» наткнувся на Марсі на об'єкт у формі книги. Дивна форма марсіанських скель, подібна до знайденої, зазвичай пояснюється водою, що сочилася в цьому районі мільярди років тому, коли марс був набагато вологішим, — повідомили представники НАСА.
  • Станом на 31 травня 2023 року «К'юріосіті» здолав 30 км у кратері Гейл на Червоній планеті.
  • У квітні 2023 року «К'юріосіті» знайшов на Марсі об'єкт у вигляді гребеня з шипами, що викликало жваві суперечки поміж вченими щодо його походження.
  • 29 березня 2024 року, згідно повідомлення NASA, «К'юріосіті» розпочав дослідження нового регіону Марса, а саме каналу Гедіз Валліс, який звивистою формою нагадує річку.

Див. також

Посилання

  • Curiosity Rover — Home Page — NASA/JPL [ 9 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • MSL — NASA Updates [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] — *LIVE* TBA [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.] Schedule [ 31 травня 2008 у Wayback Machine.] (NASA-TV) [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (NASA-Audio) [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • The search for life on Mars & elsewhere in the Solar System: Curiosity update — Video lecture by Christopher P. McKay [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • MSL — NASA Updates — *REPLAY* Anytime (NASA-YouTube) [ 10 липня 2014 у Wayback Machine.] (NASA-Ustream) [ 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  • MSL — «Curiosity» Design and Mars Landing — PBS Nova (2012-11-14) — Video (53:06) [ 28 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • MSL — «Curiosity 'StreetView'» (Sol 2 — 2012-08-08) — NASA/JPL — 360º Panorama [ 19 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  • MSL — «Curiosity Lands» (2012-08-06) — NASA/JPL — Video (03:40) [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.]
  • MSL — «Curiosity Descent» (2012-08-21) (sim&real/narrated) — Video (04:06) [ 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • MSL — «Curiosity Descent» (2012-08-06) (real time/25fps) — Video (01:57) [ 30 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • MSL — «Curiosity Descent» (2012-08-06) (all/4fps) — NASA/JPL — Video (03:04) [ 2 березня 2015 у Wayback Machine.]
  • MSL — Landing («7 Minutes of Terror») — NASA/JPL — Video (05:08) [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • MSL — Landing (EDL/EntryDescentLanding) — Animated Video (02:00) [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  • MSL — Landing Site — Gale Crater — Animated/Narrated Video (02:37) [ 9 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  • MSL — Landing Site — Gale Crater — Google Mars (zoomable map) [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  • MSL — NASA Image Gallery [ 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  • Weather Reports [ 13 вересня 2013 у Wayback Machine.] from the Rover Environmental Monitoring Station (REMS)
  • image К'юріосіті у соцмережі «Твіттер»
  • MSL — NASA Update — AGU Conference (2012-12-03) Video (70:13) [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  • Panorama [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (via Universe Today)

Примітки

  1. Стан місії Mars Science Laboratory [ 28 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Webster, Guy; Brown, Dwayne (22 липня 2011). NASA's Next Mars Rover To Land At Gale Crater. NASA JPL. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 22 липня 2011.
  3. Chow, Dennis (22 липня 2011). NASA's Next Mars Rover to Land at Huge Gale Crater. . Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 22 липня 2011.
  4. Amos, Jonathan (22 липня 2011). . BBC News. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
  5. . Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 18 грудня 2014.
  6. Mars Science Laboratory Size Video. NASA/JPL. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 18 грудня 2014.
  7. Watson, Traci (14 квітня 2008). . USA Today. Архів оригіналу за 31 липня 2009. Процитовано 27 травня 2009.
  8. Mars Rovers: Pathfinder, MER (Spirit and Opportunity), and MSL (video). Pasadena, California. 12 квітня 2008. Процитовано 22 вересня 2011. . Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. MER Launch Press Kit (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 18 грудня 2014.
  10. . NASA. Архів оригіналу за 13 лютого 2006. Процитовано 22 вересня 2011. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()
  11. Multi-Mission Radioisotope Thermoelectric Generator (PDF). NASA/JPL. 1 січня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 17 серпня 2012. Процитовано 7 вересня 2009.
  12. Mars Exploration: Radioisotope Power and Heating for Mars Surface Exploration (PDF). NASA/JPL. 18 квітня 2006. Архів (PDF) оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 7 вересня 2009.
  13. Mars Science Laboratory Launch Nuclear Safety (PDF). NASA/JPL/DoE. 2 березня 2011. Архів (PDF) оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 28 листопада 2011.
  14. . Архів оригіналу за червень 14, 2008. Процитовано 20 вересня 2008.
  15. Mars Science Laboratory – Technologies of Broad Benefit: Power. NASA/JPL. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 23 квітня 2011.
  16. Ajay K. Misra (26 червня 2006). Overview of NASA Program on Development of Radioisotope Power Systems with High Specific Power (PDF). NASA/JPL. Архів (PDF) оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 12 травня 2009.
  17. Susan Watanabe (9 серпня 2009). Keeping it Cool (...or Warm!). NASA/JPL. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 19 січня 2011.
  18. . Архів оригіналу за 24 серпня 2012. Процитовано 19 грудня 2014.
  19. Mars Science Laboratory: Mission: Rover: Brains. NASA/JPL. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 27 березня 2009.
  20. . Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014.
  21. Bajracharya, Max; Mark W. Maimone; Daniel Helmick (December 2008). Autonomy for Mars rovers: past, present, and future. Computer. 41 (12): 45. doi:10.1109/MC.2008.9. ISSN 0018-9162.
  22. (Пресреліз). BAE Systems. 17 червня 2008. Архів оригіналу за 6 вересня 2008. Процитовано 17 листопада 2008.
  23. (PDF). BAE Systems. 1 серпня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2008. Процитовано 17 листопада 2008. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= ()
  24. (PDF). BAE Systems. 1 липня 2008. Архів оригіналу (PDF) за 12 березня 2011. Процитовано 7 вересня 2009.
  25. (PDF). BAE Systems. 23 червня 2008. Архів оригіналу (PDF) за жовтень 4, 2009. Процитовано 7 вересня 2009.
  26. Andre Makovsky, Peter Ilott, Jim Taylor (2009). Mars Science Laboratory Telecommunications System Design (PDF). JPL. Архів (PDF) оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 19 грудня 2014.
  27. . Архів оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
  28. . Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
  29. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 листопада 2013. Процитовано 21 грудня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  30. . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2014.
  31. Марс испарят лазером : [ 25 лютого 2014] // Популярная механика : журнал. — 2011. — № 4 (102). — С. 37.
  32. New Mars Rover to Feature Morse Code. National Association for Amateur Radio. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
  33. MSL Science Corner: Chemistry & Mineralogy (CheMin). NASA/JPL. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
  34. . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 21 грудня 2014.
  35. . Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
  36. Space Science Reviews, The Sample Analysis at Mars Investigation and Instrument Suite, DOI: 10.1007/s11214-012-9879-z 2012[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  37. . Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 21 грудня 2014.
  38. . Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  39. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  40. mars.nasa.gov. Where is Curiosity? Location Map. NASA Mars Exploration (англ.). Процитовано 6 грудня 2023.
  41. https://photojournal.jpl.nasa.gov/jpeg/PIA16210.jpg
  42. https://mars.nasa.gov/images/MAHLIcaltarget-br2.jpg
  43. . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 2 лютого 2018.
