Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гріффіт Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні а

Девід Гріффіт

Девід Гріффіт
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гріффіт.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Де́від Лью́елін Ворк Ґрі́ффіт (англ. David Llewelyn Wark Griffith; 22 січня 1875, Крествуд, штат Кентуккі — 23 липня 1948) — американський кінорежисер, якого вважають однією з найважливіших постатей в історії кінематографа. Де́від Ворк Ґрі́ффіт був першопрохідцем повнометражного кіно й багатьох ключових кінематографічних технік, як-от, великий план.

Девід Ворк Ґріффіт
англ. David Llewelyn Wark Griffith
image
(1916)
(1916)
Ім'я при народженніангл. David Llewelyn Wark Griffith
Народився22 січня 1875(1875-01-22)
Крествуд, штат Кентуккі
Помер23 липня 1948(1948-07-23) (73 роки)
Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1][2]
  • геморагічний інсульт
    • Похованняd[3]
    Громадянствоimage США
    Діяльністьрежисер, сценарист, актор
    Роки діяльності1907–1935
    У шлюбі зЛінда Арвідсон
    Батькиd[3]
    IMDbnm0000428
    Нагороди та премії
    1936 — Почесний «Оскар» за внесок у розвиток кіномистецтва.
    image Девід Ворк Ґріффіт у Вікісховищі
    image  Роботи у  Вікіджерелах
    The Adventures of Dollie (1908)

    Його фільм "Народження нації" (1915) побив рекорди касових зборів та викликав велику кількість суперечок через негативне висвітлення представників негроїдної раси і прославлення Ку-клукс-клану. Фільм "Нетерпимість" (1916) був своєрідною відповіддю на цю критику. Кілька подальших кінофільмів Ґріффіта також мали чималий успіх, як-от "Водоспад життя" (1920) чи "Сироти Бурі" (1921); але фільми, на які режисер отримував значні кошти на кіновиробництво і просування, часто зазнавали фінансового провалу. Ґріффіт зняв близько п'ятисот кінокартин до виходу його останнього повнометражного кінофільму — "Боротьба" (1931).

    1919 року він разом з Чарлі Чапліном, Мері Пікфорд і Дугласом Фербенксом заснував компанію United Artists, що дало змогу їм обстоювати свої інтереси, а не залежати повністю від комерційних студій. Ґріффіт був одним із засновників Академії кінематографічних мистецтв і наук.

    Біографія

    Ранні роки

    Девід Ворк Ґріффіт народився в Крествуді, що біля Ла-Ґранжа (округ Олдем, штат Кентуккі) 22 січня 1875 року. Сім'я Ґріффітів була валлійського походження, спочатку жила заможно, але батько Девіда під час громадянської війни став на бік Півдня і був полковником армії конфедератів. Після поразки Півдня сім'я Ґріффітів розорилася. Родині довелося жити на платню старшої дочки Метті, вчительки за професією. Деівіду Ґріффіту було лише сім років, коли помер його батько, залишивши багатодітній родині борги. Подорослішавши, Ґріффіт працював і на фермі, і в крамницях. Начитаний юнак, шанувальник Діккенса, він пробує себе в письменництві, надсилає статті у газети і журнали.

    image
    Засновники компанії United Artists: Дуглас Фербенкс, Мері Пікфорд, Чарлі Чаплін, Девід Ворк Ґріффіт

    До кіно Ґріффіт перепробував багато професій: був редактором маленької газетки у своєму місті, потім в «Луїсвілльському кур'єрі», чорноробом, металургом, службовцем, бібліотекарем, ліфтером, «хлопчиком» при майданчику для гри в гольф, пожежником. У 20 років він став дрібним актором у трупах, які гастролюють країною. Наприкінці 1899 року Девід вирішив завоювати Нью-Йорк. Продавши велосипед брата за дев'ятнадцять доларів, він вантажним поїздом вирушив на схід. Коли гроші скінчилися, юнакові довелося діставатися пішки а потім їхати «зайцем». У Нью-Йорку Ґріффіт оселився у злиденному кварталі Бауер. Він прибирав хміль на полях, працював на металургійному заводі, влаштовувався матросом на баржу, а то і просто жебракував.

    1904 року доля звела Ґріффіта з актрисою Ліндою Арвідсон. Вони одружилися і в червні 1906 приїхали в Нью-Йорк. Ґріффіт підробляв письменництвом, але це заняття приносило невеликі гроші.

    Девід мріяв стати письменником і тому весь вільний час присвячував написанню поем, оповідань та п'єс. Деякі з його новел і віршів були опубліковані у популярних журналах. Його п'єсу «Дурень і дівчина» показували протягом двох тижнів у Вашингтоні та Філадельфії в жовтні 1907 року.

    Дебют в кіно

    Навесні 1907 року Девіду Ґріффіту порадили звернутися до кіностудій. Ґріффіт і його дружина отримали запрошення не тільки від , а й від «Edison Studios». Так для компанії «Edison Studios» Ґріффіт разом з Едвіном С. Портером зняв фільм «Врятований з орлиного гнізда», де сам зіграв роль запеклого горця, який у дитинстві вирвався з пазурів хижака.

