«Запізнилися до літа» або «Спізнілі до літа» (рос. Опоздавшие к лету) — концептуальний фантастичний роман Андрія Лазарчука, який також розглядається критиками як «гіперроман», роман-епопея або літературний цикл в семи частинах. Автором та критиками відноситься до турбореалізму. За жанром — антиутопія. Основний зміст роману — сповзання світу до апокаліпсису в умовах, коли ані окрема людина, ані суспільство в цілому не в змозі адекватно сприймати реальність, яка є ареною зіткнення над- та нелюдських сутностей, в тому числі породжених самим людством. Реальність, яка сприймається, є лише її частковим описом в людській свідомості, причому в дуже незначній частині; значна частина відомостей, одержуваних людьми, пройшла через багато рук і свідомо спотворена.
Запізнилися до літа | ||||
---|---|---|---|---|
Опоздавшие к лету | ||||
Жанр | антиутопія | |||
Автор | Андрій Лазарчук | |||
Мова | російська мова | |||
Написано | 1983—1988 | |||
Опубліковано | 1989—1996 | |||
| ||||
Цикл створювався з початку 1980-х років і публікувався частинами, не по порядку в 1989—1995 роках, перше окреме видання — в 1996 році. Завершальна частина гекталогіі — «Солдати Вавилона» — в 1995 році удостоєна премії «Бронзовий равлик»; того ж рокуі весь цикл (ще не опублікований в повному обсязі) був нагороджений премією «Біла пляма» в номінації «Крупна форма».
Розповідь «Чаклун» — титульний у циклі — в 2009 році опублікований естонською мовою (ест. Andrei Lazartšuk. Nõid, переклад Арві Ніккарєва).
Концепція циклу. Видання
Основа концепції гіперромана — уявлення про побудову світу як маніпуляції з реальністю. Хронологічно і тематично сім частин збудовані лінійно як відображення реальної історії людства XX століття. Сергій Переслєгін відзначав, що «технологічний час» роману відповідає основним віх реальної історії: наприклад, Гіперборея Лазарчука пережила дві світові війни. Основний час дії циклу охоплює період від 1940-х років до умовної «сучасності». На думку С. Переслєгіна, ці деталі підкреслюють антиутопический характер роману. Поетика А. Лазарчука нагадує реалії антиутопії Дж. Орвелла; за С. Переслєгіним, автор виявив, що орвелівський світ здатний до саморозвитку. Реальність того, що відбувається, на думку В. Бабенка, підкреслюється реалістичністю зображення «вигаданої країни в напіввигаданаому часі». На думку В. Шиловського, «в романі розглядається реальність, її залежність від наших відчуттів та способи її зміни за допомогою впливу на органи чуття людини».
Згідно В. Бабенко, «… ця книга про Росію, про історію Росії, про місце Росії у світі, про нас з вами, про наше з вами місці в історії і світі, про нашу спільну долю. Ось так, і ніяк не менше. А те, що звуть нас з вами в цій книзі Освальд, Петер, Пітер, Менандра, Ларрі, Лукас, Амадео, Міккі, Ноель, але, правда й, Тетянами і Дімами теж … <…> Так кажу вам: алегорія. Якщо вже так хочеться, підставте замість Присяжні Іванова, замість Гангнуса та Слоліша — Щека й Хорива, а замість Альбасти — так хоча б Москву».
Епопея Лазарчука створювалася в 1983—1988 роках. Спроба опублікувати епопею в Красноярському книжковому видавництві закінчилася невдачею, роман друкувався частинами в довільному порядку в періодичних виданнях та авторських збірниках, починаючи з 1989 року. Перше окреме видання в двох книгах було здійснене видавництвом «Азбука» в 1996 році тиражем 20 000 примірників. У 2001—2002 роках всі частини роману були випущені видавництвом АСТ у трьох книгах (серія «Зоряний лабіринт»), тиражами від 10 000 до 13 000 екземплярів. В одному томі роман цілком перевидавався у 2005 році видавництвами АСТ і «Люкс», макет цього видання був підготовлений особисто А. Лазарчуком; він вийшов у двох варіантах серійного оформлення сумарним накладом 5000 примірників (Серії «Бібліотека фантастики» і «Бібліотека світової фантастики»). Дане видання може вважатися найавтентичнішим; у копірайтах заявлена післямова В. Бабенка та фотографія автора, проте в опублікованій книзі їх немає. У 2018 році цикл повністю був виданий у серії «Світ фантастики» видавництва «Азбука».
Сюжет
Епіграф й назва відсилають до хайку вигаданого японського поета «Орі Токагава»:
Ми лежимо під одноюземлею, |
Цикл складається з декількох повістей та оповідань, які мають самостійний зміст, але розташовані в хронологічному порядку і пов'язані загальгим сюжетом, з невеликою кількістю фундаментальних реалій та наскрізних персонажів. Незалежно від обсягу й жанру, всі структурні одиниці тексту називаються «частинами». Пов'язування всіх концептуальних вузлів й докладний опис картини світу подані в завершальній сьомий частини — романі «Солдати Вавилону». Автор згадував, що в першій половині 1980-х років «сподіватися на публікацію наскільки-небудь об'ємної речі не доводилося», тому роман спочатку складався з сюжетно закінчених фрагментів й розділів, які можна було б опублікувати окремо, що й було зроблено. А. Лазарчук заявив, що немає підстав вважати глави роману повістями та оповіданнями, текст є цілісним, утворюючи єдиний та наскрізний сюжет. Після закінчення «Мосту Ватерло» та «Шляхи переможених» автор переписав початок роману. Старий варіант вступу утворив самостійну розповідь «Ніде й ніколи», опублікований набагато пізніше й до видання роману не включається.
«Чаклун»
Коротка розповідь — інтродукція до циклу. Вперше опубліковано в авторському збірнику «Запізнилися до літа» 1990 року з передмовою А. та Б. Стругацьких й післямовою С. Переслєгіна. Події розгортаються напередодні й під час світової війни в селі повіту Капери неназваною країни. Головний герой — мельник-глитай Освальд, у якого оселився безсловесний китаєць Лю, який обробляв чудовий город, котрий нагадував скатертину-самобранку. Згодом це викликає підозри у сусідів, які збираються знищити «чаклуна» з його дивним городом. Сюрреалізм того, що відбувається, підкреслюється листами батька головного героя, який ще до війни пішов з дому й вирушив пароплавом на Таїті, але далі втратив будь-який зв'язок з реальністю. Освальду також доводиться утримувати юну кузину — Моніку, — яка «не розуміє ряду загальноприйнятих умовностей».
«Міст Ватерло»
Самостійна повість, написана в 1983—1984 роках, й опублікована в 1990-му році в авторському збірнику «Запізнилися до літа». Письменник-фантаст Михайло Успенський стверджував, що Лазарчук звернувся до жанру антивоєнної притчі в першу чергу через те, що «в ті часи, коли цей роман був написаний, єдиним шансом обдурити цензуру була „боротьба за справу миру“. Але цензура не помилилася». У цій повісті вперше з'являється концепція Великої Машини — сукупності всіх технічних досягнень людства, — яка поступово починає нав'язувати йому власні цілі.
Події розгортаються під час війни Гіперборейської держави з неназваним супротивником. Основа сюжету — споруда безопорного моста через каньйон, який має подвійне — військове й ідеолого-пропагандистське значення. З цього мосту можна перекинути танки, і вдарити в тил противника; оскільки Гіперборея програє війну, міст стає останньою надією на перемогу. На будівництво направлено групу військових операторів, очолювана чиновником Міністерства пропаганди Гуннаром Мархелем, який починає побудова власної реальності (поки тільки засобами кіно — за допомогою макетів і спецефектів), заради якої можна довести до самогубства інженера Юнгмана, єдиного, хто здатний побудувати міст. Причиною самогубства стала помилка в розрахунках, через яку успішне будівництво неможливе: ідеологічна чистота перешкоджає використанню формул, виведених нелояльним режиму фахівцем. Оператори намагаються врятувати реальність (нехай й нестерпну) — таємно знімаючи сцени будівництва, — але приречені на невдачу з самого початку. Фільм стає найважливішим елементом пропаганди, а в столиці ніхто не бажає брати на себе відповідальності за початкову безглуздість задумки, й дезінформує вище керівництво. Після поразки у війні й прориву фронту закінчується монтаж фільму — по побудованій мосту танки переходять в наступ.
