Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Етолійська війна — військовий конфлікт 192—189 рр. до н. е. між Етолійським союзом та римлянами. Був частиною більш масштабного протистояння двох коаліцій на елліністичних теренах, відомого як Сирійська (або Римо-селевкідська) війна.
| Етолійська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Карта центрально-західної Греції. У лівому верхньому куті позначена область Амбракії, у правому нижньому – Навпакт (на узбережжі Коринфської затоки) та Амфісса у Озольській Локриді | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 РимАхайський союз  Македонське царство | Етолійський союз | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Маній Ацилій Глабріон Марк Фульвій Нобіліор Філіпп V Македонський | Дамокріт Амінандр | ||||||
Початок конфлікту
Наприкінці 190-х рр. до н. е. етолійці, котрі приписували собі головні досягнення у Другій Македонській війні і водночас були незадоволені своїми надбаннями в ній, почали підбурювати сирійського царя Антіоха III до вторгнення на Балканський піострів. Останній прихильно поставився до цієї пропозиції та осінню 192 р. до н. е. перетнув Егейське море.
Ще до прибуття Антіоха етолійці спробували поставити під свій контроль кілька важливих пунктів. Так, вони хитрістю ввели певну кількість кінноти до фессалійського міста Деметріада та оволоділи ним. Водночас, спроба застати зненацька мешканців Халкіди (найбільшого міста острова Евбея) виявилась невдалою. Нарешті, ще гірше завершилась операція у Лакедемоні, де етолійці замислили зрадницьки вбити тирана Набіса, котрий вів війну з Ахейським союзом. Тиран, який вже раніше отримав певну кількість етолійських найманців, зазнав важкої поразки у битві з ахейцями та потребував підкріплення. Втім, спрямована сюди додаткова тисяча етолійців мала інше таємне завдання. Обравши слушну нагоду, її командир Алексамен організував вбивство Набіса, після чого захопив його палац. Проте етолійці не звернулись до мешканців Спарти за підтримкою, котру цілком могли б отримати на тлі попередніх злочинів тирана. Вони розсипались по місту та зайнялись грабунками, допоки спартанці не зорганізувались та не почали їх винищувати. Частина етолійців втекла до Аркадії, де була переловлена та продана до рабства.
Дії етолійців у 191 р. до н.е
Після того як на Балкани прибув Антіох ІІІ певний час боротьба тут протікала в межах головної лінії Римо-селевкідської війни. Авантюрна експедиція сирійського царя з малими силами завершилась розгромом у 191 р. до н. е. при Фермопілах, після чого центр бойових дій був перенесений до Малої Азії. В Європі ж спротив римській коаліції продовжували чинити етолійці, котрі значно поступались ворогу — лише консул Маній Ацілій привів у 191 р. до н. е. на Балкани 20 тисяч піхоти, 2 тисячі вершників та 15 слонів, не рахуючи загону Марка Бебія, котрий перебував тут ще з минулого року.
Неподалік від Фермопіл знаходились два підконтрольні Етолійському союзу міста — Ламія та Гераклея Трахінська, причому в останній засів доволі значний загін із чотирьох тисяч бійців. Під час фермопільської битви частина з них охороняла висоти, через які могли здійснити обхідний маневр римляни, тоді як інші вчинили зухвалий, хоча й невдалий, напад прямо на римський табір. Саме успіх у скиненні етолійців із однієї з трьох висот став вирішальним фактором в перемозі над Антіохом, після відступу якого Маній Ацилій вирішив зайнятись Гераклеєю. Після короткої підготовки римляни почали штурм Гераклеї, важкі бої за яку тривали близько місяця та в підсумку завершились успішно для нападників.
Тим часом союзний римлянам македонський цар Філіпп V займався облогою Ламії, розташованої за кілька кілометрів північніше. День і ніч македоняни вели облогові роботи, проте не надто успішно, оскільки місто стояло на пагорбі та не могло бути здобуте за допомогою наземних споруд, таких як насипи або пересувні навіси. Доводилось вести підкопи, проте при цьому часто натикались на породу, котру не могли подолати залізні заступи. У підсумку, коли Гераклея пала, від Манія Ацилія прибув до македонського царя вісник з вимогою відійти від міста, котре, як винагороду за важку боротьбу з етолійціями, римляни бажали взяти самі. Філіпп V, котрий лише за шість років до того програв Риму Другу Македонську війну та тепер відігравав другорядну роль, підкорився.
