Зінаїда Євге́нівна Серебряко́ва (до шлюбу Лансере, фр. Zinaida Serebrâkova; 30 листопада (12 грудня) 1884, Нескучне, Білгородський повіт Курської губернії (нині Харківська область, Україна) — 19 вересня 1967, Париж) — українська та французька художниця. Писала пейзажі, натюрморти і портрети. Авторка монументальних стінописів. Належала до товариства «Світ мистецтва».
Серебрякова Зінаїда Євгенівна | |
---|---|
рос. Зинаида Серебрякова | |
Ім'я при народженні | рос. Зинаида Евгеньевна Лансере |
Народилася | 28 листопада (10 грудня) 1884 Нескучне, Білгородський повіт, Курська губернія, Російська імперія[1] |
Померла | 19 вересня 1967[1][2][…] (82 роки) Париж, Франція[1] |
Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР Франція |
Діяльність | художниця, мисткиня |
Галузь | малярство |
Alma mater | Академія Ґранд-Шом'єр |
Вчителі | Браз Йосип Еммануїлович і Рєпін Ілля Юхимович |
Знання мов | російська[2] |
Напрямок | імпресіонізм |
Жанр | портрет |
Рід | Бенуа[d] |
Батько | Лансере Євген Олександрович |
Мати | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Серебряков Олександр Борисович і Серебрякова Катерина Борисівна |
|
Життєпис
Народилась 12 грудня 1884 в родинному маєтку Нескучне шостою дитиною у родині. Родовід Зінаїди походить від знаменитої династії скульпторів, архітекторів і художників Бенуа-Лансере. Батько скульптор-анімаліст Євген Олександрович Лансере. Мати, Катерина Миколаївна Бенуа–Лансере (1850 — 3 березня 1933 р.) — займалася графікою й живописом. Дід Микола Бенуа — архітектор, академік і професор архітектури Імператорської академії мистецтв. Брати: Євген (графік, живописець) та Микола (архітектор, художник). По сусідству на хуторі мешкала сестра батька — Зінаїда Олександрівна Лансере, у шлюбі Серебрякова.
Ранні роки й навчання
23 березня 1886, коли Зінаїді було 2 роки, помер від туберкульозу батько. Восени того ж року мати з шістьма дітьми переїхала до Санкт-Петербурга в будинок Бенуа (нині розташований на вулиці Глінки, 15). Перші художні навички Зінаїда отримала в родині. 1900 року закінчила Коломенську жіночу гімназію в Санкт-Петербурзі та вступила до художньої школи, яку заснувала княгиня Марія Тенішева. Навчалась у класі Іллі Рєпіна, проте залишила школу після місяця навчання в зв'язку з тимчасовим її закриттям після відходу з неї Рєпіна.
У 1902—1903 мандрувала з матір'ю та двома сестрами Італією, знайомилася з творами класичного живопису й сама писала картини.
У 1903—1905 вивчала художню майстерність у портретиста Осипа Браза в Санкт-Петербурзі.
У 1905—1906 навчалась в Академії Ґранд-Шомьєр у Парижі.
9 вересня 1905 одружилася з інженером , сином її тітки — Зінаїди Лансере.
У родинному маєтку на хуторі Нескучне нерідко влаштовували літературні й музичні вечори, які відвідували Костянтин Сомов, Сергій Прокоф'єв, Сергій Рахманінов, Анна Ахматова та ін.
Лансере-Серебрякова досконало відтворювала картини відомих європейських майстрів, зокрема Рубенса й Тіціана в Ермітажі; Ватто, Жана-Оноре Фрагонара, Дега й Ренуара в Парижі.
Дореволюційні роки
Ранні твори — картини «Селянська дівчина» (1906, Російський музей) і «Квітучий сад» (1908, приватна колекція) передають любов до світу й людей, розповідають про мальовничу природу й селянське життя, різнокольорове буяння Слобожанщини.
Визнання приніс автопортрет («Зінаїда Серебрякова. Біля туалетного столика», 1909, Державна Третьяковська галерея), який в 1910 вперше презентували на виставці «Світ мистецтва». Згодом мисткиня написала ще 12 полотен — портрети рідних, знайомих, селян, пейзажі й етюди. Після автопортрета широку популярність набули картини «Купальниця» (1911, Російський музей), «К. Є. Лансере» (портрет рідної сестри — Катерини Євгенівни Зеленкової; 1911, приватна колекція) і «Катерина Лансере» (портрет матері художниці; 1912, Російський музей).
У січні 1910 вперше виставила свої роботи («Автопортрет» та «Портрет няні») на Виставці сучасних російських жіночих портретів в редакції журналу «Аполлон».
У 1911 вступила до товариства «Світ мистецтва». Її картини відрізнялась від творів інших членів групи простими сюжетами, гармонією і пластичністю.
