Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Замок князів Корецьких у селі Лісники Обухівського району існував у XVI—XVII сторіччях.
| Замчище князів Корецьких | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 50°18′36″ пн. ш. 30°30′30″ сх. д. / 50.31000000002777739° пн. ш. 30.50833333336077757° сх. д.Координати: 50°18′36″ пн. ш. 30°30′30″ сх. д. / 50.31000000002777739° пн. ш. 30.50833333336077757° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Місто | село Лісники (Києво-Святошинський район), Київська область, Україна | |||
| Розташування | 50°18′36″ пн. ш. 30°30′30″ сх. д. / 50.31000° пн. ш. 30.50833° сх. д. | |||
| Тип | палац | |||
| Засновник | Яким Корецький | |||
| Основні дати: XVI—XVII сторіччя | ||||
  Замчище князів Корецьких Замчище князів Корецьких (Україна) | ||||
Замок був дерев'яною спорудою з земляними укріпленнями, і тому припинив існування ще в давнину. Проте від нього залишилися рештки укріплень і культурний шар (замчище, тобто рештки замку), що становлять наукову цінність і частково були розкопані археологами. Це було єдине відоме пізньосередньовічне замчище Середнього Подніпров'я, не пошкоджене забудовою, доки в 2008—2010 роках на ньому не з'явився двоповерховий приватний будинок.
Історичний нарис
1 серпня 1596 року волинський князь Яким Богушевич з роду Корецьких купив дві частини Лісників і поселився там з дружиною , уродженою Ходкевич. Яким Корецький присвятив життя військовим походам, натомість Ганна жила в Лісниках постійно. Збереглися згадки про те, як у першій чверті XVII ст. вона судилася з монастирями за сусідні землі. У відповідних документах Лісники названо не селом, а містом, можливо, саме через наявність замку.
1612 року помирає Яким Корецький, а 1626 — Ганна. Відомо, що їхній син Кароль 1628 року ще володів Лісниками, бо зберігся запис про отримання ним чиншу з 10 лісниківських димів, 20 підсусідків, млина і попа. У 1633 році Кароль помер, а його єдиного брата Самійла вбили турки ще 1622 року. Останній князь Корецький, син Кароля Самуель-Кароль помер бездітним у 1651 році.
У 1644 р. власником Лісників був вже магнат Данило Голуб, а під час Хмельниччини (1648—1657) там було козацьке самоврядування. Опісля того, за Руїни, Лісники, на думку історика С. В. Шамрая, збезлюдніли. У 1670 р. гетьман Петро Дорошенко передав їх Видубицькому Михайлівському монастирю. У наказі Дорошенка Лісники названі вже селом і колишнім містечком. Доля замку після Корецьких невідома, можливо, його зруйновали в роки Хмельниччини.
Загальний опис
Замок стояв на узвишші, яке й досі називається Замковою горою. Вона розташована на північ від центру села, між вулицями Клубна та Високий Замок. Сягає висоти 30 м над долиною поруч. Висота вершини над рівнем моря — 149,4 м. Замкова гора є частиною плато-останцю радше ніж окремою горою. Це випин або мис плато, що виступає на південний захід і з цього боку уривається стрімким схилом. Інші назви цієї місцини — урочище Замок та урочище Городок.
Замчище розміщене на майданчику розміром близько 30x30 м. На плані 1874 року, складеному Миколою Бранденбургом, воно має п'ятикутну форму. Це підтвердив 1895 року Володимир Антонович, додавши, що периметр замчища становить 95 саженів (приблизно 200 м).
Бранденбург зафіксував наявність на схилі гори під замчищем ескарпу з ровом. 1911 року Леонід Добровольський писав, що на цей час від замку вже фактично не збереглося земляних або інших укріплень, проте 2005 року група співробітників Інституту археології НАН України відзначила наявність невисокого валу, тераси та ескарпу з південного боку замчища. Мис плато, частина його схилів та тераса на цей час були зайняті городами. 2008 року під час огляду свіжого будівельного котловану на замчищі археологи помітили заповнене гумусом заглиблення, яке могло бути середньовічним ровом.