  44. Ровер Curiosity знайшов сліди древніх повеней на Марсі
  45. . an.rsl.wustl.edu. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
  46. . Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  47. Curiosity rover finds water-carved 'book' rock on Mars (photo). // By Elizabeth Howell, published 11 May 2023
  48. Марсохід Curiosity виявив на Марсі скелю у вигляді книги, висічену водою — фото. 15.05.2023
  49. I just reached a milestone only surpassed by Opportunity: 30 km on Mars. 31.05.2023
  50. Марсохід Curiosity здолав вже 30 кілометрів на Червоній планеті. 31.05.2023, 10:19
  51. NASA's Curiosity rover spots a strange bone-like rock on Mars — as one expert calls it the most bizarre structure she's EVER seen on the Red Planet. // By Fiona Jackson. Updated: 15:56 BST, 13 April 2023
  52. Has an alien spaceship crash-landed on Mars? Mysterious debris spotted on the Red Planet could be from an extraterrestrial vehicle, study claims. // By Sam Tonkin. Updated: 15:00 BST, 24 July 2023
  53. Корабель інопланетян? Учені сперечаються про походження незвичайного об'єкта на Марсі. 25.07.2023
  54. NASA’s Curiosity Searches for New Clues About Mars’ Ancient Water. Mar 29, 2024
  55. Марсохід NASA досліджує новий регіон на Червоній планеті. 30.03.2024, 17:05

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Div takozh Hronologiya podij Marsianskoyi naukovoyi laboratoriyi K yuriositi robotizovanij rover rozmirami z avtomobil yakij doslidzhuye Mars ta ye chastinoyu programi NASA Marsianska naukova laboratoriya MSL CuriosityMisiya Mars Science Laboratory Avtoportret K yuriositi na Marsi 31 zhovtnya 2012 roku Osnovni parametriPovna nazva Curiosity Mars Science LaboratoryNORAD ID MARSCILABOrganizaciya NASA SShAVigotivnik Boeing Lockheed Martin SShAOperator Laboratoriya reaktivnogo ruhu SShATip aparata MarsohidData zapusku 26 listopada 2011 roku 15 02 00 211 UTCRaketa nosij Atlas V 541 AV 028Kosmodrom KanaveralShid z orbiti 5 serpnya 2012Tehnichni parametriMasa 899 kgPotuzhnist 3 kVtDzherela zhivlennya RITEGChas aktivnogo isnuvannya 8 rokivPosadka na nebesne tiloNebesne tilo MarsData i chas posadki 5 serpnya 2012Misce posadki Krater GejlaVebstorinkaVebstorinka Sajt proektu K yuriositi buv zapushenij z misu Kanaveral 26 listopada 2011 roku o 10 02 na bortu kosmichnogo korablya Marsianska naukova laboratoriya i prizemlivsya na Aeolis Palus u krateri Gejla na Marsi 6 serpnya 2012 roku o 5 17 Misce posadki roztashovuyetsya menshe nizh za 2 4 km vid tochki prizemlennya marsohoda pislya podorozhi zavdovzhki 563 mln km Meta marsohoda ohoplyuye doslidzhennya klimatu ta geologiyi Marsa chi buli v vibranij dilyanci kratera Gejla koli nebud spriyatlivi umovi navkolishnogo seredovisha dlya mikrobnogo zhittya vklyuchayuchi doslidzhennya roli vodi i zaselennya planeti v procesi pidgotovki dlya podalshogo osvoyennya kosmosu lyudinoyu Dizajn K yuriositi posluzhit osnovoyu dlya planovanoyi misiyi Mars 2020 U grudni 2012 roku misiya K yuriositi bula prodovzhena na neviznachenij termin 24 chervnya 2014 roku K yuriositi zavershiv marsianskij rik 687 zemnih dib Vin viyaviv sho Mars kolis mav umovi navkolishnogo seredovisha spriyatlivi dlya mikrobnogo zhittya Zavdannya ta cili misiyiMSL maye chotiri osnovni cili Z yasuvati chi isnuvalo koli nebud zhittya na Marsi Otrimati dokladni vidomosti pro klimat Marsa Otrimati dokladni vidomosti pro planetologiyu Marsa Zdijsniti pidgotovku do visadki lyudini na Mars Dlya dosyagnennya cih cilej pered MSL postavleno visim osnovnih zavdan Viyaviti ta vstanoviti prirodu marsianskih organichnih vuglecevih spoluk Viyaviti rechovini neobhidni dlya isnuvannya zhittya vuglec voden azot kisen fosfor sirku Viyaviti mozhlivi slidi perebigu biologichnih procesiv Viznachiti himichnij sklad marsianskoyi poverhni Vstanoviti proces formuvannya marsianskih kameniv i gruntu Ociniti proces evolyuciyi marsianskoyi atmosferi v dovgostrokovomu periodi Viznachiti potochnij stan rozpodil i krugoobig vodi ta vuglekislogo gazu Vstanoviti spektr radioaktivnogo viprominyuvannya na poverhni Marsa Harakteristiki marsohoda K yuriositi skladaye 23 vagi 3893 kg Marsianskoyi naukovoyi laboratoriyi Vaga marsohoda 899 kg 2401 kg vaga spusknogo aparata vklyuchayuchi 390 kg paliva dlya m yakoyi posadki 539 kg vaga perelitnogo modulya neobhidnogo dlya polotu do Marsa Vaga osnovnih komponentiv Kosmichnogo aparata Osnovni skladovi Komponent Vaga Dopovnennya Perelitnij modul 539 kg z yakogo 70 kg palivo Spusknij aparat Teplozahisnij ekran 382 kg Kapsula 349 kg Nebesnij kran 829 kg Palivo 390 kg Vsogo 2400 kg Marsohid K yuriositi 899 kg Vsya vaga 3839 kg Masa K yuriositi pislya m yakoyi posadki sklala 899 kg u tomu chisli 80 kg naukovogo obladnannya Rozmiri Marsohid maye dovzhinu 3 m visotu z vstanovlenoyu shogloyu 2 1 m shirinu 2 7 m K yuriositi nabagato bilshe svoyih poperednikiv marsohodiv Spirit i Opportyuniti yaki mali dovzhinu 1 5 m i masu 174 kg u tomu chisli 6 8 kg naukovoyi aparaturi Peresuvannya Na poverhni Marsa marsohid zdaten dolati pereshkodi do 75 sm zavvishki Maksimalna ochikuvana shvidkist na peresichnij miscevosti stanovit 90 m na godinu u razi avtomatichnoyi navigaciyi Serednya zh shvidkist stanovitime 30 metriv na godinu Ochikuyetsya sho za chas dvorichnoyi misiyi MSL zdolaye ne menshe 19 kilometriv Maksimalna shvidkist na tverdij rivnij poverhni stanovit 144 metra na godinu Dzherelo zhivlennya K yuriositi zhivitsya vid radioizotopnogo termoelektrichnogo generatora RITEG nim uspishno koristuvalisya spuskovi aparati Viking 1 i Viking 2 v 1976 roci Radioizotopna elektrichna sistema RPSs ye generatorom yakij viroblyaye elektroenergiyu vid prirodnogo rozpadu izotopu plutoniyu 238 Teplo vidilyayetsya pri prirodnomu rozpadi cogo izotopu i piznishe peretvoryuyetsya na elektroenergiyu zabezpechuyuchi postijnij strum protyagom usogo roku vden i vnochi takozh teplo mozhe