1914—1917 — період розквіту її творчого й особистого життя. Пише серію картин, що відображають народне життя, селянську працю, природу рідного маєтку в Нескучному: «Селяни» (1914—1915, Російський музей), «Яблуня» (написана в родовому маєтку) тощо. Окремо у творчості Зінаїди Серебрякової виділяються зображення її чотирьох дітей. Найвідоміша картина «За сніданком» (1914) відтворює домашній затишок.
Вагоме місце у її творчості займають картини «Жнива» (1915, Одеський художній музей) і «Вибілювання полотна» (1917, Державна Третьяковська галерея). Фігури селянок, зображені на тлі неба і поля, набувають монументальності, підкресленої низькою лінією горизонту.
У 1916 Олександр Бенуа отримав замовлення на розпис Казанського вокзалу в Москві й запросив Євгена Лансере, Бориса Кустодієва, Мстислава Добужинського й Зінаїду Серебрякову долучитися до роботи. Вона взяла тему Сходу, де Індія, Японія, Туреччина та Сіам алегорично були представлені у вигляді красунь. У цей період вона працює над картиною на тему слов'янської міфології. Картина була незавершена.
1917—1924
Зустріла Жовтневу революцію в рідному маєтку Нескучне. У грудні 1917 через грабежі сімей поміщиків, сім'я Серебрякових переїхала до Змієва.
У 1918 чоловік був заарештований у Москві, потім звільнений, і 22 березня 1919 помер від висипного тифу в орендованій квартирі, розташованій на вулиці Конторська, 25-А в Харкові.
До листопада 1919 родинний маєток Лансере-Бенуа-Серебрякових у Нескучному розграбували й спалили. Незадовго до цього вона із хворою матір'ю та чотирма дітьми переселилися до Харкова. Через дефіцит олійних фарб змушена була перейти на вугілля та олівець. У цей період написані одні з найвідоміших групових портретів дітей Серебрякової — «На терасі в Харкові» і «Картковий будиночок».
Художниця відмовилася перейти на популярний за радянських часів футуристичний стиль або малювати портрети комісарів.
У січні-жовтні 1920 працювала в Харківському археологічному музеї, де виконувала зарисовки експонатів. Сімейство жило в Харкові на межі бідності.
У вересні 1920 отримала телеграму від Олександра Бенуа, який повідомляв про можливість для неї отримати роботу в одному з пітерських музеїв. У грудні 1920 сім'я переїхала до Петрограда. Перші місяці після переїзду родина мешкала на вулиці Лахтинській у квартирі харківських друзів — Б. С. й Р. А. Баскових, а згодом, у власній «дореволюційній» квартирі на 1-й лінії Василівського острова.
Навесні 1921 разом із матір'ю та дітьми переїхала до «родинного будинку Бенуа» (вулиця Глінки). У квартиру підселили «на ущільнення» артистів МХАТу. Впродовж наступних років у її творчості з'явилися нові теми для малювання, а саме театральне життя.
У 1924 роботи художниці з успіхом демонструвались на виставці в Нью-Йорку, де було представлено 14 полотен. Особливу зацікавленість у глядачів викликала картина «Спляча дівчинка на червоній ковдрі» (1923).
Еміграція
Попри постійну зайнятість, заробітку ледь вистачало, щоб прогодувати матір і чотирьох дітей. За порадою Олександра Бенуа, який працював в Парижі, Серебрякова 24 серпня 1924 поїхала до Франції, сподіваючись продати свої роботи і отримати замовлення на портрети.
Перші роки життя в Парижі заробляла небагато, і все, що могла, відправляла до СРСР матері і дітям. Влітку 1925 до неї переїхав її молодший син Олександр, разом із ним вона жила в крихітній кімнаті.
У 1927 до Парижу приїхав у відрядження її брат Євген Лансере, який зняв і допоміг обставити для неї двокімнатну квартиру. Після цього вона змогла виписати в Париж дочку Катю, яка приїхала туди в березні 1928. Із двома старшими дітьми, Євгеном і Тетяною, вона побачиться тільки через 36 років.
У 1947 отримала французьке громадянство.
У 1966 представлені її роботи на виставках, що проходили в Москві, Ленінграді та Києві. Її картини мали грандіозний успіх публіки, набули надзвичайної популярності в СРСР. Альбоми друкують мільйонними тиражами.
Померла 19 вересня 1967 в Парижі після крововиливу в мозок. Похована на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Творчість
Ранні твори
У роки навчання в створює свої перші картини — «Селянська дівчинка» (1903), «Портрет моєї няні» (1908), «Фруктовий сад цвіте» (1908), «Автопортрет» (1905).
Згодом вона малює портрет «Б. А. Серебряков» (1915) й автопортрет (1922).
Серед захоплень Зінаїди Серебряковї — балет і балетний світ взагалі. Тож не дивно, що серед творів вагоме місце займають картини «Сніжинки в балеті „Лускунчик“», «Балерини в костюмерній», портрети балерин Марії Добролюбової, К. Гейденрейх тощо.
У січні 1910 брала участь у виставці, де одразу отримала схвальні відгуки. Того ж року Олександр Бенуа присвятив Серебряковій один зі своїх «Художніх листів». Комісія із Третьяковської галереї одразу скупила її картини.
