Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Землі Богемської Корони або Землі Чеської Корони (чеськ. Země Koruny České, лат. Corona regni Bohemiae) — історично-територіальне утворення, що об'єднувало терени декількох середньовічних держав в Центральній Європі, пов'язаних феодальними відносинами під спільним керуванням Чеських королів. Землі Чеської Корони складалася з Чеського королівства, Богемських, Сілезьких, Моравських князівств, Браніборського князівства, земель Верхньої і Нижньої Лужиці, Егерланду та Верхнього Пфальца.
Země Koruny České (чеськ.) Länder der Böhmischen Krone (нім.) Corona regni Bohemiae (лат.) Землі Богемської Корони | |||||||||||||||||||||||
Королівство у складі Священної Римської Імперії (1348–1806), Коронна земля у сладі Габсбурзької монархії (до 1526), | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
Землі Богемської Корони у складі Священної Римської Імперії (1618) | |||||||||||||||||||||||
Столиця | Прага | ||||||||||||||||||||||
Мови | Чеська, Німецька, Латина | ||||||||||||||||||||||
Релігії | Римо-католики, Чашники, Лютерани, Чеські брати, , Анабаптисти, Юдеї | ||||||||||||||||||||||
Форма правління | Монархія | ||||||||||||||||||||||
Королі | |||||||||||||||||||||||
- 1346–1378 | Карл IV (перший) | ||||||||||||||||||||||
- 1916–1918 | Карел III (останній) | ||||||||||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||||||||||
- Проголошення Корони Святого Вацлава | 7 квітня 1348 | ||||||||||||||||||||||
- Інавгурація короля з династії Люксембург | 7 квітня 1348 | ||||||||||||||||||||||
- Король стає виборним | 25 грудня 1356 | ||||||||||||||||||||||
- Король Фердинанд I | 16 грудня 1526 | ||||||||||||||||||||||
- Розпад Австро- Угорської імперії | 31 жовтня 1918 | ||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
Сьогодні є частиною | |||||||||||||||||||||||
Правило єдності Земель Богемської Корони було юридично закріплено указом від 7 квітня 1348 року, короля й імператора Карла IV з династії Люксембург, який був також онуком короля Вацлава ІІ з династії Пржемисловичі.
Чеські князі й королі Пржемисловичи правили цими землями з IX ст. до 1306 року. Відповідно до імператорського указу, в майбутньому Землі Богемської Корони мали залишатися єдиним цілим й не ділитись на удільні землі, навіть якщо династія Люксембург згасне. Таким чином, ці території пов'язувались в об'єднані коронні землі, не залежно від короля або династії, яка зараз правила. Символом цієї єдності земель стала Корона Святого Вацлава, якою коронували всіх чеських королів.
1356 року імператором Священної Римської імперії була видана Золота булла, яка унормувала взаємовідносини між князями, закріпила неподільність королівських територій та визначила правила вибору короля і імператора. Ця булла діяла до 1806 року.
1526 року імператор Фердинанд I зробив Землі Богемської Корони складовою частиною Габсбурзької монархії. Пізніше вони перейшли до Австрійської імперії та Цислейтанської частини Австро-Угорської імперії.
1742 року імператриця Марія-Терезія, за підсумками Першої Сілезькій війни була змушена передати Сілезію Пруссії.
Після проголошення Чехословаччини 1918 року, більшість цих земель стали частиною Першою Чехословацької Республіки. Проте, під час розвалу Австро-Угорщини, Польща забрала собі Тешинську область.
Назва
Землі Богемської Корони (латинська назва) або Землі Чеської Корони (чеська назва) є ідентичні назви, які використовувались в історичних документах паралельно.
Також зустрічається скорочена назва, яка застосовувалась до цих теренів Богемська Корона або Чеська Корона, також Чеські землі, Богемські землі, Богемські королівські землі. Існує назва Землі Корони Святого Вацлава.
Історія
Пржемисловичі
У Х-ХІ століттях Чеське князівство, разом з Моравією та Клодзькою землею земля були об'єднані під правлячою династією Пржемисловичів.
