Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Жак-фаталіст і його пан» (фр. Jacques le fataliste et son maître) — роман французького письменника Дені Дідро, який він написав від 1765 до 1780 року. Перше французьке видання вийшло посмертно в 1796 році, проте до цього роман був відомий у Німеччині завдяки частковому перекладу Гете, який з'явився 1785 року і був ретрансльований на французьку в 1793 році, як і повний німецький переклад Міліуса 1792 року.
 Титульний аркуш видання 1797 року | |
| Автор | Дені Дідро |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Jacques le fataliste et son maître |
| Країна |  Франція |
| Мова | Французька |
| Тема | d[1][2], історія[2], любов[2], мораль[2], філософія[1][2], подорож[1][2], чеснота[2], d[2], почуття[2], траур[2], d[2], ніч[2], взаємодія[2], харчування[2], міграція населення[2], соціальний клас[2], Франція[2], діалог[2], свобода[2], народ[2], релігія[2], Помста[2], проблема[2], реальність[2], суспільство[2], пригода[2], прогрес[2], сенсуалізм[2] і іронія[2] |
| Жанр | Філософський роман |
| Видано | 1792 - у німецькому перекладі, 1796 |
| Тип носія | На папері |
| У «Гутенберзі» | 39976 |
| |
Сюжет
Основна тема роману - це стосунки між камердинером Жаком і його господарем, ім'я якого Дідро не називає. Господар разом з камердинером вирушає в подорож, про місце призначення якої автор каже розпливчасто, і щоб розвіяти нудьгу довгого шляху, змушує Жака розповідати історії своїх любовних пригод. Історії Жака постійно перериваються появою інших персонажів і різними комічними непорозуміннями. Інші персонажі роману теж розповідають свої історії, які, в свою чергу, постійно перериваються різними подіями. У книзі також час від часу з'являється «читач», який у міру читання книги періодично перериває оповідача своїми питаннями, запереченнями, вимогами додаткових подробиць. Історії, що їх розповідають герої, зазвичай просякнуті гумором і присвячені любові та сексу.
Основою філософії Жака є переконання, що все, що відбувається у світі, добро чи зло, вже наперед записане «нагорі» у великому сувої, який з часом потроху розгортається. Попри це переконання, Жак надає великого значення своїм вчинкам і не є пасивним спостерігачем. Критики, такі як Роберт Лой (J. Robert Loy), характеризували філософію Жака не як фаталізм, а як детермінізм .
Книга сповнена суперечливих персонажів та інших проявів дуалізму. Одна з історій розповідає про двох військових, які настільки схожі один на одного, що через це постійно б'ються на дуелях і ранять один одного, хоча і є найліпшими друзями. Інша історія розповідає про Отця Гадсона, інтелектуала й здібного реформатора церкви, та одночасно найбільш розпусного персонажа книги. Навіть Жак і його господар виходять за межі ролей, які їм належать за соціальним статусом. Жак насміхаючись доводить, що господар не зможе без нього прожити, а значить Жак є господар, а господар є слуга.
Історія кохання Жака запозичена з роману Лоренса Стерна «Життя і думки Трістрама Шенді, джентльмена», чого Дідро не приховував. Впродовж усього твору оповідач постійно насміхається над сентиментальними романами і розповідає, як більш реалістично розвивалися б події в житті. В інших місцях він втомлюється розповідати й надає читачеві самому додумати деякі деталі.
Літературна значимість і критика
Критика сприйняла роман неоднозначно. Французькі критики кінця XVIII і початку XIX століття відгукнулися про нього несхвально, вважаючи, що він наслідує Рабле і Лоренса Стерна і є надмірно непристойним. Сприятливе враження книга справила на німецьких романтиків, які змогли ознайомитися з нею набагато раніше від французів. Шиллер ставився до роману з великою повагою і рекомендував його Гете, який теж його любив. Фрідріх Шлегель доброзичливо відгукнувся про роман у своїх критичних статтях, вважаючи його ідеалом дотепності. Стендаль, відзначаючи недоліки роману, тим не менш, вважав його чудовим і зразковим твором. Критики XX століття, такі, як [en] і , були схильні розглядати роман як ключовий твір у традиції Сервантеса і Рабле, звертаючи увагу на його величезну різноманітність, а не на здатність дати відповідь на філософські питання.
Адаптації
Саме «Жака Фаталіста» найчастіше адаптують серед праць Дідро.
- Робер Брессон екранізував окрему історію Мадам де ля Поммерає у своєму фільмі 1945 року Дами Булонського лісу (1945). Діалоги для фільму написав Жан Кокто.
- 1971 року Мілан Кундера переписав роман у формі п'єси під назвою Jacques et son maître. У своєму ессе The Art of the Novel Кундера називає Жака Фаталіста одним із шедеврів форми.
