Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Амбракії (189) — головний епізод завершальної кампанії Етолійської війни, у якому римська армія зустрілась із впертим спротивом при спробі оволодіти важливим містом на північному узбережжі Амбракійської затоки.
| Облога Амбракії (189) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Етолійська війна | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Рим, епірці | Етолійський союз | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Марк Фульвій Нобіліор | |||||||
У 191 р. до н. е. в битві при Фермопілах римляни розгромили сирійського царя Антіоха III, змусивши його втекти до Азії. Їхніми противниками на Балканах залишились лише етолійці, котрі займали ряд важкодоступних областей Центральної Греції. Вони були занадто слабими, щоб наважитись на польову битву із римлянами, проте чинили останнім та їх союзникам впертий спротив за стінами міст, наслідком чого стали облоги Гераклеї Трахінської, Ламії, Навпакту та Амфіси. Перші два міста вдалось узяти, проте у 190 р. до н. е. римський консул вирішив тимчасово призупинити підкорення Етолії та зосередитись на боротьбі з сирійським царем. Сторони уклали перемир'я, під час якого етолійцям так і не вдалось отримати від сенату прийнятних умов капітуляції, тоді як Антіох зазнав вирішальної поразки і більше не міг відволікати римлян від балканських справ.
У 189 р. до н. е. в Епірі висадилась армія римського консула Марка Фульвія, котрий на додачу до розташованих на Балканах загонів мав повноваження набрати 12 тисяч піхотинців та 600 вершників. Епірці переконували його почати з облоги своєї колишньої столиці Амбракії, яку в кінці 230-х років до н. е. під час Деметрієвої війни захопили етолійці (і утримали її навіть після , незважаючи на вдалий напад з боку македонського царя Філіппа V у 219 р. до н. е.). У підсумку консул пристав на це, оскільки в околицях Амбракії було достатньо деревини для облогових споруд, поруч протікала річка Аретонт (наразі Арахтос), котрою могли доправляти припаси, а місцевість сприяла польовій битві, якби ворог наважився на неї та спустився з гір для допомоги обложеним.
Амбракія (сучасна Арта) лежала за кілька кілометрів від північного узбережжя Амбракійської затоки, котра відділяє Епір від Акарнанії та глибоко — на три з половиною десятки кілометрів — вдається у суходіл. З трьох сторін місто огинала згадана вище річка, тоді як з четвертої до нього підходив кряж, на завершенні котрого стояв акрополь. Епірці зайняли рівнину за Аретонтом, тоді як консул розмістив військо у основі річної луковини. Тут він поставив три табори — один з них облаштували на кряжі, а два інші у низині — та повів роботи з метою з'єднати їх валом та ровом, щоб унеможливити надання допомоги захисникам. В цей час етолійське ополчення зібралось у Страті (південніше від Амбракійської затоки на кордоні з союзною римлянам Акарнанією), звідки первісно збиралось вирушити до Амбракії. Втім, оскільки місто вже було частково заблоковане, сюди відправили лише загін із тисячі легкоозброєних вояків під командуванням Евполема. Останній вночі зміг увійти до Амбракії, обравши ділянку, де римляни ще не встигли звести укріплення.
Коли облогова лінія та машини були готові, консул наказав пробивати стіну одразу у п'яти місцях, три з яких знаходились поруч на рівному місці. Одночасно довгими тичинами із зачепами обвалювали зубці стіни. Захисники, в свою чергу, скидали на тарани свинцеві чушки, кам'яні брили та дубові колоди, тоді як тичини захоплювали залізними крюками та обламували їм зачепи. Крім того, і вдень і вночі з міста влаштовували вилазки.
