Луї Деллю́к (фр. Louis Delluc, 14 жовтня 1890 — 22 березня 1924) — французький кінорежисер, сценарист і кінокритик. Теоретик групи кінематографістів («Авангард»). Сформулював поняття «фотогенії», увів в обіг слово «Cineaste» («кінематографіст» – людина, яка вивчає кіно, і митець, який творить екранну продукцію). З 1937 року у Франції присуджується за кінорежисуру премія його імені.
Луї Деллюк | |
---|---|
Louis Delluc | |
Ім'я при народженні | Луї-Жан-Рене Деллюк |
Дата народження | 14 жовтня 1890 |
Місце народження | Ле-Бюїссон-де-Кадуен, Дордонь, Франція |
Дата смерті | 22 березня 1924 (33 роки) |
Місце смерті | |
Поховання | Баньє (цвинтар) |
Громадянство | Франція |
Професія | кінорежисер сценарист кінокритик |
Alma mater | Ліцей Карла Великого |
Напрям | авангард |
IMDb | ID 0217526 |
Висловлювання у Вікіцитатах Луї Деллюк у Вікісховищі |
Біографія
Луї Деллюк народився в Кадуені (департамент Дордонь) у 1890 році. Його батько, аптекар з Бордо, незабаром переселився до Парижу, де молодий Деллюк навчввся в ліцеї Карла Великого разом з Леоном Муссінаком. Ставши баккалаврами, Делюк і Муссінак надрукували свої перші мистецтвознавчі і театрознавчі статті в «Ревю Франсез» — щотижневому католицькому журналі. Слабке здоров'я позбавило Луї Деллюка від військової служби, і він став працювати журналістом, а незабаром і головним редактором журналу «Комедіа іллюстре». З 1915 року Луї Деллюк захоплюється кіно.
Діяльність
Газети та журнали
Луї Деллюк спробував створити теорію і естетику кіно. Протягом ряду років він керував відділом критики в газеті «Парі Міді» (Paris-Midi), потім співробітничав з Діаман-Берже в журналі «Фільм» (Le Film), редагував журнали «Кіноклуб» (Le Journal de Ci-Club) і «Сінема» (Ci-nea). Таким чином Деллюк мав можливість викривати від імені мистецтва ділків і ремісників, які, за його словами, вели кіно до інтелектуального і художнього зубожіння. 1914–1916 — редагує журнал «Комедіа Іллюстре». 1916 — стає головним редактором тижневика «Фільм». 1918–1922 — веде відділ кінокритики в журналі «Парі Міді».
Статті та книги
У своїх статтях Луї Деллюк з великою переконливістю піддавав критичному аналізу твору режисерів-традиціоналістів. Багато статей Деллюка можна вважати справжнім одкровенням. Згодом вони були зібрані ним і видані у 1919 році у вигляді окремої брошури під назвою «Кіно і К°». У тому ж році вийшла його програмна книга «Фотогенія кіно», потім книга про творчість Чарлі Чапліна «Шарло» і, нарешті, збірка написаних ним сценаріїв «Кінодрами» (1924) з дуже цікавою передмовою. У 1922 опублікована книга «Джунглі кіно». Його роботи були написані яскравою публіцистичною мовою, відрізнялися афористичністю і великою полемічністю.
Коли б не передчасна смерть (він помер в березні 1924 року у віці 34 років), Луї Деллюк, ймовірно, зумів би зробити багато корисного і потрібного для кіномистецтва своєї країни. Він був піонером в молодій науці про кіно. Деллюк раніше, ніж інші європейські кіномайстра, став займатися питаннями кіноестетики.
Творчість
Виступаючи як теоретик і критик, Луї Деллюк зібрав навколо себе немало молодих адептів. Деякі з них вже мали досвід роботи на кіностудіях. Його найближчими соратниками були: Жермен Дюлак, Марсель Л'Ерб'є, Жан Епштейн. Усі вони прийшли з літератури і журналістики, усі вони зневажали комерційний кінематограф, захоплювалися фільмами Гріффіта і Інса і, за влучним висловом критика Леона Муссінака, дивилися на французьку кінематографію через «американські окуляри».
