Зі́рне (також Зорно[]) — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 2840 осіб. Раніше було центром Зірнянської сільської ради.
село Зірне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Громада | Березнівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56060030180024700 |
Основні дані | |
Населення | 2840 |
Площа | 2,2 км² |
Густота населення | 1153,18 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34609 |
Телефонний код | +380 3653 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 170 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34630, Рівненська обл., Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, буд.6 |
Карта | |
Зірне | |
Зірне | |
Мапа | |
Зірне у Вікісховищі |
Промисловий (спиртовий та торфобрикетний заводи) та культурний (будинок культури, бібліотека) центр.
Великий дендропарк — Зірненський парк. В селі є середня школа (426 учнів), та 5 закладів громадського харчування (серед них «Берізка», «Родина», «Мрія», «Чарівниця», та «Любисток».
Історія
З XIX століття до 1939 року
Історія населеного пункту Зірне починається в другій половині XIX століття. Саме тоді у спадок від одного з найбільших землевласників Волині Михайла Коржанівського переходять навколишні землі до Михайла Малинського, що був одружений з його близькою родичкою. На території Березнівського району Малинський володів 18 тисячами десятин лісу і 700 десятинами орної землі. В 70-х роках XIX століття неподалік від Березного Михайло закладає новий маєток. Його назву пов'язують з іменем сина Зурена, що загинув в молодому віці. Ця назва закріпилось за новим маєтком, а потім і населеним пунктом перейменована на Зірне. Місцевість була вибрана не дуже вдало — близьке болото в урочищі Гало, знижені, перезволожені. Поступово було зведено будівлі для обслуги, управителя палацу Малинських, електростанція, генератор якої приводила в рух парова машина, господарський двір для худоби, склад для насіневого зерна, конюшня. Для забезпечення маєтку водою, споруджується водонапірна вежа, яка збереглася і працює донині. Окрасою маєтку стала прекрасна будівля триповерхового палацу з пробкового дерева, що був зведений у стилі модерн. Місцеві жителі дивувалися красі палацу — інтер'єри його 44 кімнат були вишукано оздоблені дзеркалами, хрустальними люстрами, паркетною підлогою на свинцевій основі, кахельними грубками, для опалення, на вікнах висіли важкі гардини, всюди висіли картини. Перекази доносять деякі подробиці цього будівництва — матеріали возили з-за кордону, тисячі селян вимощували возами болотисту місцевість, осушували за допомогою вручну проритих каналів. Залишки їх ще й зараз подекуди збереглися в селі. Малинський для осушення земель його маєтку запросив так звану «Західну експедицію з осушення боліт», якою керував відомий геолог І. І. Жилінський. З 1874 по 1897 роки експедиція працювала на території Прип'ятського Полісся. У складі експедиції працювали відомі вчені - ґрунтознавці О. П. Карпінський, В. В. Докучаєв, О. І. Волков, Г. І. Танфільєв, що вели ґрунтознавчі і геоботанічні наукові дослідження.
В кінці XIX століття біля мастку закладається прекрасний парк площею 17 га. Керував спорудженням парку садівник Вольський. Парк був спланований зі смаком, наймані робітники висадили біля сотні порід дерев, деякі привезено з-за кордону, розбиті доріжки, що освітлювались карбідними ліхтарями, викопано три ставки, у яких розводили рибу, прогулювались на човнах, відпочивали в літній альтанці на острівку, насипаному посеред найбільшого ставка біля палацу. Неподалік ставка знаходився звіринець, подалі невелика художня майстерня, де любив працювати нащадок Михайла Малинського Емануель. З західної сторони парк обнесений був цегляною огорожею з воротами зі сторони Березного і хвірткою до господарського двору. Решта парку обгороджена дощатим парканом. В'їзд і сам парк охороняла неозброєна охорона. І до сьогодні збереглися віковічні ялини, сосна Веймутова. модрини, кедри, навесні повсюду цвіте жасмин. Особливо багато в парку кленів, які багряно горять щоосені своїм листям, встеляючи стару бруковану алею і навіюють легенду про палке кохання молодої пари Малинських: Емануеля та Анни. Молода дружина попросила у дарунок …. осінь. Справжнє кохання творить дива і незабаром почалося будівництво зеленої казки. Так справжнє кохання створило це зелене диво, що вже більше ста років милує своєю красою у всі пори року.
В 1905 році з Березно переноситься невелика ґуральня, яка працювала сезонно 2-3 місяці на власній сировині. В основному використовували для виробництва спирту-сирцю картоплю і ячмінь для солоду. Готову продукцію відправляли на станцію Малинськ, Поліської залізниці, у бочках кіньми, а звідти до Львова. Працювало 5-6 робітників під керівництвом гужеляна поляка Гедза. Потужність ґуральні в 1907 році склала 26 000 відер за ціною 25000 рублів. Виробництво щороку збільшувалось і вже в 1915 році працювало 44 робітники. Ґуральня мала парову машину французького виробництва, яка працювала на дровах, а потім і на місцевому торфі. Фільварок Малинський розташував на найкращих в околицях землях. На 14 жовтня 1924 року у володіннях Малинського в Зурному було 302 десятини орної землі і 32 постійні робітники. Для них в маєтку побудували 6 робітничих бараків на 4 сім'ї кожний, один з них був двоповерховий. Господарський двір і 199 десятин землі розташовувались в урочищі Чорнило. Обслуговувало його 8 робітників з управляючим Лясотою. Малинський після смерті своєї дружини рідко став з'являтися в своєму родовому мастку. Весь свій час, проводив за кордоном. До 1920-х років управителем маєтку був Міхал Ястжембовський. а потім Береювський. Контора управителя разом з бухгалтерією і касою переїжджає з середини 20-х в Зурно. Для сезонних робіт наймались постійно жителі навколишніх сіл ї хуторів: Білки, Чорнила. Занакоту, Полиці, Чагарів. Постійно працюючі робітники отримували крім платні безкоштовно дрова, без оплати проживали в квартирах, випасали свою худобу разом з панською, могли отримати після одруження дерево на будівництво і землі до 5 десятин безкоштовно. При маєтку працювали ковалі, шорники, стельмахи. Кузня була неподалік ґуральні, ковалями були Юзеф Жилінський та Євген Кржицький. Фільварок мав два фруктові сади — менший в Зурному і 25 гектарний в Чорнилі, оранжерею, де цілий рік вирощували квіти, огород і ягідник. З 1925 року для потреб польської армії почали вирощувати коней. Це була вигідна справа — бойовий кінь коштував 1000—1200 злотих, коли робочий тільки 80-120. За рік продавали 5-8 скакунів на аукціонах в Луцьку. Цим займався Володимир Дзендзеловський. Після Ризького миру березня 1921 року наші землі відійшли до Речі Посполитої. На території Березнівського району була побудована потужна залізобетонна лінія оборони по Случі і далі по Горині. В маєтку до 1939 року стояв ескадрон Польської охорони пограничней, звідки вони виходили на бойове чергування кордону.
Період 1939—1941 рр.
17 вересня 1939 р. принесло нашому краю зміну влади. 4 грудня 1939 року створена Рівненська область, а територія нинішнього Березні вського району ввійшла до Костопільського. Рішенням Костопільської повітової ради депутатів трудящих у пана Малинського було націоналізовано електростанцію, водокачку, спиртзавод, а також всі поміщицькі землі та ліси: за даними Рівненського обласного державного архіву 7б0 га. На землях маєтку в 1940 році створено колгосп їм. 17 вересня, який очолив Євтушок Сильвестр Миронович. Тоді ж створено МТС, директором якої був Кончаков.
Село в часи Другої світової війни
Окупація нашого села відбулася 6 липня 1941 р. Німці не спішили ліквідовувати такий «винахід» Сталіна як колгоспи. Вони були зручною формою викачування ресурсів як для радянської влади, так і для німецького режиму. На землях маєтку Малинського було створене одне з трьох в районі німецьке державне господарство, управляючим якого був виходець із Дубного. З навколишніх хуторів окупанти зібрали худобу і розмістили в панському корівнику (нинішній зерносклад). Доглядали худобу жителі, які на той час проживали в Зірному в робітничих квартирах. Постійних робітників було чоловік 7-10. Також німці за допомогою примусових робітників, яких на роботу визначав староста з кожного господарства, засівали колишні панські поля, в основному житом і вівсом. В районі вулиці Висоцького розмішувався город, завідувачем якого був Тихон Никитюк. Влітку 1942 року на роботі в городі німці використовували з березнівського гетто євреїв, аж до їхнього розстрілу в серпні 1942 року. В розпорядженні господарства було 2 трактори, один із них залишився від попередньої МТС, його не встигли евакуювати і покинули в районі села Теклівка. В період окупації для потреб Вермахту працював і спиртзавод. В грудні 1942 р. на господарство здійснили напад партизани. Вони побили охорону господарського двору, забрали їх із собою і вивезли всю худобу. Також вивезли із спиртзаводу спирт.
В 1942 році почався набір молоді на роботу в Німеччину. Бували сутички із поляками. В справжню різанину вилилось українсько-польське протистояння в роки війни. Польські і українські народи стали заручниками, як гітлерівської політики, так і польської. Німці, проводячи свої акції проти бандерівців, завжди використовували польських поліцаїв. З метою роздмухати українсько-польську ворожнечу, вся допоміжна поліція Березного, у кількості 200 чоловік, була виключно з місцевих поляків. В польській колонії Липники діяв загін самооборони. Виходило, що українців на своїй землі вбивали поляки. Другою причиною стали політичні цілі поляків — вони розглядали наші землі, як частину Речі Посполитої і розгорнули масовий національно-визвольний рух. У відповідь бандерівці без розбору вбивали місцевих поляків, які жили в колонії Липники і в навколишніх хуторах. Робили їх німці разом з польськими поліціянтами. В січні 1943 року запалали хати українців. Біля хутора Чорнило були спалені господарства членів організації братів Тодоха. Неподалік спалили Хотинців (вуличне). 5 лютого запалав Занакот. Вершиною українсько-польського протистояння стало знищення польської колонії Липники. 25 березня 1943 році вночі колонія була оточена військами УПА і спалена, а жителів було вбито. З'являлися на хуторі Занакот і ковпаківці. Під час свого перебування в районі вони влітку 1943 року зробили засідку в селі Яблуне і перебили німецький обоз разом з українцями-їздовими. В урочищі «Дражня» пограбували продовольчий склад УПА, а в Занакоті реквізували коней. Повторно червоні партизани з'явилися в селі 8 січня 1944 р. За цегляним парканом парку, польська поліція влаштувала засідку і зустріла радянських партизан шквальним вогнем. З боку останніх було дуже багато вбитих, але це був їх останній бій. Внаслідок проведення Житомирсько-Бердичівської операції військами 181-ї стрілецької і 121-ї гвардійської стрілецької дивізії, командуючі генерали О. А. Сараєв і Л. Д. Червоній спільно з партизанськими з'єднаннями І. І. Шитова та С. Ф. Малікова відвоювали Березне, а разом і Зірне від нацистських окупантів. Повернення Червоної Армії не принесло миру і спокою. Бандерівський рух не склав зброї, а повернув її проти окупаційної радянської влади і її політики. Кривава різанина і вбивства розпочалися з новою силою. Матеріальні збитки від німецького панування склали 200000 крб., повністю спалено хутір Чорнило, руїни села Зірне становили 10 % , 80 чоловік вивезено до Німеччини, 8 чоловік загинуло в бою, 4 — померло від ран, 4 - пропали безвісти. Вже в 1944 році була проведена масова, майже суцільна мобілізація в ряди Червоної Армії, а тих, що ухилилися всілякими способами, потім залучили до примусової відбудови і роботи в народному господарстві.