Марокко, портрети, стінописи
Французькі художники «хворіли» Марокко й Алжиром. Вона із захопленням малювала арабські країни. Двічі, в 1928 і 1932 відвідала Марокко, звідки привезла багато замальовок і ескізів.
У 1934—1936 працювала над стінописом приватного будинку в Бельгії, недалеко від Брюсселя.
Не полишала малювання портретів — серед них як російські емігранти Сергій Прокоф'єв (1926), Костянтин Сомов (1928), так і «Французький селянин» (1926), «Усміхнений молодий рибалка» (1934), «Італійська селянка у винограднику» (1936).
Версаль Серебрякової
Зінаїда Серебрякова була і в Версалі, який багато малював Олександр Бенуа. Але Бенуа цікавив Версаль початковий, Версаль короля Людовика XIV, його прогулянки, статуї, його зміни восени та ін.
«Версальський парк» (1926) Серебрякової нагадує подібні твори Бенуа: тут теж паркова скульптура праворуч, партер, що веде вглиб аркуша, геометрично вистрижені рослини. Але все це соковито, інакше, ніяк не тонко і не графічно, як це у Бенуа. І ніяких підстаркуватих королів, трохи слюнявих, що так забавляли Бенуа.
А її «Версаль. Дахи містечка» 1924 року зовсім не схожий ні на чиї роботи — вона могла бути несхожою ні на кого.
Особисте життя
Чоловік — Борис Анатолійович Серебряков. У шлюбі з ним народила 4 дітей:
- Серебряков Євген Борисович (26 травня 1906, Нескучне, Російська імперія — 1990, Ленінград, СРСР) — архітектор і реставратор, автор акварельних пейзажів; студіював на архітектурному відділенні ленінградського ВХУТЕІН-у, після 1945 року брав участь у відновленні архітектурних пам'яток Петергофа.
- Серебряков Олександр Борисович (7 вересня 1907, Нескучне, Російська імперія — 1995, Париж, Франція) — художник, декоратор, майстер акварельних і темперних пейзажів Франції, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Італії; автор декоративних панно, монументальних розписів, ілюстратор книг і журналів.
- Серебрякова Тетяна Борисівна (22 січня 1912, Санкт-Петербург, Російська імперія — 15 лютого 1989, Москва, СРСР) — художниця-декораторка МХАТ-у й Большого Театру
- Серебрякова Катерина Борисівна (28 червня 1913—26 серпня 2014) — художниця, членкиня-засновниця і почесна президентка Фонду Зінаїди Серебрякової (Франція).
- Чоловік, 1913
- , 1914
- Портрет сестри — Є. Солнцевої, 1914
Пам'ять
- 9 грудня 2010 року в селі Нескучному з нагоди 126-річчя від дня народження Зінаїди Серебрякової відкрито меморіальну дошку.
- 12 квітня 2017 року відбулось урочисте відкриття Історико-культурного центру пам'яті родини Бенуа-Лансере-Серебрякових у селі Нескучне.
- Портрет О. К. Лансере. 1910 (вип. 1988)
- Зеленя восени. 1908. (вип. 2009)
- . 1909 (вип. 2009)
Вибрані твори
Самопортрети
- Автопортрет, 1903
- Автопортрет, 1906
- Автопортрет у синьому, 1906
- Автопортрет. Біля туалетного столика, 1909
- Автопортрет, 1910-і
- Автопортрет у шарфі, 1911
- Етюд дівчини. Автопортрет, 1911
- Автопортрет у костюмі П'єро, 1911
- Автопортрет із доньками, 1921
- Автопортрет із бантом, 1922
- Автопортрет із пензлем, 1924
- Автопортрет із палітрою, 1946
- Автопортрет, 1956
Портрети
- Портрет Лоли Браз, 1910
- Портрет Н. Чулкової, 1911
- Портрет матері, 1912
- Портрет О. О. Нікольської, 1920
- Портрет Г. І. Тесленко, 1920
- Портрет балерини Гейденрейх, 1923
- Портрет Іванова С. П., 1941
- Портрет Сержа Лифаря, 1961
Інші картини
- У лазні (1913).
- Жнива (1915).
- Вибілювання полотна (1917).
- Версаль. Дахи містечка (1924).
- Версальський парк (1926).
- Марокканка в білому одязі (1928).
- Париж. Люксембургзький сад (1930).
- Колліур. Катя на терасі (1930).
- Колліур. Порт із човнами (1930).
- Флоренція. Понте Веккіо (1932).
- Альпи. Селище в Савойї (1933).
- Бретань, Франція. Скошене поле (1934).
- Париж. Тюїльрі (1942).