vikoristovuvatisya dlya pidigrivu obladnannya perehodyachi do nih po trubah Pri comu zaoshadzhuyetsya elektroenergiya yaka mozhe buti vikoristana dlya peresuvannya marsohoda i roboti jogo instrumentiv K yuriositi otrimuye elektrozhivlennya vid energoustanovki nadanoyi Ministerstvom Energetiki SShA sho mistit 4 8 kg plutoniyu 238 Plutonij u viglyadi dioksidu upakovanij u 32 keramichni granuli kozhna rozmirom priblizno v 2 santimetri Generator K yuriositi ye ostannim pokolinnyam RITEG zroblenij kompaniyeyu Boeing i nazivayetsya Bagatozadachnij radioizotopnij termoelektrichnij generator abo MMRTG Cej bazovanij na klasichnij tehnologiyi RITEG ye bilsh gnuchkim i kompaktnim vin rozrahovanij na virobnictvo 125 Vt elektrichnoyi energiyi 0 16 kinskoyi sili u pererahunku na odinici vimiryuvannya potuzhnosti avtomobilnih dviguniv z priblizno 2 kVt teplovoyi na pochatku misiyi Z chasom MMRTG stane viroblyati menshe nizh 125 Vt Pri minimalnomu termini sluzhbi v 14 rokiv jogo vihidna potuzhnist znizitsya lishe do 100 Vt Energoustanovka MSL generuye 2 5 kVt god kozhen marsianskij den sho nabagato bilshe nizh vihid energoustanovok marsohodiv Spirit i Opportyuniti blizko 0 6 kVt god za marsianskij den Sistema vidvedennya tepla HRS Temperatura oblasti u yakij bude perebuvati K yuriositi u travni mozhe kolivatisya vid 30 do 127 C Sistema vidvedennya tepla HRS prokachuye ridinu cherez trubi zagalnoyu dovzhinoyu 60 m u tili MSL shob chutlivi elementi sistemi perebuvali v optimalnij temperaturi Inshi metodi nagrivu vnutrishnih komponentiv vklyuchayut u sebe vikoristannya tepla yake bulo vidileno vid priladiv a takozh zajvogo tepla vid generatora MMRTG HRS takozh maye zdatnist oholodzhuvati svoyi komponenti v razi potrebi Na kosmichnomu aparati vstanovlenij kriogennij teploobminnik viroblenij v Izrayili kompaniyeyu Ricor Cryogenic and Vacuum Systems Vin daye zmogu zberigati temperaturu riznih vidsikiv aparata na poznachci 173 C Komp yuter Na marsohodi vstanovleno dva odnakovi bortovi komp yuteri pid nazvoyu Rover Compute Element RCE pid upravlinnyam procesora z chastotoyu 200 MGc voni mistyat radiacijnostijku pam yat Kozhen komp yuter mistit u sobi 256 kB EEPROM 256 MB DRAM i flesh pam yat na 2 GB Cya kilkist zagalom bilshe 3 MB EEPROM 128 Mb DRAM i 256 Mb flesh pam yati yaki buli na marsohodah Spirit i Opportyuniti Vikoristovuyetsya bagatozadachna OSRV VxWorks Komp yuter postijno stezhit za marsohodom napriklad sam mozhe pidvishiti abo zniziti temperaturu koli ce neobhidno Vin daye komandi na fotografuvannya keruvannya marsohodom vidpravku zvitu pro tehnichnij stan instrumentiv Nakazi marsohodu peredayutsya operatorami iz Zemli Komp yuteri vikoristovuyut procesor yakij ye nastupnikom procesora RAD6000 sho vikoristovuvavsya v Mars Exploration Rover RAD750 zdatnij vikonuvati do 400 miljoniv operacij n sekundu todi yak RAD6000 zdatnij vikonuvati do 35 miljoniv operacij na sekundu Z dvoh bortovih komp yuteriv odin nalashtovanij yak rezervnij i vizme na sebe upravlinnya v razi viniknennya problem z osnovnim komp yuterom Marsohid obladnanij Inercijnim vimiryuvalnim pristroyem Inertial Measurement Unit yakij nadaye informaciyu pro misceznahodzhennya marsohoda vikoristovuyetsya yak navigacijnij instrument Zv yazok K yuriositi maye dvi sistemi zv yazku U pershu vhodyat peredavach i prijmach X diapazonu za dopomogoyu yakih marsohid zv yazuyetsya bezposeredno iz Zemleyu zi shvidkistyu do 32 kbit s Druga pracyuye v diapazoni DMV UHF i stvorena na bazi programno viznachalnoyi radiosistemi Electra Lite rozroblenoyi v JPL specialno dlya kosmichnih aparativ DMV radio vikoristovuyetsya dlya zv yazku zi shtuchnimi suputnikami Marsa Nezvazhayuchi na te sho u K yuriositi ye mozhlivist pryamogo zv yazku iz Zemleyu velika chastina danih bude retranslyuvatis orbitalnimi aparatami sho zabezpechuyut bilshu propusknu zdatnist za rahunok bilshogo diametra anten i bilsh potuzhnih peredavachiv Shvidkosti peredachi danih mizh K yuriositi i kozhnim orbitalnim aparatom mozhut buti 2 Mbit s Mars Reconnaissance Orbiter i 256 kbit s Mars Odissej kozhen suputnik maye mozhlivist trimati zv yazok iz K yuriositi priblizno 8 hvilin na den Takozh u orbitalnih aparativ pomitno bilshe chasove vikno v yakomu ye mozhlivist zv yazku iz Zemleyu Pid chas posadki telemetriya mogla vidstezhuvatisya vsima troma suputnikami sho perebuvayut na orbiti Marsa Mars Odissej Mars Reconnaissance Orbiter i Mars ekspres Yevropejskogo kosmichnogo agentstva Mars Odissej sluzhiv yak retranslyator i peredavav telemetriyu na Zemlyu v potokovomu rezhimi Na Zemli signal prijmali iz zatrimkoyu v 13 hvilin 46 sekund neobhidnih dlya podolannya radiosignalom vidstani mizh planetami Manipulyator Na roveri vstanovlenij trohsuglobovij manipulyator dovzhinoyu 2 1 m na yakomu zmontovani 5 priladiv zagalnoyu masoyu blizko 30 kg Voni zmontovani na kinci manipulyatora v hrestopodibnij vezhi tureli zdatnoyi povertatisya na 350 Diametr bashti z instrumentami stanovit blizko 60 sm Pid chas ruhu manipulyator skladayetsya Dva priladi APXS i MAHLI ye kontaktnimi in situ instrumentami Reshta 3 priladi udarna drel shitka i mehanizm dlya zaboru i prosiyuvannya zrazkiv gruntu vikonuyut funkciyi vidobutku i prigotuvannya materialu zrazkiv dlya doslidzhennya Drel maye 2 zapasnih buri Vona zdatna robiti otvori v kameni diametrom 1 6 sm i glibinoyu v 5 sm Dobuti manipulyatorom zrazki mozhut takozh doslidzhuvatisya priladami SAM i CheMin yaki roztashovani v perednij chastini korpusa rovera Cherez riznicyu mizh zemnoyu i marsianskoyu 38 zemnoyi gravitaciyeyu masivnij manipulyator piddayetsya riznogo stupenya deformaciyi dlya kompensaciyi riznici yakoyi vstanovlyuyetsya specialne programne zabezpechennya PZ Robota manipulyatora z danimi PZ v umovah Marsa vimagaye dodatkovogo chasu dlya nalagodzhennya Mobilnist marsohoda Yak i v poperednih marsohodah Mars Exploration Rover i Mars