Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Зелена вулиця Ву лиця Зеле на вулиця у Львові одна з найважливіших т

Зелена вулиця (Львів)

Зелена вулиця (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Зелена вулиця.

Ву́лиця Зеле́на — вулиця у Львові, одна з найважливіших транспортних магістралей. Простягається у південно-східному напрямі від вулиці Франка, через місцевість Старий Сихів і закінчується на виїзді з міста.

Вулиця Зелена
Львів
image
Нижня Зелена
Нижня Зелена
МісцевістьСнопків, Сихів
РайонЛичаківський, Галицький, Сихівський
Колишні назви
Волоського Мосту, Волоська, Розвадовського, Грюненштрассе, Верхня Зелена
австрійського періоду (українською)Грюненштрассе
радянського періоду (українською)Зелена
радянського періоду (російською)Зелёная
Загальні відомості
Протяжність8850 м.
Координати початку49°50′05″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.8347306° пн. ш. 24.0349028° сх. д. / 49.8347306; 24.0349028
Координати кінця49°46′38″ пн. ш. 24°05′43″ сх. д. / 49.7774861° пн. ш. 24.0955167° сх. д. / 49.7774861; 24.0955167
поштові індекси79002, 79017, 79035
Транспорт
Тролейбуси11, 24
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятникиПам'ятник Пабло Пікассо
Храмицерква Св. Урсули
Навчальні закладиСередня школа № 6, Вечірня середня школа № 22, Музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької, ПТУ № 33
Поштові відділення№ 5 вул. Мартовича 2, № 17 вул. Івасюка 19, № 35 вул. Дністерська 12
ПаркиСнопківський парк
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2060933
Мапа
image Вулиця Зелена у Вікісховищі

Назва

Від 1544 року мала назву Волоського Мосту. Також трапляються назви вулиці Волоська або Волоська дорога, оскільки вона була торговим шляхом до Молдови. Від 1676 року (за іншими даними — 1685) року фіксується нинішня назва, яка пояснюється тим, що вулиця проходила серед численних гаїв. Від 1792 року при австрійській владі вулиця отримує нинішню назву — Зелена (або Грюненштрассе). 1938 року частина вулиці (від початку — до сучасної Водогінної) була названа ім'ям польського генерала Розвадовського. Інша частина мала назву Верхня Зелена. На початку німецької окупації, в 1941 році вулиця знов отримала німецьку назву — Грюненштрассе. З 1944 року і до сьогодні — знову вулиця Зелена.

Історія

Ще в середині XIX століття це була малонаселена околиця, де в зелені ховалися палаци Замойських, Яблоновських, Руссоцьких та інших представників знаті, яким належала земля цього району. Наприклад, квартал у чотирикутнику сучасних вулиць Конопницької — Левицького — Вагилевича — Зелена був власністю графів Замойських.

Бурхливий розвиток вулиці припадає на другу половину XIX століття. На початку XX століття тут пройшла лінія трамваю (з виходом на вул. Личаківську). На Зеленій оселялися представники середніх верств населення: чиновники, лікарі тощо. Було чимало і ремісничих майстерень. Проте верхня частина навіть ще в середині XX століття виглядала звичайною польовою дорогою.

На початку ХІХ століття на межі між Львовом та підміським селом Снопків існувала Сихівська (Давидівська) акцизна рогатка зі шлагбаумом, яка тоді знаходилася на перетині нинішніх вулиць Зеленої та Кримської, наприкінці ХІХ століття вона пересунулася до перетину нинішніх вулиць Зеленої та Дністерської.

Промислові підприємства — кілька цегелень і фабрика меблів — були тут ще на початку XX століття. Але справжнє освоєння колишньої Верхньої Зеленої почалося лише за часів радянської влади. На колишніх пустирищах виросли квартали багатоповерхових будинків, цілий ряд промислових підприємств, які поклали початок Сихівському промисловому вузлу.

1955 року на місці старих цегелень руками молоді міста було закладено Снопківський парк та розпочато будівництво стадіону «Дружба». Стадіон зданий в експлуатацію 1963 року.

Наприкінці вулиці Зеленої в повоєнні часи було сміттєзвалище Червоноармійського району. До 1963 року Зеленою до повороту на вулицю Дніпровську їздив одновагонний трамвай маршруту № 3. Того ж року колію розібрали і від 1964 року вулицею почав курсувати тролейбус № 8 (до залізничного переїзду на перетині з вулицею Джорджа Вашингтона). Далі тролейбусну лінію подовжили до вулиці Луганської. Від років запровадили новий маршрут № 11 до залізничної станції «Сихів». На початку 1980-х років тролейбусну лінію продовжили до Сихівського цвинтаря. Нині вулицею Зеленою курсує тролейбус № 24, котрий сполучає центр міста (кінцева зупинка вулиця Шота Руставелі) із Сихівським районом (кінцева зупинка проспект Червоної Калини).

Забудова

Більше 20-ти будинків на вулиці внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення та містобудування м. Львова.

№ 1 — 50

image
Nowocześnie urządzone GARAŻE «IMPERJAL» — реклама на торці буд. № 49: Сучасно облаштовані гаражі «Імперіал».Найімовірніше напис часів Польської республіки (1918—1939). Над надписом погано зберігся малюнок автомобіля.

№ 1 — за Польщі тут працював ресторан Раппопорта, від 1950-х років — майстерня з ремонту та пошиття одягу, майстерні з ремонту швейних друкарських машин і замків, ремонт взуття, у 1980-х роках тут був магазин «Рибалка», нині — магазин «Продукти».

№ 2 — за часів Польщі були крамниця фарби Гекера і бляхарська майстерня Глядного, за радянських часів — фотосалон тресту «Укрфото» та їдальня № 54, нині — IV Державна нотаріальна контора, фотостудія Баранських та Дім чаю.

№ 3 — за польських часів була цукерня Ромашківа та перукарня Вільнера, нині тут знаходяться магазин «Секонд хенд з Європи» та магазин-салон оператора мобільного зв'язку «Київстар».

№ 4.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 920
В будинку до початку другої світової війни знаходився ресторан Грубера, нині в будинку діють магазини — продуктів «Мета», алкогольних напоїв «Гуртові ціни — алкоголь», побутової техніки «Євро-техніка».

№ 5.
За польських часів був ресторан Здарека, за радянських — овочевий магазин, нині — магазин-салон мережі «Ноутбук Центр».

№ 5а — житловий будинок, у якому до 1939 року знаходився ресторан Вишневського.

№ 6. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 104
Кам'яниця (інша адреса — вул. Руставелі, 2) збудована 1901 року для Доміцелі Клімович за проектом архітектора Володимира Підгородецького, скульптурне оздоблення, ймовірно, авторства Петра Війтовича. До 1939 року приміщення займало Польське товариство залізничних книгарень «Рух», до початку 2000-х років тут містився подарунковий магазин «Витязь» і аптечний кіоск. Нині приміщення на першому поверсі кам'яниці ділять: Львівське відділення № 4 ПАТ «Ідея Банк», магазини вживаного одягу і взуття з Європи та магазин «Щирецькі ковбаси».

№ 7 — за польських часів в кам'яниці містилася творча майстерня працівників кераміки «Глинсько» та редакція газети «Пантеон Польскі», у 1950-х роках — перукарня і майстерня з ремонту та пошиття одягу, згодом майстерня стала салоном-ательє з ремонту одягу, художньої вишивки та штопки «Ксеня», який існує донині. По сусідству, за цією ж адресою, містився магазин «Квіти».

№ 8/10. У міжвоєнний період в кам'яниці містилася Жіноча професійна школа, згодом — змішані школи імені Конопніцької та імені Конарського. Також одне з приміщень займав ресторан Берльштайна. 1940 року тут створений львівський учительський (пізніше — педагогічний) інститут. У лютому 1960 року Львівський педагогічний інститут переведено у Дрогобич, де об'єднано з Дрогобицьким педагогічним інститутом імені Івана Франка. Сюди переїхала Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Соломії Крушельницької (нині — Львівський державний музичний ліцей ім. С. Крушельницької) (власне, в будинку № 8 міститься інтернат, а в будинку № 10 — школа).

№ 11 — житловий будинок, в якому за Польщі містилася видавнича спілка «Дім» і редакція газети нім. Ostdeutsche Volksblatt, нині тут магазин «Оптика», кафе «Чоколядка» та сервісний центр з продажу та ремонту цифрової апаратури.

№ 11 — житловий будинок, в якому нині працюють магазини «Тюлі, гардини, меблеві тканини» та «Солодке задоволення».

№ 11б. Храм Святої Урсули.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1595
На ділянці за цією адресою розташований Храм Святої Урсули Львівської центральної баптистської церкви. За радянської влади це приміщення використовували як склад грамплатівок фірми «Мелодія». На початку 1990-х років церкву віддали євангелістській громаді. На її фасаді — пам'ятні таблиці, встановлені 1929 року на честь 400-ліття протестантизму та 150-ї річниці від часу заснування євангелістської громади Львова, відновлені 1990 року.

№ 12.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2114
Будівля установи соціального страхування, зведена у 1937—1939 роках за проєктом Івана Багенського, у стилі функціоналізму. У 1950-х роках тут містилися Обласна медична бібліотека, Обласний будинок санітарної освіти та Обласна протималярійна станція, а згодом й обласна санепідемстанція поряд з якою розташований Науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни, а також в приміщенні міститься науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького. На фасаді будинку на розі з площею Петрушевича — пам'ятна таблиця, яка сповіщає, що площу названо на честь президента ЗУНР Євгена Петрушевича. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою.