Галерея
- Веранда весною, акварель, 1900
- Зеленя восени, 1908
- Яблука на гілці, 1910
- Купальщиця, 1911
- Автопортрет у шарфі, 1911
- Автопортрет у костюмі П'єро, 1911, Одеський національний художній музей
- Годувальниця з дитиною, 1912
- Автопортрет у чорній сукні з білим коміром, 1907, Національний музей «Київська картинна галерея»
- Плодовий сад, 1908
- За туалетом. Автопортрет, 1909, Третьяковська галерея
- Капуста. Село Нескучне, 1909
- Автопортрет, 1910
- Вікно, 1910
- Осінь, 1910
- Портрет Лоли Браз, 1910
- Портрет О. К. Лансере, 1910
- Портрет Ольги Лансере. 1910
- Жнива, 1910
- Дівчина зі свічкою, 1911
- Лазня (етюд), 1912
- Лазня (етюд), 1912-1913
- У дитинстві. Нескучне (етюд), 1913
- Лазня, 1913
- Селяни, 1914
- Портрет Б. А. Серебрякова, 1913
- За сніданком, 1914
- Портрет М. Е. Солнцевої, сестри художниці, 1914
- Дві селянські дівчини, біля 1914
- Селянка з квасником (етюд). Біля 1914
- Жнива. 1915, Одеський національний художній музей
- Селянська дівчина Поля (етюд), 1915
- Жнива (ескіз). Біля 1915
- Селянка, що взувається (етюд). Біля 1915
- Селянка, що сидить з горщиком (етюд). Біля 1915
Писемна спадщина
- Зінаїда Серебрякова. Листи. Сучасники про художницю. Автор-упорядник В. Князева. Москва, 1987. Стор. 301 (рос. Серебрякова З. Е. Письма; Современники о художнице / Авт.-сост., вступ. ст. В. Князева; авт. примеч. Ю. Н. Подкопаева. — М.:Изобразит. искусство, 1987. — 301 с.:ил.)
- . З. Є. Серебрякова. Петроград, 1922. (рос. Эрнст С. Р. З. Е. Серебрякова. Петроград: Аквилон, 1922. 31 с.) — твір-біографія написана за життя Зінаїди Серебрякової родинним біографом і мистецтвознавцем Сергієм Ернстом
Примітки
- Серебрякова Зинаида Евгеньевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Zinaida Evgenevna Serebryakova
- Серебрякова, Зінаїда Євгеніївна (1884–1967) — ВУЕ. vue.gov.ua. Процитовано 30 грудня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . www.rulex.ru. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- . Афиша. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- . Харківська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
- . oblrada.kharkov.ua. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 25 грудня 2019.
- . museum.net.ua. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 грудня 2019.
- Калмановська, Лідія (1997 р.). Живопис XVI- початку ХХ століть. Каталог (російською) . ІМК "Місто майстрів". с. 177.
Джерела та література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Серебрякова Зінаїда Євгенівна |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zinaida Serebriakova |
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .. — С. 535.
- Милославський Д.К. Мистецька родина Бенуа-Лансере-Серебрякових: мистецькознавча та краєзнавча екскурсія, Харківський р-н, с. Веселе, с. Нескучне. Харків, 201-]. — 30 с. : іл. КСС. Культура і мистецтво. Число 30. — Харків: Курсор, 2016. — С. 155—162
- Сидоренко В. В. Харьковский адрес Зинаиды Серебряковой (к опыту атрибуции типовой застройки г. Харькова середины 19 в.) ППМВ 21 ст. Вип. 4.– Харків: Курсор, 2014. — С. 36-40
- Лапшин В. Зинаида Серебрякова // Искусство. — 1965. — № 11. — С. 61—67.
- Князева В. П. Зинаида Евгеньевна Серебрякова. — М., 1979.
- Ефремова Е. В. Зинаида Серебрякова. — М. : Издательство АРТ-РОДНИК, 2006. — 96 с. — (Малая серия искусств). — .
- Русакова А. А. Зинаида Серебрякова. — 2-е изд., испр. и доп. —Москва: Молодая гвардия, 2011. — 227[13] с.: ил. —(Жизнь замечательных людей: сер. биогр.; вып. 1310) —
- З. Е. Серебрякова. Комплект открыток. Москва, Изобразительное искусство, 1985.