Відмінно розуміючи, що теорія без практики недостатньо вагома, Луї Деллюк вирішив зайнятися кінодраматургією і режисурою. Свій перший сценарій він написав для Жермени Дюлак, яка у 1919 році здійснила його постановку. Певною мірою цей фільм можна вважати програмним для нового напряму.
За першим сценарієм послідували нові, поставлені самим Деллюком: у 1920 — , 1921 — і в 1922 — . У 1921 — за сценарієм Деллюка поставлено фільм (реж. ).
Емоційність сценаріїв Деллюка давала режисерові творчу зарядку — можливість свого бачення авторського задуму, і в цьому відношенні не нагадувала американські так звані «залізні сценарії», де усе заздалегідь передбачено і обумовлено. Хоча Деллюк не приховував свого захоплення роботами американських кінорежисерів, але не знаходив потрібним сковувати творчий порив режисера рамками детально розробленого сценарію.
Деллюк ставив перед замовниками, що фінансують його постановки, умова — створювати фільми тільки за своїми сценаріями. Тому він мав можливість широко експериментувати в області ритму, монтажу, освітлення і композиції кадру. Деллюк умів передати глибокі переживання своїх героїв, створити атмосферу дії. Більш ніж за рік до появи «Скалки», першого «безнадписного» фільму в Німеччині, він поставив «Мовчання», в якому не було жодного напису, окрім вступних титрів.
Передбачаючи «внутрішній монолог», що став потім відмінною рисою багатьох звукових фільмів, Деллюк добився аналогічних результатів, винахідливо обіграє деталі, використовуючи натяки, спогади і тонке нюансування у грі акторів. В результаті винахідливої режисури «Мовчання» було зрозуміле глядачам без написів.
Численні експерименти Луї Деллюка зовсім не утрудняли сприйняття глядачами створених ним фільмів.
Фільмографія
Лише сценарист
- 1919 — / режисер Жермен Дюлак.
- 1926 — / режисер А. Кавальканті.
Режисер і сценарист
Твори
- Деллюк Л. Фотогенія. (Photogénie) М., 1920.
- Деллюк Л. В дебрях кинематографа. М. — Л., 1921;
- Delluc L., CinemaetCie. P., 1919.
- Delluc L. Шарло (Charlot). P., 1921. (про Чарлі Чапліна)
Цитати
Багато висловлювань Луї Деллюка не втратили свого значення і в наш час. Але коли писалася «Фотогенія», йому доводилося доводити і сперечатися зі своїми супротивниками з кожного приводу. Афоризми, кепкування і сарказм рясно насичували твори Деллюка. Через це часто втрачалася головна думка, мова міркувань ставала закрутистою, іноді манірною.
Джерела
- . Німе кіно // История зарубежного кино. — М. : Искусство, 1965. — Т. 1. — 416 с.
- Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. — Т. 3. — С. 455-421. (рос.)
- Володимир Горпенко. Історична динаміка термінології сучасних екранних мистецтв (німе кіно) // Стратегії дослідження екранних медіа. — 7. — К. : НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2013. — 356 с. — (Наукові студії ІМФЕ) — .