№ 17
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 105
Кам'яницю збудовано 1912 року за проектом Фердинанда Касслера. Від 1950-х років було ательє пошиву одягу, яке згодом стало ательє мод першого розряду, пізніше магазин «Тканини», салон мобільного зв'язку «НТОН» та гральні автомати. Нині тут знаходяться магазин побутової техніки «Bosch та Siemens»., Відділення ПАТ «Кредобанк»

№ 19.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2115
Житловий будинок збудований у 1931—1932 роках за проектом Артура Шталя у стилі функціоналізму. Нині перший поверх кам'яниці ділять: магазини «Miele» та «Parada», а також відділення «Траст-банку».

№ 20.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 921
За Польщі тут було видавництво гральних карт і літографій «Карпаліт», до 1880-х років — ательє з пошиття портьєр, нині тут знаходяться підрозділи Личаківського районного відділу ГУ ДМСУ у Львівській області, коворкінг заклад «OK Factory» , а також магазин «Продукти», фітнес-клуб «Форевер», друкарня Львівської книжкової фабрики «Атлас» та майстерня з ремонту м'яких меблів для населення.

№ 21.
У цьому будинку, за радянських часів, містилися: у 1950-х роках — 5-й районний відділ міліції, у 1980-х — опорний пункт правопорядку.

№ 22. Науково-виховний заклад для дівчат Софії Стшалковської.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 585
У XVIII столітті на цьому місці стояв палац родини Калиновських, а у XIX столітті — палац графів Замойських. Палац Замойських був збудований близько 1857 року архітекторами Вільгельмом Шмідом та Антонієм Сервацьким в стилі ампір і своїми формами нагадувала костел. На початку ХХ століття будівля почала занепадати і у 1911—1913 роках на фундаментах палацу Замойських за проектом архітекторів Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського було збудовано сучасний будинок. Фасад будинку оздоблений алегоричними скульптурами «Життя» та «Мистецтво», роботи скульптора Зиґмунта Курчинського, виконаними у стилі ар деко. На місці давнього палацу Замойських було споруджено науково-виховний заклад для дівчат Софії Стшалковської, до складу якого входила перша в Галичині приватна жіноча гімназія № 5 (створена 1895 року), приватна учительська семінарія № 7 (створена 1896 роках), приватний загальноосвітній жіночий ліцей. У 1939 році в будівлі закладу Софії Стшалковської було відкрито одну з перших радянських шкіл у Львові — середню школу № 6 з російською мовою навчання. У 1950-х роках в будівлі, крім середньої школи № 6, діяли російська середня школа робітничої молоді № 3, юнацька спортивна школа № 3 та бюро стенографів та друкарок. Нині тут діє львівська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 6 з російською мовою навчання.

2008 року під час реставрації шкільного приміщення над аркадою входу вдалось відкрити, а роком пізніше й відновити, раніше приховані кольорові зображення гербів Польщі, Литви та Русі, виготовлених із смальти та венеційського скла.

№ 24.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 586
Невеликий класицистичний палац, збудований на початку 1840-х років у стилі класицизму. У різні часи належав родинам Волянських, Замойських, Дідушицьких, Леваковських, Шептицьких. У 1843 і 1854 роках перебудований за проектом Вільгельма Шміда, а 1910 року — за проектом архітектора Едмунда Жиховича. Під вікнами другого поверху розташовані рельєфи з двома сюжетами полювання Артеміди та два рельєфи, що зображують путті з гірляндами, роботи скульптора Йоганна Шимзера.1 лютого 1926 року в колишньому палаці для публічного користування була відкрита педагогічна бібліотека, що 1934 року отримала повну офіційну назву «Державна центральна педагогічна бібліотека Кураторії Львівського шкільного округу у Львові» (пол. «Państwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna Kuratorium Okręgu Szkolnego Lwowskiego we Lwowie»). Під час німецької окупації у приміщенні бібліотеки розташовувався штаб італійського гарнізону Львова, котрий 1943 року, після виходу Італії з війни та небажанням італійських підрозділів воювати на боці Вермахту, був винищений. Від 1947 року тут містилася бібліотека Львівського педагогічного інституту, але після переведення вишу у 1960 року до Дрогобича й бібліотека змінила назву. Нині це Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека.

№ 26.
У двоповерховій кам'яниці від грудня 1939 року працював кінотеатр «Комсомолець України». Нині тут діють ресторан «Літній сад» та салон краси «Юстина».

№ 28.
Будинок оздоблений барельєфом «Свята Трійця коронує Божу Матір». У 1914-1915 роках, під час окупації Львова російським військом, тут знаходилася одна з одинадцяти безкоштовних кухонь для населення міста, організованих командуванням армії. Від 1950-х років тут містився магазин «Гастроном» та перукарня, від 1990-х років частину приміщень першого поверху будівлі займає зооветеринарний магазин та ветеринарна аптека. Від 2008 року приміщення колишнього «Гастроному» займає відділення ПАТ «КБ «Надра», в якому на момент відкриття знайшлися кошти на приміщення й обладнання, але не було для розрахунків з клієнтами.

№ 33.
Житловий будинок (інша адреса — вул. Дороша, 9), на першому поверсі кам'яниці, за Польщі, містилася аптека Тененбаума, нині — ТзОВ «Аптека № 28».

№ 39.
Житловий будинок, розташований на розі з вул. Вагілевича, де за польських часів знаходився ресторан Ізраеля Лакса. Нині тут салон оптики «Оптика доброго зору», офіс туристичної фірми «Пілігрим». та магазин «Медичні товари».

№ 40.
До 1939 року тут була фабрика цегли і дахівки «Лауда», власником якої був Александер Домашевич, а у подвір'ї знаходилася синагога «Езрас Ахім». Нині тут знаходяться салон краси «Карен».

№ 43.
До 1939 року в кам'яниці працював ресторан Арнольда, нині тут магазин-салон вхідних дверей «Milano» та приватна нотаріальна контора.

№ 45,47.
За Польщі тут знаходилася кузня Генрика Ганера, нині територія за цією адресою належить військовій частині А-4520.

№ 46.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 587
В подвір'ї житлового будинку у 1950-х-1960-х роках знаходилися цехи скульптурної фабрики та майстерні митців Ярослава Лози, Івана Тітка, Володимира Федорченка, Василя Одрехівського. Нині тут знаходиться стоматологічна клініка «МРС».

№ 48.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 588
У житловому будинку за часів Польщі була пекарня Флюка, за радянських — прокатний пункт. Нині тут знаходяться: магазин мережі алкомаркетів та делікатесів з усього світу «Країна вин», підприємство ТзОВ «Склоріз» (надання послуг з порізки і продажу скла та каменярських послуг).

№ 50.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 922
Житловий будинок (інша адреса — вул. Сліпого, 2). За Польщі тут діяло фотоательє Вєжбіцької, а нині за цією адресою знаходиться відділення ПАТ «УкрСиббанк», магазин побутової хімії та майстерня з ремонту взуття.

№ 51 — 100

image
Будинок № 57 увечері

№ 51. Житловий будинок, на першому поверсі якого у 1950-х роках знаходилася майстерня з індивідуального пошиву взуття. Нині тут знаходяться магазин одягу «Green stock», приймальний пункт мережі хімчисток «Єврочистка» та медичний центр «2К».

№ 52. Житловий будинок (інша адреса — вул. Сліпого, 1), перший поверх якого за Польщі займали магазин фотографічного приладдя «Стафра» і перукарня Геллбарта. Нині тут знаходиться магазин «Продукти».

№ 53.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1596
Житловий будинок, у якому за Польщі був гуртовий склад хутра, а також була синагога Філіпа Нуссдорфа — власника фабрики хімічних виробів, що знаходилася поряд. У 1950-х роках — гуртожиток № 4 львівського педагогічного інституту. Нині на 1-ому поверсі будинку знаходяться галерея-ремарня «Цмок» та нотаріальна контора, на 2-ому поверсі — квест-кімнати «Хованки».

№ 54. Житловий будинок, у якому за Польщі був ресторан Канарієнфогеля. Нині тут знаходяться аптечний магазин мережі аптек «Сімейна аптека», магазини алкогольних напоїв «Гуртові ціни — алкоголь» та «Родинна ковбаска».

№ 55. Житловий будинок, в якому у 1950-х роках був гуртожиток № 7 львівського педагогічного інституту. Між будинками № 53 та № 55 вбудовано триповерховий будинок невідомого призначення.

№ 57. Житловий будинок, де до початку 1980-х роках був готель аеропорту.

№ 59. Колишній палац спорту «Скейтінґ-рінґ».
Палац спорту збудований у 1911 році за проектом архітекторів Юліана Пінкерфельда та Генрика Заремби. Художнє оформлення інтер’єру, який не зберігся до наших днів, виконував відомий скульптор Зиґмунт Курчинський та художники Вітольд Жегоцінський, Влодзімєж Бєлецький, Леонард Вінтеровський. Фасад будівлі було прикрашено скульптурою Курчинського «Кратос». Відкриття палацу спорту відбулося 12 лютого 1911 року, на той час одного з найбільших аналогічних закладів в Австро-Угорщині. Приміщення, від початку заплановане для катання на роликових ковзанах, але цей вид спорту не прижився у Львові. 1934 року колишній палац спорту пристосували для потреб промисловості. В будинку функціонував заклад парової вулканізації «Wulkogum», який належав С. Рибці, пізніше — фірма з продажу автівок «Автопарк», Львівська спілка автомобілістів і палац спорту Львівської спілки автомобілістів. У повоєнний час будівлю використовували як гараж. Нині в будівлі знаходиться спорткомплекс «Динамо» з двома тенісними кортами, залами атлетики і реабілітаційним центром та магазин роверів «Profi Rider».