Втім, самі римляни не взялись одразу за Ламію, а вирішили, не гаючи часу, завдати удару по власне Етолії (і Гераклея, і Ламія знаходились на схід від неї у невеличкій історичній області Маліда). Військо Манія Ацилія рушило на захід до Навпакту (північне узбережжя Коринфської затоки), куди збиралось багато етолійців. Перехід відбувався через важкожоступну гірську місцевість, багато в'ючних тварин попадали у провалля, воїни вибились із сил. Втім, спантеличений попередніми подіями ворог не спромігся навіть виставити заслон на цьому зручному для оборони напрямку та виявився обложенимм у Навпакті.
Облога затягнулась на два місяці та потребувала від римлян великих зусиль, проте становище Навпакту ставало все більш загрозливим. Тим часом сюди прибув Тит Квінкцій, котрий колись в союзі з етолійцями воював із Філіппом V (та здобув вирішальну перемогу над останнім під Кіноскефалами). Квінкцій спеціально показався обложеним, що спонукало останніх звернутись до нього за заступництвом. В результаті за погодженням із консулом, котрий командував облогою, уклали перемир'я. Воно мало тривати до того часу, коли із Риму повернеться посольство етолійців, яке вирушило туди для отримання мирних умов. За цим армія Манія Ацилія покинула узбережжя Коринфської затоки та перейшла на зимові квартири до Фокіди.
Тим часом, поки римляни вели боротьбу під Навпактом, тепер вже союзний їм Філіпп V зайняв гірські області Долопію та Аперантію, котрі знаходились на північ від Етолії. Крім того, командуючий римською ескадрою Гай Лівій, який відплив з Керкіри до Пірею ще не знаючи про результат битви під Фермопілами, на своєму шляху розорив околиці Сами на острові Кефалленія та острів Закінф, мешканці яких раніше узяли сторону етолійців.
Події 190 р. до н.е
Римський сенат запропонував етолійцям на вибір або виплатити тисячу талантів, або віддати себе на ласку римлян, при цьому етолійці не змогли отримати жодних натяків, наскільки милостивим буде до них сенат у другому випадку. Як наслідок, мир так і не уклали.
На відміну від минулого року, етолійці узяли під охорону гірську дорогу на Навпакт. Враховуючи це, Маній Ацилій вирішив нарешті зайнятись Ламією, котру минулого літа своїм наказом врятував від облоги Філіппа V. Він виступив з Елатеї (місто у Фокіді) на північ до Маліди, розраховуючи раптово заскочити ламійців. Здійснивши останній перехід уночі, римське військо зі світанком досягло міста та атакувало мури. Втім, незважаючи на зрозумілу сум'ятицю, ламійці змогли чинити опір та стійко витримували приступ до опівдня. Відпочивши, римляни на наступний день почали новий штурм і за кілька годин захопили Ламію.
За цим Ацилій повів своє військо назад у Фокіду, а далі до Озольської Локриди, де напав на місто Амфіса. На цей раз узялись до облогових робіт та підвели до мурів численні тарани. Містяни (як це було минулого року при облозі Гераклеї Трахінської) не застосовували для протидії якихось власних машин, зате влаштовували постійні вилазки. Коли у підсумку стіна вже завалилась в кількох місцях, прийшла звістка, що на Балкани висадився новий консул Луцій Сципіон з військом у 13 тисяч піхотинців та 500 вершників, котрий вже досяг Маліди. Коли ж він підійшов до Амфісси, її мешканці покинули місто та замкнулись у цитаделі, яка вважалась неприступною.
У цей момент етолійці звернулись до консула з проханням або знизити розмір виплати, або надати гарантії недоторканності, проте той відмовився змінити рішення сената. Втім, головним завданням Сципіона був похід до Малої Азії проти сирійського царя, тому він погодився укласти із етолійціями чергове перемир'я. На цьому й закінчилась кампанія 190 р. до н. е. у Етолійській війні.