Тим часом Нікандр, котрий командував етолійським військом, спустошив Акарнанію та замислив допомогти обложеним. Перш за все вислали п'ять сотень бійців під проводом Нікодама, котрі вночі змогли пройтись до Амбракії — десь проминувши караули непомітно, а десь пробившись із боєм. У заздалегідь призначену ніч захисники мали зробити вилазку, тоді як Нікандр мав напасти на ворожий табір. Дочекавшись обумовленого моменту, Нікодам повів бійців проти трьох поставлених на рівнині облогових машин, причому частина воїнів несла необхідні для їх знищення факели, смолу та інші горючі матеріали. Одразу загинуло багато вартових, проте на шум із табору почали прибувати римляни. Зав'язалась битва, особливо жорстока біля однієї з машин, де етолійців надихали Нікодам та Евполем. Якби Нікандр відповідно до попереднього плану вдарив з тилу, римське військо могло б зазнати великих втрат. Проте етолійський стратег із невідомих причин не став виконувати домовленого — чи то він злякався, чи то вирішив за краще надати допомогу мешканцям (невелика гірська область північніше Етолії), на яких напали союзні римлянам македоняни. Як наслідок, загони, що вийшли з Амбракії, були загнані назад у місто, хоча їм і вдалося перебити значно більше ворогів, аніж вони втратили вбитими самі.
Після провалу вилазки, з якою пов'язували великі надії, захисники почувалися зрадженими та втратили те бажання до бою, з яким ходили раніше на вилазки назустріч небезпеці. Втім, вони не припинили боротьби, проте тепер робили це з укрить. Коли ж через якийсь час римляни змогли пробити мури, причому в кількох місцях, мешканці потужно бились у проломах та зводили за ними нові фортифікації.
У підсумку консул вирішив перейти до тактики підкопу. Спершу це залишалось непоміченим для обложених, оскільки вийняту землю складували під прикриттям навісів. Проте коли кучугура піднялась настільки, що її помітили, захисники одразу почали рити навпроти. Підійшовши під стіну, вони вислухали напрямок де копають та, з'єднавши свій хід із ворожим, вступили у бій — спершу заступами, а потім униз стали спускатись озброєні воїни. Важка підземна сутичка тривала допоки римляни не почали перегороджувати хід матами та щитами. У відповідь захисники Амбракії доправили під землю бочку, наповнену пташиним пір'ям. З однієї сторони її закрили залізною кришкою, через отвори у якій виставили вперед довгі списи. Останні не давали супротивнику наблизитись, тоді як підпалене пір'я (повітря до якого нагнітали міхами по залізній трубці через кришку) наповнювало хід чадом, так що римляни виявились змушені покинути його.
Тим часом представники Етолійського союзу намагались отримати від римлян пом'якшення умов капітуляції. У попередні два роки сенат відмовлявся надати етолійцям прийнятні умови, проте тепер консул пішов їм назустріч та знизив суму штрафу удвічі. Були й інші виставлені умови (особливо важким для етолійців видавалась вимога виключити з союзу міста, котрі після 198 р. до н. е. були узяті римлянами чи перейшли на їх сторону добровільно) проте гірська область з нечисленним населенням не мала більше змоги противитись гегемону Середземномор'я.
На тлі цих обнадійливих для етолійців перемовин афаманський цар Амінандр, котрий узявся бути посередником, вмовив амбракійців капітулювати. Бійцям етолійських загонів, які змогли раніше увійти сюди, надали можливість безперешкодного проходу. Із наявного у місті майна вивезли лише статуї та картини (в колишній столиці епірських царів було багато творів мистецтва), крім того, амбракійці піднесли консулу в подарунок золотий вінок вагою у 150 фунтів.
