Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Емір Родріґес Монеґал ісп Emir Rodríguez Monegal 28 липня 1921 14 листопада 1985 Уругвай науковець літературознавець і р

Емір Родріґес Монеґал

Емір Родріґес Монеґал

Емір Родріґес Монеґал (ісп. Emir Rodríguez Monegal; 28 липня 1921 — 14 листопада 1985, Уругвай) — науковець, літературознавець і редактор латиноамериканської літератури, один із учасників Ґенерації '45.

Емір Родріґес Монеґал
image
Народився28 липня 1921(1921-07-28)[1][2][3]
Мело, Уругвай[4]
Помер14 листопада 1985(1985-11-14)[1][2] (64 роки) або 13 листопада 1985(1985-11-13)[3] (64 роки)
Нью-Гейвен, Коннектикут, США
Країнаimage Уругвай[3]
Діяльністьписьменник, поет, викладач університету, літературний критик, романіст
Знання мовіспанська[5][6]
ЗакладЄльський університет
НапрямокҐенерація '45 (Уругвай)
Жанресей

З 1969 по 1985 був професором сучасної латиноамериканської літератури в Єльському університеті. Зазвичай його називають за другим прізвищем Емір Р. Монеґал або Монеґал (або іноді помилково Емір Родріґес-Монеґал).

Енциклопедія Британіка назвала Монеґала «одним із найвпливовіших латиноамериканських літературознавців 20 століття». Моґал є автором біографій Пабло Неруди та Хорхе Луїса Борхеса, брав участь у «бумі» латиноамериканської літератури 1960-х років як засновник та редактор впливового журналу «Mundo Nuevo» в 1966–1968.

Його пам'ятають як члена Ґенерації ' 45 — уругвайського інтелектуального та літературного руху, до якого належали: Карлос Маґґі, Мануель Флорес Мора, Анхель Рама, Ідея Віларіньо, Карлос Реаль де Азуа, Карлос Мартінес Морено, Маріо Арреґі, Маурісіо Мюллер, Хосе Педро Діас, Аманда Беренґер, Тола Інверніцці, Маріо Бенедетті, Іда Вітале, Лібер Фалько, Хуан Кунья, Хуан Карлос Онетті та ін.

Життєпис

Рання кар'єра (1921—1965)

Емір Родріґес Монеґал народився 28 липня 1921 року в місті Мело, Серро-Ларго, Уругвай.

Мав подвійне ім'я Родріґес Монеґал (в деяких текстах помилково згадувався як «Родріґес-Монеґал»), але його часто називали Р. Монеґал або просто Монеґал за іспанським звичаєм іменування через надмірну розповсюдженість першого прізвища.

З 1945 по 1957 (з 24 до 36 років) редагував щотижневик «Марча» в Монтевідео. Був одним із перших поціновувачів Борхеса, часто бачившись із ним та його родиною після 1945.

image Другий випадок трапився в Монтевідео, місяцями пізніше. Лихоманка дона Педро та його агонія наштовхнули мені на ідею фантастичного оповідання в основі якого б лежала поразка під Мазоллером; Емір Родріґес Монеґал, якому я розповів цю ідею, написав мені вступ про полковника Діонісіо Табареса, що брав участь у цій кампанії. image

— Хорхе Луїс Борхес, з твору «Інша смерть» (опубліковано в La Nación , 1949, зібрано в , 1949)

У 1949 (28 років) Монеґал виграв стипендію від Британської Ради на річне навчання в Кембриджському університеті; пішов навчатися у Ф. Р. Левіса і завершив проєкт про Андреса Бельо. Протягом 1949–1955 (з 28 до 34 років) також був редактором літературного журналу «Numero» у Монтевідео. У 1952 подружився з Пабло Нерудою, який згодом поділився з ним своїми особистими документами для написання біографії про нього.

У 1956 (35 років) Монеґал здобув звання доктора філософії на Факультеті літератури Республіканського університету в Монтевідео за дослідження на тему "Andrés Bello y el Romanticismo hispanoamericano".

