Карл Вільгельм Фрідріх фон Шлегель (нім. Friedrich Schlegel; 10 березня 1772, Ганновер — 11 січень 1829, Дрезден) — німецький письменник, поет, критик, філософ, лінгвіст. Він і його старший брат Август Вільгельм Шлегель були головними теоретиками Єнського романтизму.
Фрідріх Шлегель | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Schlegel | ||||
Народився | 10 березня 1772[1][2][…] Ганновер, Священна Римська імперія[4][6] | |||
Помер | 12 січня 1829[1][2][…] (56 років) або 11 січня 1829[7] (56 років) Дрезден, Німецький союз[4] ·інсульт | |||
Поховання | d | |||
Країна | Королівство Ганновер Брауншвейг-Люнебург[d] | |||
Діяльність | філософ, перекладач, письменник, прозаїк-романіст, літературний критик, викладач університету, поет, редактор, історик, літературний теоретик, art theorist, мистецтвознавець | |||
Alma mater | Геттінгенський університет | |||
Заклад | Дрезденський технічний університет, Єнський університет і Кельнський університет | |||
Мова творів | німецька | |||
Жанр | роман і есей | |||
Конфесія | католицька церква | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | Август Вільгельм Шлегель | |||
У шлюбі з | d і d[6] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Фрідріх Шлегель у Вікісховищі |
Життєпис
Фрідріх Шлегель народився в сім'ї пастора Йоганна Адольфа Шлегеля. За бажанням батьків готувався спочатку до торгової діяльності, потім в Лейпцигу вивчав право, нарешті взявся за вивчення філології разом з братом в Геттінгені. Головним предметом його зацікавлень були давні мови і література. Після закінчення курсу в університеті він оселився в Дрездені й попервах продовжував займатися старожитностями.
Захоплюючись творами Вінкельмана, який пояснив красу і значення грецького мистецтва і виклав у науковій формі її історію, він задумав зробити те ж саме для грецької поезії. У листопадовій книжці «Берлінського щомісячного журналу» за 1794 року він помістив статтю «Про школи грецької поезії», в якій ділив історію грецької поезії на 4 епохи: іонічну, коли переважав епос і панувало почуття природи, доричну — з переважанням лірики, що було переходом від натури до ідеалу, аттичну, коли ідеал був досягнутий у трагедії, та александрійську — епоху занепаду. Тут вперше Шлегель проявив свою здатність до влучних і яскравих характеристик.
У другій статті, надрукованій в тому самому журналі: «Про естетичні чесноти грецької комедії», він розбирає комедії Арістофана з історико-філологічного погляду. У наступній статті «Про межі прекрасного» він говорить про елементи прекрасного, спираючись на листи Шиллера про естетику.
Потім з'явилися його статті про комедії Арістофана і про становище і гідність грецької жінки. Стаття про те, як зображували грецьку натуру грецькі поети, має значення лише як підготовча робота до статті «Про Діотіми», що представляє характеристику грецьких жінок, наповнену перебільшеними похвалами грецьким поглядам на жінку х ідеалізацією гетер і випадами проти хибної соромливості сучасних жінок. Всі ці статті, незважаючи на необачність деяких суджень, мали ту заслугу, що розглядали мистецтво і поезію греків у зв'язку з їхніми життям та звичаями.
Вивчаючи старовину, Шлегель постійно звертався поглядом і до сучасності. Він виступав, наприклад, за те, щоб надати німецькій поезії такої ж досконалості, яку він знаходив у грецькій. Тому він наполягав на необхідності ґрунтовного і глибокого вивчення давньої поезії. Стаття «Про вивчення грецької поезії» (1796 рік) починається з різких випадів проти нової поезії, зокрема через те, що вона, на противагу давній, має штучне походження; тоді як грецька поезія, особливо трагедії Софокла, досягла на ґрунті натуралізму вищої волі, краси, об'єктивності та ідеальності. Історія грецької поезії є натуральною історією загальної поезії. Звідси природний висновок: щоб досягти досконалості грецької поезії, потрібно наслідувати грекам, але вміло, відрізняючи об'єктивне від домішок місцевого колориту.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118607987 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Шлегель Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Н. Грушке Шлегель, Фридрих // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXIXа. — С. 671–675.
- WeChangEd
- The Fine Art Archive — 2003.
- Н. Г—е Шлегель, Доротея // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXIXа. — С. 669–670.