№ 60.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2116/1
Промисловий будинок

№ 61. До 1939 р. тут знаходилася фабрика дротяних сіток Шугарта. У 1990-х роках на місці колишньої фабрики збудовано приватний будинок. За цією ж адресою знаходиться підприємство з продажу клінінгового обладнання та інвентарю.

№ 62,64. Дирекція водогінних закладів.
Пам'ятки архітектури місцевого значення № 2116/2, 923
Комплекс, що складається з промислового (№ 62) та адміністративного (№ 64) будинків, збудований у 1899-1901 роках за проектом інженерів Оскара Смрекера та Ю. Гохберґера для потреб львівської Дирекції водогінних закладів. За часів СРСР установа називалася «Водоканалтрест», нині це львівське комунальне підприємство «Львівводоканал». За адресою вул. Зелена, 64 у 1950-х роках розташовувався спортмайданчик львівського педагогічного інституту.

№ 63. У одноповерховому будинку нині знаходиться магазин «Львівські двері, вікна, меблі».

№ 65. Територія за цією адресою належить МО України і там міститься ремонтно-технічна майстерня в/ч А-2144.

№ 67. За Польщі була фабрика паровозних арматур «Андрусевич і спілка». Нині тут знаходяться СТО «Автохолод» (ремонт промислового холодильного обладнання, автомобільних кондиціонерів, радіаторів) і рекламна агенція «Новація».

№ 69. Нині тут знаходяться ломбард «Експрес гроші», магазин «Світ сантехніки», бістро-піцерія «Піраміда».

№ 69А. Житловий будинок економ-класу, зданий в експлуатацію 2014 року. На першому поверсі знаходиться супермаркет мережі крамниць «Два кроки від хати».

№ 73. За цією адресою 1909 року Генрик Ректе Абрахам Гірш Браттель та Юзеф Де Цет заснували спільне підприємство, що займалося виробництвом різноманітних бетонних виробів, облицювальних кахлів, мармурових та у техніці тераццо плиток, а також роботами з прокладання каналізації та водовідведення, монтажем сходових кліток. Наприкінці 1930-х роках фабрика розташовувалась на розі вул. Зеленої та Дніпровської, де виготовляли лише кам’яні сходи. У 1950-х роках на місці колишньої фабрики працював бетонний завод, нині на цьому місці височіє 5-поверховий житловий будинок 1960-х років із магазином «Продукти», кав'ярнею та аптечною крамницею мережі аптек «Біомед».

№ 77.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2117
Житловий будинок, у якому нині знаходиться Личаківський ВРАЦС Львівського міського управління юстиції.

№ 81. Будівля (інша адреса — вул. Переяславська, 6, 6А) колишнього банку «Дністер», збудована 1999 року. на розі з вулицею для потреб банку «Дністер». 2009 року банк збанкрутів, а 15 червня 2013 року — ліквідований. Нині приміщення стоїть пусткою.

№ 88. Кінотеатр «Байка».
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2118
Будинок збудовано у 1931-1932 роках, за проектом архітектора Домініка Вуховича на замовлення Польського товариства братства доброї смерті (пол. Polskie Stowarzyszenie Bractwa Dobrej Śmierci). У його залі від 1932 року працював кінотеатр «Байка», що за радянських часів мав назву — кінотеатр «Зірка». У 1997 році кінотеатр припинив свою діяльність, а згодом, у приміщенні відкрився нічний клуб «Picasso». 12 червня 2009 року біля входу у клуб, з нагоди його 12-ліття, встановлено перший в Україні пам'ятник іспанському художнику Пабло Пікассо. Під час боїв за Львів у липні 1944 року будинок займав штаб полковника Михайла Фомічова, командира 63-ї гвардійської Челябінської танкової бригади 10-го гвардійського танкового корпусу, яка першою увійшла до Львова 27 липня 1944 року.

У скверику, який тягнеться від клубу «Пікассо» до вулиці Водогінної, у 1950—1970-х роках була циганська слобідка з конюшнями.

№ 91.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 2440
Будинок збудовано 1908 року за проектом архітектора Міхала Домбровського для Ядвіги Келерової. Веранду з південного боку збудовано 1914 року за проектом архітектора Александра Остена. 1933 року за проектом архітектора Юзефа Торна проведено реконструкцію будинку у подвір'ї.

№ 95. Триповерховий житловий будинок, збудований на початку 1950-х років. За радянських часів тут містився магазин «Спорттовари». У наш час був магазин спортивного спорядження «Бумеранг», згодом — гуртовня лакофарбових виробів «Декор-клуб».

№ 95А. За цією адресою знаходяться приватний навчально-виховний комплекс «Ерудит» та дитячий садочок «Ерудитиня», а також ДНЗ № 67 «Веселики» Личаківського районного відділу освіти Львівської міської ради.

№ 96. Гуртожиток Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка.

№ 101—150

№ 102. Палацик зі сфінксами.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 924
За цією адресою розташований ампірний «Палацик зі сфінксами», збудований 1829 року за проектом Юзефа Землера на кошти інженера Яна Пенчиковського. Тимпан портика прикрашений двома кам'яними скульптурами сфінксів, виконаними ймовірно Антоном Шімзером. Аналогічні скульптури були в портику тильного фасаду, знищеному під час перебудови 1932 року.1850 року будівля перейшла у власність Аделі з роду Бронських та її чоловіка Юліана Малушинського, власників купальні «Зелене око» та двох ставів в яру під Снопківським парком. Відтоді будинок отримав ще одну назву — «фільварок Малушина». У 1860-х роках палацик перебудували у стилі ампір. Саме тут під час січневого повстання 1863 року збиралися місцеві поляки, які допомагали повстанцям у Польському Королівстві, пересилаючи їм зброю. Перед першою світовою війною на території фільварку проводили військові тренування польські стрілецькі відділи. У повоєнні часи, вже за радянської влади, будинок перейшов до комунальної власності і з численних кімнат утворено окремі квартири, куди заселилися родини військових. 1989 року з будинку відселено останніх мешканців та планувалося знесення палацика. Письменник Ростислав Братунь за підтримки громадськості міста Львова врятував будівлю від знищення. У 2000-х роках палацик було відреставрувано коштом приватної фірми і від березня 2007 року тут міститься офіс мистецького об'єднання «Дзиґа».

№ 104.
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 589
Колишня адміністративна будівля Дирекції водогінних закладів, в якій за Польщі містилася насосна станція закладу. Нині приміщення насосної станції належить ЛКП «Львівводоканал».

№ 105. За Польщі на місці будинку знаходилася цегельня Майєра Грудера. У 1976 році, за проектом архітектора Ярослава Назаркевича, трестом «Львівжитлобуд» було збудовано дев’ятиповерхову будівлю гуртожитку на 386 місць для потреб львівського будівельного технікуму .

№ 105А. За цією адресою знаходиться автомобільний салон «Renault».

№ 106. Храм Зіслання Святого Духа, що належить до Галицького деканату Львівської Архиєпархії УГКЦ, нині знаходиться у стадії будівництва. Відправи проходять в каплиці, що знаходиться поруч. Парохом храму є о. Володимир Біляєв.

№ 107. За Польщі на місці будинку знаходилася будівля Акціонерного іпотечного банку. Нині тут 5-поверховий гуртожиток, в якому діє тренажерний зал «Artgym».

№ 109. П'ятиповерховий будинок, збудований у 1970-х роках, де нині знаходяться готель «Бюргер плюс», хостел «Yellow House», Міжнародний бізнес-клуб ділових людей, компанії — поліграфічна «Арбалет» та рекрутингова «Redberry», магазин-салон «Камінін Україна».

№ 111. За цією адресою колись знаходилося ДП «Західукргеологія», фасад будинку котрої й донині прикрашають два стінописи на карпатсько-геологічну тематику, створені у роках у техніці сграффіто. Нині тут знаходяться магазин-салон печей, камінів «Jotul», магазин-салон вікон, дверей «Вікнопласт» та багато інших.

Під № 115 у 10-поверховому гуртожитку № 9 тресту «Львівпромбуд» до 1990-х роках був магазин «Продукти». У 1970 році на фасаді було встановлено меморіальну таблицю до 100-ліття від дня народження В. І. Леніна, яку демонтовано на початку 1990-х років. Нині тут приміщення «Укрсоцбанку».

В житловому 5-поверховому будинку № 130, збудованому наприкінці 1960-х років, за радянських часів містилася філія бібліотеки № 40 для дорослих.

Під № 131 За цією адресою знаходилося ВАТ «Промсантехмонтаж».

Під № 147, 147а у 1950-х роках був цегельний завод. За часів незалежності тут були склади ВАТ «Елегант» та «Інтермаркету», від 2006 року цю адресу має супермаркет «Арсен», служба доставки ТзОВ "Торговий Дім «Міст Експрес». 19 грудня 2023 року біля супермаркету «Арсен» відкрили новий ресторан швидкого харчування McDonald's. Новий заклад на вулиці Зеленій став восьмим рестораном цієї мережі швидкого харчування у Львові.

№ 151—477

Під № 151 — двоповерхова офісна будівля компанії «Електромережбуд України». У 2019—2021 роках на місці будівлі збудований бізнес-центр «Вікінг».