    Восени того ж 1907 року Ґріффіт зіграв головну роль у фільмі-гонитві «Снігове чудовисько».

    У цей час Ґріффіт почав писати сценарії. Однією з його перших робіт був сценарій до мелодрами Віктор Сарду «Туга». Він запропонував його Портеру, але, отримавши відмову, передав компанії Едісона.

    «Байограф» ставить фільм за сценарієм Ґріффіта «Старий лихвар Ісаак». На початку червня 1908 на Саунд Біч у Нью-Джерсі Ґріффіт почав знімати свій перший фільм .

    17 серпня 1908 кінокомпанія «Байограф» запропонувала Ґріффіту вакансію головного режисера з окладом в 50 доларів на тиждень. Він підписав річний контракт, за яким, за звичаєм того часу, одержував відсотки від продажу фільмів. Після підписання контракту Девід почав випускати по два фільми на тиждень за участю .

    Розквіт

    image
    Кадр із фільму Народження нації
    image
    Кадр із фільму Нетерпимість

    Відкриття монтажу

    Д. Ґріффіта називають батьком монтажу, адже він ставився до цього творчо: використовував великі, далекі, середні плани, різкі напливи. До Д. Ґріффіта монтаж в кінематографі був примітивним: монтажери просто обрізали і склеювали шматки плівки.

    Будучи новатором й експериментатором, Девід творчо підійшов до нової для себе справі. Критик Джеймс Аги писав: «Спостерігати за роботою Ґріффіта  — це те ж саме, що бути свідком зародження мелодії або бачити, як вперше використовуються важіль і колесо. Це і є народження нового мистецтва». Кожним новим прийомом — чи то зміна форми екрану, поглиблення переднього, заднього і середнього планів або навмисні розриви сюжету — Ґріффіт надавав фільмам драматичне напруження, складність роману і красу живопису. Надзвичайно цікаві розповіді оператора Бітцера про те, як створювали «вуалі» і «затемнення», пропалюючи сигаретою діри в шматку серпанку, про те, як, випадково знявши «напівтемний» кадр, він, Бітцер, жахнувся, а Ґріффіт захопився.

    Деякі прийоми, часом приписувані Ґріффіту, наприклад, великий план або зникнення зображення, вже використовувались і раніше. Але саме Ґріффіт довів ці прийоми до досконалості, звів усі попередні воєдино і показав захопливий дух можливостей кіноматографа. Він створив професію кінорежисера. Адже, як зазначає автор книги "Ґріффіт" режисер Леонід Трауберг, «завдання режисера було не тільки завданням знаходження» затемнення « навіть зовсім не нею — потрібно жити» однією душею « в одному ритмі з глядацьким залом. Саме цим нервовим ритмом володів майже з першого фільму режисер „Байограф“, і це те, що зробило його режисером номер один»

    Перш ніж Ґріффіт звів всі технічні прийоми в систему, пройшло п'ять років, які можна характеризувати як роки пошуків, знахідок, втрат, просування навпомацки. За п'ять років в «Байограф» Девід Ворк Ґріффіт зробив чотириста з гаком невеликих (що складаються з однієї частини) фільмів. Глядацький успіх його картин багато в чому визначала напружена фабула і, звичайно ж, щасливий кінець захопливих історій («Відокремлена вілла», «Дівчина, якій довірені гроші» і ін.).

    Ґріффіт не обмежився гостросюжетними фільмами. Він з самого початку став вводити в репертуар «Байограф» екранізації класичних літературних творів («Приборкання норовливої» Шекспіра, «Воскресіння» Толстого). Ґріффіт постійно розбудовував репертуар, використовував нові теми, одночасно вдосконалюючи природну манеру акторської гри. Він наполегливо рекомендував акторам уважно спостерігати за життям, але не механічно копіювати побачене, а переживати, включати уяву.

    Ґріффіт виховав цілу плеяду майстрів кіноекрану, серед яких Мері Пікфорд, Ліліан і Дороті Гіш, Мей Марш, Річард Бартелмес, Роберт Харрон і багато інших.

    Творчий період

    1914 року журналіст Френк Вудс запропонував режисерові екранізувати роман священика Т. Діксона «Людина клану», про війну Півночі і Півдня. Будучи самим з півдня, Ґріффіт захопився цією ідеєю. Він поставив перед собою завдання відтворити справжню історію Громадянської війни, розповісти правду про цей нелегкий період американської історії. Прагнення кіномитця до достовірності було настільки велике, що він запросив для консультацій ветеранів Громадянської війни. Вони допомогли відшукати натуру, схожу на справжні поля битв. З їх допомогою Ґріффіт намагався відтворити реальну обстановку битв. Кінокартину зняли за дев'ять тижнів, однак на монтаж, редактуру і музичну партитуру Ґріффіт витратив більше трьох місяців.