Брати Стругацькі в передмові до первопублікаціі відзначали, що Лазарчук:
«написав про всі війни відразу, але в першу чергу про війни другої половини XX століття з усіма їх Онерами — особливою брехливістю й жорстокістю, багатою ідеологічною оснащеністю, підвищеною безглуздістю й бездарністю». |
«Атракціон Лав'єрі»
Коротка розповідь, який вперше був опублікований в авторському збірнику «Запізнилися до літа» 1990 року. Події розгортається відразу по завершенні війни війни в окупованій Гіперборейської державі. Ларрі Гербер (сценічний псевдонім — Лав'єрі), здатний відчувати небезпеку й напрям погляду, організував атракціон, в якому давав будь-якому охочому в себе стріляти. Ця здатність не могла не привернути уваги спецслужб й політичних змовників.
«Шлях переможених»
Перша з опублікованих частин гіперроману, яка вийшла в 1989 році в журналі «Металург» (№ 7-9). Коротка повість, події якої розгортаються через багато років після закінчення військової розрухи, — в минулому часі згадується «вісімдесят четвертий» рік. У цей час з'являються мутанти, наділені незвичайними здібностями, але позбавлені мотивації й волі до перемоги; їх легко відрізнити зовні — під час творчого екстазу мутант починає в буквальному сенсі слова світитися. Головний герой — геніальний художник Март Траян, який насправді — його брат-близнюк Моріс. Він випадково вижив під час винищення мутантів («каперський інцидент» 84-о року) й продовжує жити під його документами. Всі картини справжнього Марта створені у співавторстві з Морісом або самим Морісом. Марту-Морісу доводиться приховувати свою природу, беручи участь в урядовій програмі з привнесення культури в провінцію; більшу частину зароблених грошей він пересилає сім'ям знищених мутантів. У провінційному місті Март зустрічає колишню кохану — Венето, з якою колись розлучився за наказом глави терористичної організації, в якій вони обидва перебували. Терорист Шерхан — шеф цієї організації — спільно з армійцями проводить випробування отруйних речовин на пацієнтах клініки доктора Петцера; Венета виходить на контррозвідників полковника Гаппо — за допомогою поліцмейстера Андріса — терористів вдається знешкодити. Март знову розлучається з Венетою (її евакуюють разом з пораненим в сутичці Андрісом) і вирішує загинути, оскільки в любовному екстазі забув про обережність й проявив свою сутність мутанта — армійці почали на нього полювання. Тут в справу втручається художник-мутант Трігас, який спивається, він дістає пістолет й проганяє Марта зі будинку, який був йому в баченнях: мутанти передчувають свою смерть. Втікаючий Март чує постріли, розуміє, що залишив Трігаса вмирати, і він має якось жити з цим далі.
«Приманка для диявола»
Я ж думав, що все це - завтрашній день. Виявилося - вчорашній ... |
Повість ілюструє ситуацію умовної «сучасності». Вперше опублікована в антології «Детективи, фантастика й багато іншого …» у 1992 році. Наукова розвідка веде експерименти з людським мозком з метою створення ідеального солдата, що з'ясовується абсолютно випадково, коли звичайний студент Ерік починає усвідомлювати, що з ним відбуваються дивні речі. Він потрапив до лікаря Петцеру (директор клініки з «Шляхи переможених»). На томограмі мозку чітко видно чужорідний предмет, вживлений під черепну коробку. Виявилося, що це серйозна військова розробка на основі дослідження феномену Лав'єрі: імплантат, який включає деякі ділянки мозку й блокує інші, роблячи непотрібними тривалі тренування. Існує також секретна база, на якій звичайних людей перетворюють на біороботів. Однак Петцер залучає спецслужбу, глава якої — полковник Хаппа — давно полює на армійські розробки, й цього разу все завершується вдало для головного героя та його подруги.
«Бляшаний бор»
Повість вперше видана в Харкові й Донецьку в 1996 році в однойменному авторському збірнику під редакцією Д. Громова та О. Ладиженського. Події розгортаються у 2000 році. За рівнем розвитку світ випередив наш власний, перш за все — технологіями тривимірної передачі та синтезування інформації (наприклад, телебачення не використовує людей-ведучих). Одним з найважливіших видів мистецтва стає голографічна інтерактивна дія — голо. Головний герой — поліцмейстер Андріс (з «Шляху переможених»), поранений в сутичці з терористами, їде в університетське місто Платібор, щоб пройти сеанс лікування. Тут він зустрічає й закохується в Марину — доньку художника Траяна («Шлях переможених»); в подальшому з'ясовується, що їх зустріч була підлаштована змовниками. Поблизу міста розгорнуто складний біотехногенної комплекс для регулювання біоценозу приміського лісу, який став без відома людей насичувати інформаційні мережі незрозумілою інформацією, а атмосферу Бора — феромонами, відбираючи відвідувачів за невідомими критеріями. Незабаром серед людей, які відвідували Срібний бор, з'явилися «ельфи» — носії загального свідомості, які взаємодіють з машиною. Головні герої припускають, що Бор був осколком майбутнього, випадково закинутим в наш світ, який відчайдушно намагається вижити. Одночасно в місті готують переворот кристальдовці послідовники ультралівого терористичного режиму сусідньої республіки Ельвер. Армійці, які дізналися про все це, викликають важку артилерію і знищують бор разом з усіма «ельфами», однією з яких була Марина. Андріс виявляє, що шеф контррозвідки Хаппа використовував його як «підсадну качку», й коли поліцмейстеру пропонують евакуацію, він вважає за краще залишитися в місті й загинути.
Критик Василь Володимирський, визнаючи високу літературну цінність повісті, наступнич чином охарактеризував її філософсько-етичну базу:
... Якщо у вас депресія, якщо вам здається, що весь світ продолжает жити за інерцією, якщо всі ваші ініціативи гинуть в зародку, якщо ви відчуваєте, що робите непоправну помилку, то у всьому цьому загальнопланетарному хаосі може бути винен хто і що завгодно (тупий і злісний надрозум-Голем, нескінченно далекий й тому абсолютно нелюдський Бог, спотворена державна система або клаптик дивне й страшнувате Майбутньє, яке випадково прорвалося в теперішнє — потрібно підкреслити, а відсутнє дописати), але тільки не ви самі. Людям, які прониклися цією філософією, залишається одне з двох: або погодитися з визначеним, смиренно схилившись перед Роком, або картинно померти, пішовши від апріорної жорстокості Світу, в якому й по законами якого вони живуть. І не дивно, що главний герой «Бляшаного бору» обирає саме цей самий простий вихід — адже іншого виходу, зберегти хоча б видимість людського достоїнства, герой Андрія Лазарчука знайти просто не здатний. |
«Солдати Вавилону»
Роман, який завершує всі ідейні лінії циклу, займає приблизно третину його обсягу. Вперше опублікований у Красноярську в однойменному збірнику в 1995 році (з післямовою М. Успенського). Час дії основної сюжетної лінії — через чотири роки після подій повісті «Бляшаний бор». У контексті технологічного розвитку світу, описаного в трьох попередніх повістях, з'являються кодони — техногенні активні інформпакети, які впроваджуються в свідомість людини й перехоплюють у нього попередню обробку вхідної інформації. В результаті мозок отримує, можливо, зовсім не ту інформацію, яка сприйнята зором, слухом, дотиком. Боротьбою зі шкідливими кодонами займаються спеціальні служби. Однак ситуація ускладнюється тим, що світ не однорідний, а представляє собою конструкцію з 22 рівнів, названих буквами єврейського алфавіту, в яких співіснують одні й ті ж люди, свідомість яких не завжди здатне розрізняти ці світи. Швидше за все, це тільки інформаційні відображення, а не фізичні сутності. На думку Костянтина Фрумкіна, в романі Лазарчука досягла «свого апогею ідея багатошаровості на ґрунті російської літератури».