Посилання
- Фонд Зинаиды Серебряковой [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Картину української художниці продали за рекордні $5,9 мільйонів [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Serebryakov Zinayida Yevge nivna Serebryako va do shlyubu Lansere fr Zinaida Serebrakova 30 listopada 12 grudnya 1884 18841212 Neskuchne Bilgorodskij povit Kurskoyi guberniyi nini Harkivska oblast Ukrayina 19 veresnya 1967 Parizh ukrayinska ta francuzka hudozhnicya Pisala pejzazhi natyurmorti i portreti Avtorka monumentalnih stinopisiv Nalezhala do tovaristva Svit mistectva Serebryakova Zinayida Yevgenivnaros Zinaida SerebryakovaIm ya pri narodzhenniros Zinaida Evgenevna LansereNarodilasya28 listopada 10 grudnya 1884 Neskuchne Bilgorodskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomerla19 veresnya 1967 1967 09 19 1 2 82 roki Parizh Franciya 1 PohovannyaSent Zhenev yev de BuaKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSR FranciyaDiyalnisthudozhnicya mistkinyaGaluzmalyarstvoAlma materAkademiya Grand Shom yerVchiteliBraz Josip Emmanuyilovich i Ryepin Illya YuhimovichZnannya movrosijska 2 NapryamokimpresionizmZhanrportretRidBenua d BatkoLansere Yevgen OleksandrovichMatidU shlyubi zdDitiSerebryakov Oleksandr Borisovich i Serebryakova Katerina BorisivnaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilas 12 grudnya 1884 v rodinnomu mayetku Neskuchne shostoyu ditinoyu u rodini Rodovid Zinayidi pohodit vid znamenitoyi dinastiyi skulptoriv arhitektoriv i hudozhnikiv Benua Lansere Batko skulptor animalist Yevgen Oleksandrovich Lansere Mati Katerina Mikolayivna Benua Lansere 1850 3 bereznya 1933 r zajmalasya grafikoyu j zhivopisom Did Mikola Benua arhitektor akademik i profesor arhitekturi Imperatorskoyi akademiyi mistectv Brati Yevgen grafik zhivopisec ta Mikola arhitektor hudozhnik Po susidstvu na hutori meshkala sestra batka Zinayida Oleksandrivna Lansere u shlyubi Serebryakova Ranni roki j navchannya 23 bereznya 1886 koli Zinayidi bulo 2 roki pomer vid tuberkulozu batko Voseni togo zh roku mati z shistma ditmi pereyihala do Sankt Peterburga v budinok Benua nini roztashovanij na vulici Glinki 15 Pershi hudozhni navichki Zinayida otrimala v rodini 1900 roku zakinchila Kolomensku zhinochu gimnaziyu v Sankt Peterburzi ta vstupila do hudozhnoyi shkoli yaku zasnuvala knyaginya Mariya Tenisheva Navchalas u klasi Illi Ryepina prote zalishila shkolu pislya misyacya navchannya v zv yazku z timchasovim yiyi zakrittyam pislya vidhodu z neyi Ryepina U 1902 1903 mandruvala z matir yu ta dvoma sestrami Italiyeyu znajomilasya z tvorami klasichnogo zhivopisu j sama pisala kartini U 1903 1905 vivchala hudozhnyu majsternist u portretista Osipa Braza v Sankt Peterburzi U 1905 1906 navchalas v Akademiyi Grand Shomyer u Parizhi 9 veresnya 1905 odruzhilasya z inzhenerom sinom yiyi titki Zinayidi Lansere U rodinnomu mayetku na hutori Neskuchne neridko vlashtovuvali literaturni j muzichni vechori yaki vidviduvali Kostyantin Somov Sergij Prokof yev Sergij Rahmaninov Anna Ahmatova ta in Lansere Serebryakova doskonalo vidtvoryuvala kartini vidomih yevropejskih majstriv zokrema Rubensa j Ticiana v Ermitazhi Vatto Zhana Onore Fragonara Dega j Renuara v Parizhi Dorevolyucijni roki Zhniva 1915 Ranni tvori kartini Selyanska divchina 1906 Rosijskij muzej i Kvituchij sad 1908 privatna kolekciya peredayut lyubov do svitu j lyudej rozpovidayut pro malovnichu prirodu j selyanske zhittya riznokolorove buyannya Slobozhanshini Viznannya prinis avtoportret Zinayida Serebryakova Bilya tualetnogo stolika 1909 Derzhavna Tretyakovska galereya yakij v 1910 vpershe prezentuvali na vistavci Svit mistectva Zgodom mistkinya napisala she 12 poloten portreti ridnih znajomih selyan pejzazhi j etyudi Pislya avtoportreta shiroku populyarnist nabuli kartini Kupalnicya 1911 Rosijskij muzej K Ye Lansere portret ridnoyi sestri Katerini Yevgenivni Zelenkovoyi 1911 privatna kolekciya i Katerina Lansere portret materi hudozhnici 1912 Rosijskij muzej U sichni 1910 vpershe vistavila svoyi roboti Avtoportret