    8 лютого 1915 року в Лос-Анджелесі відбулася прем'єра першого повнометражного фільму Ґріффіта «Народження нації». Показ тривав майже три години. Уже перші сцени, особливо атака з прапором у руках, викликали оплески глядачів. У другій частині фільму вони повністю були захоплені дійством. Сцени з Мей Марш викликали ридання у залі, а смерть — загальний стогін жаху. Фінальна сцена стрибка, знята із спеціально викопаної траншеї, коли коні летять прямо на апарат, супроводжувалася невпинними аплодисментами. Оркестр виконував виконуючи «Політ валькірій» Вагнера. що пісилювало емоції у глядацькій залі. По завершенню показу вирувала овація. Глядачі, вставши з місць, захоплено аплодували. Фільм приніс 50 мільйонів доларів, в той час як на його виробництво і рекламу було витрачено всього 110 тисяч.

    Попри комерційний успіх, «Народження нації» викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Режисерське трактування подій Громадянської війни багатьох не влаштовувала — так само, як і виправдання расизму. Фільм прославляє Ку-клукс-клан, який був на той час під забороною, і розповідає про боротьбу білих громадян проти «чорного терору» в перші роки після закінчення громадянської війни в США).

    Тим часом Девід Ґріффіт задумує ще грандіозніший проєкт. 1916 року він ставить «Нетерпимість». Фільм складається з чотирьох сюжетів: перший- боротьба вавилонського царя Валтасара з жерцями, другий-розп'яття Ісуса Христа, третій - знищення католиками гугенотів у Варфоломіївську ніч. Останній епізод вже з цього часу розповідає, як бездушний закон ледь не стратив невинну людину. Наскрізна ідея фільму полягала в тому, що фарисеї всіх часів і народів хоч і оголошують себе захисниками істинної віри, але насправді цю віру зневажають і розпинають. Сюжети були пов'язані між собою образом Богоматері, яка гойдає колиску. Звучали рядки Волта Вітмена: «Нескінченно гойдається колиска, що з'єднує сьогодення і майбутнє». Фільм завершувався планом Голгофи і алегорією Хреста, що розганяє земну темряву.

    Проте в прокаті фільм «Нетерпимість» зазнав провалу. Два мільйони збитків! Можливо, в 1916 році глядач не був готовий до сприйняття відкриттів інтелектуального кінематографа. Серед причин невдачі називалася і несприятлива політична ситуація.

    Напередодні вступу США в Першу світову війну Ґріффіт поїхав до Лондона на прем'єру «Нетерпимості». Фільм був захоплено прийнятий критикою і публікою. Прем'єр-міністр Джордж Ллойд сказав, що в руках Ґріффіта найбільша влада — вміння впливати на уми людей, і запропонував режисерові зняти пропагандистську стрічку. В результаті вийшов перший і найзначніший фільм «Серце світу», присвячений боротьбі союзних армій в світовій війні. Тріумфальна прем'єра стрічки відбулася 4 квітня 1918 року в Нью-Йорку.

    У грудні 1918 року Мері Пікфорд і Дуглас Фербенкс звернули увагу Девіда на одну з розповідей Берка — «Китаєць і дівчинка». У картині, що отримала назву «Зламані пагони», основні персонажі — троє мешканців портової околиці Лондона. Невдаха боксер, його юна дочка і китаєць, який є власником крамниці. Для боксера, пропащого негідника, дочка — об'єкт постійних знущань. «Чому ти ніколи не посміхаєшся ?!» — кричить він, і дівчинка (Ліліан Гіш), щоб догодити йому, підіймає двома пальчиками куточки рота, розтягуючи їх у посмішці. Ця посмішка стала однією з найбільших знахідок в історії світового мистецтва — жодна серйозна книга про кінематограф не обходиться без згадки про неї. Через кілька місяців Мері Пікфорд і Дуглас Фербенкс створили разом з Ґріффітом і Чапліном кінокомпанію «Юнайтед Артистс» — «Об'єднані художники».

    1921 року Ґріффіт знімає картину «Дві сирітки» за мелодрамою Д'Еннері і Кормона. Цей супербойовик мав почесну комерційну кар'єру, але все ж приніс збитки, оскільки з ним конкурував однойменний італійський фільм. Тут, в «Сирітки», Ґріффіту в останній раз вдалося передати епічний подих часу.

    Але згодом Ґріффіт потрапляє у смугу невдач. Останні фільми викликають і повагу, і розчарування. «Новий блискучий твір містера Ґріффіта, на жаль, не є блискучим». Ґріффіт починає нервувати і позбавлятися від акторів. Після гігантського успіху Мей Марш в «Нетерпимості» він зняв її тільки в фільмі «Біла троянда». Бартелмеса позбувається після чудової роботи в «Зламаних пагонах» і «По дорозі на Схід». Нарешті відправляє у відставку і Ліліан Гіш.

    Ґріффіт зняв Демпстер у фільмі «Одна тривожна ніч» (1922), а разом з Мей Марш — в «Білій троянді» (1923). Оглядачі відзначили лише Мей Марш і молодого театрального актора Айвора Новелло. І як результат, ні Новелло, ні Марш більше у Ґріффіта не знімалися.