Під № 153 до 1990-х роках був цех ремонту холодильників і пральних машин, хімчистка та цех індпошиву, тепер тут міститься низка фірм.

Біля № 166, неподалік залізничної колії та перехрестя з вулицею Вашингтона починається потічок, який є основним стрижнем річки Полтви.

В будинку № 184 за радянських часів містився будинок побуту «Сервіс», нині приміщення ділять фірма «Комфортбуд» та автомобільний салон «Lexus».

У № 186 до середини 1990-х років знаходилися будинок побуту, майстерня з ремонту і виготовлення ювелірних виробів та ательє мод 1-го розряду «Силует», в 2000-х нічний клуб «Сафарі» та ремонт годинників, зараз будівля використовується як офісні приміщення.

Під № 196 від радянських часів міститься вечірня школа робітничої молоді № 22.

Під № 204 у 1950-х роках була фабрика гнутих меблів, тепер тут приміщення «Укрсоцбанку».

Під № 206, 208 за радянських часів були гуртожитки меблевого комбінату, який проіснував до початку 1990-х роках.

Під № 208-А за радянських часів працювала їдальня № 7, тепер тут гуртівня будівельних матеріалів.

Під № 251 на території колишнього підприємства «Львівміськрембудмеханізація» збереглася колона із фігурою Ісуса Христа Скорботного, встановлену ще 1761 року. Нині за цією адресою знаходяться ДП «Завод «Електронпобутприлад» ВАТ «Концерн-Електрон», ТзОВ «Отекс», ресторан «Під Вишнею», магазин «Автосвіт» та багато інших.

Під № 294 у двоповерховій споруді за радянських часів діяв будинок культури № 7, який останніми роками перетворився на руїну. 2007 року в приміщенні проведено капітальний ремонт та переобладнано однією з фірм для власних потреб.

Під № 385 міститься колишній костел Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі, споруджений у 1910 році у формі невеличкої каплиці коштом сихівських парафіян. У 1912—1913 роках. у Сихові було засновано парафіяльну експозитуру, до якої увійшло також село Пасіки-Зубрицькі. У 1927 році сихівська експозитура отримала статус парафії у межах Львівського заміського деканату. У 1936 році коштом парафіян, чисельність яких збільшилась до 1 400, було здійснено перебудову сихівської каплиці за проектом архітектора Анджея Фридецького, розширюючи її до розмірів костелу. Колишня каплиця стала пресбітерієм сучасної святині. На початку 1990-х років він став греко-католицьким храмом Святого Архістратига Михаїла. При храмі діють катехитична школа, спільноти Святого Духа і молодих подружніх пар.

В кінці вулиці, на виїзді зі Львова, у 1970-х роках створений Сихівський цвинтар, до якого було проведено окрему тролейбусну лінію. 1972 року поблизу цвинтару встановлено скульптуру лева зі щитом, роботи скульптора Петра Кулика.

Транспорт

Вулиця Зелена — важлива транспортна артерія, якою прокладено маршрути руху міських та приміських автобусів, а також тролейбусна лінія, якою курсують тролейбуси маршрутів № 31 та 24.

У 1908—1963 роках на ділянці між вулицями Івана Франка та Дніпровською існувала трамвайна лінія, якою курсував одновагонний трамвай маршруту № 3. Від 17 червня 1963 року було припинено рух трамваїв по вул. Зеленій, а сам маршрут № 3 скасовано і вже від 17 вересня 1964 року по вулиці розпочато рух тролейбусів.

Відомі мешканці

Примітки

  1. Львівські вулиці і кам'яниці та С. 174-175.
  2. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 16 вересня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  5. Biriulow J. Rzeźba Lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 125. —
  6. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  7. Офіційний сайт Львівського державного музичного ліцею імені Соломії Крушельницької. solomiya-sk.lviv.ua. Львівський державний музичний ліцей ім. С. Крушельницької. оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 1 жовтня 2021.
  8. Офіційний сайт Львівської центральної баптистської церкви. baptist.lviv.ua. Центральна церква ЄХБ «Дім Євангелія». оригіналу за 9 червня 2023. Процитовано 5 квітня 2024.
  9. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Зелена, 011б — молитовний дім Євангельських Християн-баптистів (кол. костел св. Урсули). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 5 квітня 2024.
  10. . Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  11. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  12. У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 травня 2022. оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 6 січня 2024.
  13. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 17. — . (пол.)
  14. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  15. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  16. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 563. — .
  17. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  18. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  19. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  20. Biriulow J. Rzeźba… — S. 203.
  21. . Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  22. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  23. СЗОШ № 6 [ 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  24. . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 11 квітня 2020.
  25. Мельник I., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова... — С. 175.
  26. Архітектура Львова… — С. 207—208.
  27. Мельник Б. З історії львівських вулиць (частина І). — Львів: Вільна Україна, 1990. — С. 61.
  28. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  29. Мельник Б. З історії львівських вулиць… — С. 61.
  30. . Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 19 березня 2014.
  31. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  32. Chwila. Львів, 10 вересня 1933 р. — № 5198. — С. 20. (пол.)
  33. Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини... — С. 176.
  34. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  35. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  36. . Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  37. Синагоги Львова
  38. Chwila. Львів, 5 вересня 1924 р. — № 1968 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
  39. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  40. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  41. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
  42. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  43. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  44. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  45. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  46. Biriulow J. Rzeźba… — S. 41.
  47. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  48. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  49. Трегубова Т., Мих Р. Львів: Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234. — .
  50. . Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 14 жовтня 2017.
  51. Орися Шиян (19 грудня 2023). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  52. Вікторія Савіцька (19 червня 2021). Гуртожитки на Зеленій у Львові переоблаштують під житло чи офіси. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  53. Влад Наумеску. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Зелена, 385 — церква святого Михаїла (колишній костел Діви Марії Королеви Польщі). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  54. Храм Святого Архистратига Михаїла (УГКЦ). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  55. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
  56. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.

Джерела

  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Вид. друге, зі змінами. — Львів : Світ, 2002. — С. 231—235. — .
  • Мельник Б. В. З історії львівських вулиць. — Львів : Вільна Україна, 1990. — Т. 1. — С. 59—61.
  • Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 175—178. — .
  • Мельник І. Зелена вулиця // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 446—449. — .
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 174—177. — (Львівські вулиці і кам'яниці». вип. 7) — .

