Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коро на свято го Ва цлава лат Corona sancti Venceslai чеськ Koruna sv Václava урочиста корона чеських богемських королів

Корона Святого Вацлава

Корона Святого Вацлава

Коро́на свято́го Ва́цлава (лат. Corona sancti Venceslai, чеськ. Koruna sv. Václava) — урочиста корона чеських (богемських) королів. Найстаріший і найважливіший із . Виготовлена 1346 року із чистого золота з самоцвітами і перлами, ​​на замовлення імператора Священної Римської імперії Карла IV, який також був королем Богемії. Створена зі старої корони чеських Перемисловичів і присвячена святому чеському князю Вацлаву. Богемські королі не мали права носити її; лише позичати за певну суму для коронації. Разом із скіпетром і яблуком (державою) зберігається в так званій коронній камері над каплицею святого Вацлава в Соборі святих Віта, Вацлава і Войтеха в Празі. Ключі від каплиці тримають голови Чеської держави: президент, премєр-міністр і празький архієпископ.

image
Корона св. Вацлава
image
Копія корони св. Вацлава
image
Геральдична корона св. Вацлава

Назва

  • Корона святого Венцеслава (лат. Corona sancti Venceslai, corona sancti Wenczeslai) — офіційна назва, що згадується в документах з 1387 року.
  • Корона святого Венцеля (нім. Krone des hl. Wenzel) — за німецьким іменуванням святого.
  • Корона святого Вацлава (нім. Koruna sv. Václava) — чеська назва.
  • Венцельська корона (нім. Wenzelskrone) — інша німецька назва.
  • Святовацлавська корона (чеськ. Svatováclavská koruna) — інша чеська назва.
  • Корона Богемського королівства (лат. Corona regni Bohemiae) — інша латинська назва.
  • Чеська королівська корона (лат. česká královská koruna) — інша чеська назва.

Історія

image
Матвій Габсбург (1557—1619) в короні Св. Вацлава

Корона Св. Вацлава зроблена зі щирого золота (21-22 карати) і прикрашена дорогоцінними каменями і перлами. Корона є найдавнішою частиною Чеських королівських клейнодів. Вага корони — майже два з половиною кілограми, і, включаючи хрест, досягає висоти 19 сантиметрів. Аналогічний і її діаметр — 19 см. Кожна з чотирьох напівдуг по 14,5 см.

Корона була виготовлена в 1347 році для коронації Карла IV, імператора Священної Римської імперії, яку він одразу ж присвятив головному святому патрону країни — Святому Вацлаву і заповів її як державну корону для коронації майбутніх чеських королів, його спадкоємців на чеському троні. Однак, можливо до кінця своїх днів (1378) Карл IV безперервно змінював корону, встановлюючи в неї додаткові рідкісні дорогоцінні камені, які спеціально для цього купував. Таким чином корона дійшла до наших днів у своїй неповторній формі.

За формою ця корона пов'язана з попередньою короною династії чеських королів Пржемисловичів і французькою королівською династією Валуа. Корона складається по периметру з чотирьох секцій, кожна з яких являє собою велику геральдичну лілію, об'єднаних воєдино. Секції пов'язані нагорі чотирма напівдугами, на з'єднанні яких встановлено хреста, який містить сапфірову гравюру із зображенням розп'яття Христа. Корона прикрашена дорогоцінними каменями: 19 сапфірами, 44 шпінелями, 1 рубіном, 30 смарагдами і 20 перлинами.

За розпорядженням Карла IV корона Св. Вацлава повинна була постійно зберігатися в соборі Св. Віта в Празі, але вже його наступник, Вацлав IV, в початку XV століття, перемістив королівські клейноди до замку Карлштейн, де вони зберігалися в сейфі під час непевних часів міжусобної боротьби за владу. Звідтоді місце розташування королівських клейнодів змінювалося багато разів, переважно в моменти політичних хвилювань, коли велася боротьба за чеський трон або коли була небезпека війни. Бурхливе XVII століття зумовило драматичну долю для королівських клейнодів. Їх кілька разів ховали, на деякий час корона Св. Вацлава та інші клейноди були повернуті на зберігання до собору Св. Віта, потім до ратуші Старого міста. Прийшовши до влади в Чехії, династія Габсбургів визначила постійним місцем зберігання для королівських клейнодів Відень, де вони залишалися до кінця XVIII століття.