    У 1923 році режисер працює над великим патріотичним фільмом з гучною назвою «Америка». Фільм присвячений історії звільнення американських колоній від англійського панування. Фабула була запозичена у модного письменника Роберта Чемберса.

    Щоб платити борги — старі, за «Нетерпимість», і нові, за «незалежну» компанію «Ґріффіт»,- у 1924 році Девід Уорк йде на службу в фірму «Феймос плейерс» («Парамаунт»), до Адольф Цукор. Але і тут його переслідують невдачі. Не користуються комерційним успіхом і стрічки «Саллі з тирси», «Дівчина Ройл», «Скорбота сатани».

    Ґріффіт повертається у фірму United Artists, де господарем став Джозеф Шенк. 1927-й рік став ще катастрофічнішим для режисера. Провали фільмів і втрата актриси ( Демпстер воліє кинути генія-невдаху).призвели до того,що Ґріффіт став пиячити.. Битцер з відчаєм пише, що «король екрану» перетворився на безпорадного старого.

    Останні роки

    Ґріффіт зробив для United Artists ще один фільм, «Боротьба», який був знятий з екранів після перших же демонстрацій. Великого режисера обігнав час і те мистецтво, яке багато в чому завдяки йому утвердилося і розвинулося у Сполучених Штатах. Девіду довелося дотримуватися нових віянь у кіно, комерціалізувати свій талант, підлаштовуватися до Голлівуду, але він був для цього пристосований набагато менше, ніж, наприклад, Сесіль Блаунт Де Мілль. Ґріффіту давали великі кошти, але він не зміг скористатися своїми шансами. Голлівуд не пробачив йому збитків. Режисера безжально виганяли звідусіль.

    У 1935 році Ґріффіт отримав почесну нагороду «Оскар» за «внесок у розвиток мистецтва кіно». Ця нагорода увінчала його кар'єру. Вважається, що Девід Ворк Ґріффіт впровадив у кінематограф систему культури, визначив формування всієї подальшої кіноіндустрії.

    Ґріффіт більше не зняв жодного фільму, і про нього забули всі до його смерті. Кінорежисер помер 23 липня 1948 у мебльованих кімнатах голлівудського готелю «Нікербокер» від крововиливу в мозок . До останніх днів у нього вистачало грошей на цілком забезпечене життя, але протягом п'ятнадцяти років він страждав від неможливости повернутися на студію.

    Визнання та нагороди

    • 1936 — Почесний «Оскар» за внесок у розвиток кіномистецтва;
    • 1938 — Приз DGA Honorary Life Member Award [ 26 листопада 2009 у Wayback Machine.] ;
    • У 1975 році в США вийшла поштова марка із зображенням Ґріффіта;
    • На честь Ґріффіта була названа середня школа імені в Лос-Анджелесі. Через закиди з приводу расистського характеру «Народження нації» були зроблені спроби перейменувати школу, яка на 99 % складається з меншин;
    • У 2008 році в Музеї спадщини Голлівуду відбувся показ самих ранніх фільмів Ґріффіта в ознаменування сторіччя початку його кар'єри в кіно;
    • 22 січня 2009 року Історичний центр Олдем в Ла-Гранже (шт. Кентуккі) відкрив 15-місцевий театр на честь Ґріффіта. У театрі є бібліотека доступних фільмів Ґріффіта.

    Культурний вплив

    Термінологія Ґріффіта

    У практиці американського кіно введені Ґріффітом прийоми монтажу отримали спеціальну назву: паралельний монтаж (англ. cross-cut), перехресний монтаж (англ. cut back або англ. flash back), короткий монтаж (англ. switch back).

    За Ґріффітом: паралельна дія — це дія, яка проходить в декількох планах одночасно.

