Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

За хідний фронт оперативно стратегічне об єднання радянських військ яке існувало з 21 червня 1941 до 24 квітня 1944 року

Західний фронт (Велика Вітчизняна війна)

Західний фронт (Велика Вітчизняна війна)

За́хідний фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ, яке існувало з 21 червня 1941 до 24 квітня 1944 року за часи Другій світовій війні. Сформований напередодні німецького вторгнення у червні 1941 року Західний фронт зазнав нищівної поразки у Прикордонних боях та Білостоцько-Мінській битві; більша частина сил фронту потрапила в оточення і була знищена як бойова сила. Поповнений за рахунок формувань Другого Стратегічного ешелону продовжував протистояти наступу німецьких військ. Фронт змушений був відійти за Дніпро і залишити Смоленськ, Могильов, Гомель, Великі Луки, але у ході Смоленської битви наступ вермахту був зупинений на два місяці. 6 грудня 1941 року Західний фронт за підтримки сусідніх фронтів перейшов у контрнаступ, завдавши поразки групі армій «Центр». З 1942 року провів серію наступальних та оборонних операцій на центральному напрямку, але головного — вибити війська противника з Ржевсько-Вяземського виступу не зміг. 1943 року брав участь у битві на Курській дузі та у визволенні Смоленської області. 24 квітня 1944 року фронт був перейменований на 3-й Білоруський фронт.

Західний фронт
Западный фронт
image
Контрнаступ під Москвою. Юхнов. Зима 1941-1942
На службі21 червня 1941 — 24 квітня 1944
Країнаimage СРСР
Видimage РСЧА
Чисельністьфронт
Війни/битвиНімецько-радянська війна
Оборона Берестя
Білостоцько-Мінська битва
Смоленська битва (1941)
* Єльнінська операція,
Битва за Москву
Ржевська битва
* Ржевсько-Вяземська операція
* Ржевсько-Сичовська операція
* Друга Ржевсько-Сичовська операція (операція «Марс»)
* Операція «Бюффель»
* Ржевсько-Вяземська операція
Смоленська операція (1943)
* Оршанська операція
* Вітебська операція
Командування
Визначні
командувачі		генерал армії Д. Г. Павлов
генерал армії Г. К. Жуков
генерал-полковник І. Д. Черняховський
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Західний фронт (значення).

Історія

Західний фронт був сформований на основі військ Західного особливого військового округу. Командувач — генерал армії Д. Г. Павлов. До початку війни головні сили Західного фронту були зосереджені уздовж кордону, об'єднані в чотири армії. У Білостоцькому виступі фронт зосередив 10-ту армію під командуванням генерал-лейтенанта , яку підтримували війська та 13-го механізованих корпусів генерал-майорів та Петра Ахлюстіна відповідно. На лівому фланзі 10-ї армії знаходилася 4-та армія генерал-лейтенанта Олександра Коробкова, посилена 14-м механізованим корпусом генерал-майора Степана Оборіна. Праворуч перебувала 3-тя армія під командуванням генерал-лейтенанта Василя Кузнєцова за підтримки генерал-майора Дмитра Карповича Мостовенка. У другому ешелоні фронту була 13-та армія під командуванням генерал-лейтенанта Петра Філатова. Ця армія спочатку існувала лише як штабна одиниця, комплектування об'єднання перебувало в процесі зосередження визначених сил.

image
Бої на Білостоцькому виступі 22—25 червня 1941

Війна почалася катастрофічно для Західного фронту битвою під Білостоком і Мінськом. 9-та і 4-та німецькі армії групи армій «Центр» прорвали кордон північніше та південніше Білостоцького виступу. Значна кількість ВПС фронту була знищена ударами німецької авіації на аеродромах.

Радянське командування зазнало майже повного розгрому. Найбільше постраждала 4-та армія. Спроби перейти в контрнаступ 10-ю армією 23 червня не увінчалися успіхом. Того ж дня німецька 3-тя танкова група захопила Вільнюс після обходу 3-ї армії з флангу. 24 червня Павлов знову спробував організувати контратаку, доручивши своєму заступнику генерал-лейтенанту Івану Болдіну командувати 6-м і 11-м механізованими корпусами і 6-м кавалерійським корпусом генерал-майора . Цим ударним угрупованням Болдін мав атакувати на північ від Білостоцької області в напрямку Гродно, щоб не допустити оточення радянських військ на виступі.

