Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянтин Олександрович Зубов (рос. Константин Александрович Зубов; нар. 20 вересня 1888, Базарний Сизган — пом. 22 листопада 1956, Москва) — російський актор, режисер і театральний педагог.
| Зубов Костянтин Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Зубов Константин Александрович | ||||
| Народився | 8 (20) вересня 1888 Базарний Сизган, d, Симбірська губернія, Російська імперія[1] | |||
| Помер | 22 листопада 1956[1] (68 років) Москва, СРСР[1] | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Громадянство |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | актор, кінорежисер, театральний педагог | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет і Російський державний інститут сценічних мистецтв | |||
| Вчителі | Горєлов Іван Миколайович, d і d | |||
| IMDb | nm0958295 | |||
| Нагороди та премії | ||||
        | ||||
| | ||||
Біографія
Народився 8 [20] вересня 1888 року в селі Базарному Сизгані Симбірської губернії Російської імперії (тепер селище міського типу Ульяновської області, Росія) в сім'ї вчителя малювання. Впродовж 1904—1905 років навчався в технічному училищі у місті Нансі у Франції; у 1905—1906 роках — на історико-філологічному факультеті Паризького університету. У 1906 році повернувся до Російської імперії і продовжив навчання в Санкт-Петербурзькому університеті, який закінчив 1908 року. Одночасно з навчанням займався в Петербурзькому театральному училищі у Володимира Давидова, грав у нього в гастрольної групі (сезон 1908 року; дебютував в ролі Альоші в спектаклі «Діти Ванюшина» Сергія Найденова). Потім навчався в Школі сценічного мистецтва і .
Впродовж 1910—1915 років (крім сезону 1913—1914 років, коли служив в Самарі) працював в антрепризі Миколи Синельникова в Харкові, театрі «Соловцов» у Києві. У 1915—1916 роках грав у у Москві.
У 1917—1918 роках очолював Товариство акторів , де вперше виступив як режисер. У 1918—1919 роках — артист і режисер театру М. Смоленського в Харбіні; у 1919—1921 роках — артист і режисер театру Є. Доліна у Владивостоці; у 1921—1924 роках працював в Першому Далекосхідному військово-революційному театрі в Хабаровську, Благовіщенську і Харбіні; у 1924—1925 роках — головний режисер Читинського державного театру.
У 1925—1931 роках — актор, режисер і завідувач трупою Московського театру Революції. У 1932—1938 роках — художній керівник московського Театру Ленради. З 1936 року — актор і режисер Малого театру (у 1945—1947 роках — заступник художнього керівника; з 1947 року — головний режисер). Член ВКП(б) з серпня 1942 року. З 1946 року — професор Театрального училища імені Михайла Щепкіна. Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР 4-го скликання (1955—1956). Помер у Москві 22 листопада 1956 року. Похований у Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 2).
Творчість
Театр
Ролі
- Театр Корша
- Каренін ( Льва Толстого);
- Мелузов («Таланти і шанувальники» Олександра Островского);
- Тузенбах («Три сестри» Антона Чехова);
- Театр Революції
- Корзинкін, Семен Рак («Кінець Криворильска», «Повітряний пиріг» Бориса Ромашова);
- міністр Кальман («Гоп-ля, ми живемо!» Ернста Толлера);
- Малий театр
- Телятєв («Скажені гроші» Олександра Островського; 1936);
- Болінгброк («Склянка води» Ежена Скріба; 1936);
- Репетилов («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; 1938);
- полковник Бризгалов, Растегін («На березі Неви» Костянтина Треньова; 1939);
- Вандерстраатен («Урієль Акоста» Карла Гуцкова; 1940);
- Циганов («Варвари» Максима Горького; 1941);
- Городулін ( Олександра Островського; 1941);
- Наполеон («Вітчизняна війна 1812 року» Льва Толстого; 1942);
- Мирон Горлов («Фронт» Олександра Корнійчука; 1942);
- Хіггінс («Пігмаліон» Бернарда Шоу; 1943);
- Макферсон («Російське питання» Костянтина Симонова; 1947);
- Беркутов ( Олександра Островського; 1947);
- Мак-Гілл («Змова приречених» ; 1949);
- Фамусов («Лихо з розуму» Олександра Грибоєдова; 1950);
- Дудукін ( Олександра Островського; 1951);
- Стессель «(Порт-Артур» і ; 1953).
