Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василь III Петрович серб Vasilije Petrović 1709 10 березня 1766 митрополит коад ютор Цетинський та володар Чорногорії у

Василь III Петрович

Василь III Петрович

Василь III Петрович (серб. Vasilije Petrović; 1709 — 10 березня 1766) — митрополит-коад'ютор Цетинський та володар Чорногорії у 1750—1766 роках (спільно з Савою II Петровичем-Негошем).

Василь III Петрович
image
Князь-єпископ Цетинє
Правління1750—1766
ПопередникСава II Петрович-Негош
НаступникАрсеній Пламенац
Біографічні дані
Релігіяправослав'я
Народження1709[1][2][…]
Негуші, Цетинє[d], Королівство Чорногорія
Смерть10 березня 1766(1766-03-10)[1] або 1766[4][3][…]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Похованняd
ДинастіяПетровичі-Негоші
БатькоСтефан (Шчепац) Петрович
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Був сином чорногорського воєводи Стефана Петровича. Народився у м. Негуші у 1709 році. Вважається братом (можливо, зведеним) митрополита Данили I Петровича-Негоша. Здобув класичну церковну освіту.

У 1750 році стає співволодарем Сави II, митрополита Цетинського. Був висвячений Афанасієм II, сербським патріархом. Фактично перебрав на себе владу останнього. Намагався не допустити занадто тісного зближення Сави II з Венеціанською республікою, але при цьому намагався здобути визнання європейськими державами незалежності Чорногорії. Втім, його перемовини з Марією-Терезією Габсбург, правителькою Австрійською держави, щодо визнання самостійності Чорногорії виявилися марними. Василь особисто переконував російську імператрицю Єлизавету оголосити себе володаркою «чорногорського князівства», але замість цього вона надавала Василю щедру грошову допомогу.

В 1756 році за наполяганням владики збори чорногорських, що більше не сплачуватимуть данину султану. До Цетинє рушили одразу кілька турецьких каральних загонів. Один з них горяни навіть розбили, проте зрештою були змушені не лише відновити сплату данини, але й пообіцяти утриматися від гайдуцьких наскоків на османські землі. 1761 року уклав з санджак-беєм Хамзою договір, яким дозволявся вільний прохід між Герцеговиною (володінням османської імперії) та Чорногорією.

Надалі дотримувався проросійської політики. Завдяки цьому отримував значну фінансову та військову допомогу Петра III та Катерини II. Проте зрештою був змушений залишити Чорногорію і перебратися до Російської імперії, де помер у 1766 році. Похований в Олександро-Невській лаврі (Санкт-Петербург).

Творчість

Є автором першої «Історії Чорногорії» (Istorija o Černoj Gori), яку було видано у 1754 році в Москві (Російська імперія). Окрім історичних фактів містить важливі етнологічні, географічні відомості, традиції чорногорців. Василь намагався довести, що саме його країна є останнім рубежем християнського світу на Балканах. А чорногорці не схожі на сусідів, бо «нікому не підкоряються і живуть, як незаймана дівиця, своєю республікою з часів Александра Великого».

Історію Чорногорії Василь розглядав як процес, що постійно розвивається. З огляду на це запевняв читача, що через 100-ліття Чорногорія буде суверенною та сучасною державою.

Іншою працею є панегірик «Хвала Немані» (Похвала Немањи), присвячений Стефану I Немані. У творі викладено давню історію Сербії, якою намагався надати натхнення сучасникам. Також дослідники розглядають епістолярну творчість Василя Петровича яв важливу літературну спадщину.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  3. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  5. CONOR.SR
    d:Track:Q101552642
  6. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.94
  7. Мустафін О. Чорногорія. Подорож історією. К., 2022, с.92

Джерела

  • Глигор Станојевић, Митрополит Василије Петровић и његово доба (1740—1766), Београд 1979.
  • Вуковић, Сава (1996). Српски јерарси од деветог до двадесетог века. Евро, Унирекс, Каленић.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василь III Петрович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasil III Petrovich serb Vasilije Petrovic 1709 10 bereznya 1766 mitropolit koad yutor Cetinskij ta volodar Chornogoriyi u 1750 1766 rokah spilno z Savoyu II Petrovichem Negoshem Vasil III PetrovichKnyaz yepiskop CetinyePravlinnya1750 1766PoperednikSava II Petrovich NegoshNastupnikArsenij PlamenacBiografichni daniReligiyapravoslav yaNarodzhennya1709 1 2 Negushi Cetinye d Korolivstvo ChornogoriyaSmert10 bereznya 1766 1766 03 10 1 abo 1766 4 3 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyadDinastiyaPetrovichi NegoshiBatkoStefan Shchepac Petrovich Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBuv sinom chornogorskogo voyevodi Stefana Petrovicha Narodivsya u m Negushi u 1709 roci Vvazhayetsya bratom mozhlivo zvedenim mitropolita Danili I Petrovicha Negosha Zdobuv klasichnu cerkovnu osvitu U 1750 roci staye spivvolodarem Savi II mitropolita Cetinskogo Buv visvyachenij Afanasiyem II serbskim patriarhom Faktichno perebrav na sebe vladu ostannogo Namagavsya ne dopustiti zanadto tisnogo zblizhennya Savi II z Venecianskoyu respublikoyu ale pri comu namagavsya zdobuti viznannya yevropejskimi derzhavami nezalezhnosti Chornogoriyi Vtim jogo peremovini z Mariyeyu Tereziyeyu Gabsburg pravitelkoyu Avstrijskoyu derzhavi shodo viznannya samostijnosti Chornogoriyi viyavilisya marnimi Vasil osobisto perekonuvav rosijsku imperatricyu Yelizavetu ogolositi sebe volodarkoyu chornogorskogo knyazivstva ale zamist cogo vona nadavala Vasilyu shedru groshovu dopomogu V 1756 roci za napolyagannyam vladiki zbori chornogorskih sho bilshe ne splachuvatimut daninu sultanu Do Cetinye rushili odrazu kilka tureckih karalnih zagoniv Odin z nih goryani navit rozbili prote zreshtoyu buli zmusheni ne lishe vidnoviti splatu danini ale j poobicyati utrimatisya vid gajduckih naskokiv na osmanski zemli 1761 roku uklav z sandzhak beyem Hamzoyu dogovir yakim dozvolyavsya vilnij prohid mizh Gercegovinoyu volodinnyam osmanskoyi imperiyi ta Chornogoriyeyu Nadali dotrimuvavsya prorosijskoyi politiki Zavdyaki comu otrimuvav znachnu finansovu ta vijskovu dopomogu Petra III ta Katerini II Prote zreshtoyu buv zmushenij zalishiti Chornogoriyu i perebratisya do Rosijskoyi imperiyi de pomer u 1766 roci Pohovanij v Oleksandro Nevskij lavri Sankt Peterburg TvorchistYe avtorom pershoyi Istoriyi Chornogoriyi Istorija o Cernoj Gori yaku bulo vidano u 1754 roci v Moskvi Rosijska imperiya Okrim istorichnih faktiv mistit vazhlivi etnologichni geografichni vidomosti tradiciyi chornogorciv Vasil namagavsya dovesti sho same jogo krayina ye ostannim rubezhem hristiyanskogo svitu na Balkanah A chornogorci ne shozhi na susidiv bo nikomu ne pidkoryayutsya i zhivut yak nezajmana divicya svoyeyu respublikoyu z chasiv Aleksandra Velikogo Istoriyu Chornogoriyi Vasil rozglyadav yak proces sho postijno rozvivayetsya Z oglyadu na ce zapevnyav chitacha sho cherez 100 littya Chornogoriya bude suverennoyu ta suchasnoyu derzhavoyu Inshoyu praceyu ye panegirik Hvala Nemani Pohvala Nemaњi prisvyachenij Stefanu I Nemani U tvori vikladeno davnyu istoriyu Serbiyi yakoyu namagavsya nadati nathnennya suchasnikam Takozh doslidniki rozglyadayut epistolyarnu tvorchist Vasilya Petrovicha yav vazhlivu literaturnu spadshinu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 CONOR SR d Track Q101552642 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 94 Mustafin O Chornogoriya Podorozh istoriyeyu K 2022 s 92DzherelaGligor Stanoјeviћ Mitropolit Vasiliјe Petroviћ i њegovo doba 1740 1766 Beograd 1979 Vukoviћ Sava 1996 Srpski јerarsi od devetog do dvadesetog veka Evro Unireks Kaleniћ Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vasil III Petrovich

Дата публікації:
Топ