Ця спроба контратаки також була марною. Майже без протидії з боку радянської винищувальної авіації літаки безпосередньої підтримки німецького VIII повітряного корпусу змогли зламати кістяк ударного угруповання Західного фронту під Гродно. зазнав настільки значних втрат унаслідок ударів з повітря на його колони, що не зміг розгорнутися для атаки.

З 1212 танків 6-го механізованого корпусу лише близько 200 досягли районів збору через авіаудари та поломки техніки, і навіть у них до кінця дня закінчилося паливо. Така ж доля спіткала 243 танки 11-го механізованого корпусу, якому 25 червня було наказано наступати на Гродно. 6-й кавалерійський корпус зазнав 50 % втрат, а його командир Нікітін потрапив у полон. Спроба контрнаступу дозволила багатьом радянським військам втекти з Білостоцької області в напрямку Мінська, але це принесло лише тимчасове полегшення. Оскільки 2-га і 3-тя німецькі танкові групи поринули до Мінська на південному та північному флангах Західного фронту, виникла загроза нового оточення.

Увечері 25 червня німецький 47-й танковий корпус прорвався у стику між Слонімом і Вовковиськом, змусивши війська Західного фронту спробувати відступити на виступі, щоб уникнути оточення та відкрити південні підходи до Мінська.

image
Смоленська битва (1941)

Командувач фронту генерал Павлов віддав наказ відійти до нової оборони за річкою Щара, але нечисленні підрозділи, які отримали наказ, не змогли відірватися від противника, який переслідував їх по п'ятах. Під постійними ударами з повітря, війська Павлова пішки тікали на схід. Більшість 10-ї армії не змогла форсувати річку, оскільки мости через Щару були зруйновані авіаційними ударами. Далі на схід 13-та армія, яка отримала наказ зібрати різні сили, що відступали, щоб захистити Мінськ, але штаб армії потрапив у засідку, а плани відбудови оборони були захоплені. Тоді Павлов наказав своєму 20-му механізованому та 4-му повітрянодесантному корпусам, які до того часу перебували в резерві, зупинити німців у Слуцьку. Проте мав лише 93 старі танки, а 4-му повітрянодесантному корпусу через брак механізованих засобів та авіації довелося розгортатися на визначених рубежах пішки. Жоден не довів жодної загрози наступаючій 2-й танковій групі.

27 червня 1941 року 2-га і 3-тя німецькі танкові групи, завдаючи удару з півдня і півночі, з'єдналися поблизу Мінська, оточивши і зрештою знищивши в «мішку» радянські 3-тю, 10-ту і 13-ту армії, а також частини 4-ї армії, загалом близько 20 дивізій, тоді як залишки 4-ї армії відступили на схід до річки Березина. 28 червня 1941 року 9-та і 4-та німецькі армії з'єдналися східніше Білостока, розбивши оточені радянські війська на два осередки: більший Білостоцький осередок, в якому опинилася радянська 10-та армія, і менший Новогрудський осередок.

За перші 18 днів війни Західний фронт зазнав втрату 417 790 людей, 9427 гармат і мінометів, 4799 танків і 1777 бойових літаків і практично припинив існування як організована військова сила.

Командувач фронтом генерал армії Дмитро Павлов і штаб фронту були відкликані до Москви. Там їх звинуватили в умисній дезорганізації оборони та відступі без бою, і після недовгого слідства засудили як зрадників до розстрілу. 22 липня разом з командувачем розстріляли: начштабу фронту генерал-майор та начальник зв'язку фронту генерал-майор . Начальника артилерії фронту генерал-лейтенанта і командира 14-го мехкорпусу генерал-майора С. І. Оборіна заарештували 8 липня і потім розстріляли, командувача 4-ї армії генерал-майора О. А. Коробкова відсторонено 8 липня, наступного дня заарештовано та розстріляно 22 липня. Сім'ї зрадників були репресовані згідно з наказом НКВС № 00486 про покарання сімей зрадників Батьківщини (реабілітовані в 1956 році).