Постановки
- Іркутський драматичний театр
- «Вишневий сад» Антона Чехова;
- і «На дні» Максима Горького;
- Театр Ленради
- «Розгром» по Олександру Фадєєву (1932);
- «Платон Кречет» Олександра Корнійчука (1935, виконавець головної ролі);
- Малий театр
- «Євгенія Гранде» за Оноре де Бальзаком (1939; режисер Уварова);
- «Варвари» Максима Горького (1941; спільно з );
- «Дочка російського актора» (1941);
- «Пігмаліон» (1943; режисер );
- «Іван Грозний» Олесія Толстого (1945; спільно з і );
- «Створення світу» Миколи Погодіна (1945);
- «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова (1946; спільно з );
- «Російське питання» Костянтина Симонова (1947; спільно з Євгеном Веліховим);
- «Велика сила» Бориса Ромашова (1947; спільно з );
- Олександра Островського (1948; спільно з Веніаміном Циганковим);
- Олександра Островського (1948; спільно з );
- «Змова приречених» Миколи Вірти (1949);
- «Наш сучасник» Костянтина Паустовського (1949; спільно з Веніаміном Циганковим);
- «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського (1950; спільно з Веніаміном Циганковим);
- «Настя Колосова» (1951);
- Максима Горького (1952; спільно з Євгеном Веліховим);
- «Порт-Артур» Івана Попова і Олександра Степанова (1953: спільно з );
- «Крила» Олександра Корнійчука (1955; спільно з Веніаміном Циганковим);
- «Макбет» Вільяма Шекспіра (1955; спільно з Євгеном Веліховим);
- «Доктор філософії» Бранислава Нушича (1956).
Кіно
Ролі
- Володимир Сергійович Торбін («Бухгалтер Торбін»/«Безодня життя», 1916);
- письмоводитель Петров («Неллі Раінцева», 1916);
- брат старого революціонера («Революціонер», 1917);
- Ртищев («Кульгавий пан», 1928);
- «Друзі совісті», 1932;
- фашист Фа («Маріонетки», 1933);
- Крутицький («Настя Устинова», 1934);
- у епізоді (немає в титрах) («Яків Свердлов», 1940);
- Шліхтер, оберст Люфтваффе («Бойова кінозбірка № 7», новелла «Приймальник катастроф», 1941);
- Павло Опанасович Фамусов, керуючий в казенному місці («Горе від розуму», фільм-спектакль, 1952);
- Циганков Сергій Миколайович, інженер («Варвари. Сцени в повітовому місті», фільм-спектакль, 1953).
Постановки
- «Варвари. Сцени в повітовому місті» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим та Іллею Судаковим);
- «Васса Желєзнова» (фільм-спектакль) (1953; спільно з Леонідом Луковим);
- «Крила» (фільм-спектакль) (1956; спільно з Тетяною Лукашевич).
Відзнаки
- медаль «За оборону Москви» (6 вересня 1944);
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
- медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»;
- народний артист РРФСР з 1945 року;
- народний артист СРСР з 1949 року;
- ІІ-го ступеня (1946; за постановку і виконання ролі доктора Хіггінса в спектаклі «Пігмаліон» Бернарда Шоу у 1943 році);
- ІІ-го ступеня (1947; за постановку вистави «За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова);
- І-го ступеня (1948; за постановку вистави «Велика сила» Бориса Ромашова);
- І-го ступеня (1951; за постановку вистави «Незабутній 1919-й» Всеволода Вишневського).