Історія досліджень
В XIX столітті розкопки пам'ятки провадив письменник, краєзнавець та збирач старожитностей Андрій Муравйов. Після нього, 1874 року, замчище Корецьких розкопував військовик і археолог Микола Бранденбург. Він знайшов кілька предметів старовини, склав план пам'ятки з позначенням місць розкопок, як своїх, так і Муравйова, і намалював профіль гори в напрямку північ-південь.
У 1950-х роках об'єкт дослідив студент А. М. Кірпічников під керівництвом П. О. Раппопорта у ході експедиції «Великий Київ».
У червні 2004 року виїзна комісія Київського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини зафіксувала, що об'єкт зайнятий городами і руйнується лише ерозією. На поверхні землі та у відслоненні схилу було знайдено фрагменти середньовічної кераміки.
2005 року на замчищі працювали науковці з Інституту археології НАН України, виконуючи прохання Лісниківської сільради обстежити територію села щодо пам'яток культурної спадщини.
Знахідки
1874 року Микола Бранденбург розкопав на замчищі гармату, вриту в вал, скляне «гало» (кулю), кахлі, залізні спис, стремено, ніж та ложку.
Володимир Антонович у своїй роботі 1895 року згадує знайдений у Лісниках скарб польських та західноєвропейських монет XVII століття, не уточнюючи обставин. У пізнішій літературі цей скарб згадується як знайдений саме на замчищі.
У 2000-х роках співробітники Інституту археології НАН України виявили на стінці ескарпу сліди котлованів колишніх споруд та культурний шар товщиною до 1 метра. Він містив вугілля та глиняну обмазку. В одному місці було видно дерев'яну колоду. На замчищі знайшли сотні фрагментів керамічного посуду, переважно горщиків, уламки скла, пічних кахлів, люльок, солід 1660-х років (переданий на зберігання в місцеву школу), а також 2 копійки 1820 року. Пізньосередньовічний культурний шар виявлено й навколо мису на відстанях до 100 м. Знахідки переважно належать до кінця XVI — середини XVII століття. Поруч було виявлено уламки трипільської кераміки.
Охоронний статус
Замчище князів Корецьких було включене до Переліку пам'яток культурної спадщини України, затвердженого Київською обласною радою 19.06.2003 р., запропонованих до занесення до Державного реєстру пам'яток культурної спадщини України. За результатами обстеження 2004 року і з огляду на активну приватизацію землі було підняте питання про охорону пам'ятки. Сільського голову було попереджено про необхідність контролю її стану. За результатами обстеження пам'яток Лісників 2005 року був підготовлений звіт Інституту археології, доведений до відома сільради. Замчище Корецьких та інші зафіксовані у звіті пам'ятки були позначені в новому генеральному плані Лісників.
Додатково Замковій горі планувалося надати статус комплексної пам'ятки природи місцевого значення. Хоча гора до забудови 2008 року була частково зайнята городами, на ній зберігалися степові рослинні угруповання з регіонально рідкісними видами: гвоздикою перетинчастою та анемоною лісовою. Було складено наукове обґрунтування для оголошення пам'ятки на площі 0,35 га.
Забудова
У жовтні 2008 року на Замковій горі почалося будівництво приватного двоповерхового будинку з басейном, присадибною ділянкою та огорожею на фундаменті. Відведення землі та будівельні роботи не погоджувалися органами охорони культурної спадщини, і роботам не передувало повне археологічне дослідження об'єкта, як того вимагає закон. З цього приводу Інститут археології зробив звернення до органів державної влади та пам'яткоохоронних структур. Комісія обласного Центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини надіслала сільському голові припис по факту порушення законодавства. Наслідків це не мало. 12 серпня 2009 р. рекомендувала призупинити будівництво і перевірити наявність дозволів, що так само не було зроблено. Усім цим було порушено кілька вимог закону України «Про охорону культурної спадщини».