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118718851 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. http://www.amoeba.com/movies/detail/1329/d-w-griffith-father-of-film/
    3. Find a Grave — 1996.
      d:Track:Q63056
    4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    5. Жорж Садуль. Загальна історія кіно. — Москва : Мистецтво, 1958. з джерела 18 березня 2012
    6. Трауберг, Леонид Захарович. Википедия (рос.). 23 жовтня 2023. Процитовано 24 травня 2024.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Griffit Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami De vid Lyu elin Vork Gri ffit angl David Llewelyn Wark Griffith 22 sichnya 1875 Krestvud shtat Kentukki 23 lipnya 1948 amerikanskij kinorezhiser yakogo vvazhayut odniyeyu z najvazhlivishih postatej v istoriyi kinematografa De vid Vork Gri ffit buv pershoprohidcem povnometrazhnogo kino j bagatoh klyuchovih kinematografichnih tehnik yak ot velikij plan Devid Vork Griffitangl David Llewelyn Wark Griffith 1916 1916 Im ya pri narodzhenniangl David Llewelyn Wark GriffithNarodivsya22 sichnya 1875 1875 01 22 Krestvud shtat KentukkiPomer23 lipnya 1948 1948 07 23 73 roki Gollivud Los Andzheles Kaliforniya SShA 1 2 gemoragichnij insultPohovannyad 3 Gromadyanstvo SShADiyalnistrezhiser scenarist aktorRoki diyalnosti1907 1935U shlyubi zLinda ArvidsonBatkid 3 IMDbnm0000428Nagorodi ta premiyi1936 Pochesnij Oskar za vnesok u rozvitok kinomistectva Devid Vork Griffit u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah source source source source source source source source The Adventures of Dollie 1908 Jogo film Narodzhennya naciyi 1915 pobiv rekordi kasovih zboriv ta viklikav veliku kilkist superechok cherez negativne visvitlennya predstavnikiv negroyidnoyi rasi i proslavlennya Ku kluks klanu Film Neterpimist 1916 buv svoyeridnoyu vidpoviddyu na cyu kritiku Kilka podalshih kinofilmiv Griffita takozh mali chimalij uspih yak ot Vodospad zhittya 1920 chi Siroti Buri 1921 ale filmi na yaki rezhiser otrimuvav znachni koshti na kinovirobnictvo i prosuvannya chasto zaznavali finansovogo provalu Griffit znyav blizko p yatisot kinokartin do vihodu jogo ostannogo povnometrazhnogo kinofilmu Borotba 1931 1919 roku vin razom z Charli Chaplinom Meri Pikford i Duglasom Ferbenksom zasnuvav kompaniyu United Artists sho dalo zmogu yim obstoyuvati svoyi interesi a ne zalezhati povnistyu vid komercijnih studij Griffit buv odnim iz zasnovnikiv Akademiyi kinematografichnih mistectv i nauk BiografiyaRanni roki Devid Vork Griffit narodivsya v Krestvudi sho bilya La Granzha okrug Oldem shtat Kentukki 22 sichnya 1875 roku Sim ya Griffitiv bula vallijskogo pohodzhennya spochatku zhila zamozhno ale batko Devida pid chas gromadyanskoyi vijni stav na bik Pivdnya i buv polkovnikom armiyi konfederativ Pislya porazki Pivdnya sim ya Griffitiv rozorilasya Rodini dovelosya zhiti na platnyu starshoyi dochki Metti vchitelki za profesiyeyu Deividu Griffitu bulo lishe sim rokiv koli pomer jogo batko zalishivshi bagatoditnij rodini borgi Podoroslishavshi Griffit pracyuvav i na fermi i v kramnicyah Nachitanij yunak shanuvalnik Dikkensa vin probuye sebe v pismennictvi nadsilaye statti u gazeti i zhurnali Zasnovniki kompaniyi United Artists Duglas Ferbenks Meri Pikford Charli Chaplin Devid Vork Griffit Do kino Griffit pereprobuvav bagato profesij buv redaktorom malenkoyi gazetki u svoyemu misti potim v Luyisvillskomu kur yeri chornorobom metalurgom sluzhbovcem bibliotekarem lifterom hlopchikom pri majdanchiku dlya gri v golf pozhezhnikom U 20 rokiv vin stav dribnim aktorom u trupah yaki gastrolyuyut krayinoyu Naprikinci 1899 roku Devid virishiv zavoyuvati Nyu Jork Prodavshi velosiped brata za dev yatnadcyat dolariv vin vantazhnim poyizdom virushiv na shid Koli groshi skinchilisya yunakovi dovelosya distavatisya pishki a potim yihati zajcem U Nyu Jorku Griffit oselivsya u zlidennomu kvartali Bauer Vin pribirav hmil na polyah pracyuvav na metalurgijnomu zavodi vlashtovuvavsya matrosom na barzhu a to i prosto zhebrakuvav 1904 roku dolya zvela Griffita z aktrisoyu Lindoyu Arvidson Voni odruzhilisya i v chervni 1906 priyihali v Nyu Jork Griffit pidroblyav pismennictvom ale ce zanyattya prinosilo neveliki groshi Devid mriyav stati pismennikom i tomu ves vilnij chas prisvyachuvav napisannyu poem opovidan ta p yes Deyaki z