Але завжди, де б королівські клейноди не перебували — чи то в замку Карлштейн, чи то у Відні, під час коронації нового чеського монарха — вони доставлялися до Праги.

Золота королівська держава і королівське берло, є невід'ємною частиною королівських клейнодів, хоча і були виготовлені набагато пізніше, ніж корона Св. Вацлава, яка грає панівну роль серед усього набору. На відміну від держави та берла корона Св. Вацлава привертає загальну увагу як своєю історією, так і її легендами. За однією з легенд, той, хто одягне корону Св. Вацлава або навіть просто приміряє її, не маючи на те жодних прав, буде проклятий і незабаром помре. Прокляття чеських королів наздогнало нацистського імперського протектора окупованій німцями Богемії Рейнгарда Гейдріха. У 1942 році він з марнославства приміряв корону і через кілька днів був убитий чеськими патріотами. Хоча, може, це просто збіг.

Королівська держава

Королівська держава виготовлена ​​з чистого золота (18 каратів) і важить 780 грамів, має в діаметрі 22 см. Держава складається з двох згладжених півкуль, пов'язаних декоративною смугою і увінчаних досить великим хрестом. У задній частині хреста є напис на латині: «DOMINE IN VIRTUTE TUA LETABITUR REX ET SUPER SALUTARE TUAM EXULTABIT». Багато прикрашена дорогоцінними каменями і перлами держава несе на собі високохудожні елементи: в основі хреста невеликі фігури шести сфінксів формують чарівну деталь; золото, червона шпінель і сині сапфіри в деяких місцях підкреслені барвистою емаллю. На поверхні обох півкуль вирізьблені сцени, тематично поєднані з процедурою коронації: на верхній півкулі зображені сцени, що ілюструють історію біблійного царя Давида — його помазання на царювання і боротьба між Давидом і Голіафом; на нижній півкулі сцени з життя Адама — стоячого Адама на колінах перед Творцем, і Творця, що попереджає Адама і Єву про древо знання. Чеська королівська держава через свого художнього оформлення унікальна в своєму роді.

Королівське берло

image
Навершшя скіпетра

Королівське берло, як і держава, виконане з щирого золота. Його довжина становить 67 см, вага — 1013 грамів. Прикрашений чотирма сапфірами, п'ятьма шпінелями й шістдесятьма двома перлинами. Берло складається з кількох по-різному оздоблених частин пов'язаних між собою кільцями і прикрашеної поруч перлів ручки. Вся поверхня берла охоплена високохудожнім гравіюванням, домінуючим зображенням якого є вусики виноградної лози, листя та квіти. Деякі частини вкриті кольоровою емаллю. Верхівка берла оформлена у формі свого роду квітки, що складається з S-подібних фігур із стеблами і аканта, з яких коштовні камені і перли немовби виростають.

На відміну від корони Св. Вацлава, держава та берло були виготовлені в першій половині XVI століття, найімовірніше для Фердинанда I, який був коронований королем Богемії в 1527, римським королем в 1531 та імператором Священної Римської імперії в 1556 роках.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корона святого Вацлава