28 червня Сталін замінив опального Павлова на генерал-полковника Андрія Єрьоменка на посаді командувача Західним фронтом. Прибувши вранці 29 червня до штабу фронту в Могильові, Єрьоменко зіткнувся з надскладним завданням — навести порядок в обороні Західного фронту. Для виконання цього завдання спочатку він мав лише залишки 4-ї та 13-ї армій, з яких перша скоротилася до дивізії. 1 липня він наказав 13-ій армії відступити до річки Березина і обороняти ділянки між містами Холкольниця, Борисов і Бродець. Південніше 4-та армія мала обороняти Березину від Бродця через Свіслоч до Бобруйська. Для зміцнення оборони фронту з Московського військового округу до Борисова була терміново перекинута елітна 1-ша Московська мотострілецька дивізія полковника Якова Крейзера, що складалася з двох моторизованих, одного танкового полку та 229 танків. Однак на той час лінія оборони Єрьоменка на Березині вже була зайнята танковими дивізіями Гудеріана. 29 червня 3-тя танкова дивізія захопила плацдарм поблизу Бобруйська у смузі оборони 4-ї армії, а 30 червня 4-та танкова дивізія захопила залізничний міст у Свіслочі у 4-го повітрянодесантного корпусу, відрізавши одну із трьох бригад цього корпусу та більшу частину 20-го механізованого корпусу від головних сил.

2 липня командувачем фронтом був призначений нарком оборони СРСР маршал С. К. Тимошенко (Єрьоменко був залишений його заступником). Одночасно до складу фронту було передано війська Другого Стратегічного ешелону. На початку липня 1941 року у склад Західного фронту було передано резервні 22-гу, 19-ту, 20-ту, 16-ту і 21-шу армії. Під ударами німецьких військ фронт змушений був відійти за Дніпро і залишити Смоленськ, Могильов, Гомель, Великі Луки, але у ході Смоленської битви наступ вермахту був зупинений на два місяці.

Протягом липня — вересня 1941 року Західний фронт по два рази недовгий час очолювали Маршал Радянського Союзу. С. К. Тимошенко та генерал-лейтенант А. І. Єрьоменко.

11 вересня 1941 року командувачем фронту став генерал-полковник І. С. Конєв.

Перед початком битви за Москву Західний фронт займав оборону на лінії Осташків — Андреаполь — Ярцево — Дорогобуж. До складу фронту входили 22-га, 29-та, 30-та, 19-та і 20-та армії.

2 жовтня 1941 року війська групи армій «Центр» почали операцію «Тайфун». У смузі Західного фронту головний удар завдавала 3-тя танкова група Г. Гота на північний захід від Вязьми. Німецькі танкісти прорвали слабку оборону 30-ї армії і вийшли в тил військами Конєва. 7 жовтня війська 19-ї, 20-ї, 24-ї і 32-ї армій Західного і Резервного фронтів були оточені під Вязьмою. Оточені війська під командуванням генерала М. Ф. Лукіна протрималися тиждень і були знищені.

10 жовтня Резервний фронт був розпущений, а його сили включені до Західного фронту, але, враховуючи удари, яких зазнали радянські війська, сили налічували лише 90 000 осіб. 16-та армія під командуванням Костянтина Рокоссовського утримувала оборону під Волоколамськом, а 5-та армія генерала Л. А. Говорова, нещодавно сформована з 1-го гвардійського стрілецького корпусу, на Можайському напряму. 43-тя армія генерала К. Д. Голубєва стояла під Малоярославцем, 49-та армія генерала І. Г. Захаркіна — під Калугою. Паралельно у Наро-Фомінську формувалася 33-тя армія під командуванням генерал-лейтенанта М. Г. Єфремова, яка мала бути передана Жукову.

11 листопада у зв'язку з розформуванням Брянського фронту до складу Західного фронту було передано 50-у армію генерал-майора . 15 листопада 1941 німецька група армій «Центр» відновила наступ на Москву. У ході оборонного етапу Московської битви до складу Західного фронту було передано 1-шу ударну та 20-ту армії, які прикривали розрив між 30-ою (17 листопада передана до складу Західного фронту) і 16-ою арміями.

Німецький наступ зупинився на підступах до Москви, а 6 грудня 1941 року Західний фронт за підтримки Калінінського та Південно-Західного фронтів перейшов у контрнаступ.

У січні 1942 року Західний фронт у взаємодії з Калінінським та Брянським фронтами відновив наступ, маючи на меті оточити та розгромити основні сили німецької групи армій «Центр». 1 лютого 1942 року для координації дії фронтів було відтворено Головне командування Західного напряму, яке очолив генерал армії Г. К. Жуков, водночас залишаючись командувачем Західного фронту.

У ході проведеної в період з 8 січня до 20 квітня 1942 року Першої Ржевсько-Вяземської операції війська Західного фронту не здобули успіху та попри дуже великі втрати радянських військ, оточити та знищити ржевсько-вяземське угруповання вермахту їм не вдалося.

