Йо́сип (Йосиф) Дми́трович Ста́дник (18 березня 1876, Валява, Перемишльський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 8 грудня 1954, Львів, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український галицький актор, режисер, перекладач, театральний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (з 1940 року).
Йосип Дмитрович Стадник | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 18 березня 1876 Валява, Перемишльський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина | |||
Помер | 8 грудня 1954 (78 років) Львів, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |||
Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
Громадянство | Австро-Угорщина ЗУНР УНР Польська Республіка СРСР | |||
Діяльність | актор, режисер, перекладач, театральний діяч | |||
Заклад | Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка | |||
У шлюбі з | Стадникова Софія Андріївна | |||
Діти | Ярема, Михайло, Стефанія, Софія | |||
IMDb | nm0821185 | |||
| ||||
Йосип Дмитрович Стадник у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Дитячі та шкільні роки провів у Романівці та Великих Бірках (тут батько працював залізничником). У 1890—1894 роках навчався в Тернопільській чоловічій учительській семінарії. Тут 1894 під час гастролей Львівського українського театру склав із Іваном Рубчаком конкурсні іспити і вступив до театру товариства «Руська бесіда» в м. Львові. Закінчив польську драматичну студію Конопка.
1894—1913 — у «театрі товариства Руська Бесіда» у Львові, з 1906 його режисер і директор. 19 січня 1902 року одружився з Софією-Кароліною Мужик-Стечинською, 10 вересня 1903 року у них народився перший син Ярема, 21 листопада 1904 року — народження другого сина Михайла, 20 вересня 1910 року - народження дочки Стефанії, 17 вересня 1921 року - народження ще однієї дочки Софії
1917—1918 — актор і режисер у Театрі Миколи Садовського в Києві. 1919 — очолював Український Театр ЗОУНР у Станиславові і в Кам'янці Подільському. 1921—1924 (до 1923 р. разом з О. Загаровим) — завідував театром «Української Бесіди» у Львові. Пізніше очолював різні трупи і власну («Артистичне Турне»). 1939—1941 — мистецький керівник Державного Українського драматичного театру імені Лесі Українки у Львові.
24 березня 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Радехівському виборчому округу № 332 Львівської області. 1941 — у Львівському оперному театрі.
1942—1944 — очолював Підкарпатський театр у Дрогобичі. 1944—1947 — режисер «Театру мініатюр» у Львові. Репресований, по поверненні з заслання (з Углича над Волгою) до Львова незабаром помер 8 грудня 1954 року.
Серед учнів Стадника: Микола Бенцаль, Амвросій Бучма, Ярослав Геляс, Мар'ян Крушельницький, Євген Коханенко, Лесь Курбас та інші.
Творчий доробок
Йосип Стадник — багатогранний актор, зіграв понад 130 ролей у різних жанрах драматургії. Його акторськими шедеврами були:
- Гарпаґон і Тартюф («Скупар», «Тартюф» Жана Батиста Мольєра),
- Іван («Війт Заламейський» Педра Кальдерона),
- Урієль Акоста (в однойменній драмі Карла Ґуцкова),
- Хлестаков («Ревізор» Миколи Гоголя),
- Яґо («Отелло» Вільяма Шекспіра),
- Франц Моор («Розбійники» Фрідріха Шіллера),
- Шалапут (в однойменному фарсі К. Ілінського) та інші.
Як режисер поставив понад 240 вистав, у тому числі 160 драматичних творів, 15 опер, 50 оперет і близько 10 сцен у «Театрі Мініатюр».
- Західно-європейський репертуар:
- «Загибель Надії» (Г. Геерманса),
- «Примари» (Г. Ібсена),
- «Романтичні» (Е. Ростана),
- «Хвилі моря й любови» (Ф. Ґрільпарцера),
- «Вільгельм Телль» (Ф. Шіллера) та інші;
- опери:
- «Жидівка» (Ш. Галеві),
- «Мадам Батерфляй» (Д. Пуччіні),
- «Кармен» (Ж. Бізе),
- «Травіата» (Дж. Верді),
- «Фавст» (Ш. Ґуно),
- «Казки Гофмана» (Ж. Оффенбаха),
- «Продана наречена» (Б. Сметани),
- «Галька» (С. Монюшка) та інші;
- оперети:
- «Баядерка», «Маріца» (І. Кальмана),
- «Кльокльо» (Ф. Легара) та інші.