Інфраструктура
На початку квітня 2019 року в селі було відкрито другу в області амбулаторію за програмою “Доступна медицина”.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2 538 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,25 % |
російська | 0,71 % |
вірменська | 0,04 % |
Персоналії. Видатні постаті
- Андрушко Людмила Миколаївна — український мистецтвознавець.
- Пашинський Сергій Володимирович — український політик. Народний депутат України чотирьох скликань, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
- Романюк Віктор Миколайович — народний депутат України VIII-го скликання, український громадський та політичний діяч. Член МДО «Депутатський контроль».
Емануель Малинський
Емануель (повне ім'я Марек Емануель Віт) Малинський народився в Страсну П'ятницю 26 березня 1875 року в с. Зурному Ровенського повіту на Волині. Мати Еманкеля — баронеса Аннетт (Анна) фон Врангель, родом із Курляндії з аристократичної родини. Батько — дубенський маршалок Михайло Малинський. Великі зв'язки батька і матері відкрили можливість отримання освіти в кращих закладах Європи — від католицької школи в Санкт-Петербурзі до університету в Лондоні. Він займався кінним спортом, тенісом, прекрасно стріляв та займався фехтуванням мечем. На освіту Емануеля великий вплив мав дядько Джон II граф Малинський, відомий у Франції літератор, який вів дружбу з королівською родиною. І після його смерті в 1903 році отримує статус графа, бо був його єдиним спадкоємцем. Спадок дядька, оцінений у 2,5 млн рублів, відкрив нові перспективи перед Емануелем Малинським. До Першої світової війни граф Малинський проживав на знаменитій паризькій авеню дю Буа де Булонь і його будинок було змодельовано з королівського Версалю. З 1904 року Емануель Малинський організовує низку престижних фехтувальних турнірів, засновує нагороду за стрільбу і вважається одним із ініціаторів обֹ’єднаних французьких шкіл фехтування. Був надзвичайно щедрою людиною, надавав фінансову допомогу храмам (в тому числі і православним), спортивним клубам, сирітським притулкам. Був другом Петра Столипіна, Сергія Вітте, мав доступ до імперераторського трону в Санкт-Петербурзі, Луї Барту, Чарльза де Ламбера, графа Йосипа Потоцького, піонерів авіації братів Райт, глави французьких авіаліній, поета і письменника Габриеля д'Аннунціо і Фердинанда Оссендовського, актриси Сари Бернар і балерини Клео де Мерод. В жовтні 1909 році Емануель у літаку типу «Райт», під керуванням графа де Ламберта, здійснює перший у світі успішний політ в якості пасажира і в цьому ж році починає навчання у першій в світі льотній школі, яку заснували брати Райт під керівництвом знаменитого Тіссандьє. 29 серпня 1910 році Емануель Малинський отримує сертифікат № 209 Аероклубу Франції на право керування власним літаком «Варшава» і стає одним із перших польських пілотів. 4 лютого 1911 року граф стає членом французького Аероклубу пілотів-авіаторів під № 354.В 1910 році він здійснив повітряний політ Етамп-Орлеан-Шартр-Етамп. Восени 1911-го — перший політ над Волинню, подолавши за несприятливих умов понад 400 км і досягнувши висоти близько 1000 метрів. Під час Першої світової війни Малинський, який вважався одним із кращих спеціалістів світової авіації, займається розробкою нових конструкцій літаків для авіакомпаній. В 1917 році бере участь в повітряних боях проти французької армії (член французького Аероклубу!). Після війни у 20-ті роки ХХ ст. ввійшов до приватної авіакомпанії, літав між Парижем і Лозанною, мав кілька приватних літаків. Завдяки міцному економічному та фінансовому становищу Емануель Малинський має змогу подорожувати по всьому світу. У справах бізнесу неодноразово відвідував Канаду і Сполученні Штати. У 1905 році Малинський протягом декількох місяців жив в Північній Америці, здійснивши авантюрну подорож зі східного узбережжя до Каліфорнії. Відвідав Нью-Йорк, Ніагарський водоспад в Північні Дакоті, штат Колорадо з унікальним каньйоном, вивчав життя мормонів у Солт-Лейк-Сіті, зустрічався з індіанцями в Айдахо, відвідав Портленд, Орегон, Сан-Франциско, Каліфорнію. На рубежі 1910—1911 років побував в Індії. У листопаді того ж року вирушив до Австралії. У 1913 році знову побував в Канаді, видвідавши Онтаріо, здійснив візит до Америки 1926 року. Помер Емануель Малинський, справжній польський аристократ, у швейцарські Лозанні у віці 63 роки 17 травня 1938 року.
Мартинов Парфен Трохимович
Народився 7 лютого 1915 року в с. Білка Березнівського району Рівненської області. Навчався у Білці в польській школі, закінчив чотири класи. З окупацією краю Радянською Армією був мобілізований на фронт в 1944 році. За роки служби бойовий шлях проліг з Білорусі до Берліна. Був два рази поранений у руку і легені. Потрапив у полон, але зумів вибратися з полону, і перейшовши лінію фронту, знову воював. Під час війни особливо запам'яталася переправа через Одер. Під час форсування загинуло багато радянських солдат. Війну закінчив в Берліні. З поверненням додому все життя працював в колгоспі імені Шевченка села Зірне.
Нагороджений медаллю «За відвагу».
Кондратович Олексій Терентійович
Народився в 1.04.1928 році в селі Яблунне Березнівського району Рівненської області. В 11 років закінчив 4 класи польської початкової школи. Після 1939 року, коли Радянська армія прийшла в західні області України, одним із перших був прийнятий в піонери. В 1944 році у віці 16 років пішов добровольцем на фронт. Брав участь у відвоюванні західних областей України. Служив у 108 стрілецькій дивізії 444 стрілецького полку рядовим бійцем танкового десанту. Визволяв місто Ковель. Після форсування річки Західний Буг, визволяв територію Польщі від нацистів. Брав участь у боях за визволення концтабору Тремблінки і власними очима бачив звірства нацистських нелюдів, де у п'яти свіжовиритих траншеях було виявлено 6 тисяч, в основному, радянських військовополонених замучених і розстріляних. Після форсування річки Нарва, почався наступ на Варшаву. 16 січня 1945 року при визволені Варшави поранений у праву ногу осколком німецької міни. Почався наступ на Німеччину. Форсував річку Одер, до кінця війни брав участь у окупації німецьких міст: Бреслау, Штеттін, Вольденбург, Дахау, Штральзуні, Зорау, Нойхамерира. Війна закінчилася для Олексія Терентійовича в 22 механізованій дивізії 80 механізованого полку, ле вони вели бої в 113 км. Від Берліна з військами есесівців і власівців. Там же в лісі їх застав День Перемоги. До їх приїхали представники американської армії. Бої закінчилися 21 червня 1945 року. Після чого Кондратович О. Т. служив на території Німеччини до 1950 року. 20 років Олексій Терентійович працював в Зірненському побуткомбінаті, 6 років учителем трудового навчання в Зірненській загальноосвітній школі. Нагороджений орденом «Вітчизняної війни», медалями: «За відвагу», «За визволення Варшави», Медаль «За победу над Германией» та інші.
Українське націоналістичне підпілля в роки Другої світової війни
Навколишні хутори були осередками українського національного руху ще за часів Речі Посполитої — на хуторі Полиці діяв осередок «Просвіти» під керівництвом Луцика Андрія, у Занакоті — український хор під керівництвом Драганчука Петра. Також хутір Занакот був центром визвольного руху — тут був створений осередок ОУН. Як Польщі, так і радянській владі українська «самостійність» була ні до чого. З початком 1940 року починаються репресії проти діячів визвольного руху Західної України і просто національно свідомих українців — вони становили реальну загрозу радянському пануванню. Навесні 1940 року Березнівський відділ НКВД провів арешти членів ОУН в Занакоті: Козлюка Андрія і Козлюка Стаха. Вони були заарештовані новою владою за свої переконання, адже якихось акцій проти нової влади не робили. Нічого не знайшли і під час ретельного обшуку їхніх господарств. Відбували вони ув'язнення в Дубнівський тюрмі. З приходом німців осередок ОУН почав розширюватися, до роботи залучали все нових і нових членів. Деякі сім'ї повним складом або були членами ОУН, або виконували різні доручення. Очолював осередок в роки окупації в Занакоті Козлюк Корній, молодшою сіткою опікувався Бецько Олексій. Активними членами мережі були Драганчук Густен, Новачок Тарас, Борейчуки Леонід і Григорій, Драганчук Петро, Луцики. Ситуація у відносинах з окупантами почала мінятися згодом. В 1942 році почався набір молоді на роботу в Німеччину. ОУН перешкоджало цьому. Проти членів ОУН і їхніх сімей початися масові акції. Робили їх німці разом з польськими поліціянтами. Як згадує член ОУН Симончук Олександр, самі німці не знали поіменно українських підпільників, адже навіть самі члени ОУН не знали про перебування в організації один одного, адже з самого початку виникнення мережі ОУН вона дотримувалась суворої конспірації, Він переконаний, що це справа рук місцевих поляків, які видавали українців німцям через своїх інформаторів, адже на наших землях поляки жили поруч з українцями. Опинився в організації і Симончук Олександр. Перебував спочатку в таборі, у лісі біля Хотиня. В повстанському таборі став зв'язковим — через хворобу ніг воювати в УПА не міг. Лісовими стежками носив донесення, або проводив повстанців теренами нашої місцевості. На Пасху 1943 року пішки вирушили до села Тростянець, там тоді був цілий партизанський край. Урочисто, після святкового богослужіння, що провів того дня батюшка з Моквина, прийняли присягу перед лавами повстанців. Людей було дуже багато, шеренги прикрашали жовто- блакитні українські прапори. Пробули там цілу весну 1943 року. Отримав псевдо «Сокіл». Брат Андрій, що був старший (1921 року народження) пішов разом з Борейчуком Леонідом в УПА. Андрій був у сотні Дубового, а Леонід очолив курінь УПА, мав псевдо «Стрибайло». Про розмах націоналістичного підпілля свідчить кількість його учасників — жителів хутора, які включені до Книги Пам'яті і Слави Волині. Крім учасників було багато співчуваючих. Все це свідчить, що місцеві жителі віддали перевагу боротьбі за самостійну Україну.