Mundo Nuevo (1966—1968)

У 1966 (45 років) Монеґал заснував впливовий щомісячник «Mundo Nuevo» як проект, що спонсорувався Фундацією Форда. Видавався іспанською мовою в Парижі, але поширювався по всьому світу.

Монеґал керував ним із повним редакторським контролем до липня 1968, коли його звинуватили у фінансуванні видання ЦРУ, що врешті-решт призвело до його відставки.

«Mundo Nuevo» зробив свій внесок у явище 1960-х, яке в латиноамериканській літературі отримало назву «бум» і полягало в тому, що багато латиноамериканських письменників друкувалися за межами своєї батьківщини і отримували визнання критиків там.

Єльський університет (1969—1985)

У 1969 (48 років) Монеґал був призначений професором сучасної латиноамериканської літератури в Єльському університеті.

З 1970 по 1973 (з 49 до 52 років) він був головою програми латиноамериканських студій та заступником голови Департаменту романських мов. У 1973–1976 (вік від 49 до 55) Монеґал був головою департаменту Іспанії та Португалії.

З 1969 по 1977 (у віці від 48 до 56 років), він був членом редколегії «Revista Iberoamericana» (Університет Піттсбурга) і з 1972 по 1977 (у віці з 51 до 56 років) — літредактором з огляду в Центрі міжамериканських відносин у Нью-Йорку.

Крім того, з 1975 по 1982 (з 54 до 61 років), Монеґал був запрошеним викладачем у семи університетах Бразилії, а також запрошеним професором в Університеті Південної Каліфорнії та Університеті Пітсбурга.

14 листопада 1985 (у віці 64 років) Монеґал помер у лікарні Єльського університету в Нью-Гейвені, штат Коннектикут, США. У нього залишилася дружина: Сельма Каласанс Родріґес де Родріґес; та троє дітей: Джорджина Родріґес Небот, Гоакін Родріґес Небот та Алехандро Родріґес Ґерона.

Спадщина

  • Його робота в «Mundo Nuevo» в 1966–1968, а також його книги та лекції вплинули на поширення латиноамериканської літератури, започаткувавши кар'єру таких письменників, як Ґільєрмо Кабрера Інфанте, Северо Сардуй та Мануель Пуїг, сприяючи інтернаціоналізації таких письменників, як Ґабріель Ґарсія Маркес, Карлос Фуентес та Маріо Варґас Льоса.
  • Його стаття у квітні 1968 "Nota sobre Biorges" (повторно використана у розділі «Borges» 1970) ввела поняття «Biorges».
  • Складена ним біографія 1966 його друга Пабло Неруди, який надав йому свої особисті документи, залишається ключовою книгою з цієї теми. Це ж стосується біографії іншого його друга Хорхе Луїса Борхеса (1978).

Бібліографія

Основна частина робіт Монеґала існує лише іспанською мовою.

Книги

  • 1950: José Enrique Rodó en el Novecientos («Хосе Енріке Родо у 20-му сторіччі»)
  • 1956: El juicio de los parricidas. La nueva generación argentina y sus maestros. («Суд над парцидами. Нове аргентинське покоління та його господарі», Дослідження звільнення Борхеса, Маллеа та Мартінеса Естради в Аргентині)
  • 1961: Las raíces de Horacio Quiroga («Коріння Орасіо Кіроґи»)
  • 1961: Narradores de esta América («Оповідачі цієї Америки», сімнадцять нарисів про видатних письменників художньої літератури сучасної латиноамериканської літератури)
    • Expanded to thirty-four writers in two volumes (1969 and 1974)
  • 1963: Eduardo Acevedo Díaz. Dos versiones de un mismo tema. («Едуардо Асеведо Діас. Дві версії однієї теми.»)
  • 1964: Ingmar Bergman. Un dramaturgo cinematográfico. (з Гомеро Альсіною Тевенет, Інгмар Бергман.
  • 1966: El viajero inmóvil: Introducción a Pablo Neruda
    • Neruda, le voyageur immobile (1973, французькою)
  • 1967: Genio y figura de Horacio Quiroga («Геній і характер Орасіо Кіроґи»)
  • 1968: El desterrado: Vida y obra de Horacio Quiroga («Заслання: життя і діяльність Орасіо Кіроґи»)
  • 1969: El otro Andrés Bello
  • 1970: Borgès par lui même (французькою, «Борхес сам по собі»)
    • Borges por él mismo (1979, іспанською)
    • Μπόρχες (Borches, 1987, грецькою)
  • 1976: Borges: Hacia una lectura poética
    • Borges, uma poética da leitura (1980, португальською)
  • 1978: Jorge Luis Borges: A Literary Biography
    • Borges : una biografia letteraria (1982, італійською)
    • Jorge Luis Borges: biographie littéraire (1983, французькою)
    • Jorge Luis Borges: una biografía literaria (1985, іспанською)

Статті

Вибрані серед понад 330 статей та нотаток:

  • 1955: "Borges: Teoría y práctica", Número 27
    • Продовження: Narradores de esta América, Tomo 1 (1969)
  • 1968: "Nota sobre Biorges", Mundo Nuevo 22
  • 1972: "Borges: the Reader as Writer", TriQuarterly 25
  • 1974: «Borges, Jorge Luis», Encyclopædia Britannica, Macropædia Vol. 3
  • 1974: «Borges, a Reader», diacritics 4
  • 1975: "Realismo mágico versus literatura fantástica: Un diálogo de sordos", Yates, A. Donald, ed. (1975) Otros Mundos, Otros Fuegos. Fantasía y realismo mágico en Iberoamérica.
  • 1976: "Borges: Una Teoría de la Literatura Fantástica", в Revista Iberoamericana 42
  • 1985: "Borges y Derrida: boticarios", Maldoror 21
    • «Borges and Derrida. Apothecaries», Aizenberg, Edna, ed. (1990). Borges and His Successors. The Borgian Impact on Literature and the Arts.

Редакції

  • 1950: La literatura uruguaya del Novecientos
  • 1957: José Enrique Rodó. Obras completas
  • 1963: José Enrique Rodó: Páginas
  • 1966: El cuento uruguayo
  • 1966: Juan Carlos Onetti: Los rostros del amor
  • 1968: El arte de narrar
  • 1970: Juan Carlos Onetti. Novelas y cuentos completos.
  • 1977: The Borzoi Anthology of Latin American Literature, 2 томи
  • 1979: Maestros hispánicos del siglo veinte
  • 1980: Pablo Neruda
  • 1981: Borges: A Reader
    • Borges: Ficcionario (1984)

Посилання

Офіційні сайти
  • The Emir Rodríguez Monegal website [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Праці онлайн
Про Монеґала

Примітки

  1. Echevarría R. G. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  3. Authority file of the National Library of Uruguay
    d:Track:Q126919021
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119036967 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. EB, tertiary sources.
  8. Monegal 1984, primary sources.
  9. http://biblioteca.periodicas.edu.u
  10. González Echevarría 1974, primary sources.
  11. (1949). . in . El segundo episodio se produjo en Montevideo, meses después. La fiebre y la agonía del entrerriano me sugirieron un relato fantástico sobre la derrota de Masoller; Emir Rodríguez Monegal, a quien referí el argumento, me dio unas líneas para el coronel Dionisio Tabares, que había hecho esa campaña.
  12. Mac Adam 1984, primary sources.
  13. NYT 1985, tertiary sources.
  14. ADP 2007, tertiary sources.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Emir Rodriges Monegal isp Emir Rodriguez Monegal 28 lipnya 1921 14 listopada 1985 Urugvaj naukovec literaturoznavec i redaktor latinoamerikanskoyi literaturi odin iz uchasnikiv Generaciyi 45 Emir Rodriges MonegalNarodivsya28 lipnya 1921 1921 07 28 1 2 3 Melo Urugvaj 4 Pomer14 listopada 1985 1985 11 14 1 2 64 roki abo 13 listopada 1985 1985 11 13 3 64 roki Nyu Gejven Konnektikut SShAKrayina Urugvaj 3 Diyalnistpismennik poet vikladach universitetu literaturnij kritik romanistZnannya movispanska 5 6 ZakladYelskij universitetNapryamokGeneraciya 45 Urugvaj Zhanresej Mediafajli u Vikishovishi Z 1969 po 1985 buv profesorom suchasnoyi latinoamerikanskoyi literaturi v Yelskomu universiteti Zazvichaj jogo nazivayut za drugim prizvishem Emir R Monegal abo Monegal abo inodi pomilkovo Emir Rodriges Monegal Enciklopediya Britanika nazvala Monegala odnim iz najvplivovishih latinoamerikanskih literaturoznavciv 20 stolittya Mogal ye avtorom biografij Pablo Nerudi ta Horhe Luyisa Borhesa brav uchast u bumi latinoamerikanskoyi literaturi 1960 h rokiv yak zasnovnik ta redaktor vplivovogo zhurnalu Mundo Nuevo v 1966 1968 Jogo pam yatayut yak chlena Generaciyi 45 urugvajskogo intelektualnogo ta literaturnogo ruhu do yakogo nalezhali Karlos Maggi Manuel Flores Mora Anhel Rama Ideya Vilarino Karlos Real de Azua Karlos Martines Moreno Mario Arregi Maurisio Myuller Hose Pedro Dias Amanda Berenger Tola Invernicci Mario Benedetti Ida Vitale Liber Falko Huan Kunya Huan Karlos Onetti ta in ZhittyepisRannya kar yera 1921 1965 Emir Rodriges Monegal narodivsya 28 lipnya 1921 roku v misti Melo Serro Largo Urugvaj Mav podvijne im ya Rodriges Monegal v deyakih tekstah pomilkovo zgaduvavsya yak Rodriges Monegal ale jogo chasto nazivali R Monegal abo prosto Monegal za ispanskim zvichayem imenuvannya cherez nadmirnu rozpovsyudzhenist pershogo prizvisha Z 1945 po 1957 z 24 do 36 rokiv redaguvav shotizhnevik Marcha v Montevideo Buv odnim iz pershih pocinovuvachiv Borhesa chasto bachivshis iz nim ta jogo rodinoyu pislya 1945 Drugij vipadok trapivsya v Montevideo misyacyami piznishe Lihomanka dona Pedro ta jogo agoniya nashtovhnuli meni na ideyu fantastichnogo opovidannya v osnovi yakogo b lezhala porazka pid Mazollerom Emir Rodriges Monegal yakomu ya rozpoviv cyu ideyu napisav meni vstup pro polkovnika Dionisio Tabaresa sho brav uchast u cij kampaniyi Horhe Luyis Borhes z tvoru Insha smert opublikovano v La Nacion 1949 zibrano v 1949 U 1949 28 rokiv Monegal vigrav stipendiyu vid Britanskoyi Radi na richne navchannya v Kembridzhskomu universiteti pishov navchatisya u F R Levisa i zavershiv proyekt pro Andresa Belo Protyagom 1949 1955 z 28 do 34 rokiv takozh buv redaktorom literaturnogo zhurnalu Numero u Montevideo U 1952 podruzhivsya z Pablo Nerudoyu yakij zgodom podilivsya z nim svoyimi osobistimi dokumentami dlya napisannya biografiyi pro nogo U 1956 35 rokiv Monegal zdobuv zvannya doktora filosofiyi na Fakulteti literaturi Respublikanskogo universitetu v Montevideo za doslidzhennya na temu Andres Bello y el Romanticismo hispanoamericano Mundo Nuevo 1966 1968 U 1966 45 rokiv Monegal zasnuvav vplivovij shomisyachnik Mundo Nuevo yak proekt sho sponsoruvavsya Fundaciyeyu Forda Vidavavsya ispanskoyu movoyu v Parizhi ale poshiryuvavsya po vsomu svitu Monegal keruvav nim iz povnim redaktorskim kontrolem do lipnya 1968 koli jogo zvinuvatili u finansuvanni vidannya CRU sho vreshti resht prizvelo do jogo vidstavki Mundo Nuevo zrobiv svij vnesok u yavishe 1960 h yake v latinoamerikanskij literaturi otrimalo nazvu bum i polyagalo v tomu sho bagato latinoamerikanskih pismennikiv drukuvalisya za mezhami svoyeyi batkivshini i otrimuvali viznannya kritikiv tam Yelskij universitet 1969 1985 U 1969 48 rokiv Monegal buv priznachenij profesorom suchasnoyi latinoamerikanskoyi literaturi v Yelskomu universiteti Z 1970 po 1973 z 49 do 52 rokiv vin buv golovoyu programi latinoamerikanskih studij ta zastupnikom golovi Departamentu romanskih mov U 1973 1976 vik vid 49 do 55 Monegal buv golovoyu departamentu Ispaniyi ta Portugaliyi Z 1969 po 1977 u vici vid 48 do 56 rokiv vin buv chlenom redkolegiyi Revista Iberoamericana Universitet Pittsburga i z 1972 po 1977 u vici z 51 do 56 rokiv litredaktorom z oglyadu v Centri mizhamerikanskih vidnosin u Nyu Jorku Krim togo z 1975 po 1982 z 54 do 61 rokiv Monegal buv zaproshenim vikladachem u semi universitetah Braziliyi a takozh zaproshenim profesorom v Universiteti Pivdennoyi Kaliforniyi ta Universiteti Pitsburga 14 listopada 1985 u vici 64 rokiv Monegal pomer u likarni Yelskogo universitetu v Nyu Gejveni shtat Konnektikut SShA U nogo zalishilasya druzhina Selma Kalasans Rodriges de Rodriges ta troye ditej Dzhordzhina Rodriges Nebot Goakin Rodriges Nebot ta Alehandro Rodriges Gerona Spadshina Jogo robota v Mundo Nuevo v 1966 1968 a takozh jogo knigi ta lekciyi vplinuli na poshirennya latinoamerikanskoyi literaturi zapochatkuvavshi kar yeru takih pismennikiv yak Gilyermo Kabrera Infante Severo Sarduj ta Manuel Puyig spriyayuchi internacionalizaciyi takih pismennikiv yak Gabriel Garsiya Markes Karlos Fuentes ta Mario Vargas Losa Jogo stattya u kvitni 1968 Nota sobre Biorges povtorno vikoristana u rozdili Borges 1970 vvela ponyattya Biorges Skladena nim biografiya 1966 jogo druga Pablo Nerudi yakij nadav jomu svoyi osobisti dokumenti zalishayetsya klyuchovoyu knigoyu z ciyeyi temi Ce zh stosuyetsya biografiyi inshogo jogo druga Horhe Luyisa Borhesa 1978 BibliografiyaOsnovna chastina robit Monegala isnuye lishe ispanskoyu movoyu Knigi 1950 Jose Enrique Rodo en el Novecientos Hose Enrike Rodo u 20 mu storichchi 1956 El juicio de los parricidas La nueva generacion argentina y sus maestros Sud nad parcidami Nove argentinske pokolinnya ta jogo gospodari Doslidzhennya zvilnennya Borhesa Mallea ta Martinesa Estradi v Argentini 1961 Las raices de Horacio Quiroga Korinnya Orasio Kirogi 1961 Narradores de esta America Opovidachi ciyeyi Ameriki simnadcyat narisiv pro vidatnih pismennikiv hudozhnoyi literaturi suchasnoyi latinoamerikanskoyi literaturi Expanded to thirty four writers in two volumes 1969 and 1974 1963 Eduardo Acevedo Diaz Dos versiones de un mismo tema Eduardo Asevedo Dias Dvi versiyi odniyeyi temi 1964 Ingmar Bergman Un dramaturgo cinematografico z Gomero Alsinoyu Tevenet Ingmar Bergman 1966 El viajero inmovil Introduccion a Pablo Neruda Neruda le voyageur immobile 1973 francuzkoyu 1967 Genio y figura de Horacio Quiroga Genij i harakter Orasio Kirogi 1968 El desterrado Vida y obra de Horacio Quiroga Zaslannya zhittya i diyalnist Orasio Kirogi 1969 El otro Andres Bello 1970 Borges par lui meme francuzkoyu Borhes sam po sobi Borges por el mismo 1979 ispanskoyu Mporxes Borches 1987 greckoyu 1976 Borges Hacia una lectura poetica Borges uma poetica da leitura 1980 portugalskoyu 1978 Jorge Luis Borges A Literary Biography Borges una biografia letteraria 1982 italijskoyu Jorge Luis Borges biographie litteraire 1983 francuzkoyu Jorge Luis Borges una biografia literaria 1985 ispanskoyu Statti Vibrani sered ponad 330 statej ta notatok 1955 Borges Teoria y practica Numero 27 Prodovzhennya Narradores de esta America Tomo 1 1969 1968 Nota sobre Biorges Mundo Nuevo 22 1972 Borges the Reader as Writer TriQuarterly 25 1974 Borges Jorge Luis Encyclopaedia Britannica Macropaedia Vol 3 1974 Borges a Reader diacritics 4 1975 Realismo magico versus literatura fantastica Un dialogo de sordos Yates A Donald ed 1975 Otros Mundos Otros Fuegos Fantasia y realismo magico en Iberoamerica 1976 Borges Una Teoria de la Literatura Fantastica v Revista Iberoamericana 42 1985 Borges y Derrida boticarios Maldoror 21 Borges and Derrida Apothecaries Aizenberg Edna ed 1990 Borges and His Successors The Borgian Impact on Literature and the Arts Redakciyi 1950 La literatura uruguaya del Novecientos 1957 Jose Enrique Rodo Obras completas 1963 Jose Enrique Rodo Paginas 1966 El cuento uruguayo 1966 Juan Carlos Onetti Los rostros del amor 1968 El arte de narrar 1970 Juan Carlos Onetti Novelas y cuentos completos 1977 The Borzoi Anthology of Latin American Literature 2 tomi 1979 Maestros hispanicos del siglo veinte 1980 Pablo Neruda 1981 Borges A Reader Borges Ficcionario 1984 PosilannyaOficijni sajti The Emir Rodriguez Monegal website 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine Praci onlajn A Game of Shifting mirrors the New Latin American Narrative and the North American Novel 8 lyutogo 2021 u Wayback Machine 1973 Borges Jorge Luis 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine 1974 Britannica Macropaedia The Metamorphoses of Caliban 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 1977 http www autoresdeluruguay uy biblioteca emir rodriguez monegal bibliografia indice ind 01 htm 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Pro Monegala 10 fotografij 1948 1984 z Borhesom Pasom Vargasom Losoyu Fuentesom Nerudoyu ta in 4 serpnya 2020 u Wayback Machine http www autoresdeluruguay uy biblioteca emir rodriguez monegal bibliografia criticas 01 20Quiroga 20por 20Rodriguez 20Monegal mp3 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine MP3 24 50 24 MB dopomoga vid Emir Rodriges Monegalski dokumenti MS 1750 Rukopisi ta arhivi Biblioteka Yelskogo universitetu PrimitkiEchevarria R G Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Authority file of the National Library of Uruguay d Track Q126919021 Deutsche Nationalbibliothek Record 119036967 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 EB tertiary sources Monegal 1984 primary sources http biblioteca periodicas edu u Gonzalez Echevarria 1974 primary sources 1949 in El segundo episodio se produjo en Montevideo meses despues La fiebre y la agonia del entrerriano me sugirieron un relato fantastico sobre la derrota de Masoller Emir Rodriguez Monegal a quien referi el argumento me dio unas lineas para el coronel Dionisio Tabares que habia hecho esa campana Mac Adam 1984 primary sources NYT 1985 tertiary sources ADP 2007 tertiary sources

Дата публікації:
Топ