Жозе-Маріа де Ередіа (фр. José María de Heredia, 22 листопада 1842, маєток Ла-Фортуна поблизу Сантьяго-де-Куба — 2 жовтня 1905, замок Бурдонне поблизу Удана, Іль-де-Франс) — французький поет кубинського походження.
Жозе-Маріа де Ередіа | ||||
---|---|---|---|---|
José María de Heredia | ||||
Ім'я при народженні | ісп. José María de Heredia Girard | |||
Народився | 22 листопада 1842 маєток Ла-Фортуна поблизу Сантьяго-де-Куба | |||
Помер | 2 жовтня 1905 (62 роки) Замок Бурдонне поблизу Удана, Іль-де-Франс | |||
Поховання | Q110366336? | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | поет | |||
Сфера роботи | поезія[1] | |||
Alma mater | Національна школа хартій | |||
Мова творів | французька | |||
Напрямок | парнаська школа | |||
Жанр | сонет | |||
Членство | Французька академія (2 жовтня 1905)[2], Ліга французької батьківщини, d, d і Q130758335? | |||
Родичі | Анрі де Реньє | |||
У шлюбі з | d | |||
Діти | d, d і d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Жозе-Маріа де Ередіа у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Син великого землевласника Домінго Ередіа і француженки Луїзи Жирар, двоюрідний брат і повний тезко поета-романтика і громадського діяча Хосе Маріа де Ередіа. У віці дев'яти років поїхав вчитися до Франції, де познайомився з творчістю Леконта де Ліля, яка справила на нього величезний вплив. У 1859 Ередіа повернувся на Кубу, почав писати вірші (французькою мовою) намагався вивчати правознавство в Гавані, але внаслідок бюрократичних труднощів (колоніальна влада не визнавала французькі документи про освіту) мусив через два роки знову вирушити до Франції разом з матір'ю. У 1862-1865 вчився в «Національної Школі хартій» (одному з найбільших центрів правознавства у Франції), одночасно займаючись літературною творчістю.
Познайомившись з Леконтом де Лілем і Сюллі-Прюдомом, Ередіа в 1866 році взяв участь у збірнику «Сучасний Парнас», де друкувалися поети «парнаської школи». Він також публікував свої вірші в популярних журналах і газетах «Revue des Deux Mondes», «Le Temps» і «Le Journal des Débats», переклав «Правдиву історію завоювання Нової Іспанії» Берналя Діаса (3 томи, 1877-78).
Справжній успіх прийшов до Ередіа після виходу збірки з 118 сонетів під назвою «Трофеї» (фр. Les Trophées, 1893), присвяченої Леконту де Лілю. Збірка писалася протягом 30 років. Вірші у книзі організовані за тематичним принципом («Греція і Сицилія», «Рим і варвари», «Середні віки і Відродження») та присвячені переважно опису предметів або пейзажів, що передають колорит країни та епохи.
«Трофеї» вразили сучасників досконалістю форми, барвистістю описів і витонченістю мови. У тому ж році Ередіа отримав французьке громадянство, а наступного року був обраний у Французьку академію. У 1896 написав вірш «Привітання імператора» (Salut à l'Empereur), присвячене візиту Миколи II до Франції; воно читалося під час церемонії закладки першого каменя в основу паризького мосту Олександра III у присутності царя і його дружини. У 1902 разом з Сюллі-Прюдомом і Леоном Дьєрксом заснував Товариство французьких поетів, що діє до сьогодні.
Твори
- Правдива історія завоювання Нової Іспанії (Véridique histoire de la conquête de la Nouvelle-Espagne), traduction de Bernal Díaz del Castillo|Díaz del Castillo, 3 volumes, 1877—1878
- Трофеї / Les Trophées, 1893
- Черниця Альферез / La Nonne Alferez, 1894
- Промова при вступі до Французької академії / Discours de réception à l'Académie française, 1895
- Вітання імператору / Salut à l'Empereur, 1896
- Заснування руху на пам'ять про Леконта де Ліля / Inauguration du monument élévé à la mémoire de Leconte de Lisle à Paris le 10 juillet 1898, 1898
- Повне зібрання поезій / Poésies complètes, avec notes et variantes, 1924
Українські переклади
Жозе Ередіа українською перекладали Павло Грабовський (сонет «Одвічним снігом вкриті гори…»), Василь Щурат, Олена Пчілка, Юрій Липа, Святослав Гординський, Микола Терещенко, В. Гнатюк, Дмитро Паламарчук, Євгенія Кононенко, Максим Стріха, Михайло Литвинець, Ігор Качуровський, Михайло Москаленко.
Особливо вартіснім був перекладацький внесок українських «неокласиків»: переклади Миколи Зерова, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари, Максима Рильського. Михайло Орест опублікував свої переклади Ередіа у власній «Антології французької поезії» (Мюнхен, 1954). Дмитро Павличко в своїй антології «Світовий сонет» (Київ, 1983) також помістив переклади з Ередіа.
Уперше у повному обсязі український переклад «Трофеїв» Ередіа вийшов друком у видавництві Юніверс у 2001 році. Переклав збірку Ередіа Дмитро Паламарчук. Видання супроводжувалося ґрунтовною передмовою Леоніда Череватенка та післямовою Дмитра Наливайка.
Ередіа і українські неокласики
Українські неокласики не лише перекладали Ередіа, але розглядали його творчість, як естетичний зразок європейської поезії, вартий наслідування чи радше «адаптації» на українському ґрунті. Не випадково у сонеті «Pro Domo» Микола Зеров так сформулював своє поетичне кредо:
|
Література
- Leconte de Lisle, Lettres à José-Maria de Heredia, édition établie et annotée par Charles Desprats, Honoré Champion éditeur, 2004. Les 119 lettres s'échelonnent du 21 septembre 1863 au 22 février 1894.
- Miodrag Ibrovac, Les sources des Trophées, Les Presses Françaises, Paris 1923
- Miodrag Ibrovac, José Maria de Heredia. Sa vie, son œuvre., Les Presses Françaises, Paris 1923
- Claude Barjac, José Maria de Heredia, Larousse mensuel illustré n° 202, Paris, décembre 1923
- Jean Lemartinel, Lettres inédites de José Maria de Heredia à Alfred Morel-Fatio, Lettres et Civilisations des pays Hispanophones, Lille 1975
- André Fontaine, Heredia et ses amis, «La Muse Française», p. 168—182, 15 avril 1932.
Посилання
- Ередіа, Жозе Марія де // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 614. — .
- Дмитро Наливайко: Король сонетів Жозе Марія де Ередіа (післямова до збірки „Трофеї”) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Максим Стріха про Ередіа [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Чеська національна авторитетна база даних
- Французька академія — 1635.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne slid plutati z Hose Maria Eredia U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Zhoze U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Eredia Zhoze Maria de Eredia fr Jose Maria de Heredia 22 listopada 1842 mayetok La Fortuna poblizu Santyago de Kuba 2 zhovtnya 1905 zamok Burdonne poblizu Udana Il de Frans francuzkij poet kubinskogo pohodzhennya Zhoze Maria de ErediaJose Maria de HerediaIm ya pri narodzhenniisp Jose Maria de Heredia GirardNarodivsya22 listopada 1842 1842 11 22 mayetok La Fortuna poblizu Santyago de KubaPomer2 zhovtnya 1905 1905 10 02 62 roki Zamok Burdonne poblizu Udana Il de FransPohovannyaQ110366336 Gromadyanstvo FranciyaDiyalnistpoetSfera robotipoeziya 1 Alma materNacionalna shkola hartijMova tvorivfrancuzkaNapryamokparnaska shkolaZhanrsonetChlenstvoFrancuzka akademiya 2 zhovtnya 1905 2 Liga francuzkoyi batkivshini Societe des poetes francaisd Societe de l histoire de Paris et de l Ile de Franced i Q130758335 RodichiAnri de RenyeU shlyubi zLouise de HerediadDitiMarie de Regnierd Louise de Herediad i Helene de HerediadAvtografNagorodiprix Archon Desperousesd 1893 Langlois prized 1880 Langlois prized 1888 Zhoze Maria de Eredia u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 3 Ukrayinski perekladi 4 Eredia i ukrayinski neoklasiki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiyared Sin velikogo zemlevlasnika Domingo Eredia i francuzhenki Luyizi Zhirar dvoyuridnij brat i povnij tezko poeta romantika i gromadskogo diyacha Hose Maria de Eredia U vici dev yati rokiv poyihav vchitisya do Franciyi de poznajomivsya z tvorchistyu Lekonta de Lilya yaka spravila na nogo velicheznij vpliv U 1859 Eredia povernuvsya na Kubu pochav pisati virshi francuzkoyu movoyu namagavsya vivchati pravoznavstvo v Gavani ale vnaslidok byurokratichnih trudnoshiv kolonialna vlada ne viznavala francuzki dokumenti pro osvitu musiv cherez dva roki znovu virushiti do Franciyi razom z matir yu U 1862 1865 vchivsya v Nacionalnoyi Shkoli hartij odnomu z najbilshih centriv pravoznavstva u Franciyi odnochasno zajmayuchis literaturnoyu tvorchistyu Poznajomivshis z Lekontom de Lilem i Syulli Pryudomom Eredia v 1866 roci vzyav uchast u zbirniku Suchasnij Parnas de drukuvalisya poeti parnaskoyi shkoli Vin takozh publikuvav svoyi virshi v populyarnih zhurnalah i gazetah Revue des Deux Mondes Le Temps i Le Journal des Debats pereklav Pravdivu istoriyu zavoyuvannya Novoyi Ispaniyi Bernalya Diasa 3 tomi 1877 78 Spravzhnij uspih prijshov do Eredia pislya vihodu zbirki z 118 sonetiv pid nazvoyu Trofeyi fr Les Trophees 1893 prisvyachenoyi Lekontu de Lilyu Zbirka pisalasya protyagom 30 rokiv Virshi u knizi organizovani za tematichnim principom Greciya i Siciliya Rim i varvari Seredni viki i Vidrodzhennya ta prisvyacheni perevazhno opisu predmetiv abo pejzazhiv sho peredayut kolorit krayini ta epohi Trofeyi vrazili suchasnikiv doskonalistyu formi barvististyu opisiv i vitonchenistyu movi U tomu zh roci Eredia otrimav francuzke gromadyanstvo a nastupnogo roku buv obranij u Francuzku akademiyu U 1896 napisav virsh Privitannya imperatora Salut a l Empereur prisvyachene vizitu Mikoli II do Franciyi vono chitalosya pid chas ceremoniyi zakladki pershogo kamenya v osnovu parizkogo mostu Oleksandra III u prisutnosti carya i jogo druzhini U 1902 razom z Syulli Pryudomom i Leonom Dyerksom zasnuvav Tovaristvo francuzkih poetiv sho diye do sogodni Tvorired Pravdiva istoriya zavoyuvannya Novoyi Ispaniyi Veridique histoire de la conquete de la Nouvelle Espagne traduction de Bernal Diaz del Castillo Diaz del Castillo 3 volumes 1877 1878 Trofeyi Les Trophees 1893 Chernicya Alferez La Nonne Alferez 1894 Promova pri vstupi do Francuzkoyi akademiyi Discours de reception a l Academie francaise 1895 Vitannya imperatoru Salut a l Empereur 1896 Zasnuvannya ruhu na pam yat pro Lekonta de Lilya Inauguration du monument eleve a la memoire de Leconte de Lisle a Paris le 10 juillet 1898 1898 Povne zibrannya poezij Poesies completes avec notes et variantes 1924Ukrayinski perekladired Zhoze Eredia ukrayinskoyu perekladali Pavlo Grabovskij sonet Odvichnim snigom vkriti gori Vasil Shurat Olena Pchilka Yurij Lipa Svyatoslav Gordinskij Mikola Tereshenko V Gnatyuk Dmitro Palamarchuk Yevgeniya Kononenko Maksim Striha Mihajlo Litvinec Igor Kachurovskij Mihajlo Moskalenko Osoblivo vartisnim buv perekladackij vnesok ukrayinskih neoklasikiv perekladi Mikoli Zerova Pavla Filipovicha Mihajla Draj Hmari Maksima Rilskogo Mihajlo Orest opublikuvav svoyi perekladi Eredia u vlasnij Antologiyi francuzkoyi poeziyi Myunhen 1954 Dmitro Pavlichko v svoyij antologiyi Svitovij sonet Kiyiv 1983 takozh pomistiv perekladi z Eredia Upershe u povnomu obsyazi ukrayinskij pereklad Trofeyiv Eredia vijshov drukom u vidavnictvi Yunivers u 2001 roci Pereklav zbirku Eredia Dmitro Palamarchuk Vidannya suprovodzhuvalosya gruntovnoyu peredmovoyu Leonida Cherevatenka ta pislyamovoyu Dmitra Nalivajka Eredia i ukrayinski neoklasikired Ukrayinski neoklasiki ne lishe perekladali Eredia ale rozglyadali jogo tvorchist yak estetichnij zrazok yevropejskoyi poeziyi vartij nasliduvannya chi radshe adaptaciyi na ukrayinskomu grunti Ne vipadkovo u soneti Pro Domo Mikola Zerov tak sformulyuvav svoye poetichne kredo nbsp Klasichna plastika i kontur strogij I logiki zalizna techiya Oce tvoya poeziye doroga Lekont de Lil Zhoze Erediya Parnaskih zir nezahidn e suzir ya Zvedut tebe na spravzhni verhogir ya Pro Domo nbsp Literaturared Leconte de Lisle Lettres a Jose Maria de Heredia edition etablie et annotee par Charles Desprats Honore Champion editeur 2004 Les 119 lettres s echelonnent du 21 septembre 1863 au 22 fevrier 1894 Miodrag Ibrovac Les sources des Trophees Les Presses Francaises Paris 1923 Miodrag Ibrovac Jose Maria de Heredia Sa vie son œuvre Les Presses Francaises Paris 1923 Claude Barjac Jose Maria de Heredia Larousse mensuel illustre n 202 Paris decembre 1923 Jean Lemartinel Lettres inedites de Jose Maria de Heredia a Alfred Morel Fatio Lettres et Civilisations des pays Hispanophones Lille 1975 Andre Fontaine Heredia et ses amis La Muse Francaise p 168 182 15 avril 1932 Posilannyared Eredia Zhoze Mariya de Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 614 ISBN 966 692 578 8 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhoze Maria de Eredia Dmitro Nalivajko Korol sonetiv Zhoze Mariya de Eredia pislyamova do zbirki Trofeyi Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Maksim Striha pro Eredia Arhivovano 29 lipnya 2014 u Wayback Machine Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhoze Maria de Eredia amp oldid 38437401