Князь Богемський Оттокар I отримав спадковий королівський титул 1198 року, від німецького короля Філіпа І, за його підтримку. Разом з титулом, Філіп також підняв князівство Богемії до королівського рангу. Королівські привілеї Оттокара І та їх спадковий характер пізніше підтвердив імператор Священної Римської імперії Фрідріх II в Золотій Сицилійській буллі 1212 року.
Король Богемії Оттокар II значно розширив свої володіння, ставши 1251 року герцогом Австрії, 1261 року Герцогом Штирії, 1266 — Егерленду, 1269 — Герцогство Каринтію, Крайну та Словенську Марку, а 1272 — Графство Фріульське. Його плани перетворити Чехію в одну провідних Європейських держав були зірвані Габсбурґами. Король Німеччини Рудольф I Габсбург, після тривалої боротьби переміг Чеського короля 1278 року в битві під Сухими Крутами.
Люксембурги
1306 року, після занепаду династії Пржемисловичів, королями Богемії стають представники династії Люксембург. Вони знову значно розширили чеські землі, в тому числі, коли король Ян І відвойовує у польських П'ястів князівства Сілезії. Його сюзеренітет на Сілезією був визнаний польським королем Казимиром III 1335 року. Ян І також досяг згоди на володіння Верхньолужицькими князівствами Будишин (1319) та Горлиц (1329) від імператора Людовіка IV.
Старший син короля Яна Карл IV 1346 року став наступником свого батька як король Богемії. Саме Карл IV був творцем Богемської Корони, 1348 року з'єднавши всі провінції разом. За нього династія Люксембург досягла своєї найвищої точки, коли Карл був коронований імператором Священної Римської імперії 1355 року. Своїм імператорським указом він оголосив, що об'єднані чеські землі повинні були неподільними незалежно від того, яка династія буде ними правити.
1367 року він придбав Нижню Лужицю, а 1373 року Маркграфство Бранденбург у свого пасинка маркграфа Отто V. Крім своєї вотчини графства Люксембург, на правах імперських ленів Карл правив землями Нижніх країнах, герцогством Брабант і герцогством Лімбург. Наступником Карла на імперському троні 1376 року став його син Вацлав IV.
З королем Вацлавом почалось падіння династії Люксембургк. 1400 року він був зміщений з імперського престолу, втратив герцогство Брабант і Лімбург в 1406 році. І навіть сам Люксембург, 1411 року, було передано бургунській гілці династії Валуа, а Маркграфство Бранденбурга (в 1415) перейшло до династії Гогенцоллернів.
Останнім з династії Люксембургів королем Богемії та імператором Священної Римської імперії був Сигізмунд I, який помер 1437 року.
Ягеллони
Після Гуситських воєн та занепаду династії Люксембург розпочався етап боротьби сусідніх правителів за спадщину Чеської корони. 1422 року Великий князь Литовський, Руський та Жемантійський Вітовт послав до Чехії 5-тисячне військо, й призначив королівським намісником Богемії українського князя Сигізмунда Корибутовича. Після декількох десятиліть міжусобиць та угорської навали короля Матвія Корвіна, який також претендував на Богемський трон, владу в королівстві виборов Їржі з Подєбрад.
1471 року Владислав II Ягеллончик, син польського короля Казимира IV, був обраний на чеський трон, проте боротьба між поляками, австрійцями та угорцями за Богемію продовжувалась. 1479 року була підписана мирна угода в Оломоуці, відповідно до якої Богемські землі повинні бути залишатись неподільними. 1490 року, після смерті короля Матвія, Владислав ІІ стає королем Угорщини. Проте боротьба між Ягеллонами та Габсбурґами за панування в Центральній Європі тривала.
Габсбурґи
Коли єдиний син Владислава ІІ Людовик II загинув 1526 року в битві при Могачі закінчилось й панування династії Ягелонів в Чехії. Ерцгерцог Австрії Фердинанд I стає королем Богемії, Угорщини, Хорватії та інших земель з чого починається зростання Габсбурзької монархії, яка в наступних століттях перетворилась на найбільшу європейську державу.