ta Portret nyani na Vistavci suchasnih rosijskih zhinochih portretiv v redakciyi zhurnalu Apollon U 1911 vstupila do tovaristva Svit mistectva Yiyi kartini vidriznyalas vid tvoriv inshih chleniv grupi prostimi syuzhetami garmoniyeyu i plastichnistyu 1914 1917 period rozkvitu yiyi tvorchogo j osobistogo zhittya Pishe seriyu kartin sho vidobrazhayut narodne zhittya selyansku pracyu prirodu ridnogo mayetku v Neskuchnomu Selyani 1914 1915 Rosijskij muzej Yablunya napisana v rodovomu mayetku tosho Okremo u tvorchosti Zinayidi Serebryakovoyi vidilyayutsya zobrazhennya yiyi chotiroh ditej Najvidomisha kartina Za snidankom 1914 vidtvoryuye domashnij zatishok Vagome misce u yiyi tvorchosti zajmayut kartini Zhniva 1915 Odeskij hudozhnij muzej i Vibilyuvannya polotna 1917 Derzhavna Tretyakovska galereya Figuri selyanok zobrazheni na tli neba i polya nabuvayut monumentalnosti pidkreslenoyi nizkoyu liniyeyu gorizontu U 1916 Oleksandr Benua otrimav zamovlennya na rozpis Kazanskogo vokzalu v Moskvi j zaprosiv Yevgena Lansere Borisa Kustodiyeva Mstislava Dobuzhinskogo j Zinayidu Serebryakovu doluchitisya do roboti Vona vzyala temu Shodu de Indiya Yaponiya Turechchina ta Siam alegorichno buli predstavleni u viglyadi krasun U cej period vona pracyuye nad kartinoyu na temu slov yanskoyi mifologiyi Kartina bula nezavershena 1917 1924 Zustrila Zhovtnevu revolyuciyu v ridnomu mayetku Neskuchne U grudni 1917 cherez grabezhi simej pomishikiv sim ya Serebryakovih pereyihala do Zmiyeva U 1918 cholovik buv zaareshtovanij u Moskvi potim zvilnenij i 22 bereznya 1919 pomer vid visipnogo tifu v orendovanij kvartiri roztashovanij na vulici Kontorska 25 A v Harkovi Do listopada 1919 rodinnij mayetok Lansere Benua Serebryakovih u Neskuchnomu rozgrabuvali j spalili Nezadovgo do cogo vona iz hvoroyu matir yu ta chotirma ditmi pereselilisya do Harkova Cherez deficit olijnih farb zmushena bula perejti na vugillya ta olivec U cej period napisani odni z najvidomishih grupovih portretiv ditej Serebryakovoyi Na terasi v Harkovi i Kartkovij budinochok Hudozhnicya vidmovilasya perejti na populyarnij za radyanskih chasiv futuristichnij stil abo malyuvati portreti komisariv U sichni zhovtni 1920 pracyuvala v Harkivskomu arheologichnomu muzeyi de vikonuvala zarisovki eksponativ Simejstvo zhilo v Harkovi na mezhi bidnosti U veresni 1920 otrimala telegramu vid Oleksandra Benua yakij povidomlyav pro mozhlivist dlya neyi otrimati robotu v odnomu z piterskih muzeyiv U grudni 1920 sim ya pereyihala do Petrograda Pershi misyaci pislya pereyizdu rodina meshkala na vulici Lahtinskij u kvartiri harkivskih druziv B S j R A Baskovih a zgodom u vlasnij dorevolyucijnij kvartiri na 1 j liniyi Vasilivskogo ostrova Navesni 1921 razom iz matir yu ta ditmi pereyihala do rodinnogo budinku Benua vulicya Glinki U kvartiru pidselili na ushilnennya artistiv MHATu Vprodovzh nastupnih rokiv u yiyi tvorchosti z yavilisya novi temi dlya malyuvannya a same teatralne zhittya U 1924 roboti hudozhnici z uspihom demonstruvalis na vistavci v Nyu Jorku de bulo predstavleno 14 poloten Osoblivu zacikavlenist u glyadachiv viklikala kartina Splyacha divchinka na chervonij kovdri 1923 Emigraciya Popri postijnu zajnyatist zarobitku led vistachalo shob progoduvati matir i chotiroh ditej Za poradoyu Oleksandra Benua yakij pracyuvav v Parizhi Serebryakova 24 serpnya 1924 poyihala do Franciyi spodivayuchis prodati svoyi roboti i otrimati zamovlennya na portreti Pershi roki zhittya v Parizhi zaroblyala nebagato i vse sho mogla vidpravlyala do SRSR materi i dityam Vlitku 1925 do neyi pereyihav yiyi molodshij sin Oleksandr razom iz nim vona zhila v krihitnij kimnati U 1927 do Parizhu priyihav u vidryadzhennya yiyi brat Yevgen Lansere yakij znyav i dopomig obstaviti dlya neyi dvokimnatnu kvartiru Pislya cogo vona zmogla vipisati v Parizh dochku Katyu yaka priyihala tudi v berezni 1928 Iz dvoma starshimi ditmi Yevgenom i Tetyanoyu vona pobachitsya tilki cherez 36 rokiv U 1947 otrimala francuzke gromadyanstvo U 1966 predstavleni yiyi roboti na vistavkah sho prohodili