Кампанія 189 р. до н.е
Чергове етолійське посольство до Риму викликало лише роздратування серед сенаторів, оскільки етолійці не просили змилостивитись, а натомість обрали позицію нагадування про свої попередні заслуги у Другій Македонській війні. До того ж, саме тоді вони надали сприяння колишньому царю Афаманії (невелика гірська область у центральній Греції) Амінандру, який раніше прийняв сторону Антіоха ІІІ та був вигнаний зі своїх володінь, котрі відійшли до Філіппа V. Коли невдоволені зловживанням македонців афамани звернулись до колишнього володаря, Амінандр прибув на батьківщину із тисячею етолійських воїнів та вигнав залоги македонського царя. Філіпп вирушив проти нього із шеститисячним військом, проте потрапив на гірській дорозі у загрозливу ситуацію та змушений був спішно відступити. При цьому відокремлений ним від свого війська загін із тисячі воїнів, котрий мав утримувати одне з місцевих укріплень, зазнав рішучої поразки та виявився у більшій своїй частині втраченим.
У підсумку етолійське посольство вислали із Риму, так що війна повинна була відновитись. При цьому головний супротивник Риму Антіох зазнав у 190 р. до н. е. рішучої поразки в Малій Азії у битві при Магнезії, так що тепер римляни були вільні вислати на Балкани скільки завгодно великі сили. Втім, вони навіть не відчували за потрібне повернути сюди свою головну армію, котра у кампанії 189 р. до н. е. зайнялась замиренням малоазійських галатів. Проте Етолії ж виступив один із консулів Марк Фульвій, котрий на додачу до розташованих на Балканах загонів мав повноваження набрати 12 тисяч піхотинців та 600 вершників. Крім того, йому передавалась сильна ескадра — 30 квінквірем та 20 трирем — яку минулого року приготували для підсилення головного експедиційного флоту у війні з Антіохом.
Марк Фульвій висадився у Епірі, мешканці якого переконали його почати з облоги Амбракії (ця колишня еіпрська столиця наприкінці 230-х років до н. е. під час Деметрієвої війни була захоплена етолійцями, котрі утримали її і після Союзницької війни, незважаючи на вдалий напад Філіппа V у 219 р. до н. е.). Етолійці не встигли увести до міста головні сили, проте все-таки вони розмістили тут свій загін, а вже після початку римлянами повноцінної облоги змогли провести підкріплення. Хоча через незрозумілі дії етолійського стратега, котрий командував загонами за межами міста, була втрачена можливість нанести ворогу важкі втрати під час однієї з нічних вилазок, проте захисники Амбракії бились відважно. Ані руйнація численних ділянок мурів, ані підкопи не приносили римлянам бажаного результату.
В той же час, етолійці не могли розраховувати на допомогу зі сторони будь-якої держави, з півночі на Афаманію нападали македонці, а у Коринфській затоці крейсували судна іллірійського царя та ахейців, котрі загрожували спустошенням узбережжя Етолії та змушували відволікати на його охорону частину й так невеликих сил. Як наслідок, етолійці в черговий раз звернулись до римлян із проханням миру, бажаючи лише хоч якось пом'якшити надані їм раніше умови. За них клопотали представники союзних римлянам Родосу та Афін, крім того, до перемовин долучився афаманський цар Амінандр. Останньому вдалось умовити мешканців Амбракії капітулювати, при цьому римляни вивезли з міста лише твори мистецтва, а етолійській залозі надали право безперешкодного проходу.
При цьому здача Амбракії відбувалась на тлі обнадійливих для етолійців перемовин — суму штрафу їм зменшили вдвічі, до 500 талантів, надавши можливість виплатити 60 % суми протягом наступних шести років. Також переможених зобов'язали виключити зі свого союзу міста, котрі після 198 р. до н. е. (прибуття до Греції Тита Квінкція під час Другої Македонської війни) були узяті римлянами чи перейшли на їх сторону добровільно. Іншими умовами стали: зобов'язання воювати із ворогами Риму, видача всіх полонених та перебіжчиків, а також відмова від допомоги острову Кефалленія.