Протягом усього 1942 та зими 1943 року Західний фронт вів важкі бої на центральному стратегічному напрямку, але помітних успіхів не досяг.

26 серпня 1942 року командувачем Західного фронту призначено генерал-полковника І. С. Конєва, начальником штабу з 5 травня 1942 року став генерал-лейтенант В. Д. Соколовський.

22 лютого 1943 року почався новий наступ Західного фронту — він мав підтримати дії радянських військ щодо розгрому німецької групи армій «Центр», проте успіху досягти знову не вдалося, і 28 лютого Конєва на посаді командувача Західного фронту змінив генерал-полковник В. Д. Соколовський. Начальником штабу було призначено генерал-лейтенанта А. П. Покровського.

2 березня 1943 року німецькі війська групи армій «Центр» розпочати організоване відведення військ з ржевсько-вяземського виступу. Радянські війська почали переслідування противника, що відступав, і до 31 березня 1943 року ржевський виступ був ліквідований.

12 липня 1943 року в ході проведення наступальної частини Курської битви війська Західного та Брянського фронтів розпочали контрнаступ на північному фасі Курської дуги. Основного удару завдала 11-та гвардійська армія з району Козельська, допоміжний удар — 50-та армія. Наприкінці липня 1943 року зі складу Західного фронту до складу Брянського разом із смугами відповідальності було передано 11-ту гвардійську армію, 11-ту армію, 4-ту танкову армію та . Західний фронт зосередився на проведенні Смоленської операції (7 серпня-2 жовтня 1943; операція «Суворов»), при цьому був посилений 21-ю і 68-ю арміями, 5-м мехкорпусом і .

Після звільнення Смоленська, з осені 1943 до весни 1944 року, Західний фронт провів низку наступальних операцій із метою захоплення Вітебська та Орші, але загалом усі 11 військових операцій завершилися провалом.

15 квітня 1944 року на посаді командувача фронтом В. Д. Соколовського змінив генерал-полковник І. Д. Черняховський. 24 квітня 1944 року фронт був перейменований на 3-й Білоруський фронт.

Командувачі

Примітки

Виноски
Джерела
  1. Великая Отечественная война (1941—1945): Краткий науч.-попул. очерк/ Под ред. П. А. Жилина.- М.: Политиздат, 1973. С. 64