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Koro na svyato go Va clava lat Corona sancti Venceslai chesk Koruna sv Vaclava urochista korona cheskih bogemskih koroliv Najstarishij i najvazhlivishij iz Vigotovlena 1346 roku iz chistogo zolota z samocvitami i perlami na zamovlennya imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla IV yakij takozh buv korolem Bogemiyi Stvorena zi staroyi koroni cheskih Peremislovichiv i prisvyachena svyatomu cheskomu knyazyu Vaclavu Bogemski koroli ne mali prava nositi yiyi lishe pozichati za pevnu sumu dlya koronaciyi Razom iz skipetrom i yablukom derzhavoyu zberigayetsya v tak zvanij koronnij kameri nad kapliceyu svyatogo Vaclava v Sobori svyatih Vita Vaclava i Vojteha v Prazi Klyuchi vid kaplici trimayut golovi Cheskoyi derzhavi prezident premyer ministr i prazkij arhiyepiskop Korona sv VaclavaKopiya koroni sv VaclavaGeraldichna korona sv VaclavaNazvaKorona svyatogo Venceslava lat Corona sancti Venceslai corona sancti Wenczeslai oficijna nazva sho zgaduyetsya v dokumentah z 1387 roku Korona svyatogo Vencelya nim Krone des hl Wenzel za nimeckim imenuvannyam svyatogo Korona svyatogo Vaclava nim Koruna sv Vaclava cheska nazva Vencelska korona nim Wenzelskrone insha nimecka nazva Svyatovaclavska korona chesk Svatovaclavska koruna insha cheska nazva Korona Bogemskogo korolivstva lat Corona regni Bohemiae insha latinska nazva Cheska korolivska korona lat ceska kralovska koruna insha cheska nazva IstoriyaMatvij Gabsburg 1557 1619 v koroni Sv Vaclava Korona Sv Vaclava zroblena zi shirogo zolota 21 22 karati i prikrashena dorogocinnimi kamenyami i perlami Korona ye najdavnishoyu chastinoyu Cheskih korolivskih klejnodiv Vaga koroni majzhe dva z polovinoyu kilogrami i vklyuchayuchi hrest dosyagaye visoti 19 santimetriv Analogichnij i yiyi diametr 19 sm Kozhna z chotiroh napivdug po 14 5 sm Korona bula vigotovlena v 1347 roci dlya koronaciyi Karla IV imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yaku vin odrazu zh prisvyativ golovnomu svyatomu patronu krayini Svyatomu Vaclavu i zapoviv yiyi yak derzhavnu koronu dlya koronaciyi majbutnih cheskih koroliv jogo spadkoyemciv na cheskomu troni Odnak mozhlivo do kincya svoyih dniv 1378 Karl IV bezperervno zminyuvav koronu vstanovlyuyuchi v neyi dodatkovi ridkisni dorogocinni kameni yaki specialno dlya cogo kupuvav Takim chinom korona dijshla do nashih dniv u svoyij nepovtornij formi Za formoyu cya korona pov yazana z poperednoyu koronoyu dinastiyi cheskih koroliv Przhemislovichiv i francuzkoyu korolivskoyu dinastiyeyu Valua Korona skladayetsya po perimetru z chotiroh sekcij kozhna z yakih yavlyaye soboyu veliku geraldichnu liliyu ob yednanih voyedino Sekciyi pov yazani nagori chotirma napivdugami na z yednanni yakih vstanovleno hresta yakij mistit sapfirovu gravyuru iz zobrazhennyam rozp yattya Hrista Korona prikrashena dorogocinnimi kamenyami 19 sapfirami 44 shpinelyami 1 rubinom 30 smaragdami i 20 perlinami Za rozporyadzhennyam Karla IV korona Sv Vaclava povinna bula postijno zberigatisya v sobori Sv Vita v Prazi ale vzhe jogo nastupnik Vaclav IV v pochatku XV stolittya peremistiv korolivski klejnodi do zamku Karlshtejn de voni zberigalisya v sejfi pid chas nepevnih chasiv mizhusobnoyi borotbi za vladu Zvidtodi misce roztashuvannya korolivskih klejnodiv zminyuvalosya bagato raziv perevazhno v momenti politichnih hvilyuvan koli velasya borotba za cheskij tron abo koli bula nebezpeka vijni