Завершальним етапом боротьби став похід Марка Фульвія на Кефалленію, під час якого він зустрів суттєвий спротив зі сторони міста Сама та вимушений був узяти його в облогу, котра завершилась продажем всіх мешканців до рабства.
Джерела
Лівій, «Історія»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etolijska vijna vijskovij konflikt 192 189 rr do n e mizh Etolijskim soyuzom ta rimlyanami Buv chastinoyu bilsh masshtabnogo protistoyannya dvoh koalicij na ellinistichnih terenah vidomogo yak Sirijska abo Rimo selevkidska vijna Etolijska vijna Karta centralno zahidnoyi Greciyi U livomu verhnomu kuti poznachena oblast Ambrakiyi u pravomu nizhnomu Navpakt na uzberezhzhi Korinfskoyi zatoki ta Amfissa u Ozolskij Lokridi Karta centralno zahidnoyi Greciyi U livomu verhnomu kuti poznachena oblast Ambrakiyi u pravomu nizhnomu Navpakt na uzberezhzhi Korinfskoyi zatoki ta Amfissa u Ozolskij Lokridi Data 192 189 do n e Misce Greciya Rezultat Peremoga Rimu ta jogo soyuznikiv Storoni Rim Ahajskij soyuz Makedonske carstvo Etolijskij soyuz Komanduvachi Manij Acilij Glabrion Mark Fulvij Nobilior Filipp V Makedonskij Damokrit AminandrPochatok konfliktuKarta centralno shidnoyi Greciyi Zokrema poznacheni Malida MALIS u yakij roztashovuvalis Gerakleya Trahinska ta Lamiya i Ozolska Lokrida OZOLIAN LOCRIS na shodi yakoyi znahodilas Amfissa Naprikinci 190 h rr do n e etolijci kotri pripisuvali sobi golovni dosyagnennya u Drugij Makedonskij vijni i vodnochas buli nezadovoleni svoyimi nadbannyami v nij pochali pidburyuvati sirijskogo carya Antioha III do vtorgnennya na Balkanskij piostriv Ostannij prihilno postavivsya do ciyeyi propoziciyi ta osinnyu 192 r do n e peretnuv Egejske more She do pributtya Antioha etolijci sprobuvali postaviti pid svij kontrol kilka vazhlivih punktiv Tak voni hitristyu vveli pevnu kilkist kinnoti do fessalijskogo mista Demetriada ta ovolodili nim Vodnochas sproba zastati znenacka meshkanciv Halkidi najbilshogo mista ostrova Evbeya viyavilas nevdaloyu Nareshti she girshe zavershilas operaciya u Lakedemoni de etolijci zamislili zradnicki vbiti tirana Nabisa kotrij viv vijnu z Ahejskim soyuzom Tiran yakij vzhe ranishe otrimav pevnu kilkist etolijskih najmanciv zaznav vazhkoyi porazki u bitvi z ahejcyami ta potrebuvav pidkriplennya Vtim spryamovana syudi dodatkova tisyacha etolijciv mala inshe tayemne zavdannya Obravshi slushnu nagodu yiyi komandir Aleksamen organizuvav vbivstvo Nabisa pislya chogo zahopiv jogo palac Prote etolijci ne zvernulis do meshkanciv Sparti za pidtrimkoyu kotru cilkom mogli b otrimati na tli poperednih zlochiniv tirana Voni rozsipalis po mistu ta zajnyalis grabunkami dopoki spartanci ne zorganizuvalis ta ne pochali yih vinishuvati Chastina etolijciv vtekla do Arkadiyi de bula perelovlena ta prodana do rabstva Diyi etolijciv u 191 r do n ePislya togo yak na Balkani pribuv Antioh III pevnij chas borotba tut protikala v mezhah golovnoyi liniyi Rimo selevkidskoyi vijni Avantyurna ekspediciya sirijskogo carya z malimi silami zavershilas rozgromom u 191 r do n e pri Fermopilah pislya chogo centr bojovih dij buv perenesenij do Maloyi Aziyi V Yevropi zh sprotiv rimskij koaliciyi prodovzhuvali chiniti etolijci kotri