v Moskvi Leningradi ta Kiyevi Yiyi kartini mali grandioznij uspih publiki nabuli nadzvichajnoyi populyarnosti v SRSR Albomi drukuyut miljonnimi tirazhami Pomerla 19 veresnya 1967 v Parizhi pislya krovovilivu v mozok Pohovana na cvintari Sent Zhenev yev de Bua TvorchistRanni tvori U roki navchannya v stvoryuye svoyi pershi kartini Selyanska divchinka 1903 Portret moyeyi nyani 1908 Fruktovij sad cvite 1908 Avtoportret 1905 Zgodom vona malyuye portret B A Serebryakov 1915 j avtoportret 1922 Sered zahoplen Zinayidi Serebryakovyi balet i baletnij svit vzagali Tozh ne divno sho sered tvoriv vagome misce zajmayut kartini Snizhinki v baleti Luskunchik Balerini v kostyumernij portreti balerin Mariyi Dobrolyubovoyi K Gejdenrejh tosho U sichni 1910 brala uchast u vistavci de odrazu otrimala shvalni vidguki Togo zh roku Oleksandr Benua prisvyativ Serebryakovij odin zi svoyih Hudozhnih listiv Komisiya iz Tretyakovskoyi galereyi odrazu skupila yiyi kartini Marokko portreti stinopisi Francuzki hudozhniki hvorili Marokko j Alzhirom Vona iz zahoplennyam malyuvala arabski krayini Dvichi v 1928 i 1932 vidvidala Marokko zvidki privezla bagato zamalovok i eskiziv U 1934 1936 pracyuvala nad stinopisom privatnogo budinku v Belgiyi nedaleko vid Bryusselya Ne polishala malyuvannya portretiv sered nih yak rosijski emigranti Sergij Prokof yev 1926 Kostyantin Somov 1928 tak i Francuzkij selyanin 1926 Usmihnenij molodij ribalka 1934 Italijska selyanka u vinogradniku 1936 Versal Serebryakovoyi Zinayida Serebryakova bula i v Versali yakij bagato malyuvav Oleksandr Benua Ale Benua cikaviv Versal pochatkovij Versal korolya Lyudovika XIV jogo progulyanki statuyi jogo zmini voseni ta in Versalskij park 1926 Serebryakovoyi nagaduye podibni tvori Benua tut tezh parkova skulptura pravoruch parter sho vede vglib arkusha geometrichno vistrizheni roslini Ale vse ce sokovito inakshe niyak ne tonko i ne grafichno yak ce u Benua I niyakih pidstarkuvatih koroliv trohi slyunyavih sho tak zabavlyali Benua A yiyi Versal Dahi mistechka 1924 roku zovsim ne shozhij ni na chiyi roboti vona mogla buti neshozhoyu ni na kogo Osobiste zhittyaCholovik Boris Anatolijovich Serebryakov U shlyubi z nim narodila 4 ditej Serebryakov Yevgen Borisovich 26 travnya 1906 Neskuchne Rosijska imperiya 1990 Leningrad SRSR arhitektor i restavrator avtor akvarelnih pejzazhiv studiyuvav na arhitekturnomu viddilenni leningradskogo VHUTEIN u pislya 1945 roku brav uchast u vidnovlenni arhitekturnih pam yatok Petergofa Serebryakov Oleksandr Borisovich 7 veresnya 1907 Neskuchne Rosijska imperiya 1995 Parizh Franciya hudozhnik dekorator majster akvarelnih i tempernih pejzazhiv Franciyi Belgiyi Niderlandiv Nimechchini Italiyi avtor dekorativnih panno monumentalnih rozpisiv ilyustrator knig i zhurnaliv Serebryakova Tetyana Borisivna 22 sichnya 1912 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 15 lyutogo 1989 Moskva SRSR hudozhnicya dekoratorka MHAT u j Bolshogo Teatru Serebryakova Katerina Borisivna 28 chervnya 1913 26 serpnya 2014 hudozhnicya chlenkinya zasnovnicya i pochesna prezidentka Fondu Zinayidi Serebryakovoyi Franciya Kartini Zinayidi Serebryakovoyi z chlenami rodini Cholovik 1913 1914 Portret sestri Ye Solncevoyi 1914Pam yat9 grudnya 2010 roku v seli Neskuchnomu z nagodi 126 richchya vid dnya narodzhennya Zinayidi Serebryakovoyi vidkrito memorialnu doshku 12 kvitnya 2017 roku vidbulos urochiste vidkrittya Istoriko kulturnogo centru pam yati rodini Benua Lansere Serebryakovih u seli Neskuchne Poshtovi marki Portret O K Lansere 1910 vip 1988 Zelenya voseni 1908 vip 2009 1909 vip 2009 Vibrani tvoriSamoportreti Avtoportret 1903 Avtoportret 1906 Avtoportret u sinomu 1906 Avtoportret Bilya tualetnogo stolika 1909 Avtoportret 1910 i Avtoportret u sharfi 1911 Etyud divchini Avtoportret 1911 Avtoportret u kostyumi P yero 1911 Avtoportret iz donkami 1921 Avtoportret iz bantom 1922 Avtoportret iz penzlem 1924 Avtoportret iz palitroyu 1946 Avtoportret 1956 Portreti Portret Loli Braz 1910 Portret N Chulkovoyi 1911 Portret materi 1912 Portret O