Джерела та література
- Шлегель, Фрідріх // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 723. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Шлегель Фрідріх // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 546. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Vilgelm Fridrih fon Shlegel nim Friedrich Schlegel 10 bereznya 1772 Gannover 11 sichen 1829 Drezden nimeckij pismennik poet kritik filosof lingvist Vin i jogo starshij brat Avgust Vilgelm Shlegel buli golovnimi teoretikami Yenskogo romantizmu Fridrih Shlegelnim Friedrich SchlegelNarodivsya 10 bereznya 1772 1772 03 10 1 2 Gannover Svyashenna Rimska imperiya 4 6 Pomer 12 sichnya 1829 1829 01 12 1 2 56 rokiv abo 11 sichnya 1829 1829 01 11 7 56 rokiv Drezden Nimeckij soyuz 4 insultPohovannya dKrayina Korolivstvo Gannover Braunshvejg Lyuneburg d Diyalnist filosof perekladach pismennik prozayik romanist literaturnij kritik vikladach universitetu poet redaktor istorik literaturnij teoretik art theorist mistectvoznavecAlma mater Gettingenskij universitetZaklad Drezdenskij tehnichnij universitet Yenskij universitet i Kelnskij universitetMova tvoriv nimeckaZhanr roman i esejKonfesiya katolicka cerkvaBatko dBrati sestri Avgust Vilgelm ShlegelU shlyubi z d i d 6 Nagorodi Fridrih Shlegel u VikishovishiZhittyepisFridrih Shlegel narodivsya v sim yi pastora Joganna Adolfa Shlegelya Za bazhannyam batkiv gotuvavsya spochatku do torgovoyi diyalnosti potim v Lejpcigu vivchav pravo nareshti vzyavsya za vivchennya filologiyi razom z bratom v Gettingeni Golovnim predmetom jogo zacikavlen buli davni movi i literatura Pislya zakinchennya kursu v universiteti vin oselivsya v Drezdeni j popervah prodovzhuvav zajmatisya starozhitnostyami Zahoplyuyuchis tvorami Vinkelmana yakij poyasniv krasu i znachennya greckogo mistectva i viklav u naukovij formi yiyi istoriyu vin zadumav zrobiti te zh same dlya greckoyi poeziyi U listopadovij knizhci Berlinskogo shomisyachnogo zhurnalu za 1794 roku vin pomistiv stattyu Pro shkoli greckoyi poeziyi v yakij diliv istoriyu greckoyi poeziyi na 4 epohi ionichnu koli perevazhav epos i panuvalo pochuttya prirodi dorichnu z perevazhannyam liriki sho bulo perehodom vid naturi do idealu attichnu koli ideal buv dosyagnutij u tragediyi ta aleksandrijsku epohu zanepadu Tut vpershe Shlegel proyaviv svoyu zdatnist do vluchnih i yaskravih harakteristik U drugij statti nadrukovanij v tomu samomu zhurnali Pro estetichni chesnoti greckoyi komediyi vin rozbiraye komediyi Aristofana z istoriko filologichnogo poglyadu U nastupnij statti Pro mezhi prekrasnogo vin govorit pro elementi prekrasnogo spirayuchis na listi Shillera pro estetiku Potim z yavilisya jogo statti pro komediyi Aristofana i pro stanovishe i gidnist greckoyi zhinki Stattya pro te yak zobrazhuvali grecku naturu grecki poeti maye znachennya lishe yak pidgotovcha robota do statti Pro Diotimi sho predstavlyaye harakteristiku greckih zhinok napovnenu perebilshenimi pohvalami greckim poglyadam na zhinku h idealizaciyeyu geter i vipadami proti hibnoyi soromlivosti suchasnih zhinok Vsi ci statti nezvazhayuchi na neobachnist deyakih sudzhen mali tu zaslugu sho rozglyadali mistectvo i poeziyu grekiv u zv yazku z yihnimi zhittyam ta zvichayami Vivchayuchi starovinu Shlegel postijno zvertavsya poglyadom i do suchasnosti Vin vistupav napriklad za te shob nadati nimeckij poeziyi takoyi zh doskonalosti yaku vin znahodiv u greckij Tomu vin napolyagav na neobhidnosti gruntovnogo i glibokogo vivchennya davnoyi poeziyi Stattya Pro vivchennya greckoyi poeziyi 1796 rik pochinayetsya z rizkih vipadiv proti novoyi poeziyi zokrema cherez te sho vona na protivagu davnij maye shtuchne pohodzhennya todi yak grecka poeziya osoblivo tragediyi Sofokla dosyagla na grunti naturalizmu vishoyi voli krasi ob yektivnosti ta idealnosti Istoriya greckoyi poeziyi ye naturalnoyu istoriyeyu zagalnoyi poeziyi Zvidsi prirodnij visnovok shob dosyagti doskonalosti greckoyi poeziyi potribno nasliduvati grekam ale vmilo vidriznyayuchi ob yektivne vid domishok miscevogo koloritu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118607987 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Shlegel Fridrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 N Grushke Shlegel Fridrih Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1903 T XXXIXa S 671 675 d Track Q4150953d Track Q656d Track Q23892990d Track Q24507922d Track Q19908137d Track Q602358 WeChangEd d Track Q86999151 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 N G e Shlegel Doroteya Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1903 T XXXIXa S 669 670 d Track Q4150953d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23893204d Track Q23892990Dzherela ta literaturaShlegel Fridrih Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 723 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaShlegel Fridrih Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 546 ISBN 978 966 439 921 7