Примітки
Посилання
- Деллюк // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyi Dellyu k fr Louis Delluc 14 zhovtnya 1890 22 bereznya 1924 francuzkij kinorezhiser scenarist i kinokritik Teoretik grupi kinematografistiv Avangard Sformulyuvav ponyattya fotogeniyi uviv v obig slovo Cineaste kinematografist lyudina yaka vivchaye kino i mitec yakij tvorit ekrannu produkciyu Z 1937 roku u Franciyi prisudzhuyetsya za kinorezhisuru premiya jogo imeni Luyi DellyukLouis DellucIm ya pri narodzhenni Luyi Zhan Rene DellyukData narodzhennya 14 zhovtnya 1890 1890 10 14 Misce narodzhennya Le Byuyisson de Kaduen Dordon FranciyaData smerti 22 bereznya 1924 1924 03 22 33 roki Misce smerti Parizh FranciyaPohovannya Banye cvintar Gromadyanstvo FranciyaProfesiya kinorezhiser scenarist kinokritikAlma mater Licej Karla VelikogoNapryam avangardIMDb ID 0217526Vislovlyuvannya u Vikicitatah Luyi Dellyuk u VikishovishiBiografiyaLuyi Dellyuk narodivsya v Kadueni departament Dordon u 1890 roci Jogo batko aptekar z Bordo nezabarom pereselivsya do Parizhu de molodij Dellyuk navchvvsya v liceyi Karla Velikogo razom z Leonom Mussinakom Stavshi bakkalavrami Delyuk i Mussinak nadrukuvali svoyi pershi mistectvoznavchi i teatroznavchi statti v Revyu Fransez shotizhnevomu katolickomu zhurnali Slabke zdorov ya pozbavilo Luyi Dellyuka vid vijskovoyi sluzhbi i vin stav pracyuvati zhurnalistom a nezabarom i golovnim redaktorom zhurnalu Komedia illyustre Z 1915 roku Luyi Dellyuk zahoplyuyetsya kino DiyalnistGazeti ta zhurnali Luyi Dellyuk sprobuvav stvoriti teoriyu i estetiku kino Protyagom ryadu rokiv vin keruvav viddilom kritiki v gazeti Pari Midi Paris Midi potim spivrobitnichav z Diaman Berzhe v zhurnali Film Le Film redaguvav zhurnali Kinoklub Le Journal de Ci Club i Sinema Ci nea Takim chinom Dellyuk mav mozhlivist vikrivati vid imeni mistectva dilkiv i remisnikiv yaki za jogo slovami veli kino do intelektualnogo i hudozhnogo zubozhinnya 1914 1916 redaguye zhurnal Komedia Illyustre 1916 staye golovnim redaktorom tizhnevika Film 1918 1922 vede viddil kinokritiki v zhurnali Pari Midi Statti ta knigi U svoyih stattyah Luyi Dellyuk z velikoyu perekonlivistyu piddavav kritichnomu analizu tvoru rezhiseriv tradicionalistiv Bagato statej Dellyuka mozhna vvazhati spravzhnim odkrovennyam Zgodom voni buli zibrani nim i vidani u 1919 roci u viglyadi okremoyi broshuri pid nazvoyu Kino i K U tomu zh roci vijshla jogo programna kniga Fotogeniya kino potim kniga pro tvorchist Charli Chaplina Sharlo i nareshti zbirka napisanih nim scenariyiv Kinodrami 1924 z duzhe cikavoyu peredmovoyu U 1922 opublikovana kniga Dzhungli kino Jogo roboti buli napisani yaskravoyu publicistichnoyu movoyu vidriznyalisya aforistichnistyu i velikoyu polemichnistyu Koli b ne peredchasna smert vin pomer v berezni 1924 roku u vici 34 rokiv Luyi Dellyuk jmovirno zumiv bi zrobiti bagato korisnogo i potribnogo dlya kinomistectva svoyeyi krayini Vin buv pionerom v molodij nauci pro kino Dellyuk ranishe nizh inshi yevropejski kinomajstra stav zajmatisya pitannyami kinoestetiki TvorchistVistupayuchi yak teoretik i kritik Luyi Dellyuk zibrav navkolo sebe nemalo molodih adeptiv Deyaki z nih vzhe mali dosvid roboti na kinostudiyah Jogo najblizhchimi soratnikami buli Zhermen Dyulak Marsel L Erb ye Zhan Epshtejn Usi voni prijshli