Посилання

  • Фронт [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
  • Все фронты Великой Отечественной войны(рос.)
  • Западный фронт на 22 июня 1941 года [ 12 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  • Западный фронт — 22 июня 1941 года [ 12 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  • Западный фронт — 30 июня 1941 года [ 12 грудня 2010 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Za hidnij front operativno strategichne ob yednannya radyanskih vijsk yake isnuvalo z 21 chervnya 1941 do 24 kvitnya 1944 roku za chasi Drugij svitovij vijni Sformovanij naperedodni nimeckogo vtorgnennya u chervni 1941 roku Zahidnij front zaznav nishivnoyi porazki u Prikordonnih boyah ta Bilostocko Minskij bitvi bilsha chastina sil frontu potrapila v otochennya i bula znishena yak bojova sila Popovnenij za rahunok formuvan Drugogo Strategichnogo eshelonu prodovzhuvav protistoyati nastupu nimeckih vijsk Front zmushenij buv vidijti za Dnipro i zalishiti Smolensk Mogilov Gomel Veliki Luki ale u hodi Smolenskoyi bitvi nastup vermahtu buv zupinenij na dva misyaci 6 grudnya 1941 roku Zahidnij front za pidtrimki susidnih frontiv perejshov u kontrnastup zavdavshi porazki grupi armij Centr Z 1942 roku proviv seriyu nastupalnih ta oboronnih operacij na centralnomu napryamku ale golovnogo vibiti vijska protivnika z Rzhevsko Vyazemskogo vistupu ne zmig 1943 roku brav uchast u bitvi na Kurskij duzi ta u vizvolenni Smolenskoyi oblasti 24 kvitnya 1944 roku front buv perejmenovanij na 3 j Biloruskij front Zahidnij frontZapadnyj frontKontrnastup pid Moskvoyu Yuhnov Zima 1941 1942Na sluzhbi21 chervnya 1941 24 kvitnya 1944Krayina SRSRVid RSChAChiselnistfrontVijni bitviNimecko radyanska vijna Oborona Berestya Bilostocko Minska bitva Smolenska bitva 1941 Yelninska operaciya Bitva za Moskvu Rzhevska bitva Rzhevsko Vyazemska operaciya Rzhevsko Sichovska operaciya Druga Rzhevsko Sichovska operaciya operaciya Mars Operaciya Byuffel Rzhevsko Vyazemska operaciya Smolenska operaciya 1943 Orshanska operaciya Vitebska operaciyaKomanduvannyaViznachni komanduvachigeneral armiyi D G Pavlov general armiyi G K Zhukov general polkovnik I D Chernyahovskij U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zahidnij front znachennya IstoriyaZahidnij front buv sformovanij na osnovi vijsk Zahidnogo osoblivogo vijskovogo okrugu Komanduvach general armiyi D G Pavlov Do pochatku vijni golovni sili Zahidnogo frontu buli zoseredzheni uzdovzh kordonu ob yednani v chotiri armiyi U Bilostockomu vistupi front zoserediv 10 tu armiyu pid komanduvannyam general lejtenanta yaku pidtrimuvali vijska ta 13 go mehanizovanih korpusiv general majoriv ta Petra Ahlyustina vidpovidno Na livomu flanzi 10 yi armiyi znahodilasya 4 ta armiya general lejtenanta Oleksandra Korobkova posilena 14 m mehanizovanim korpusom general majora Stepana Oborina Pravoruch perebuvala 3 tya armiya pid komanduvannyam general lejtenanta Vasilya Kuznyecova za pidtrimki general majora Dmitra Karpovicha Mostovenka U drugomu esheloni frontu bula 13 ta armiya pid komanduvannyam general lejtenanta Petra Filatova Cya armiya spochatku isnuvala lishe yak shtabna odinicya komplektuvannya ob yednannya perebuvalo v procesi zoseredzhennya viznachenih sil Boyi na Bilostockomu vistupi 22 25 chervnya 1941 Vijna pochalasya katastrofichno dlya Zahidnogo frontu bitvoyu pid Bilostokom i Minskom 9 ta i 4 ta nimecki armiyi grupi armij Centr prorvali kordon pivnichnishe ta pivdennishe Bilostockogo vistupu Znachna kilkist VPS frontu bula znishena udarami nimeckoyi aviaciyi na aerodromah Radyanske komanduvannya zaznalo majzhe povnogo rozgromu Najbilshe postrazhdala 4 ta armiya Sprobi perejti v kontrnastup 10 yu armiyeyu 23 chervnya ne uvinchalisya uspihom Togo zh dnya nimecka 3 tya tankova grupa zahopila Vilnyus pislya obhodu 3 yi armiyi z flangu 24 chervnya Pavlov znovu sprobuvav