Pathfinder K yuriositi maye platformu z naukovim obladnannyam Use ce vstanovleno na shesti kolesah kozhne z yakih maye svij elektrodvigun prichomu dva perednih i dva zadnih kolesa berut uchast u keruvanni sho daye aparatu zmogu rozvertatisya na 360 zalishayuchis pri comu na misci Kolesa K yuriositi znachno bilshe nizh ti yaki vikoristovuvalisya v poperednih misiyah Kozhne koleso maye pevnu konstrukciyu yaka dopomagaye marsohodu pidtrimuvati tyagu yaksho vin zastryagne v pisku takozh kolesa marsohoda budut zalishati slid u viglyadi regulyarnogo vidbitku na pishanij poverhni Marsa U comu vidbitku za dopomogoyu kodu Morze u viglyadi otvoriv zapisani bukvi JPL Laboratoriya reaktivnogo ruhu angl Jet Propulsion Laboratory Za dopomogoyu bortovih kamer marsohid rozpiznaye elementi regulyarnogo vidbitka kolis vizerunki i zmozhe viznachiti projdenu vidstan Pidviska Visoku prohidnist marsohoda zabezpechuye zapatentovana v SShA pidviska Rocker bogie Doslidnicki priladiInstrumenti Komponuvannya Dvi kameri z sistemi MastCam u porivnyanni z Shvejcarskim armijskim nozhem Spektrometr livoruch lazernij teleskop pravoruch u centri ChemCam Verhivka datchika livoruch i elektronika pravoruch APXS SAM na testuvanni Instrument RAD Kamera MAHLI Kamera MARDIu porivnyanni zi shvejcarskim armijskim nozhem Naukovi priladi aparata dayut zmogu efektivno viyavlyati organichni molekuli j viznachati yih strukturu a takozh zonduvati tovstij shar gruntu v poshukah slidiv vodi za dopomogoyu nejtronnogo detektora stvorenogo Roskosmosom Za dopomogoyu infrachervonogo lazera mozhna bude vidalyati z mineraliv zajvi nasharuvannya pil produkti koroziyi j odrazu zdijsnyuvati lazernij himichnij analiz na vidstani do 10 metriv Serce naukovoyi aparaturi prilad SAM Vin bude viznachati himichnij sklad gruntu j shukati v nomu organichni molekuli Cej prilad maye peredavati p yatu chastku vsih danih z Marsa Spisok osnovnih priladiv na marsohodi Tri specialni kameri bulo rozrobleno kompaniyeyu Malin Space Science Systems Voni vikoristovuyut odnakovi komponenti zokrema modul obrobki zobrazhen svitlochutlivi elementi PZS matrici 1600 x1200 pikseliv ta RGB filtri Bajyera MastCam Sistema skladayetsya z dvoh kamer i mistit bagato spektralnih filtriv Mozhlive otrimannya znimkiv u prirodnih kolorah rozmirom 1600x1200 pikseliv ta video z rozdilnoyu zdatnistyu 720p 1280x720 aparatnoyu kompresiyeyu ta z chastotoyu do 10 kadriv na sekundu Persha kamera Medium Angle Camera MAC maye fokusnu vidstan 34 mm i 15 gradusne pole zoru 1 piksel dorivnyuye 22 sm na vidstani 1 km Druga kamera Narrow Angle Camera NAC maye fokusnu vidstan 100 mm 5 1 gradusne pole zoru 1 piksel dorivnyuye 7 4 sm na vidstani 1 km Kozhna kamera maye po 8 Gb flesh pam yati yaka zdatna zberigati bilshe 5500 neobroblenih zobrazhen ye pidtrimka JPEG kompresiyi j stisnennya bez vtrati yakosti V oboh kamerah ye funkciya avtomatichnogo fokusuvannya yaka daye yim zmogu sfokusuvatisya na ob yektah vid 2 1 m do neskinchennosti Nezvazhayuchi na nayavnist u virobnika konfiguraciyi z transfokatorom kameri ne mayut zumu oskilki chasu dlya testuvannya ne zalishalosya Kozhna kamera maye vbudovanij filtr Bajera RGB i po 8 ICh filtriv U porivnyanni z panoramnoyi kameroyu yaka stoyit na Spirit i Oportyuniti MER i otrimuye chorno bili zobrazhennya rozmirom 1024 1024 pikseliv kamera MAC MastCam maye kutovij dozvil v 1 25 razi vishe a kamera NAC MastCam u 3 67 raza vishe Mars Hand Lens Imager MAHLI skladayetsya z kameri zakriplenoyi na robotizovanij ruci marsohoda j zastosovuyetsya dlya otrimannya mikroskopichnih zobrazhen girskih porid ta gruntu Kamera otrimuye zobrazhennya rozmirom 1600x1200 pikseliv z rozdilnoyu zdatnistyu do 14 5 mkm na piksel Maye fokusnu vidstan vid 18 3 do 21 3 mm i pole zoru vid 33 8 do 38 5 gradusiv Dlya roboti v temryavi ye vbudovana svitlodiodna pidsvitka zvichajna bila j ultrafioletova Cya kamera zdatna sfokusuvatisya na ob yektah vid 1 mm Sistema mozhe takozh zrobiti seriyu zobrazhen dlya podalshoyi obrobki znimka Ye mozhlivist zberegti neobroblene foto bez vtrati yakosti abo zh zrobiti stisnennya v JPEG formati Mars Descent Imager MARDI peredavala pid chas spusku na poverhnyu Marsa kolorove zobrazhennya rozmirom 1600x1200 pikseliv z vitrimkoyu 1 3 ms ta z chastotoyu 5 kadriv na sekundu Kamera pochala zjomku na visoti 3 7 km i zakinchila na visoti 5 metriv nad poverhneyu Marsa zjomka trivala blizko 2 hvilin Mistit 8 Gb vbudovanoyi pam yati yaka mozhe zberigati bilshe 4000 fotografij Znimki z kameri dozvolili pobachiti navkolishnij relyef na misci posadki ChemCam ce nabir instrumentiv distancijnogo doslidzhennya zokrema spektrometr Laser Induced Breakdown Spectroscopy LIBS ta kamera Remote Micro Imager RMI LIBS generuye 50 75 impulsiv infrachervonogo lazera z dovzhinoyu hvili 1067 nm ta zagalnoyu trivalistyu 5 nanosekund i fokusuyetsya na zrazkah na vidstani do 7 metriv Prilad analizuye spektr svitla sho viprominyuyetsya plazmoyu zrazka u vidimomu ultrafioletovomu j blizhnomu infrachervonomu diapazonah 240 800 nm RMI kamera vikoristovuye optiku LIBS i daye zmogu rozglediti ob yekti rozmirami vid 1 mm na vidstani 10 m pole zoru na takih vidstanyah stanovit 20 sm ChemCam bulo rozrobleno v Los Alamoskij nacionalnij laboratoriyi ta francuzkij laboratoriyi Vartist ChemCam dlya NASA stanovila blizko 10 mln dol zokrema perevitrati blizko 1 5 mln dol Rozdilna zdatnist ustatkuvannya v 5 10 raziv visha nizh u vstanovlenogo na poperedni marsohodi Z semi metriv ChemCam mozhe viznachiti tip doslidzhuvanoyi porodi napriklad vulkanichna abo osadova strukturu gruntu j kaminnya vidstezhiti dominuyuchi elementi rozpiznati lid i gidratovani minerali dosliditi slidi eroziyi na kamenyah i vizualno dopomogti pri doslidzhenni porid manipulyatorom Vartist ChemCam dlya NASA sklala blizko 10 mln dol u tomu chisli perevitrata blizko 1 5 mln dol Instrument buv rozroblenij Los