jogo novel i virshiv buli opublikovani u populyarnih zhurnalah Jogo p yesu Duren i divchina pokazuvali protyagom dvoh tizhniv u Vashingtoni ta Filadelfiyi v zhovtni 1907 roku Debyut v kino Navesni 1907 roku Devidu Griffitu poradili zvernutisya do kinostudij Griffit i jogo druzhina otrimali zaproshennya ne tilki vid a j vid Edison Studios Tak dlya kompaniyi Edison Studios Griffit razom z Edvinom S Porterom znyav film Vryatovanij z orlinogo gnizda de sam zigrav rol zapeklogo gorcya yakij u ditinstvi virvavsya z pazuriv hizhaka Voseni togo zh 1907 roku Griffit zigrav golovnu rol u filmi gonitvi Snigove chudovisko U cej chas Griffit pochav pisati scenariyi Odniyeyu z jogo pershih robit buv scenarij do melodrami Viktor Sardu Tuga Vin zaproponuvav jogo Porteru ale otrimavshi vidmovu peredav kompaniyi Edisona Bajograf stavit film za scenariyem Griffita Starij lihvar Isaak Na pochatku chervnya 1908 na Saund Bich u Nyu Dzhersi Griffit pochav znimati svij pershij film 17 serpnya 1908 kinokompaniya Bajograf zaproponuvala Griffitu vakansiyu golovnogo rezhisera z okladom v 50 dolariv na tizhden Vin pidpisav richnij kontrakt za yakim za zvichayem togo chasu oderzhuvav vidsotki vid prodazhu filmiv Pislya pidpisannya kontraktu Devid pochav vipuskati po dva filmi na tizhden za uchastyu Rozkvit Kadr iz filmu Narodzhennya naciyi Kadr iz filmu Neterpimist Vidkrittya montazhu D Griffita nazivayut batkom montazhu adzhe vin stavivsya do cogo tvorcho vikoristovuvav veliki daleki seredni plani rizki naplivi Do D Griffita montazh v kinematografi buv primitivnim montazheri prosto obrizali i skleyuvali shmatki plivki Buduchi novatorom j eksperimentatorom Devid tvorcho pidijshov do novoyi dlya sebe spravi Kritik Dzhejms Agi pisav Sposterigati za robotoyu Griffita ce te zh same sho buti svidkom zarodzhennya melodiyi abo bachiti yak vpershe vikoristovuyutsya vazhil i koleso Ce i ye narodzhennya novogo mistectva Kozhnim novim prijomom chi to zmina formi ekranu pogliblennya perednogo zadnogo i serednogo planiv abo navmisni rozrivi syuzhetu Griffit nadavav filmam dramatichne napruzhennya skladnist romanu i krasu zhivopisu Nadzvichajno cikavi rozpovidi operatora Bitcera pro te yak stvoryuvali vuali i zatemnennya propalyuyuchi sigaretoyu diri v shmatku serpanku pro te yak vipadkovo znyavshi napivtemnij kadr vin Bitcer zhahnuvsya a Griffit zahopivsya Deyaki prijomi chasom pripisuvani Griffitu napriklad velikij plan abo zniknennya zobrazhennya vzhe vikoristovuvalis i ranishe Ale same Griffit doviv ci prijomi do doskonalosti zviv usi poperedni voyedino i pokazav zahoplivij duh mozhlivostej kinomatografa Vin stvoriv profesiyu kinorezhisera Adzhe yak zaznachaye avtor knigi Griffit rezhiser Leonid Trauberg zavdannya rezhisera bulo ne tilki zavdannyam znahodzhennya zatemnennya navit zovsim ne neyu potribno zhiti odniyeyu dusheyu v odnomu ritmi z glyadackim zalom Same cim nervovim ritmom volodiv majzhe z pershogo filmu rezhiser Bajograf i ce te sho zrobilo jogo rezhiserom nomer odin Persh nizh Griffit zviv vsi tehnichni prijomi v sistemu projshlo p yat rokiv yaki mozhna harakterizuvati yak roki poshukiv znahidok vtrat prosuvannya navpomacki Za p yat rokiv v Bajograf Devid Vork Griffit zrobiv chotirista z gakom nevelikih sho skladayutsya z odniyeyi chastini filmiv Glyadackij uspih jogo kartin bagato v chomu viznachala napruzhena fabula i zvichajno zh shaslivij kinec zahoplivih istorij Vidokremlena villa Divchina yakij dovireni groshi i in Griffit ne obmezhivsya gostrosyuzhetnimi filmami Vin z samogo pochatku stav vvoditi v repertuar Bajograf ekranizaciyi klasichnih literaturnih tvoriv Priborkannya norovlivoyi Shekspira Voskresinnya Tolstogo Griffit postijno rozbudovuvav repertuar vikoristovuvav novi temi odnochasno vdoskonalyuyuchi prirodnu maneru aktorskoyi gri Vin napoleglivo rekomenduvav aktoram uvazhno sposterigati za zhittyam ale ne mehanichno kopiyuvati pobachene a perezhivati vklyuchati uyavu Griffit vihovav cilu pleyadu majstriv kinoekranu sered yakih Meri Pikford Lilian i Doroti Gish Mej Marsh Richard Bartelmes Robert Harron i bagato inshih Tvorchij period 1914 roku zhurnalist Frenk Vuds zaproponuvav rezhiserovi ekranizuvati roman svyashenika T Diksona Lyudina klanu pro vijnu Pivnochi i Pivdnya Buduchi samim z pivdnya Griffit zahopivsya ciyeyu ideyeyu Vin postaviv pered soboyu zavdannya