organizuvati kontrataku doruchivshi svoyemu zastupniku general lejtenantu Ivanu Boldinu komanduvati 6 m i 11 m mehanizovanimi korpusami i 6 m kavalerijskim korpusom general majora Cim udarnim ugrupovannyam Boldin mav atakuvati na pivnich vid Bilostockoyi oblasti v napryamku Grodno shob ne dopustiti otochennya radyanskih vijsk na vistupi Cya sproba kontrataki takozh bula marnoyu Majzhe bez protidiyi z boku radyanskoyi vinishuvalnoyi aviaciyi litaki bezposerednoyi pidtrimki nimeckogo VIII povitryanogo korpusu zmogli zlamati kistyak udarnogo ugrupovannya Zahidnogo frontu pid Grodno zaznav nastilki znachnih vtrat unaslidok udariv z povitrya na jogo koloni sho ne zmig rozgornutisya dlya ataki Z 1212 tankiv 6 go mehanizovanogo korpusu lishe blizko 200 dosyagli rajoniv zboru cherez aviaudari ta polomki tehniki i navit u nih do kincya dnya zakinchilosya palivo Taka zh dolya spitkala 243 tanki 11 go mehanizovanogo korpusu yakomu 25 chervnya bulo nakazano nastupati na Grodno 6 j kavalerijskij korpus zaznav 50 vtrat a jogo komandir Nikitin potrapiv u polon Sproba kontrnastupu dozvolila bagatom radyanskim vijskam vtekti z Bilostockoyi oblasti v napryamku Minska ale ce prineslo lishe timchasove polegshennya Oskilki 2 ga i 3 tya nimecki tankovi grupi porinuli do Minska na pivdennomu ta pivnichnomu flangah Zahidnogo frontu vinikla zagroza novogo otochennya Uvecheri 25 chervnya nimeckij 47 j tankovij korpus prorvavsya u stiku mizh Slonimom i Vovkoviskom zmusivshi vijska Zahidnogo frontu sprobuvati vidstupiti na vistupi shob uniknuti otochennya ta vidkriti pivdenni pidhodi do Minska Smolenska bitva 1941 Komanduvach frontu general Pavlov viddav nakaz vidijti do novoyi oboroni za richkoyu Shara ale nechislenni pidrozdili yaki otrimali nakaz ne zmogli vidirvatisya vid protivnika yakij peresliduvav yih po p yatah Pid postijnimi udarami z povitrya vijska Pavlova pishki tikali na shid Bilshist 10 yi armiyi ne zmogla forsuvati richku oskilki mosti cherez Sharu buli zrujnovani aviacijnimi udarami Dali na shid 13 ta armiya yaka otrimala nakaz zibrati rizni sili sho vidstupali shob zahistiti Minsk ale shtab armiyi potrapiv u zasidku a plani vidbudovi oboroni buli zahopleni Todi Pavlov nakazav svoyemu 20 mu mehanizovanomu ta 4 mu povitryanodesantnomu korpusam yaki do togo chasu perebuvali v rezervi zupiniti nimciv u Slucku Prote mav lishe 93 stari tanki a 4 mu povitryanodesantnomu korpusu cherez brak mehanizovanih zasobiv ta aviaciyi dovelosya rozgortatisya na viznachenih rubezhah pishki Zhoden ne doviv zhodnoyi zagrozi nastupayuchij 2 j tankovij grupi 27 chervnya 1941 roku 2 ga i 3 tya nimecki tankovi grupi zavdayuchi udaru z pivdnya i pivnochi z yednalisya poblizu Minska otochivshi i zreshtoyu znishivshi v mishku radyanski 3 tyu 10 tu i 13 tu armiyi a takozh chastini 4 yi armiyi zagalom blizko 20 divizij todi yak zalishki 4 yi armiyi vidstupili na shid do richki Berezina 28 chervnya 1941 roku 9 ta i 4 ta nimecki armiyi z yednalisya shidnishe Bilostoka rozbivshi otocheni radyanski vijska na dva oseredki bilshij Bilostockij oseredok v yakomu opinilasya radyanska 10 ta armiya i menshij Novogrudskij oseredok Za pershi 18 dniv vijni Zahidnij front zaznav vtratu 417 790 lyudej 9427 garmat i minometiv 4799 tankiv i 1777 bojovih litakiv i praktichno pripiniv isnuvannya yak organizovana vijskova sila Komanduvach frontom general armiyi Dmitro Pavlov i shtab frontu buli vidklikani do Moskvi Tam yih zvinuvatili v umisnij dezorganizaciyi oboroni ta vidstupi bez boyu i pislya nedovgogo slidstva zasudili yak zradnikiv do rozstrilu 22 lipnya razom z komanduvachem rozstrilyali nachshtabu frontu general major ta nachalnik zv yazku frontu general major Nachalnika artileriyi frontu general lejtenanta i komandira 14 go mehkorpusu general majora S I Oborina zaareshtuvali 8 lipnya i potim rozstrilyali komanduvacha 4 yi armiyi general majora O A