Alamoskoyu nacionalnoyu laboratoriyeyu spilno z francuzkoyu laboratoriyeyu CSR Rozrobka bula zavershena a obladnannya bulo gotove do dostavki v JPL v lyutomu 2008 roku Alpha particle X ray spectrometer APXS rentgenivskij spektrometr na alfa chastinkah bude oprominyuvati alfa chastinkami zrazki j zistavlyati spektri v rentgenivskih promenyah dlya viznachennya elementnogo skladu porodi Prilad stvoreno Kanadskim kosmichnim agentstvom MacDonald Dettwiler MDA Aerokosmichna kanadska kompaniya yaka buduye Canadarm i RADARSAT nesut vidpovidalnist za proektuvannya i budivnictvo APXS Komanda z rozrobki APXS vklyuchaye v sebe chleniv z Universitetu Gvelfiv Universitetu Nyu Bransvik Universitetu Zahidnogo Ontario NASA Universitet Kaliforniyi San Diyego i Kornelskogo universitetu Collection and Handling for In Situ Martian Rock Analysis CHIMRA CHIMRA yavlyaye soboyu kivsh 4 7 santimetriv yakij zacherpuye grunt U vnutrishnih porozhninah CHIMRA vin prosivayetsya cherez sito z oseredkom 150 mikron chomu dopomagaye robota vibromehanizmu zajve viddalyayetsya a na prosiyuvannya vidpravlyayetsya nastupna porciya Vsogo prohodit tri etapi parkanu z kovsha i prosiyuvannya gruntu U rezultati zalishayetsya trohi poroshku neobhidnoyi frakciyi yakij i vidpravlyayetsya v gruntoprijmach na tili rovera a zajve vikidayetsya U rezultati z usogo kovsha na analiz nadhodit shar gruntu v 1 mm Pidgotovlenij poroshok vivchayut priladi CHEMIN i SAM CheMin cej spektrometr doslidzhuye himichnij i mineralogichnij sklad za dopomogoyu rentgenivskogo fluorescentnogo analizu j rentgenivskoyi difrakciyi Chemin daye zmogu viznachiti veliku kilkist korisnih kopalin na Marsi Instrument bulo rozrobleno Devidom Blejkom z Ames Research Center ta Laboratoriyi reaktivnogo ruhu angl Jet Propulsion Laboratory NASA Marsohid bude buriti girski porodi a otrimanij poroshok zbirayetsya instrumentom ta oprominyuyetsya rentgenivskimi promenyami Difrakciya rentgenivskih promeniv rizna dlya riznih mineraliv tomu kartina difrakciyi daye zmogu viznachiti strukturu rechovini Informaciyu pro svitnist atomiv i difrakcijnu kartinu bude znimati specialno pidgotovlena E2V CCD 224 matricya rozmirom 600 600 pikseliv U K yuriositi ye 27 oseredkiv dlya analizu zrazkiv pislya vivchennya odnogo zrazka oseredok mozhe buti perevikoristanij ale analiz bude mati menshu tochnist cherez zabrudnennya poperednim zrazkom Takim chinom u rovera ye vsogo 27 sprob dlya povnocinnogo vivchennya zrazkiv She 5 zapayanih oseredkiv zberigayut zrazki z Zemli Voni potribni shob protestuvati pracezdatnist priladu v marsianskih umovah Dlya roboti priladu potribna temperatura 60 C inakshe budut zavazhati pereshkodi vid priladu DAN Sample Analysis at Mars SAM cej vimiryuvalnij kompleks instrumentiv ye najvazhchim i najbilshim na marsohodi jogo masa 38 kg ce majzhe polovina masi vsih naukovih priladiv na bortu SAM bulo rozrobleno j zibrano v Goddard Space Flight Center Za dopomogoyu troh kombinovanih sensornih sistem vin maye vidpovisti na pitannya chi bulo kolis na Marsi seredovishe pridatne dlya zhivih organizmiv i chi isnuye take seredovishe na planeti sogodni SAM daye zmogu analizuvati yak tverdi zrazki napriklad zrazki gruntu tak i atmosfernij gaz i zdaten viyavlyati ta analizuvati organichni spoluki legki elementi a takozh spivvidnoshennya izotopiv u atmosferi Poperednya pidgotovka zrazkiv vidbuvayetsya v Sample Manipulation System SMS de peredbacheno chislenni sita ta 74 kontejneri Kompleks maye takozh dvi elektropechi potuzhnistyu 40 Vt iz maksimalnoyu temperaturoyu do 1100 C yaki dayut zmogu vidiliti letki rechovini z tverdih zrazkiv a takozh zdijsniti piroliz organichnih spoluk Otrimanij gaz chi bezposeredno proba z atmosferi potraplyaye v Chemical Separation and Processing Laboratory CMPL Tut ye cila sistema dlya podalshoyi pidgotovki do vimiryuvannya sho skladayetsya z 50 klapaniv 15 ventilnih blokiv velikoyi kilkosti absorbcijnih kombinovanih filtriv zmishuvachiv separatoriv ta nasosiv Pislya takoyi pidgotovchoyi fazi gaz mozhe buti spryamovano poslidovno v odin z troh vimiryuvalnih priladiv gazovij hromatograf GS Gas Chromatograph lazernij spektrometr Tunable Laser Spectrometer TLS chi kvadrupolnij mas spektrometr Quadrupole Mass Spectrometer QMS GS vikoristovuyetsya dlya rozdilennya sumishi gaziv na komponenti yaki v podalshomu spryamovuyutsya na mas spektrometr QMS TLS daye zmogu tochno viznachiti vidnoshennya izotopiv kisnyu ta vuglecyu u vuglekislomu gazi CO2 ta metani CH4 i svoyeyu chergoyu daye zmogu viznachiti pohodzhennya cih gaziv biologichne abo geohimichne Radiation assessment detector RAD vin doslidzhuye radiacijnij fon useredini marsohoda Zibrani detektorom RAD dani na shlyahu do planeti j na poverhni Marsa sluzhitimut dlya ocinki rivnya radiaciyi v majbutnih misiyah Prilad vstanovlenij praktichno v samomu serci rovera i tim samim imituye astronavta sho znahoditsya vseredini kosmichnogo korablya RAD buv vklyuchenij pershim z naukovo instrumentiv dlya MSL she na navkolozemnij orbiti i fiksuvav radiacijnij fon vseredini aparata a potim i vseredini rovera pid chas jogo roboti na poverhni Marsa Vin zbiraye dani pro intensivnist oprominennya dvoh tipiv visokoenergetichnih galaktichnih promeniv i chastinok sho vipuskayutsya Soncem RAD buv rozroblenij u Nimechchini Pivdenno zahidnim doslidnim institutom SwRI pozazemnoyi fiziki v grupi Christian Albrechts Universitat zu Kiel za finansovoyi pidtrimki upravlinnya Exploration Systems Mission u shtab kvartiri NASA ta Nimechchini Dynamic Albedo of Neutrons DAN prilad vikoristovuyetsya dlya viyavlennya vodnyu vodi j lodu na poverhni Marsa skladayetsya z impulsnogo nejtronnogo generatora ta detektora Dlya MSL prilad nadano Federalnim kosmichnim agentstvom Roskosmos Vartist rozrobki priladu stanovila ponad 3 mln dol Ye spilnoyu rozrobkoyu impulsnij nejtronnij generator Institutu kosmichnih doslidzhen RAN