Післявоєнний період
1 лютого 1944 року було закінчено відбудову і запущено в роботу спиртзавод. 28 квітня 1945 року рішенням Березнівської районної ради відновлюється колгосп на базі колишнього поміщицького маєтку, отримавши ім'я Й. Сталіна. Все майно і землі маєтку передавались колгоспу. Першим головою колгоспу став Тимчук Семен Йосипович. На базі маєтку після війни відновила свою роботу Березнівська МТС, яка зайняла колишні приміщення конюшні та будинків управителя і прислуги Малинського. Директором МТС був Ткаченко Іван Григорович, що був направлений в село з Києва. Сюди ж в МТС направили значну частину механізаторів і спеціалістів середньої ланки із Східної України, так як більшість місцевого населення не тільки не мала відповідної професійної підготовки, а й будь-якої освіти. Матеріально-технічна база МТС в 40-х роках була низькою. Станція надавала послуги в основному з обмолоту хліба паровим локомобілем. Декілька стареньких тракторів не могли суттєво вплинути на механізацію колгоспного виробництва цілого району. Тут же була створена жіноча тракторна бригада, яку очолила Левчук Уляна. МТС після хрущовських реорганізацій в 1958 році переводять до райцентру, а техніка була продана колгоспам. В 1949 році ланка колгоспу у складі ланкової Чухрай Парасковії Федорівни і членів ланки Конєвої Марії Іванівни та Мацько Юлії Іллівни були одними з першими в області нагороджені урядовими нагородами за розвиток колгоспного будівництва — орденом Леніна і орденами Трудового Червоного прапора відповідно. Ланка зібрала рекордний в області врожай жита — 25, 22 ц/га. Це були не останні трудові здобутки колгоспників молодого господарства. Ланка Чухрай П. відзначилася в 1950 році вагомим врожаєм картоплі в 301,8 ц/га, свинарка Четвертак Т. С. добивалась в середньому по 17-22 поросяти на одну свиноматку, коли в середньому по району цей показник становив 2,6 поросяти. Трудові рекорди підхопили доярки колгоспу — Осипчук Ніна Микитівна та Марчук Уляна Оверківна. Вони також були відзначені високими урядовими нагородами: трудівниці були нагороджені орденом Леніна та орденом Трудового Червоного Прапора. Разом з ними найвищої урядової нагороди за звитяжну працю в розбудові соціалістичного господарства — ордена Леніна, був удостоєний і голова колгоспу Тимчук Семен Йосипович. В 1959 році відбулося укрупнення господарства — колгоспи Зірного і Теклівки було об'єднано і перейменовано в колгосп імені Шевченка. В березні 1971 року завідувачка ферми колгоспу Гоголь Наталія мала честь представляти район в складі обласної партійної організації на XXIV з'їзді КП України в Києві. Варто згадати і передовиків-механізаторів: Рожчука Павла Гордійовича, Сульжика Михайла Дмитровича. Марчука Дмитра Корнійовича, які неодноразово виходили переможцями районного соціалістичного змагання. Вони невтомною, тяжкою працею розбудовували господарство. Грошові прибутки колгоспу зростали з року в рік. Якщо в 1949 році вони становили 15 807 крб., то в 1958 році — 230 844 крб., а в 1963 році 309 871 крб. Прибутки направлялися в першу чергу на зміцнення матеріально-технічної бази колгоспу. Побудована на околиці села нова тваринницька ферма, в 1963 році став до ладу механізований кормоцех, польовий стан тракторної бригади, контора колгоспу, на кошти колгоспу збудовано сільський клуб. З року в рік збільшуються неподільні фонди колгоспу, що видно із наведеної таблиці; В 1949 році — 1867 крб. , в 1953 році — 12294 крб. ,в 1958 році — 286524 крб., в 1963 — 451170 крб.
Після війни відкрилась початкова школа, освіта була безкоштовна. Першим директором школи була Осипова. Школа розмістилася в приміщенні колишньої польської школи. Медсестра партизанського загону «Переможці» Д. Медвєдєва Камінська Ірина Генрихівна очолила фельдшерсько-акушерський пункт. Тут же був відкритий пологовий будинок. Розміщувалися вони в одному з робітничих бараків В колишній польській казармі запрацював клуб (зав.клубом Тихончук Володимир), сільська бібліотека (зав. бібліотекою Гайдук Галина). Розширювалася і кооперативна торгівля. Відкрито на території села два промтоварних та три продуктових магазини, до послуг жителів були шевська і кравецька майстерні. Товарообіг державної та кооперативної торгівлі в 1962 році становив 177 000 крб.. а в 1963 році — 238 000 крб.(22) В 1963 році розпочато будівництво приміщення комбінату побутових послуг, який задовольняв потреби людей аж до розпаду СРСР. Економічна криза 90-х років змусила його припинити роботу. В 1948 році створюються партійні організації в колгоспі і на спиртзаводі. Очолили їх Романенко Микола Гордійович та Шпарук Клим Корнійович. В 1960 році в парторганізації колгоспу нараховувалось 51 член та кандидат в члени КПРС. В 1949 році створено відповідно комсомольські осередки. Серед перших комсомольців села були Сімак Володимир, Романенко Люба. Іванчук Ганна, Горбань Ганна, Гоголь Микола та Ганна. Очолила комсомольську організацію Гайдук Галина Володимирівна (спогади Дмитрука). Щороку нарощувався випуск продукції на спиртзаводі. З закінченням відбудови на ньому постійно проходила реконструкція старого обладнання, яке працювало ще з початку XX ст. Від сезонного виробництва в роки Польщі завод перейшов на постійний випуск продукції. В 1960 році його реконструйовано в спирто-консервний комбінат. Потужність заводу в 1961 році сягнула 42000 декалітрів спирту на рік. На заводі працює 110 робітників. В 60-х роках завершено електрифікацію заводу і села. Вік пари закінчився, старенька парова машина французького виробництва назавжди відійшла в історію, В 1947—1948 роках на болоті, в урочищі Гало, на західній околиці села, починається промислове добування торфу, як палива для Зірненського спиртзаводу і Моквинської паперової фабрики. Для доставки торфу будується вузькоколійна залізнична дорога Зірне- Моквин. За основу була взята вузькоколійка Березне-Моквин (Костопільського району), яку демонтували після серії підривів її бандерівським підпіллям. Для транспортування торфу використовували паровози. Машиністами були Колос Микола. Добування торфу з року в рік зростало і за рахунок використання машин, і через зростаючу потребу його як побутового палива для населення цілого району. Очолював це виробництво Кішман … Торфовиробництво проіснувало аж до початку 70-х років і було згорнуте через будівництво торфобрикетного заводу, який випускав уже більш ефективне паливо. Наявність промислової виробничої бази, організація одного з перших в області колективного господарства, а також близькість до районного центру зумовили швидке зростання кількості населення і забудову села. Саме друга половина XX століття і була визначальною для цього процесу. Якщо після війни постійних жителів, які були робітниками маєтку, було декілька десятків, то станом на 15 січня 1959 року загальна чисельність населення становила вже 1890 чоловік, в 1963 році населення збільшилося до 1978 чоловік, а кількість дворів сягнула 446. Тільки за 1962-63 роки в селі було зведено 35 житлових будинків. Процес збільшення кількості населення пришвидшився після початку кампанії ліквідації так званих неперспективних сіл в другій половині 50-х років. Він тривав не тільки в хрущовську епоху, а й продовжувався за часів керівництва державою Л. І. Брежнєва в 60-80-ті роки. Закінчилося все тим, що навколишні хутори Занакот, Чорнило, Очеретянка та інші зникли з адміністративної карти України. Цей процес здійснювали через насильство над людьми: викорчовували біля обійсть сади, розорювали присадибну ділянку по самі господарські будівлі, закривали школи, укрупнили і ліквідували колгоспи, не підводили електрики і доріг. Після цих «експериментів» влади нічого не залишалося як покидати свою малу батьківщину і будуватись в селі.
Культура
Бібліотека
Перша бібліотека була заснована близько 1952 року. Знаходилося її приміщення в колишніх польських казармах. Першим бібліотекарем була Гайдук Галина Володимирівна. Гайдук Г. В. 38 скликань підряд обиралася депутатом сільської ради. Була обрана народним засідателем районного суду, головою адмінкомісії сільської ради, членом виконкому сільської ради, активна учасниця художньої самодіяльності, членом правління колгоспу ім. Шевченка. Освіта — Дубенське культурно освітнє училище.
В 1957 році було побудоване нове приміщення сільського будинку культури і туди ж перенесена сільська бібліотека В 1972 році бібліотека обслуговувала 2 села: Зірне та Теклівку, у яких проживало 2157 чоловік із них дорослого населення 1547 чол. Бібліотека обслуговувала 1086 читачів, із них — 320 дітей Бібліотечний фонд становив 12296 книг, зокрема: 2352 — суспільно-політичної; 404 — природничої; 178 — технічної; 836 — сільськогосподарської; 7649 — художньої; 443 — дитячої. Надходження книг було централізоване. Крім цього бібліотека в 1972 році за кошти з культфондів місцевого колгоспу придбала літератури на суму 225 крб (карбованців) та телевізор «Берізка». З 13 лютого 1973 — по 01 жовтня 1998 року бібліотекою у Зірненській тоді восьмирічній школі завідувала бібліотекою Мельник Галина Адамівна. Проводила у школі різноманітні заходи для зацікавлення дітей книгою, брала участь у республіканському огляді-конкурсі на найкраще збереження навчальної книги і була нагороджена почесною грамотою міністерства освіти Української РСР (6 листопада 1987 року) за активну участь і досягнуті успіхи. В 1976 бібліотеку перенесли в новопобудоване приміщення, де знаходилася контора колгоспу ім. Шевченка та сільська рада. Вона займала 3 кімнати. З 1978—1989 роки в бібліотеці працювали вже 2 працівники Гайдук Г. В. та Окерешко Людмила Василівна. Окерешко Л .була активною учасницею художньої самодіяльності.