Посилання

Вулиця Зелена
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Зелена у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Zelena vulicya Vu licya Zele na vulicya u Lvovi odna z najvazhlivishih transportnih magistralej Prostyagayetsya u pivdenno shidnomu napryami vid vulici Franka cherez miscevist Starij Sihiv i zakinchuyetsya na viyizdi z mista Vulicya Zelena LvivNizhnya ZelenaNizhnya ZelenaMiscevistSnopkiv SihivRajonLichakivskij Galickij SihivskijKolishni nazviVoloskogo Mostu Voloska Rozvadovskogo Gryunenshtrasse Verhnya Zelenaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Gryunenshtrasseradyanskogo periodu ukrayinskoyu Zelenaradyanskogo periodu rosijskoyu ZelyonayaZagalni vidomostiProtyazhnist8850 m Koordinati pochatku49 50 05 pn sh 24 02 05 sh d 49 8347306 pn sh 24 0349028 sh d 49 8347306 24 0349028Koordinati kincya49 46 38 pn sh 24 05 43 sh d 49 7774861 pn sh 24 0955167 sh d 49 7774861 24 0955167poshtovi indeksi79002 79017 79035TransportTrolejbusi11 24RuhdvostoronnijPokrittyaasfalt brukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaPam yatnikiPam yatnik Pablo PikassoHramicerkva Sv UrsuliNavchalni zakladiSerednya shkola 6 Vechirnya serednya shkola 22 Muzichna shkola internat im S Krushelnickoyi PTU 33Poshtovi viddilennya 5 vul Martovicha 2 17 vul Ivasyuka 19 35 vul Dnisterska 12ParkiSnopkivskij parkZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr2060933Mapa Vulicya Zelena u VikishovishiNazvaVid 1544 roku mala nazvu Voloskogo Mostu Takozh traplyayutsya nazvi vulici Voloska abo Voloska doroga oskilki vona bula torgovim shlyahom do Moldovi Vid 1676 roku za inshimi danimi 1685 roku fiksuyetsya ninishnya nazva yaka poyasnyuyetsya tim sho vulicya prohodila sered chislennih gayiv Vid 1792 roku pri avstrijskij vladi vulicya otrimuye ninishnyu nazvu Zelena abo Gryunenshtrasse 1938 roku chastina vulici vid pochatku do suchasnoyi Vodoginnoyi bula nazvana im yam polskogo generala Rozvadovskogo Insha chastina mala nazvu Verhnya Zelena Na pochatku nimeckoyi okupaciyi v 1941 roci vulicya znov otrimala nimecku nazvu Gryunenshtrasse Z 1944 roku i do sogodni znovu vulicya Zelena IstoriyaShe v seredini XIX stolittya ce bula malonaselena okolicya de v zeleni hovalisya palaci Zamojskih Yablonovskih Russockih ta inshih predstavnikiv znati yakim nalezhala zemlya cogo rajonu Napriklad kvartal u chotirikutniku suchasnih vulic Konopnickoyi Levickogo Vagilevicha Zelena buv vlasnistyu grafiv Zamojskih Burhlivij rozvitok vulici pripadaye na drugu polovinu XIX stolittya Na pochatku XX stolittya tut projshla liniya tramvayu z vihodom na vul Lichakivsku Na Zelenij oselyalisya predstavniki serednih verstv naselennya chinovniki likari tosho Bulo chimalo i remisnichih majsteren Prote verhnya chastina navit she v seredini XX stolittya viglyadala zvichajnoyu polovoyu dorogoyu Na pochatku HIH stolittya na mezhi mizh Lvovom ta pidmiskim selom Snopkiv isnuvala Sihivska Davidivska akcizna rogatka zi shlagbaumom yaka todi znahodilasya na peretini ninishnih vulic Zelenoyi ta Krimskoyi naprikinci HIH stolittya vona peresunulasya do peretinu ninishnih vulic Zelenoyi ta Dnisterskoyi Promislovi pidpriyemstva kilka cegelen i fabrika mebliv buli tut she na pochatku XX stolittya Ale spravzhnye osvoyennya kolishnoyi Verhnoyi Zelenoyi pochalosya lishe za chasiv radyanskoyi vladi Na kolishnih pustirishah virosli kvartali bagatopoverhovih budinkiv cilij ryad promislovih pidpriyemstv yaki poklali pochatok Sihivskomu promislovomu vuzlu 1955 roku na misci starih cegelen rukami molodi mista bulo zakladeno Snopkivskij park ta rozpochato budivnictvo stadionu Druzhba Stadion zdanij v ekspluataciyu 1963 roku Naprikinci vulici Zelenoyi v povoyenni chasi bulo smittyezvalishe Chervonoarmijskogo rajonu Do 1963 roku Zelenoyu do povorotu na vulicyu Dniprovsku yizdiv odnovagonnij tramvaj marshrutu 3 Togo zh roku koliyu rozibrali i vid 1964 roku vuliceyu pochav kursuvati trolejbus 8 do zaliznichnogo pereyizdu na peretini z vuliceyu Dzhordzha Vashingtona Dali trolejbusnu liniyu podovzhili do vulici Luganskoyi Vid rokiv zaprovadili novij marshrut 11 do zaliznichnoyi stanciyi Sihiv Na pochatku 1980 h rokiv trolejbusnu liniyu prodovzhili do Sihivskogo cvintarya Nini vuliceyu Zelenoyu kursuye trolejbus 24 kotrij spoluchaye centr mista kinceva zupinka vulicya Shota Rustaveli iz Sihivskim rajonom kinceva zupinka prospekt Chervonoyi Kalini ZabudovaBilshe 20 ti budinkiv na vulici vneseno do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya ta mistobuduvannya m Lvova 1 50 Nowoczesnie urzadzone GARAZE IMPERJAL reklama na torci bud 49 Suchasno oblashtovani garazhi Imperial Najimovirnishe napis chasiv Polskoyi respubliki 1918 1939 Nad nadpisom pogano zberigsya malyunok avtomobilya 1 za Polshi tut pracyuvav restoran Rappoporta vid 1950 h rokiv majsternya z remontu ta poshittya odyagu majsterni z remontu shvejnih drukarskih mashin i zamkiv remont vzuttya u 1980 h rokah tut buv magazin Ribalka nini magazin Produkti 2 za chasiv Polshi buli kramnicya farbi Gekera i blyaharska majsternya Glyadnogo za radyanskih chasiv fotosalon trestu Ukrfoto ta yidalnya 54 nini IV Derzhavna notarialna kontora fotostudiya Baranskih ta Dim chayu 3 za polskih chasiv bula cukernya Romashkiva ta perukarnya Vilnera nini tut znahodyatsya magazin Sekond hend z Yevropi ta magazin salon operatora mobilnogo zv yazku Kiyivstar 4 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 920 V budinku do pochatku drugoyi svitovoyi vijni znahodivsya restoran Grubera nini v budinku diyut magazini produktiv Meta alkogolnih napoyiv Gurtovi cini alkogol pobutovoyi tehniki Yevro tehnika 5 Za polskih chasiv buv restoran Zdareka za radyanskih ovochevij magazin nini magazin salon merezhi Noutbuk Centr 5a zhitlovij budinok u yakomu do 1939 roku znahodivsya restoran Vishnevskogo 6 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 104 Kam yanicya insha adresa vul Rustaveli 2 zbudovana 1901 roku dlya Domiceli Klimovich za proektom arhitektora Volodimira Pidgorodeckogo skulpturne ozdoblennya jmovirno avtorstva Petra Vijtovicha Do 1939 roku primishennya zajmalo Polske tovaristvo zaliznichnih knigaren Ruh do pochatku 2000 h rokiv tut mistivsya podarunkovij magazin Vityaz i aptechnij kiosk Nini primishennya na pershomu poversi kam yanici dilyat Lvivske viddilennya 4 PAT Ideya Bank magazini vzhivanogo odyagu i vzuttya z Yevropi ta magazin Shirecki kovbasi 7 za polskih chasiv v kam yanici mistilasya tvorcha majsternya pracivnikiv keramiki Glinsko ta redakciya gazeti Panteon Polski u 1950 h rokah perukarnya i majsternya z remontu ta poshittya odyagu zgodom majsternya stala salonom atelye z remontu odyagu hudozhnoyi vishivki ta shtopki Ksenya yakij isnuye donini Po susidstvu za ciyeyu zh adresoyu mistivsya magazin Kviti 8 10 U mizhvoyennij period v kam yanici mistilasya Zhinocha profesijna shkola zgodom zmishani shkoli imeni Konopnickoyi ta imeni Konarskogo Takozh odne z primishen zajmav restoran Berlshtajna 1940 roku tut stvorenij lvivskij uchitelskij piznishe pedagogichnij institut U lyutomu 1960 roku Lvivskij pedagogichnij institut perevedeno u Drogobich de ob yednano z Drogobickim pedagogichnim institutom imeni Ivana Franka Syudi pereyihala Lvivska serednya specializovana muzichna shkola internat imeni Solomiyi Krushelnickoyi nini Lvivskij derzhavnij muzichnij licej im S Krushelnickoyi vlasne v budinku 8 mistitsya internat a v budinku 10 shkola 11 zhitlovij budinok v yakomu za Polshi mistilasya vidavnicha spilka Dim i redakciya gazeti nim Ostdeutsche Volksblatt nini tut magazin Optika kafe Chokolyadka ta servisnij centr z prodazhu ta remontu cifrovoyi aparaturi 11 zhitlovij budinok v yakomu nini pracyuyut magazini Tyuli gardini meblevi tkanini ta Solodke zadovolennya 11b Hram Svyatoyi Ursuli Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 1595 Na dilyanci za ciyeyu adresoyu roztashovanij Hram Svyatoyi Ursuli Lvivskoyi centralnoyi baptistskoyi cerkvi Za radyanskoyi vladi ce primishennya vikoristovuvali yak sklad gramplativok firmi Melodiya Na pochatku 1990 h rokiv cerkvu viddali yevangelistskij gromadi Na yiyi fasadi pam yatni tablici vstanovleni 1929 roku na chest 400 littya protestantizmu ta 150 yi richnici vid chasu zasnuvannya yevangelistskoyi gromadi Lvova vidnovleni 1990 roku 12 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 2114 Budivlya ustanovi socialnogo strahuvannya zvedena u 1937 1939 rokah za proyektom Ivana Bagenskogo u stili funkcionalizmu U 1950 h rokah tut mistilisya Oblasna medichna biblioteka Oblasnij budinok sanitarnoyi osviti ta Oblasna protimalyarijna stanciya a zgodom j oblasna sanepidemstanciya poryad z