Korobkova vidstoroneno 8 lipnya nastupnogo dnya zaareshtovano ta rozstrilyano 22 lipnya Sim yi zradnikiv buli represovani zgidno z nakazom NKVS 00486 pro pokarannya simej zradnikiv Batkivshini reabilitovani v 1956 roci 28 chervnya Stalin zaminiv opalnogo Pavlova na general polkovnika Andriya Yeromenka na posadi komanduvacha Zahidnim frontom Pribuvshi vranci 29 chervnya do shtabu frontu v Mogilovi Yeromenko zitknuvsya z nadskladnim zavdannyam navesti poryadok v oboroni Zahidnogo frontu Dlya vikonannya cogo zavdannya spochatku vin mav lishe zalishki 4 yi ta 13 yi armij z yakih persha skorotilasya do diviziyi 1 lipnya vin nakazav 13 ij armiyi vidstupiti do richki Berezina i oboronyati dilyanki mizh mistami Holkolnicya Borisov i Brodec Pivdennishe 4 ta armiya mala oboronyati Berezinu vid Brodcya cherez Svisloch do Bobrujska Dlya zmicnennya oboroni frontu z Moskovskogo vijskovogo okrugu do Borisova bula terminovo perekinuta elitna 1 sha Moskovska motostrilecka diviziya polkovnika Yakova Krejzera sho skladalasya z dvoh motorizovanih odnogo tankovogo polku ta 229 tankiv Odnak na toj chas liniya oboroni Yeromenka na Berezini vzhe bula zajnyata tankovimi diviziyami Guderiana 29 chervnya 3 tya tankova diviziya zahopila placdarm poblizu Bobrujska u smuzi oboroni 4 yi armiyi a 30 chervnya 4 ta tankova diviziya zahopila zaliznichnij mist u Svislochi u 4 go povitryanodesantnogo korpusu vidrizavshi odnu iz troh brigad cogo korpusu ta bilshu chastinu 20 go mehanizovanogo korpusu vid golovnih sil 2 lipnya komanduvachem frontom buv priznachenij narkom oboroni SRSR marshal S K Timoshenko Yeromenko buv zalishenij jogo zastupnikom Odnochasno do skladu frontu bulo peredano vijska Drugogo Strategichnogo eshelonu Na pochatku lipnya 1941 roku u sklad Zahidnogo frontu bulo peredano rezervni 22 gu 19 tu 20 tu 16 tu i 21 shu armiyi Pid udarami nimeckih vijsk front zmushenij buv vidijti za Dnipro i zalishiti Smolensk Mogilov Gomel Veliki Luki ale u hodi Smolenskoyi bitvi nastup vermahtu buv zupinenij na dva misyaci Protyagom lipnya veresnya 1941 roku Zahidnij front po dva razi nedovgij chas ocholyuvali Marshal Radyanskogo Soyuzu S K Timoshenko ta general lejtenant A I Yeromenko 11 veresnya 1941 roku komanduvachem frontu stav general polkovnik I S Konyev Pered pochatkom bitvi za Moskvu Zahidnij front zajmav oboronu na liniyi Ostashkiv Andreapol Yarcevo Dorogobuzh Do skladu frontu vhodili 22 ga 29 ta 30 ta 19 ta i 20 ta armiyi 2 zhovtnya 1941 roku vijska grupi armij Centr pochali operaciyu Tajfun U smuzi Zahidnogo frontu golovnij udar zavdavala 3 tya tankova grupa G Gota na pivnichnij zahid vid Vyazmi Nimecki tankisti prorvali slabku oboronu 30 yi armiyi i vijshli v til vijskami Konyeva 7 zhovtnya vijska 19 yi 20 yi 24 yi i 32 yi armij Zahidnogo i Rezervnogo frontiv buli otocheni pid Vyazmoyu Otocheni vijska pid komanduvannyam generala M F Lukina protrimalisya tizhden i buli znisheni 10 zhovtnya Rezervnij front buv rozpushenij a jogo sili vklyucheni do Zahidnogo frontu ale vrahovuyuchi udari yakih zaznali radyanski vijska sili nalichuvali lishe 90 000 osib 16 ta armiya pid komanduvannyam Kostyantina Rokossovskogo utrimuvala oboronu pid Volokolamskom a 5 ta armiya generala L A Govorova neshodavno sformovana z 1 go gvardijskogo strileckogo korpusu na Mozhajskomu napryamu 43 tya armiya generala K D Golubyeva stoyala pid Maloyaroslavcem 49 ta armiya generala I G Zaharkina pid Kalugoyu Paralelno u Naro Fominsku formuvalasya 33 tya armiya pid komanduvannyam general lejtenanta M G Yefremova yaka mala buti peredana Zhukovu 11 listopada u zv yazku z rozformuvannyam Bryanskogo frontu do skladu Zahidnogo frontu bulo peredano 50 u armiyu general majora 15 listopada 1941 nimecka grupa armij Centr vidnovila nastup na Moskvu U hodi oboronnogo etapu Moskovskoyi bitvi do skladu Zahidnogo frontu bulo peredano 1 shu udarnu ta 20 tu armiyi yaki prikrivali