Лінійний сюжет нарочито ускладнений автором. Події роману одночасно розгортаються на трьох рівнях, де діють одні й ті ж герої, які мають різну самосвідомість:
- Хет (королівство Альбаст) — напівуфентезійний світ, в якому влада над королівством захопили живі мерці, які перетворюють людей в якусь іншу форму існування. Тут протагоністи зустрічають постарілу пані Моніку з оповідання «Чаклун», яка повідомляє, що під час війни рослини-мутанти розповзлися по всьому світу.
- Заїн — наша Земля, маленьке сибірське містечко Ошеров, в якому, за словами одного з героїв роману, відбувається щось, що нагадує кінець світу, описаний в Одкровенні Іоанна Богослова, але в масштабах одного міста, відрізаного від зовнішнього світу (тут за бар'єром матеріалізуються страхи людей). Події в цьому пласті реальності розгортається в 1989 році, оскільки ще йде Афганська війна, але святкування тисячоліття хрещення Русі згадується в минулому часі.
- Вав (порт альбаст) — світ колишньої Гіперборейської імперії, в якому мережеві технології вийшли з-під контролю, відбулося злиття електронних мереж з біологічним інформаційним обміном між людськими особинами. Нелюдські сутності — в тому числі надразум, який використовує як логічні елементи людський мозок, — ведуть між собою війну, не підозрюючи про існування людства, так само як і суспільство не розуміє суті того, що відбувається. Шеф військової наукової розвідки Местерс висуває припущення, що людство підійшло до порога практичного всемогутності й майже здогадується про сутність тих процесів, що відбуваються в світі.
Основний конфлікт у романі породжується зіткненням надістот — сайрів та сартасів, які серед іншого здатні генерувати богів як інформпакети, й бачити реальність в її теперішньому вигляді, як наслідок, — маючи можливість змінювати її. Однак їм доступні не всі рівні реальності: ймовірно, на рівні Алеф діють якісь могутні сили, які стали джерелами появи мутантів на рівнях нижче.
На думку С. Бережного, «Солдати Вавилона» — філософський роман:
На моє глибоке переконання, Лазарчук побудував роман на єдиною, але всеосяжною ідеєю — проблеми невзаємодіючими людської етики з законами, які керують всесвітом. Закони ці Лазарчук зводить до глобального філософського принципу рівнозначності матерії й свідомості, замінюючи цим постулатом ортодоксальні спроби вирішення основного питання класичної філософії. Такий хід дає йому можливість абсолютно по-новому поглянути на роль інформації в структурі світобудови: навіть бог, з точки зору автора, суто інформаційний пакет, породжений узагальненим свідомістю людства. Такий бог практично неспіввідносний з сучасним розумінням етики, яке й породжує конфлікт між ним і людиною, для якого етика є однією з основ соціального існування. |
Критика
На думку С. Бережного (в передмові до повного виданню 1996 року), гіперроман Лазарчука був недооцінений літературними критиками, які не виділяли його із загального потоку фантастичної літератури. Він наводив приклад з внутрішньої рецензії Красноярського книжкового видавництва, куди в 1988 році був поданий на розгляд перший том роману. Рецензент відзначив, що стиль «Запізнилися до літа» характеризується «з'єднанням стійких клішированних формул з розмитістю контексту». В. Бабенко також заявив, що роман А. Лазарчука повинен аналізуватися в контексті російської літератури, «а не в контексті <…> виморочної термінології, яке позначається словом „фантастика“», і позначатися як символічна проза.
Аналізуючи поетику А. Лазарчука, С. Бережний стверджував, що вона не пов'язана ні з утопією, ні з дистопією (антиутопією). «події його оповідань завжди відбувається між минулим (якого немає в утопії) й майбутнім (якого позбавлені антиутопії), в тому сьогоденні, яке ніколи не стане ні безмежно світлим, ні безнадійно похмурим». У той же час, в творчому плані А. Лазарчук, на думку С. Бережного, залежав від братів Стругацьких, оскільки саме вони стали творцями соціально-психологічної фантастики, змоделювавши багатогранні ситуації взаємин особистості й соціуму, але не зважившись рухатися далі. Лазарчук продовжив з цього ж етапу, змоделювавши проблему взаємин особистості й реальності як такої, причому в умовах, коли людина здатна реальність довільно змінювати. Окрім Стругацьких, С. Бережний констатував вплив на Лазарчука ідей та стилю прози Філіпа Діка, переклад «Убіку» якого опублікував в ті роки Андрій Геннадійович.
В. Владимирський у 1996 році стверджував, що роман запізнився з публікацією приблизно на десятиліття. Ця теза була ним розвинена у відгуку на перевидання циклу в 2005 році. Роман характеризується як «класичний» для «четвертої хвилі», що сконцентрував у собі всі переваги й всі недоліки, властиві провідним авторам цього покоління. "Щільно текст, кожне слово, кожна конструкція несуть потужне смислове навантаження — але сюжет за всім за цим проглядається з працею. Навмисна реалістичність характерів, підкреслена правдоподібність ситуацій — і, як неминучий наслідок, ухил в «чорнуху», депресивність, відсутність геппі-ендів… ". Схожу думку — обігруючи назву циклу — висунув М. Успенський в післямові до видання «Мосту Ватерло» та «Солдат Вавилону» 1995 року.
Ф. Капиця й Т. Колядич в навчальному посібнику для філологів «Російська проза на рубежі XX—XXI століть» представили епопею як зразок сучасної фантастичної літератури та її більш вузьких жанрових напрямків, зокрема, турбореалізм. Автори стверджують, що до «Ті, що спізнилися …» тематично примикає роман «Інше небо», сюжет якого заснований на припущенні про завоювання Німеччиною Росії. На думку Капиці та Колядича, А. Лазарчук пародіював стиль різних напрямків радянської прози 1940-1950-х років, його «жорсткість» дозволяє говорити про освоєння досвіду західної фантастики, — це стосується й решти творів Лазарчука. Окремої згадки удостоїлася концепція гіперроману, в якій історія рухається по закону петлі, а персонажі можуть потрапляти в паралельні варіанти розвитку світу.
Коментарі
- У тексті, розміщеному на офіційному сайті письменника, прізвище пишеться як «Токогава», у В. Бабенка — «Токугава».
- «Освальд… перестав брати за помел грошима, брав тільки зерном: міру за вісім. <…> У травні Освальд підняв ціну — почав брати міру за шість. Його зненавиділи, але нічого не могли зробити».
- У романі «Солдати Вавилону» інцидент датований 82-м роком.
- «З тих же приблизно років, з двадцятих, повільно йде процес, який я назвав виснаженням образності. <…> Це майже неможливо пояснити — але світ спрощується. З нього постійно щось пропадає. Причому ці зникнення немислимо важко помітити. Те, що залишається, тут же затягує пролом. Розумієте, це зникнення не предмету, а поняття. Поняття про предмет. Раз немає поняття, то й втрати не відчуваєш. <…> Ось приклад. Твори тисяча дев'ятсот восьмого і тисяча дев'ятсот сімдесят восьмого, статистична обробка. Вільна тема. Гімназисти початку століття на сто чоловік використовували сімдесят шість фабул, сумарний словниковий запас — шістнадцять тисяч слів. Гімназисти сімдесят восьмого року — одинадцять фабул на сто пишуть! Словниковий запас — шість тисяч п'ятсот. Твори на теми літературних творів ... Багато переказували зміст, але ніхто не міг сказати, про що, власне, писав класик. І справа не тільки в паскудний викладанні, а просто світ спростився і багато з написаного перестало сполучатися з реальністю. Вимирає поезія — той рівень зв'язків, на якому вона існує, для сучасної людини майже невиразний. Коротше, наш світ збіднів до неможливості ... і, мені здається, став сумнішим. Для опису життя сучасної людини потрібно зовсім небагато слів ...»
Примітки
- Ігор Бондар-Терещенко (26.07.2016). . РБК-Україна. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
- . Шепетівський вісник. 10.02.2018. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 березня 2022.
- Капица, Колядич, 2011, с. 133.
- Виталий Бабенко. Андрей Лазарчук. Ирина Андронати. Официальный сайт. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 23 березня 2016.
- Мещерякова М., Виноградова О. . Русская фантастика. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- Андрей Лазарчук. . , № 8, 1998. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- Сергей Бережной. . Предисловие к первому тому романа Андрея Лазарчука «Опоздавшие к лету». Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- . Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016.
- Алексей Караваев (1998). . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- Сергей Переслегин. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- Влад Шиловский. . Рецензии Фрилансера: Андрей Лазарчук. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- Василий Владимирский (2005). . ПИТЕРbook. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
- . Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016.
- Андрей Лазарчук. Опоздавшие к лету. — СПб., М. : Азбука; Азбука-Аттикус, 2018. — 768 с. — (Мир фантастики) — 3000 прим. — .
- Лазарчук, 2005, с. 6.
- Лазарчук А. Г. Фантаст. повести и рассказы // Сентиментальное путешествие на двухместной машине времени. — М. : ООО «Изд. АСТ», 2003. — С. 18. — (Звёздный лабиринт: коллекция) — .
- Лазарчук, 2005, с. 15.
- Успенский, 1995, с. 603.
- Предисловие А. и Б. Стругацких к роману А. Лазарчука «Опоздавшие к лету». Процитовано 26 лютого 2016. (рос.)
- Лазарчук, 2005, с. 238.
- Лазарчук, 2005, с. 570.
- Лазарчук, 2005, с. 343.
- Василий Владимирский. Рецензия на сборник А. Лазарчука «Жестяной бор». , 1996, № 7. С. 224—225. Процитовано 26 лютого 2016.
- Лазарчук, 2005, с. 697.
- Фрумкин, 2004, с. 179.
- Лазарчук, 2005, с. 570—572.
- Сергей Бережной. Стоящие на стенах Вавилона. Предисловие к второму тому романа Андрея Лазарчука «Опоздавшие к лету». Процитовано 26 лютого 2016.
Література
- Агеносов В. В., Капица Ф. С. (и др.). Русская проза рубежа XX–XXI веков: Учеб. пособие / Науч. ред. Т. М. Колядич. — М. : Флинт, Наука, 2011. — 520 с. — 1000 прим. — .
- Лазарчук А. Г. Опоздавшие к лету: Фантаст. роман. — М. : АСТ: ЛЮКС, 2005. — 736 с. — (Библиотека фантастики) — 3000 прим. — , 5-9660-0306-8.
- Успенский М. Послесловие // А. Лазарчук. Солдаты Вавилона. — Красноярск : Универс, 1995. — С. 602—603. — (TURBO) — 5000 прим. — .
- Фрумкин К. Г. Философия и психология фантастики. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — 240 с. — .
Посилання
- «Запізнилися до літа» [ 13 серпня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Лабораторія Фантастики» (рос.)
- Текст роману [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Андрій Лазарчук, Ірина Андронаті. Офіційний сайт. (рос.)
- Виталий Бабенко. «Ті, що спізнилися до …» [ 3 листопада 2015 у Wayback Machine.] Андрій Лазарчук, Ірина Андронаті. Офіційний сайт. (рос.)
- Сергей Бережной. Коридор зеркал [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Передмова до першого тому роману Андрія Лазарчука «Запізнилися до літа» (рос.)
- Сергей Бережной. Стоящие на стенах Вавилона [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Передмова до другого тому роману Андрія Лазарчука «Запізнилися до літа» (рос.)
- Василий Владимирский. Рецензия на сборник А. Лазарчука «Жестяной бор» [ 13 серпня 2019 у Wayback Machine.]. «Если», 1996, № 7. С. 224—225. (рос.)
- Алексей Караваев. На пути к лету [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1998). (рос.)
- Предисловие А. и Б. Стругацких к роману А. Лазарчука «Опоздавшие к лету» [ 9 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Влад Шиловский. Андрей Лазарчук. Опоздавшие к лету [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Рецензии Фрилансера: Андрей Лазарчук.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapiznilisya do lita abo Spiznili do lita ros Opozdavshie k letu konceptualnij fantastichnij roman Andriya Lazarchuka yakij takozh rozglyadayetsya kritikami yak giperroman roman epopeya abo literaturnij cikl v semi chastinah Avtorom ta kritikami vidnositsya do turborealizmu Za zhanrom antiutopiya Osnovnij zmist romanu spovzannya svitu do apokalipsisu v umovah koli ani okrema lyudina ani suspilstvo v cilomu ne v zmozi adekvatno sprijmati realnist yaka ye arenoyu zitknennya nad ta nelyudskih sutnostej v tomu chisli porodzhenih samim lyudstvom Realnist yaka sprijmayetsya ye lishe yiyi chastkovim opisom v lyudskij svidomosti prichomu v duzhe neznachnij chastini znachna chastina vidomostej oderzhuvanih lyudmi projshla cherez bagato ruk i svidomo spotvorena Zapiznilisya do litaOpozdavshie k letuZhanrantiutopiyaAvtorAndrij LazarchukMovarosijska movaNapisano1983 1988Opublikovano1989 1996 Cikl stvoryuvavsya z pochatku 1980 h rokiv i publikuvavsya chastinami ne po poryadku v 1989 1995 rokah pershe okreme vidannya v 1996 roci Zavershalna chastina gektalogii Soldati Vavilona v 1995 roci udostoyena premiyi Bronzovij ravlik togo zh rokui ves cikl she ne opublikovanij v povnomu obsyazi buv nagorodzhenij premiyeyu Bila plyama v nominaciyi Krupna forma Rozpovid Chaklun titulnij u cikli v 2009 roci opublikovanij estonskoyu movoyu est Andrei Lazartsuk Noid pereklad Arvi Nikkaryeva Koncepciya ciklu VidannyaAndrij Lazarchuk Foto S Berezhnogo 2005 rik Osnova koncepciyi giperromana uyavlennya pro pobudovu svitu yak manipulyaciyi z realnistyu Hronologichno i tematichno sim chastin zbudovani linijno yak vidobrazhennya realnoyi istoriyi lyudstva XX stolittya Sergij Pereslyegin vidznachav sho tehnologichnij chas romanu vidpovidaye osnovnim vih realnoyi istoriyi napriklad Giperboreya Lazarchuka perezhila dvi svitovi vijni Osnovnij chas diyi ciklu ohoplyuye period vid 1940 h rokiv do umovnoyi suchasnosti Na dumku S Pereslyegina ci detali pidkreslyuyut antiutopicheskij harakter romanu Poetika A Lazarchuka nagaduye realiyi antiutopiyi Dzh Orvella za S Pereslyeginim avtor viyaviv sho orvelivskij svit zdatnij do samorozvitku Realnist togo sho vidbuvayetsya na dumku V Babenka pidkreslyuyetsya realistichnistyu zobrazhennya vigadanoyi krayini v napivvigadanaomu chasi Na dumku V Shilovskogo v romani rozglyadayetsya realnist yiyi zalezhnist vid nashih vidchuttiv ta sposobi yiyi zmini za dopomogoyu vplivu na organi chuttya lyudini Zgidno V Babenko cya kniga pro Rosiyu pro istoriyu Rosiyi pro misce Rosiyi u sviti pro nas z vami pro nashe z vami misci v istoriyi i sviti pro nashu spilnu dolyu Os tak i niyak ne menshe A te sho zvut nas z vami v cij knizi Osvald Peter Piter Menandra Larri Lukas Amadeo Mikki Noel ale pravda j Tetyanami i Dimami tezh lt gt Tak kazhu vam alegoriya Yaksho vzhe tak hochetsya pidstavte zamist Prisyazhni Ivanova zamist Gangnusa ta Slolisha Sheka j Horiva a zamist Albasti tak hocha b Moskvu Epopeya Lazarchuka stvoryuvalasya v 1983 1988 rokah Sproba opublikuvati epopeyu v Krasnoyarskomu knizhkovomu vidavnictvi zakinchilasya nevdacheyu roman drukuvavsya chastinami v dovilnomu poryadku v periodichnih vidannyah ta avtorskih zbirnikah pochinayuchi z 1989 roku Pershe okreme vidannya v dvoh knigah bulo zdijsnene vidavnictvom Azbuka v 1996 roci tirazhem 20 000 primirnikiv U 2001 2002 rokah vsi chastini romanu buli vipusheni vidavnictvom AST u troh knigah seriya Zoryanij labirint tirazhami vid 10 000 do 13 000 ekzemplyariv V odnomu tomi roman cilkom perevidavavsya u 2005 roci vidavnictvami AST i Lyuks maket cogo vidannya buv pidgotovlenij osobisto A Lazarchukom vin vijshov u dvoh variantah serijnogo oformlennya sumarnim nakladom 5000 primirnikiv Seriyi Biblioteka fantastiki i Biblioteka svitovoyi fantastiki Dane vidannya mozhe vvazhatisya najavtentichnishim u kopirajtah zayavlena pislyamova V Babenka ta fotografiya avtora prote v opublikovanij knizi yih nemaye U 2018 roci cikl povnistyu buv vidanij u seriyi Svit fantastiki vidavnictva Azbuka SyuzhetEpigraf j nazva vidsilayut do hajku vigadanogo yaponskogo poeta Ori Tokagava Mi lezhimo pid odnoyuzemleyu Ti sho spiznilisya do lita Ti sho ne vstigli do lita probitisya Cikl skladayetsya z dekilkoh povistej ta opovidan yaki mayut samostijnij zmist ale roztashovani v hronologichnomu poryadku i pov yazani zagalgim syuzhetom z nevelikoyu kilkistyu fundamentalnih realij ta naskriznih personazhiv Nezalezhno vid obsyagu j zhanru vsi strukturni odinici tekstu nazivayutsya chastinami Pov yazuvannya vsih konceptualnih vuzliv j dokladnij opis kartini svitu podani v zavershalnij somij chastini romani Soldati Vavilonu Avtor zgaduvav sho v pershij polovini 1980 h rokiv spodivatisya na publikaciyu naskilki nebud ob yemnoyi rechi ne dovodilosya tomu roman spochatku skladavsya z syuzhetno zakinchenih fragmentiv j rozdiliv yaki mozhna bulo b opublikuvati okremo sho j bulo zrobleno A Lazarchuk zayaviv sho nemaye pidstav vvazhati glavi romanu povistyami ta opovidannyami tekst ye cilisnim utvoryuyuchi yedinij ta naskriznij syuzhet Pislya zakinchennya Mostu Vaterlo ta Shlyahi peremozhenih avtor perepisav pochatok romanu Starij variant vstupu utvoriv samostijnu rozpovid Nide j nikoli opublikovanij nabagato piznishe j do vidannya romanu ne vklyuchayetsya Chaklun Korotka rozpovid introdukciya do ciklu Vpershe opublikovano v avtorskomu zbirniku Zapiznilisya do lita 1990 roku z peredmovoyu A ta B Strugackih j pislyamovoyu S Pereslyegina Podiyi rozgortayutsya naperedodni j pid chas svitovoyi vijni v seli povitu Kaperi nenazvanoyu krayini Golovnij geroj melnik glitaj Osvald u yakogo oselivsya bezslovesnij kitayec Lyu yakij obroblyav chudovij gorod kotrij nagaduvav skatertinu samobranku Zgodom ce viklikaye pidozri u susidiv yaki zbirayutsya znishiti chakluna z jogo divnim gorodom Syurrealizm togo sho vidbuvayetsya pidkreslyuyetsya listami batka golovnogo geroya yakij she do vijni pishov z domu j virushiv paroplavom na Tayiti ale dali vtrativ bud yakij zv yazok z realnistyu Osvaldu takozh dovoditsya utrimuvati yunu kuzinu Moniku yaka ne rozumiye ryadu zagalnoprijnyatih umovnostej Mist Vaterlo Samostijna povist napisana v 1983 1984 rokah j opublikovana v 1990 mu roci v avtorskomu zbirniku Zapiznilisya do lita Pismennik fantast Mihajlo Uspenskij stverdzhuvav sho Lazarchuk zvernuvsya do zhanru antivoyennoyi pritchi v pershu chergu cherez te sho v ti chasi koli cej roman buv napisanij yedinim shansom obduriti cenzuru bula borotba za spravu miru Ale cenzura ne pomililasya U cij povisti vpershe z yavlyayetsya koncepciya Velikoyi Mashini sukupnosti vsih tehnichnih dosyagnen lyudstva yaka postupovo pochinaye nav yazuvati jomu vlasni cili Podiyi rozgortayutsya pid chas vijni Giperborejskoyi derzhavi z nenazvanim suprotivnikom Osnova syuzhetu sporuda bezopornogo mosta cherez kanjon yakij maye podvijne vijskove j ideologo propagandistske znachennya Z cogo mostu mozhna perekinuti tanki i vdariti v til protivnika oskilki Giperboreya prograye vijnu mist staye ostannoyu nadiyeyu na peremogu Na budivnictvo napravleno grupu vijskovih operatoriv ocholyuvana chinovnikom Ministerstva propagandi Gunnarom Marhelem yakij pochinaye pobudova vlasnoyi realnosti poki tilki zasobami kino za dopomogoyu maketiv i specefektiv zaradi yakoyi mozhna dovesti do samogubstva inzhenera Yungmana yedinogo hto zdatnij pobuduvati mist Prichinoyu samogubstva stala pomilka v rozrahunkah cherez yaku uspishne budivnictvo nemozhlive ideologichna chistota pereshkodzhaye vikoristannyu formul vivedenih neloyalnim rezhimu fahivcem Operatori namagayutsya vryatuvati realnist nehaj j nesterpnu tayemno znimayuchi sceni budivnictva ale prirecheni na nevdachu z samogo pochatku Film staye najvazhlivishim elementom propagandi a v stolici nihto ne bazhaye brati na sebe vidpovidalnosti za pochatkovu bezgluzdist zadumki j dezinformuye vishe kerivnictvo Pislya porazki u vijni j prorivu frontu zakinchuyetsya montazh filmu po pobudovanij mostu tanki perehodyat v nastup Brati Strugacki v peredmovi do pervopublikacii vidznachali sho Lazarchuk napisav pro vsi vijni vidrazu ale v pershu chergu pro vijni drugoyi polovini XX stolittya z usima yih Onerami osoblivoyu brehlivistyu j zhorstokistyu bagatoyu ideologichnoyu osnashenistyu pidvishenoyu bezgluzdistyu j bezdarnistyu Atrakcion Lav yeri Korotka rozpovid yakij vpershe buv opublikovanij v avtorskomu zbirniku Zapiznilisya do lita 1990 roku Podiyi rozgortayetsya vidrazu po zavershenni vijni vijni v okupovanij Giperborejskoyi derzhavi Larri Gerber scenichnij psevdonim Lav yeri zdatnij vidchuvati nebezpeku j napryam poglyadu organizuvav atrakcion v yakomu davav bud yakomu ohochomu v sebe strilyati Cya zdatnist ne mogla ne privernuti uvagi specsluzhb j politichnih zmovnikiv Shlyah peremozhenih Persha z opublikovanih chastin giperromanu yaka vijshla v 1989 roci v zhurnali Metalurg 7 9 Korotka povist podiyi yakoyi rozgortayutsya cherez bagato rokiv pislya zakinchennya vijskovoyi rozruhi v minulomu chasi zgaduyetsya visimdesyat chetvertij rik U cej chas z yavlyayutsya mutanti nadileni nezvichajnimi zdibnostyami ale pozbavleni motivaciyi j voli do peremogi yih legko vidrizniti zovni pid chas tvorchogo ekstazu mutant pochinaye v bukvalnomu sensi slova svititisya Golovnij geroj genialnij hudozhnik Mart Trayan yakij naspravdi jogo brat bliznyuk Moris Vin vipadkovo vizhiv pid chas vinishennya mutantiv kaperskij incident 84 o roku j prodovzhuye zhiti pid jogo dokumentami Vsi kartini spravzhnogo Marta stvoreni u spivavtorstvi z Morisom abo samim Morisom Martu Morisu dovoditsya prihovuvati svoyu prirodu beruchi uchast v uryadovij programi z privnesennya kulturi v provinciyu bilshu chastinu zaroblenih groshej vin peresilaye sim yam znishenih mutantiv U provincijnomu misti Mart zustrichaye kolishnyu kohanu Veneto z yakoyu kolis rozluchivsya za nakazom glavi teroristichnoyi organizaciyi v yakij voni obidva perebuvali Terorist Sherhan shef ciyeyi organizaciyi spilno z armijcyami provodit viprobuvannya otrujnih rechovin na paciyentah kliniki doktora Petcera Veneta vihodit na kontrrozvidnikiv polkovnika Gappo za dopomogoyu policmejstera Andrisa teroristiv vdayetsya zneshkoditi Mart znovu rozluchayetsya z Venetoyu yiyi evakuyuyut razom z poranenim v sutichci Andrisom i virishuye zaginuti oskilki v lyubovnomu ekstazi zabuv pro oberezhnist j proyaviv svoyu sutnist mutanta armijci pochali na nogo polyuvannya Tut v spravu vtruchayetsya hudozhnik mutant Trigas yakij spivayetsya vin distaye pistolet j proganyaye Marta zi budinku yakij buv jomu v bachennyah mutanti peredchuvayut svoyu smert Vtikayuchij Mart chuye postrili rozumiye sho zalishiv Trigasa vmirati i vin maye yakos zhiti z cim dali Primanka dlya diyavola Ya zh dumav sho vse ce zavtrashnij den Viyavilosya vchorashnij Povist ilyustruye situaciyu umovnoyi suchasnosti Vpershe opublikovana v antologiyi Detektivi fantastika j bagato inshogo u 1992 roci Naukova rozvidka vede eksperimenti z lyudskim mozkom z metoyu stvorennya idealnogo soldata sho z yasovuyetsya absolyutno vipadkovo koli zvichajnij student Erik pochinaye usvidomlyuvati sho z nim vidbuvayutsya divni rechi Vin potrapiv do likarya Petceru direktor kliniki z Shlyahi peremozhenih Na tomogrami mozku chitko vidno chuzhoridnij predmet vzhivlenij pid cherepnu korobku Viyavilosya sho ce serjozna vijskova rozrobka na osnovi doslidzhennya fenomenu Lav yeri implantat yakij vklyuchaye deyaki dilyanki mozku j blokuye inshi roblyachi nepotribnimi trivali trenuvannya Isnuye takozh sekretna baza na yakij zvichajnih lyudej peretvoryuyut na biorobotiv Odnak Petcer zaluchaye specsluzhbu glava yakoyi polkovnik Happa davno polyuye na armijski rozrobki j cogo razu vse zavershuyetsya vdalo dlya golovnogo geroya ta jogo podrugi Blyashanij bor Povist vpershe vidana v Harkovi j Donecku v 1996 roci v odnojmennomu avtorskomu zbirniku pid redakciyeyu D Gromova ta O Ladizhenskogo Podiyi rozgortayutsya u 2000 roci Za rivnem rozvitku svit viperediv nash vlasnij persh za vse tehnologiyami trivimirnoyi peredachi ta sintezuvannya informaciyi napriklad telebachennya ne vikoristovuye lyudej veduchih Odnim z najvazhlivishih vidiv mistectva staye golografichna interaktivna diya golo Golovnij geroj policmejster Andris z Shlyahu peremozhenih poranenij v sutichci z teroristami yide v universitetske misto Platibor shob projti seans likuvannya Tut vin zustrichaye j zakohuyetsya v Marinu donku hudozhnika Trayana Shlyah peremozhenih v podalshomu z yasovuyetsya sho yih zustrich bula pidlashtovana zmovnikami Poblizu mista rozgornuto skladnij biotehnogennoyi kompleks dlya regulyuvannya biocenozu primiskogo lisu yakij stav bez vidoma lyudej nasichuvati informacijni merezhi nezrozumiloyu informaciyeyu a atmosferu Bora feromonami vidbirayuchi vidviduvachiv za nevidomimi kriteriyami Nezabarom sered lyudej yaki vidviduvali Sribnij bor z yavilisya elfi nosiyi zagalnogo svidomosti yaki vzayemodiyut z mashinoyu Golovni geroyi pripuskayut sho Bor buv oskolkom majbutnogo vipadkovo zakinutim v nash svit yakij vidchajdushno namagayetsya vizhiti Odnochasno v misti gotuyut perevorot kristaldovci poslidovniki ultralivogo teroristichnogo rezhimu susidnoyi respubliki Elver Armijci yaki diznalisya pro vse ce viklikayut vazhku artileriyu i znishuyut bor razom z usima elfami odniyeyu z yakih bula Marina Andris viyavlyaye sho shef kontrrozvidki Happa vikoristovuvav jogo yak pidsadnu kachku j koli policmejsteru proponuyut evakuaciyu vin vvazhaye za krashe zalishitisya v misti j zaginuti Kritik Vasil Volodimirskij viznayuchi visoku literaturnu cinnist povisti nastupnich chinom oharakterizuvav yiyi filosofsko etichnu bazu Yaksho u vas depresiya yaksho vam zdayetsya sho ves svit prodolzhaet zhiti za inerciyeyu yaksho vsi vashi iniciativi ginut v zarodku yaksho vi vidchuvayete sho robite nepopravnu pomilku to u vsomu comu zagalnoplanetarnomu haosi mozhe buti vinen hto i sho zavgodno tupij i zlisnij nadrozum Golem neskinchenno dalekij j tomu absolyutno nelyudskij Bog spotvorena derzhavna sistema abo klaptik divne j strashnuvate Majbutnye yake vipadkovo prorvalosya v teperishnye potribno pidkresliti a vidsutnye dopisati ale tilki ne vi sami Lyudyam yaki proniklisya ciyeyu filosofiyeyu zalishayetsya odne z dvoh abo pogoditisya z viznachenim smirenno shilivshis pered Rokom abo kartinno pomerti pishovshi vid apriornoyi zhorstokosti Svitu v yakomu j po zakonami yakogo voni zhivut I ne divno sho glavnij geroj Blyashanogo boru obiraye same cej samij prostij vihid adzhe inshogo vihodu zberegti hocha b vidimist lyudskogo dostoyinstva geroj Andriya Lazarchuka znajti prosto ne zdatnij Soldati Vavilonu Roman yakij zavershuye vsi idejni liniyi ciklu zajmaye priblizno tretinu jogo obsyagu Vpershe opublikovanij u Krasnoyarsku v odnojmennomu zbirniku v 1995 roci z pislyamovoyu M Uspenskogo Chas diyi osnovnoyi syuzhetnoyi liniyi cherez chotiri roki pislya podij povisti Blyashanij bor U konteksti tehnologichnogo rozvitku svitu opisanogo v troh poperednih povistyah z yavlyayutsya kodoni tehnogenni aktivni informpaketi yaki vprovadzhuyutsya v svidomist lyudini j perehoplyuyut u nogo poperednyu obrobku vhidnoyi informaciyi V rezultati mozok otrimuye mozhlivo zovsim ne tu informaciyu yaka sprijnyata zorom sluhom dotikom Borotboyu zi shkidlivimi kodonami zajmayutsya specialni sluzhbi Odnak situaciya uskladnyuyetsya tim sho svit ne odnoridnij a predstavlyaye soboyu konstrukciyu z 22 rivniv nazvanih bukvami yevrejskogo alfavitu v yakih spivisnuyut odni j ti zh lyudi svidomist yakih ne zavzhdi zdatne rozriznyati ci sviti Shvidshe za vse ce tilki informacijni vidobrazhennya a ne fizichni sutnosti Na dumku Kostyantina Frumkina v romani Lazarchuka dosyagla svogo apogeyu ideya bagatosharovosti na grunti rosijskoyi literaturi Linijnij syuzhet narochito uskladnenij avtorom Podiyi romanu odnochasno rozgortayutsya na troh rivnyah de diyut odni j ti zh geroyi yaki mayut riznu samosvidomist Het korolivstvo Albast napivufentezijnij svit v yakomu vlada nad korolivstvom zahopili zhivi merci yaki peretvoryuyut lyudej v yakus inshu formu isnuvannya Tut protagonisti zustrichayut postarilu pani Moniku z opovidannya Chaklun yaka povidomlyaye sho pid chas vijni roslini mutanti rozpovzlisya po vsomu svitu Zayin nasha Zemlya malenke sibirske mistechko Osherov v yakomu za slovami odnogo z geroyiv romanu vidbuvayetsya shos sho nagaduye kinec svitu opisanij v Odkrovenni Ioanna Bogoslova ale v masshtabah odnogo mista vidrizanogo vid zovnishnogo svitu tut za bar yerom materializuyutsya strahi lyudej Podiyi v comu plasti realnosti rozgortayetsya v 1989 roci oskilki she jde Afganska vijna ale svyatkuvannya tisyacholittya hreshennya Rusi zgaduyetsya v minulomu chasi Vav port albast svit kolishnoyi Giperborejskoyi imperiyi v yakomu merezhevi tehnologiyi vijshli z pid kontrolyu vidbulosya zlittya elektronnih merezh z biologichnim informacijnim obminom mizh lyudskimi osobinami Nelyudski sutnosti v tomu chisli nadrazum yakij vikoristovuye yak logichni elementi lyudskij mozok vedut mizh soboyu vijnu ne pidozryuyuchi pro isnuvannya lyudstva tak samo yak i suspilstvo ne rozumiye suti togo sho vidbuvayetsya Shef vijskovoyi naukovoyi rozvidki Mesters visuvaye pripushennya sho lyudstvo pidijshlo do poroga praktichnogo vsemogutnosti j majzhe zdogaduyetsya pro sutnist tih procesiv sho vidbuvayutsya v sviti Osnovnij konflikt u romani porodzhuyetsya zitknennyam nadistot sajriv ta sartasiv yaki sered inshogo zdatni generuvati bogiv yak informpaketi j bachiti realnist v yiyi teperishnomu viglyadi yak naslidok mayuchi mozhlivist zminyuvati yiyi Odnak yim dostupni ne vsi rivni realnosti jmovirno na rivni Alef diyut yakis mogutni sili yaki stali dzherelami poyavi mutantiv na rivnyah nizhche Na dumku S Berezhnogo Soldati Vavilona filosofskij roman Na moye gliboke perekonannya Lazarchuk pobuduvav roman na yedinoyu ale vseosyazhnoyu ideyeyu problemi nevzayemodiyuchimi lyudskoyi etiki z zakonami yaki keruyut vsesvitom Zakoni ci Lazarchuk zvodit do globalnogo filosofskogo principu rivnoznachnosti materiyi j svidomosti zaminyuyuchi cim postulatom ortodoksalni sprobi virishennya osnovnogo pitannya klasichnoyi filosofiyi Takij hid daye jomu mozhlivist absolyutno po novomu poglyanuti na rol informaciyi v strukturi svitobudovi navit bog z tochki zoru avtora suto informacijnij paket porodzhenij uzagalnenim svidomistyu lyudstva Takij bog praktichno nespivvidnosnij z suchasnim rozuminnyam etiki yake j porodzhuye konflikt mizh nim i lyudinoyu dlya yakogo etika ye odniyeyu z osnov socialnogo isnuvannya KritikaNa dumku S Berezhnogo v peredmovi do povnogo vidannyu 1996 roku giperroman Lazarchuka buv nedoocinenij literaturnimi kritikami yaki ne vidilyali jogo iz zagalnogo potoku fantastichnoyi literaturi Vin navodiv priklad z vnutrishnoyi recenziyi Krasnoyarskogo knizhkovogo vidavnictva kudi v 1988 roci buv podanij na rozglyad pershij tom romanu Recenzent vidznachiv sho stil Zapiznilisya do lita harakterizuyetsya z yednannyam stijkih klishirovannih formul z rozmitistyu kontekstu V Babenko takozh zayaviv sho roman A Lazarchuka povinen analizuvatisya v konteksti rosijskoyi literaturi a ne v konteksti lt gt vimorochnoyi terminologiyi yake poznachayetsya slovom fantastika i poznachatisya yak simvolichna proza Analizuyuchi poetiku A Lazarchuka S Berezhnij stverdzhuvav sho vona ne pov yazana ni z utopiyeyu ni z distopiyeyu antiutopiyeyu podiyi jogo opovidan zavzhdi vidbuvayetsya mizh minulim yakogo nemaye v utopiyi j majbutnim yakogo pozbavleni antiutopiyi v tomu sogodenni yake nikoli ne stane ni bezmezhno svitlim ni beznadijno pohmurim U toj zhe chas v tvorchomu plani A Lazarchuk na dumku S Berezhnogo zalezhav vid brativ Strugackih oskilki same voni stali tvorcyami socialno psihologichnoyi fantastiki zmodelyuvavshi bagatogranni situaciyi vzayemin osobistosti j sociumu ale ne zvazhivshis ruhatisya dali Lazarchuk prodovzhiv z cogo zh etapu zmodelyuvavshi problemu vzayemin osobistosti j realnosti yak takoyi prichomu v umovah koli lyudina zdatna realnist dovilno zminyuvati Okrim Strugackih S Berezhnij konstatuvav vpliv na Lazarchuka idej ta stilyu prozi Filipa Dika pereklad Ubiku yakogo opublikuvav v ti roki Andrij Gennadijovich V Vladimirskij u 1996 roci stverdzhuvav sho roman zapiznivsya z publikaciyeyu priblizno na desyatilittya Cya teza bula nim rozvinena u vidguku na perevidannya ciklu v 2005 roci Roman harakterizuyetsya yak klasichnij dlya chetvertoyi hvili sho skoncentruvav u sobi vsi perevagi j vsi nedoliki vlastivi providnim avtoram cogo pokolinnya Shilno tekst kozhne slovo kozhna konstrukciya nesut potuzhne smislove navantazhennya ale syuzhet za vsim za cim proglyadayetsya z praceyu Navmisna realistichnist harakteriv pidkreslena pravdopodibnist situacij i yak neminuchij naslidok uhil v chornuhu depresivnist vidsutnist geppi endiv Shozhu dumku obigruyuchi nazvu ciklu visunuv M Uspenskij v pislyamovi do vidannya Mostu Vaterlo ta Soldat Vavilonu 1995 roku F Kapicya j T Kolyadich v navchalnomu posibniku dlya filologiv Rosijska proza na rubezhi XX XXI stolit predstavili epopeyu yak zrazok suchasnoyi fantastichnoyi literaturi ta yiyi bilsh vuzkih zhanrovih napryamkiv zokrema turborealizm Avtori stverdzhuyut sho do Ti sho spiznilisya tematichno primikaye roman Inshe nebo syuzhet yakogo zasnovanij na pripushenni pro zavoyuvannya Nimechchinoyu Rosiyi Na dumku Kapici ta Kolyadicha A Lazarchuk parodiyuvav stil riznih napryamkiv radyanskoyi prozi 1940 1950 h rokiv jogo zhorstkist dozvolyaye govoriti pro osvoyennya dosvidu zahidnoyi fantastiki ce stosuyetsya j reshti tvoriv Lazarchuka Okremoyi zgadki udostoyilasya koncepciya giperromanu v yakij istoriya ruhayetsya po zakonu petli a personazhi mozhut potraplyati v paralelni varianti rozvitku svitu KomentariU teksti rozmishenomu na oficijnomu sajti pismennika prizvishe pishetsya yak Tokogava u V Babenka Tokugava Osvald perestav brati za pomel groshima brav tilki zernom miru za visim lt gt U travni Osvald pidnyav cinu pochav brati miru za shist Jogo znenavidili ale nichogo ne mogli zrobiti U romani Soldati Vavilonu incident datovanij 82 m rokom Z tih zhe priblizno rokiv z dvadcyatih povilno jde proces yakij ya nazvav visnazhennyam obraznosti lt gt Ce majzhe nemozhlivo poyasniti ale svit sproshuyetsya Z nogo postijno shos propadaye Prichomu ci zniknennya nemislimo vazhko pomititi Te sho zalishayetsya tut zhe zatyaguye prolom Rozumiyete ce zniknennya ne predmetu a ponyattya Ponyattya pro predmet Raz nemaye ponyattya to j vtrati ne vidchuvayesh lt gt Os priklad Tvori tisyacha dev yatsot vosmogo i tisyacha dev yatsot simdesyat vosmogo statistichna obrobka Vilna tema Gimnazisti pochatku stolittya na sto cholovik vikoristovuvali simdesyat shist fabul sumarnij slovnikovij zapas shistnadcyat tisyach sliv Gimnazisti simdesyat vosmogo roku odinadcyat fabul na sto pishut Slovnikovij zapas shist tisyach p yatsot Tvori na temi literaturnih tvoriv Bagato perekazuvali zmist ale nihto ne mig skazati pro sho vlasne pisav klasik I sprava ne tilki v paskudnij vikladanni a prosto svit sprostivsya i bagato z napisanogo perestalo spoluchatisya z realnistyu Vimiraye poeziya toj riven zv yazkiv na yakomu vona isnuye dlya suchasnoyi lyudini majzhe neviraznij Korotshe nash svit zbidniv do nemozhlivosti i meni zdayetsya stav sumnishim Dlya opisu zhittya suchasnoyi lyudini potribno zovsim nebagato sliv PrimitkiIgor Bondar Tereshenko 26 07 2016 RBK Ukrayina Arhiv originalu za 22 serpnya 2019 Procitovano 16 veresnya 2019 Shepetivskij visnik 10 02 2018 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 23 bereznya 2022 Kapica Kolyadich 2011 s 133 Vitalij Babenko Andrej Lazarchuk Irina Andronati Oficialnyj sajt Arhiv originalu za 3 listopada 2015 Procitovano 23 bereznya 2016 Mesheryakova M Vinogradova O Russkaya fantastika Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2016 Andrej Lazarchuk 8 1998 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2016 Sergej Berezhnoj Predislovie k pervomu tomu romana Andreya Lazarchuka Opozdavshie k letu Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2016 Laboratoriya fantastiki Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 29 lyutogo 2016 Aleksej Karavaev 1998 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2016 Sergej Pereslegin Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2016 Vlad Shilovskij Recenzii Frilansera Andrej Lazarchuk Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2016 Vasilij Vladimirskij 2005 PITERbook Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2016 Laboratoriya fantastiki Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 29 lyutogo 2016 Andrej Lazarchuk Opozdavshie k letu SPb M Azbuka Azbuka Attikus 2018 768 s Mir fantastiki 3000 prim ISBN 978 5 389 14981 6 Lazarchuk 2005 s 6 Lazarchuk A G Fantast povesti i rasskazy Sentimentalnoe puteshestvie na dvuhmestnoj mashine vremeni M OOO Izd AST 2003 S 18 Zvyozdnyj labirint kollekciya ISBN 5 17 007907 9 Lazarchuk 2005 s 15 Uspenskij 1995 s 603 Predislovie A i B Strugackih k romanu A Lazarchuka Opozdavshie k letu Procitovano 26 lyutogo 2016 ros Lazarchuk 2005 s 238 Lazarchuk 2005 s 570 Lazarchuk 2005 s 343 Vasilij Vladimirskij Recenziya na sbornik A Lazarchuka Zhestyanoj bor 1996 7 S 224 225 Procitovano 26 lyutogo 2016 Lazarchuk 2005 s 697 Frumkin 2004 s 179 Lazarchuk 2005 s 570 572 Sergej Berezhnoj Stoyashie na stenah Vavilona Predislovie k vtoromu tomu romana Andreya Lazarchuka Opozdavshie k letu Procitovano 26 lyutogo 2016 LiteraturaAgenosov V V Kapica F S i dr Russkaya proza rubezha XX XXI vekov Ucheb posobie Nauch red T M Kolyadich M Flint Nauka 2011 520 s 1000 prim ISBN 978 5 9765 0912 5 Lazarchuk A G Opozdavshie k letu Fantast roman M AST LYuKS 2005 736 s Biblioteka fantastiki 3000 prim ISBN 5 17 025950 6 5 9660 0306 8 Uspenskij M Posleslovie A Lazarchuk Soldaty Vavilona Krasnoyarsk Univers 1995 S 602 603 TURBO 5000 prim ISBN 5 87748 192 4 Frumkin K G Filosofiya i psihologiya fantastiki M Editorial URSS 2004 240 s ISBN 5 354 00838 7 Posilannya Zapiznilisya do lita 13 serpnya 2019 u Wayback Machine na sajti Laboratoriya Fantastiki ros Tekst romanu 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Andrij Lazarchuk Irina Andronati Oficijnij sajt ros Vitalij Babenko Ti sho spiznilisya do 3 listopada 2015 u Wayback Machine Andrij Lazarchuk Irina Andronati Oficijnij sajt ros Sergej Berezhnoj Koridor zerkal 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Peredmova do pershogo tomu romanu Andriya Lazarchuka Zapiznilisya do lita ros Sergej Berezhnoj Stoyashie na stenah Vavilona 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Peredmova do drugogo tomu romanu Andriya Lazarchuka Zapiznilisya do lita ros Vasilij Vladimirskij Recenziya na sbornik A Lazarchuka Zhestyanoj bor 13 serpnya 2019 u Wayback Machine Esli 1996 7 S 224 225 ros Aleksej Karavaev Na puti k letu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 1998 ros Predislovie A i B Strugackih k romanu A Lazarchuka Opozdavshie k letu 9 listopada 2018 u Wayback Machine ros Vlad Shilovskij Andrej Lazarchuk Opozdavshie k letu 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Recenzii Frilansera Andrej Lazarchuk