Спроби чеської шляхти вибороти свої незалежність від Габсбурґів закінчились поразкою в битві при Білій Горі 1620 року, після чого почалось централізоване управління адміністрації з Відня. Крім того, за правління Габсбурґів було втрачено Лужицю, яка була захоплена Саксонією 1635 року, а також частину Сілезії та Клодську землю, яка відійшла Пруссії за короля Фрідріха II, відповідно до Бреславської мирної угоди.
Коронні землі Богемії, Моравії та Чеської Сілезії стали складовими частинами австрійської імперії 1804 року, а пізніше Австро-Угорської імперії з 1867 року.
Після Першої світової війни і розпаду Австро-Угорської монархії, більшість цих земель увійшла до Чехословацької республіки, за винятком Тешинської області, яка відійшла Польщі в 1920 році.
Чеські землі
Землі Чеської Корони складалися з таких країв:
Землі Корони | Тип | Мапа | Столиця | Опис |
---|---|---|---|---|
Богемія | Королівство | Прага | Королівство виникло 1085 року, коли князь Вратислав ІІ отримав королівську гідність. Підтверджено Золотою Булою Імператора 1356 року. 1742 року Кладське князівство було завойовано Пруським королем Фрідріхом. | |
Моравія | Маркграфство | Оломоуць, Брно | Складалось з князівств Оломоуца, Брно, Зноймо, Градішти Їглави, Пршерова. З 10 ст. цими князівствами правили представники династій Пржемисловичів та Славників. 955 року увійшло до складу Богемського князівства. 999 року було захоплено польськими П'ястами. 1035 року повернуто чеським князем Бржетіславом I. Перетворено на Маркграфство 1182 року. Стало леном Богемського королівства 1197 року. | |
Сілезія | Князівство | Вроцлав | 1335 року більшість удільних Сілезьких князівств, відповідно до Тренчинської угоди між королями Яном І та Казимиром III, увійшло до володінь Чеського короля. Австрійська імператриця Марія Терезія втратила Сілезію, яка 1742 року була захоплена Прусією, за винятком невеликих територій Австрійської Сілезії (пізніше Чеської Сілезії), яка залишилась за Австрією. | |
Верхня Лужиця | Маркграфство | Будишин, Горлиць | Колишні землі слов'янських племен мільчан, венедів, укрів та інших, що були відділені від Мейсену та остаточно приєднані королем Яном І в 1319 р. (Будишин) та 1329 р. (Горлиць). Частково входило до складу Лужицького маркграфства. 1635 року імператор Фердинанд II втратив Лужицю відповідно до Празької мирної угоди, яка відійшла до Саксонії. Формально частина Богемської Корони до 1815 року. Сьогодні розділена між Німеччиною і Польщею. | |
Нижня Лужиця | Маркграфство | Люббен | Колишня Лужицька марка, перейшла імператору Карлу IV від князя Баварії та Бранденбурга Отто V у 1367 році . Імператор Фердинанд ІІ Габсбурґ втратив Лужицю, яка перейшла 1635 року до Саксонії. Формально частина Богемської Корони до 1815 року. | |
Браніборське князівство | Князівство | Бранденбург | Бранібор було давньою столицею Браніборського князівства полабських слов'ян гаволян. Після Вендського хрестового походу 1147 року втратило незалежність та опинилось під владою саксонців. 1157 р. Бранібор було перетворено на Бранденбургське графство, почалось онімечення слов'ян. Маркграфство Бранденбург увійшло до Чеської Корони 1373 року за Карла IV. Король Сигізмунд I 1415 року передав Брандебург в управління Фридриху I. | |
Горішній Фальк | Маркграфство | Зульцбах | Територія давнього розселення західних слов'ян. Горішній Фальк («Bohemian Palatinate»), разом з Зальцбахом, увійшов до Чеської Корони 1355 року. Перейшло у володіння Курпфальца 1401 року за короля Німеччини Рупрехта. |
Джерела
- Geschichte der tschechischen öffentlichen Verwaltung Karel Schelle, Ilona Schelleová, GRIN Verlag, 2011 (in German and Czech)
- «The Archives of the Crown of Bohemia». National Archive of the Czech Republic (Národní archiv ČR). Retrieved 6 June 2014.
