Фомічо́в Миха́йло Гео́ргійович (25 вересня (8 жовтня) 1911, , Російська імперія — 18 листопада 1987, Москва) — командир 63-ї гвардійської Челябінсько-Петраківської Червонопрапорної, орденів Суворова і Кутузова танкової бригади 10-го гвардійського танкового Добровольчого Львівсько-Уральського Червонопрапорного, орденів Суворова і Кутузова корпусу 4-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії полковник, генерал-лейтенант танкових військ (1958). Двічі Герой Радянського Союзу.
Фомічов Михайло Георгійович | |
---|---|
рос. Фомичёв Михаил Георгиевич | |
Народження | 25 вересня (8 жовтня) 1911 Російська імперія |
Смерть | 18 листопада 1987 (76 років) СРСР Москва |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Орлівське бронетанкове училище (1937), Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського (1941) і Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1948) |
Роки служби | 1938—1961 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Генерал-лейтенант танкових військ (1958) |
Формування | 10-й гвардійський танковий корпус |
Командування | 63-а гвардійська танкова бригада |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 25 вересня (8 жовтня) 1911 року в селі Тульської області в багатодітній селянській родині. Росіянин. Закінчив 4-класну школу в 1924 році. Трудову діяльність розпочав у 1925 році: чорноробом, помічником тракториста, трактористом у радгоспі «Бєльовський». З 1930 року) — тракторист радгоспу «Берьозово» Бєльовського району.
З грудня 1933 року — в Червоній Армії. Службу проходив у танкових військах молодшим командиром. У 1937 році закінчив Орловське бронетанкове училище імені М. В. Фрунзе і залишився при училищі командиром взводу. У 1941 році старший лейтенант Фомічов М. Г. закінчив Військову академію механізації і моторизації РСЧА імені Й. В. Сталіна і направлений помічником начальника 1-ї частини штабу 85-го танкового полку 43-ї танкової дивізії Київського особливого ВО.
З початком німецько-радянської війни брав участь в оборонних боях на території Західної України, на київському напрямку. У серпні 1941 року призначений заступником начальника штабу 12-ї танкової бригади. В складі військ Південно-Західного фронту брав участь в обороні Харкова, Барвінково-Лозівській операції, Другій Харківській битві, де був важко поранений.
Після одужання — начальник штабу 12-ї танкової бригади на Сталінградському фронті.
З грудня 1942 року — старший помічник начальника 2-го відділу 3-го управління ГРУ Генерального штабу РСЧА.
З липня по вересень 1943 року — заступник командира 244-ї Челябінської танкової бригади 30-го Добровольчого Уральського танкового корпусу 4-ї танкової армії.
З вересня 1943 року — начальник штабу 30-го танкового корпусу (в жовтні 1943 перейменований у 10-й гвардійський танковий корпус).
З лютого 1944 року — командир 63-ї гвардійської Челябінської танкової бригади. 21 лютого отримав військове звання «полковник».
27 липня 1944 року після важких боїв танкова бригада Фомічова М. Г. першою увірвалась до міста Львів і протягом шести діб вела бої з німецькими підрозділами. Штаб бригади знаходився на вулиці Зеленій в приміщенні колишнього кінотеатру «Байка».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року за мужність і відвагу, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії полковнику Фомічову Михайлу Георгійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2404).
12 січня 1945 року танкова бригада Фомічова М. Г. розпочала з Сандомирського плацдарму наступ і, попри спротив ворога, за 10 днів просунулась вперед більш як на 400 кілометрів. В квітні 1945 року бригада брала активну участь в Берлінській операції. 9 травня 1945 року танкова бригада Фомічова М. Г. першою увірвалась до окупованої Праги.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за вміле керівництво бойовими діями бригади в період Вісло-Одерської операції, в боях за Берлін і рішучі дії при звільненні Праги полковник Фомічов М. Г. нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 6012).
Після війни продовжував службу в ЗС СРСР. У 1948 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова. З 1962 року — заступник командуючого військами Забайкальського ВО.
