Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жульє́н Дювів'є́ (фр. Julien Duvivier; 8 жовтня 1896, Лілль, Франція — † 30 жовтня 1967, Париж, Франція) — французький режисер німого, пізніше — звукового кіно. Володар головного призу Венеціанського кінофестивалю (двічі: у 1935 та 1937 роках) та головної премії японського кінофестивалю Kinema Junpo (тричі: 1935, 1939 та 1940 роки). 
Франція
Жульєн Дювів'є у ВікісховищіЖиттєпис
Навчався у Лілльському університеті, курсу не закінчив. Переїхав до Парижу. Дебютував як актор в театрі «Одеон» під керівництвом Андре Антуана (1916 рік). З 1918 року працював у кіно, співпрацював з Л. Фейядом, М. Л'Ерб'є. Як режисер свій перший фільм «Гасельдама, або Ціна крові» знімає у 1919-му. У роки німого кіно зняв більше двадцяти, головним чином комерційних, фільмів, з яких успіх мав лише «Вірую, або Трагедія Лурда». Останній для режисера в епоху німого кіно фільм «Дамське щастя» (фр. Au bonheur des dames, 1930 рік) був добре зустрінутий критикою.
Популярність і слава прийшли до Жульєна Дювів'є лише разом зі звуком, у 1930-і роки, що висунуло його в один ряд з такими метрами французького «поетичного реалізму», як Жан Ренуар, Марсель Карне та Жак Фейдер. Перша звукова стрічка Дювів'є — «Давид Гольдер», — вийшла у 1930 році. Він не лише продовжує знімати якісне кіно, але й озвучує деякі свої роботи з періоду німого кінематографу.
У 1934 році режисер уперше запрошує у свій фільм «Марія Шапделен» (фр. Maria Chapdelaine) Жана Габена — колишнього артиста вар'єте, що вже мав невеликий досвід роботи в кіно. Це поклало початок довгій творчій співпраці. Якщо ролі у фільмах «Рота» (фр. La Bandera, 1935) та «Голгофа» (фр. Golgotha, 1935) закріпили популярність Дювів'є і Габена у Франції, то стрічки (фр. La belle équipe, 1936 рік) та «Пепе ле Моко́» (фр. Pépé le Moko, 1936) приносять їм всесвітню популярність. Ці фільми були зняті режисером в художній манері поетичного реалізму, затребуваного у Франції в середині 1930-х років. Істориками і кінокритиками підкреслюється алюзія «Славної компанії» на суспільно-політичні реалії у Франції в час парламентських виборів 1936 року. Дювів'є, що зовсім не дотримується лівих поглядів, зобразив у фільмі не лише перемогу Народного фронту, але й швидкий розпад, який дійсно трапився з цим союзом наприкінці 1930-х років. У 1937 році режисер знімає романтичну драму «Бальний записник» (фр. Un carnet de bal) — спогади такої собі пані Лідії Макміллан Мерл Оберон про свої романтичні захоплення за минулі сорок років.
У 1938 році Жульєна Дювів'є було запрошено працювати до США на студію MGM, де він випускає фільм-біографію Йоганна Штрауса . Наступного року повертається до Франції та знімає декілька фільмів: — історію про літніх театральних акторів, «Віз-примара» (іноді — «Примарний візок», фр. La Charrette fantôme, 1939 рік) — фільм жахів за новелою «Візник» Сельми Лагерлеф. 1940 року Дювів'є готує до випуску фільм «Батько та син» (фр. Untel père et fils) — сімейний драму в історичний декорація війни 1871 року. В умовах режиму Віші тема франко-пруського протистояння не могла бути допущеною цензурою на екран і фільм було заборонено. Дювів'є поїхав до Сполучених Штатів. Прем'єра стрічки відбулася у США в 1943 році під назвою «Серце нації» (англ. The Heart of a Nation), у Франції — лише у 1945 році.
У свій «американський» період Жульєн Дювів'є знімає 5 фільмів, серед яких два рімейки : «Лідія» (англ. Lydia, 1941 рік) — на «Бальний записник», та «Самозванець» (англ. «The Impostor», 1944 рік) — на «Пепе ле Моко». Серед оригінальних та найвдаліших робіт — фільм-антологію з 6 історій «Казки Манхеттена» (англ. Tales of Manhattan) з Шарлем Буає, Рітою Гейворт, Джинджер Роджерс та ще багатьма популярними акторами Голлівуду того періоду.