З 1991 року в бібліотеці працювали Тимощук Марія Володимирівна, Калініченко Алла Адамівна (1993—1995), Ленчинець Віта. З 1997 року в сільському абонементі на посаді бібліотекаря працює Саванчук Валентина Василівна. Восени 2014 року Саванчук В. В. брала участь у фото конкурсі «Читати усюди». 22 роки співала у районному народному хорі «Богуш», була депутатом сільської ради, головою адмінкомісії, брала активну участь громадському житті села. Освіта вища. Закінчила Житомирський сільськогосподарський інститут за спеціальністю зооінженер, проходила курси керівних кадрів у Рівненському інституті удосконалення кадрів. З 10 жовтня 1998 по 2002 рік бібліотекарем шкільного абонементу працює Гаврилюк Галина Олексіївна. В 2002 році згідно рішення Рівненської обласної ради відбулося об'єднання сільської бібліотеки із шкільною. Бібліотека стала називатися Публічно-шкільна бібліотека філія № 27 КЗ «Березнівської ЦСПШБ» і займає одну кімнату в приміщенні сільської ради та одну кімнату в школі. На час 2015 року фонд бібліотеки нараховував: шкільний абонемент 12384 примірників літератури, з них: 7047 підручників та 12 журналів, а також 32 електронних ресурси. Сільський абонемент 6945 примірників літератури. З них: 93 журналів, 8 електронних носіїв. Об'єднання бібліотек дало змогу якісніше обслуговувати читачів, особливо школярів. Працівники бібліотеки проводять різноманітні заходи, зустрічі з цікавими людьми, почали ефективніше працювати клуби за інтересами «Казкарик» в школі, та «Умілі ручки» в приміщенні сільської бібліотеки.
Працівниками бібліотеки практикується книгоношення. Працюємо з різними категоріями користувачів. Беремо активну участь в художній самодіяльності. В бібліотеці постійно проводяться виставки робіт місцевих майстрів. В 2003 році за рахунок спонсорських коштів було придбано 139 книг на суму 1000 грн. З 02 січня 2003 по жовтень 2011 року обов'язки завідувачки бібліотеки виконувала Пономаренко Світлана Анатоліївна.
Яка активно організовувала роботу масових заходів: акції, конкурси. Світлана Анатоліївна нагороджена: почесною грамотою управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації за перемогу в обласному етапі Всеукраїнської акції «Живи книго!», грамотами: начальника відділу освіти (за І місце у районному огляді-конкурсі на найкраще збереження навчальної книги «Живи книго!»), відділу культури Березнівської районної державної адміністрації. Брала активну участь у художній самодіяльності школи, була учасником шкільного хору.
З 2011 по серпень 2013 року бібліотекою завідувала Коваль Наталія Віталіївна (освіта вища) Яка організовувала роботу гуртка «Казкарик», «Книжкова лікарня». В 2013 році працівники бібліотеки взяли участь в конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до інтернету» започаткований Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми «Бібліоміст» для українських публічних бібліотек і стала переможцем. Відповідно до проекту бібліотека отримала: 3 комп'ютери, принтер, сканер. Згідно умов конкурсу 1 комп'ютер для бібліотеки закупила Зірненська сільська рада, яку очолює Старінській Віталій Сергійович. І завдяки сільському голові жителі нашого села отримали безкоштовний доступ до мережі Інтернет, який оплачує сільська рада.
В грудні 2013 року відбулося урочисте відкриття пункту безкоштовного доступу до мережі інтернет.
З серпня 2013 року в шкільному абонементі на посаді завідувачки бібліотеки почала працювати Чабан Ольга Миколаївна В 2014 році бібліотекар Саванчук В.В пройшла трьохмодульне навчання на базі Рівненської державної обласної бібліотеки.
В бібліотеці користувачі мають можливість безкоштовного доступу до Інтернет, провести цікаве дозвілля, отримати нові знайомства, мати безперервну самоосвіту. Сучасні користувачі бібліотеки мають змогу прийти в бібліотеку і отримати те, що їх цікавить. За допомогою мережі Інтернет користувачі мають можливість користуватися електронною поштою, Скайпом, робити замовлення в інтернет-магазинах, мати доступ до необмежених ресурсів мережі Інтернет. Публічно-шкільна бібліотека стала справжнім центром життя громади, а працівники бібліотеки мають змогу проводити різноманітні заходи пов'язані з використання інноваційних технологій, формувати власні електронні ресурси, представляти бібліотеку у соціальних мережах.
27-29 травня 2014 р. Чабан О. М. брала участь у Літній школі молодих бібліотекарів «Сучасна бібліотека: нові можливості для молоді» і отримала сертифікат Рівненського обласного відділення УБА та Рівненської обласної бібліотеки для молоді.
Бібліотекарем Саванчук В. В. створено блог «Історичне Zirne», у якому висвітлена історія села та його сучасність. Створено сторінку бібліотеки в Контакті. В 2015 році Саванчук В. В.взяла участь у акції «100 000 книг для сільської бібліотеки» від Фонду Дарини Жолдак, у якій перемогла і отримала приз для бібліотеки — 100 кг книг.
Музичні колективи
У селі діє сімейний жіночий (сестри та їх дочки) ансамбль «Родина», у репертуарі якого близько півсотні пісень. З 2012 року колектив почав працювати під керівництвом досвідченого музиканта і композитора Володимира Козака.
Див. також
Примітки
- Бухало, Олексій (11 липня 2017). . BBC Україна. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- Юрій Довгалюк. Зірне: сторінки історії // Надлучанський вісник. — 21 травня 2013. — № 67—68 (9715—9716). — С. 4—5.
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 3 квітня 2019. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
- «Родина» славить Україну [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.], «Сільські Вісті» від 31 жовтня 2013 року № 128 (19021)
Посилання
- Облікова картка с. Зірне. Верховна Рада України. оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
- Зірне [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.]. «Украина Инкогнита»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zi rne takozh Zorno utochniti selo v Ukrayini u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 2840 osib Ranishe bulo centrom Zirnyanskoyi silskoyi radi selo ZirneKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Bereznivska miska gromadaKod KATOTTG UA56060030180024700Osnovni daniNaselennya 2840Plosha 2 2 km Gustota naselennya 1153 18 osib km Poshtovij indeks 34609Telefonnij kod 380 3653Geografichni daniGeografichni koordinati 50 58 31 pn sh 26 43 05 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 170 mMisceva vladaAdresa radi 34630 Rivnenska obl Rivnenskij rajon m Berezne vul Kiyivska bud 6KartaZirneZirneMapa Zirne u VikishovishiPalac pana Malinskogo s Zirne Promislovij spirtovij ta torfobriketnij zavodi ta kulturnij budinok kulturi biblioteka centr Velikij dendropark Zirnenskij park V seli ye serednya shkola 426 uchniv ta 5 zakladiv gromadskogo harchuvannya sered nih Berizka Rodina Mriya Charivnicya ta Lyubistok IstoriyaVikopirovka z karti s Zirne 60 ti roki XIX st Z XIX stolittya do 1939 roku Istoriya naselenogo punktu Zirne pochinayetsya v drugij polovini XIX stolittya Same todi u spadok vid odnogo z najbilshih zemlevlasnikiv Volini Mihajla Korzhanivskogo perehodyat navkolishni zemli do Mihajla Malinskogo sho buv odruzhenij z jogo blizkoyu rodichkoyu Na teritoriyi Bereznivskogo rajonu Malinskij volodiv 18 tisyachami desyatin lisu i 700 desyatinami ornoyi zemli V 70 h rokah XIX stolittya nepodalik vid Bereznogo Mihajlo zakladaye novij mayetok Jogo nazvu pov yazuyut z imenem sina Zurena sho zaginuv v molodomu vici Cya nazva zakripilos za novim mayetkom a potim i naselenim punktom perejmenovana na Zirne Miscevist bula vibrana ne duzhe vdalo blizke boloto v urochishi Galo znizheni perezvolozheni Postupovo bulo zvedeno budivli dlya obslugi upravitelya palacu Malinskih elektrostanciya generator yakoyi privodila v ruh parova mashina gospodarskij dvir dlya hudobi sklad dlya nasinevogo zerna konyushnya Dlya zabezpechennya mayetku vodoyu sporudzhuyetsya vodonapirna vezha yaka zbereglasya i pracyuye donini Okrasoyu mayetku stala prekrasna budivlya tripoverhovogo palacu z probkovogo dereva sho buv zvedenij u stili modern Miscevi zhiteli divuvalisya krasi palacu inter yeri jogo 44 kimnat buli vishukano ozdobleni dzerkalami hrustalnimi lyustrami parketnoyu pidlogoyu na svincevij osnovi kahelnimi grubkami dlya opalennya na viknah visili vazhki gardini vsyudi visili kartini Perekazi donosyat deyaki podrobici cogo budivnictva materiali vozili z za kordonu tisyachi selyan vimoshuvali vozami bolotistu miscevist osushuvali za dopomogoyu vruchnu proritih kanaliv Zalishki yih she j zaraz podekudi zbereglisya v seli Malinskij dlya osushennya zemel jogo mayetku zaprosiv tak zvanu Zahidnu ekspediciyu z osushennya bolit yakoyu keruvav vidomij geolog I I Zhilinskij Z 1874 po 1897 roki ekspediciya