Карлос Мартінес Морено (Колонія-дель-Сакраменто, 1 вересня 1917 — Мехіко, 21 лютого 1986) — уругвайський письменник, журналіст і юрист.
Карлос Мартінес Морено | |
---|---|
Народився | 1 вересня 1917[1] Колонія-дель-Сакраменто, Уругвай |
Помер | 21 лютого 1986[1] (68 років) Мехіко, Мексика |
Країна | Уругвай[2][1] |
Діяльність | правник, адвокат, журналіст, письменник |
Знання мов | іспанська |
|
Життєпис
Дитинство Морено пройшло в Колонії-дель-Сакраменто, потім в Мело і, нарешті, в Монтевідео.
У віці 19 років вступив на юридичний факультет Університету Республіки і закінчив його в 1948.
У 1949 був призначений громадським захисником у цивільних та кримінальних справах. Незважаючи на те, що Карлос Мартінес Морено був відомим адвокатом кримінального захисту, з плином часу він також став відомим як письменник. З 20 років він був театральним критиком, спочатку в Ель-Паїсі та Ель-Діаріо, а з 1942 в щотижневику "Marcha" .
Перші історії були опубліковані в різних студентських журналах, пізніше в "Mundo Uruguayo", більшість історій були опубліковані під псевдонімом Alejandro Tour.
У 1944 Морено переміг у літературному конкурсі з новелою «La otra mitad» («Друга половина»), хоча лише в 1960 він опублікував свою першу книгу «Los Días por vivir» .
У 1951 Морено брав участь в якості гостя у Латиноамериканській зустрічі письменників у Консепсьйоні, Чилі.
У 1959 поїхав на Кубу як журналіст, запрошений на роботу у видання "Operación Verdad". З цього досвіду виник його роман "El paredón", який став фіналістом літературного конкурсу "Concurso Biblioteca Breve", заснованого редакцією "Seix Barral".
Книга "Los aborígenes" ("Аборигени") отримала 2-у премію в конкурсі «Life en español» серед понад трьох тисяч історій у 1960. До складу журі входили Федеріко де Оніс, Октавіо Пас, Артуро Услар П'єтрі, Ернан Діас Аррієта та Емір Родріґес Моне<u>ґ</u>ал. Того ж року у видавництві "Asir" вийшла книга оповідань Морено "Los Días por vivir".
У 1962 вступив до нової партії "Народний союз". У наступному році приєднався до керівництва літературного журналу «Numero».
У 1967 Морено запросили на 2-гу зустріч письменників Латиноамериканського співтовариства, яка проходила у Мексиці. Того ж року він був призначений заступником міністра культури і через три місяці подав у відставку, не погоджуючись із здійсненням оперативних заходів безпеки. Морено відмежовується від партії Колорадо.
У 1968 разом з Карлосом Реал де Азуа та Карлосом Маґґі створив альманах "Capítulo Oriental, historia de la literatura uruguaya" для Центру редакції Латинської Америки, що складався з 38 творів щотижня. Для цієї збірки він написав твори «El aura del novecientos» та «Carlos Reyles» .
У 1971 Морено приєднався до нещодавно заснованого політичного руху «Широкий фронт». Наступного, 1972 року, він опублікував у "Марчі" серію критичних статей про поточні уругвайські інституційні справи.
Вибуховий пристрій, встановлений на світанку, зруйнував частину будинку Морено, як помста за його статті, так і через захист великої кількості політичних в'язнів.
У 1977 Морено змусили виїхати до Барселони, де він заробляв на життя коректором і перекладачем з французької на іспанську.
У 1978 виїхав до Мексики, де йому запропонували посаду на факультеті політичних та соціальних наук Національного автономного університету Мексики. Там Морено прожив до своєї смерті у лютому 1986, яка сталася, коли він чекав черги в Міграційному відомстві, готуючись повернутися до Уругваю.