Попри важкі ушкодження пам'ятки, вона не повністю знищена і все ще становить інтерес для наукових досліджень.
Примітки
- Готун І., Козюба В., Чекановський А., Чміль Л. . Спілка археологів України. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- Л.Чміль, А.Чекановський. Дослідження пізньосередньовічного замчища в с. Лісники біля Києва [ 9 травня 2018 у Wayback Machine.]. В збірнику: «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: збірник наукових праць». Вип. 16 / Науково-досл. центр «Часи козацькі», Укр. тов-во охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК; редкол. Д. Я. Телегін (відп. ред.) [та ін.]. — К. : [б. в.], 2007. — 476 с. ; 21 см — (Бібліотечка «Часи козацькі»). Накл. 300 прим. — С. 91-98.
- Ганна Іванівна Ходкевич (Корецька) пом. 1626. Родовід. оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- Міста і села України. Київщина. Книга перша. Автор-упорядник Болгов В. В. Київ: Український видавничий консорціум, 2009. — с.537-538. — .
- Похилевич Л. И. Уезды Киевский и Радомысльский. Статистические и исторические заметки о всех населенных местностях в этих уездах и с подробными картами их. — Киев, 1887. — С. 107.
- . Дорога.УА. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
- Микола Кучеренко. «І все тут повно для мене не тільки історичних,але й родинних споминів». Лісники. Всеукраїнська асоціація музеїв. оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- . Лісники. Сайт громади. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- В. Б. Антонович. Археологическая карта Киевской губернии (приложение к XV т. «Древности») — Источники, послужившие для составления карты. Издание Императорского Московского Археологического Общества. Москва, 1895. — С. 23.
- Добровольский Л. П. К вопросу о древних укреплениях в окрестностях Киева [ 6 травня 2017 у Wayback Machine.] — Доклад 16 октября 1911 года на заседании Исторического общества Нестора-летописца. Военно-исторический вестник, издаваемый при Киевском отделе Русского военно-исторического Общества. Киев, 1912. — Кн. 1. — С.165-184 — С.176, 181.
- О. М. Казимир, І. А. Готун. Обстеження пам'яток Ходосівського археологічного комплексу [ 1 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 178—181.
- Раппопорт П. А. К вопросу о системе обороны Киевской земли [ 31 травня 2018 у Wayback Machine.]. По материалам работ разведочно-маршрутного отряда экспедиции «Большой Киев» // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. — 1954. — Вып. 3. — С. 23.
Посилання
- Готун І., Козюба В., Чекановський А., Чміль Л. . Спілка археологів України. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok knyaziv Koreckih u seli Lisniki Obuhivskogo rajonu isnuvav u XVI XVII storichchyah Zamchishe knyaziv KoreckihSuchasnij viglyad Zamkovoyi gori Suchasnij viglyad Zamkovoyi gori50 18 36 pn sh 30 30 30 sh d 50 31000000002777739 pn sh 30 50833333336077757 sh d 50 31000000002777739 30 50833333336077757 Koordinati 50 18 36 pn sh 30 30 30 sh d 50 31000000002777739 pn sh 30 50833333336077757 sh d 50 31000000002777739 30 50833333336077757KrayinaUkrayinaMistoselo Lisniki Kiyevo Svyatoshinskij rajon Kiyivska oblast UkrayinaRoztashuvannya50 18 36 pn sh 30 30 30 sh d 50 31000 pn sh 30 50833 sh d 50 31000 30 50833TippalacZasnovnikYakim KoreckijOsnovni dati XVI XVII storichchyaZamchishe knyaziv KoreckihZamchishe knyaziv Koreckih Ukrayina Zamok buv derev yanoyu sporudoyu z zemlyanimi ukriplennyami i tomu pripiniv isnuvannya she v davninu Prote vid nogo zalishilisya reshtki ukriplen i kulturnij shar zamchishe tobto reshtki zamku sho stanovlyat naukovu cinnist i chastkovo buli rozkopani arheologami Ce bulo yedine vidome piznoserednovichne zamchishe Serednogo Podniprov ya ne poshkodzhene zabudovoyu doki v 2008 2010 rokah na nomu ne z yavivsya dvopoverhovij privatnij budinok Istorichnij naris1 serpnya 1596 roku volinskij knyaz Yakim Bogushevich z rodu Koreckih kupiv dvi chastini Lisnikiv i poselivsya tam z druzhinoyu urodzhenoyu Hodkevich Yakim Koreckij prisvyativ zhittya vijskovim pohodam natomist Ganna zhila v Lisnikah postijno Zbereglisya zgadki pro te yak u pershij chverti XVII st vona sudilasya z monastiryami za susidni zemli U vidpovidnih dokumentah Lisniki nazvano ne selom a mistom mozhlivo same cherez nayavnist zamku 1612 roku pomiraye Yakim Koreckij a 1626 Ganna Vidomo sho yihnij sin Karol 1628 roku she volodiv Lisnikami bo zberigsya zapis pro otrimannya nim chinshu z 10 lisnikivskih dimiv 20 pidsusidkiv mlina i popa U 1633 roci Karol pomer a jogo yedinogo brata Samijla vbili turki she 1622 roku Ostannij knyaz Koreckij sin Karolya Samuel Karol pomer bezditnim u 1651 roci U 1644 r vlasnikom Lisnikiv buv vzhe magnat Danilo Golub a pid chas Hmelnichchini 1648 1657 tam bulo kozacke samovryaduvannya Opislya togo za Ruyini Lisniki na dumku istorika S V Shamraya zbezlyudnili U 1670 r getman Petro Doroshenko peredav yih Vidubickomu Mihajlivskomu monastiryu U nakazi Doroshenka Lisniki nazvani vzhe selom i kolishnim mistechkom Dolya zamku pislya Koreckih nevidoma mozhlivo jogo zrujnovali v roki Hmelnichchini Zagalnij opisZamok stoyav na uzvishshi yake j dosi nazivayetsya Zamkovoyu goroyu Vona roztashovana na pivnich vid centru sela mizh vulicyami Klubna ta Visokij Zamok Syagaye visoti 30 m nad dolinoyu poruch Visota vershini nad rivnem morya 149 4 m Zamkova gora ye chastinoyu plato ostancyu radshe nizh okremoyu goroyu Ce vipin abo mis plato sho vistupaye na pivdennij zahid i z cogo boku urivayetsya strimkim shilom Inshi nazvi ciyeyi miscini urochishe Zamok ta urochishe Gorodok Zamchishe rozmishene na majdanchiku rozmirom blizko 30x30 m Na plani 1874 roku skladenomu Mikoloyu Brandenburgom vono maye p yatikutnu formu Ce pidtverdiv 1895 roku Volodimir Antonovich dodavshi sho perimetr zamchisha stanovit 95 sazheniv priblizno 200 m Brandenburg zafiksuvav nayavnist na shili gori pid zamchishem eskarpu z rovom 1911 roku Leonid Dobrovolskij pisav sho na cej chas vid zamku vzhe faktichno ne zbereglosya zemlyanih abo inshih ukriplen prote 2005 roku grupa spivrobitnikiv Institutu arheologiyi NAN Ukrayini vidznachila nayavnist nevisokogo valu terasi ta eskarpu z pivdennogo boku zamchisha Mis plato chastina jogo shiliv ta terasa na cej chas buli zajnyati gorodami 2008 roku pid chas oglyadu svizhogo budivelnogo kotlovanu na zamchishi arheologi pomitili zapovnene gumusom zagliblennya yake moglo buti serednovichnim rovom Istoriya doslidzhenPlan zamchisha ta profil Zamkovoyi gori skladeni Mikoloyu Brandenburgom 1874 V XIX stolitti rozkopki pam yatki provadiv pismennik krayeznavec ta zbirach starozhitnostej