pracyuvala na teritoriyi Prip yatskogo Polissya U skladi ekspediciyi pracyuvali vidomi vcheni gruntoznavci O P Karpinskij V V Dokuchayev O I Volkov G I Tanfilyev sho veli gruntoznavchi i geobotanichni naukovi doslidzhennya V kinci XIX stolittya bilya mastku zakladayetsya prekrasnij park plosheyu 17 ga Keruvav sporudzhennyam parku sadivnik Volskij Park buv splanovanij zi smakom najmani robitniki visadili bilya sotni porid derev deyaki privezeno z za kordonu rozbiti dorizhki sho osvitlyuvalis karbidnimi lihtaryami vikopano tri stavki u yakih rozvodili ribu progulyuvalis na chovnah vidpochivali v litnij altanci na ostrivku nasipanomu posered najbilshogo stavka bilya palacu Nepodalik stavka znahodivsya zvirinec podali nevelika hudozhnya majsternya de lyubiv pracyuvati nashadok Mihajla Malinskogo Emanuel Z zahidnoyi storoni park obnesenij buv ceglyanoyu ogorozheyu z vorotami zi storoni Bereznogo i hvirtkoyu do gospodarskogo dvoru Reshta parku obgorodzhena doshatim parkanom V yizd i sam park ohoronyala neozbroyena ohorona I do sogodni zbereglisya vikovichni yalini sosna Vejmutova modrini kedri navesni povsyudu cvite zhasmin Osoblivo bagato v parku kleniv yaki bagryano goryat shooseni svoyim listyam vstelyayuchi staru brukovanu aleyu i naviyuyut legendu pro palke kohannya molodoyi pari Malinskih Emanuelya ta Anni Moloda druzhina poprosila u darunok osin Spravzhnye kohannya tvorit diva i nezabarom pochalosya budivnictvo zelenoyi kazki Tak spravzhnye kohannya stvorilo ce zelene divo sho vzhe bilshe sta rokiv miluye svoyeyu krasoyu u vsi pori roku V 1905 roci z Berezno perenositsya nevelika guralnya yaka pracyuvala sezonno 2 3 misyaci na vlasnij sirovini V osnovnomu vikoristovuvali dlya virobnictva spirtu sircyu kartoplyu i yachmin dlya solodu Gotovu produkciyu vidpravlyali na stanciyu Malinsk Poliskoyi zaliznici u bochkah kinmi a zvidti do Lvova Pracyuvalo 5 6 robitnikiv pid kerivnictvom guzhelyana polyaka Gedza Potuzhnist guralni v 1907 roci sklala 26 000 vider za cinoyu 25000 rubliv Virobnictvo shoroku zbilshuvalos i vzhe v 1915 roci pracyuvalo 44 robitniki Guralnya mala parovu mashinu francuzkogo virobnictva yaka pracyuvala na drovah a potim i na miscevomu torfi Filvarok Malinskij roztashuvav na najkrashih v okolicyah zemlyah Na 14 zhovtnya 1924 roku u volodinnyah Malinskogo v Zurnomu bulo 302 desyatini ornoyi zemli i 32 postijni robitniki Dlya nih v mayetku pobuduvali 6 robitnichih barakiv na 4 sim yi kozhnij odin z nih buv dvopoverhovij Gospodarskij dvir i 199 desyatin zemli roztashovuvalis v urochishi Chornilo Obslugovuvalo jogo 8 robitnikiv z upravlyayuchim Lyasotoyu Malinskij pislya smerti svoyeyi druzhini ridko stav z yavlyatisya v svoyemu rodovomu mastku Ves svij chas provodiv za kordonom Do 1920 h rokiv upravitelem mayetku buv Mihal Yastzhembovskij a potim Bereyuvskij Kontora upravitelya razom z buhgalteriyeyu i kasoyu pereyizhdzhaye z seredini 20 h v Zurno Dlya sezonnih robit najmalis postijno zhiteli navkolishnih sil yi hutoriv Bilki Chornila Zanakotu Polici Chagariv Postijno pracyuyuchi robitniki otrimuvali krim platni bezkoshtovno drova bez oplati prozhivali v kvartirah vipasali svoyu hudobu razom z panskoyu mogli otrimati pislya odruzhennya derevo na budivnictvo i zemli do 5 desyatin bezkoshtovno Pri mayetku pracyuvali kovali shorniki stelmahi Kuznya bula nepodalik guralni kovalyami buli Yuzef Zhilinskij ta Yevgen Krzhickij Filvarok mav dva fruktovi sadi menshij v Zurnomu i 25 gektarnij v Chornili oranzhereyu de cilij rik viroshuvali kviti ogorod i yagidnik Z 1925 roku dlya potreb polskoyi armiyi pochali viroshuvati konej Ce bula vigidna sprava bojovij kin koshtuvav 1000 1200 zlotih koli robochij tilki 80 120 Za rik prodavali 5 8 skakuniv na aukcionah v Lucku Cim zajmavsya Volodimir Dzendzelovskij Pislya Rizkogo miru bereznya 1921 roku nashi zemli vidijshli do Rechi Pospolitoyi Na teritoriyi Bereznivskogo rajonu bula pobudovana potuzhna zalizobetonna liniya oboroni po Sluchi i dali po Gorini V mayetku do 1939 roku stoyav eskadron Polskoyi ohoroni pogranichnej zvidki voni vihodili na bojove cherguvannya kordonu Period 1939 1941 rr 17 veresnya 1939 r prineslo nashomu krayu zminu vladi 4 grudnya 1939 roku stvorena Rivnenska oblast a teritoriya ninishnogo Berezni vskogo rajonu vvijshla do Kostopilskogo Rishennyam Kostopilskoyi povitovoyi radi deputativ trudyashih u pana Malinskogo bulo nacionalizovano elektrostanciyu vodokachku spirtzavod a takozh vsi pomishicki zemli ta lisi za danimi Rivnenskogo oblasnogo derzhavnogo arhivu 7b0 ga Na zemlyah mayetku v 1940 roci stvoreno kolgosp yim 17 veresnya yakij ocholiv Yevtushok Silvestr Mironovich Todi zh stvoreno MTS direktorom yakoyi buv Konchakov Selo v chasi Drugoyi svitovoyi vijni Okupaciya nashogo sela vidbulasya 6 lipnya 1941 r Nimci ne spishili likvidovuvati takij vinahid Stalina yak kolgospi Voni buli zruchnoyu formoyu vikachuvannya resursiv yak dlya radyanskoyi vladi tak i dlya nimeckogo rezhimu Na zemlyah mayetku Malinskogo bulo stvorene odne z troh v rajoni nimecke derzhavne gospodarstvo upravlyayuchim yakogo buv vihodec iz Dubnogo Z navkolishnih hutoriv okupanti zibrali hudobu i rozmistili v panskomu korivniku ninishnij zernosklad Doglyadali hudobu zhiteli yaki na toj chas prozhivali v Zirnomu v robitnichih kvartirah Postijnih robitnikiv bulo cholovik 7 10 Takozh nimci za dopomogoyu primusovih robitnikiv yakih na robotu viznachav starosta z kozhnogo gospodarstva zasivali kolishni panski polya v osnovnomu zhitom i vivsom V rajoni vulici Visockogo rozmishuvavsya gorod zaviduvachem yakogo buv Tihon Nikityuk Vlitku 1942 roku na roboti v gorodi nimci vikoristovuvali z bereznivskogo getto yevreyiv azh do yihnogo rozstrilu v serpni 1942 roku V rozporyadzhenni gospodarstva bulo 2 traktori odin iz nih zalishivsya vid poperednoyi MTS jogo ne vstigli evakuyuvati i pokinuli v rajoni sela Teklivka V period okupaciyi dlya potreb Vermahtu pracyuvav i spirtzavod V grudni 1942 r na gospodarstvo zdijsnili napad partizani Voni pobili ohoronu gospodarskogo dvoru zabrali yih iz soboyu i vivezli vsyu hudobu Takozh vivezli iz spirtzavodu spirt V 1942 roci pochavsya nabir molodi na robotu v Nimechchinu Buvali sutichki iz polyakami V spravzhnyu rizaninu vililos ukrayinsko polske protistoyannya v roki vijni Polski i ukrayinski narodi stali zaruchnikami yak gitlerivskoyi politiki tak i polskoyi Nimci provodyachi svoyi akciyi proti banderivciv zavzhdi vikoristovuvali polskih policayiv Z metoyu rozdmuhati ukrayinsko polsku vorozhnechu vsya dopomizhna policiya Bereznogo u kilkosti 200 cholovik bula viklyuchno z miscevih polyakiv V polskij koloniyi Lipniki diyav zagin samooboroni Vihodilo sho ukrayinciv na svoyij zemli vbivali polyaki Drugoyu prichinoyu stali politichni cili polyakiv voni rozglyadali nashi zemli yak chastinu Rechi Pospolitoyi i rozgornuli masovij nacionalno vizvolnij ruh U vidpovid banderivci bez rozboru vbivali miscevih polyakiv yaki zhili v koloniyi Lipniki i v navkolishnih hutorah Robili yih nimci razom z polskimi policiyantami V sichni 1943 roku zapalali hati ukrayinciv Bilya hutora Chornilo buli spaleni gospodarstva chleniv organizaciyi brativ Todoha Nepodalik spalili Hotinciv vulichne 5 lyutogo zapalav Zanakot Vershinoyu ukrayinsko polskogo protistoyannya stalo znishennya polskoyi koloniyi Lipniki 25 bereznya 1943 roci vnochi koloniya bula otochena vijskami UPA i spalena a zhiteliv bulo vbito Z yavlyalisya na hutori Zanakot i kovpakivci Pid chas svogo perebuvannya v rajoni voni vlitku 1943 roku zrobili zasidku v seli Yablune i perebili nimeckij oboz razom z ukrayincyami yizdovimi V urochishi Drazhnya pograbuvali prodovolchij sklad UPA a v Zanakoti rekvizuvali konej Povtorno chervoni partizani z yavilisya v seli 8 sichnya 1944 r Za ceglyanim parkanom parku polska policiya vlashtuvala zasidku i zustrila radyanskih partizan shkvalnim vognem Z boku ostannih bulo duzhe bagato vbitih ale ce buv yih ostannij bij Vnaslidok provedennya Zhitomirsko Berdichivskoyi operaciyi vijskami 181 yi strileckoyi i 121 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi komanduyuchi generali O A Sarayev i L D Chervonij spilno z partizanskimi z yednannyami I I Shitova ta S F Malikova vidvoyuvali Berezne a razom i Zirne vid nacistskih okupantiv Povernennya Chervonoyi Armiyi ne prineslo miru i spokoyu Banderivskij ruh ne sklav zbroyi a povernuv yiyi proti okupacijnoyi radyanskoyi vladi i yiyi politiki Krivava rizanina i vbivstva rozpochalisya z novoyu siloyu Materialni zbitki vid nimeckogo panuvannya sklali 200000 krb povnistyu spaleno hutir Chornilo ruyini sela Zirne stanovili 10 80 cholovik vivezeno do Nimechchini 8 cholovik zaginulo v boyu 4 pomerlo vid ran 4 propali