По поверненню до Франції Дювів'є відчуває деяку настороженість з боку співвітчизників, що пережили окупацію на батьківщині. Його стрічка 1946 року «Паніка» (фр. «Panique»), пізніше визнана найпохмурішою й нігілістичною з усіх його робіт, була холодно сприйнята глядачами і критикою. Режисер частіше воліє працювати за кордоном: «Анна Кареніна» (англ. Anna Karenina) знята у 1948 році у Великій Британії, «Блек Джек» у 1950 році — в Іспанії. Жоден з його наступних фільмів успіху середини 1930-х років не повторив. Серед найкращих стрічок Дювів'єе останнього періоду — психологічна драма на матеріалі руху Опору «Марі-Жовтень» (англ. Marie Octobre, 1959) та збірка новел «Диявол і десять заповідей» (фр. Le Diable Et Les Dix Commandements, 1962).
У 1967 році Жульєн Дювів'є потрапляє в автомобільну аварію, що спровокувала у нього серцевий напад, від якого режисер помер. За свою кар'єру видатний кінематографіст зняв понад 70 фільмів.
Фільмографія (вибіркова)
- Режисер
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1919 | Haseldama | ||
| 1925 | Poil de carotte | ||
| 1926 | L'Homme a l'Hispano | ||
| 1930 | David Golder | ||
| 1930 | Аu bonheur des dames | за романом Еміля Золя | |
| 1932 | Poil de carotte | ||
| 1934 | Le Paquebot «Tenacity» | премія Токійського кінофестивалю за найкращий зарубіжний фільм | |
| 1934 | Marie Chapdelaine | ||
| 1935 | Golgotha | ||
| 1935 | Рота | La Bandera | |
| 1936 | La Belle Équipe | премія Токійського кінофестивалю за найкращий зарубіжний фільм | |
| 1936 | Ґолем | Le Golem | |
| 1937 | Пепе ле Моко | Pepe le Moko | премія Токійського кінофестивалю за найкращий зарубіжний фільм |
| 1937 | [fr] | премія за найкращий зарубіжний фільм на Венеційському МКФ, премія Токійського кінофестивалю за найкращий зарубіжний фільм | |
| 1938 | The Great Waltz | ||
| 1939 | La Fin du jour | ||
| 1942 | Tales of Manhattan | ||
| 1946 | Паніка | Panique | за романом Жоржа Сіменона «Заручини мосьє Іра» |
| 1948 | Анна Кареніна | Anna Karenina | за однойменним романом Льва Толстого |
| 1949 | Au royaume des cieux | ||
| 1951 | [fr] | ||
| 1952 | Le petit monde de Don Camillo | номінація на премію BAFTA | |
| 1952 | La Fête à Henriette | ||
| 1953 | Le retour de Don Camillo | ||
| 1954 | L'affaire Maurizius | ||
| 1955 | Marianne de ma jeunesse | ||
| 1956 | Voici les temps des assassins | ||
| 1957 | L'Homme à l'imperméable | за романом Д. Х. Чейза, номінація на Золотого ведмедя Берлінського МКФ | |
| 1959 | [fr] | за романом | |
| 1959 | Marie-Octobre | ||
| 1960 | Boulevard | за однойменним романом Робера Сабатьє | |
| 1962 | Диявол і десять заповідей | Le Diable et les Dix Commandements | |
| 1962 | La Chambre ardente | ||
| 1963 | Chair de poule | ||
| 1967 | Диявольськи Ваш | Diaboliquement vôtre |
Визнання
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Венеційський кінофестиваль | ||||
| 1932 | Приз глядацьких симпатій | Давид Гольдер | Номінація | |
| 1934 | Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм | Пакетбот «Тенасіті» | Номінація | |
| 1935 | Марія Шапделен | Номінація | ||
| Спеціальна згадка | Перемога | |||
| 1937 | Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм | Бальний записник | Перемога | |
| 1939 | Під кінець дня | Номінація | ||
| 1946 | Приз міжнародного журі кінокритиків за найкращий фільм | Паніка | Перемога | |
| 1949 | Золотий лев | У царстві небесному | Номінація | |
| Премія Kinema Junpo | ||||
| 1935 | Найкращий фільм іноземною мовою | Пакетбот «Тенасіті» | Перемога | |
| 1939 | Бальний записник | Перемога | ||
| 1940 | Пепе ле Моко | Перемога | ||
| Нью-Йоркське коло кінокритиків | ||||
| 1939 | Найкращий режисер | 2 місце | ||
| Німецька кінопремія | ||||
| 1953 | Срібний кубок за просування демократичних цінностей | Маленький світ Дона Камілло | Перемога | |
| Берлінський кінофестиваль | ||||
| 1957 | Золотий ведмідь | Людина в непромокальному плащі | Номінація | |
Література
- Leprohon P. Julien Duvivier, 1896–1967. Paris, 1968
- Chirat R. Julien Duvivier. Lyon: SERDOC, 1968.