z literaturi i zhurnalistiki usi voni znevazhali komercijnij kinematograf zahoplyuvalisya filmami Griffita i Insa i za vluchnim vislovom kritika Leona Mussinaka divilisya na francuzku kinematografiyu cherez amerikanski okulyari Vidminno rozumiyuchi sho teoriya bez praktiki nedostatno vagoma Luyi Dellyuk virishiv zajnyatisya kinodramaturgiyeyu i rezhisuroyu Svij pershij scenarij vin napisav dlya Zhermeni Dyulak yaka u 1919 roci zdijsnila jogo postanovku Pevnoyu miroyu cej film mozhna vvazhati programnim dlya novogo napryamu Za pershim scenariyem posliduvali novi postavleni samim Dellyukom u 1920 1921 i v 1922 U 1921 za scenariyem Dellyuka postavleno film rezh Emocijnist scenariyiv Dellyuka davala rezhiserovi tvorchu zaryadku mozhlivist svogo bachennya avtorskogo zadumu i v comu vidnoshenni ne nagaduvala amerikanski tak zvani zalizni scenariyi de use zazdalegid peredbacheno i obumovleno Hocha Dellyuk ne prihovuvav svogo zahoplennya robotami amerikanskih kinorezhiseriv ale ne znahodiv potribnim skovuvati tvorchij poriv rezhisera ramkami detalno rozroblenogo scenariyu Dellyuk staviv pered zamovnikami sho finansuyut jogo postanovki umova stvoryuvati filmi tilki za svoyimi scenariyami Tomu vin mav mozhlivist shiroko eksperimentuvati v oblasti ritmu montazhu osvitlennya i kompoziciyi kadru Dellyuk umiv peredati gliboki perezhivannya svoyih geroyiv stvoriti atmosferu diyi Bilsh nizh za rik do poyavi Skalki pershogo beznadpisnogo filmu v Nimechchini vin postaviv Movchannya v yakomu ne bulo zhodnogo napisu okrim vstupnih titriv Peredbachayuchi vnutrishnij monolog sho stav potim vidminnoyu risoyu bagatoh zvukovih filmiv Dellyuk dobivsya analogichnih rezultativ vinahidlivo obigraye detali vikoristovuyuchi natyaki spogadi i tonke nyuansuvannya u gri aktoriv V rezultati vinahidlivoyi rezhisuri Movchannya bulo zrozumile glyadacham bez napisiv Chislenni eksperimenti Luyi Dellyuka zovsim ne utrudnyali sprijnyattya glyadachami stvorenih nim filmiv FilmografiyaLishe scenarist 1919 rezhiser Zhermen Dyulak 1926 rezhiser A Kavalkanti Rezhiser i scenarist 1920 L Americain ou le chemin d Ernoa 1920 Le silence 1920 Fumee noire 1920 Le tonnerre 1921 Fievre 1922 La femme de nulle part 1924 TvoriDellyuk L Fotogeniya Photogenie M 1920 Dellyuk L V debryah kinematografa M L 1921 Delluc L CinemaetCie P 1919 Delluc L Sharlo Charlot P 1921 pro Charli Chaplina CitatiBagato vislovlyuvan Luyi Dellyuka ne vtratili svogo znachennya i v nash chas Ale koli pisalasya Fotogeniya jomu dovodilosya dovoditi i sperechatisya zi svoyimi suprotivnikami z kozhnogo privodu Aforizmi kepkuvannya i sarkazm ryasno nasichuvali tvori Dellyuka Cherez ce chasto vtrachalasya golovna dumka mova mirkuvan stavala zakrutistoyu inodi manirnoyu Dzherela Nime kino Istoriya zarubezhnogo kino M Iskusstvo 1965 T 1 416 s Zhorzh Sadul Vseobshaya istoriya kino V 6 ti tomah Histoire generale du cinema M Iskusstvo 1958 1982 T 3 S 455 421 ros Volodimir Gorpenko Istorichna dinamika terminologiyi suchasnih ekrannih mistectv nime kino Strategiyi doslidzhennya ekrannih media 7 K NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo 2013 356 s Naukovi studiyi IMFE ISBN 978 966 02 7076 3 PrimitkiStrategiyi doslidzhennya ekrannih media 2013 s 109 PosilannyaDellyuk Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006