У 1969 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу. Був генерал-інспектором Головної інспекції МО СРСР. З 1972 року — на пенсії. Мешкав у Москві.
Помер 18 листопада 1987 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі.
Нагороди
- Дві медалі «Золота Зірка» (23.09.1944; 31.05.1945);
- Орден Леніна (23.09.1944);
- Два ордени Червоного Прапора (30.04.1954; 22.02.1968);
- Орден Суворова 2-го ступеня (6.04.1945);
- Орден Кутузова 2-го ступеня (29.05.1944);
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985);
- Три ордени Червоної Зірки (13.02.1942; 20.06.1949; 6.10.1981);
- Медалі;
- Іноземні нагороди.
Пам'ять
В місті Бєльов Тульської області встановлено бронзове погруддя Героя.
В обласному краєзнавчому музеї міста Тула М. Г. Фомічову присвячена музейна експозиція.
Примітки
- Мельник Б. З історії львівських вулиць(частина І). — Львів : Вільна Україна, 1990. — С. 61.
Джерела та література
- Хойнацька Л. М. Фомічов Михайло Георгійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 313. — .
Література
- Бессмертен подвиг их высокий. — Тула: Приокское кн. изд., 1983 (рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. — М.: Воениз., 1988. (рос.)
- Дважды Герои Советского Союза. — М.: Воениздат, 1973. (рос.)
- Жилин В. А. Герои-танкисты 1943—1945. — М.: Эксмо, Яуза, 2008. (рос.)
Посилання
- Біографія М. Г. Фомічова на сайті «Герои страны» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fomicho v Miha jlo Geo rgijovich 25 veresnya 8 zhovtnya 1911 19111008 Rosijska imperiya 18 listopada 1987 Moskva komandir 63 yi gvardijskoyi Chelyabinsko Petrakivskoyi Chervonoprapornoyi ordeniv Suvorova i Kutuzova tankovoyi brigadi 10 go gvardijskogo tankovogo Dobrovolchogo Lvivsko Uralskogo Chervonoprapornogo ordeniv Suvorova i Kutuzova korpusu 4 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi polkovnik general lejtenant tankovih vijsk 1958 Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Fomichov Mihajlo Georgijovichros Fomichyov Mihail GeorgievichNarodzhennya25 veresnya 8 zhovtnya 1911 1911 10 08 Rosijska imperiyaSmert18 listopada 1987 1987 11 18 76 rokiv SRSR MoskvaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijsk tankovi vijskaOsvitaOrlivske bronetankove uchilishe 1937 Vijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo 1941 i Visha vijskova akademiya imeni K Ye Voroshilova 1948 Roki sluzhbi1938 1961PartiyaVKP b Zvannya General lejtenant tankovih vijsk 1958 Formuvannya10 j gvardijskij tankovij korpusKomanduvannya63 a gvardijska tankova brigadaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fomichov BiografiyaNarodivsya 25 veresnya 8 zhovtnya 1911 roku v seli Tulskoyi oblasti v bagatoditnij selyanskij rodini Rosiyanin Zakinchiv 4 klasnu shkolu v 1924 roci Trudovu diyalnist rozpochav u 1925 roci chornorobom pomichnikom traktorista traktoristom u radgospi Byelovskij Z 1930 roku traktorist radgospu Berozovo Byelovskogo rajonu Z grudnya 1933 roku v Chervonij Armiyi Sluzhbu prohodiv u tankovih vijskah molodshim komandirom U 1937 roci zakinchiv Orlovske bronetankove uchilishe imeni M V Frunze i zalishivsya pri uchilishi komandirom vzvodu U 1941 roci starshij lejtenant Fomichov M G zakinchiv Vijskovu akademiyu mehanizaciyi i motorizaciyi RSChA imeni J V Stalina i napravlenij pomichnikom nachalnika 1 yi chastini shtabu 85 go tankovogo polku 43 yi tankovoyi diviziyi Kiyivskogo osoblivogo VO Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni brav uchast v oboronnih boyah na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini na kiyivskomu napryamku U serpni 1941 roku priznachenij zastupnikom nachalnika shtabu 12 yi tankovoyi brigadi V skladi vijsk Pivdenno Zahidnogo frontu brav uchast v oboroni Harkova Barvinkovo Lozivskij operaciyi Drugij Harkivskij bitvi de buv vazhko poranenij Pislya oduzhannya nachalnik shtabu 12 yi tankovoyi brigadi na Stalingradskomu fronti Z grudnya 1942 roku starshij pomichnik nachalnika 2 go viddilu 3 go upravlinnya GRU Generalnogo shtabu RSChA Z lipnya po veresen 1943 roku zastupnik komandira 244 yi Chelyabinskoyi tankovoyi brigadi 30 go Dobrovolchogo Uralskogo tankovogo korpusu 4 yi tankovoyi armiyi Z veresnya 1943 roku nachalnik shtabu 30 go tankovogo korpusu v zhovtni 1943 perejmenovanij u 10 j gvardijskij tankovij korpus Z lyutogo 1944 roku komandir 63 yi gvardijskoyi Chelyabinskoyi tankovoyi brigadi 21 lyutogo otrimav vijskove zvannya polkovnik 27 lipnya 1944 roku pislya vazhkih boyiv tankova brigada Fomichova M G pershoyu uvirvalas do mista Lviv i protyagom shesti dib vela boyi z nimeckimi pidrozdilami Shtab brigadi znahodivsya na vulici Zelenij v primishenni kolishnogo kinoteatru Bajka Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 veresnya 1944 roku za muzhnist i vidvagu viyavleni v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami gvardiyi polkovniku Fomichovu Mihajlu Georgijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2404 12 sichnya 1945 roku tankova brigada Fomichova M G rozpochala z Sandomirskogo placdarmu nastup i popri sprotiv voroga za 10 dniv prosunulas vpered bilsh yak na 400 kilometriv V kvitni 1945 roku brigada brala aktivnu uchast v Berlinskij operaciyi 9 travnya 1945 roku tankova brigada Fomichova M G pershoyu uvirvalas do okupovanoyi Pragi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 travnya 1945 roku za vmile kerivnictvo bojovimi diyami brigadi v period Vislo Oderskoyi operaciyi v boyah za Berlin i rishuchi diyi pri zvilnenni Pragi polkovnik Fomichov M G nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka 6012 Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v ZS SRSR U 1948 roci zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu imeni K Ye Voroshilova Z 1962 roku zastupnik komanduyuchogo vijskami Zabajkalskogo VO U 1969 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Genshtabu Buv general inspektorom Golovnoyi inspekciyi MO SRSR Z 1972 roku na pensiyi Meshkav u Moskvi Pomer 18 listopada 1987 roku Pohovanij v Moskvi na Kuncevskomu cvintari NagorodiDvi medali Zolota Zirka 23 09 1944 31 05 1945 Orden Lenina 23 09 1944 Dva ordeni Chervonogo Prapora 30 04 1954 22 02 1968 Orden Suvorova 2 go stupenya 6 04 1945 Orden Kutuzova 2 go stupenya 29 05 1944 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 Tri ordeni Chervonoyi Zirki 13 02 1942 20 06 1949 6 10 1981 Medali Inozemni nagorodi Pam yatV misti Byelov Tulskoyi oblasti vstanovleno bronzove pogruddya Geroya V oblasnomu krayeznavchomu muzeyi mista Tula M G Fomichovu prisvyachena muzejna ekspoziciya PrimitkiMelnik B Z istoriyi lvivskih vulic chastina I Lviv Vilna Ukrayina 1990 S 61 Dzherela ta literaturaHojnacka L M Fomichov Mihajlo Georgijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 313 ISBN 978 966 00 1359 9 Literatura Bessmerten podvig ih vysokij Tula Priokskoe kn izd 1983 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 ros Dvazhdy Geroi Sovetskogo Soyuza M Voenizdat 1973 ros Zhilin V A Geroi tankisty 1943 1945 M Eksmo Yauza 2008 ros PosilannyaBiografiya M G Fomichova na sajti Geroi strany ros