yakoyu roztashovanij Naukovo doslidnij institut epidemiologiyi ta gigiyeni a takozh v primishenni mistitsya naukovo doslidnij institut epidemiologiyi ta gigiyeni LNMU imeni Danila Galickogo Na fasadi budinku na rozi z plosheyu Petrushevicha pam yatna tablicya yaka spovishaye sho ploshu nazvano na chest prezidenta ZUNR Yevgena Petrushevicha U 2021 roci v mezhah programi 100 rokiv modernizmu u Lvovi Byuro spadshini oznakuvalo budinok informacijnoyu tablichkoyu 17 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 105 Kam yanicyu zbudovano 1912 roku za proektom Ferdinanda Kasslera Vid 1950 h rokiv bulo atelye poshivu odyagu yake zgodom stalo atelye mod pershogo rozryadu piznishe magazin Tkanini salon mobilnogo zv yazku NTON ta gralni avtomati Nini tut znahodyatsya magazin pobutovoyi tehniki Bosch ta Siemens Viddilennya PAT Kredobank 19 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 2115 Zhitlovij budinok zbudovanij u 1931 1932 rokah za proektom Artura Shtalya u stili funkcionalizmu Nini pershij poverh kam yanici dilyat magazini Miele ta Parada a takozh viddilennya Trast banku 20 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 921 Za Polshi tut bulo vidavnictvo gralnih kart i litografij Karpalit do 1880 h rokiv atelye z poshittya portyer nini tut znahodyatsya pidrozdili Lichakivskogo rajonnogo viddilu GU DMSU u Lvivskij oblasti kovorking zaklad OK Factory a takozh magazin Produkti fitnes klub Forever drukarnya Lvivskoyi knizhkovoyi fabriki Atlas ta majsternya z remontu m yakih mebliv dlya naselennya 21 U comu budinku za radyanskih chasiv mistilisya u 1950 h rokah 5 j rajonnij viddil miliciyi u 1980 h opornij punkt pravoporyadku 22 Naukovo vihovnij zaklad dlya divchat Sofiyi Stshalkovskoyi Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 585 U XVIII stolitti na comu misci stoyav palac rodini Kalinovskih a u XIX stolitti palac grafiv Zamojskih Palac Zamojskih buv zbudovanij blizko 1857 roku arhitektorami Vilgelmom Shmidom ta Antoniyem Servackim v stili ampir i svoyimi formami nagaduvala kostel Na pochatku HH stolittya budivlya pochala zanepadati i u 1911 1913 rokah na fundamentah palacu Zamojskih za proektom arhitektoriv Alfreda Zaharevicha ta Yuzefa Sosnovskogo bulo zbudovano suchasnij budinok Fasad budinku ozdoblenij alegorichnimi skulpturami Zhittya ta Mistectvo roboti skulptora Zigmunta Kurchinskogo vikonanimi u stili ar deko Na misci davnogo palacu Zamojskih bulo sporudzheno naukovo vihovnij zaklad dlya divchat Sofiyi Stshalkovskoyi do skladu yakogo vhodila persha v Galichini privatna zhinocha gimnaziya 5 stvorena 1895 roku privatna uchitelska seminariya 7 stvorena 1896 rokah privatnij zagalnoosvitnij zhinochij licej U 1939 roci v budivli zakladu Sofiyi Stshalkovskoyi bulo vidkrito odnu z pershih radyanskih shkil u Lvovi serednyu shkolu 6 z rosijskoyu movoyu navchannya U 1950 h rokah v budivli krim serednoyi shkoli 6 diyali rosijska serednya shkola robitnichoyi molodi 3 yunacka sportivna shkola 3 ta byuro stenografiv ta drukarok Nini tut diye lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 6 z rosijskoyu movoyu navchannya 2008 roku pid chas restavraciyi shkilnogo primishennya nad arkadoyu vhodu vdalos vidkriti a rokom piznishe j vidnoviti ranishe prihovani kolorovi zobrazhennya gerbiv Polshi Litvi ta Rusi vigotovlenih iz smalti ta venecijskogo skla 24 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 586 Nevelikij klasicistichnij palac zbudovanij na pochatku 1840 h rokiv u stili klasicizmu U rizni chasi nalezhav rodinam Volyanskih Zamojskih Didushickih Levakovskih Sheptickih U 1843 i 1854 rokah perebudovanij za proektom Vilgelma Shmida a 1910 roku za proektom arhitektora Edmunda Zhihovicha Pid viknami drugogo poverhu roztashovani relyefi z dvoma syuzhetami polyuvannya Artemidi ta dva relyefi sho zobrazhuyut putti z girlyandami roboti skulptora Joganna Shimzera 1 lyutogo 1926 roku v kolishnomu palaci dlya publichnogo koristuvannya bula vidkrita pedagogichna biblioteka sho 1934 roku otrimala povnu oficijnu nazvu Derzhavna centralna pedagogichna biblioteka Kuratoriyi Lvivskogo shkilnogo okrugu u Lvovi pol Panstwowa Centralna Biblioteka Pedagogiczna Kuratorium Okregu Szkolnego Lwowskiego we Lwowie Pid chas nimeckoyi okupaciyi u primishenni biblioteki roztashovuvavsya shtab italijskogo garnizonu Lvova kotrij 1943 roku pislya vihodu Italiyi z vijni ta nebazhannyam italijskih pidrozdiliv voyuvati na boci Vermahtu buv vinishenij Vid 1947 roku tut mistilasya biblioteka Lvivskogo pedagogichnogo institutu ale pislya perevedennya vishu u 1960 roku do Drogobicha j biblioteka zminila nazvu Nini ce Lvivska oblasna naukovo pedagogichna biblioteka 26 U dvopoverhovij kam yanici vid grudnya 1939 roku pracyuvav kinoteatr Komsomolec Ukrayini Nini tut diyut restoran Litnij sad ta salon krasi Yustina 28 Budinok ozdoblenij barelyefom Svyata Trijcya koronuye Bozhu Matir U 1914 1915 rokah pid chas okupaciyi Lvova rosijskim vijskom tut znahodilasya odna z odinadcyati bezkoshtovnih kuhon dlya naselennya mista organizovanih komanduvannyam armiyi Vid 1950 h rokiv tut mistivsya magazin Gastronom ta perukarnya vid 1990 h rokiv chastinu primishen pershogo poverhu budivli zajmaye zooveterinarnij magazin ta veterinarna apteka Vid 2008 roku primishennya kolishnogo Gastronomu zajmaye viddilennya PAT KB Nadra v yakomu na moment vidkrittya znajshlisya koshti na primishennya j obladnannya ale ne bulo dlya rozrahunkiv z kliyentami 33 Zhitlovij budinok insha adresa vul Dorosha 9 na pershomu poversi kam yanici za Polshi mistilasya apteka Tenenbauma nini TzOV Apteka 28 39 Zhitlovij budinok roztashovanij na rozi z vul Vagilevicha de za polskih chasiv znahodivsya restoran Izraelya Laksa Nini tut salon optiki Optika dobrogo zoru ofis turistichnoyi firmi Piligrim ta magazin Medichni tovari 40 Do 1939 roku tut bula fabrika cegli i dahivki Lauda vlasnikom yakoyi buv Aleksander Domashevich a u podvir yi znahodilasya sinagoga Ezras Ahim Nini tut znahodyatsya salon krasi Karen 43 Do 1939 roku v kam yanici pracyuvav restoran Arnolda nini tut magazin salon vhidnih dverej Milano ta privatna notarialna kontora 45 47 Za Polshi tut znahodilasya kuznya Genrika Ganera nini teritoriya za ciyeyu adresoyu nalezhit vijskovij chastini A 4520 46 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 587 V podvir yi zhitlovogo budinku u 1950 h 1960 h rokah znahodilisya cehi skulpturnoyi fabriki ta majsterni mitciv Yaroslava Lozi Ivana Titka Volodimira Fedorchenka Vasilya Odrehivskogo Nini tut znahoditsya stomatologichna klinika MRS 48 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 588 U zhitlovomu budinku za chasiv Polshi bula pekarnya Flyuka za radyanskih prokatnij punkt Nini tut znahodyatsya magazin merezhi alkomarketiv ta delikatesiv z usogo svitu Krayina vin pidpriyemstvo TzOV Skloriz nadannya poslug z porizki i prodazhu skla ta kamenyarskih poslug 50 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 922 Zhitlovij budinok insha adresa vul Slipogo 2 Za Polshi tut diyalo fotoatelye Vyezhbickoyi a nini za ciyeyu adresoyu znahoditsya viddilennya PAT UkrSibbank magazin pobutovoyi himiyi ta majsternya z remontu vzuttya 51 100 Budinok 57 uvecheri 51 Zhitlovij budinok na pershomu poversi yakogo u 1950 h rokah znahodilasya majsternya z individualnogo poshivu vzuttya Nini tut znahodyatsya magazin odyagu Green stock prijmalnij punkt merezhi himchistok Yevrochistka ta medichnij centr 2K 52 Zhitlovij budinok insha adresa vul Slipogo 1 pershij poverh yakogo za Polshi zajmali magazin fotografichnogo priladdya Stafra i perukarnya Gellbarta Nini tut znahoditsya magazin Produkti 53 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 1596 Zhitlovij budinok u yakomu za Polshi buv gurtovij sklad hutra a takozh bula sinagoga Filipa Nussdorfa vlasnika fabriki himichnih virobiv sho znahodilasya poryad U 1950 h rokah gurtozhitok 4 lvivskogo pedagogichnogo institutu Nini na 1 omu poversi budinku znahodyatsya galereya remarnya Cmok ta notarialna kontora na 2 omu poversi kvest kimnati Hovanki 54 Zhitlovij budinok u yakomu za Polshi buv restoran Kanariyenfogelya Nini tut znahodyatsya aptechnij magazin merezhi aptek Simejna apteka magazini alkogolnih napoyiv Gurtovi cini alkogol ta Rodinna kovbaska 55 Zhitlovij budinok v yakomu u 1950 h rokah buv gurtozhitok 7 lvivskogo pedagogichnogo institutu Mizh budinkami 53 ta 55 vbudovano tripoverhovij budinok nevidomogo priznachennya 57 Zhitlovij budinok de do pochatku 1980 h rokah buv gotel aeroportu 59 Kolishnij palac sportu Skejting ring Palac sportu zbudovanij u 1911 roci za proektom arhitektoriv Yuliana Pinkerfelda ta Genrika Zarembi Hudozhnye oformlennya