Переклав понад 50 драматичних творів і лібретто опер зі світової літератури. Залишив спогади.
Родинні зв'язки
Дружина Софія-Кароліна. Діти Ярема (1903), Михайло (1904), Стефанія (1910) та Софія (1921).
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 183. —
- Рудницький М. Визначний український артист // Кандидат у депутати Верховної Ради УРСР Йосиф Дмитрович Стадник / Вільна Україна. — 1940. — 4 бер.
- Медведик П., Миськів В., Іванко Н. (укладачі). Театральна Тернопільщина… — С. 65.
Джерела
- Васильєва Н. Ф., Корнієвська О. В. Стадник Йосип Дмитрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 781. — .
- Стадник Йосип // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Медведик П., Миськів в., Іванко Н. (укладачі). Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с. — С. 65—66.
- Щербак Л. Стадники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 327–329. — .
- Стадник Йосип Дмитрович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 164—165.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 73.
- Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]: газета. — Київ, 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
- Стадник Йосип // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1830. — 1000 екз.
- Ведмідь (Шутка на 1 дію А. П. Чехова / переклав з російської мови Йосип Стадник). — Львів : вид. «Русалка», 1922.
Посилання
- Стадник Йосип Дмитрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 932.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo sip Josif Dmi trovich Sta dnik 18 bereznya 1876 1876 03 18 Valyava Peremishlskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina 8 grudnya 1954 1954 12 08 Lviv Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij galickij aktor rezhiser perekladach teatralnij diyach Deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya z 1940 roku Josip Dmitrovich StadnikNarodivsya18 bereznya 1876 1876 03 18 Valyava Peremishlskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer8 grudnya 1954 1954 12 08 78 rokiv Lviv Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR UNR Polska Respublika SRSRDiyalnistaktor rezhiser perekladach teatralnij diyachZakladDerzhavnij muzichno dramatichnij institut imeni M V LisenkaU shlyubi zStadnikova Sofiya AndriyivnaDitiYarema Mihajlo Stefaniya SofiyaIMDbnm0821185 Josip Dmitrovich Stadnik u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stadnik ZhittyepisDityachi ta shkilni roki proviv u Romanivci ta Velikih Birkah tut batko pracyuvav zaliznichnikom U 1890 1894 rokah navchavsya v Ternopilskij cholovichij uchitelskij seminariyi Tut 1894 pid chas gastrolej Lvivskogo ukrayinskogo teatru sklav iz Ivanom Rubchakom konkursni ispiti i vstupiv do teatru tovaristva Ruska besida v m Lvovi Zakinchiv polsku dramatichnu studiyu Konopka 1894 1913 u teatri tovaristva Ruska Besida u Lvovi z 1906 jogo rezhiser i direktor 19 sichnya 1902 roku odruzhivsya z Sofiyeyu Karolinoyu Muzhik Stechinskoyu 10 veresnya 1903 roku u nih narodivsya pershij sin Yarema 21 listopada 1904 roku narodzhennya drugogo sina Mihajla 20 veresnya 1910 roku narodzhennya dochki Stefaniyi 17 veresnya 1921 roku narodzhennya she odniyeyi dochki Sofiyi 1917 1918 aktor i rezhiser u Teatri Mikoli Sadovskogo v Kiyevi 1919 ocholyuvav Ukrayinskij Teatr ZOUNR u Stanislavovi i v Kam yanci Podilskomu 1921 1924 do 1923 r razom z O Zagarovim zaviduvav