znachno postupalis vorogu lishe konsul Manij Acilij priviv u 191 r do n e na Balkani 20 tisyach pihoti 2 tisyachi vershnikiv ta 15 sloniv ne rahuyuchi zagonu Marka Bebiya kotrij perebuvav tut she z minulogo roku Nepodalik vid Fermopil znahodilis dva pidkontrolni Etolijskomu soyuzu mista Lamiya ta Gerakleya Trahinska prichomu v ostannij zasiv dovoli znachnij zagin iz chotiroh tisyach bijciv Pid chas fermopilskoyi bitvi chastina z nih ohoronyala visoti cherez yaki mogli zdijsniti obhidnij manevr rimlyani todi yak inshi vchinili zuhvalij hocha j nevdalij napad pryamo na rimskij tabir Same uspih u skinenni etolijciv iz odniyeyi z troh visot stav virishalnim faktorom v peremozi nad Antiohom pislya vidstupu yakogo Manij Acilij virishiv zajnyatis Gerakleyeyu Pislya korotkoyi pidgotovki rimlyani pochali shturm Gerakleyi vazhki boyi za yaku trivali blizko misyacya ta v pidsumku zavershilis uspishno dlya napadnikiv Tim chasom soyuznij rimlyanam makedonskij car Filipp V zajmavsya oblogoyu Lamiyi roztashovanoyi za kilka kilometriv pivnichnishe Den i nich makedonyani veli oblogovi roboti prote ne nadto uspishno oskilki misto stoyalo na pagorbi ta ne moglo buti zdobute za dopomogoyu nazemnih sporud takih yak nasipi abo peresuvni navisi Dovodilos vesti pidkopi prote pri comu chasto natikalis na porodu kotru ne mogli podolati zalizni zastupi U pidsumku koli Gerakleya pala vid Maniya Aciliya pribuv do makedonskogo carya visnik z vimogoyu vidijti vid mista kotre yak vinagorodu za vazhku borotbu z etolijciyami rimlyani bazhali vzyati sami Filipp V kotrij lishe za shist rokiv do togo prograv Rimu Drugu Makedonsku vijnu ta teper vidigravav drugoryadnu rol pidkorivsya Vtim sami rimlyani ne vzyalis odrazu za Lamiyu a virishili ne gayuchi chasu zavdati udaru po vlasne Etoliyi i Gerakleya i Lamiya znahodilis na shid vid neyi u nevelichkij istorichnij oblasti Malida Vijsko Maniya Aciliya rushilo na zahid do Navpaktu pivnichne uzberezhzhya Korinfskoyi zatoki kudi zbiralos bagato etolijciv Perehid vidbuvavsya cherez vazhkozhostupnu girsku miscevist bagato v yuchnih tvarin popadali u provallya voyini vibilis iz sil Vtim spantelichenij poperednimi podiyami vorog ne spromigsya navit vistaviti zaslon na comu zruchnomu dlya oboroni napryamku ta viyavivsya oblozhenimm u Navpakti Obloga zatyagnulas na dva misyaci ta potrebuvala vid rimlyan velikih zusil prote stanovishe Navpaktu stavalo vse bilsh zagrozlivim Tim chasom syudi pribuv Tit Kvinkcij kotrij kolis v soyuzi z etolijcyami voyuvav iz Filippom V ta zdobuv virishalnu peremogu nad ostannim pid Kinoskefalami Kvinkcij specialno pokazavsya oblozhenim sho sponukalo ostannih zvernutis do nogo za zastupnictvom V rezultati za pogodzhennyam iz konsulom kotrij komanduvav oblogoyu uklali peremir ya Vono malo trivati do togo chasu koli iz Rimu povernetsya posolstvo etolijciv yake virushilo tudi dlya otrimannya mirnih umov Za cim armiya Maniya Aciliya pokinula uzberezhzhya Korinfskoyi zatoki ta perejshla na zimovi kvartiri do Fokidi Tim chasom poki rimlyani veli borotbu pid Navpaktom teper vzhe soyuznij yim Filipp V zajnyav girski oblasti Dolopiyu ta Aperantiyu kotri znahodilis na pivnich vid Etoliyi Krim togo komanduyuchij