O Nikolskoyi 1920 Portret G I Teslenko 1920 Portret balerini Gejdenrejh 1923 Portret Ivanova S P 1941 Portret Serzha Lifarya 1961 Inshi kartini U lazni 1913 Zhniva 1915 Vibilyuvannya polotna 1917 Versal Dahi mistechka 1924 Versalskij park 1926 Marokkanka v bilomu odyazi 1928 Parizh Lyuksemburgzkij sad 1930 Kolliur Katya na terasi 1930 Kolliur Port iz chovnami 1930 Florenciya Ponte Vekkio 1932 Alpi Selishe v Savojyi 1933 Bretan Franciya Skoshene pole 1934 Parizh Tyuyilri 1942 GalereyaVeranda vesnoyu akvarel 1900 Zelenya voseni 1908 Yabluka na gilci 1910 Kupalshicya 1911 Avtoportret u sharfi 1911 Avtoportret u kostyumi P yero 1911 Odeskij nacionalnij hudozhnij muzej Goduvalnicya z ditinoyu 1912 Avtoportret u chornij sukni z bilim komirom 1907 Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya Plodovij sad 1908 Za tualetom Avtoportret 1909 Tretyakovska galereya Kapusta Selo Neskuchne 1909 Avtoportret 1910 Vikno 1910 Osin 1910 Portret Loli Braz 1910 Portret O K Lansere 1910 Portret Olgi Lansere 1910 Zhniva 1910 Divchina zi svichkoyu 1911 Laznya etyud 1912 Laznya etyud 1912 1913 U ditinstvi Neskuchne etyud 1913 Laznya 1913 Selyani 1914 Portret B A Serebryakova 1913 Za snidankom 1914 Portret M E Solncevoyi sestri hudozhnici 1914 Dvi selyanski divchini bilya 1914 Selyanka z kvasnikom etyud Bilya 1914 Zhniva 1915 Odeskij nacionalnij hudozhnij muzej Selyanska divchina Polya etyud 1915 Zhniva eskiz Bilya 1915 Selyanka sho vzuvayetsya etyud Bilya 1915 Selyanka sho sidit z gorshikom etyud Bilya 1915Pisemna spadshinaZinayida Serebryakova Listi Suchasniki pro hudozhnicyu Avtor uporyadnik V Knyazeva Moskva 1987 Stor 301 ros Serebryakova Z E Pisma Sovremenniki o hudozhnice Avt sost vstup st V Knyazeva avt primech Yu N Podkopaeva M Izobrazit iskusstvo 1987 301 s il Z Ye Serebryakova Petrograd 1922 ros Ernst S R Z E Serebryakova Petrograd Akvilon 1922 31 s tvir biografiya napisana za zhittya Zinayidi Serebryakovoyi rodinnim biografom i mistectvoznavcem Sergiyem ErnstomPrimitkiSerebryakova Zinaida Evgenevna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Zinaida Evgenevna Serebryakova d Track Q17299517 Serebryakova Zinayida Yevgeniyivna 1884 1967 VUE vue gov ua Procitovano 30 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya www rulex ru Arhiv originalu za 25 grudnya 2019 Procitovano 30 grudnya 2019 Afisha Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 30 grudnya 2019 Harkivska oblasna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 25 grudnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2019 oblrada kharkov ua Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 25 grudnya 2019 museum net ua Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 30 grudnya 2019 Kalmanovska Lidiya 1997 r Zhivopis XVI pochatku HH stolit Katalog rosijskoyu IMK Misto majstriv s 177 Dzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Serebryakova Zinayida Yevgenivna Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Zinaida Serebriakova Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 535 Miloslavskij D K Mistecka rodina Benua Lansere Serebryakovih misteckoznavcha ta krayeznavcha ekskursiya Harkivskij r n s Vesele s Neskuchne Harkiv 201 30 s il KSS Kultura i mistectvo Chislo 30 Harkiv Kursor 2016 S 155 162 Sidorenko V V Harkovskij adres Zinaidy Serebryakovoj k opytu atribucii tipovoj zastrojki g Harkova serediny 19 v PPMV 21 st Vip 4 Harkiv Kursor 2014 S 36 40 Lapshin V Zinaida Serebryakova Iskusstvo 1965 11 S 61 67 Knyazeva V P Zinaida Evgenevna Serebryakova M 1979 Efremova E V Zinaida Serebryakova M Izdatelstvo ART RODNIK 2006 96 s Malaya seriya iskusstv ISBN 5 9561 0176 8 Rusakova A A Zinaida Serebryakova 2 e izd ispr i dop Moskva Molodaya gvardiya 2011 227 13 s il Zhizn zamechatelnyh lyudej ser biogr vyp 1310 ISBN 978 5 235 03436 5 Z E Serebryakova Komplekt otkrytok Moskva Izobrazitelnoe iskusstvo 1985 PosilannyaFond Zinaidy Serebryakovoj 1 bereznya 2021 u Wayback Machine Kartinu ukrayinskoyi hudozhnici prodali za rekordni 5 9 miljoniv 1 grudnya 2017 u Wayback Machine