Джерела
Лівій, «Історія»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Ambrakiyi 189 golovnij epizod zavershalnoyi kampaniyi Etolijskoyi vijni u yakomu rimska armiya zustrilas iz vpertim sprotivom pri sprobi ovoloditi vazhlivim mistom na pivnichnomu uzberezhzhi Ambrakijskoyi zatoki Obloga Ambrakiyi 189 Etolijska vijna Data 189 r do n e Misce Ambrakiya Rezultat Peremoga rimlyan Storoni Rim epirci Etolijskij soyuz Komanduvachi Mark Fulvij Nobilior Zahidna Greciya Oblast Ambrakiyi poznachena na pivnich vid glibokoyi zatoki sho vdayetsya u suhodil Poryad poznacheno Epir a na protilezhnomu boci zatoki Akarnaniyu U 191 r do n e v bitvi pri Fermopilah rimlyani rozgromili sirijskogo carya Antioha III zmusivshi jogo vtekti do Aziyi Yihnimi protivnikami na Balkanah zalishilis lishe etolijci kotri zajmali ryad vazhkodostupnih oblastej Centralnoyi Greciyi Voni buli zanadto slabimi shob navazhitis na polovu bitvu iz rimlyanami prote chinili ostannim ta yih soyuznikam vpertij sprotiv za stinami mist naslidkom chogo stali oblogi Gerakleyi Trahinskoyi Lamiyi Navpaktu ta Amfisi Pershi dva mista vdalos uzyati prote u 190 r do n e rimskij konsul virishiv timchasovo prizupiniti pidkorennya Etoliyi ta zosereditis na borotbi z sirijskim carem Storoni uklali peremir ya pid chas yakogo etolijcyam tak i ne vdalos otrimati vid senatu prijnyatnih umov kapitulyaciyi todi yak Antioh zaznav virishalnoyi porazki i bilshe ne mig vidvolikati rimlyan vid balkanskih sprav U 189 r do n e v Epiri visadilas armiya rimskogo konsula Marka Fulviya kotrij na dodachu do roztashovanih na Balkanah zagoniv mav povnovazhennya nabrati 12 tisyach pihotinciv ta 600 vershnikiv Epirci perekonuvali jogo pochati z oblogi svoyeyi kolishnoyi stolici Ambrakiyi yaku v kinci 230 h rokiv do n e pid chas Demetriyevoyi vijni zahopili etolijci i utrimali yiyi navit pislya nezvazhayuchi na vdalij napad z boku makedonskogo carya Filippa V u 219 r do n e U pidsumku konsul pristav na ce oskilki v okolicyah Ambrakiyi bulo dostatno derevini dlya oblogovih sporud poruch protikala richka Aretont narazi Arahtos kotroyu mogli dopravlyati pripasi a miscevist spriyala polovij bitvi yakbi vorog navazhivsya na neyi ta spustivsya z gir dlya dopomogi oblozhenim Ambrakiya suchasna Arta lezhala za kilka kilometriv vid pivnichnogo uzberezhzhya Ambrakijskoyi zatoki kotra viddilyaye Epir vid Akarnaniyi ta gliboko na tri z polovinoyu desyatki kilometriv vdayetsya u suhodil Z troh storin misto oginala zgadana vishe richka todi yak z chetvertoyi do nogo pidhodiv kryazh na zavershenni kotrogo stoyav akropol Epirci zajnyali rivninu za Aretontom todi yak konsul rozmistiv vijsko u osnovi richnoyi lukovini Tut vin postaviv tri tabori odin z nih oblashtuvali na kryazhi a dva inshi u nizini ta poviv roboti z metoyu z yednati yih valom ta rovom shob unemozhliviti nadannya dopomogi zahisnikam V cej chas etolijske opolchennya zibralos u Strati pivdennishe vid Ambrakijskoyi zatoki na kordoni z soyuznoyu rimlyanam Akarnaniyeyu zvidki pervisno zbiralos virushiti do Ambrakiyi Vtim oskilki misto vzhe bulo chastkovo zablokovane syudi vidpravili lishe zagin iz tisyachi legkoozbroyenih voyakiv pid komanduvannyam Evpolema Ostannij vnochi zmig uvijti do Ambrakiyi obravshi dilyanku de rimlyani she ne vstigli zvesti ukriplennya Koli oblogova liniya ta mashini buli gotovi konsul nakazav probivati stinu odrazu u p yati miscyah tri z yakih znahodilis poruch na rivnomu misci Odnochasno dovgimi tichinami iz zachepami obvalyuvali zubci stini Zahisniki v svoyu chergu skidali na tarani svincevi chushki kam yani brili ta dubovi kolodi todi yak tichini zahoplyuvali zaliznimi kryukami ta oblamuvali yim zachepi Krim togo i vden