- У 2018 році французький кінорежисер Еммануель Муре поставив за романом фільм «Мадемуазель де Жонк'єр» з Сесіль де Франс у головній ролі.
Українські переклади
Першим, хто переклав "Жака фаталіста" українською мовою був Валер'ян Підмогильний. Той переклад вийшов друком на початку 1930-х років, але до читача не дійшов, бо Підмогильного якраз тоді заарештували й разом вилучили книги з його ім'ям. А читачі побачили той варіант лише 2007 року.
1970 року у видавництві "Сучасність" вийшов переклад Івана Кошелівця під назвою "Жак фаталіст і його пан".
Примітки
- Mylne V. Bibliographie Du Genre Romanesque Français, 1751-1800 — 1977.
- https://data.mimotext.uni-trier.de/entity/Q1088
- Loy, J. Robert (1950). Diderot's Determined Fatalist. New York: King's Crown Press.
- Fabien Lemercier. Emmanuel Mouret • Director. Cineuropa (англ.) . 10.09.2018. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 20.01.2019.
- Дідро Дені. Жак-Фаталіст / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / В. Підмогильний (пер.). — Харків : Фоліо, 2007. — 447с. — (Бібліотека світової літератури). — .
- Дідро Дені. Жак фаталіст і його пан. / І.Кошелівець (пер.) — Мюнхен: Сучасність, 1970. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2015.
Посилання
- Jacques the Fatalist, audio version [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
![image]()
![image]()
У Вікіджерелах є Jacques the Fatalist
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhak fatalist i jogo pan fr Jacques le fataliste et son maitre roman francuzkogo pismennika Deni Didro yakij vin napisav vid 1765 do 1780 roku Pershe francuzke vidannya vijshlo posmertno v 1796 roci prote do cogo roman buv vidomij u Nimechchini zavdyaki chastkovomu perekladu Gete yakij z yavivsya 1785 roku i buv retranslovanij na francuzku v 1793 roci yak i povnij nimeckij pereklad Miliusa 1792 roku Zhak fatalist i jogo pan Titulnij arkush vidannya 1797 rokuAvtorDeni DidroNazva movoyu originaluJacques le fataliste et son maitreKrayina FranciyaMovaFrancuzkaTemagallantryd 1 2 istoriya 2 lyubov 2 moral 2 filosofiya 1 2 podorozh 1 2 chesnota 2 eroticismd 2 pochuttya 2 traur 2 sociabilityd 2 nich 2 vzayemodiya 2 harchuvannya 2 migraciya naselennya 2 socialnij klas 2 Franciya 2 dialog 2 svoboda 2 narod 2 religiya 2 Pomsta 2 problema 2 realnist 2 suspilstvo 2 prigoda 2 progres 2 sensualizm 2 i ironiya 2 ZhanrFilosofskij romanVidano1792 u nimeckomu perekladi 1796Tip nosiyaNa paperiU Gutenberzi 39976 Zhak fatalist i jogo pan u Vikishovishi Zmist 1 Syuzhet 2 Literaturna znachimist i kritika 3 Adaptaciyi 4 Ukrayinski perekladi 5 Primitki 6 PosilannyaSyuzhetred Osnovna tema romanu ce stosunki mizh kamerdinerom Zhakom i jogo gospodarem im ya yakogo Didro ne nazivaye Gospodar razom z kamerdinerom virushaye v podorozh pro misce priznachennya yakoyi avtor kazhe rozplivchasto i shob rozviyati nudgu dovgogo shlyahu zmushuye Zhaka rozpovidati istoriyi svoyih lyubovnih prigod Istoriyi Zhaka postijno pererivayutsya poyavoyu inshih personazhiv i riznimi komichnimi neporozuminnyami Inshi personazhi romanu tezh rozpovidayut svoyi istoriyi yaki v svoyu chergu postijno pererivayutsya riznimi podiyami U knizi takozh chas vid chasu z yavlyayetsya chitach yakij u miru chitannya knigi periodichno pererivaye opovidacha svoyimi pitannyami zaperechennyami vimogami dodatkovih podrobic Istoriyi sho yih rozpovidayut geroyi zazvichaj prosyaknuti gumorom i prisvyacheni lyubovi ta seksu Osnovoyu filosofiyi Zhaka ye perekonannya sho vse sho vidbuvayetsya u sviti dobro chi zlo vzhe napered zapisane nagori u velikomu suvoyi yakij z chasom potrohu rozgortayetsya Popri ce perekonannya Zhak nadaye velikogo znachennya svoyim vchinkam i ne ye pasivnim sposterigachem Kritiki taki yak Robert Loj J Robert Loy harakterizuvali filosofiyu Zhaka ne yak fatalizm a yak determinizm 3 Kniga spovnena superechlivih