Burhlive XVII stolittya zumovilo dramatichnu dolyu dlya korolivskih klejnodiv Yih kilka raziv hovali na deyakij chas korona Sv Vaclava ta inshi klejnodi buli povernuti na zberigannya do soboru Sv Vita potim do ratushi Starogo mista Prijshovshi do vladi v Chehiyi dinastiya Gabsburgiv viznachila postijnim miscem zberigannya dlya korolivskih klejnodiv Viden de voni zalishalisya do kincya XVIII stolittya Ale zavzhdi de b korolivski klejnodi ne perebuvali chi to v zamku Karlshtejn chi to u Vidni pid chas koronaciyi novogo cheskogo monarha voni dostavlyalisya do Pragi Zolota korolivska derzhava i korolivske berlo ye nevid yemnoyu chastinoyu korolivskih klejnodiv hocha i buli vigotovleni nabagato piznishe nizh korona Sv Vaclava yaka graye panivnu rol sered usogo naboru Na vidminu vid derzhavi ta berla korona Sv Vaclava privertaye zagalnu uvagu yak svoyeyu istoriyeyu tak i yiyi legendami Za odniyeyu z legend toj hto odyagne koronu Sv Vaclava abo navit prosto primiryaye yiyi ne mayuchi na te zhodnih prav bude proklyatij i nezabarom pomre Proklyattya cheskih koroliv nazdognalo nacistskogo imperskogo protektora okupovanij nimcyami Bogemiyi Rejngarda Gejdriha U 1942 roci vin z marnoslavstva primiryav koronu i cherez kilka dniv buv ubitij cheskimi patriotami Hocha mozhe ce prosto zbig Korolivska derzhavaKorolivska derzhava vigotovlena z chistogo zolota 18 karativ i vazhit 780 gramiv maye v diametri 22 sm Derzhava skladayetsya z dvoh zgladzhenih pivkul pov yazanih dekorativnoyu smugoyu i uvinchanih dosit velikim hrestom U zadnij chastini hresta ye napis na latini DOMINE IN VIRTUTE TUA LETABITUR REX ET SUPER SALUTARE TUAM EXULTABIT Bagato prikrashena dorogocinnimi kamenyami i perlami derzhava nese na sobi visokohudozhni elementi v osnovi hresta neveliki figuri shesti sfinksiv formuyut charivnu detal zoloto chervona shpinel i sini sapfiri v deyakih miscyah pidkresleni barvistoyu emallyu Na poverhni oboh pivkul virizbleni sceni tematichno poyednani z proceduroyu koronaciyi na verhnij pivkuli zobrazheni sceni sho ilyustruyut istoriyu biblijnogo carya Davida jogo pomazannya na caryuvannya i borotba mizh Davidom i Goliafom na nizhnij pivkuli sceni z zhittya Adama stoyachogo Adama na kolinah pered Tvorcem i Tvorcya sho poperedzhaye Adama i Yevu pro drevo znannya Cheska korolivska derzhava cherez svogo hudozhnogo oformlennya unikalna v svoyemu rodi Korolivske berloNavershshya skipetra Korolivske berlo yak i derzhava vikonane z shirogo zolota Jogo dovzhina stanovit 67 sm vaga 1013 gramiv Prikrashenij chotirma sapfirami p yatma shpinelyami j shistdesyatma dvoma perlinami Berlo skladayetsya z kilkoh po riznomu ozdoblenih chastin pov yazanih mizh soboyu kilcyami i prikrashenoyi poruch perliv ruchki Vsya poverhnya berla ohoplena visokohudozhnim graviyuvannyam dominuyuchim zobrazhennyam yakogo ye vusiki vinogradnoyi lozi listya ta kviti Deyaki chastini vkriti kolorovoyu emallyu Verhivka berla oformlena u formi svogo rodu kvitki sho skladayetsya z S podibnih figur iz steblami i akanta z yakih koshtovni kameni i perli nemovbi virostayut Na vidminu vid koroni Sv Vaclava derzhava ta berlo buli vigotovleni v pershij polovini XVI stolittya najimovirnishe dlya Ferdinanda I yakij buv koronovanij korolem Bogemiyi v 1527 rimskim korolem v 1531 ta imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v 1556 rokah PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korona svyatogo Vaclava

    Дата публікації:
    Топ