- Teich, Mikuláš (editor) (1998). Bohemia in history (1. publ. ed.). Cambridge: Cambridge University Press. p. 117. .
- «Silesia — Pearl in the Crown of Bohemia». National Gallery in Prague (Národní galerie v Praze). Retrieved 6 June 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zemli Bogemskoyi Koroni abo Zemli Cheskoyi Koroni chesk Zeme Koruny Ceske lat Corona regni Bohemiae istorichno teritorialne utvorennya sho ob yednuvalo tereni dekilkoh serednovichnih derzhav v Centralnij Yevropi pov yazanih feodalnimi vidnosinami pid spilnim keruvannyam Cheskih koroliv Zemli Cheskoyi Koroni skladalasya z Cheskogo korolivstva Bogemskih Silezkih Moravskih knyazivstv Braniborskogo knyazivstva zemel Verhnoyi i Nizhnoyi Luzhici Egerlandu ta Verhnogo Pfalca Zeme Koruny Ceske chesk Lander der Bohmischen Krone nim Corona regni Bohemiae lat Zemli Bogemskoyi Koroni Korolivstvo u skladi Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi 1348 1806 Koronna zemlya u sladi Gabsburzkoyi monarhiyi do 1526 Avstrijskoyi imperiyi 1804 67 ta Cislejtaniyi yak chastini Avstro Ugorskoyi Imperiyi 1867 1918 1348 1918 Prapor Gerb Bogemska Korona istorichni kordoni na kartiZemli Bogemskoyi Koroni u skladi Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi 1618 Stolicya Praga Movi Cheska Nimecka Latina Religiyi Rimo katoliki Chashniki Lyuterani Cheski brati Anabaptisti Yudeyi Forma pravlinnya Monarhiya Koroli 1346 1378 Karl IV pershij 1916 1918 Karel III ostannij Istoriya Progoloshennya Koroni Svyatogo Vaclava 7 kvitnya 1348 Inavguraciya korolya z dinastiyi Lyuksemburg 7 kvitnya 1348 Korol staye vibornim 25 grudnya 1356 Korol Ferdinand I 16 grudnya 1526 Rozpad Avstro Ugorskoyi imperiyi 31 zhovtnya 1918 Poperednik Nastupnik Bogemske korolivstvo Markgrafstvo Moraviya Silezke Knyazivstvo Verhnya Luzhicya Nizhnya Luzhicya Gorishnij Falk Persha Chehoslovacka Respublika Kurfyurstvo Saksoniya Korolivstvo Prussiya Sogodni ye chastinoyu Avstriya Chehiya Nimechchina Polsha Pravilo yednosti Zemel Bogemskoyi Koroni bulo yuridichno zakripleno ukazom vid 7 kvitnya 1348 roku korolya j imperatora Karla IV z dinastiyi Lyuksemburg yakij buv takozh onukom korolya Vaclava II z dinastiyi Przhemislovichi Cheski knyazi j koroli Przhemislovichi pravili cimi zemlyami z IX st do 1306 roku Vidpovidno do imperatorskogo ukazu v majbutnomu Zemli Bogemskoyi Koroni mali zalishatisya yedinim cilim j ne dilitis na udilni zemli navit yaksho dinastiya Lyuksemburg zgasne Takim chinom ci teritoriyi pov yazuvalis v ob yednani koronni zemli ne zalezhno vid korolya abo dinastiyi yaka zaraz pravila Simvolom ciyeyi yednosti zemel stala Korona Svyatogo Vaclava yakoyu koronuvali vsih cheskih koroliv 1356 roku imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi bula vidana Zolota bulla yaka unormuvala vzayemovidnosini mizh knyazyami zakripila nepodilnist korolivskih teritorij ta viznachila pravila viboru korolya i imperatora Cya bulla diyala do 1806 roku 1526 roku