Бенуа Микола Леонтійович

Микола Леонтійович Бенуа́ (нар. 13 липня 1813, Санкт-Петербург — пом. 23 грудня 1898, Санкт-Петербург) — російський архітектор, аквареліст, майстер декоративного мистецтва; академік з 1847 року, професор з 1957 року і почесний член з 1896 року Петербурзької академії мистецтв, голова у 1890—1893 роках. Батько архітектора Леонтія Бенуа та художників і Олександра Бенуа.

Бенуа Микола Леонтійович
рос. Николай Леонтьевич Бенуа
Народження	1 (13) липня 1813 Санкт-Петербург, Російська імперія^[1]
Смерть	11 (23) грудня 1898 (85 років) Санкт-Петербург, Російська імперія^[1]
Країна (підданство)	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1836) і ^d
Діяльність	архітектор
Нагороди
Батько	^d
Мати	^d^[2]
Брати, сестри	^d
Діти	·Бенуа Олександр Миколайович, Бенуа Леонтій Миколайович, ^d і ^d^[2]
Бенуа Микола Леонтійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бенуа.

Біографія

Народився 1 [13] липня 1813(18130713) року в Санкт-Петербурзі (тепер Російська Федерація). Протягом 1827—1836 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Під час навчання отримав велику золоту медаль за проєкт училища правознавства. Протягом 1840—1846 років вивчав архітектуру у Франції, Італії, Німеччині.

Помер в Санкт-Петербурзі 11 [23] грудня 1898 року. Похований в крипті зведеного ним храму Відвідин на колишньому Виборгському католицькому цвинтарі у Санкт-Петербурзі.

Споруди і проєкти

• в Санкт-Петербурзі збудував:
  • садибу Шереметьева на набережній річки Фонтанки;
  • будинок Кребера на розі вулиць Спаської і Надеждинської;
  • будівлі Товариства взаємного поземельного кредиту на ;
• в Петергофі збудував придворні стайні, пошту, вокзал Новий Петергоф, Фрейлінські корпуси, шпиталь, Кавалерський будинок, Офіціантський будинок, Верхньосадський будинок, будинок вартового в парку, каскад драконів.
• в Україні:
  • церква в маєтку М. Павлова (тепер у складі Павлограда; 1847—1862);
  • проєкт церкви для садиби А. Шидловського на Харківщині (1846);
  • садиба Попова у Василівці (1864—1884).

Спроєктував пам'ятник на могилі українського художника Василя Штернберга в Римі (1845). Автор садибного комплексу у селі Високому, в Ґельсінфорсі.

Вшанування пам'яті

На честь архітектора названий астероїд головного поясу 5419 Бенуа, відкритий 29 вересня 1981 року.

Примітки

1. Бенуа Николай Леонтьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
3. Бенуа // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 248. — 956 с.
   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24345123d:Track:Q23892463d:Track:Q19908137
4. Бенуа, Альберт Николаевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 463.
   d:Track:Q656d:Track:Q24345120d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q602358d:Track:Q23892896
5. База даних малих космічних тіл JPL: 5419 Бенуа. [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)

Література

• Бенуа Николай Леонтьевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Советская энциклопедия. Москва. 1971. Том 3. сторінки 644—645.(рос.);
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 58. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник;