Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золотий вік (фр. L'âge d'or) — один із перших звукових французьких фільмів. Зняв 1930 році режисер Луїс Бунюель. У рейтингу найвизначніших кінофільмів усіх часів, який склав журнал 2012 року за підсумками опитування 846 провідних світових кінокритиків, «Золотий вік» потрапив на 110-у позицію.
| Золотий вік | |
|---|---|
| фр. L'Âge d'or[1] | |
| Жанр | драматичний фільм |
| Режисер | Луїс Бунюель[1][2] |
| Продюсер | d і d |
| Сценарист | Луїс Бунюель і Сальвадор Далі |
| У головних ролях | Гастон Модо[1], d[1][2], Макс Ернст[1][2], d[1][2], d[1], d[1], d, Поль Елюар[3], d[3], Валентина Гюго[3], Луїс Бунюель[4], d[4] і Жан Оранш[4] |
| Художник | Александр Тронер |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 60 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |  Франція |
| IMDb | ID 0021577 |
Сюжет
Фабула в строгому розумінні цього терміна у фільмі відсутня, що взагалі властиве напряму сюрреалізму. Стрічка є набором сцен, не пов'язаних між собою сюжетно і, як правило, абсурдних за змістом, але об'єднаних певним задумом режисера.
Перші п'ять хвилин фільму — ніби «науково-документальний» показ життя скорпіонів. Глядачеві розповідають, як вони влаштовані, який ведуть спосіб життя, як один від одного обороняються.
Потім іде титр: «Через кілька годин». У досить пустельній місцевості мешкають обірванці. Усі вони озброєні. Вони дізнаються, що в їхні краї прибувають майорканці. Ватажок обірванців (Макс Ернст) вирішує оборонятися. Проте бій не відбувся: дорогою обірванці помирають від слабкості. Цивілізація перемогла. На цьому місці буде засновано нове місто — імперський Рим. Ззаду лунає жіночий крик. Присутні обертаються — юнак ґвалтує дівчину. Його хапають. Маленький собачка на повідку дуже хвилюється. Схоплений юнак відкидає від себе поліціянта і штурхає собачку.
Знову інша історія. Дія відбувається в багатому будинку маркізи де Ікс. До однієї з кімнат заганяють корову. Будинком проїжджає візок, запряжений ослами. У будинку виникає пожежа. Головний герой-коханець — патологічно жорстока людина. Головна героїня каже в пориві почуттів: «Яке щастя вбити свою дитину!».
Останній епізод — парафраз на «120 днів Содому» маркіза де Сада. Четверо єпископів (один — Христос, названий у фільмі герцогом де Бланже за аналогією з головним героєм книги), вбивши всіх своїх жертв, виходять із замку. Із дверей виповзає недобита закривавлена жінка. Виряджений Христом дбайливо заводить її до будинку. Лунає крик. Останній кадр — хрест, на якому висять скальпи вбитих дівчат.
У ролях
- [en] — жінка
- Гастон Модо — чоловік
- Макс Ернст — ватажок розбійників
- [fr] — розбійник
Історія створення
На початку 1920-х років Луїс Бунюель у Мадридському університеті знайомиться із Сальвадором Далі. Попрацювавши з Фріцом Лангом і Жаном Епштейном, Бунюель разом із Далі знімає свою першу картину, відому сюрреалістичну короткометражку «Андалузький пес». Бунюель з головою занурюється в рух сюрреалістів і приєднується до їхньої боротьби зі буденністю та заборонами.
Але ж для творчості потрібні гроші. Їх отримує від свого нового покровителя віконта Шарля де Ноая. Віконт щороку до дня народження своєї дружини виділяв кошти на знімання одного фільму. Він виділив Бунюелю мільйон франків для знімання фільму, якого тільки той забажає. Спроби спільної роботи з Далі зазнали невдачі. Хоча Далі й зазначено в титрах як сценариста, він додав до сценарію всього декілька речень. Таким чином, «Золоте століття» — перша самостійна робота Бунюеля.
У зніманні фільму брали участь досить відомі актори. Гастон Модо був справжньою зіркою французького кіно. Він знімався в усіх великих французьких режисерів того часу: Луї Деллюка, Рене Клера, Марселя Карне та Жана Ренуара. У фільмі знялися чимало поетів і художників-сюрреалістів, друзів режисера: Макс Ернст, Поль Елюар, Валентина Гюго, [fr], Роланд і Валентина Пенроуз та інші, зрештою, сам Бунюель.
Сам Бунюель у книзі «Мій останній подих» (фр. Mon Dernier Soupir) так переказує фільм: «Для мене це був… фільм про шалене кохання, нестримний потяг, який, на зло всім обставинам, шпурляє один до одного чоловіка і жінку, які ніколи не зможуть бути разом».
Реакція
Після першого показу фільм зацікавив європейського агента голлівудської студії MGM, він підписав контракт із Бунюелем на 250 доларів на тиждень, і в грудні 1930 року Бунюель вирушив до Сполучених Штатів Америки. У цей самий час у Франції навколо фільму розгорявся скандал.
Наприкінці 1930 року фільм представлено широкому загалу в паризькому кінотеатрі [fr], де демонстрували виключно авангардне кіно. На прем'єрі були два ультраправі угруповання — [fr] та Антиєврейська ліга, які влаштували справжній бешкет у кінотеатрі, закидали екран тухлими яйцями, розпорошували сльозогінний газ, підривали смердючі бомби, били глядачів із криками «Смерть євреям».
Згодом поліція рекомендувала директору кінотеатру вирізати дві сцени. Консервативна преса розгорнула компанію за повну заборону цього «порнографічного» фільму. Le Figaro затаврувала фільм, назвавши його «вправою у більшовизмі». У середині грудня фільм заборонили і всі копії конфіскували.
На думку Жоржа Садуля, фільм знято під впливом сюрреалізму і він є прикладом тлумачення світу в дусі теорій Зигмунда Фрейда, Лотреамона, маркіза де Сада і Карла Маркса. Розглядався навіть варіант дати фільму назву «Крижана вода егоїстичного розрахунку», запозичену з тексту «Маніфесту комуністичної партії» (I. Буржуа та пролетарі). Французький кінознавець характеризував картину так:
Пристрасть і пансексуалізм пронизували весь цей фільм, у якому все мало свій суворий алегоричний зміст: і наївні сексуальні «символи» фільму, що більше нагадували непристойні малюнки школярів, ніж психоаналіз; і вся «революційність» фільму, що виявилася в такому, наприклад, ритмічному протиставленні, як двоколка, набита п'яними землекопами, яка проноситься салоном, наповненим вишуканою публікою.Оригінальний текст (рос.)Страсть и пансексуализм пронизывали весь этот фильм, в котором всё имело свой строгий аллегорический смысл: и наивные сексуальные „символы“ фильма, больше напоминавшие непристойные рисунки школьников, чем психоанализ; и вся „революционность“ фильма, проявившаяся в таком, например, ритмическом противопоставлении, как двуколка, набитая пьяными землекопами, которая проносится по салону, полному изысканной публики.— Ж. Садуль. «История киноискусства. От его зарождения до наших дней».
Єжи Тепліц, аналізуючи зміст і форми цього фільму, відзначив, що «…золотий вік, що символізується любов'ю, бореться з віком бруду, за яким стоять усі релігійно-державні інститути» і навів вислів про картину Андре Бретона (з його книги «Божевільна любов», 1937): «У такій любові потенційно існує справжній золотий вік, вік невичерпних багатств, нових можливостей, що при цьому перебуває в абсолютному розриві з віком бруду, який переживає нині Європа».
Жан Кокто писав, що цей фільм — одкровення, який є «першим анти-образотворчим шедевром». Однак Кокто робить і єдиний докір: «у Бунюеля сила завжди супроводжується традиційними атрибутами». Втім, за словами письменника і режисера, це не настільки важливо, оскільки «це, напевно, найточніше дослідження про людську вдачу, проведене вищою від нас істотою, подібно до того, як ми стоїмо вище від мурах».
Наступні 50 років мало хто пам'ятав цей фільм. Один з них, історик кіно Жорж Садуль, присутній на прем'єрі, захоплювався фільмом, називаючи його «шедевром з його насильством, його чистотою, його ліричним божевіллям, його абсолютною щирістю». Півстоліття фільм демонстрували лише на приватних показах і в синематеках. Тільки 1979 року (в Нью-Йорку, роком пізніше в Парижі) фільм випущено заново.
Після виходу 1930 року, Золотий вік критикували за відсутність моралі. Гостро обговорювали сексуальні інсинуації та характер фільму. Перші шість ночей після прем'єри в Парижі фільм показували в переповненому кінотеатрі Studio 28. Після першого тижня консервативні групи, спонсоровані католицькою церквою, й угруповання правого крила, такі як Les Camelots du Roi і Les Jeunesses Patriotiques, протестували перед театром і публічно образили Луїса Бунюеля і Сальвадора Далі в пресі. Церква публічно засудила продюсера-аристократа Шарля де Ноая, який профінансував фільм у подарунок своїй дружині, і погрожувала відлучити його від церкви. Протестувальники побили афіші та крісла в театрі, забризкали чорнилом екран. Цей погром змусив поліцію закрити кінотеатр і вилучити фільм із прокату, що поклало початок забороні фільму у Франції.Оригінальний текст (англ.)When first released in 1930, UAge d’Or was criticized for appearing to lack morals. The sexual innuendo and nature of the film were topics of heated debate. The film played to packed audiences during the first six nights after it debuted in Paris at the Studio 28 theater. After the first week, conservative groups sponsored by the Catholic Church and right-wing pressure groups such as Les Camelots du Roi and Les Jeunesses Patriotiques protested in front of the theater and publicly attacked Luis Bunuel and Salvador Dali in the press. The aristocratic producer, Charles de Noailles, who had provided financial support to the film as a gift to his wife, was publicly condemned by the church, which threatened him with excommunication. The protesters became physically violent, destroying exhibits and seats in the theater and splattering ink on the screen. This destruction led police to close the theater and to remove the film, thus beginning an official ban on the film in France.—
Примітки
- http://www.imdb.com/title/tt0021577/
- http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=47.html
- http://www.imdb.com/title/tt0021577/fullcredits
- ČSFD — 2001.
- Age d'Or, L'. bfi.org.uk. 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
- William Verrone. The Avant-Garde Feature Film. — Jefferson : McFarland, 2012. — P. 54. — . з джерела 19 жовтня 2014
- Садуль Ж. История киноискусства. От его зарождения до наших дней. Перевод с французского издания М. К. Левиной. Редакция, предисловие и примечания Г. А. Авенариуса. — М. : Иностранная литература, 1957. — С. 190. — 464 с.
- Кокто, Ж. Книга: Эссеистика. www.e-reading.club. оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- Sova, Dawn B. L'Âge d'or // Forbidden Films: Censorship Histories Of 125 Motion Pictures. — Нью-Йорк : Facts on File, 2001. — С. 5. — .
Література
- , Луков А. В. Авангард во французском кино 1920-х годов // XII Пуришевские чтения: Всемирная литература в контексте культуры: Сб. статей и материалов. — М., 2000. — С. 41-45.
- Лурселль Ж. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб.-М. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. I—II. — .
- Теплиц Е. История киноискусства: 1928—1933 / Пер. с польск. — М., 1971.
- Douglas Gomery. L' Age D'Or // International Dictionary of Films and Filmmakers / под. ред Tom Pendergast, Sara Pendergast. — 4-е. — USA : St. James Press, 2000. — Т. 1. — С. 12—14. — .
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Золотий вік (фільм, 1930) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotij vik fr L age d or odin iz pershih zvukovih francuzkih filmiv Znyav 1930 roci rezhiser Luyis Bunyuel U rejtingu najviznachnishih kinofilmiv usih chasiv yakij sklav zhurnal Sight amp Sound 2012 roku za pidsumkami opituvannya 846 providnih svitovih kinokritikiv Zolotij vik potrapiv na 110 u poziciyu Zolotij vikfr L Age d or 1 Zhanrdramatichnij filmRezhiserLuyis Bunyuel 1 2 Prodyuserd i dScenaristLuyis Bunyuel i Salvador DaliU golovnih rolyahGaston Modo 1 d 1 2 Maks Ernst 1 2 d 1 2 d 1 d 1 d Pol Elyuar 3 d 3 Valentina Gyugo 3 Luyis Bunyuel 4 d 4 i Zhan Oransh 4 HudozhnikAleksandr TronerDistrib yutorNetflixTrivalist60 hv MovafrancuzkaKrayina FranciyaIMDbID 0021577SyuzhetFabula v strogomu rozuminni cogo termina u filmi vidsutnya sho vzagali vlastive napryamu syurrealizmu Strichka ye naborom scen ne pov yazanih mizh soboyu syuzhetno i yak pravilo absurdnih za zmistom ale ob yednanih pevnim zadumom rezhisera Pershi p yat hvilin filmu nibi naukovo dokumentalnij pokaz zhittya skorpioniv Glyadachevi rozpovidayut yak voni vlashtovani yakij vedut sposib zhittya yak odin vid odnogo oboronyayutsya Potim ide titr Cherez kilka godin U dosit pustelnij miscevosti meshkayut obirvanci Usi voni ozbroyeni Voni diznayutsya sho v yihni krayi pribuvayut majorkanci Vatazhok obirvanciv Maks Ernst virishuye oboronyatisya Prote bij ne vidbuvsya dorogoyu obirvanci pomirayut vid slabkosti Civilizaciya peremogla Na comu misci bude zasnovano nove misto imperskij Rim Zzadu lunaye zhinochij krik Prisutni obertayutsya yunak gvaltuye divchinu Jogo hapayut Malenkij sobachka na povidku duzhe hvilyuyetsya Shoplenij yunak vidkidaye vid sebe policiyanta i shturhaye sobachku Znovu insha istoriya Diya vidbuvayetsya v bagatomu budinku markizi de Iks Do odniyeyi z kimnat zaganyayut korovu Budinkom proyizhdzhaye vizok zapryazhenij oslami U budinku vinikaye pozhezha Golovnij geroj kohanec patologichno zhorstoka lyudina Golovna geroyinya kazhe v porivi pochuttiv Yake shastya vbiti svoyu ditinu Ostannij epizod parafraz na 120 dniv Sodomu markiza de Sada Chetvero yepiskopiv odin Hristos nazvanij u filmi gercogom de Blanzhe za analogiyeyu z golovnim geroyem knigi vbivshi vsih svoyih zhertv vihodyat iz zamku Iz dverej vipovzaye nedobita zakrivavlena zhinka Viryadzhenij Hristom dbajlivo zavodit yiyi do budinku Lunaye krik Ostannij kadr hrest na yakomu visyat skalpi vbitih divchat U rolyah en zhinka Gaston Modo cholovik Maks Ernst vatazhok rozbijnikiv fr rozbijnikIstoriya stvorennyaNa pochatku 1920 h rokiv Luyis Bunyuel u Madridskomu universiteti znajomitsya iz Salvadorom Dali Popracyuvavshi z Fricom Langom i Zhanom Epshtejnom Bunyuel razom iz Dali znimaye svoyu pershu kartinu vidomu syurrealistichnu korotkometrazhku Andaluzkij pes Bunyuel z golovoyu zanuryuyetsya v ruh syurrealistiv i priyednuyetsya do yihnoyi borotbi zi budennistyu ta zaboronami Ale zh dlya tvorchosti potribni groshi Yih otrimuye vid svogo novogo pokrovitelya vikonta Sharlya de Noaya Vikont shoroku do dnya narodzhennya svoyeyi druzhini vidilyav koshti na znimannya odnogo filmu Vin vidiliv Bunyuelyu miljon frankiv dlya znimannya filmu yakogo tilki toj zabazhaye Sprobi spilnoyi roboti z Dali zaznali nevdachi Hocha Dali j zaznacheno v titrah yak scenarista vin dodav do scenariyu vsogo dekilka rechen Takim chinom Zolote stolittya persha samostijna robota Bunyuelya U znimanni filmu brali uchast dosit vidomi aktori Gaston Modo buv spravzhnoyu zirkoyu francuzkogo kino Vin znimavsya v usih velikih francuzkih rezhiseriv togo chasu Luyi Dellyuka Rene Klera Marselya Karne ta Zhana Renuara U filmi znyalisya chimalo poetiv i hudozhnikiv syurrealistiv druziv rezhisera Maks Ernst Pol Elyuar Valentina Gyugo fr Roland i Valentina Penrouz ta inshi zreshtoyu sam Bunyuel Sam Bunyuel u knizi Mij ostannij podih fr Mon Dernier Soupir tak perekazuye film Dlya mene ce buv film pro shalene kohannya nestrimnij potyag yakij na zlo vsim obstavinam shpurlyaye odin do odnogo cholovika i zhinku yaki nikoli ne zmozhut buti razom ReakciyaPislya pershogo pokazu film zacikaviv yevropejskogo agenta gollivudskoyi studiyi MGM vin pidpisav kontrakt iz Bunyuelem na 250 dolariv na tizhden i v grudni 1930 roku Bunyuel virushiv do Spoluchenih Shtativ Ameriki U cej samij chas u Franciyi navkolo filmu rozgoryavsya skandal Naprikinci 1930 roku film predstavleno shirokomu zagalu v parizkomu kinoteatri fr de demonstruvali viklyuchno avangardne kino Na prem yeri buli dva ultrapravi ugrupovannya fr ta Antiyevrejska liga yaki vlashtuvali spravzhnij beshket u kinoteatri zakidali ekran tuhlimi yajcyami rozporoshuvali slozoginnij gaz pidrivali smerdyuchi bombi bili glyadachiv iz krikami Smert yevreyam Zgodom policiya rekomenduvala direktoru kinoteatru virizati dvi sceni Konservativna presa rozgornula kompaniyu za povnu zaboronu cogo pornografichnogo filmu Le Figaro zatavruvala film nazvavshi jogo vpravoyu u bilshovizmi U seredini grudnya film zaboronili i vsi kopiyi konfiskuvali Na dumku Zhorzha Sadulya film znyato pid vplivom syurrealizmu i vin ye prikladom tlumachennya svitu v dusi teorij Zigmunda Frejda Lotreamona markiza de Sada i Karla Marksa Rozglyadavsya navit variant dati filmu nazvu Krizhana voda egoyistichnogo rozrahunku zapozichenu z tekstu Manifestu komunistichnoyi partiyi I Burzhua ta proletari Francuzkij kinoznavec harakterizuvav kartinu tak Pristrast i panseksualizm pronizuvali ves cej film u yakomu vse malo svij suvorij alegorichnij zmist i nayivni seksualni simvoli filmu sho bilshe nagaduvali nepristojni malyunki shkolyariv nizh psihoanaliz i vsya revolyucijnist filmu sho viyavilasya v takomu napriklad ritmichnomu protistavlenni yak dvokolka nabita p yanimi zemlekopami yaka pronositsya salonom napovnenim vishukanoyu publikoyu Originalnij tekst ros Strast i panseksualizm pronizyvali ves etot film v kotorom vsyo imelo svoj strogij allegoricheskij smysl i naivnye seksualnye simvoly filma bolshe napominavshie nepristojnye risunki shkolnikov chem psihoanaliz i vsya revolyucionnost filma proyavivshayasya v takom naprimer ritmicheskom protivopostavlenii kak dvukolka nabitaya pyanymi zemlekopami kotoraya pronositsya po salonu polnomu izyskannoj publiki Zh Sadul Istoriya kinoiskusstva Ot ego zarozhdeniya do nashih dnej Yezhi Teplic analizuyuchi zmist i formi cogo filmu vidznachiv sho zolotij vik sho simvolizuyetsya lyubov yu boretsya z vikom brudu za yakim stoyat usi religijno derzhavni instituti i naviv visliv pro kartinu Andre Bretona z jogo knigi Bozhevilna lyubov 1937 U takij lyubovi potencijno isnuye spravzhnij zolotij vik vik nevicherpnih bagatstv novih mozhlivostej sho pri comu perebuvaye v absolyutnomu rozrivi z vikom brudu yakij perezhivaye nini Yevropa Zhan Kokto pisav sho cej film odkrovennya yakij ye pershim anti obrazotvorchim shedevrom Odnak Kokto robit i yedinij dokir u Bunyuelya sila zavzhdi suprovodzhuyetsya tradicijnimi atributami Vtim za slovami pismennika i rezhisera ce ne nastilki vazhlivo oskilki ce napevno najtochnishe doslidzhennya pro lyudsku vdachu provedene vishoyu vid nas istotoyu podibno do togo yak mi stoyimo vishe vid murah Nastupni 50 rokiv malo hto pam yatav cej film Odin z nih istorik kino Zhorzh Sadul