- Desrichard Y. Julien Duvivier: cinquante ans de noirs destins. Courbevoie: Durante; Paris: BiFi, 2001
- Bonnefille E. Julien Duvivier: le mal aimant du cinéma français. Paris: Harmattan, 2002
- М.М. Черненко (составитель). Дювивье Жюльен // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 64-65. — .
Примітки
- http://www.imdb.com/name/nm0245213/awards [ 29 березня 2004 у Wayback Machine.] Лист нагород і номінацій на IMDb
- http://www.villagevoice.com/2009-04-29/film/julien-duvivier-at-the-moma/ [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Скотт Фондас, «Салют автору „Старой волны“» // «The Village Voice» (29 квітня 2009 року).
- http://canadiancinephile.com/2009/04/26/pepe-le-moko/[недоступне посилання з квітня 2019] Джордан Річардсон, «Пепе ле Моко» // WordPress.com (26 квітня 2009 року).
- Сюзана Хейворд, «Історія Французького кіно» ISBN 0-415-30783 — X
- Повний перелік нагород на номінацій Жульєна Дювів'є на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Жульєн Дювів'є на сайті IMDb (англ.)
- Жульєн Дювів'є на сайті AlloCiné (фр.)
- Жульєн Дювів'є[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Французької сінематеки
- Фільмографафія Жульєна Дювів'є [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Cinémathèque.fr
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhulye n Dyuviv ye fr Julien Duvivier 8 zhovtnya 1896 Lill Franciya 30 zhovtnya 1967 Parizh Franciya francuzkij rezhiser nimogo piznishe zvukovogo kino Volodar golovnogo prizu Venecianskogo kinofestivalyu dvichi u 1935 ta 1937 rokah ta golovnoyi premiyi yaponskogo kinofestivalyu Kinema Junpo trichi 1935 1939 ta 1940 roki Sformuvav obraz i prinis vsesvitnyu slavu Zhanu Gabenu Jogo Pepe le Moko fr Pepe le Moko 1936 rik viznano odnim z pershih filmiv u stili nuar Zhulyen Dyuviv yefr Julien DuvivierData narodzhennya8 zhovtnya 1896 1896 10 08 Misce narodzhennyaLill FranciyaData smerti30 zhovtnya 1967 1967 10 30 71 rik Misce smertiParizh FranciyaPohovannyadGromadyanstvo FranciyaProfesiyakinorezhiser scenarist prodyuserRoki aktivnosti1919 1967IMDbID 0245213Zhulyen Dyuviv ye u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyuviv ye ZhittyepisNavchavsya u Lillskomu universiteti kursu ne zakinchiv Pereyihav do Parizhu Debyutuvav yak aktor v teatri Odeon pid kerivnictvom Andre Antuana 1916 rik Z 1918 roku pracyuvav u kino spivpracyuvav z L Fejyadom M L Erb ye Yak rezhiser svij pershij film Gaseldama abo Cina krovi znimaye u 1919 mu U roki nimogo kino znyav bilshe dvadcyati golovnim chinom komercijnih filmiv z yakih uspih mav lishe Viruyu abo Tragediya Lurda Ostannij dlya rezhisera v epohu nimogo kino film Damske shastya fr Au bonheur des dames 1930 rik buv dobre zustrinutij kritikoyu Populyarnist i slava prijshli do Zhulyena Dyuviv ye lishe razom zi zvukom u 1930 i roki sho visunulo jogo v odin ryad z takimi metrami francuzkogo poetichnogo realizmu yak Zhan Renuar Marsel Karne ta Zhak Fejder Persha zvukova strichka Dyuviv ye David Golder vijshla u 1930 roci Vin ne lishe prodovzhuye znimati yakisne kino ale j ozvuchuye deyaki svoyi roboti z periodu nimogo kinematografu U 1934 roci rezhiser upershe zaproshuye u svij film Mariya Shapdelen fr Maria Chapdelaine Zhana Gabena kolishnogo artista var yete sho vzhe mav nevelikij dosvid roboti v kino Ce poklalo pochatok dovgij tvorchij spivpraci Yaksho roli u filmah Rota fr La Bandera 