rimskoyu eskadroyu Gaj Livij yakij vidpliv z Kerkiri do Pireyu she ne znayuchi pro rezultat bitvi pid Fermopilami na svoyemu shlyahu rozoriv okolici Sami na ostrovi Kefalleniya ta ostriv Zakinf meshkanci yakih ranishe uzyali storonu etolijciv Podiyi 190 r do n eRimskij senat zaproponuvav etolijcyam na vibir abo viplatiti tisyachu talantiv abo viddati sebe na lasku rimlyan pri comu etolijci ne zmogli otrimati zhodnih natyakiv naskilki milostivim bude do nih senat u drugomu vipadku Yak naslidok mir tak i ne uklali Na vidminu vid minulogo roku etolijci uzyali pid ohoronu girsku dorogu na Navpakt Vrahovuyuchi ce Manij Acilij virishiv nareshti zajnyatis Lamiyeyu kotru minulogo lita svoyim nakazom vryatuvav vid oblogi Filippa V Vin vistupiv z Elateyi misto u Fokidi na pivnich do Malidi rozrahovuyuchi raptovo zaskochiti lamijciv Zdijsnivshi ostannij perehid unochi rimske vijsko zi svitankom dosyaglo mista ta atakuvalo muri Vtim nezvazhayuchi na zrozumilu sum yaticyu lamijci zmogli chiniti opir ta stijko vitrimuvali pristup do opivdnya Vidpochivshi rimlyani na nastupnij den pochali novij shturm i za kilka godin zahopili Lamiyu Za cim Acilij poviv svoye vijsko nazad u Fokidu a dali do Ozolskoyi Lokridi de napav na misto Amfisa Na cej raz uzyalis do oblogovih robit ta pidveli do muriv chislenni tarani Mistyani yak ce bulo minulogo roku pri oblozi Gerakleyi Trahinskoyi ne zastosovuvali dlya protidiyi yakihos vlasnih mashin zate vlashtovuvali postijni vilazki Koli u pidsumku stina vzhe zavalilas v kilkoh miscyah prijshla zvistka sho na Balkani visadivsya novij konsul Lucij Scipion z vijskom u 13 tisyach pihotinciv ta 500 vershnikiv kotrij vzhe dosyag Malidi Koli zh vin pidijshov do Amfissi yiyi meshkanci pokinuli misto ta zamknulis u citadeli yaka vvazhalas nepristupnoyu U cej moment etolijci zvernulis do konsula z prohannyam abo zniziti rozmir viplati abo nadati garantiyi nedotorkannosti prote toj vidmovivsya zminiti rishennya senata Vtim golovnim zavdannyam Scipiona buv pohid do Maloyi Aziyi proti sirijskogo carya tomu vin pogodivsya uklasti iz etolijciyami chergove peremir ya Na comu j zakinchilas kampaniya 190 r do n e u Etolijskij vijni Kampaniya 189 r do n eChergove etolijske posolstvo do Rimu viklikalo lishe rozdratuvannya sered senatoriv oskilki etolijci ne prosili zmilostivitis a natomist obrali poziciyu nagaduvannya pro svoyi poperedni zaslugi u Drugij Makedonskij vijni Do togo zh same todi voni nadali spriyannya kolishnomu caryu Afamaniyi nevelika girska oblast u centralnij Greciyi Aminandru yakij ranishe prijnyav storonu Antioha III ta buv vignanij zi svoyih volodin kotri vidijshli do Filippa V Koli nevdovoleni zlovzhivannyam makedonciv afamani zvernulis do kolishnogo volodarya Aminandr pribuv na batkivshinu iz tisyacheyu etolijskih voyiniv ta vignav zalogi makedonskogo carya Filipp virushiv proti nogo iz shestitisyachnim vijskom prote potrapiv na girskij dorozi u zagrozlivu situaciyu ta zmushenij buv spishno vidstupiti Pri comu vidokremlenij nim vid svogo vijska zagin iz tisyachi voyiniv kotrij mav utrimuvati odne z miscevih ukriplen zaznav rishuchoyi porazki ta viyavivsya u bilshij svoyij chastini vtrachenim U pidsumku