inter yeru yakij ne zberigsya do nashih dniv vikonuvav vidomij skulptor Zigmunt Kurchinskij ta hudozhniki Vitold Zhegocinskij Vlodzimyezh Byeleckij Leonard Vinterovskij Fasad budivli bulo prikrasheno skulpturoyu Kurchinskogo Kratos Vidkrittya palacu sportu vidbulosya 12 lyutogo 1911 roku na toj chas odnogo z najbilshih analogichnih zakladiv v Avstro Ugorshini Primishennya vid pochatku zaplanovane dlya katannya na rolikovih kovzanah ale cej vid sportu ne prizhivsya u Lvovi 1934 roku kolishnij palac sportu pristosuvali dlya potreb promislovosti V budinku funkcionuvav zaklad parovoyi vulkanizaciyi Wulkogum yakij nalezhav S Ribci piznishe firma z prodazhu avtivok Avtopark Lvivska spilka avtomobilistiv i palac sportu Lvivskoyi spilki avtomobilistiv U povoyennij chas budivlyu vikoristovuvali yak garazh Nini v budivli znahoditsya sportkompleks Dinamo z dvoma tenisnimi kortami zalami atletiki i reabilitacijnim centrom ta magazin roveriv Profi Rider 60 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 2116 1 Promislovij budinok 61 Do 1939 r tut znahodilasya fabrika drotyanih sitok Shugarta U 1990 h rokah na misci kolishnoyi fabriki zbudovano privatnij budinok Za ciyeyu zh adresoyu znahoditsya pidpriyemstvo z prodazhu kliningovogo obladnannya ta inventaryu 62 64 Direkciya vodoginnih zakladiv Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya 2116 2 923 Kompleks sho skladayetsya z promislovogo 62 ta administrativnogo 64 budinkiv zbudovanij u 1899 1901 rokah za proektom inzheneriv Oskara Smrekera ta Yu Gohbergera dlya potreb lvivskoyi Direkciyi vodoginnih zakladiv Za chasiv SRSR ustanova nazivalasya Vodokanaltrest nini ce lvivske komunalne pidpriyemstvo Lvivvodokanal Za adresoyu vul Zelena 64 u 1950 h rokah roztashovuvavsya sportmajdanchik lvivskogo pedagogichnogo institutu 63 U odnopoverhovomu budinku nini znahoditsya magazin Lvivski dveri vikna mebli 65 Teritoriya za ciyeyu adresoyu nalezhit MO Ukrayini i tam mistitsya remontno tehnichna majsternya v ch A 2144 67 Za Polshi bula fabrika parovoznih armatur Andrusevich i spilka Nini tut znahodyatsya STO Avtoholod remont promislovogo holodilnogo obladnannya avtomobilnih kondicioneriv radiatoriv i reklamna agenciya Novaciya 69 Nini tut znahodyatsya lombard Ekspres groshi magazin Svit santehniki bistro piceriya Piramida 69A Zhitlovij budinok ekonom klasu zdanij v ekspluataciyu 2014 roku Na pershomu poversi znahoditsya supermarket merezhi kramnic Dva kroki vid hati 73 Za ciyeyu adresoyu 1909 roku Genrik Rekte Abraham Girsh Brattel ta Yuzef De Cet zasnuvali spilne pidpriyemstvo sho zajmalosya virobnictvom riznomanitnih betonnih virobiv oblicyuvalnih kahliv marmurovih ta u tehnici teracco plitok a takozh robotami z prokladannya kanalizaciyi ta vodovidvedennya montazhem shodovih klitok Naprikinci 1930 h rokah fabrika roztashovuvalas na rozi vul Zelenoyi ta Dniprovskoyi de vigotovlyali lishe kam yani shodi U 1950 h rokah na misci kolishnoyi fabriki pracyuvav betonnij zavod nini na comu misci visochiye 5 poverhovij zhitlovij budinok 1960 h rokiv iz magazinom Produkti kav yarneyu ta aptechnoyu kramniceyu merezhi aptek Biomed 77 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 2117 Zhitlovij budinok u yakomu nini znahoditsya Lichakivskij VRACS Lvivskogo miskogo upravlinnya yusticiyi 81 Budivlya insha adresa vul Pereyaslavska 6 6A kolishnogo banku Dnister zbudovana 1999 roku na rozi z vuliceyu dlya potreb banku Dnister 2009 roku bank zbankrutiv a 15 chervnya 2013 roku likvidovanij Nini primishennya stoyit pustkoyu 88 Kinoteatr Bajka Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 2118 Budinok zbudovano u 1931 1932 rokah za proektom arhitektora Dominika Vuhovicha na zamovlennya Polskogo tovaristva bratstva dobroyi smerti pol Polskie Stowarzyszenie Bractwa Dobrej Smierci U jogo zali vid 1932 roku pracyuvav kinoteatr Bajka sho za radyanskih chasiv mav nazvu kinoteatr Zirka U 1997 roci kinoteatr pripiniv svoyu diyalnist a zgodom u primishenni vidkrivsya nichnij klub Picasso 12 chervnya 2009 roku bilya vhodu u klub z nagodi jogo 12 littya vstanovleno pershij v Ukrayini pam yatnik ispanskomu hudozhniku Pablo Pikasso Pid chas boyiv za Lviv u lipni 1944 roku budinok zajmav shtab polkovnika Mihajla Fomichova komandira 63 yi gvardijskoyi Chelyabinskoyi tankovoyi brigadi 10 go gvardijskogo tankovogo korpusu yaka pershoyu uvijshla do Lvova 27 lipnya 1944 roku U skveriku yakij tyagnetsya vid klubu Pikasso do vulici Vodoginnoyi u 1950 1970 h rokah bula ciganska slobidka z konyushnyami 91 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 2440 Budinok zbudovano 1908 roku za proektom arhitektora Mihala Dombrovskogo dlya Yadvigi Kelerovoyi Verandu z pivdennogo boku zbudovano 1914 roku za proektom arhitektora Aleksandra Ostena 1933 roku za proektom arhitektora Yuzefa Torna provedeno rekonstrukciyu budinku u podvir yi 95 Tripoverhovij zhitlovij budinok zbudovanij na pochatku 1950 h rokiv Za radyanskih chasiv tut mistivsya magazin Sporttovari U nash chas buv magazin sportivnogo sporyadzhennya Bumerang zgodom gurtovnya lakofarbovih virobiv Dekor klub 95A Za ciyeyu adresoyu znahodyatsya privatnij navchalno vihovnij kompleks Erudit ta dityachij sadochok Eruditinya a takozh DNZ 67 Veseliki Lichakivskogo rajonnogo viddilu osviti Lvivskoyi miskoyi radi 96 Gurtozhitok Lvivskoyi nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi im M Lisenka 101 150 102 Palacik zi sfinksami Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 924 Za ciyeyu adresoyu roztashovanij ampirnij Palacik zi sfinksami zbudovanij 1829 roku za proektom Yuzefa Zemlera na koshti inzhenera Yana Penchikovskogo Timpan portika prikrashenij dvoma kam yanimi skulpturami sfinksiv vikonanimi jmovirno Antonom Shimzerom Analogichni skulpturi buli v portiku tilnogo fasadu znishenomu pid chas perebudovi 1932 roku 1850 roku budivlya perejshla u vlasnist Adeli z rodu Bronskih ta yiyi cholovika Yuliana Malushinskogo vlasnikiv kupalni Zelene oko ta dvoh staviv v yaru pid Snopkivskim parkom Vidtodi budinok otrimav she odnu nazvu filvarok Malushina U 1860 h rokah palacik perebuduvali u stili ampir Same tut pid chas sichnevogo povstannya 1863 roku zbiralisya miscevi polyaki yaki dopomagali povstancyam u Polskomu Korolivstvi peresilayuchi yim zbroyu Pered pershoyu svitovoyu vijnoyu na teritoriyi filvarku provodili vijskovi trenuvannya polski strilecki viddili U povoyenni chasi vzhe za radyanskoyi vladi budinok perejshov do komunalnoyi vlasnosti i z chislennih kimnat utvoreno okremi kvartiri kudi zaselilisya rodini vijskovih 1989 roku z budinku vidseleno ostannih meshkanciv ta planuvalosya znesennya palacika Pismennik Rostislav Bratun za pidtrimki gromadskosti mista Lvova vryatuvav budivlyu vid znishennya U 2000 h rokah palacik bulo vidrestavruvano koshtom privatnoyi firmi i vid bereznya 2007 roku tut mistitsya ofis misteckogo ob yednannya Dziga 104 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 589 Kolishnya administrativna budivlya Direkciyi vodoginnih zakladiv v yakij za Polshi mistilasya nasosna stanciya zakladu Nini primishennya nasosnoyi stanciyi nalezhit LKP Lvivvodokanal 105 Za Polshi na misci budinku znahodilasya cegelnya Majyera Grudera U 1976 roci za proektom arhitektora Yaroslava Nazarkevicha trestom Lvivzhitlobud bulo zbudovano dev yatipoverhovu budivlyu gurtozhitku na 386 misc dlya potreb lvivskogo budivelnogo tehnikumu 105A Za ciyeyu adresoyu znahoditsya avtomobilnij salon Renault 106 Hram Zislannya Svyatogo Duha sho nalezhit do Galickogo dekanatu Lvivskoyi Arhiyeparhiyi UGKC nini znahoditsya u stadiyi budivnictva Vidpravi prohodyat v kaplici sho znahoditsya poruch Parohom hramu ye o Volodimir Bilyayev 107 Za Polshi na misci budinku znahodilasya budivlya Akcionernogo ipotechnogo banku Nini tut 5 poverhovij gurtozhitok v yakomu diye trenazhernij zal Artgym 109 P yatipoverhovij budinok zbudovanij u 1970 h rokah de nini znahodyatsya gotel Byurger plyus hostel Yellow House Mizhnarodnij biznes klub dilovih lyudej kompaniyi poligrafichna Arbalet ta rekrutingova Redberry magazin salon Kaminin Ukrayina 111 Za ciyeyu adresoyu kolis znahodilosya DP Zahidukrgeologiya fasad budinku kotroyi j donini prikrashayut dva stinopisi na karpatsko geologichnu tematiku stvoreni u rokah u tehnici sgraffito Nini tut znahodyatsya magazin salon pechej kaminiv Jotul magazin salon vikon dverej Viknoplast ta bagato inshih Pid 115 u 10 poverhovomu gurtozhitku 9 trestu Lvivprombud do 1990 h rokah buv magazin Produkti U 1970 roci na fasadi bulo vstanovleno memorialnu tablicyu do 100 littya vid dnya narodzhennya V I Lenina yaku demontovano na pochatku 1990 h rokiv Nini tut primishennya