imperator Ferdinand I zrobiv Zemli Bogemskoyi Koroni skladovoyu chastinoyu Gabsburzkoyi monarhiyi Piznishe voni perejshli do Avstrijskoyi imperiyi ta Cislejtanskoyi chastini Avstro Ugorskoyi imperiyi 1742 roku imperatricya Mariya Tereziya za pidsumkami Pershoyi Silezkij vijni bula zmushena peredati Sileziyu Prussiyi Pislya progoloshennya Chehoslovachchini 1918 roku bilshist cih zemel stali chastinoyu Pershoyu Chehoslovackoyi Respubliki Prote pid chas rozvalu Avstro Ugorshini Polsha zabrala sobi Teshinsku oblast NazvaZemli Bogemskoyi Koroni latinska nazva abo Zemli Cheskoyi Koroni cheska nazva ye identichni nazvi yaki vikoristovuvalis v istorichnih dokumentah paralelno Takozh zustrichayetsya skorochena nazva yaka zastosovuvalas do cih tereniv Bogemska Korona abo Cheska Korona takozh Cheski zemli Bogemski zemli Bogemski korolivski zemli Isnuye nazva Zemli Koroni Svyatogo Vaclava IstoriyaPrzhemislovichi U H HI stolittyah Cheske knyazivstvo razom z Moraviyeyu ta Klodzkoyu zemleyu zemlya buli ob yednani pid pravlyachoyu dinastiyeyu Przhemislovichiv Knyaz Bogemskij Ottokar I otrimav spadkovij korolivskij titul 1198 roku vid nimeckogo korolya Filipa I za jogo pidtrimku Razom z titulom Filip takozh pidnyav knyazivstvo Bogemiyi do korolivskogo rangu Korolivski privileyi Ottokara I ta yih spadkovij harakter piznishe pidtverdiv imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih II v Zolotij Sicilijskij bulli 1212 roku Korol Bogemiyi Ottokar II znachno rozshiriv svoyi volodinnya stavshi 1251 roku gercogom Avstriyi 1261 roku Gercogom Shtiriyi 1266 Egerlendu 1269 Gercogstvo Karintiyu Krajnu ta Slovensku Marku a 1272 Grafstvo Friulske Jogo plani peretvoriti Chehiyu v odnu providnih Yevropejskih derzhav buli zirvani Gabsburgami Korol Nimechchini Rudolf I Gabsburg pislya trivaloyi borotbi peremig Cheskogo korolya 1278 roku v bitvi pid Suhimi Krutami Lyuksemburgi 1306 roku pislya zanepadu dinastiyi Przhemislovichiv korolyami Bogemiyi stayut predstavniki dinastiyi Lyuksemburg Voni znovu znachno rozshirili cheski zemli v tomu chisli koli korol Yan I vidvojovuye u polskih P yastiv knyazivstva Sileziyi Jogo syuzerenitet na Sileziyeyu buv viznanij polskim korolem Kazimirom III 1335 roku Yan I takozh dosyag zgodi na volodinnya Verhnoluzhickimi knyazivstvami Budishin 1319 ta Gorlic 1329 vid imperatora Lyudovika IV Starshij sin korolya Yana Karl IV 1346 roku stav nastupnikom svogo batka yak korol Bogemiyi Same Karl IV buv tvorcem Bogemskoyi Koroni 1348 roku z yednavshi vsi provinciyi razom Za nogo dinastiya Lyuksemburg dosyagla svoyeyi najvishoyi tochki koli Karl buv koronovanij imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1355 roku Svoyim imperatorskim ukazom vin ogolosiv sho ob yednani cheski zemli povinni buli nepodilnimi nezalezhno vid togo yaka dinastiya bude nimi praviti 1367 roku vin pridbav Nizhnyu Luzhicyu a 1373 roku Markgrafstvo Brandenburg u svogo pasinka markgrafa Otto V Krim svoyeyi votchini grafstva