blok detektuvannya i Ob yednanogo institutu yadernih doslidzhen kalibruvannya Do skladu priladu vhodyat impulsne dzherelo nejtroniv i Generator viprominyuye v storonu marsianskoyi poverhni korotki potuzhni impulsi nejtroniv Trivalist impulsu stanovit blizko 1 mks potuzhnist potoku do 10 mln nejtroniv z energiyeyu 14 MeV za odin impuls Chastinki pronikayut u grunt Marsa na glibinu do 1 m de vzayemodiyut z yadrami osnovnih porodoutvoryuyuchih elementiv vnaslidok chogo spovilnyuyutsya i chastkovo poglinayutsya Chastina sho zalishilasya nejtroniv vidbivayetsya i reyestruyetsya prijmachem Tochni vimiri mozhlivi do glibini 50 70 sm Krim aktivnogo obstezhennya poverhni Chervonoyi planeti prilad zdatnij vesti monitoring prirodnogo radiacijnogo fonu poverhni pasivne obstezhennya Rover environmental monitoring station REMS Meteorologichnij kompleks priladiv dlya vimiryuvannya atmosfernogo tisku vologosti napryamu vitru povitryanih i nazemnih temperatur ultrafioletovogo viprominyuvannya REMS dast novi uyavlennya pro miscevij gidrologichnij stan pro rujnivnij vpliv ultrafioletovogo viprominyuvannya j pro mozhlivi oznaki zhittya v poverhnevomu grunti planeti Doslidnicka grupa na choli z Hav yerom Gomes Elvirom Centru astrobiologiyi Madrid vklyuchaye Finskij Meteorologichnij institut yak partnera Vstanovili yiyi na shoglu kameri dlya vimiryuvannya atmosfernogo tisku vologosti napryamku vitru povitryanih i nazemnih temperatur ultrafioletovogo viprominyuvannya Usi datchiki roztashovani v troh chastinah dvi strili priyednani do marsohodu Remote Sensing Mast RSM Ultraviolet Sensor UVS roztashovanij na verhnij shogli marsohoda i Instrument Control Unit ICU vseredini korpusu MSL entry descent and landing instrumentation MEDLI Osnovnoyu metoyu priladu bulo vivchennya atmosfernogo seredovisha na Marsi pid chas spusku pislya galmuvannya j vidokremlennya teplozahisnogo ekranu Same v cej period buli zibrani neobhidni dani pro marsiansku atmosferu Ci dani budut vikoristani v majbutnih misiyah Prilad skladayetsya z troh osnovnih vuzliv MEDLI Integrated Sensor Plugs MISP Mars Entry Atmospheric Data System MEADS i Sensor Support Electronics SSE Hazard avoidance cameras Hazcams marsohid maye dvi pari chorno bilih navigacijnih kamer roztashovanih z bokiv aparata Voni zastosovuyutsya dlya ocinki nebezpeki pid chas peresuvannya marsohodu i dlya bezpechnogo navedennya manipulyatora na zrazki kaminnya j gruntu Kameri roblyat 3D zobrazhennya pole zoru kozhnoyi kameri 120 skladayut kartu miscevosti poperedu marsohoda Skladeni karti dayut marsohodu zmogu unikati vipadkovih zitknen i vikoristovuyutsya programnim zabezpechennyam aparata dlya viboru neobhidnogo shlyahu pid chas podolannya pereshkod Navigation cameras Navcams dlya navigaciyi marsohid vikoristovuye paru chorno bilih kamer yaki vstanovleno na shogli dlya stezhennya za peresuvannyam Kameri mayut 45 gradusne pole zoru roblyat 3D zobrazhennya Yih rozdilna zdatnist daye zmogu bachiti ob yekt rozmirom 2 santimetri z vidstani 25 metriv Porivnyannya Mars Science Laboratory z inshimi marsohodamiModeli troh marsohodiv u porivnyanni Sodzhorner najmenshij Opportyuniti serednij K yuriositi najbilshij K yuriositi MER Sojourner Zapusk 2011 2003 1996 Masa kg 899 174 10 6 Rozmiri u metrah D Sh V 3 1 2 7 2 1 1 6 2 3 1 5 0 7 0 5 0 3 Energiya kVt sol 2 5 2 7 0 3 0 9 lt 0 1 Naukovi instrumenti 10 5 4 Maksimalna shvidkist sm sek 4 5 1 Peredacha danih MB dobu 19 31 6 25 lt 3 5 Produktivnist MIPS 400 20 0 1 Pam yat MB 256 128 0 5 Rozrahunkovij rajon posadki km 20 7 80 12 200 100PosadkaPosadkovij modul vidokremivsya vid perelotnogo modulya pered vhodom v atmosferu Dlya galmuvannya posadkovogo modulya spochatku vikoristovuvavsya opir atmosferi potim parashut i nareshti galmivni dviguni Sam posadkovij modul ne odrazu torknuvsya poverhni planeti na pevnij visoti rover opustivsya na trosah yaki potim vid yednalisya a posadkovij modul vidletiv ubik shob ne zabrudnyuvati reaktivnimi vihlopami misce posadki rovera 6 serpnya 2012 roku kosmichnij aparat K yuriositi zdijsniv uspishnu posadku na Mars u krateri Gejla Translyaciya posadki v pryamomu efiri zdijsnyuvalasya na sajti NASA Posadka aparata na poverhnyu bula unikalnoyu operaciyeyu yaku she nikoli ne vikonuvali Unikalnist zumovlena vikoristannyam novoyi tehnologiyi Sky Crane dlya posadki aparativ na poverhnyu K yuriositi i okolici Sistema posadki source source source source source source source Planovana shema posadki K yuriositi Spusk na poverhnyu Marsa velikoyi masi duzhe skladnij Atmosfera zanadto rozridzhena shob parashuti j aerodinamichne galmuvannya viyavilisya efektivnimi odnak zanadto shilna shob zabezpechiti istotne galmuvannya raketnimi dvigunami oskilki vikoristannya tyagi reaktivnogo strumenya na nadzvukovih shvidkostyah pov yazane z nestabilnistyu dzherelo Poperedni misiyi vikoristovuvali aerobaloni dlya pom yakshennya udaru pid chas posadki ale novij marsohid zanadto vazhkij dlya vikoristannya takogo variantu Galereya Landing on Mars source source source source source source source source Spusk marsohoda K yuriositi video 02 26 6 Serpnya 2012 Spusk marsohoda K yuriositi video 02 26 6 Serpnya 2012 Curiosity roverShogla z kamerami ChemCam MastCam 34 MastCam 100 NavCam Shogla z kamerami ChemCam MastCam 34 MastCam 100 NavCam Koleso rovera diametrom 50 sm Koleso rovera diametrom 50 sm Aerial images Marsohid K yuriositi pid parashutom 6 08 2012 MRO Lyaskannya parashuta K yuriositi 12 08 2012 13 08 2013 MRO Misce posadki K yuriositi na Aeolis Palus bilya Mount Sharp pivnich vnizu Mount Sharp pidnimayetsya z seredini kratera Gejla Zelena tochka K yuriositi misce posadki pivnich vnizu Zelena tochka misce prizemlennya K yuriositi verhnya sinya tochka nizhnya sinya tochka baza Mount Sharp Elips nazvanij Jellouknajf vidznachaye misce de K yuriositi faktichno prizemlivsya Kvadrat 51 rozmiri 1 milya dovzhina 1 milya