Andrij Muravjov Pislya nogo 1874 roku zamchishe Koreckih rozkopuvav vijskovik i arheolog Mikola Brandenburg Vin znajshov kilka predmetiv starovini sklav plan pam yatki z poznachennyam misc rozkopok yak svoyih tak i Muravjova i namalyuvav profil gori v napryamku pivnich pivden U 1950 h rokah ob yekt doslidiv student A M Kirpichnikov pid kerivnictvom P O Rappoporta u hodi ekspediciyi Velikij Kiyiv U chervni 2004 roku viyizna komisiya Kiyivskogo oblasnogo centru ohoroni ta naukovih doslidzhen pam yatok kulturnoyi spadshini zafiksuvala sho ob yekt zajnyatij gorodami i rujnuyetsya lishe eroziyeyu Na poverhni zemli ta u vidslonenni shilu bulo znajdeno fragmenti serednovichnoyi keramiki 2005 roku na zamchishi pracyuvali naukovci z Institutu arheologiyi NAN Ukrayini vikonuyuchi prohannya Lisnikivskoyi silradi obstezhiti teritoriyu sela shodo pam yatok kulturnoyi spadshini Znahidki1874 roku Mikola Brandenburg rozkopav na zamchishi garmatu vritu v val sklyane galo kulyu kahli zalizni spis stremeno nizh ta lozhku Volodimir Antonovich u svoyij roboti 1895 roku zgaduye znajdenij u Lisnikah skarb polskih ta zahidnoyevropejskih monet XVII stolittya ne utochnyuyuchi obstavin U piznishij literaturi cej skarb zgaduyetsya yak znajdenij same na zamchishi U 2000 h rokah spivrobitniki Institutu arheologiyi NAN Ukrayini viyavili na stinci eskarpu slidi kotlovaniv kolishnih sporud ta kulturnij shar tovshinoyu do 1 metra Vin mistiv vugillya ta glinyanu obmazku V odnomu misci bulo vidno derev yanu kolodu Na zamchishi znajshli sotni fragmentiv keramichnogo posudu perevazhno gorshikiv ulamki skla pichnih kahliv lyulok solid 1660 h rokiv peredanij na zberigannya v miscevu shkolu a takozh 2 kopijki 1820 roku Piznoserednovichnij kulturnij shar viyavleno j navkolo misu na vidstanyah do 100 m Znahidki perevazhno nalezhat do kincya XVI seredini XVII stolittya Poruch bulo viyavleno ulamki tripilskoyi keramiki Ohoronnij statusZamkova gora U centri budinok 2008 roku pobudovi Zamchishe knyaziv Koreckih bulo vklyuchene do Pereliku pam yatok kulturnoyi spadshini Ukrayini zatverdzhenogo Kiyivskoyu oblasnoyu radoyu 19 06 2003 r zaproponovanih do zanesennya do Derzhavnogo reyestru pam yatok kulturnoyi spadshini Ukrayini Za rezultatami obstezhennya 2004 roku i z oglyadu na aktivnu privatizaciyu zemli bulo pidnyate pitannya pro ohoronu pam yatki Silskogo golovu bulo poperedzheno pro neobhidnist kontrolyu yiyi stanu Za rezultatami obstezhennya pam yatok Lisnikiv 2005 roku buv pidgotovlenij zvit Institutu arheologiyi dovedenij do vidoma silradi Zamchishe Koreckih ta inshi zafiksovani u zviti pam yatki buli poznacheni v novomu generalnomu plani Lisnikiv Dodatkovo Zamkovij gori planuvalosya nadati status kompleksnoyi pam yatki prirodi miscevogo znachennya Hocha gora do zabudovi 2008 roku bula chastkovo zajnyata gorodami na nij zberigalisya stepovi roslinni ugrupovannya z regionalno ridkisnimi vidami gvozdikoyu peretinchastoyu ta anemonoyu lisovoyu Bulo skladeno naukove obgruntuvannya dlya ogoloshennya pam yatki na ploshi 0 35 ga ZabudovaU zhovtni 2008 roku na Zamkovij gori pochalosya budivnictvo privatnogo dvopoverhovogo budinku z basejnom prisadibnoyu dilyankoyu ta ogorozheyu na fundamenti Vidvedennya zemli ta budivelni roboti ne pogodzhuvalisya organami ohoroni