Lyuksemburg na pravah imperskih leniv Karl praviv zemlyami Nizhnih krayinah gercogstvom Brabant i gercogstvom Limburg Nastupnikom Karla na imperskomu troni 1376 roku stav jogo sin Vaclav IV Z korolem Vaclavom pochalos padinnya dinastiyi Lyuksemburgk 1400 roku vin buv zmishenij z imperskogo prestolu vtrativ gercogstvo Brabant i Limburg v 1406 roci I navit sam Lyuksemburg 1411 roku bulo peredano burgunskij gilci dinastiyi Valua a Markgrafstvo Brandenburga v 1415 perejshlo do dinastiyi Gogencollerniv Ostannim z dinastiyi Lyuksemburgiv korolem Bogemiyi ta imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi buv Sigizmund I yakij pomer 1437 roku Yagelloni Pislya Gusitskih voyen ta zanepadu dinastiyi Lyuksemburg rozpochavsya etap borotbi susidnih praviteliv za spadshinu Cheskoyi koroni 1422 roku Velikij knyaz Litovskij Ruskij ta Zhemantijskij Vitovt poslav do Chehiyi 5 tisyachne vijsko j priznachiv korolivskim namisnikom Bogemiyi ukrayinskogo knyazya Sigizmunda Koributovicha Pislya dekilkoh desyatilit mizhusobic ta ugorskoyi navali korolya Matviya Korvina yakij takozh pretenduvav na Bogemskij tron vladu v korolivstvi viborov Yirzhi z Podyebrad 1471 roku Vladislav II Yagellonchik sin polskogo korolya Kazimira IV buv obranij na cheskij tron prote borotba mizh polyakami avstrijcyami ta ugorcyami za Bogemiyu prodovzhuvalas 1479 roku bula pidpisana mirna ugoda v Olomouci vidpovidno do yakoyi Bogemski zemli povinni buti zalishatis nepodilnimi 1490 roku pislya smerti korolya Matviya Vladislav II staye korolem Ugorshini Prote borotba mizh Yagellonami ta Gabsburgami za panuvannya v Centralnij Yevropi trivala Gabsburgi Koli yedinij sin Vladislava II Lyudovik II zaginuv 1526 roku v bitvi pri Mogachi zakinchilos j panuvannya dinastiyi Yageloniv v Chehiyi Ercgercog Avstriyi Ferdinand I staye korolem Bogemiyi Ugorshini Horvatiyi ta inshih zemel z chogo pochinayetsya zrostannya Gabsburzkoyi monarhiyi yaka v nastupnih stolittyah peretvorilas na najbilshu yevropejsku derzhavu Sprobi cheskoyi shlyahti viboroti svoyi nezalezhnist vid Gabsburgiv zakinchilis porazkoyu v bitvi pri Bilij Gori 1620 roku pislya chogo pochalos centralizovane upravlinnya administraciyi z Vidnya Krim togo za pravlinnya Gabsburgiv bulo vtracheno Luzhicyu yaka bula zahoplena Saksoniyeyu 1635 roku a takozh chastinu Sileziyi ta Klodsku zemlyu yaka vidijshla Prussiyi za korolya Fridriha II vidpovidno do Breslavskoyi mirnoyi ugodi Koronni zemli Bogemiyi Moraviyi ta Cheskoyi Sileziyi stali skladovimi chastinami avstrijskoyi imperiyi 1804 roku a piznishe Avstro Ugorskoyi imperiyi z 1867 roku Pislya Pershoyi svitovoyi vijni i rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi bilshist cih zemel uvijshla do Chehoslovackoyi respubliki za vinyatkom Teshinskoyi oblasti yaka vidijshla Polshi v 1920 roci Cheski zemliZemli Cheskoyi Koroni skladalisya z takih krayiv Zemli Koroni Tip Mapa Stolicya Opis Bogemiya Korolivstvo Praga Korolivstvo viniklo 1085 roku koli