shirina dilyanka kratera Gejl misce prizemlennya K yuriositi poznacheno Ulamki parashuta na rozkidani v 614 m vid K yuriositi 3 D amp 17 08 2012 MRO Misce prizemlennya K yuriositi sfotografovane MRO 14 08 2012 Pershi slidi K yuriositi sfotografovani MRO 6 09 2012 Pershij rik na Marsi persha projdena milya K yuriositi 1 08 2013 3 D Foto zrobleni marsohodom Vidkinutij teplovij shit sfotografovanij K yuriositi spuskayetsya na poverhnyu Marsa 6 08 2012 Pershe foto K yuriositi pislya prizemlennya 6 08 2012 Vidno koleso marsohoda Pershe foto K yuriositi pislya prizemlennya bez krishki dlya zahistu vid pilu 6 08 2012 Prizemlennya K yuriositi 6 08 2012 bilya bazi Aeolis Mons abo Mount Sharp Pershe kolorove foto marsianskogo pejzazhu K yuriositi zroblene MAHLI 6 08 2012 Selfi K yuriositi z zakritoyu krishkoyu vid pilu 7 09 2012 Selfi K yuriositi 7 09 2012 z korekciyeyu koloru Kalibrovka MAHLI 9 Veresnya 2012 alternativna 3D versiya Amerikanskij cent na Marsi K yuriositi 10 09 2012 Kolesa K yuriositi Mount Sharp na foni MAHLI 9 09 2012 Slidi K yuriositi na pershomu test drajvi 22 08 2012 Zbalansovani kolori foto na Aeolis Mons na Marsi 23 08 2012 K yuriositi kriyevid Aeolis Mons 9 08 2012 Prosharki na bazi Aeolis Mons Temnij kamin na zbilshenomu foto takogo zh rozmiru yak K yuriositi Panorami Persha krugova panorama K yuriositi 8 08 2012 Panorama K yuriositi krayevidu vidstan blizko 200 m vvazhayetsya vazhlivim miscem dlya nauki 19 09 2012 Krayevid Mount Sharp zroblenij K yuriositi 20 09 2012 raw color version Krayevid Rocknest znyatij K yuriositi Pivden u centri pivnich na oboh kincyah foto Mount Sharp na perednomu plani zliva vid centra slidi vid kolis rovera sprava 16 11 2012 zbalansovani kolori raw color version high res panoramic Foto K yuriositi zroblene z oglyad Tochki Lake u centri na shlyahu do 26 11 2012 zbalansovani kolori raw color version Krayevid neba Marsa na shodi Soncya lyutij 2013 roku shid Soncya zmodelovanij hudozhnikom Na pochatku 2018 r opublikovana panorama oderzhana zi znimkiv zhovtnya 2017 r Znimki buli zrobleni z miscevosti yaka nazivayetsya hrebet Viri Rubin Chitko vidni osoblivosti relyefu v krateri Gejla obidok samogo kratera i navit gora yaka roztashovana na vidstani ponad 80 km vid nogo Rezultati doslidzhenDetalni znimki Marsa z rovera K yuriositi viyavili slidi povenej i pavodkiv yaki vidbuvalisya 4 mlrd rokiv tomu Stanom na 16 kvitnya 2020 roku rover perebuvav na vidstani 21 66 mili vid miscya posadki Stanom na 31 bereznya 2021 roku K yuriositi pochav nablizhatisya do girskogo utvorennya yake vcheni nazvali Mont Mercou Mon Merku na chest gori u Franciyi Marsohid vzyav uzhe 30 zrazkiv porodi shlyahom viburyuvannya sverdlovin 15 kvitnya 2023 roku K yuriositi natknuvsya na Marsi na ob yekt u formi knigi Divna forma marsianskih skel podibna do znajdenoyi zazvichaj poyasnyuyetsya vodoyu sho sochilasya v comu rajoni milyardi rokiv tomu koli mars buv nabagato vologishim povidomili predstavniki NASA Stanom na 31 travnya 2023 roku K yuriositi zdolav 30 km u krateri Gejl na Chervonij planeti U kvitni 2023 roku K yuriositi znajshov na Marsi ob yekt u viglyadi grebenya z shipami sho viklikalo zhvavi superechki pomizh vchenimi shodo jogo pohodzhennya 29 bereznya 2024 roku zgidno povidomlennya NASA K yuriositi rozpochav doslidzhennya novogo regionu Marsa a same kanalu Gediz Vallis yakij zvivistoyu formoyu nagaduye richku Div takozhKosmichna biologiya Avtonomnij robot Klimat Marsa EkzoMars Misiyi na Mars Geologiya Marsa Baterst Inlet InSight Zhittya na Marsi Spisok shtuchnih ob yektiv na Marsi Mars Exploration Rover Mars ekspres Mars Odissej Mars Pathfinder Mars Reconnaissance Orbiter Misiya Mars 2020 rover Marsianska naukova laboratoriya Marsohid Oportyuniti Doslidzhennya kosmosu Programa Viking Hronologiya podij Marsianskoyi naukovoyi laboratoriyi Marsohid Spirit Doslidzhennya MarsaPosilannyaCuriosity Rover Home Page NASA JPL 9 grudnya 2013 u Wayback Machine MSL NASA Updates 26 sichnya 2018 u Wayback Machine LIVE TBA 21 grudnya 2014 u Wayback Machine Schedule 31 travnya 2008 u Wayback Machine NASA TV 26 sichnya 2018 u Wayback Machine NASA Audio 18 grudnya 2014 u Wayback Machine The search for life on Mars amp elsewhere in the Solar System Curiosity update Video lecture by Christopher P McKay 29 listopada 2014 u Wayback Machine MSL NASA Updates REPLAY Anytime NASA YouTube 10 lipnya 2014 u Wayback Machine NASA Ustream 5 listopada 2012 u Wayback Machine MSL Curiosity Design and Mars Landing PBS Nova 2012 11 14 Video 53 06 28 grudnya 2014 u Wayback Machine MSL Curiosity StreetView Sol 2 2012 08 08 NASA JPL 360º Panorama 19 serpnya 2012 u Wayback Machine MSL Curiosity Lands 2012 08 06 NASA JPL Video 03 40 3 sichnya 2015 u Wayback Machine MSL Curiosity Descent 2012 08 21 sim amp real narrated Video 04 06 9 zhovtnya 2014 u Wayback Machine MSL Curiosity Descent 2012 08 06 real time 25fps Video 01 57 30 listopada 2014 u Wayback Machine MSL Curiosity Descent 2012 08 06 all 4fps NASA JPL Video 03 04 2 bereznya 2015 u Wayback Machine MSL Landing 7 Minutes of Terror NASA JPL Video 05 08 17 grudnya 2014 u Wayback Machine MSL Landing EDL EntryDescentLanding Animated Video 02 00 8 lyutogo 2015 u Wayback Machine MSL Landing Site Gale Crater Animated Narrated Video 02 37 9 serpnya 2012 u Wayback Machine MSL Landing Site Gale Crater Google Mars zoomable map 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine MSL NASA Image Gallery 20 grudnya 2014 u Wayback Machine Weather Reports 13 veresnya 2013 u Wayback Machine from the Rover Environmental Monitoring Station REMS K yuriositi u socmerezhi Tvitter MSL NASA Update AGU Conference 2012 12 03 Video 70 13 29 listopada 2014 u Wayback Machine Panorama 29 listopada 2014 u Wayback Machine via Universe Today PrimitkiStan misiyi Mars Science Laboratory 28 listopada 2011 u Wayback Machine angl Webster Guy Brown Dwayne 22 