kulturnoyi spadshini i robotam ne pereduvalo povne arheologichne doslidzhennya ob yekta yak togo vimagaye zakon Z cogo privodu Institut arheologiyi zrobiv zvernennya do organiv derzhavnoyi vladi ta pam yatkoohoronnih struktur Komisiya oblasnogo Centru ohoroni ta naukovih doslidzhen pam yatok kulturnoyi spadshini nadislala silskomu golovi pripis po faktu porushennya zakonodavstva Naslidkiv ce ne malo 12 serpnya 2009 r rekomenduvala prizupiniti budivnictvo i pereviriti nayavnist dozvoliv sho tak samo ne bulo zrobleno Usim cim bulo porusheno kilka vimog zakonu Ukrayini Pro ohoronu kulturnoyi spadshini Popri vazhki ushkodzhennya pam yatki vona ne povnistyu znishena i vse she stanovit interes dlya naukovih doslidzhen PrimitkiGotun I Kozyuba V Chekanovskij A Chmil L Spilka arheologiv Ukrayini Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 Procitovano 8 travnya 2018 L Chmil A Chekanovskij Doslidzhennya piznoserednovichnogo zamchisha v s Lisniki bilya Kiyeva 9 travnya 2018 u Wayback Machine V zbirniku Novi doslidzhennya pam yatok kozackoyi dobi v Ukrayini zbirnik naukovih prac Vip 16 Naukovo dosl centr Chasi kozacki Ukr tov vo ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK redkol D Ya Telegin vidp red ta in K b v 2007 476 s 21 sm Bibliotechka Chasi kozacki Nakl 300 prim S 91 98 Ganna Ivanivna Hodkevich Korecka pom 1626 Rodovid originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 8 travnya 2018 Mista i sela Ukrayini Kiyivshina Kniga persha Avtor uporyadnik Bolgov V V Kiyiv Ukrayinskij vidavnichij konsorcium 2009 s 537 538 ISBN 978 966 1641 21 0 Pohilevich L I Uezdy Kievskij i Radomyslskij Statisticheskie i istoricheskie zametki o vseh naselennyh mestnostyah v etih uezdah i s podrobnymi kartami ih Kiev 1887 S 107 Doroga UA Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 8 travnya 2018 Mikola Kucherenko I vse tut povno dlya mene ne tilki istorichnih ale j rodinnih spominiv Lisniki Vseukrayinska asociaciya muzeyiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 8 travnya 2018 Lisniki Sajt gromadi Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 Procitovano 8 travnya 2018 V B Antonovich Arheologicheskaya karta Kievskoj gubernii prilozhenie k XV t Drevnosti Istochniki posluzhivshie dlya sostavleniya karty Izdanie Imperatorskogo Moskovskogo Arheologicheskogo Obshestva Moskva 1895 S 23 Dobrovolskij L P K voprosu o drevnih ukrepleniyah v okrestnostyah Kieva 6 travnya 2017 u Wayback Machine Doklad 16 oktyabrya 1911 goda na zasedanii Istoricheskogo obshestva Nestora letopisca Voenno istoricheskij vestnik izdavaemyj pri Kievskom otdele Russkogo voenno istoricheskogo Obshestva Kiev 1912 Kn 1 S 165 184 S 176 181 O M Kazimir I A Gotun Obstezhennya pam yatok Hodosivskogo arheologichnogo kompleksu 1 veresnya 2017 u Wayback Machine Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2009 r K IA NAN Ukrayini 2010 S 178 181 Rappoport P A K voprosu o sisteme oborony Kievskoj zemli 31 travnya 2018 u Wayback Machine Po materialam rabot razvedochno marshrutnogo otryada ekspedicii Bolshoj Kiev Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN USSR 1954 Vyp 3 S 23 PosilannyaGotun I Kozyuba V Chekanovskij A Chmil L Spilka arheologiv Ukrayini Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 Procitovano 8 travnya 2018