Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Житомирський замок дерев яний замок городня займав північно західну частину сучасної скелястої Замкової гори яку з одног

Житомирський замок

Житомирський замок

Житомирський замок — дерев'яний замок-городня, займав північно-західну частину сучасної скелястої Замкової гори, яку з одного боку омиває річка Кам'янка Лісна, а з другого — Рудавка. Вздовж лівого берегу Рудавки розміщалось так зване місто.

Житомирський замок
image
Місто Житомир із замковими мурами на мапі Зигмунда Герстмана
50°15′14″ пн. ш. 28°39′04″ сх. д. / 50.253944° пн. ш. 28.651222° сх. д. / 50.253944; 28.651222Координати: 50°15′14″ пн. ш. 28°39′04″ сх. д. / 50.253944° пн. ш. 28.651222° сх. д. / 50.253944; 28.651222
Статус Зруйнований пожежею 31 жовтня 1802 року
Країна image Україна
Розташування Житомир
Перша згадка XIV
Будівництво не відомо — 
Стан Знищений
image
image
Житомирський замок (Україна)

Історичні відомості

У складі руських земель

Не збереглось літописних згадок ким і коли замок був побудований. Близько 1320 року замок завоював литовський князь Гедимін і полонив жителів до Литви.

У складі Великого князівства Литовського

У 1444 році Житомир отримав магдебурзьке право. Але розвитку міста перешкоджають постійні набіги татар з Дикого поля. Найбільш серйозні набіги були протягом 1461–1482 років.

В описах Київського воєводства близько 1471 року повітовий Житомир мав в обороні чотири великі гармати та п'ять тарасниць. У замку проживало челяді четверо дорослих та троє дітей, слуг — 15 гультяїв. У місті налічувалось близько 20 корчем.

До замку сплачували подимщину жителі прилеглих сіл таких як Романово, Ловков (окрім замкових ловчих), Крошня, двір із пашнею Костешове, Котелня, Бардвіков, Рудники, Жерденів, Іванково, Звиняче, Грежаний двір з землями Лазоревщина, Пилиповщина, Антоновщина, Трибеси, Ратоновщину, Тищинське, Супруновщина та приселками Хлупинці, Жеровлевщина, Белевщина, Солодир, Лісовщина, Вепреєвщина, Шушковичі, Матеєвщина, Тимовщина, Глазовщина, Михоновичі, Мотоловичі, Васелевщина, Занеєвщина. Переважно це були гроші, мед, куниці.

У наступному десятилітті король Казимір Ягеллончик почав роздавати волості боярам житомирським разом з замковими селами.

1482 року кримський хан Менґлі Ґерай оточив замок, завдав значної шкоди, проте йому все ж не вдалося взяти Житомир.

Олександр Ягеллончик 1497 року відновив та дещо перебудував замок, а також подарував дзвін «Ратний» заввишки з людини, який встановили на Сторожовій вежі. Отримавши титул короля, у грудні 1505 року, звільнив житомирян від сплати мита. Натомість великими податками обкладались приїжджі купці та козаки. Незабаром Житомир стає важливим комерційним, ремісничим та торговим центром.

У 1508 році повстання князя Глинського за підтримки московського царя Василя III дісталось і Житомира. Декілька разів бунтівники на чолі з Василем Глинським намагались взяти замок, проте — безуспішно.

У 1520-х роках за староства [pl], єпископа познанського, замок був відбудований та дещо розширений — укріплення, площею близько 3 десятин, людині тяжко було обійти над урвищем. Чотири башти, дві вежі, ворота з підйомним мостом над штучним ровом з водою.

Погана ситуація склалась з водопостачанням замку, оскільки він розміщувався на гранітній скелі і не було можливості викопати колодязь. Брати воду з Кам'янки крутими схилами гори було небезпечно, та й під час осади Житомира жителі взагалі ризикували залишитись без води. Тому мешканцям подавалась вода з Рудавки за допомогою рур.

У 1522 році за староства Дмитра Олександровича Кмітича замок зазнав значної шкоди від випадкової пожежі. Багато мешканців розійшлися по сусіднім замкам. Ловковський зем'янин Іван Стрибель допоміг князю Костянтину Острозькому вивезти з пожарища дзвін «Ратний», дзвін з костелу святого Миколая на Охрімовій горі та три великі гармати до Острога.