teatrom Ukrayinskoyi Besidi u Lvovi Piznishe ocholyuvav rizni trupi i vlasnu Artistichne Turne 1939 1941 misteckij kerivnik Derzhavnogo Ukrayinskogo dramatichnogo teatru imeni Lesi Ukrayinki u Lvovi 24 bereznya 1940 roku obranij deputatom Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya po Radehivskomu viborchomu okrugu 332 Lvivskoyi oblasti 1941 u Lvivskomu opernomu teatri 1942 1944 ocholyuvav Pidkarpatskij teatr u Drogobichi 1944 1947 rezhiser Teatru miniatyur u Lvovi Represovanij po povernenni z zaslannya z Uglicha nad Volgoyu do Lvova nezabarom pomer 8 grudnya 1954 roku Sered uchniv Stadnika Mikola Bencal Amvrosij Buchma Yaroslav Gelyas Mar yan Krushelnickij Yevgen Kohanenko Les Kurbas ta inshi Tvorchij dorobokJosip Stadnik bagatogrannij aktor zigrav ponad 130 rolej u riznih zhanrah dramaturgiyi Jogo aktorskimi shedevrami buli Garpagon i Tartyuf Skupar Tartyuf Zhana Batista Molyera Ivan Vijt Zalamejskij Pedra Kalderona Uriyel Akosta v odnojmennij drami Karla Guckova Hlestakov Revizor Mikoli Gogolya Yago Otello Vilyama Shekspira Franc Moor Rozbijniki Fridriha Shillera Shalaput v odnojmennomu farsi K Ilinskogo ta inshi Yak rezhiser postaviv ponad 240 vistav u tomu chisli 160 dramatichnih tvoriv 15 oper 50 operet i blizko 10 scen u Teatri Miniatyur Zahidno yevropejskij repertuar Zagibel Nadiyi G Geermansa Primari G Ibsena Romantichni E Rostana Hvili morya j lyubovi F Grilparcera Vilgelm Tell F Shillera ta inshi operi Zhidivka Sh Galevi Madam Baterflyaj D Puchchini Karmen Zh Bize Traviata Dzh Verdi Favst Sh Guno Kazki Gofmana Zh Offenbaha Prodana narechena B Smetani Galka S Monyushka ta inshi opereti Bayaderka Marica I Kalmana Kloklo F Legara ta inshi Pereklav ponad 50 dramatichnih tvoriv i libretto oper zi svitovoyi literaturi Zalishiv spogadi Rodinni zv yazkiDruzhina Sofiya Karolina Diti Yarema 1903 Mihajlo 1904 Stefaniya 1910 ta Sofiya 1921 PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 183 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Rudnickij M Viznachnij ukrayinskij artist Kandidat u deputati Verhovnoyi Radi URSR Josif Dmitrovich Stadnik Vilna Ukrayina 1940 4 ber Medvedik P Miskiv V Ivanko N ukladachi Teatralna Ternopilshina S 65 DzherelaVasilyeva N F Korniyevska O V Stadnik Josip Dmitrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 781 ISBN 978 966 00 1290 5 Stadnik Josip Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Medvedik P Miskiv v Ivanko N ukladachi Teatralna Ternopilshina Bibliografichnij pokazhchik Ternopil Pidruchniki i posibniki 2001 264 s S 65 66 ISBN 966 562 435 0 Sherbak L Stadniki Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 327 329 ISBN 978 966 528 279 2 Stadnik Josip Dmitrovich oblikova kartka deputata Verhovnoyi Radi URSR CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 5 ark 164 165 Spisok deputativ Verhovnoyi Radi URSR pershogo sklikannya obranih 26 chervnya 1938 roku CDAVO Ukrayini f R 1 op 31 spr 2 ark 73 Spisok deputativ obranih u Verhovnu Radu URSR Visti Rad deputativ trudyashih URSR gazeta Kiyiv 1940 72 5861 28 bereznya S 1 Stadnik Josip Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1830 1000 ekz Vedmid Shutka na 1 diyu A P Chehova pereklav z rosijskoyi movi Josip Stadnik Lviv vid Rusalka 1922 PosilannyaStadnik Josip Dmitrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 932 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi