Ендемі́чний поворо́тний тиф (англ. tick-borne relapsing fever / TBRF, tick fever, лат. febris recurrens, нім. ruckfall typhus, фр. fievre recurrent, кліщовий поворотний тиф; застаріли синоніми: кліщовий спірохетоз людини, перський поворотний тиф, африканський поворотний тиф, гарячка від укусу кліщів в Ірані, «Табі-гераб-гез», хвороба «чужих» в Ірані та інші назви, часто пов'язані з географічним місцем випадків хвороби) — трансмісивна інфекційна хвороба, яка передається кліщами різних видів роду Ornithodoros. Це ендемічна для великих територій субтропіків і тропіків гарячкова хвороба (точніше, група дуже близьких між собою хвороб) із чергуванням різних за кількістю (від 1 до 26) нападів гарячки. Кліщовий поворотний тиф — зооноз, який характеризується природною осередковістю із частим просуванням і закріпленням осередків хвороби в населених пунктах і безпосередньо в житлах.
Ендемічний поворотний тиф | |
---|---|
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | лімфоаденопатія[1], гепатомегалія[1], тахіпное[1], брадикардія, гарячка, первинний афект, головний біль, артралгія, діарея, міалгія і біль у животі |
Причини | d, d, d, d, d і d |
Метод діагностики | фізикальне обстеження, клінічний аналіз крові, мікроскопія і ПЛР |
Препарати | доксициклін, азитроміцин і пеніцилін G |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1C1J.0 |
МКХ-10 | A68.1 |
DiseasesDB | 1547 |
MedlinePlus | 001350 |
MeSH | D012061 |
Ендемічний кліщовий поворотний тиф є давнішою хворобою людей у порівнянні з епідемічним вошивим поворотним тифом, тому що люди еволюційно з'явилися пізніше за диких ссавців та інших тварин, джерел інфекції, і відповідно пізніше отримали власних зовнішніх паразитів, таких, як головні та платтяні воші, які саме й передають епідемічний поворотний тиф.
Історія
Можливо перший опис хворобу зроблений у Стародавній Греції. Дюпре був, мабуть, першим автором, який у 1807—1809 роках повідомив європейському світу думку персів, що паразит, іменований маллєх, своїм уколом (при смоктанні крові) спричинює захворювання людей. Цього зовнішнього паразита називали міанськім клопом за назвою провінції Міан, де нерідко зустрічалася ця хвороба. Цей паразит є кліщем («кена» згідно з місцевим діалектом). У 1857 році відомий мандрівник Девід Лівінгстон описав у Південній Африці (в тодішніх кордонах Анголи) хворобу з неправильними гарячковими нападами, яка з'являлася після укусів (точніше, уколів) кліщів. У 1904 році Е. Кук вперше виявив у крові хворих людей Уганди спірохет (сьогодні їх вважають бореліями). Британські паразитологи Д. Даттон і Д. Тодд (1905, 1907 рік) і майже одночасно з ними Роберт Кох (1906 рік) довели експериментально, що кліщі Ornithodoros moubata служать переносниками збудників африканської кліщової гарячки. Збудника іменували тоді як Spirochaeta duttoni (на сьогодні — Borrelia duttoni). Джозеф Даттон ймовірно помер від цієї хвороби
Є припущення, що середньовічні епідемії так званої жовтої чуми (лат. Pestis Flava, Pestis ictericia) в Англії та Ірландії, спалахи в Ірландії XIX століття під час Великого ірландського голоду спричинювали збудники ендемічного поворотного тифу
Географічне поширення
Кліщовий ендемічний поворотний тиф зустрічається на всіх материках, крім Австралії і Антарктиди. У Європі він зустрічається на Північному Кавказі, в Закавказзі, на півдні України, в Греції, Югославії, Іспанії та Португалії; в Азії — в Середній Азії, Західному Китаї, Ірані, Іраку, Сирійській районі ОАР, Пакистані, Аравії, Індії; в Африці — на Середземноморському узбережжі, на південь від Сахари по всьому материку; в Північній Америці — в 14 західних штатах США, на півдні Британської Колумбії, на південному заході Канади; в Центральній Америці — в Мексиці, Панамі, Гватемалі.
Хвороба зустрічається там, де є елементарні природні умови, які підтримуються при безперервності процесу циркуляції в них збудника хвороби. Необхідним мінімумом є наявність збудника, тварини-джерела, кліща переносника і сприйнятливої тварини, за наявності факторів зовнішнього середовища, що не перешкоджають циркуляції збудника. Тому хвороба не зустрічається там, де не живуть відповідні кліщі-переносники, але разом з тим не у всіх регіонах мешкання кліщів ендемічний поворотний тиф циркулює, адже там немає відповідних джерел чи реципієнтів, або несприйнятливі для того фактори довкілля.
Актуальність
Летальність від хвороби за відсутності лікування за деякими даними сягає 10 %. Хоча більшість дослідників вказують на доброякісність перебігу.
Етіологія
Поширеними збудниками хвороби є бактерії роду Borrelia — Borrelia duttoni, B. hermsii, B. parkeri, B. turicatae. Рідкіснішими наразі вважаються B. crocidurae і B. hispanica. Вони приналежать до порядку Spirochaetalis, родини Treponemataceae, роду Borrelia. Вони завдовжки від 10 до 20 мкм, завтовшки від 0,2 до 0,3 мкм. Ці борелії рухливі, спостерігають їх різний характер руху (поступальний, обертальний, згинальні). Тіло борелій звивисте, витончено на кінцях. Характерною ознакою є нерівномірність витків, число великих витків становить від 5 до 10. Кожен виток 2-3 мкм завдовжки і близько 1 мкм в амплітуді. Для молодих борелій характерні коротші та тонкі форми, більш старі особини товщі та довші. Існують різні штами у цих видів.
Епідеміологічні особливості
Джерело і резервуар
При ендемічному кліщовому поворотному тифі ссавці (зокрема велика рогата худоба, свині, собачі, наземні та деревні білки, бурундуки, дрібні гризуни) і плазуни (ящірки, змії, черепахи), жаби є джерелом і резервуаром інфекції.
Механізм і фактори передачі
Механізм передачі — трансмісивний. Безпосереднім переносником ендемічного поворотного тифу слугують кліщі роду Ornithodoros, які отримують від джерел збудника хвороби. Збудник циркулює в кліщі (ротовий апарат, шлунок), переходить в порожнини його тіла, потрапляє до гемолімфи, через неї проникає в слинні залози і зі слиною впорскується в покриви тіла сприйнятливих організмів, до яких відносять різні види ссавців, рептилій і людину. Збудник, отже, передається інокулятівно (через прямий укус), за допомогою уколу хоботка кліща, зануреного в покриви людини під час кровосмоктання, яке продовжується кілька хвилин. У той же час в покриви тіла надходить слина кліща-переносника, що володіє антикоагулянтами. Смоктання крові практично не відчувається людиною, і він не прокидається, якщо кліщі нападають на нього вночі. Для механізму передачі характерно черезпорожнинне проходження борелій від воріт проникнення до місця виходу з кліща-переносника.
Більшість кліщів роду Ornithodoros кусають у нічний час, а ці укуси залишаються непоміченими більшістю укушених людей. Дорослі кліщі роду Ornithodoros можуть жити протягом багатьох років, годуватися кров'ю при цьому лише кілька раз. Ці кліщі можуть виживати тривалий час в стані голодування. Є свідчення, що у Ornithodoros turicata відбулася подальша передача борелій у лабораторних умовах після 7 років без вживання в їжу крові. У помірних широтах кліщі малоактивні у зимовий період, однак тоді кліщів можуть привертати тепло і вуглекислий газ, які утворює прямий вогонь у приміщеннях. Кліщі-переносники деяких видів легко приживаються в житлі людини і повторно смокчуть його кров. Кровосмоктання порівняно нетривале, тому не виключається можливість того, що кліщ може отримати борелій від хворої людини і потім передати їх здоровій або сприйнятливій дикій чи домашній тварині.
Деякі види кліщів під час смоктання крові випускають коксальну рідину, змішану з гемолімфою, в якій можуть знаходитися борелії, що прониклі до неї зі шлунка. Ця рідина розтікається під кліщем на покривах людини і може потрапити в ранку в місці занурення хоботка кліща в покриви прокормителя, тому й борелія може одночасно разом з коксальною рідиною потрапити в тіло людини. Таку форму передачі збудника називають інокулятивною контамінацією. Кліщі Ornithodoros papillipes виділяють коксальну рідину після закінчення смоктання крові, коли йдуть зі свого прокормителя. Зараження людини у такому випадку може відбуватися контамінативно — при забрудненні пальців коксальною рідиною і занесенням її пальцями ж, наприклад, на кон'юнктиву ока.
Зрідка були описані й інші шляхи передачі ендемічного поворотного тифу, що входять до гемоконтактного механізму — випадкові переливання крові, передачу через укус людини мавпою, що мала кровотечу з ясен, внутрішньовенне вживання наркотиків, трансплацентарно. Борелії не передаються через повітряний аерозоль, слину, сечу, кал, або сперму.
Сприйнятливість та імунітет
Підвищення рівня захворюваності зазвичай відбувається протягом літа у людей, які виїжджають на природу або подорожують в гірських районах. Безсумнівно, що кліщі нападають на людей будь-якого віку. Після одужання від першого захворювання залишається деякий нестерильний імунітет, який підтримується часто за рахунок нових заражень. Тому доросле корінне населення, що має постійний контакт з кліщами, і не хворіє на кліщовий поворотний тиф, бо воно вже перенесло цю хворобу в ранньому віці. Хоча кліщі-переносники в субтропіках і тропіках можуть бути численні в житлі людини, кліщі на самій людині не живуть, а нападають на нього як на прокормителя. Тому захворювання людей носять одиничний або груповий характер, що визначається побутовими умовами — багатолюдністю сімей, ступенем примітивності житла, яке може бути вельми відповідним біотопом для проживання кліщів. Якщо в таке житло потрапляє приїжджий з місць, де кліщового ендемічного поворотного тифу не буває (тобто повністю відсутній імунітет), то під час нападу заражених кліщів така людина захворює на нього.
Патогенез
Борелії проникають через пошкодження в шкірі або слизових оболонках, отримують доступ до судинної системи, і, в результаті, поширюються до селезінки, кісткового мозку, печінки, легенів, нирок і центральної нервової системи. Достатньо невеликої їх кількості аби ініціювати інфекційний процес.
Боррелії здатні індукувати цикли захворювання шляхом зміни експресії антигену і утворюючи нові білки на зовнішній поверхні клітини під час перебігу захворювання. Антигенні варіанти називають серотипами. Білки кодуються в плазмідній ДНК. Зміна цих білків запобігає пошкодженню борелій імунною системою, що призводить до повторюваних епізодів гарячки. У 2008 році були ідентифіковані та описані перші пороутворюючі білки (поріни), Oms38, які присутні в зовнішніх оболонках B. duttoni, B. hermsii, B. parkeri, B. turicatae.
Існування імунологічних відмінностей між різними штамами борелій (за місцем їх знаходження) може мати практичне значення для людини в епідеміологічному та імунологічному відношенні. Перехворівши ендемічним поворотним тифом, який спричинив один штам збудника і набувши імунітет до гомологічного штаму, людина може захворіти вдруге при інфікуванні іншим штамом збудника, переданим іншим видом кліща-переносника або тим же самим видом переносника, але який отримав збудника хвороби від іншого тваринного джерела.
Через доброякісний перебіг цієї хвороби патоморфологічні зміни були вивчені на морських свинках, яких заражали збудниками. Часто спостерігають крововиливи в черевну порожнину, під плевру, до ендокарду через значний запальний процес у стінках кровоносних судин відповідних органів. Трапляється й тромбоз судин. Рідше відбувається бронхіт із звуженням просвіту бронхів аж до їхньої облітерації. Як ускладнення спостерігають перибронхит, плеврит і емфізему. У половини досліджених морських свинок було знайдено некроз печінки, який носив токсичний характер. Селезінка певною мірою збільшується, утворюються маленькі вогнища некрозу, відзначають дифузний гемосидероз. Некротичні ділянки печінки можуть служити сприятливим ґрунтом для розвитку вторинної інфекції. У нирках зазвичай ушкоджень не виявляють. У корі надниркових залоз вплив інтоксикації помітний в дегенерації клітин і пікнозі їхніх ядер. Імовірно, що такі зміни відбуваються й в людей.
Клінічні ознаки
Класифікація
У МКХ-10 хворобу класифікують до групи «Поворотних гарячок» (А68) як «Породжену кліщами поворотну гарячку» (А68.1). У МКХ-11, затвердження якого заплановано ВООЗ на 2018 рік, хворобу відносять також до «Поворотних гарячок» (1D51).
Інкубація та первинний афект
Інкубаційний період коливається в межах від 5 до 14 днів. Ще тоді можна помітити гіперемію навколо місця укусу кліща, розмір її досягає зазвичай 1 см в діаметрі. У центрі плями формується вузлик діаметром до 1 мм жовто-вишневого забарвлення. Пляма навколо вузлика жовтішає, далі по периферії видно геморагічне кільце, що розсмоктується протягом декількох днів. Центральна папула зникає лише за кілька тижнів — своєрідний первинний афект.
Загальні прояви
Продромальні явища зазвичай не виражені або взагалі відсутні. Хворі відчувають загальну розбитість, ломоту в тілі, невеликий озноб, субфебрильну температуру тіла, головний біль, тремтіння кінцівок, невелика діарея.
Напади гарячки
Головним чинником клінічного перебігу є гарячкові напади (пароксизми). Перший напад триває від 1 до 5 днів. Температура піднімається раптово з невеликим або сильним з ознобом до 40 °C. Падіння температури зазвичай відбувається критичне. Після нападу хворий відчуває почуття загальної розбитості, запаморочення, міальгії. Наступні напади скорочуються до 2-3 днів і навіть декількох годин. Міжгарячкові періоди подовжуються. Загалом крива температури відрізняється невірністю чергування нападів, число яких у різних хворих коливається від 1 до 26. У середньому кількість нападів 8-10.
Інші зміни під час гарячки
Аускультативно тони серця глухі. Пульс 70-80 ударів за хвилину, задовільного наповнення. Це слід розцінювати як брадикардію під час значного підвищення температури, коли зазвичай пульс має бути прискореним. У легенях можливі явища розлитого бронхіту. Збільшення селезінки незначне або її зовсім не промацують. Печінка, як правило, збільшена, м'якувата, при промацуванні болюча. Язик обкладений несильним білим нашаруванням. Під час гарячкового нападу нерідко буває блювання, апетит поганий. Часто незначна діарея, відзначають розлитий біль по всьому животу.
Ускладнення
Зрідка виникає ускладнення у вигляді ураження очей — іридоцикліт, ірит, помутніння склоподібного тіла.
Діагностика
Загальноклінічні зміни
У клінічному аналізі крові з боку червоної гілки спостерігають невелику гіпохромію і зниження кількості еритроцитів до 3,5-4х1012/л. Під час нападу гарячки відзначають лейкоцитоз до 8-12х109/л, нейтрофільоз з невеликим зсувом формули вліво, помірний лімфоцитоз. У міжгарячовому періоді відсоток лімфоцитів збільшується, має місце моноцитоз, еозинофілія. ШОЕ під час нападів підвищується до 40-60 мм в годину.
У клінічному аналізі сечі може з'явитися підвищений вміст білка, поодинокі циліндрі.
Специфічні тести
Головним методом діагностики ендемічного поворотного тифу є виявлення в товстій краплі крові, пофарбованої (без попереднього вилуговування водою) фарбою Романовського — Гимза, борелій. У периферичної крові хворих їх дуже мало — часто 1-2 збудника на кілька крапель крові. Ніякої закономірності в появі або зникненні борелій в периферичної крові помітити не можна. Їх можна виявити як під час нападу гарячки, так і в міжгарячковому періоді.
Важливим є біологічний метод виявлення збудника, коли заражають морських свинок кров'ю хворих шляхом нанесення її крапель на кон'юнктиву ока або на слизову оболонку порожнини носа. Кров захворілих від цього морських свинок у подальшому розглядають на забарвлених препаратах або в свіжому вигляді в темному полі зору мікроскопа. Борелій при цьому може бути незліченна кількість. Можна готувати препарати з мазків різних органів морської свинки з подальшим фарбуванням. Зараженням морських свинок можна встановити наявність борелій у хворого, у якого мікроскопічно в крові виявити збудника хвороби не вдалося.
На сьогодні вже широке поширення в діагностиці цієї хвороби має полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), проводять дослідження крові.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Основним в лікуванні є етіотропна терапія. Лікування кліщового поворотного тифу триває більше, ніж епідемічного, загалом 7-10 днів, адже при меншій тривалості відбувається до 20 % рецидивів гарячки. Використовують перорально переважно доксициклін по 0,1 мг два рази на день, або, якщо він має протипоказання для хворого, можна призначити макроліди, переважно азитроміцин 0,5 г 1 раз на день протягом 3-6 днів. У випадку неврологічних уражень використовують пеніцилін по 3 мільйони одиниць внутрішньом'язово кожні 4 години або цефтріаксон 1 г два рази на день.
Патогенетичне лікування відповідає загальним правилам терапії.
Профілактика
Профілактика індивідуальна і групова зводиться до того, щоб не ночувати в приміщеннях примітивної конструкції в зоні поширення ендемічного поворотного тифу. Засоби відлякування кліщів не є надійними і не дають гарантії. Тому в ендемічних (особливо південного розташування) місцевостях слід надавати перевагу ночівлі на відкритому повітрі та під пологом, добре підібраним по краях, що перешкоджає проникненню кліщів. Слід уникати ночівлі в природних штучних печерах і в гротах у гірських місцевостях.
Для знешкодження та ліквідації природних вогнищ нори гризунів, де є кліщі, поблизу житла обробляють ДДТ, , хлорпікрином. Споруди старого будування слід ремонтувати, ретельно штукатурити стіни, латати отвори нір домових гризунів, тріщини і отвори в стінах, прибирати сміття. За можливості слід зносити старі будинки та будувати сучасні.
Кліщі нападають на людей і вдень при роботі в печерах, у покинутих спорудах, руїнах. У цих випадках деяку захисну користь може принести носіння високих брезентових чобіт і комбінезонів, рекомендується ретельна заправка одягу, так само, як і взаємні огляди на предмет знайдення місць присмоктування кліщів.
Обробка тварин інсектицидами не є ефективною, адже аргасові кліщі роду Ornithodoros на відміну від іксодових не живуть стало на поверхні тварин, а після укусу швидко їх покидають.
Цікаві факти
- Для вивчення клінічних проявів ендемічного поворотного тифу відбулось чимало досліджень шляхом експериментального зараження добровольців.
- Збудників цієї хвороби через її доброякісний перебіг використовували часто у терапії нейросифілісу, бо виникаюча гарячка спричинювали певний зворотний розвиток або стабілізацію прогресивного паралічу.
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- Cutler, S.J. (April 2010). «Relapsing fever — a forgotten disease revealed». Journal of Applied Microbiology. 108 (4): 1115—1122. (англ.)
- Павловський Е. Н. В кн.: Епідеміолого-паразитологічні експедиції в Іран, М.—Л., 1948, 179 с. (рос.)
- Livingstone D (1857) Missionary travels and researches in South Africa. London: John Murray (англ.)
- Cook AR (1904). «Relapsing fever in Uganda». J Trop Med Hyg. 7: 24–26.(англ.)
- Dutton JE, Todd JL (1905). «The nature of human tick-fever in the eastern part of the Congo Free State with notes on the distribution and bionomics of the tick». Liverpool School Trop Med Mem. 17: 1–18. (англ.)
- MacArthur, W (1947). «Famine fevers in England and Ireland». Postgraduate Medical Journal. 23 (260): 283–6. (англ.)
- Barbour AG. Clinical features and management of relapsing fever. UpToDate. Available at [1] [ 5 червня 2009 у Wayback Machine.]. Accessed: November 25, 2008.
- Fuchs PC, Oyama AA. Neonatal relapsing fever due to transplacental transmission of Borrelia. JAMA. 1969 Apr 28. 208(4):690-2. (англ.)
- Thein M, Bunikis I, Denker K, Larsson C, Cutler S, Drancourt M, et al. Oms38 is the first identified pore-forming protein in the outer membrane of relapsing fever spirochetes. J Bacteriol. 2008 Nov. 190(21):7035-42.
- При вимірюванні ртутним термометром у пахвинній ділянці в межах 37,3-38°C
- Зниження кольорового показника
- Fotso Fotso A, Drancourt M (2015). «Laboratory Diagnosis of Tick-Borne African Relapsing Fevers: Latest Developments». Frontiers in Public Health. 3: 254. (англ.)
Джерела
- Kauser Akhter, Pierre A Dorsainvil, Burke A Cunha Relapsing Fever Updated: Dec 10, 2014 Medscape/Infectious Diseases Articles/Bacterial Infections Chief Editor: Michael Stuart Bronze [2] [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Dworkin MS, Schwan TG, Anderson DE Jr, Borchardt SM. Tick-borne relapsing fever. Infect Dis Clin North Am. 2008 Sep. 22(3):449-68, viii. (англ.)
- Многотомное руководство по микробиологии, клинике и єпидемиологии инфекционных болезней. Том VII. Бактериальные и спирохетозные трансмиссивные инфекции. Болезни покровов и анаэробные инфекции. Глава I. Возвратный тиф эндемический. Издательство «МЕДИЦИНА», 1966. — Стр. 39-59 (рос.)
- Goubau PF. Relapsing fevers. A review. Ann Soc Belg Med Trop. 1984. 64(4):335-64. (англ.)
Література
- Southern PM, Sanford JP. Relapsing fever: a clinical and microbiological review. Medicine. 1969. 48:129-49. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tif znachennya Ne plutati z Epidemichnij povorotnij tif Ne plutati z Endemichnij visipnij tif Endemi chnij povoro tnij tif angl tick borne relapsing fever TBRF tick fever lat febris recurrens nim ruckfall typhus fr fievre recurrent klishovij povorotnij tif zastarili sinonimi klishovij spirohetoz lyudini perskij povorotnij tif afrikanskij povorotnij tif garyachka vid ukusu klishiv v Irani Tabi gerab gez hvoroba chuzhih v Irani ta inshi nazvi chasto pov yazani z geografichnim miscem vipadkiv hvorobi transmisivna infekcijna hvoroba yaka peredayetsya klishami riznih vidiv rodu Ornithodoros Ce endemichna dlya velikih teritorij subtropikiv i tropikiv garyachkova hvoroba tochnishe grupa duzhe blizkih mizh soboyu hvorob iz cherguvannyam riznih za kilkistyu vid 1 do 26 napadiv garyachki Klishovij povorotnij tif zoonoz yakij harakterizuyetsya prirodnoyu oseredkovistyu iz chastim prosuvannyam i zakriplennyam oseredkiv hvorobi v naselenih punktah i bezposeredno v zhitlah Endemichnij povorotnij tifSpecialnist infekcijni hvorobiSimptomi limfoadenopatiya 1 gepatomegaliya 1 tahipnoe 1 bradikardiya garyachka pervinnij afekt golovnij bil artralgiya diareya mialgiya i bil u zhivotiPrichini d d d d d i dMetod diagnostiki fizikalne obstezhennya klinichnij analiz krovi mikroskopiya i PLRPreparati doksiciklin azitromicin i penicilin GKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11 1C1J 0MKH 10 A68 1DiseasesDB 1547MedlinePlus 001350MeSH D012061 Endemichnij klishovij povorotnij tif ye davnishoyu hvoroboyu lyudej u porivnyanni z epidemichnim voshivim povorotnim tifom tomu sho lyudi evolyucijno z yavilisya piznishe za dikih ssavciv ta inshih tvarin dzherel infekciyi i vidpovidno piznishe otrimali vlasnih zovnishnih parazitiv takih yak golovni ta plattyani voshi yaki same j peredayut epidemichnij povorotnij tif IstoriyaMozhlivo pershij opis hvorobu zroblenij u Starodavnij Greciyi Dyupre buv mabut pershim avtorom yakij u 1807 1809 rokah povidomiv yevropejskomu svitu dumku persiv sho parazit imenovanij mallyeh svoyim ukolom pri smoktanni krovi sprichinyuye zahvoryuvannya lyudej Cogo zovnishnogo parazita nazivali mianskim klopom za nazvoyu provinciyi Mian de neridko zustrichalasya cya hvoroba Cej parazit ye klishem kena zgidno z miscevim dialektom U 1857 roci vidomij mandrivnik Devid Livingston opisav u Pivdennij Africi v todishnih kordonah Angoli hvorobu z nepravilnimi garyachkovimi napadami yaka z yavlyalasya pislya ukusiv tochnishe ukoliv klishiv U 1904 roci E Kuk vpershe viyaviv u krovi hvorih lyudej Ugandi spirohet sogodni yih vvazhayut boreliyami Britanski parazitologi D Datton i D Todd 1905 1907 rik i majzhe odnochasno z nimi Robert Koh 1906 rik doveli eksperimentalno sho klishi Ornithodoros moubata sluzhat perenosnikami zbudnikiv afrikanskoyi klishovoyi garyachki Zbudnika imenuvali todi yak Spirochaeta duttoni na sogodni Borrelia duttoni Dzhozef Datton jmovirno pomer vid ciyeyi hvorobi Ye pripushennya sho serednovichni epidemiyi tak zvanoyi zhovtoyi chumi lat Pestis Flava Pestis ictericia v Angliyi ta Irlandiyi spalahi v Irlandiyi XIX stolittya pid chas Velikogo irlandskogo golodu sprichinyuvali zbudniki endemichnogo povorotnogo tifuGeografichne poshirennyaKlishovij endemichnij povorotnij tif zustrichayetsya na vsih materikah krim Avstraliyi i Antarktidi U Yevropi vin zustrichayetsya na Pivnichnomu Kavkazi v Zakavkazzi na pivdni Ukrayini v Greciyi Yugoslaviyi Ispaniyi ta Portugaliyi v Aziyi v Serednij Aziyi Zahidnomu Kitayi Irani Iraku Sirijskij rajoni OAR Pakistani Araviyi Indiyi v Africi na Seredzemnomorskomu uzberezhzhi na pivden vid Sahari po vsomu materiku v Pivnichnij Americi v 14 zahidnih shtatah SShA na pivdni Britanskoyi Kolumbiyi na pivdennomu zahodi Kanadi v Centralnij Americi v Meksici Panami Gvatemali Hvoroba zustrichayetsya tam de ye elementarni prirodni umovi yaki pidtrimuyutsya pri bezperervnosti procesu cirkulyaciyi v nih zbudnika hvorobi Neobhidnim minimumom ye nayavnist zbudnika tvarini dzherela klisha perenosnika i sprijnyatlivoyi tvarini za nayavnosti faktoriv zovnishnogo seredovisha sho ne pereshkodzhayut cirkulyaciyi zbudnika Tomu hvoroba ne zustrichayetsya tam de ne zhivut vidpovidni klishi perenosniki ale razom z tim ne u vsih regionah meshkannya klishiv endemichnij povorotnij tif cirkulyuye adzhe tam nemaye vidpovidnih dzherel chi recipiyentiv abo nesprijnyatlivi dlya togo faktori dovkillya AktualnistLetalnist vid hvorobi za vidsutnosti likuvannya za deyakimi danimi syagaye 10 Hocha bilshist doslidnikiv vkazuyut na dobroyakisnist perebigu Odin iz zbudnikiv endemichnogo povorotnogo tifu Borrelia hermsii zelenim sered eritrocitiv EtiologiyaPoshirenimi zbudnikami hvorobi ye bakteriyi rodu Borrelia Borrelia duttoni B hermsii B parkeri B turicatae Ridkisnishimi narazi vvazhayutsya B crocidurae i B hispanica Voni prinalezhat do poryadku Spirochaetalis rodini Treponemataceae rodu Borrelia Voni zavdovzhki vid 10 do 20 mkm zavtovshki vid 0 2 do 0 3 mkm Ci boreliyi ruhlivi sposterigayut yih riznij harakter ruhu postupalnij obertalnij zginalni Tilo borelij zviviste vitoncheno na kincyah Harakternoyu oznakoyu ye nerivnomirnist vitkiv chislo velikih vitkiv stanovit vid 5 do 10 Kozhen vitok 2 3 mkm zavdovzhki i blizko 1 mkm v amplitudi Dlya molodih borelij harakterni korotshi ta tonki formi bilsh stari osobini tovshi ta dovshi Isnuyut rizni shtami u cih vidiv Epidemiologichni osoblivostiDzherelo i rezervuar Pri endemichnomu klishovomu povorotnomu tifi ssavci zokrema velika rogata hudoba svini sobachi nazemni ta derevni bilki burunduki dribni grizuni i plazuni yashirki zmiyi cherepahi zhabi ye dzherelom i rezervuarom infekciyi Perenosniki endemichnogo povorotnogo tifu klishi rodu Ornithodoros Mehanizm i faktori peredachi Mehanizm peredachi transmisivnij Bezposerednim perenosnikom endemichnogo povorotnogo tifu sluguyut klishi rodu Ornithodoros yaki otrimuyut vid dzherel zbudnika hvorobi Zbudnik cirkulyuye v klishi rotovij aparat shlunok perehodit v porozhnini jogo tila potraplyaye do gemolimfi cherez neyi pronikaye v slinni zalozi i zi slinoyu vporskuyetsya v pokrivi tila sprijnyatlivih organizmiv do yakih vidnosyat rizni vidi ssavciv reptilij i lyudinu Zbudnik otzhe peredayetsya inokulyativno cherez pryamij ukus za dopomogoyu ukolu hobotka klisha zanurenogo v pokrivi lyudini pid chas krovosmoktannya yake prodovzhuyetsya kilka hvilin U toj zhe chas v pokrivi tila nadhodit slina klisha perenosnika sho volodiye antikoagulyantami Smoktannya krovi praktichno ne vidchuvayetsya lyudinoyu i vin ne prokidayetsya yaksho klishi napadayut na nogo vnochi Dlya mehanizmu peredachi harakterno cherezporozhninne prohodzhennya borelij vid vorit proniknennya do miscya vihodu z klisha perenosnika Bilshist klishiv rodu Ornithodoros kusayut u nichnij chas a ci ukusi zalishayutsya nepomichenimi bilshistyu ukushenih lyudej Dorosli klishi rodu Ornithodoros mozhut zhiti protyagom bagatoh rokiv goduvatisya krov yu pri comu lishe kilka raz Ci klishi mozhut vizhivati trivalij chas v stani goloduvannya Ye svidchennya sho u Ornithodoros turicata vidbulasya podalsha peredacha borelij u laboratornih umovah pislya 7 rokiv bez vzhivannya v yizhu krovi U pomirnih shirotah klishi maloaktivni u zimovij period odnak todi klishiv mozhut privertati teplo i vuglekislij gaz yaki utvoryuye pryamij vogon u primishennyah Klishi perenosniki deyakih vidiv legko prizhivayutsya v zhitli lyudini i povtorno smokchut jogo krov Krovosmoktannya porivnyano netrivale tomu ne viklyuchayetsya mozhlivist togo sho klish mozhe otrimati borelij vid hvoroyi lyudini i potim peredati yih zdorovij abo sprijnyatlivij dikij chi domashnij tvarini Deyaki vidi klishiv pid chas smoktannya krovi vipuskayut koksalnu ridinu zmishanu z gemolimfoyu v yakij mozhut znahoditisya boreliyi sho pronikli do neyi zi shlunka Cya ridina roztikayetsya pid klishem na pokrivah lyudini i mozhe potrapiti v ranku v misci zanurennya hobotka klisha v pokrivi prokormitelya tomu j boreliya mozhe odnochasno razom z koksalnoyu ridinoyu potrapiti v tilo lyudini Taku formu peredachi zbudnika nazivayut inokulyativnoyu kontaminaciyeyu Klishi Ornithodoros papillipes vidilyayut koksalnu ridinu pislya zakinchennya smoktannya krovi koli jdut zi svogo prokormitelya Zarazhennya lyudini u takomu vipadku mozhe vidbuvatisya kontaminativno pri zabrudnenni palciv koksalnoyu ridinoyu i zanesennyam yiyi palcyami zh napriklad na kon yunktivu oka Zridka buli opisani j inshi shlyahi peredachi endemichnogo povorotnogo tifu sho vhodyat do gemokontaktnogo mehanizmu vipadkovi perelivannya krovi peredachu cherez ukus lyudini mavpoyu sho mala krovotechu z yasen vnutrishnovenne vzhivannya narkotikiv transplacentarno Boreliyi ne peredayutsya cherez povitryanij aerozol slinu sechu kal abo spermu Sprijnyatlivist ta imunitet Pidvishennya rivnya zahvoryuvanosti zazvichaj vidbuvayetsya protyagom lita u lyudej yaki viyizhdzhayut na prirodu abo podorozhuyut v girskih rajonah Bezsumnivno sho klishi napadayut na lyudej bud yakogo viku Pislya oduzhannya vid pershogo zahvoryuvannya zalishayetsya deyakij nesterilnij imunitet yakij pidtrimuyetsya chasto za rahunok novih zarazhen Tomu dorosle korinne naselennya sho maye postijnij kontakt z klishami i ne hvoriye na klishovij povorotnij tif bo vono vzhe pereneslo cyu hvorobu v rannomu vici Hocha klishi perenosniki v subtropikah i tropikah mozhut buti chislenni v zhitli lyudini klishi na samij lyudini ne zhivut a napadayut na nogo yak na prokormitelya Tomu zahvoryuvannya lyudej nosyat odinichnij abo grupovij harakter sho viznachayetsya pobutovimi umovami bagatolyudnistyu simej stupenem primitivnosti zhitla yake mozhe buti velmi vidpovidnim biotopom dlya prozhivannya klishiv Yaksho v take zhitlo potraplyaye priyizhdzhij z misc de klishovogo endemichnogo povorotnogo tifu ne buvaye tobto povnistyu vidsutnij imunitet to pid chas napadu zarazhenih klishiv taka lyudina zahvoryuye na nogo PatogenezBoreliyi pronikayut cherez poshkodzhennya v shkiri abo slizovih obolonkah otrimuyut dostup do sudinnoyi sistemi i v rezultati poshiryuyutsya do selezinki kistkovogo mozku pechinki legeniv nirok i centralnoyi nervovoyi sistemi Dostatno nevelikoyi yih kilkosti abi iniciyuvati infekcijnij proces Borreliyi zdatni indukuvati cikli zahvoryuvannya shlyahom zmini ekspresiyi antigenu i utvoryuyuchi novi bilki na zovnishnij poverhni klitini pid chas perebigu zahvoryuvannya Antigenni varianti nazivayut serotipami Bilki koduyutsya v plazmidnij DNK Zmina cih bilkiv zapobigaye poshkodzhennyu borelij imunnoyu sistemoyu sho prizvodit do povtoryuvanih epizodiv garyachki U 2008 roci buli identifikovani ta opisani pershi poroutvoryuyuchi bilki porini Oms38 yaki prisutni v zovnishnih obolonkah B duttoni B hermsii B parkeri B turicatae Isnuvannya imunologichnih vidminnostej mizh riznimi shtamami borelij za miscem yih znahodzhennya mozhe mati praktichne znachennya dlya lyudini v epidemiologichnomu ta imunologichnomu vidnoshenni Perehvorivshi endemichnim povorotnim tifom yakij sprichiniv odin shtam zbudnika i nabuvshi imunitet do gomologichnogo shtamu lyudina mozhe zahvoriti vdruge pri infikuvanni inshim shtamom zbudnika peredanim inshim vidom klisha perenosnika abo tim zhe samim vidom perenosnika ale yakij otrimav zbudnika hvorobi vid inshogo tvarinnogo dzherela Cherez dobroyakisnij perebig ciyeyi hvorobi patomorfologichni zmini buli vivcheni na morskih svinkah yakih zarazhali zbudnikami Chasto sposterigayut krovovilivi v cherevnu porozhninu pid plevru do endokardu cherez znachnij zapalnij proces u stinkah krovonosnih sudin vidpovidnih organiv Traplyayetsya j tromboz sudin Ridshe vidbuvayetsya bronhit iz zvuzhennyam prosvitu bronhiv azh do yihnoyi obliteraciyi Yak uskladnennya sposterigayut peribronhit plevrit i emfizemu U polovini doslidzhenih morskih svinok bulo znajdeno nekroz pechinki yakij nosiv toksichnij harakter Selezinka pevnoyu miroyu zbilshuyetsya utvoryuyutsya malenki vognisha nekrozu vidznachayut difuznij gemosideroz Nekrotichni dilyanki pechinki mozhut sluzhiti spriyatlivim gruntom dlya rozvitku vtorinnoyi infekciyi U nirkah zazvichaj ushkodzhen ne viyavlyayut U kori nadnirkovih zaloz vpliv intoksikaciyi pomitnij v degeneraciyi klitin i piknozi yihnih yader Imovirno sho taki zmini vidbuvayutsya j v lyudej Klinichni oznakiKlasifikaciya U MKH 10 hvorobu klasifikuyut do grupi Povorotnih garyachok A68 yak Porodzhenu klishami povorotnu garyachku A68 1 U MKH 11 zatverdzhennya yakogo zaplanovano VOOZ na 2018 rik hvorobu vidnosyat takozh do Povorotnih garyachok 1D51 Inkubaciya ta pervinnij afekt Inkubacijnij period kolivayetsya v mezhah vid 5 do 14 dniv She todi mozhna pomititi giperemiyu navkolo miscya ukusu klisha rozmir yiyi dosyagaye zazvichaj 1 sm v diametri U centri plyami formuyetsya vuzlik diametrom do 1 mm zhovto vishnevogo zabarvlennya Plyama navkolo vuzlika zhovtishaye dali po periferiyi vidno gemoragichne kilce sho rozsmoktuyetsya protyagom dekilkoh dniv Centralna papula znikaye lishe za kilka tizhniv svoyeridnij pervinnij afekt Zagalni proyavi Prodromalni yavisha zazvichaj ne virazheni abo vzagali vidsutni Hvori vidchuvayut zagalnu rozbitist lomotu v tili nevelikij oznob subfebrilnu temperaturu tila golovnij bil tremtinnya kincivok nevelika diareya Napadi garyachki Golovnim chinnikom klinichnogo perebigu ye garyachkovi napadi paroksizmi Pershij napad trivaye vid 1 do 5 dniv Temperatura pidnimayetsya raptovo z nevelikim abo silnim z oznobom do 40 C Padinnya temperaturi zazvichaj vidbuvayetsya kritichne Pislya napadu hvorij vidchuvaye pochuttya zagalnoyi rozbitosti zapamorochennya mialgiyi Nastupni napadi skorochuyutsya do 2 3 dniv i navit dekilkoh godin Mizhgaryachkovi periodi podovzhuyutsya Zagalom kriva temperaturi vidriznyayetsya nevirnistyu cherguvannya napadiv chislo yakih u riznih hvorih kolivayetsya vid 1 do 26 U serednomu kilkist napadiv 8 10 Inshi zmini pid chas garyachki Auskultativno toni sercya gluhi Puls 70 80 udariv za hvilinu zadovilnogo napovnennya Ce slid rozcinyuvati yak bradikardiyu pid chas znachnogo pidvishennya temperaturi koli zazvichaj puls maye buti priskorenim U legenyah mozhlivi yavisha rozlitogo bronhitu Zbilshennya selezinki neznachne abo yiyi zovsim ne promacuyut Pechinka yak pravilo zbilshena m yakuvata pri promacuvanni bolyucha Yazik obkladenij nesilnim bilim nasharuvannyam Pid chas garyachkovogo napadu neridko buvaye blyuvannya apetit poganij Chasto neznachna diareya vidznachayut rozlitij bil po vsomu zhivotu UskladnennyaZridka vinikaye uskladnennya u viglyadi urazhennya ochej iridociklit irit pomutninnya sklopodibnogo tila DiagnostikaZagalnoklinichni zmini U klinichnomu analizi krovi z boku chervonoyi gilki sposterigayut neveliku gipohromiyu i znizhennya kilkosti eritrocitiv do 3 5 4h1012 l Pid chas napadu garyachki vidznachayut lejkocitoz do 8 12h109 l nejtrofiloz z nevelikim zsuvom formuli vlivo pomirnij limfocitoz U mizhgaryachovomu periodi vidsotok limfocitiv zbilshuyetsya maye misce monocitoz eozinofiliya ShOE pid chas napadiv pidvishuyetsya do 40 60 mm v godinu U klinichnomu analizi sechi mozhe z yavitisya pidvishenij vmist bilka poodinoki cilindri Specifichni testi Golovnim metodom diagnostiki endemichnogo povorotnogo tifu ye viyavlennya v tovstij krapli krovi pofarbovanoyi bez poperednogo vilugovuvannya vodoyu farboyu Romanovskogo Gimza borelij U periferichnoyi krovi hvorih yih duzhe malo chasto 1 2 zbudnika na kilka krapel krovi Niyakoyi zakonomirnosti v poyavi abo zniknenni borelij v periferichnoyi krovi pomititi ne mozhna Yih mozhna viyaviti yak pid chas napadu garyachki tak i v mizhgaryachkovomu periodi Vazhlivim ye biologichnij metod viyavlennya zbudnika koli zarazhayut morskih svinok krov yu hvorih shlyahom nanesennya yiyi krapel na kon yunktivu oka abo na slizovu obolonku porozhnini nosa Krov zahvorilih vid cogo morskih svinok u podalshomu rozglyadayut na zabarvlenih preparatah abo v svizhomu viglyadi v temnomu poli zoru mikroskopa Borelij pri comu mozhe buti nezlichenna kilkist Mozhna gotuvati preparati z mazkiv riznih organiv morskoyi svinki z podalshim farbuvannyam Zarazhennyam morskih svinok mozhna vstanoviti nayavnist borelij u hvorogo u yakogo mikroskopichno v krovi viyaviti