etolijske posolstvo vislali iz Rimu tak sho vijna povinna bula vidnovitis Pri comu golovnij suprotivnik Rimu Antioh zaznav u 190 r do n e rishuchoyi porazki v Malij Aziyi u bitvi pri Magneziyi tak sho teper rimlyani buli vilni vislati na Balkani skilki zavgodno veliki sili Vtim voni navit ne vidchuvali za potribne povernuti syudi svoyu golovnu armiyu kotra u kampaniyi 189 r do n e zajnyalas zamirennyam maloazijskih galativ Prote Etoliyi zh vistupiv odin iz konsuliv Mark Fulvij kotrij na dodachu do roztashovanih na Balkanah zagoniv mav povnovazhennya nabrati 12 tisyach pihotinciv ta 600 vershnikiv Krim togo jomu peredavalas silna eskadra 30 kvinkvirem ta 20 trirem yaku minulogo roku prigotuvali dlya pidsilennya golovnogo ekspedicijnogo flotu u vijni z Antiohom Mark Fulvij visadivsya u Epiri meshkanci yakogo perekonali jogo pochati z oblogi Ambrakiyi cya kolishnya eiprska stolicya naprikinci 230 h rokiv do n e pid chas Demetriyevoyi vijni bula zahoplena etolijcyami kotri utrimali yiyi i pislya Soyuznickoyi vijni nezvazhayuchi na vdalij napad Filippa V u 219 r do n e Etolijci ne vstigli uvesti do mista golovni sili prote vse taki voni rozmistili tut svij zagin a vzhe pislya pochatku rimlyanami povnocinnoyi oblogi zmogli provesti pidkriplennya Hocha cherez nezrozumili diyi etolijskogo stratega kotrij komanduvav zagonami za mezhami mista bula vtrachena mozhlivist nanesti vorogu vazhki vtrati pid chas odniyeyi z nichnih vilazok prote zahisniki Ambrakiyi bilis vidvazhno Ani rujnaciya chislennih dilyanok muriv ani pidkopi ne prinosili rimlyanam bazhanogo rezultatu V toj zhe chas etolijci ne mogli rozrahovuvati na dopomogu zi storoni bud yakoyi derzhavi z pivnochi na Afamaniyu napadali makedonci a u Korinfskij zatoci krejsuvali sudna illirijskogo carya ta ahejciv kotri zagrozhuvali spustoshennyam uzberezhzhya Etoliyi ta zmushuvali vidvolikati na jogo ohoronu chastinu j tak nevelikih sil Yak naslidok etolijci v chergovij raz zvernulis do rimlyan iz prohannyam miru bazhayuchi lishe hoch yakos pom yakshiti nadani yim ranishe umovi Za nih klopotali predstavniki soyuznih rimlyanam Rodosu ta Afin krim togo do peremovin doluchivsya afamanskij car Aminandr Ostannomu vdalos umoviti meshkanciv Ambrakiyi kapitulyuvati pri comu rimlyani vivezli z mista lishe tvori mistectva a etolijskij zalozi nadali pravo bezpereshkodnogo prohodu Pri comu zdacha Ambrakiyi vidbuvalas na tli obnadijlivih dlya etolijciv peremovin sumu shtrafu yim zmenshili vdvichi do 500 talantiv nadavshi mozhlivist viplatiti 60 sumi protyagom nastupnih shesti rokiv Takozh peremozhenih zobov yazali viklyuchiti zi svogo soyuzu mista kotri pislya 198 r do n e pributtya do Greciyi Tita Kvinkciya pid chas Drugoyi Makedonskoyi vijni buli uzyati rimlyanami chi perejshli na yih storonu dobrovilno Inshimi umovami stali zobov yazannya voyuvati iz vorogami Rimu vidacha vsih polonenih ta perebizhchikiv a takozh vidmova vid dopomogi ostrovu Kefalleniya Zavershalnim etapom borotbi stav pohid Marka Fulviya na Kefalleniyu pid chas yakogo vin zustriv suttyevij sprotiv zi storoni mista Sama ta vimushenij buv uzyati jogo v oblogu kotra zavershilas prodazhem vsih meshkanciv do rabstva DzherelaLivij Istoriya