bezvisti Vzhe v 1944 roci bula provedena masova majzhe sucilna mobilizaciya v ryadi Chervonoyi Armiyi a tih sho uhililisya vsilyakimi sposobami potim zaluchili do primusovoyi vidbudovi i roboti v narodnomu gospodarstvi InfrastrukturaNa pochatku kvitnya 2019 roku v seli bulo vidkrito drugu v oblasti ambulatoriyu za programoyu Dostupna medicina NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 2 538 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 25 rosijska 0 71 virmenska 0 04 Personaliyi Vidatni postatiAndrushko Lyudmila Mikolayivna ukrayinskij mistectvoznavec Pashinskij Sergij Volodimirovich ukrayinskij politik Narodnij deputat Ukrayini chotiroh sklikan golova Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan nacionalnoyi bezpeki i oboroni Romanyuk Viktor Mikolajovich narodnij deputat Ukrayini VIII go sklikannya ukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach Chlen MDO Deputatskij kontrol Emanuel Malinskij Emanuel povne im ya Marek Emanuel Vit Malinskij narodivsya v Strasnu P yatnicyu 26 bereznya 1875 roku v s Zurnomu Rovenskogo povitu na Volini Mati Emankelya baronesa Annett Anna fon Vrangel rodom iz Kurlyandiyi z aristokratichnoyi rodini Batko dubenskij marshalok Mihajlo Malinskij Veliki zv yazki batka i materi vidkrili mozhlivist otrimannya osviti v krashih zakladah Yevropi vid katolickoyi shkoli v Sankt Peterburzi do universitetu v Londoni Vin zajmavsya kinnim sportom tenisom prekrasno strilyav ta zajmavsya fehtuvannyam mechem Na osvitu Emanuelya velikij vpliv mav dyadko Dzhon II graf Malinskij vidomij u Franciyi literator yakij viv druzhbu z korolivskoyu rodinoyu I pislya jogo smerti v 1903 roci otrimuye status grafa bo buv jogo yedinim spadkoyemcem Spadok dyadka ocinenij u 2 5 mln rubliv vidkriv novi perspektivi pered Emanuelem Malinskim Do Pershoyi svitovoyi vijni graf Malinskij prozhivav na znamenitij parizkij avenyu dyu Bua de Bulon i jogo budinok bulo zmodelovano z korolivskogo Versalyu Z 1904 roku Emanuel Malinskij organizovuye nizku prestizhnih fehtuvalnih turniriv zasnovuye nagorodu za strilbu i vvazhayetsya odnim iz iniciatoriv ob yednanih francuzkih shkil fehtuvannya Buv nadzvichajno shedroyu lyudinoyu nadavav finansovu dopomogu hramam v tomu chisli i pravoslavnim sportivnim klubam siritskim pritulkam Buv drugom Petra Stolipina Sergiya Vitte mav dostup do impereratorskogo tronu v Sankt Peterburzi Luyi Bartu Charlza de Lambera grafa Josipa Potockogo pioneriv aviaciyi brativ Rajt glavi francuzkih avialinij poeta i pismennika Gabrielya d Annuncio i Ferdinanda Ossendovskogo aktrisi Sari Bernar i balerini Kleo de Merod V zhovtni 1909 roci Emanuel u litaku tipu Rajt pid keruvannyam grafa de Lamberta zdijsnyuye pershij u sviti uspishnij polit v yakosti pasazhira i v comu zh roci pochinaye navchannya u pershij v sviti lotnij shkoli yaku zasnuvali brati Rajt pid kerivnictvom znamenitogo Tissandye 29 serpnya 1910 roci Emanuel Malinskij otrimuye sertifikat 209 Aeroklubu Franciyi na pravo keruvannya vlasnim litakom Varshava i staye odnim iz pershih polskih pilotiv 4 lyutogo 1911 roku graf staye chlenom francuzkogo Aeroklubu pilotiv aviatoriv pid 354 V 1910 roci vin zdijsniv povitryanij polit Etamp Orlean Shartr Etamp Voseni 1911 go pershij polit nad Volinnyu podolavshi za nespriyatlivih umov ponad 400 km i dosyagnuvshi visoti blizko 1000 metriv Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Malinskij yakij vvazhavsya odnim iz krashih specialistiv svitovoyi aviaciyi zajmayetsya rozrobkoyu novih konstrukcij litakiv dlya aviakompanij V 1917 roci bere uchast v povitryanih boyah proti francuzkoyi armiyi chlen francuzkogo Aeroklubu Pislya vijni u 20 ti roki HH st vvijshov do privatnoyi aviakompaniyi litav mizh Parizhem i Lozannoyu mav kilka privatnih litakiv Zavdyaki micnomu ekonomichnomu ta finansovomu stanovishu Emanuel Malinskij maye zmogu podorozhuvati po vsomu svitu U spravah biznesu neodnorazovo vidviduvav Kanadu i Spoluchenni Shtati U 1905 roci Malinskij protyagom dekilkoh misyaciv zhiv v Pivnichnij Americi zdijsnivshi avantyurnu podorozh zi shidnogo uzberezhzhya do Kaliforniyi Vidvidav Nyu Jork Niagarskij vodospad v Pivnichni Dakoti shtat Kolorado z unikalnim kanjonom vivchav zhittya mormoniv u Solt Lejk Siti zustrichavsya z indiancyami v Ajdaho vidvidav Portlend Oregon San Francisko Kaliforniyu Na rubezhi 1910 1911 rokiv pobuvav v Indiyi U listopadi togo zh roku virushiv do Avstraliyi U 1913 roci znovu pobuvav v Kanadi vidvidavshi Ontario zdijsniv vizit do Ameriki 1926 roku Pomer Emanuel Malinskij spravzhnij polskij aristokrat u shvejcarski Lozanni u vici 63 roki 17 travnya 1938 roku Martinov Parfen Trohimovich Martinov Parfen Trohimovich Narodivsya 7 lyutogo 1915 roku v s Bilka Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Navchavsya u Bilci v polskij shkoli zakinchiv chotiri klasi Z okupaciyeyu krayu Radyanskoyu Armiyeyu buv mobilizovanij na front v 1944 roci Za roki sluzhbi bojovij shlyah prolig z Bilorusi do Berlina Buv dva razi poranenij u ruku i legeni Potrapiv u polon ale zumiv vibratisya z polonu i perejshovshi liniyu frontu znovu voyuvav Pid chas vijni osoblivo zapam yatalasya pereprava cherez Oder Pid chas forsuvannya zaginulo bagato radyanskih soldat Vijnu zakinchiv v Berlini Z povernennyam dodomu vse zhittya pracyuvav v kolgospi imeni Shevchenka sela Zirne Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu Kondratovich Oleksij Terentijovich Kondratovich Oleksij Terentijovich Narodivsya v 1 04 1928 roci v seli Yablunne Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti V 11 rokiv zakinchiv 4 klasi polskoyi pochatkovoyi shkoli Pislya 1939 roku koli Radyanska armiya prijshla v zahidni oblasti Ukrayini odnim iz pershih buv prijnyatij v pioneri V 1944 roci u vici 16 rokiv pishov dobrovolcem na front Brav uchast u vidvoyuvanni zahidnih oblastej Ukrayini Sluzhiv u 108 strileckij diviziyi 444 strileckogo polku ryadovim bijcem tankovogo desantu Vizvolyav misto Kovel Pislya forsuvannya richki Zahidnij Bug vizvolyav teritoriyu Polshi vid nacistiv Brav uchast u boyah za vizvolennya konctaboru Tremblinki i vlasnimi ochima bachiv zvirstva nacistskih nelyudiv de u p yati svizhoviritih transheyah bulo viyavleno 6 tisyach v osnovnomu radyanskih vijskovopolonenih zamuchenih i rozstrilyanih Pislya forsuvannya richki Narva pochavsya nastup na Varshavu 16 sichnya 1945 roku pri vizvoleni Varshavi poranenij u pravu nogu oskolkom nimeckoyi mini Pochavsya nastup na Nimechchinu Forsuvav richku Oder do kincya vijni brav uchast u okupaciyi nimeckih mist Breslau Shtettin Voldenburg Dahau Shtralzuni Zorau Nojhamerira Vijna zakinchilasya dlya Oleksiya Terentijovicha v 22 mehanizovanij diviziyi 80 mehanizovanogo polku le voni veli boyi v 113 km Vid Berlina z vijskami esesivciv i vlasivciv Tam zhe v lisi yih zastav Den Peremogi Do yih priyihali predstavniki amerikanskoyi armiyi Boyi zakinchilisya 21 chervnya 1945 roku Pislya chogo Kondratovich O T sluzhiv na teritoriyi Nimechchini do 1950 roku 20 rokiv Oleksij Terentijovich pracyuvav v Zirnenskomu pobutkombinati 6 rokiv uchitelem trudovogo navchannya v Zirnenskij zagalnoosvitnij shkoli Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni medalyami Za vidvagu Za vizvolennya Varshavi Medal Za pobedu nad Germaniej ta inshi Ukrayinske nacionalistichne pidpillya v roki Drugoyi svitovoyi vijni Navkolishni hutori buli oseredkami ukrayinskogo nacionalnogo ruhu she za chasiv Rechi Pospolitoyi na hutori Polici diyav oseredok Prosviti pid kerivnictvom Lucika Andriya u Zanakoti ukrayinskij hor pid kerivnictvom Draganchuka Petra Takozh hutir Zanakot buv centrom vizvolnogo ruhu tut buv stvorenij oseredok OUN Yak Polshi tak i radyanskij vladi ukrayinska samostijnist bula ni do chogo Z pochatkom 1940 roku pochinayutsya represiyi proti diyachiv vizvolnogo ruhu Zahidnoyi Ukrayini i prosto nacionalno svidomih ukrayinciv voni stanovili realnu zagrozu radyanskomu panuvannyu Navesni 1940 roku Bereznivskij viddil NKVD proviv areshti chleniv OUN v Zanakoti Kozlyuka Andriya i Kozlyuka Staha Voni buli zaareshtovani novoyu vladoyu za svoyi perekonannya adzhe yakihos akcij proti novoyi vladi ne robili Nichogo ne znajshli i pid chas retelnogo obshuku yihnih gospodarstv Vidbuvali voni uv yaznennya v Dubnivskij tyurmi Z prihodom nimciv oseredok OUN pochav rozshiryuvatisya do roboti zaluchali vse novih i novih chleniv Deyaki sim yi povnim skladom abo buli chlenami OUN abo vikonuvali rizni doruchennya Ocholyuvav oseredok v roki okupaciyi v Zanakoti Kozlyuk Kornij molodshoyu sitkoyu opikuvavsya Becko Oleksij Aktivnimi chlenami merezhi buli Draganchuk Gusten Novachok Taras Borejchuki Leonid i Grigorij Draganchuk Petro Luciki Situaciya u vidnosinah z