rozriv mizh 30 oyu 17 listopada peredana do skladu Zahidnogo frontu i 16 oyu armiyami Nimeckij nastup zupinivsya na pidstupah do Moskvi a 6 grudnya 1941 roku Zahidnij front za pidtrimki Kalininskogo ta Pivdenno Zahidnogo frontiv perejshov u kontrnastup U sichni 1942 roku Zahidnij front u vzayemodiyi z Kalininskim ta Bryanskim frontami vidnoviv nastup mayuchi na meti otochiti ta rozgromiti osnovni sili nimeckoyi grupi armij Centr 1 lyutogo 1942 roku dlya koordinaciyi diyi frontiv bulo vidtvoreno Golovne komanduvannya Zahidnogo napryamu yake ocholiv general armiyi G K Zhukov vodnochas zalishayuchis komanduvachem Zahidnogo frontu U hodi provedenoyi v period z 8 sichnya do 20 kvitnya 1942 roku Pershoyi Rzhevsko Vyazemskoyi operaciyi vijska Zahidnogo frontu ne zdobuli uspihu ta popri duzhe veliki vtrati radyanskih vijsk otochiti ta znishiti rzhevsko vyazemske ugrupovannya vermahtu yim ne vdalosya Protyagom usogo 1942 ta zimi 1943 roku Zahidnij front viv vazhki boyi na centralnomu strategichnomu napryamku ale pomitnih uspihiv ne dosyag 26 serpnya 1942 roku komanduvachem Zahidnogo frontu priznacheno general polkovnika I S Konyeva nachalnikom shtabu z 5 travnya 1942 roku stav general lejtenant V D Sokolovskij 22 lyutogo 1943 roku pochavsya novij nastup Zahidnogo frontu vin mav pidtrimati diyi radyanskih vijsk shodo rozgromu nimeckoyi grupi armij Centr prote uspihu dosyagti znovu ne vdalosya i 28 lyutogo Konyeva na posadi komanduvacha Zahidnogo frontu zminiv general polkovnik V D Sokolovskij Nachalnikom shtabu bulo priznacheno general lejtenanta A P Pokrovskogo 2 bereznya 1943 roku nimecki vijska grupi armij Centr rozpochati organizovane vidvedennya vijsk z rzhevsko vyazemskogo vistupu Radyanski vijska pochali peresliduvannya protivnika sho vidstupav i do 31 bereznya 1943 roku rzhevskij vistup buv likvidovanij 12 lipnya 1943 roku v hodi provedennya nastupalnoyi chastini Kurskoyi bitvi vijska Zahidnogo ta Bryanskogo frontiv rozpochali kontrnastup na pivnichnomu fasi Kurskoyi dugi Osnovnogo udaru zavdala 11 ta gvardijska armiya z rajonu Kozelska dopomizhnij udar 50 ta armiya Naprikinci lipnya 1943 roku zi skladu Zahidnogo frontu do skladu Bryanskogo razom iz smugami vidpovidalnosti bulo peredano 11 tu gvardijsku armiyu 11 tu armiyu 4 tu tankovu armiyu ta Zahidnij front zoseredivsya na provedenni Smolenskoyi operaciyi 7 serpnya 2 zhovtnya 1943 operaciya Suvorov pri comu buv posilenij 21 yu i 68 yu armiyami 5 m mehkorpusom i Pislya zvilnennya Smolenska z oseni 1943 do vesni 1944 roku Zahidnij front proviv nizku nastupalnih operacij iz metoyu zahoplennya Vitebska ta Orshi ale zagalom usi 11 vijskovih operacij zavershilisya provalom 15 kvitnya 1944 roku na posadi komanduvacha frontom V D Sokolovskogo zminiv general polkovnik I D Chernyahovskij 24 kvitnya 1944 roku front buv perejmenovanij na 3 j Biloruskij front Komanduvachigeneral armiyi D G Pavlov 21 30 chervnya 1941 general lejtenant A I Yeromenko 30 chervnya 2 lipnya 1941 ta 19 29 lipnya 1941 Marshal Radyanskogo Soyuzu S K Timoshenko 2 19 lipnya ta 30 lipnya 12 veresnya 1941 general polkovnik I S Konyev 12 veresnya 12 zhovtnya 1941 ta 26 serpnya 1942 27 lyutogo 1943 general armiyi G K Zhukov 13 zhovtnya 1941 26 serpnya 1942 general polkovnik z 27 serpnya 1943 general armiyi V D Sokolovskij 28 lyutogo 1943 15 kvitnya 1944 general polkovnik I D Chernyahovskij do 24 kvitnya 1944 PrimitkiVinoski Dzherela Velikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 Kratkij nauch popul ocherk Pod red P A Zhilina M Politizdat 1973 S 64PosilannyaFront Arhivovano 30 listopada 2012 u WebCite Vse fronty Velikoj Otechestvennoj vojny ros Zapadnyj front na 22 iyunya 1941 goda 12 grudnya 2010 u Wayback Machine Zapadnyj front 22 iyunya 1941 goda 12 grudnya 2010 u Wayback Machine Zapadnyj front 30 iyunya 1941 goda 12 grudnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