prisutnij na prem yeri zahoplyuvavsya filmom nazivayuchi jogo shedevrom z jogo nasilstvom jogo chistotoyu jogo lirichnim bozhevillyam jogo absolyutnoyu shiristyu Pivstolittya film demonstruvali lishe na privatnih pokazah i v sinematekah Tilki 1979 roku v Nyu Jorku rokom piznishe v Parizhi film vipusheno zanovo Pislya vihodu 1930 roku Zolotij vik kritikuvali za vidsutnist morali Gostro obgovoryuvali seksualni insinuaciyi ta harakter filmu Pershi shist nochej pislya prem yeri v Parizhi film pokazuvali v perepovnenomu kinoteatri Studio 28 Pislya pershogo tizhnya konservativni grupi sponsorovani katolickoyu cerkvoyu j ugrupovannya pravogo krila taki yak Les Camelots du Roi i Les Jeunesses Patriotiques protestuvali pered teatrom i publichno obrazili Luyisa Bunyuelya i Salvadora Dali v presi Cerkva publichno zasudila prodyusera aristokrata Sharlya de Noaya yakij profinansuvav film u podarunok svoyij druzhini i pogrozhuvala vidluchiti jogo vid cerkvi Protestuvalniki pobili afishi ta krisla v teatri zabrizkali chornilom ekran Cej pogrom zmusiv policiyu zakriti kinoteatr i viluchiti film iz prokatu sho poklalo pochatok zaboroni filmu u Franciyi Originalnij tekst angl When first released in 1930 UAge d Or was criticized for appearing to lack morals The sexual innuendo and nature of the film were topics of heated debate The film played to packed audiences during the first six nights after it debuted in Paris at the Studio 28 theater After the first week conservative groups sponsored by the Catholic Church and right wing pressure groups such as Les Camelots du Roi and Les Jeunesses Patriotiques protested in front of the theater and publicly attacked Luis Bunuel and Salvador Dali in the press The aristocratic producer Charles de Noailles who had provided financial support to the film as a gift to his wife was publicly condemned by the church which threatened him with excommunication The protesters became physically violent destroying exhibits and seats in the theater and splattering ink on the screen This destruction led police to close the theater and to remove the film thus beginning an official ban on the film in France Primitkihttp www imdb com title tt0021577 http www allocine fr film fichefilm gen cfilm 47 html http www imdb com title tt0021577 fullcredits CSFD 2001 d Track Q3561957 Age d Or L bfi org uk 2012 Arhiv originalu za 14 serpnya 2013 Procitovano 30 lipnya 2013 William Verrone The Avant Garde Feature Film Jefferson McFarland 2012 P 54 ISBN 978 0 7864 5910 0 z dzherela 19 zhovtnya 2014 Sadul Zh Istoriya kinoiskusstva Ot ego zarozhdeniya do nashih dnej Perevod s francuzskogo izdaniya M K Levinoj Redakciya predislovie i primechaniya G A Avenariusa M Inostrannaya literatura 1957 S 190 464 s Kokto Zh Kniga Esseistika www e reading club originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 4 bereznya 2019 Sova Dawn B L Age d or Forbidden Films Censorship Histories Of 125 Motion Pictures Nyu Jork Facts on File 2001 S 5 ISBN 9780816040179 Literatura Lukov A V Avangard vo francuzskom kino 1920 h godov XII Purishevskie chteniya Vsemirnaya literatura v kontekste kultury Sb statej i materialov M 2000 S 41 45 Lursell Zh Avtorskaya enciklopediya filmov SPb M Rosebud Publishing 2009 T I II ISBN 978 5 904175 02 3 Teplic E Istoriya kinoiskusstva 1928 1933 Per s polsk M 1971 Douglas Gomery L Age D Or International Dictionary of Films and Filmmakers pod red Tom Pendergast Sara Pendergast 4 e USA St James Press 2000 T 1 S 12 14 ISBN 1 55862 449 X PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zolotij vik film 1930 Zolotij vik na sajti IMDb angl Zolotij vik na sajti AllMovie angl