lipnya 2011 NASA s Next Mars Rover To Land At Gale Crater NASA JPL Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2011 Chow Dennis 22 lipnya 2011 NASA s Next Mars Rover to Land at Huge Gale Crater Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2011 Amos Jonathan 22 lipnya 2011 BBC News Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 22 lipnya 2011 Arhiv originalu za 31 lipnya 2009 Procitovano 18 grudnya 2014 Mars Science Laboratory Size Video NASA JPL Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 18 grudnya 2014 Watson Traci 14 kvitnya 2008 USA Today Arhiv originalu za 31 lipnya 2009 Procitovano 27 travnya 2009 Mars Rovers Pathfinder MER Spirit and Opportunity and MSL video Pasadena California 12 kvitnya 2008 Procitovano 22 veresnya 2011 Arhiv originalu za 26 lipnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya MER Launch Press Kit PDF Arhiv PDF originalu za 9 chervnya 2013 Procitovano 18 grudnya 2014 NASA Arhiv originalu za 13 lyutogo 2006 Procitovano 22 veresnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Multi Mission Radioisotope Thermoelectric Generator PDF NASA JPL 1 sichnya 2008 Arhiv originalu PDF za 17 serpnya 2012 Procitovano 7 veresnya 2009 Mars Exploration Radioisotope Power and Heating for Mars Surface Exploration PDF NASA JPL 18 kvitnya 2006 Arhiv PDF originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 7 veresnya 2009 Mars Science Laboratory Launch Nuclear Safety PDF NASA JPL DoE 2 bereznya 2011 Arhiv PDF originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 28 listopada 2011 Arhiv originalu za cherven 14 2008 Procitovano 20 veresnya 2008 Mars Science Laboratory Technologies of Broad Benefit Power NASA JPL Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 23 kvitnya 2011 Ajay K Misra 26 chervnya 2006 Overview of NASA Program on Development of Radioisotope Power Systems with High Specific Power PDF NASA JPL Arhiv PDF originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 12 travnya 2009 Susan Watanabe 9 serpnya 2009 Keeping it Cool or Warm NASA JPL Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 19 sichnya 2011 Arhiv originalu za 24 serpnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2014 Mars Science Laboratory Mission Rover Brains NASA JPL Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 27 bereznya 2009 Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 19 grudnya 2014 Bajracharya Max Mark W Maimone Daniel Helmick December 2008 Autonomy for Mars rovers past present and future Computer 41 12 45 doi 10 1109 MC 2008 9 ISSN 0018 9162 Presreliz BAE Systems 17 chervnya 2008 Arhiv originalu za 6 veresnya 2008 Procitovano 17 listopada 2008 PDF BAE Systems 1 serpnya 2008 Arhiv originalu PDF za 17 grudnya 2008 Procitovano 17 listopada 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka PDF BAE Systems 1 lipnya 2008 Arhiv originalu PDF za 12 bereznya 2011 Procitovano 7 veresnya 2009 PDF BAE Systems 23 chervnya 2008 Arhiv originalu PDF za zhovten 4 2009 Procitovano 7 veresnya 2009 Andre Makovsky Peter Ilott Jim Taylor 2009 Mars Science Laboratory Telecommunications System Design PDF JPL Arhiv PDF originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2014 Arhiv originalu za 22 serpnya 2012 Procitovano 21 grudnya 2014 Arhiv originalu za 26 serpnya 2012 Procitovano 21 grudnya 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 24 listopada 2013 Procitovano 21 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 grudnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2014 Mars isparyat lazerom 25 lyutogo 2014 Populyarnaya mehanika zhurnal 2011 4 102 S 37 New Mars Rover to Feature Morse Code National Association for Amateur Radio Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 21 grudnya 2014 MSL Science Corner Chemistry amp Mineralogy CheMin NASA JPL Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 21 grudnya 2014 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 21 grudnya 2014 Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 21 grudnya 2014 Space Science Reviews The Sample Analysis at Mars Investigation and Instrument Suite DOI 10 1007 s11214 012 9879 z 2012 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 21 grudnya 2014 Arhiv originalu za 2 grudnya 2014 Procitovano 21 grudnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 21 grudnya 2014 mars nasa gov Where is Curiosity Location Map NASA Mars Exploration angl Procitovano 6 grudnya 2023 https photojournal jpl nasa gov jpeg PIA16210 jpg https mars nasa gov images MAHLIcaltarget br2 jpg Arhiv originalu za 2 lyutogo 2018 Procitovano 2 lyutogo 2018 Rover Curiosity znajshov slidi drevnih povenej na Marsi an rsl wustl edu Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 20 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 31 bereznya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2021 Curiosity rover finds water carved book rock on Mars photo By Elizabeth Howell published 11 May 2023 Marsohid Curiosity viyaviv na Marsi skelyu u viglyadi knigi visichenu vodoyu foto 15 05 2023 I just reached a milestone only surpassed by Opportunity 30 km on Mars 31 05 2023 Marsohid Curiosity zdolav vzhe 30 kilometriv na Chervonij planeti 31 05 2023 10 19 NASA s Curiosity rover spots a strange bone like rock on Mars as one expert calls it the most bizarre structure she s EVER seen on the Red Planet By Fiona Jackson Updated 15 56 BST 13 April 2023 Has an alien spaceship crash landed on Mars Mysterious debris spotted on the Red Planet could be from an extraterrestrial vehicle study claims By Sam Tonkin Updated 15 00 BST 24 July 2023 Korabel inoplanetyan Ucheni sperechayutsya pro pohodzhennya nezvichajnogo ob yekta na Marsi 25 07 2023 NASA s Curiosity Searches for New Clues About Mars Ancient Water Mar 29 2024 Marsohid NASA doslidzhuye novij region na Chervonij planeti 30 03 2024 17 05

Дата публікації:
Топ