Твори
Романи
- El paredón (1963)
- La otra mitad (1966)
- Con las primeras luces (1966)
- Coca (1970)
- Tierra en la boca (1974)
- El color que el infierno me escondiera (1981)
Нариси
- Los días por vivir (1960)
- Cordelia (1961)
- Los aborígenes (1964)
- Los prados de la conciencia (1968)
- De vida o muerte (1971)
- Montevideo en la literatura y en el arte (Montevideo : Nuestra Tierra, 1971)
Література
- Authority file of the National Library of Uruguay
- Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- . Архів оригіналу за 2 de octubre de 2013. Процитовано 30 de agosto de 2012.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карлос Мартінес Морено |
- Carlos Martínez Moreno en la Biblioteca digital de autores uruguayos [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Ensayo sobre la obra de Carlos Martínez Moreno [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.], de (documento pdf)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karlos Martines Moreno Koloniya del Sakramento 1 veresnya 1917 Mehiko 21 lyutogo 1986 urugvajskij pismennik zhurnalist i yurist Karlos Martines MorenoNarodivsya1 veresnya 1917 1917 09 01 1 Koloniya del Sakramento UrugvajPomer21 lyutogo 1986 1986 02 21 1 68 rokiv Mehiko MeksikaKrayina Urugvaj 2 1 Diyalnistpravnik advokat zhurnalist pismennikZnannya movispanska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Moreno projshlo v Koloniyi del Sakramento potim v Melo i nareshti v Montevideo U vici 19 rokiv vstupiv na yuridichnij fakultet Universitetu Respubliki i zakinchiv jogo v 1948 U 1949 buv priznachenij gromadskim zahisnikom u civilnih ta kriminalnih spravah Nezvazhayuchi na te sho Karlos Martines Moreno buv vidomim advokatom kriminalnogo zahistu z plinom chasu vin takozh stav vidomim yak pismennik Z 20 rokiv vin buv teatralnim kritikom spochatku v El Payisi ta El Diario a z 1942 v shotizhneviku Marcha Pershi istoriyi buli opublikovani v riznih studentskih zhurnalah piznishe v Mundo Uruguayo bilshist istorij buli opublikovani pid psevdonimom Alejandro Tour U 1944 Moreno peremig u literaturnomu konkursi z noveloyu La otra mitad Druga polovina hocha lishe v 1960 vin opublikuvav svoyu pershu knigu Los Dias por vivir U 1951 Moreno brav uchast v yakosti gostya u Latinoamerikanskij zustrichi pismennikiv u Konsepsjoni Chili U 1959 poyihav na Kubu yak zhurnalist zaproshenij na robotu u vidannya Operacion Verdad Z cogo dosvidu vinik jogo roman El paredon yakij stav finalistom literaturnogo konkursu Concurso Biblioteca Breve zasnovanogo redakciyeyu Seix Barral Kniga Los aborigenes Aborigeni otrimala 2 u premiyu v konkursi Life en espanol sered ponad troh tisyach istorij u 1960 Do skladu zhuri vhodili Federiko de Onis Oktavio Pas Arturo Uslar P yetri Ernan Dias Arriyeta ta Emir Rodriges Mone lt u gt g lt u gt al Togo zh roku u vidavnictvi Asir vijshla kniga opovidan Moreno Los Dias por vivir U 1962 vstupiv do novoyi partiyi Narodnij soyuz U nastupnomu roci priyednavsya do kerivnictva literaturnogo zhurnalu Numero U 1967 Moreno zaprosili na 2 gu zustrich pismennikiv Latinoamerikanskogo spivtovaristva yaka prohodila u Meksici Togo zh roku vin buv priznachenij zastupnikom ministra kulturi i cherez tri misyaci podav u vidstavku ne pogodzhuyuchis iz zdijsnennyam operativnih zahodiv bezpeki Moreno vidmezhovuyetsya vid partiyi Kolorado U 1968 razom z Karlosom Real de Azua ta Karlosom Maggi stvoriv almanah Capitulo Oriental historia de la literatura uruguaya dlya Centru redakciyi Latinskoyi Ameriki sho skladavsya z 38 tvoriv shotizhnya Dlya ciyeyi zbirki vin napisav tvori El aura del novecientos ta Carlos Reyles U 1971 Moreno priyednavsya do neshodavno zasnovanogo politichnogo ruhu Shirokij front Nastupnogo 1972 roku vin opublikuvav u Marchi seriyu kritichnih statej pro potochni urugvajski institucijni spravi Vibuhovij pristrij vstanovlenij na svitanku zrujnuvav chastinu budinku Moreno yak pomsta za jogo statti tak i cherez zahist velikoyi kilkosti politichnih v yazniv U 1977 Moreno zmusili viyihati do Barseloni de vin zaroblyav na zhittya korektorom i perekladachem z francuzkoyi na ispansku U 1978 viyihav do Meksiki de jomu zaproponuvali posadu na fakulteti politichnih ta socialnih nauk Nacionalnogo avtonomnogo universitetu Meksiki Tam Moreno prozhiv do svoyeyi smerti u lyutomu 1986 yaka stalasya koli vin chekav chergi v Migracijnomu vidomstvi gotuyuchis povernutisya do Urugvayu TvoriRomani El paredon 1963 La otra mitad 1966 Con las primeras luces 1966 Coca 1970 Tierra en la boca 1974 El color que el infierno me escondiera 1981 Narisi Los dias por vivir 1960 Cordelia 1961 Los aborigenes 1964 Los prados de la conciencia 1968 De vida o muerte 1971 Montevideo en la literatura y en el arte Montevideo Nuestra Tierra 1971 LiteraturaAuthority file of the National Library of Uruguay d Track Q126919021 Virtualna biblioteka imeni Migelya de Servantesa 1999 d Track Q4903493 Arhiv originalu za 2 de octubre de 2013 Procitovano 30 de agosto de 2012 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karlos Martines Moreno Carlos Martinez Moreno en la Biblioteca digital de autores uruguayos 19 sichnya 2021 u Wayback Machine Ensayo sobre la obra de Carlos Martinez Moreno 8 serpnya 2020 u Wayback Machine de documento pdf