personazhiv ta inshih proyaviv dualizmu Odna z istorij rozpovidaye pro dvoh vijskovih yaki nastilki shozhi odin na odnogo sho cherez ce postijno b yutsya na duelyah i ranyat odin odnogo hocha i ye najlipshimi druzyami Insha istoriya rozpovidaye pro Otcya Gadsona intelektuala j zdibnogo reformatora cerkvi ta odnochasno najbilsh rozpusnogo personazha knigi Navit Zhak i jogo gospodar vihodyat za mezhi rolej yaki yim nalezhat za socialnim statusom Zhak nasmihayuchis dovodit sho gospodar ne zmozhe bez nogo prozhiti a znachit Zhak ye gospodar a gospodar ye sluga Istoriya kohannya Zhaka zapozichena z romanu Lorensa Sterna Zhittya i dumki Tristrama Shendi dzhentlmena chogo Didro ne prihovuvav Vprodovzh usogo tvoru opovidach postijno nasmihayetsya nad sentimentalnimi romanami i rozpovidaye yak bilsh realistichno rozvivalisya b podiyi v zhitti V inshih miscyah vin vtomlyuyetsya rozpovidati j nadaye chitachevi samomu dodumati deyaki detali Literaturna znachimist i kritikared Kritika sprijnyala roman neodnoznachno Francuzki kritiki kincya XVIII i pochatku XIX stolittya vidguknulisya pro nogo neshvalno vvazhayuchi sho vin nasliduye Rable i Lorensa Sterna i ye nadmirno nepristojnim Spriyatlive vrazhennya kniga spravila na nimeckih romantikiv yaki zmogli oznajomitisya z neyu nabagato ranishe vid francuziv Shiller stavivsya do romanu z velikoyu povagoyu i rekomenduvav jogo Gete yakij tezh jogo lyubiv Fridrih Shlegel dobrozichlivo vidguknuvsya pro roman u svoyih kritichnih stattyah vvazhayuchi jogo idealom dotepnosti Stendal vidznachayuchi nedoliki romanu tim ne mensh vvazhav jogo chudovim i zrazkovim tvorom Kritiki XX stolittya taki yak Leo Spitcer en i Robert Loj buli shilni rozglyadati roman yak klyuchovij tvir u tradiciyi Servantesa i Rable zvertayuchi uvagu na jogo velicheznu riznomanitnist a ne na zdatnist dati vidpovid na filosofski pitannya Adaptaciyired Same Zhaka Fatalista najchastishe adaptuyut sered prac Didro Rober Bresson ekranizuvav okremu istoriyu Madam de lya Pommeraye u svoyemu filmi 1945 roku Dami Bulonskogo lisu 1945 Dialogi dlya filmu napisav Zhan Kokto 1971 roku Milan Kundera perepisav roman u formi p yesi pid nazvoyu Jacques et son maitre U svoyemu esse The Art of the Novel Kundera nazivaye Zhaka Fatalista odnim iz shedevriv formi U 2018 roci francuzkij kinorezhiser Emmanuel Mure postaviv za romanom film Mademuazel de Zhonk yer z Sesil de Frans u golovnij roli 4 Ukrayinski perekladired Pershim hto pereklav Zhaka fatalista ukrayinskoyu movoyu buv Valer yan Pidmogilnij Toj pereklad vijshov drukom na pochatku 1930 h rokiv ale do chitacha ne dijshov bo Pidmogilnogo yakraz todi zaareshtuvali j razom viluchili knigi z jogo im yam A chitachi pobachili toj variant lishe 2007 roku 5 1970 roku u vidavnictvi Suchasnist vijshov pereklad Ivana Koshelivcya pid nazvoyu Zhak fatalist i jogo pan 6 Primitkired a b v Mylne V Bibliographie Du Genre Romanesque Francais 1751 1800 1977 d Track Q55771547d Track Q107425566 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad https data mimotext uni trier de entity Q1088 Loy J Robert 1950 Diderot s Determined Fatalist New York King s Crown Press Fabien Lemercier Emmanuel Mouret Director Cineuropa angl 10 09 2018 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 Procitovano 20 01 2019 Didro Deni Zhak Fatalist Institut literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini V Pidmogilnij per Harkiv Folio 2007 447s Biblioteka svitovoyi literaturi ISBN 978 966 03 4008 4 Didro Deni Zhak fatalist i jogo pan I Koshelivec per Myunhen Suchasnist 1970 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 serpnya 2015 Posilannyared Jacques the Fatalist audio version Arhivovano 14 zhovtnya 2015 u Wayback Machine nbsp nbsp U Vikidzherelah ye Jacques the Fatalist Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhak fatalist i jogo pan amp oldid 39765584