vidtvoriti spravzhnyu istoriyu Gromadyanskoyi vijni rozpovisti pravdu pro cej nelegkij period amerikanskoyi istoriyi Pragnennya kinomitcya do dostovirnosti bulo nastilki velike sho vin zaprosiv dlya konsultacij veteraniv Gromadyanskoyi vijni Voni dopomogli vidshukati naturu shozhu na spravzhni polya bitv Z yih dopomogoyu Griffit namagavsya vidtvoriti realnu obstanovku bitv Kinokartinu znyali za dev yat tizhniv odnak na montazh redakturu i muzichnu partituru Griffit vitrativ bilshe troh misyaciv 8 lyutogo 1915 roku v Los Andzhelesi vidbulasya prem yera pershogo povnometrazhnogo filmu Griffita Narodzhennya naciyi Pokaz trivav majzhe tri godini Uzhe pershi sceni osoblivo ataka z praporom u rukah viklikali opleski glyadachiv U drugij chastini filmu voni povnistyu buli zahopleni dijstvom Sceni z Mej Marsh viklikali ridannya u zali a smert zagalnij stogin zhahu Finalna scena stribka znyata iz specialno vikopanoyi transheyi koli koni letyat pryamo na aparat suprovodzhuvalasya nevpinnimi aplodismentami Orkestr vikonuvav vikonuyuchi Polit valkirij Vagnera sho pisilyuvalo emociyi u glyadackij zali Po zavershennyu pokazu viruvala ovaciya Glyadachi vstavshi z misc zahopleno aploduvali Film prinis 50 miljoniv dolariv v toj chas yak na jogo virobnictvo i reklamu bulo vitracheno vsogo 110 tisyach Popri komercijnij uspih Narodzhennya naciyi viklikalo neodnoznachnu reakciyu v suspilstvi Rezhiserske traktuvannya podij Gromadyanskoyi vijni bagatoh ne vlashtovuvala tak samo yak i vipravdannya rasizmu Film proslavlyaye Ku kluks klan yakij buv na toj chas pid zaboronoyu i rozpovidaye pro borotbu bilih gromadyan proti chornogo teroru v pershi roki pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni v SShA Tim chasom Devid Griffit zadumuye she grandioznishij proyekt 1916 roku vin stavit Neterpimist Film skladayetsya z chotiroh syuzhetiv pershij borotba vavilonskogo carya Valtasara z zhercyami drugij rozp yattya Isusa Hrista tretij znishennya katolikami gugenotiv u Varfolomiyivsku nich Ostannij epizod vzhe z cogo chasu rozpovidaye yak bezdushnij zakon led ne strativ nevinnu lyudinu Naskrizna ideya filmu polyagala v tomu sho fariseyi vsih chasiv i narodiv hoch i ogoloshuyut sebe zahisnikami istinnoyi viri ale naspravdi cyu viru znevazhayut i rozpinayut Syuzheti buli pov yazani mizh soboyu obrazom Bogomateri yaka gojdaye kolisku Zvuchali ryadki Volta Vitmena Neskinchenno gojdayetsya koliska sho z yednuye sogodennya i majbutnye Film zavershuvavsya planom Golgofi i alegoriyeyu Hresta sho rozganyaye zemnu temryavu Prote v prokati film Neterpimist zaznav provalu Dva miljoni zbitkiv Mozhlivo v 1916 roci glyadach ne buv gotovij do sprijnyattya vidkrittiv intelektualnogo kinematografa Sered prichin nevdachi nazivalasya i nespriyatliva politichna situaciya Naperedodni vstupu SShA v Pershu svitovu vijnu Griffit poyihav do Londona na prem yeru Neterpimosti Film buv zahopleno prijnyatij kritikoyu i publikoyu Prem yer ministr Dzhordzh Llojd skazav sho v rukah Griffita najbilsha vlada vminnya vplivati na umi lyudej i zaproponuvav rezhiserovi znyati propagandistsku strichku V rezultati vijshov pershij i najznachnishij film Serce svitu prisvyachenij borotbi soyuznih armij v svitovij vijni Triumfalna prem yera strichki vidbulasya 4 kvitnya 1918 roku v Nyu Jorku U grudni 1918 roku Meri Pikford i Duglas Ferbenks zvernuli uvagu Devida na odnu z rozpovidej Berka Kitayec i divchinka U kartini sho otrimala nazvu Zlamani pagoni osnovni personazhi troye meshkanciv portovoyi okolici Londona Nevdaha bokser jogo yuna dochka i kitayec yakij ye vlasnikom kramnici Dlya boksera propashogo negidnika dochka ob yekt postijnih znushan Chomu ti nikoli ne posmihayeshsya krichit vin i divchinka Lilian Gish shob dogoditi jomu pidijmaye dvoma palchikami kutochki rota roztyaguyuchi yih u posmishci Cya posmishka stala odniyeyu z najbilshih znahidok v istoriyi svitovogo mistectva zhodna serjozna kniga pro kinematograf ne obhoditsya bez zgadki pro neyi Cherez kilka misyaciv Meri Pikford i Duglas Ferbenks stvorili razom z Griffitom i Chaplinom kinokompaniyu Yunajted Artists Ob yednani hudozhniki 1921 roku Griffit znimaye kartinu Dvi siritki za melodramoyu D Enneri i Kormona Cej superbojovik mav pochesnu komercijnu kar yeru ale vse zh prinis zbitki oskilki z nim konkuruvav odnojmennij italijskij film Tut v Siritki Griffitu v