okupantami pochala minyatisya zgodom V 1942 roci pochavsya nabir molodi na robotu v Nimechchinu OUN pereshkodzhalo comu Proti chleniv OUN i yihnih simej pochatisya masovi akciyi Robili yih nimci razom z polskimi policiyantami Yak zgaduye chlen OUN Simonchuk Oleksandr sami nimci ne znali poimenno ukrayinskih pidpilnikiv adzhe navit sami chleni OUN ne znali pro perebuvannya v organizaciyi odin odnogo adzhe z samogo pochatku viniknennya merezhi OUN vona dotrimuvalas suvoroyi konspiraciyi Vin perekonanij sho ce sprava ruk miscevih polyakiv yaki vidavali ukrayinciv nimcyam cherez svoyih informatoriv adzhe na nashih zemlyah polyaki zhili poruch z ukrayincyami Opinivsya v organizaciyi i Simonchuk Oleksandr Perebuvav spochatku v tabori u lisi bilya Hotinya V povstanskomu tabori stav zv yazkovim cherez hvorobu nig voyuvati v UPA ne mig Lisovimi stezhkami nosiv donesennya abo provodiv povstanciv terenami nashoyi miscevosti Na Pashu 1943 roku pishki virushili do sela Trostyanec tam todi buv cilij partizanskij kraj Urochisto pislya svyatkovogo bogosluzhinnya sho proviv togo dnya batyushka z Mokvina prijnyali prisyagu pered lavami povstanciv Lyudej bulo duzhe bagato sherengi prikrashali zhovto blakitni ukrayinski prapori Probuli tam cilu vesnu 1943 roku Otrimav psevdo Sokil Brat Andrij sho buv starshij 1921 roku narodzhennya pishov razom z Borejchukom Leonidom v UPA Andrij buv u sotni Dubovogo a Leonid ocholiv kurin UPA mav psevdo Stribajlo Pro rozmah nacionalistichnogo pidpillya svidchit kilkist jogo uchasnikiv zhiteliv hutora yaki vklyucheni do Knigi Pam yati i Slavi Volini Krim uchasnikiv bulo bagato spivchuvayuchih Vse ce svidchit sho miscevi zhiteli viddali perevagu borotbi za samostijnu Ukrayinu Pislyavoyennij period Pam yatnik voyinam odnoselchanam 1 lyutogo 1944 roku bulo zakincheno vidbudovu i zapusheno v robotu spirtzavod 28 kvitnya 1945 roku rishennyam Bereznivskoyi rajonnoyi radi vidnovlyuyetsya kolgosp na bazi kolishnogo pomishickogo mayetku otrimavshi im ya J Stalina Vse majno i zemli mayetku peredavalis kolgospu Pershim golovoyu kolgospu stav Timchuk Semen Josipovich Na bazi mayetku pislya vijni vidnovila svoyu robotu Bereznivska MTS yaka zajnyala kolishni primishennya konyushni ta budinkiv upravitelya i prislugi Malinskogo Direktorom MTS buv Tkachenko Ivan Grigorovich sho buv napravlenij v selo z Kiyeva Syudi zh v MTS napravili znachnu chastinu mehanizatoriv i specialistiv serednoyi lanki iz Shidnoyi Ukrayini tak yak bilshist miscevogo naselennya ne tilki ne mala vidpovidnoyi profesijnoyi pidgotovki a j bud yakoyi osviti Materialno tehnichna baza MTS v 40 h rokah bula nizkoyu Stanciya nadavala poslugi v osnovnomu z obmolotu hliba parovim lokomobilem Dekilka starenkih traktoriv ne mogli suttyevo vplinuti na mehanizaciyu kolgospnogo virobnictva cilogo rajonu Tut zhe bula stvorena zhinocha traktorna brigada yaku ocholila Levchuk Ulyana MTS pislya hrushovskih reorganizacij v 1958 roci perevodyat do rajcentru a tehnika bula prodana kolgospam V 1949 roci lanka kolgospu u skladi lankovoyi Chuhraj Paraskoviyi Fedorivni i chleniv lanki Konyevoyi Mariyi Ivanivni ta Macko Yuliyi Illivni buli odnimi z pershimi v oblasti nagorodzheni uryadovimi nagorodami za rozvitok kolgospnogo budivnictva ordenom Lenina i ordenami Trudovogo Chervonogo prapora vidpovidno Lanka zibrala rekordnij v oblasti vrozhaj zhita 25 22 c ga Ce buli ne ostanni trudovi zdobutki kolgospnikiv molodogo gospodarstva Lanka Chuhraj P vidznachilasya v 1950 roci vagomim vrozhayem kartopli v 301 8 c ga svinarka Chetvertak T S dobivalas v serednomu po 17 22 porosyati na odnu svinomatku koli v serednomu po rajonu cej pokaznik stanoviv 2 6 porosyati Trudovi rekordi pidhopili doyarki kolgospu Osipchuk Nina Mikitivna ta Marchuk Ulyana Overkivna Voni takozh buli vidznacheni visokimi uryadovimi nagorodami trudivnici buli nagorodzheni ordenom Lenina ta ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Razom z nimi najvishoyi uryadovoyi nagorodi za zvityazhnu pracyu v rozbudovi socialistichnogo gospodarstva ordena Lenina buv udostoyenij i golova kolgospu Timchuk Semen Josipovich V 1959 roci vidbulosya ukrupnennya gospodarstva kolgospi Zirnogo i Teklivki bulo ob yednano i perejmenovano v kolgosp imeni Shevchenka V berezni 1971 roku zaviduvachka fermi kolgospu Gogol Nataliya mala chest predstavlyati rajon v skladi oblasnoyi partijnoyi organizaciyi na XXIV z yizdi KP Ukrayini v Kiyevi Varto zgadati i peredovikiv mehanizatoriv Rozhchuka Pavla Gordijovicha Sulzhika Mihajla Dmitrovicha Marchuka Dmitra Kornijovicha yaki neodnorazovo vihodili peremozhcyami rajonnogo socialistichnogo zmagannya Voni nevtomnoyu tyazhkoyu praceyu rozbudovuvali gospodarstvo Groshovi pributki kolgospu zrostali z roku v rik Yaksho v 1949 roci voni stanovili 15 807 krb to v 1958 roci 230 844 krb a v 1963 roci 309 871 krb Pributki napravlyalisya v pershu chergu na zmicnennya materialno tehnichnoyi bazi kolgospu Pobudovana na okolici sela nova tvarinnicka ferma v 1963 roci stav do ladu mehanizovanij kormoceh polovij stan traktornoyi brigadi kontora kolgospu na koshti kolgospu zbudovano silskij klub Z roku v rik zbilshuyutsya nepodilni fondi kolgospu sho vidno iz navedenoyi tablici V 1949 roci 1867 krb v 1953 roci 12294 krb v 1958 roci 286524 krb v 1963 451170 krb Pislya vijni vidkrilas pochatkova shkola osvita bula bezkoshtovna Pershim direktorom shkoli bula Osipova Shkola rozmistilasya v primishenni kolishnoyi polskoyi shkoli Medsestra partizanskogo zagonu Peremozhci D Medvyedyeva Kaminska Irina Genrihivna ocholila feldshersko akusherskij punkt Tut zhe buv vidkritij pologovij budinok Rozmishuvalisya voni v odnomu z robitnichih barakiv V kolishnij polskij kazarmi zapracyuvav klub zav klubom Tihonchuk Volodimir silska biblioteka zav bibliotekoyu Gajduk Galina Rozshiryuvalasya i kooperativna torgivlya Vidkrito na teritoriyi sela dva promtovarnih ta tri produktovih magazini do poslug zhiteliv buli shevska i kravecka majsterni Tovaroobig derzhavnoyi ta kooperativnoyi torgivli v 1962 roci stanoviv 177 000 krb a v 1963 roci 238 000 krb 22 V 1963 roci rozpochato budivnictvo primishennya kombinatu pobutovih poslug yakij zadovolnyav potrebi lyudej azh do rozpadu SRSR Ekonomichna kriza 90 h rokiv zmusila jogo pripiniti robotu V 1948 roci stvoryuyutsya partijni organizaciyi v kolgospi i na spirtzavodi Ocholili yih Romanenko Mikola Gordijovich ta Shparuk Klim Kornijovich V 1960 roci v partorganizaciyi kolgospu narahovuvalos 51 chlen ta kandidat v chleni KPRS V 1949 roci stvoreno vidpovidno komsomolski oseredki Sered pershih komsomolciv sela buli Simak Volodimir Romanenko Lyuba Ivanchuk Ganna Gorban Ganna Gogol Mikola ta Ganna Ocholila komsomolsku organizaciyu Gajduk Galina Volodimirivna spogadi Dmitruka Shoroku naroshuvavsya vipusk produkciyi na spirtzavodi Z zakinchennyam vidbudovi na nomu postijno prohodila rekonstrukciya starogo obladnannya yake pracyuvalo she z pochatku XX st Vid sezonnogo virobnictva v roki Polshi zavod perejshov na postijnij vipusk produkciyi V 1960 roci jogo rekonstrujovano v spirto konservnij kombinat Potuzhnist zavodu v 1961 roci syagnula 42000 dekalitriv spirtu na rik Na zavodi pracyuye 110 robitnikiv V 60 h rokah zaversheno elektrifikaciyu zavodu i sela Vik pari zakinchivsya starenka parova mashina francuzkogo virobnictva nazavzhdi vidijshla v istoriyu V 1947 1948 rokah na boloti v urochishi Galo na zahidnij okolici sela pochinayetsya promislove dobuvannya torfu yak paliva dlya Zirnenskogo spirtzavodu i Mokvinskoyi paperovoyi fabriki Dlya dostavki torfu buduyetsya vuzkokolijna zaliznichna doroga Zirne Mokvin Za osnovu bula vzyata vuzkokolijka Berezne Mokvin Kostopilskogo rajonu yaku demontuvali pislya seriyi pidriviv yiyi banderivskim pidpillyam Dlya transportuvannya torfu vikoristovuvali parovozi Mashinistami buli Kolos Mikola Dobuvannya torfu z roku v rik zrostalo i za rahunok vikoristannya mashin i cherez zrostayuchu potrebu jogo yak pobutovogo paliva dlya naselennya cilogo rajonu Ocholyuvav ce virobnictvo Kishman Torfovirobnictvo proisnuvalo azh do pochatku 70 h rokiv i bulo zgornute cherez budivnictvo torfobriketnogo zavodu yakij vipuskav uzhe bilsh efektivne palivo Nayavnist promislovoyi virobnichoyi bazi organizaciya odnogo z pershih v oblasti kolektivnogo gospodarstva a takozh blizkist do rajonnogo centru zumovili shvidke zrostannya kilkosti naselennya i zabudovu sela Same druga polovina XX stolittya i bula viznachalnoyu dlya cogo procesu Yaksho pislya vijni postijnih zhiteliv yaki buli robitnikami mayetku bulo dekilka desyatkiv to stanom na 15 sichnya 1959 roku zagalna chiselnist naselennya stanovila vzhe 1890 cholovik v 1963 roci naselennya zbilshilosya do 1978 