knyaz Vratislav II otrimav korolivsku gidnist Pidtverdzheno Zolotoyu Buloyu Imperatora 1356 roku 1742 roku Kladske knyazivstvo bulo zavojovano Pruskim korolem Fridrihom Moraviya Markgrafstvo Olomouc Brno Skladalos z knyazivstv Olomouca Brno Znojmo Gradishti Yiglavi Prsherova Z 10 st cimi knyazivstvami pravili predstavniki dinastij Przhemislovichiv ta Slavnikiv 955 roku uvijshlo do skladu Bogemskogo knyazivstva 999 roku bulo zahopleno polskimi P yastami 1035 roku povernuto cheskim knyazem Brzhetislavom I Peretvoreno na Markgrafstvo 1182 roku Stalo lenom Bogemskogo korolivstva 1197 roku Sileziya Knyazivstvo Vroclav 1335 roku bilshist udilnih Silezkih knyazivstv vidpovidno do Trenchinskoyi ugodi mizh korolyami Yanom I ta Kazimirom III uvijshlo do volodin Cheskogo korolya Avstrijska imperatricya Mariya Tereziya vtratila Sileziyu yaka 1742 roku bula zahoplena Prusiyeyu za vinyatkom nevelikih teritorij Avstrijskoyi Sileziyi piznishe Cheskoyi Sileziyi yaka zalishilas za Avstriyeyu Verhnya Luzhicya Markgrafstvo Budishin Gorlic Kolishni zemli slov yanskih plemen milchan venediv ukriv ta inshih sho buli viddileni vid Mejsenu ta ostatochno priyednani korolem Yanom I v 1319 r Budishin ta 1329 r Gorlic Chastkovo vhodilo do skladu Luzhickogo markgrafstva 1635 roku imperator Ferdinand II vtrativ Luzhicyu vidpovidno do Prazkoyi mirnoyi ugodi yaka vidijshla do Saksoniyi Formalno chastina Bogemskoyi Koroni do 1815 roku Sogodni rozdilena mizh Nimechchinoyu i Polsheyu Nizhnya Luzhicya Markgrafstvo Lyubben Kolishnya Luzhicka marka perejshla imperatoru Karlu IV vid knyazya Bavariyi ta Brandenburga Otto V u 1367 roci Imperator Ferdinand II Gabsburg vtrativ Luzhicyu yaka perejshla 1635 roku do Saksoniyi Formalno chastina Bogemskoyi Koroni do 1815 roku Braniborske knyazivstvo Knyazivstvo Brandenburg Branibor bulo davnoyu stoliceyu Braniborskogo knyazivstva polabskih slov yan gavolyan Pislya Vendskogo hrestovogo pohodu 1147 roku vtratilo nezalezhnist ta opinilos pid vladoyu saksonciv 1157 r Branibor bulo peretvoreno na Brandenburgske grafstvo pochalos onimechennya slov yan Markgrafstvo Brandenburg uvijshlo do Cheskoyi Koroni 1373 roku za Karla IV Korol Sigizmund I 1415 roku peredav Brandeburg v upravlinnya Fridrihu I Gorishnij Falk Markgrafstvo Zulcbah Teritoriya davnogo rozselennya zahidnih slov yan Gorishnij Falk Bohemian Palatinate razom z Zalcbahom uvijshov do Cheskoyi Koroni 1355 roku Perejshlo u volodinnya Kurpfalca 1401 roku za korolya Nimechchini Ruprehta DzherelaGeschichte der tschechischen offentlichen Verwaltung Karel Schelle Ilona Schelleova GRIN Verlag 2011 in German and Czech The Archives of the Crown of Bohemia National Archive of the Czech Republic Narodni archiv CR Retrieved 6 June 2014 Teich Mikulas editor 1998 Bohemia in history 1 publ ed Cambridge Cambridge University Press p 117 ISBN 0 521 43155 7 Silesia Pearl in the Crown of Bohemia National Gallery in Prague Narodni galerie v Praze Retrieved 6 June 2014