Ukrsocbanku V zhitlovomu 5 poverhovomu budinku 130 zbudovanomu naprikinci 1960 h rokiv za radyanskih chasiv mistilasya filiya biblioteki 40 dlya doroslih Pid 131 Za ciyeyu adresoyu znahodilosya VAT Promsantehmontazh Pid 147 147a u 1950 h rokah buv cegelnij zavod Za chasiv nezalezhnosti tut buli skladi VAT Elegant ta Intermarketu vid 2006 roku cyu adresu maye supermarket Arsen sluzhba dostavki TzOV Torgovij Dim Mist Ekspres 19 grudnya 2023 roku bilya supermarketu Arsen vidkrili novij restoran shvidkogo harchuvannya McDonald s Novij zaklad na vulici Zelenij stav vosmim restoranom ciyeyi merezhi shvidkogo harchuvannya u Lvovi 151 477 Pid 151 dvopoverhova ofisna budivlya kompaniyi Elektromerezhbud Ukrayini U 2019 2021 rokah na misci budivli zbudovanij biznes centr Viking Pid 153 do 1990 h rokah buv ceh remontu holodilnikiv i pralnih mashin himchistka ta ceh indposhivu teper tut mistitsya nizka firm Bilya 166 nepodalik zaliznichnoyi koliyi ta perehrestya z vuliceyu Vashingtona pochinayetsya potichok yakij ye osnovnim strizhnem richki Poltvi V budinku 184 za radyanskih chasiv mistivsya budinok pobutu Servis nini primishennya dilyat firma Komfortbud ta avtomobilnij salon Lexus U 186 do seredini 1990 h rokiv znahodilisya budinok pobutu majsternya z remontu i vigotovlennya yuvelirnih virobiv ta atelye mod 1 go rozryadu Siluet v 2000 h nichnij klub Safari ta remont godinnikiv zaraz budivlya vikoristovuyetsya yak ofisni primishennya Pid 196 vid radyanskih chasiv mistitsya vechirnya shkola robitnichoyi molodi 22 Pid 204 u 1950 h rokah bula fabrika gnutih mebliv teper tut primishennya Ukrsocbanku Pid 206 208 za radyanskih chasiv buli gurtozhitki meblevogo kombinatu yakij proisnuvav do pochatku 1990 h rokah Pid 208 A za radyanskih chasiv pracyuvala yidalnya 7 teper tut gurtivnya budivelnih materialiv Pid 251 na teritoriyi kolishnogo pidpriyemstva Lvivmiskrembudmehanizaciya zbereglasya kolona iz figuroyu Isusa Hrista Skorbotnogo vstanovlenu she 1761 roku Nini za ciyeyu adresoyu znahodyatsya DP Zavod Elektronpobutprilad VAT Koncern Elektron TzOV Oteks restoran Pid Vishneyu magazin Avtosvit ta bagato inshih Pid 294 u dvopoverhovij sporudi za radyanskih chasiv diyav budinok kulturi 7 yakij ostannimi rokami peretvorivsya na ruyinu 2007 roku v primishenni provedeno kapitalnij remont ta pereobladnano odniyeyu z firm dlya vlasnih potreb Pid 385 mistitsya kolishnij kostel Presvyatoyi Divi Mariyi Korolevi Polshi sporudzhenij u 1910 roci u formi nevelichkoyi kaplici koshtom sihivskih parafiyan U 1912 1913 rokah u Sihovi bulo zasnovano parafiyalnu ekspozituru do yakoyi uvijshlo takozh selo Pasiki Zubricki U 1927 roci sihivska ekspozitura otrimala status parafiyi u mezhah Lvivskogo zamiskogo dekanatu U 1936 roci koshtom parafiyan chiselnist yakih zbilshilas do 1 400 bulo zdijsneno perebudovu sihivskoyi kaplici za proektom arhitektora Andzheya Frideckogo rozshiryuyuchi yiyi do rozmiriv kostelu Kolishnya kaplicya stala presbiteriyem suchasnoyi svyatini Na pochatku 1990 h rokiv vin stav greko katolickim hramom Svyatogo Arhistratiga Mihayila Pri hrami diyut katehitichna shkola spilnoti Svyatogo Duha i molodih podruzhnih par V kinci vulici na viyizdi zi Lvova u 1970 h rokah stvorenij Sihivskij cvintar do yakogo bulo provedeno okremu trolejbusnu liniyu 1972 roku poblizu cvintaru vstanovleno skulpturu leva zi shitom roboti skulptora Petra Kulika TransportVulicya Zelena vazhliva transportna arteriya yakoyu prokladeno marshruti ruhu miskih ta primiskih avtobusiv a takozh trolejbusna liniya yakoyu kursuyut trolejbusi marshrutiv 31 ta 24 U 1908 1963 rokah na dilyanci mizh vulicyami Ivana Franka ta Dniprovskoyu isnuvala tramvajna liniya yakoyu kursuvav odnovagonnij tramvaj marshrutu 3 Vid 17 chervnya 1963 roku bulo pripineno ruh tramvayiv po vul Zelenij a sam marshrut 3 skasovano i vzhe vid 17 veresnya 1964 roku po vulici rozpochato ruh trolejbusiv Vidomi meshkanciOsvald Balcer polskij istorik i doktor prava Mihajlo Grushevskij ukrayinskij istorik gromadskij ta politichnij diyach Golova Centralnoyi Radi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1918 Yaroslav Dashkevich ukrayinskij istorik arheograf Ignacij Moscickij polskij politik i derzhavnij diyach II Rechi Pospolitoyi 1926 1939 rektor Lvivskoyi politehniki Bogdan Yanush ukrayinskij arheolog etnolog mistectvoznavec publicist PrimitkiLvivski vulici i kam yanici ta S 174 175 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 16 veresnya 2020 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Biriulow J Rzezba Lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Warszawa Neriton 2007 S 125 ISBN 978 83 7543 00 97 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Oficijnij sajt Lvivskogo derzhavnogo muzichnogo liceyu imeni Solomiyi Krushelnickoyi solomiya sk lviv ua Lvivskij derzhavnij muzichnij licej im S Krushelnickoyi originalu za 30 serpnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2021 Oficijnij sajt Lvivskoyi centralnoyi baptistskoyi cerkvi baptist lviv ua Centralna cerkva YeHB Dim Yevangeliya originalu za 9 chervnya 2023 Procitovano 5 kvitnya 2024 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Zelena 011b molitovnij dim Yevangelskih Hristiyan baptistiv kol kostel sv Ursuli lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 13 listopada 2022 Procitovano 5 kvitnya 2024 Arhiv originalu za 26 veresnya 2017 Procitovano 25 veresnya 2017 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 U Lvovi oznakuyut 30 budinkiv zbudovanih u mizhvoyennij period Oglyad budivel tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 20 travnya 2022 originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 6 sichnya 2024 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 17 ISBN 83 88372 29 7 pol Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 563 ISBN 978 966 7022 77 8 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2017 Procitovano 9 zhovtnya 2017 Biriulow J Rzezba S 203 Arhiv originalu za 2 listopada 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 SZOSh 6 12 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 24 grudnya 2017 Procitovano 11 kvitnya 2020 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova S 175 Arhitektura Lvova S 207 208 Melnik B Z istoriyi lvivskih vulic chastina I Lviv Vilna Ukrayina 1990 S 61 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Melnik B Z istoriyi lvivskih vulic S 61 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 19 bereznya 2014 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Chwila Lviv 10 veresnya 1933 r 5198 S 20 pol Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini S 176 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 19 veresnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Sinagogi Lvova Chwila Lviv 5 veresnya 1924 r 1968 22 grudnya 2015 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 12 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Biriulow J Rzezba S 41 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Tregubova T Mih R Lviv Arhitekturno istorichnij naris Kiyiv Budivelnik 1989 S 234 ISBN 5 7705 0178 2 Arhiv originalu za 26 listopada 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Orisya Shiyan 19 grudnya 2023 zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 24 grudnya 2023 Procitovano 20 kvitnya 2024 Viktoriya Savicka 19 chervnya 2021 Gurtozhitki na Zelenij u Lvovi pereoblashtuyut pid zhitlo chi ofisi tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto originalu za 19 chervnya 2021 Procitovano 19 chervnya 2021 Vlad Naumesku Proyekt Interaktivnij Lviv vul Zelena 385 cerkva svyatogo Mihayila kolishnij kostel Divi Mariyi Korolevi Polshi lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 28 travnya 2018 Procitovano 28 travnya 2018 Hram Svyatogo Arhistratiga Mihayila UGKC city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 28 travnya 2018 Procitovano 28 travnya 2018 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 DzherelaMelnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova Vid druge zi zminami Lviv Svit 2002 S 231 235 ISBN 966 603 393 3 Melnik B V Z istoriyi lvivskih vulic Lviv Vilna Ukrayina 1990 T 1 S 59 61 Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 175 178 ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I Zelena vulicya Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J S 446 449 ISBN 978 966 7007 69 0 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 174 177 Lvivski vulici i kam yanici vip 7 ISBN 978 617 629 077 3 PosilannyaVulicya Zelena u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Vulicya Zelena u Vikishovishi

Дата публікації:
Топ