1935 ta Golgofa fr Golgotha 1935 zakripili populyarnist Dyuviv ye i Gabena u Franciyi to strichki fr La belle equipe 1936 rik ta Pepe le Moko fr Pepe le Moko 1936 prinosyat yim vsesvitnyu populyarnist Ci filmi buli znyati rezhiserom v hudozhnij maneri poetichnogo realizmu zatrebuvanogo u Franciyi v seredini 1930 h rokiv Istorikami i kinokritikami pidkreslyuyetsya alyuziya Slavnoyi kompaniyi na suspilno politichni realiyi u Franciyi v chas parlamentskih viboriv 1936 roku Dyuviv ye sho zovsim ne dotrimuyetsya livih poglyadiv zobraziv u filmi ne lishe peremogu Narodnogo frontu ale j shvidkij rozpad yakij dijsno trapivsya z cim soyuzom naprikinci 1930 h rokiv U 1937 roci rezhiser znimaye romantichnu dramu Balnij zapisnik fr Un carnet de bal spogadi takoyi sobi pani Lidiyi Makmillan Merl Oberon pro svoyi romantichni zahoplennya za minuli sorok rokiv U 1938 roci Zhulyena Dyuviv ye bulo zaprosheno pracyuvati do SShA na studiyu MGM de vin vipuskaye film biografiyu Joganna Shtrausa Nastupnogo roku povertayetsya do Franciyi ta znimaye dekilka filmiv istoriyu pro litnih teatralnih aktoriv Viz primara inodi Primarnij vizok fr La Charrette fantome 1939 rik film zhahiv za noveloyu Viznik Selmi Lagerlef 1940 roku Dyuviv ye gotuye do vipusku film Batko ta sin fr Untel pere et fils simejnij dramu v istorichnij dekoraciya vijni 1871 roku V umovah rezhimu Vishi tema franko pruskogo protistoyannya ne mogla buti dopushenoyu cenzuroyu na ekran i film bulo zaboroneno Dyuviv ye poyihav do Spoluchenih Shtativ Prem yera strichki vidbulasya u SShA v 1943 roci pid nazvoyu Serce naciyi angl The Heart of a Nation u Franciyi lishe u 1945 roci U svij amerikanskij period Zhulyen Dyuviv ye znimaye 5 filmiv sered yakih dva rimejki Lidiya angl Lydia 1941 rik na Balnij zapisnik ta Samozvanec angl The Impostor 1944 rik na Pepe le Moko Sered originalnih ta najvdalishih robit film antologiyu z 6 istorij Kazki Manhettena angl Tales of Manhattan z Sharlem Buaye Ritoyu Gejvort Dzhindzher Rodzhers ta she bagatma populyarnimi aktorami Gollivudu togo periodu Po povernennyu do Franciyi Dyuviv ye vidchuvaye deyaku nastorozhenist z boku spivvitchiznikiv sho perezhili okupaciyu na batkivshini Jogo strichka 1946 roku Panika fr Panique piznishe viznana najpohmurishoyu j nigilistichnoyu z usih jogo robit bula holodno sprijnyata glyadachami i kritikoyu Rezhiser chastishe voliye pracyuvati za kordonom Anna Karenina angl Anna Karenina znyata u 1948 roci u Velikij Britaniyi Blek Dzhek u 1950 roci v Ispaniyi Zhoden z jogo nastupnih filmiv uspihu seredini 1930 h rokiv ne povtoriv Sered najkrashih strichok Dyuviv yee ostannogo periodu psihologichna drama na materiali ruhu Oporu Mari Zhovten angl Marie Octobre 1959 ta zbirka novel Diyavol i desyat zapovidej fr Le Diable Et Les Dix Commandements 1962 U 1967 roci Zhulyen Dyuviv ye potraplyaye v avtomobilnu avariyu sho sprovokuvala u nogo sercevij napad vid yakogo rezhiser pomer Za svoyu kar yeru vidatnij kinematografist znyav ponad 70 filmiv Filmografiya vibirkova Rezhiser Rik Ukrayinska nazva Originalna nazva Primitki 1919 Haseldama 1925 Poil de carotte 1926 L Homme a l Hispano 1930 David Golder 1930 Au bonheur des dames za romanom Emilya Zolya 1932 Poil de carotte 1934 Le Paquebot Tenacity premiya Tokijskogo kinofestivalyu za najkrashij zarubizhnij film 1934 Marie Chapdelaine 1935 Golgotha 1935 Rota La Bandera 1936 