i vnochi z mista vlashtovuvali vilazki Tim chasom Nikandr kotrij komanduvav etolijskim vijskom spustoshiv Akarnaniyu ta zamisliv dopomogti oblozhenim Persh za vse vislali p yat soten bijciv pid provodom Nikodama kotri vnochi zmogli projtis do Ambrakiyi des prominuvshi karauli nepomitno a des probivshis iz boyem U zazdalegid priznachenu nich zahisniki mali zrobiti vilazku todi yak Nikandr mav napasti na vorozhij tabir Dochekavshis obumovlenogo momentu Nikodam poviv bijciv proti troh postavlenih na rivnini oblogovih mashin prichomu chastina voyiniv nesla neobhidni dlya yih znishennya fakeli smolu ta inshi goryuchi materiali Odrazu zaginulo bagato vartovih prote na shum iz taboru pochali pribuvati rimlyani Zav yazalas bitva osoblivo zhorstoka bilya odniyeyi z mashin de etolijciv nadihali Nikodam ta Evpolem Yakbi Nikandr vidpovidno do poperednogo planu vdariv z tilu rimske vijsko moglo b zaznati velikih vtrat Prote etolijskij strateg iz nevidomih prichin ne stav vikonuvati domovlenogo chi to vin zlyakavsya chi to virishiv za krashe nadati dopomogu meshkancyam nevelika girska oblast pivnichnishe Etoliyi na yakih napali soyuzni rimlyanam makedonyani Yak naslidok zagoni sho vijshli z Ambrakiyi buli zagnani nazad u misto hocha yim i vdalosya perebiti znachno bilshe vorogiv anizh voni vtratili vbitimi sami Pislya provalu vilazki z yakoyu pov yazuvali veliki nadiyi zahisniki pochuvalisya zradzhenimi ta vtratili te bazhannya do boyu z yakim hodili ranishe na vilazki nazustrich nebezpeci Vtim voni ne pripinili borotbi prote teper robili ce z ukrit Koli zh cherez yakijs chas rimlyani zmogli probiti muri prichomu v kilkoh miscyah meshkanci potuzhno bilis u prolomah ta zvodili za nimi novi fortifikaciyi U pidsumku konsul virishiv perejti do taktiki pidkopu Spershu ce zalishalos nepomichenim dlya oblozhenih oskilki vijnyatu zemlyu skladuvali pid prikrittyam navisiv Prote koli kuchugura pidnyalas nastilki sho yiyi pomitili zahisniki odrazu pochali riti navproti Pidijshovshi pid stinu voni visluhali napryamok de kopayut ta z yednavshi svij hid iz vorozhim vstupili u bij spershu zastupami a potim uniz stali spuskatis ozbroyeni voyini Vazhka pidzemna sutichka trivala dopoki rimlyani ne pochali peregorodzhuvati hid matami ta shitami U vidpovid zahisniki Ambrakiyi dopravili pid zemlyu bochku napovnenu ptashinim pir yam Z odniyeyi storoni yiyi zakrili zaliznoyu krishkoyu cherez otvori u yakij vistavili vpered dovgi spisi Ostanni ne davali suprotivniku nablizitis todi yak pidpalene pir ya povitrya do yakogo nagnitali mihami po zaliznij trubci cherez krishku napovnyuvalo hid chadom tak sho rimlyani viyavilis zmusheni pokinuti jogo Tim chasom predstavniki Etolijskogo soyuzu namagalis otrimati vid rimlyan pom yakshennya umov kapitulyaciyi U poperedni dva roki senat vidmovlyavsya nadati etolijcyam prijnyatni umovi prote teper konsul pishov yim nazustrich ta zniziv sumu shtrafu udvichi Buli j inshi vistavleni umovi osoblivo vazhkim dlya etolijciv vidavalas vimoga viklyuchiti z soyuzu mista kotri pislya 198 r do n e buli uzyati rimlyanami chi perejshli na yih storonu dobrovilno prote girska oblast z nechislennim naselennyam ne mala bilshe zmogi protivitis gegemonu Seredzemnomor ya Na tli cih obnadijlivih dlya etolijciv peremovin afamanskij car Aminandr kotrij uzyavsya buti poserednikom vmoviv ambrakijciv kapitulyuvati Bijcyam etolijskih zagoniv yaki zmogli ranishe uvijti syudi nadali mozhlivist bezpereshkodnogo prohodu Iz nayavnogo u misti majna vivezli lishe statuyi ta kartini v kolishnij stolici epirskih cariv bulo bagato tvoriv mistectva krim togo ambrakijci pidnesli konsulu v podarunok zolotij vinok vagoyu u 150 funtiv DzherelaLivij Istoriya