cholovik a kilkist dvoriv syagnula 446 Tilki za 1962 63 roki v seli bulo zvedeno 35 zhitlovih budinkiv Proces zbilshennya kilkosti naselennya prishvidshivsya pislya pochatku kampaniyi likvidaciyi tak zvanih neperspektivnih sil v drugij polovini 50 h rokiv Vin trivav ne tilki v hrushovsku epohu a j prodovzhuvavsya za chasiv kerivnictva derzhavoyu L I Brezhnyeva v 60 80 ti roki Zakinchilosya vse tim sho navkolishni hutori Zanakot Chornilo Ocheretyanka ta inshi znikli z administrativnoyi karti Ukrayini Cej proces zdijsnyuvali cherez nasilstvo nad lyudmi vikorchovuvali bilya obijst sadi rozoryuvali prisadibnu dilyanku po sami gospodarski budivli zakrivali shkoli ukrupnili i likviduvali kolgospi ne pidvodili elektriki i dorig Pislya cih eksperimentiv vladi nichogo ne zalishalosya yak pokidati svoyu malu batkivshinu i buduvatis v seli KulturaBiblioteka Pam yatnik T G Shevchenku Persha biblioteka bula zasnovana blizko 1952 roku Znahodilosya yiyi primishennya v kolishnih polskih kazarmah Pershim bibliotekarem bula Gajduk Galina Volodimirivna Gajduk G V 38 sklikan pidryad obiralasya deputatom silskoyi radi Bula obrana narodnim zasidatelem rajonnogo sudu golovoyu adminkomisiyi silskoyi radi chlenom vikonkomu silskoyi radi aktivna uchasnicya hudozhnoyi samodiyalnosti chlenom pravlinnya kolgospu im Shevchenka Osvita Dubenske kulturno osvitnye uchilishe V 1957 roci bulo pobudovane nove primishennya silskogo budinku kulturi i tudi zh perenesena silska biblioteka V 1972 roci biblioteka obslugovuvala 2 sela Zirne ta Teklivku u yakih prozhivalo 2157 cholovik iz nih doroslogo naselennya 1547 chol Biblioteka obslugovuvala 1086 chitachiv iz nih 320 ditej Bibliotechnij fond stanoviv 12296 knig zokrema 2352 suspilno politichnoyi 404 prirodnichoyi 178 tehnichnoyi 836 silskogospodarskoyi 7649 hudozhnoyi 443 dityachoyi Nadhodzhennya knig bulo centralizovane Krim cogo biblioteka v 1972 roci za koshti z kultfondiv miscevogo kolgospu pridbala literaturi na sumu 225 krb karbovanciv ta televizor Berizka Z 13 lyutogo 1973 po 01 zhovtnya 1998 roku bibliotekoyu u Zirnenskij todi vosmirichnij shkoli zaviduvala bibliotekoyu Melnik Galina Adamivna Provodila u shkoli riznomanitni zahodi dlya zacikavlennya ditej knigoyu brala uchast u respublikanskomu oglyadi konkursi na najkrashe zberezhennya navchalnoyi knigi i bula nagorodzhena pochesnoyu gramotoyu ministerstva osviti Ukrayinskoyi RSR 6 listopada 1987 roku za aktivnu uchast i dosyagnuti uspihi V 1976 biblioteku perenesli v novopobudovane primishennya de znahodilasya kontora kolgospu im Shevchenka ta silska rada Vona zajmala 3 kimnati Z 1978 1989 roki v biblioteci pracyuvali vzhe 2 pracivniki Gajduk G V ta Okereshko Lyudmila Vasilivna Okereshko L bula aktivnoyu uchasniceyu hudozhnoyi samodiyalnosti Z 1991 roku v biblioteci pracyuvali Timoshuk Mariya Volodimirivna Kalinichenko Alla Adamivna 1993 1995 Lenchinec Vita Z 1997 roku v silskomu abonementi na posadi bibliotekarya pracyuye Savanchuk Valentina Vasilivna Voseni 2014 roku Savanchuk V V brala uchast u foto konkursi Chitati usyudi 22 roki spivala u rajonnomu narodnomu hori Bogush bula deputatom silskoyi radi golovoyu adminkomisiyi brala aktivnu uchast gromadskomu zhitti sela Osvita visha Zakinchila Zhitomirskij silskogospodarskij institut za specialnistyu zooinzhener prohodila kursi kerivnih kadriv u Rivnenskomu instituti udoskonalennya kadriv Z 10 zhovtnya 1998 po 2002 rik bibliotekarem shkilnogo abonementu pracyuye Gavrilyuk Galina Oleksiyivna V 2002 roci zgidno rishennya Rivnenskoyi oblasnoyi radi vidbulosya ob yednannya silskoyi biblioteki iz shkilnoyu Biblioteka stala nazivatisya Publichno shkilna biblioteka filiya 27 KZ Bereznivskoyi CSPShB i zajmaye odnu kimnatu v primishenni silskoyi radi ta odnu kimnatu v shkoli Na chas 2015 roku fond biblioteki narahovuvav shkilnij abonement 12384 primirnikiv literaturi z nih 7047 pidruchnikiv ta 12 zhurnaliv a takozh 32 elektronnih resursi Silskij abonement 6945 primirnikiv literaturi Z nih 93 zhurnaliv 8 elektronnih nosiyiv Ob yednannya bibliotek dalo zmogu yakisnishe obslugovuvati chitachiv osoblivo shkolyariv Pracivniki biblioteki provodyat riznomanitni zahodi zustrichi z cikavimi lyudmi pochali efektivnishe pracyuvati klubi za interesami Kazkarik v shkoli ta Umili ruchki v primishenni silskoyi biblioteki Pracivnikami biblioteki praktikuyetsya knigonoshennya Pracyuyemo z riznimi kategoriyami koristuvachiv Beremo aktivnu uchast v hudozhnij samodiyalnosti V biblioteci postijno provodyatsya vistavki robit miscevih majstriv V 2003 roci za rahunok sponsorskih koshtiv bulo pridbano 139 knig na sumu 1000 grn Z 02 sichnya 2003 po zhovten 2011 roku obov yazki zaviduvachki biblioteki vikonuvala Ponomarenko Svitlana Anatoliyivna Yaka aktivno organizovuvala robotu masovih zahodiv akciyi konkursi Svitlana Anatoliyivna nagorodzhena pochesnoyu gramotoyu upravlinnya osviti i nauki Rivnenskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi za peremogu v oblasnomu etapi Vseukrayinskoyi akciyi Zhivi knigo gramotami nachalnika viddilu osviti za I misce u rajonnomu oglyadi konkursi na najkrashe zberezhennya navchalnoyi knigi Zhivi knigo viddilu kulturi Bereznivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Brala aktivnu uchast u hudozhnij samodiyalnosti shkoli bula uchasnikom shkilnogo horu Z 2011 po serpen 2013 roku bibliotekoyu zaviduvala Koval Nataliya Vitaliyivna osvita visha Yaka organizovuvala robotu gurtka Kazkarik Knizhkova likarnya V 2013 roci pracivniki biblioteki vzyali uchast v konkursi Organizaciya novih bibliotechnih poslug z vikoristannyam vilnogo dostupu do internetu zapochatkovanij Radoyu mizhnarodnih naukovih doslidzhen ta obminiv IREX u ramkah programi Bibliomist dlya ukrayinskih publichnih bibliotek i stala peremozhcem Vidpovidno do proektu biblioteka otrimala 3 komp yuteri printer skaner Zgidno umov konkursu 1 komp yuter dlya biblioteki zakupila Zirnenska silska rada yaku ocholyuye Starinskij Vitalij Sergijovich I zavdyaki silskomu golovi zhiteli nashogo sela otrimali bezkoshtovnij dostup do merezhi Internet yakij oplachuye silska rada V grudni 2013 roku vidbulosya urochiste vidkrittya punktu bezkoshtovnogo dostupu do merezhi internet Z serpnya 2013 roku v shkilnomu abonementi na posadi zaviduvachki biblioteki pochala pracyuvati Chaban Olga Mikolayivna V 2014 roci bibliotekar Savanchuk V V projshla trohmodulne navchannya na bazi Rivnenskoyi derzhavnoyi oblasnoyi biblioteki V biblioteci koristuvachi mayut mozhlivist bezkoshtovnogo dostupu do Internet provesti cikave dozvillya otrimati novi znajomstva mati bezperervnu samoosvitu Suchasni koristuvachi biblioteki mayut zmogu prijti v biblioteku i otrimati te sho yih cikavit Za dopomogoyu merezhi Internet koristuvachi mayut mozhlivist koristuvatisya elektronnoyu poshtoyu Skajpom robiti zamovlennya v internet magazinah mati dostup do neobmezhenih resursiv merezhi Internet Publichno shkilna biblioteka stala spravzhnim centrom zhittya gromadi a pracivniki biblioteki mayut zmogu provoditi riznomanitni zahodi pov yazani z vikoristannya innovacijnih tehnologij formuvati vlasni elektronni resursi predstavlyati biblioteku u socialnih merezhah 27 29 travnya 2014 r Chaban O M brala uchast u Litnij shkoli molodih bibliotekariv Suchasna biblioteka novi mozhlivosti dlya molodi i otrimala sertifikat Rivnenskogo oblasnogo viddilennya UBA ta Rivnenskoyi oblasnoyi biblioteki dlya molodi Bibliotekarem Savanchuk V V stvoreno blog Istorichne Zirne u yakomu visvitlena istoriya sela ta jogo suchasnist Stvoreno storinku biblioteki v Kontakti V 2015 roci Savanchuk V V vzyala uchast u akciyi 100 000 knig dlya silskoyi biblioteki vid Fondu Darini Zholdak u yakij peremogla i otrimala priz dlya biblioteki 100 kg knig Muzichni kolektivi U seli diye simejnij zhinochij sestri ta yih dochki ansambl Rodina u repertuari yakogo blizko pivsotni pisen Z 2012 roku kolektiv pochav pracyuvati pid kerivnictvom dosvidchenogo muzikanta i kompozitora Volodimira Kozaka Div takozhBereznivskij rajonPrimitkiBuhalo Oleksij 11 lipnya 2017 BBC Ukrayina Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Yurij Dovgalyuk Zirne storinki istoriyi Nadluchanskij visnik 21 travnya 2013 67 68 9715 9716 S 4 5 http uprom info Nacionalnij promislovij portal 3 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 3 kvitnya 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 Rodina slavit Ukrayinu 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Silski Visti vid 31 zhovtnya 2013 roku 128 19021 PosilannyaOblikova kartka s Zirne Verhovna Rada Ukrayini originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019 Zirne 24 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ukraina Inkognita