La Belle Equipe premiya Tokijskogo kinofestivalyu za najkrashij zarubizhnij film 1936 Golem Le Golem 1937 Pepe le Moko Pepe le Moko premiya Tokijskogo kinofestivalyu za najkrashij zarubizhnij film 1937 fr premiya za najkrashij zarubizhnij film na Venecijskomu MKF premiya Tokijskogo kinofestivalyu za najkrashij zarubizhnij film 1938 The Great Waltz 1939 La Fin du jour 1942 Tales of Manhattan 1946 Panika Panique za romanom Zhorzha Simenona Zaruchini mosye Ira 1948 Anna Karenina Anna Karenina za odnojmennim romanom Lva Tolstogo 1949 Au royaume des cieux 1951 fr 1952 Le petit monde de Don Camillo nominaciya na premiyu BAFTA 1952 La Fete a Henriette 1953 Le retour de Don Camillo 1954 L affaire Maurizius 1955 Marianne de ma jeunesse 1956 Voici les temps des assassins 1957 L Homme a l impermeable za romanom D H Chejza nominaciya na Zolotogo vedmedya Berlinskogo MKF 1959 fr za romanom 1959 Marie Octobre 1960 Boulevard za odnojmennim romanom Robera Sabatye 1962 Diyavol i desyat zapovidej Le Diable et les Dix Commandements 1962 La Chambre ardente 1963 Chair de poule 1967 Diyavolski Vash Diaboliquement votreViznannyaNagorodi i nominaciyi Zhulyena Dyuviv ye Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij kinofestival 1932 Priz glyadackih simpatij David Golder Nominaciya 1934 Kubok Mussolini za najkrashij inozemnij film Paketbot Tenasiti Nominaciya 1935 Mariya Shapdelen Nominaciya Specialna zgadka Peremoga 1937 Kubok Mussolini za najkrashij inozemnij film Balnij zapisnik Peremoga 1939 Pid kinec dnya Nominaciya 1946 Priz mizhnarodnogo zhuri kinokritikiv za najkrashij film Panika Peremoga 1949 Zolotij lev U carstvi nebesnomu Nominaciya Premiya Kinema Junpo 1935 Najkrashij film inozemnoyu movoyu Paketbot Tenasiti Peremoga 1939 Balnij zapisnik Peremoga 1940 Pepe le Moko Peremoga Nyu Jorkske kolo kinokritikiv 1939 Najkrashij rezhiser 2 misce Nimecka kinopremiya 1953 Sribnij kubok za prosuvannya demokratichnih cinnostej Malenkij svit Dona Kamillo Peremoga Berlinskij kinofestival 1957 Zolotij vedmid Lyudina v nepromokalnomu plashi NominaciyaLiteraturaLeprohon P Julien Duvivier 1896 1967 Paris 1968 Chirat R Julien Duvivier Lyon SERDOC 1968 Desrichard Y Julien Duvivier cinquante ans de noirs destins Courbevoie Durante Paris BiFi 2001 Bonnefille E Julien Duvivier le mal aimant du cinema francais Paris Harmattan 2002 M M Chernenko sostavitel Dyuvive Zhyulen Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 S 64 65 ISBN 5 85646 077 4 Primitkihttp www imdb com name nm0245213 awards 29 bereznya 2004 u Wayback Machine List nagorod i nominacij na IMDb http www villagevoice com 2009 04 29 film julien duvivier at the moma 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Skott Fondas Salyut avtoru Staroj volny The Village Voice 29 kvitnya 2009 roku http canadiancinephile com 2009 04 26 pepe le moko nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Dzhordan Richardson Pepe le Moko WordPress com 26 kvitnya 2009 roku Syuzana Hejvord Istoriya Francuzkogo kino ISBN 0 415 30783 X Povnij perelik nagorod na nominacij Zhulyena Dyuviv ye na sajti IMDb angl PosilannyaZhulyen Dyuviv ye na sajti IMDb angl Zhulyen Dyuviv ye na sajti AlloCine fr Zhulyen Dyuviv ye nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti Francuzkoyi sinemateki Filmografafiya Zhulyena Dyuviv ye 23 veresnya 2015 u Wayback Machine na sajti Cinematheque fr