Примітки
- Зубов Константин Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Велика російська енциклопедія. [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Зубов Костянтин Олександрович на kinosozvezdie.ru. [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Зубов Костянтин Олександрович на kino-teatr.ru. [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Зубов Константин Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Зубов Костянтин Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Зубов Костянтин Олександрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 271. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Н. В. Попович-Кузнецова. Зубов Костянтин Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin Oleksandrovich Zubov ros Konstantin Aleksandrovich Zubov nar 20 veresnya 1888 Bazarnij Sizgan pom 22 listopada 1956 Moskva rosijskij aktor rezhiser i teatralnij pedagog Zubov Kostyantin Oleksandrovichros Zubov Konstantin AleksandrovichZobrazhennyaNarodivsya8 20 veresnya 1888 Bazarnij Sizgan d Simbirska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer22 listopada 1956 1956 11 22 1 68 rokiv Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnistaktor kinorezhiser teatralnij pedagogAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitet i Rosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectvVchiteliGoryelov Ivan Mikolajovich d i dIMDbnm0958295Nagorodi ta premiyiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Zubov BiografiyaNarodivsya 8 20 veresnya 1888 18880920 roku v seli Bazarnomu Sizgani Simbirskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper selishe miskogo tipu Ulyanovskoyi oblasti Rosiya v sim yi vchitelya malyuvannya Vprodovzh 1904 1905 rokiv navchavsya v tehnichnomu uchilishi u misti Nansi u Franciyi u 1905 1906 rokah na istoriko filologichnomu fakulteti Parizkogo universitetu U 1906 roci povernuvsya do Rosijskoyi imperiyi i prodovzhiv navchannya v Sankt Peterburzkomu universiteti yakij zakinchiv 1908 roku Odnochasno z navchannyam zajmavsya v Peterburzkomu teatralnomu uchilishi u Volodimira Davidova grav u nogo v gastrolnoyi grupi sezon 1908 roku debyutuvav v roli Aloshi v spektakli Diti Vanyushina Sergiya Najdenova Potim navchavsya v Shkoli scenichnogo mistectva i Vprodovzh 1910 1915 rokiv krim sezonu 1913 1914 rokiv koli sluzhiv v Samari pracyuvav v antreprizi Mikoli Sinelnikova v Harkovi teatri Solovcov u Kiyevi U 1915 1916 rokah grav u u Moskvi U 1917 1918 rokah ocholyuvav Tovaristvo aktoriv de vpershe vistupiv yak rezhiser U 1918 1919 rokah artist i rezhiser teatru M Smolenskogo v Harbini u 1919 1921 rokah artist i rezhiser teatru Ye Dolina u Vladivostoci u 1921 1924 rokah pracyuvav v Pershomu Dalekoshidnomu vijskovo revolyucijnomu teatri v Habarovsku Blagovishensku i Harbini u 1924 1925 rokah golovnij rezhiser Chitinskogo derzhavnogo teatru U 1925 1931 rokah aktor rezhiser i zaviduvach trupoyu Moskovskogo teatru Revolyuciyi U 1932 1938 rokah hudozhnij kerivnik moskovskogo Teatru Lenradi Z 1936 roku aktor i rezhiser Malogo teatru u 1945 1947 rokah zastupnik hudozhnogo kerivnika z 1947 roku golovnij rezhiser Chlen VKP b z serpnya 1942 roku Z 1946 roku profesor Teatralnogo uchilisha imeni Mihajla Shepkina Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi RRFSR 4 go sklikannya 1955 1956 Pomer u Moskvi 22 listopada 1956 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivochomu cvintari dilyanka 2 TvorchistTeatr Roli Teatr Korsha Ka re nin Lva Tol sto go Me lu zov Talanti i shanuvalniki Oleksandra Ost rov sko go Tu zen bah Tri se st ri Antona Che ho va Teatr Revolyuciyi Korzinkin Semen Rak Kinec Krivorilska Povitryanij pirig Borisa Romashova ministr Kalman Gop lya mi zhivemo Ernsta Tollera Malij teatr Telyatyev Skazheni groshi Oleksandra Ostrovskogo 1936 Bolingbrok Sklyanka vodi Ezhena Skriba 1936 Repetilov Liho z rozumu Oleksandra Griboyedova 1938 polkovnik Brizgalov Rastegin Na berezi Nevi Kostyantina Trenova 1939 Vanderstraaten Uriyel Akosta Karla Guckova 1940 Ciganov Varvari Maksima Gorkogo 1941 Gorodulin Oleksandra Ostrovskogo 1941 Napoleon Vitchiznyana vijna 1812 roku Lva Tolstogo 1942 Miron Gorlov Front Oleksandra Kornijchuka 1942 Higgins Pigmalion Bernarda Shou 1943 Makferson Rosijske pitannya Kostyantina Simonova 1947 Berkutov Oleksandra Ostrovskogo 1947 Mak Gill Zmova prirechenih 1949 Famusov Liho z rozumu Oleksandra Griboyedova 1950 Dudukin Oleksandra Ostrovskogo 1951 Stessel Port Artur i 1953 Postanovki Irkutskij dramatichnij teatr Vishnevij sad Antona Chehova i Na dni Maksima Gorkogo Teatr Lenradi Rozgrom po Oleksandru Fadyeyevu 1932 Platon Krechet Oleksandra Kornijchuka 1935 vikonavec golovnoyi roli Malij teatr Yevgeniya Grande za Onore de Balzakom 1939 rezhiser Uvarova Varvari Maksima Gorkogo 1941 spilno z Dochka rosijskogo aktora 1941 Pigmalion 1943 rezhiser Ivan Groznij Olesiya Tolstogo 1945 spilno z i Stvorennya svitu Mikoli Pogodina 1945 Za tih hto v mori Borisa Lavrenova 1946 spilno z Rosijske pitannya Kostyantina Simonova 1947 spilno z Yevgenom Velihovim Velika sila Borisa Romashova 1947 spilno z Oleksandra Ostrovskogo 1948 spilno z Veniaminom Cigankovim Oleksandra Ostrovskogo 1948 spilno z Zmova prirechenih Mikoli Virti 1949 Nash suchasnik Kostyantina Paustovskogo 1949 spilno z Veniaminom Cigankovim Nezabutnij 1919 j Vsevoloda Vishnevskogo 1950 spilno z Veniaminom Cigankovim Nastya Kolosova 1951 Maksima Gorkogo 1952 spilno z Yevgenom Velihovim Port Artur Ivana Popova i Oleksandra Stepanova 1953 spilno z Krila Oleksandra Kornijchuka 1955 spilno z Veniaminom Cigankovim Makbet Vilyama Shekspira 1955 spilno z Yevgenom Velihovim Doktor filosofiyi Branislava Nushicha 1956 Kino Roli Volodimir Sergijovich Torbin Buhgalter Torbin Bezodnya zhittya 1916 pismovoditel Petrov Nelli Rainceva 1916 brat starogo revolyucionera Revolyucioner 1917 Rtishev Kulgavij pan 1928 Druzi sovisti 1932 fashist Fa Marionetki 1933 Krutickij Nastya Ustinova 1934 u epizodi nemaye v titrah Yakiv Sverdlov 1940 Shlihter oberst Lyuftvaffe Bojova kinozbirka 7 novella Prijmalnik katastrof 1941 Pavlo Opanasovich Famusov keruyuchij v kazennomu misci Gore vid rozumu film spektakl 1952 Cigankov Sergij Mikolajovich inzhener Varvari Sceni v povitovomu misti film spektakl 1953 Postanovki Varvari Sceni v povitovomu misti film spektakl 1953 spilno z Leonidom Lukovim ta Illeyu Sudakovim Vassa Zhelyeznova film spektakl 1953 spilno z Leonidom Lukovim Krila film spektakl 1956 spilno z Tetyanoyu Lukashevich Vidznakiordeni SRSR orden Lenina 26 zhovtnya 1949 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 9 sichnya 1954 medali SRSR medal Za oboronu Moskvi 6 veresnya 1944 medal Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medal U pam yat 800 richchya Moskvi pochesni zvannya SRSR narodnij artist RRFSR z 1945 roku narodnij artist SRSR z 1949 roku Stalinski premiyi II go stupenya 1946 za postanovku i vikonannya roli doktora Higginsa v spektakli Pigmalion Bernarda Shou u 1943 roci II go stupenya 1947 za postanovku vistavi Za tih hto v mori Borisa Lavrenova I go stupenya 1948 za postanovku vistavi Velika sila Borisa Romashova I go stupenya 1951 za postanovku vistavi Nezabutnij 1919 j Vsevoloda Vishnevskogo PrimitkiZubov Konstantin Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Velika rosijska enciklopediya 25 veresnya 2021 u Wayback Machine ros Zubov Kostyantin Oleksandrovich na kinosozvezdie ru 25 veresnya 2021 u Wayback Machine ros Zubov Kostyantin Oleksandrovich na kino teatr ru 25 veresnya 2021 u Wayback Machine ros LiteraturaZubov Konstantin Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Zubov Kostyantin Oleksandrovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Zubov Kostyantin Oleksandrovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 271 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 N V Popovich Kuznecova Zubov Kostyantin Oleksandrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X