У 1544—1545-х роках Семен Бабинський разом з Богушем Корецьким (староста у 1539—1548 роках) коштом уряду перебудували та значно посилили замок. Фортифікація була побудована на площі близько 2 га і мала форму неправильного шестикутника з трьома воротами та п'ятьма кутовими вежами. Ліворуч від Воротньої вежі до башти Вороніна — 7 городень відносились до Романівської волості, між баштою та вежею Герасимова — 9 городень, від цієї вежі до вежі Круглої, поблизу якої стояла церква, — 12 городень, від вежі до Сторожової вежі — 10 городень, від неї до башти — 3 городні, а далі до Воротньої вежі — 4 городні. Всі 45 городень, 4 вежі та 2 башти зроблені з соснових дощок, а підйомний міст був з дуба. Всередині ж замку розміщувались палац старости, церква Різдва Пречистої, комора і підвали з великою кількістю продовольчих запасів. Крім того, Житомир мав широко розгалужену мережу підземних тунелів. Історик Іван Крип'якевич стверджував, що в ті часи Житомирська фортеця мала найбільшу площу серед замків, розташованих на українських землях. За його словами, замок був довжиною 130 м і шириною 115 м.

Оскільки будівництво під час люстрації було не завершене, ревізор відмітив значні недоліки. Так як глина ще не просіла, укріплення мало значні щілини. Місцями під стінами через діри могла пролізти навіть кішка. Подекуди в городні були відсутні гвіздки. До всіх веж були приставлені драбини, так як сходів не було. Перекриття прогнило, тому в багатьох місцях прокапувало у дощову погоду. Балки Сторожової вежі взагалі були підперті колодами.

Житомирські зем'яни мали розподілити між собою городні та вежі, завершити укріплення замку власним коштом і розставити охорону. 1544 року Сейм постановив привілей для мешканців міста, згідно з яким не тільки князі та шляхта, але й звичайні городяни звільнялися від оподаткування на користь ремонту замку та утримання охорони. Тому між городянами, міщанами та зем'янами постійно відбувались спори стосовно того, чиїм коштом має відбудовуватись замок.

Тим часом, чисельність міщан збільшувалась, замок не зміг би прихистити всіх в разі небезпеки, тому навколо міста з'являється острог.

У складі Речі Посполитої

У 1606 році замок знову постраждав від нападу татар, а жителі потрапили у полон. Згодом жителів спіткала морова епідемія. Але з часом Житомир знову відбудували.

У 1618 році на замок напали з грабунками місцеві зем'яни — брати Немиричі. Головний діяч Кшиштоф був страчений за наказом воєводи Замойського.

За сприяння старости

В період національно-визвольної війни, у 1642 році, війська Богдана Хмельницького спалили житомирській замок та костел, а міщан розігнали. Після підписання у 1649 році Борцівського миру між Яном Казиміром та Богданом Хмельницьким шляхта поступово повертається у свої маєтності. Відновити колишнє укріплення Житомира вже не стали, а лиш обгородили частоколом.

У складі Російської імперії

31 жовтня 1802 року замок остаточно знищив вогонь і його залишки були розібрані. Губернатор Олександр Звягінцев у 1837 році заклав на замчищі публічний сад і на мапах XIX століття ще позначені земляний вал та частина дороги.

А у 1960-х роках на місці колишнього замку побудовано партійний архів та багатоквартирний будинок.

Сучасність

У 2017 році біля корпусу архіву розпочались археологічні розкопки під керівництвом О. О. Тарабукіна. Було виявлено глибоку оборонну споруду круглої форми, близько п'яти метрів в діаметрі, що може виявитись саме Круглою вежею замку.

У Житомирі існує велика кількість підземних ходів, які все ще залишаються загадковими для вчених, тому що знають про них дуже мало. Житомирські краєзнавці кажуть, що найбільше підземель на Подолі та на Замковій горі, бо саме в цій частині міста стояла фортеця та починався Житомир.

До 1137 — річниці заснування міста, у ході реконструкції скверу на майдані Соборному де встановили 50-метровий флагшток з прапором України, було проведено археологічні розкопки. На основі знахідок, можна стверджувати, що до складу Житомира входили замок і окольний град, збудовані на рубежі XIV/XV — 1 пол. XVI ст. Цей період репрезентовано фрагментами вінець, стінок, крупного фрагмента пічної кахлі й денця глиняного кружального посуду архаїчного вигляду.