ostannij raz vdalosya peredati epichnij podih chasu Ale zgodom Griffit potraplyaye u smugu nevdach Ostanni filmi viklikayut i povagu i rozcharuvannya Novij bliskuchij tvir mistera Griffita na zhal ne ye bliskuchim Griffit pochinaye nervuvati i pozbavlyatisya vid aktoriv Pislya gigantskogo uspihu Mej Marsh v Neterpimosti vin znyav yiyi tilki v filmi Bila troyanda Bartelmesa pozbuvayetsya pislya chudovoyi roboti v Zlamanih pagonah i Po dorozi na Shid Nareshti vidpravlyaye u vidstavku i Lilian Gish Griffit znyav Dempster u filmi Odna trivozhna nich 1922 a razom z Mej Marsh v Bilij troyandi 1923 Oglyadachi vidznachili lishe Mej Marsh i molodogo teatralnogo aktora Ajvora Novello I yak rezultat ni Novello ni Marsh bilshe u Griffita ne znimalisya U 1923 roci rezhiser pracyuye nad velikim patriotichnim filmom z guchnoyu nazvoyu Amerika Film prisvyachenij istoriyi zvilnennya amerikanskih kolonij vid anglijskogo panuvannya Fabula bula zapozichena u modnogo pismennika Roberta Chembersa Shob platiti borgi stari za Neterpimist i novi za nezalezhnu kompaniyu Griffit u 1924 roci Devid Uork jde na sluzhbu v firmu Fejmos plejers Paramaunt do Adolf Cukor Ale i tut jogo peresliduyut nevdachi Ne koristuyutsya komercijnim uspihom i strichki Salli z tirsi Divchina Rojl Skorbota satani Griffit povertayetsya u firmu United Artists de gospodarem stav Dzhozef Shenk 1927 j rik stav she katastrofichnishim dlya rezhisera Provali filmiv i vtrata aktrisi Dempster voliye kinuti geniya nevdahu prizveli do togo sho Griffit stav piyachiti Bitcer z vidchayem pishe sho korol ekranu peretvorivsya na bezporadnogo starogo Ostanni roki Griffit zrobiv dlya United Artists she odin film Borotba yakij buv znyatij z ekraniv pislya pershih zhe demonstracij Velikogo rezhisera obignav chas i te mistectvo yake bagato v chomu zavdyaki jomu utverdilosya i rozvinulosya u Spoluchenih Shtatah Devidu dovelosya dotrimuvatisya novih viyan u kino komercializuvati svij talant pidlashtovuvatisya do Gollivudu ale vin buv dlya cogo pristosovanij nabagato menshe nizh napriklad Sesil Blaunt De Mill Griffitu davali veliki koshti ale vin ne zmig skoristatisya svoyimi shansami Gollivud ne probachiv jomu zbitkiv Rezhisera bezzhalno viganyali zvidusil U 1935 roci Griffit otrimav pochesnu nagorodu Oskar za vnesok u rozvitok mistectva kino Cya nagoroda uvinchala jogo kar yeru Vvazhayetsya sho Devid Vork Griffit vprovadiv u kinematograf sistemu kulturi viznachiv formuvannya vsiyeyi podalshoyi kinoindustriyi Griffit bilshe ne znyav zhodnogo filmu i pro nogo zabuli vsi do jogo smerti Kinorezhiser pomer 23 lipnya 1948 u meblovanih kimnatah gollivudskogo gotelyu Nikerboker vid krovovilivu v mozok Do ostannih dniv u nogo vistachalo groshej na cilkom zabezpechene zhittya ale protyagom p yatnadcyati rokiv vin strazhdav vid nemozhlivosti povernutisya na studiyu Viznannya ta nagorodi1936 Pochesnij Oskar za vnesok u rozvitok kinomistectva 1938 Priz DGA Honorary Life Member Award 26 listopada 2009 u Wayback Machine U 1975 roci v SShA vijshla poshtova marka iz zobrazhennyam Griffita Na chest Griffita bula nazvana serednya shkola imeni v Los Andzhelesi Cherez zakidi z privodu rasistskogo harakteru Narodzhennya naciyi buli zrobleni sprobi perejmenuvati shkolu yaka na 99 skladayetsya z menshin U 2008 roci v Muzeyi spadshini Gollivudu vidbuvsya pokaz samih rannih filmiv Griffita v oznamenuvannya storichchya pochatku jogo kar yeri v kino 22 sichnya 2009 roku Istorichnij centr Oldem v La Granzhe sht Kentukki vidkriv 15 miscevij teatr na chest Griffita U teatri ye biblioteka dostupnih filmiv Griffita Kulturnij vplivTerminologiya Griffita U praktici amerikanskogo kino vvedeni Griffitom prijomi montazhu otrimali specialnu nazvu paralelnij montazh angl cross cut perehresnij montazh angl cut back abo angl flash back korotkij montazh angl switch back Za Griffitom paralelna diya ce diya yaka prohodit v dekilkoh planah odnochasno PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118718851 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www amoeba com movies detail 1329 d w griffith father of film Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Zhorzh Sadul Zagalna istoriya kino Moskva Mistectvo 1958 z dzherela 18 bereznya 2012 Trauberg Leonid Zaharovich Vikipediya ros 23 zhovtnya 2023 Procitovano 24 travnya 2024

    Дата публікації:
    Топ