zbudnika hvorobi ne vdalosya Na sogodni vzhe shiroke poshirennya v diagnostici ciyeyi hvorobi maye polimerazna lancyugova reakciya PLR provodyat doslidzhennya krovi LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Osnovnim v likuvanni ye etiotropna terapiya Likuvannya klishovogo povorotnogo tifu trivaye bilshe nizh epidemichnogo zagalom 7 10 dniv adzhe pri menshij trivalosti vidbuvayetsya do 20 recidiviv garyachki Vikoristovuyut peroralno perevazhno doksiciklin po 0 1 mg dva razi na den abo yaksho vin maye protipokazannya dlya hvorogo mozhna priznachiti makrolidi perevazhno azitromicin 0 5 g 1 raz na den protyagom 3 6 dniv U vipadku nevrologichnih urazhen vikoristovuyut penicilin po 3 miljoni odinic vnutrishnom yazovo kozhni 4 godini abo ceftriakson 1 g dva razi na den Patogenetichne likuvannya vidpovidaye zagalnim pravilam terapiyi ProfilaktikaProfilaktika individualna i grupova zvoditsya do togo shob ne nochuvati v primishennyah primitivnoyi konstrukciyi v zoni poshirennya endemichnogo povorotnogo tifu Zasobi vidlyakuvannya klishiv ne ye nadijnimi i ne dayut garantiyi Tomu v endemichnih osoblivo pivdennogo roztashuvannya miscevostyah slid nadavati perevagu nochivli na vidkritomu povitri ta pid pologom dobre pidibranim po krayah sho pereshkodzhaye proniknennyu klishiv Slid unikati nochivli v prirodnih shtuchnih pecherah i v grotah u girskih miscevostyah Dlya zneshkodzhennya ta likvidaciyi prirodnih vognish nori grizuniv de ye klishi poblizu zhitla obroblyayut DDT hlorpikrinom Sporudi starogo buduvannya slid remontuvati retelno shtukaturiti stini latati otvori nir domovih grizuniv trishini i otvori v stinah pribirati smittya Za mozhlivosti slid znositi stari budinki ta buduvati suchasni Klishi napadayut na lyudej i vden pri roboti v pecherah u pokinutih sporudah ruyinah U cih vipadkah deyaku zahisnu korist mozhe prinesti nosinnya visokih brezentovih chobit i kombinezoniv rekomenduyetsya retelna zapravka odyagu tak samo yak i vzayemni oglyadi na predmet znajdennya misc prismoktuvannya klishiv Obrobka tvarin insekticidami ne ye efektivnoyu adzhe argasovi klishi rodu Ornithodoros na vidminu vid iksodovih ne zhivut stalo na poverhni tvarin a pislya ukusu shvidko yih pokidayut Cikavi faktiDlya vivchennya klinichnih proyaviv endemichnogo povorotnogo tifu vidbulos chimalo doslidzhen shlyahom eksperimentalnogo zarazhennya dobrovolciv Zbudnikiv ciyeyi hvorobi cherez yiyi dobroyakisnij perebig vikoristovuvali chasto u terapiyi nejrosifilisu bo vinikayucha garyachka sprichinyuvali pevnij zvorotnij rozvitok abo stabilizaciyu progresivnogo paralichu PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Cutler S J April 2010 Relapsing fever a forgotten disease revealed Journal of Applied Microbiology 108 4 1115 1122 angl Pavlovskij E N V kn Epidemiologo parazitologichni ekspediciyi v Iran M L 1948 179 s ros Livingstone D 1857 Missionary travels and researches in South Africa London John Murray angl Cook AR 1904 Relapsing fever in Uganda J Trop Med Hyg 7 24 26 angl Dutton JE Todd JL 1905 The nature of human tick fever in the eastern part of the Congo Free State with notes on the distribution and bionomics of the tick Liverpool School Trop Med Mem 17 1 18 angl MacArthur W 1947 Famine fevers in England and Ireland Postgraduate Medical Journal 23 260 283 6 angl Barbour AG Clinical features and management of relapsing fever UpToDate Available at 1 5 chervnya 2009 u Wayback Machine Accessed November 25 2008 Fuchs PC Oyama AA Neonatal relapsing fever due to transplacental transmission of Borrelia JAMA 1969 Apr 28 208 4 690 2 angl Thein M Bunikis I Denker K Larsson C Cutler S Drancourt M et al Oms38 is the first identified pore forming protein in the outer membrane of relapsing fever spirochetes J Bacteriol 2008 Nov 190 21 7035 42 Pri vimiryuvanni rtutnim termometrom u pahvinnij dilyanci v mezhah 37 3 38 C Znizhennya kolorovogo pokaznika Fotso Fotso A Drancourt M 2015 Laboratory Diagnosis of Tick Borne African Relapsing Fevers Latest Developments Frontiers in Public Health 3 254 angl DzherelaKauser Akhter Pierre A Dorsainvil Burke A Cunha Relapsing Fever Updated Dec 10 2014 Medscape Infectious Diseases Articles Bacterial Infections Chief Editor Michael Stuart Bronze 2 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Dworkin MS Schwan TG Anderson DE Jr Borchardt SM Tick borne relapsing fever Infect Dis Clin North Am 2008 Sep 22 3 449 68 viii angl Mnogotomnoe rukovodstvo po mikrobiologii klinike i yepidemiologii infekcionnyh boleznej Tom VII Bakterialnye i spirohetoznye transmissivnye infekcii Bolezni pokrovov i anaerobnye infekcii Glava I Vozvratnyj tif endemicheskij Izdatelstvo MEDICINA 1966 Str 39 59 ros Goubau PF Relapsing fevers A review Ann Soc Belg Med Trop 1984 64 4 335 64 angl LiteraturaSouthern PM Sanford JP Relapsing fever a clinical and microbiological review Medicine 1969 48 129 49 angl