Фотогалерея

  • image
    Чавунна гармата кін. XVII - першої пол. XVIII ст., знайдена на розкопках Замкової гори
  • image
    Сучасний вид на Замкову гору

Примітки

  1. . www.zhitomir.info (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
  2. . izhytomyryanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  3. (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.

Джерела та література

  • Архив Юго-Западной России. Часть 7. Том 2. 1890. Акты о заселении юго-западной России
  • Opis starożytnej Polski, T. 1. / przez Tomasza Święckiego; wyd. Kazimierza Jóżefa Turowskiego. Kraków, 1861
  • Підготував В. Кравченко (2005). Литовська метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 року. Київ.
  • Теодорович Н. И. . — Почаев,1888. — Т. І.
  • М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.
  • Гертруд Георгійович Синяков «Житомир. Історико-архітектурний нарис». — К.: Будівельник. — 1968. — 72 с.
  • Samuel Orgelbrand. Encyklopedyja powszechna, 1868. t. 28. str. 1163
  • АРХІТЕКТОР ПОКАЗАВ, ЯК ВИГЛЯДАВ БИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ЗАМОК У СУЧАСНІЙ ЗАБУДОВІ [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhitomirskij zamok derev yanij zamok gorodnya zajmav pivnichno zahidnu chastinu suchasnoyi skelyastoyi Zamkovoyi gori yaku z odnogo boku omivaye richka Kam yanka Lisna a z drugogo Rudavka Vzdovzh livogo beregu Rudavki rozmishalos tak zvane misto Zhitomirskij zamokMisto Zhitomir iz zamkovimi murami na mapi Zigmunda Gerstmana50 15 14 pn sh 28 39 04 sh d 50 253944 pn sh 28 651222 sh d 50 253944 28 651222 Koordinati 50 15 14 pn sh 28 39 04 sh d 50 253944 pn sh 28 651222 sh d 50 253944 28 651222Status Zrujnovanij pozhezheyu 31 zhovtnya 1802 rokuKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya ZhitomirPersha zgadka XIVBudivnictvo ne vidomo Stan ZnishenijZhitomirskij zamok Ukrayina Istorichni vidomostiU skladi ruskih zemel Ne zbereglos litopisnih zgadok kim i koli zamok buv pobudovanij Blizko 1320 roku zamok zavoyuvav litovskij knyaz Gedimin i poloniv zhiteliv do Litvi U skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1444 roci Zhitomir otrimav magdeburzke pravo Ale rozvitku mista pereshkodzhayut postijni nabigi tatar z Dikogo polya Najbilsh serjozni nabigi buli protyagom 1461 1482 rokiv V opisah Kiyivskogo voyevodstva blizko 1471 roku povitovij Zhitomir mav v oboroni chotiri veliki garmati ta p yat tarasnic U zamku prozhivalo chelyadi chetvero doroslih ta troye ditej slug 15 gultyayiv U misti nalichuvalos blizko 20 korchem Do zamku splachuvali podimshinu zhiteli prileglih sil takih yak Romanovo Lovkov okrim zamkovih lovchih Kroshnya dvir iz pashneyu Kosteshove Kotelnya Bardvikov Rudniki Zherdeniv Ivankovo Zvinyache Grezhanij dvir z zemlyami Lazorevshina Pilipovshina Antonovshina Tribesi Ratonovshinu Tishinske Suprunovshina ta priselkami Hlupinci Zherovlevshina Belevshina Solodir Lisovshina Vepreyevshina Shushkovichi Mateyevshina Timovshina Glazovshina Mihonovichi Motolovichi Vaselevshina Zaneyevshina Perevazhno ce buli groshi med kunici U nastupnomu desyatilitti korol Kazimir Yagellonchik pochav rozdavati volosti boyaram zhitomirskim razom z zamkovimi selami 1482 roku krimskij han Mengli Geraj otochiv zamok zavdav znachnoyi shkodi prote jomu vse zh ne vdalosya vzyati Zhitomir Oleksandr Yagellonchik 1497 roku vidnoviv ta desho perebuduvav zamok a takozh podaruvav dzvin Ratnij zavvishki z lyudini yakij vstanovili na Storozhovij vezhi Otrimavshi titul korolya u grudni 1505 roku zvilniv zhitomiryan vid splati mita Natomist velikimi podatkami obkladalis priyizhdzhi kupci ta kozaki Nezabarom Zhitomir staye vazhlivim komercijnim remisnichim ta torgovim centrom U 1508 roci povstannya knyazya Glinskogo za pidtrimki moskovskogo carya Vasilya III distalos i Zhitomira Dekilka raziv buntivniki na choli z Vasilem Glinskim namagalis vzyati zamok prote bezuspishno U 1520 h rokah za starostva pl yepiskopa poznanskogo zamok buv vidbudovanij ta desho rozshirenij ukriplennya plosheyu blizko 3 desyatin lyudini tyazhko bulo obijti nad urvishem Chotiri bashti dvi vezhi vorota z pidjomnim mostom nad shtuchnim rovom z vodoyu Pogana situaciya sklalas z vodopostachannyam zamku oskilki vin rozmishuvavsya na granitnij skeli i ne bulo mozhlivosti vikopati kolodyaz Brati vodu z Kam yanki krutimi shilami gori bulo nebezpechno ta j pid chas osadi Zhitomira zhiteli vzagali rizikuvali zalishitis bez vodi Tomu meshkancyam podavalas voda z Rudavki za dopomogoyu rur U 1522 roci za starostva Dmitra Oleksandrovicha Kmiticha zamok zaznav znachnoyi shkodi vid vipadkovoyi pozhezhi Bagato meshkanciv rozijshlisya po susidnim zamkam Lovkovskij zem yanin Ivan Stribel dopomig knyazyu Kostyantinu Ostrozkomu vivezti z pozharisha dzvin Ratnij dzvin z kostelu svyatogo Mikolaya na Ohrimovij gori ta tri veliki garmati do Ostroga U 1544 1545 h rokah Semen Babinskij razom z Bogushem Koreckim starosta u 1539 1548 rokah koshtom uryadu perebuduvali ta znachno posilili zamok Fortifikaciya bula pobudovana na ploshi blizko 2 ga i mala formu nepravilnogo shestikutnika z troma vorotami ta p yatma kutovimi vezhami Livoruch vid Vorotnoyi vezhi do bashti Voronina 7 goroden vidnosilis do Romanivskoyi volosti mizh bashtoyu ta vezheyu Gerasimova 9 goroden vid ciyeyi vezhi do vezhi Krugloyi poblizu yakoyi stoyala cerkva 12 goroden vid vezhi do Storozhovoyi vezhi 10 goroden vid neyi do bashti 3 gorodni a dali do Vorotnoyi vezhi 4 gorodni Vsi 45 goroden 4 vezhi ta 2 bashti zrobleni z sosnovih doshok a pidjomnij mist buv z duba Vseredini zh zamku rozmishuvalis palac starosti cerkva Rizdva Prechistoyi komora i pidvali z velikoyu kilkistyu prodovolchih zapasiv Krim togo Zhitomir mav shiroko rozgaluzhenu merezhu pidzemnih tuneliv Istorik Ivan Krip yakevich stverdzhuvav sho v ti chasi Zhitomirska fortecya mala najbilshu ploshu sered zamkiv roztashovanih na ukrayinskih zemlyah Za jogo slovami zamok buv dovzhinoyu 130 m i shirinoyu 115 m Oskilki budivnictvo pid chas lyustraciyi bulo ne zavershene revizor vidmitiv znachni nedoliki Tak yak glina she ne prosila ukriplennya malo znachni shilini Miscyami pid stinami cherez diri mogla prolizti navit kishka Podekudi v gorodni buli vidsutni gvizdki Do vsih vezh buli pristavleni drabini tak yak shodiv ne bulo Perekrittya prognilo tomu v bagatoh miscyah prokapuvalo u doshovu pogodu Balki Storozhovoyi vezhi vzagali buli pidperti kolodami Zhitomirski zem yani mali rozpodiliti mizh soboyu gorodni ta vezhi zavershiti ukriplennya zamku vlasnim koshtom i rozstaviti ohoronu 1544 roku Sejm postanoviv privilej dlya meshkanciv mista zgidno z yakim ne tilki knyazi ta shlyahta ale j zvichajni gorodyani zvilnyalisya vid opodatkuvannya na korist remontu zamku ta utrimannya ohoroni Tomu mizh gorodyanami mishanami ta zem yanami postijno vidbuvalis spori stosovno togo chiyim koshtom maye vidbudovuvatis zamok Tim chasom chiselnist mishan zbilshuvalas zamok ne zmig bi prihistiti vsih v razi nebezpeki tomu navkolo mista z yavlyayetsya ostrog U skladi Rechi Pospolitoyi U 1606 roci zamok znovu postrazhdav vid napadu tatar a zhiteli potrapili u polon Zgodom zhiteliv spitkala morova epidemiya Ale z chasom Zhitomir znovu vidbuduvali U 1618 roci na zamok napali z grabunkami miscevi zem yani brati Nemirichi Golovnij diyach Kshishtof buv strachenij za nakazom voyevodi Zamojskogo Za spriyannya starosti V period nacionalno vizvolnoyi vijni u 1642 roci vijska Bogdana Hmelnickogo spalili zhitomirskij zamok ta kostel a mishan rozignali Pislya pidpisannya u 1649 roci Borcivskogo miru mizh Yanom Kazimirom ta Bogdanom Hmelnickim shlyahta postupovo povertayetsya u svoyi mayetnosti Vidnoviti kolishnye ukriplennya Zhitomira vzhe ne stali a lish obgorodili chastokolom U skladi Rosijskoyi imperiyi 31 zhovtnya 1802 roku zamok ostatochno znishiv vogon i jogo zalishki buli rozibrani Gubernator Oleksandr Zvyagincev u 1837 roci zaklav na zamchishi publichnij sad i na mapah XIX stolittya she poznacheni zemlyanij val ta chastina dorogi A u 1960 h rokah na misci kolishnogo zamku pobudovano partijnij arhiv ta bagatokvartirnij budinok SuchasnistU 2017 roci bilya korpusu arhivu rozpochalis arheologichni rozkopki pid kerivnictvom O O Tarabukina Bulo viyavleno gliboku oboronnu sporudu krugloyi formi blizko p yati metriv v diametri sho mozhe viyavitis same Krugloyu vezheyu zamku U Zhitomiri isnuye velika kilkist pidzemnih hodiv yaki vse she zalishayutsya zagadkovimi dlya vchenih tomu sho znayut pro nih duzhe malo Zhitomirski krayeznavci kazhut sho najbilshe pidzemel na Podoli ta na Zamkovij gori bo same v cij chastini mista stoyala fortecya ta pochinavsya Zhitomir Do 1137 richnici zasnuvannya mista u hodi rekonstrukciyi skveru na majdani Sobornomu de vstanovili 50 metrovij flagshtok z praporom Ukrayini bulo provedeno arheologichni rozkopki Na osnovi znahidok mozhna stverdzhuvati sho do skladu Zhitomira vhodili zamok i okolnij grad zbudovani na rubezhi XIV XV 1 pol XVI st Cej period reprezentovano fragmentami vinec stinok krupnogo fragmenta pichnoyi kahli j dencya glinyanogo kruzhalnogo posudu arhayichnogo viglyadu FotogalereyaChavunna garmata kin XVII pershoyi pol XVIII st znajdena na rozkopkah Zamkovoyi gori Suchasnij vid na Zamkovu goruPrimitki www zhitomir info ukr Arhiv originalu za 29 sichnya 2018 Procitovano 28 sichnya 2018 izhytomyryanyn com ukr Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 29 veresnya 2020 ukr Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 29 zhovtnya 2021 Dzherela ta literaturaArhiv Yugo Zapadnoj Rossii Chast 7 Tom 2 1890 Akty o zaselenii yugo zapadnoj Rossii Opis starozytnej Polski T 1 przez Tomasza Swieckiego wyd Kazimierza Jozefa Turowskiego Krakow 1861 Pidgotuvav V Kravchenko 2005 Litovska metrika Kniga 561 Reviziyi ukrayinskih zamkiv 1545 roku Kiyiv Teodorovich N I Pochaev 1888 T I M Yu Kostricya R Yu Kondratyuk Istoriko geografichnij slovnik Zhitomirshini Zhitomir 2002 Gertrud Georgijovich Sinyakov Zhitomir Istoriko arhitekturnij naris K Budivelnik 1968 72 s Samuel Orgelbrand Encyklopedyja powszechna 1868 t 28 str 1163 ARHITEKTOR POKAZAV YaK VIGLYaDAV BI ZhITOMIRSKIJ ZAMOK U SUChASNIJ ZABUDOVI 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Posilannyahttps www zhitomir info news 170490 html 29 sichnya 2018 u Wayback Machine Rekonstrukciya zhitomirskogo zamku za opisom 1545 roku https www youtube com watch v Us2oLNiNcbY 24 travnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