Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Е мма Ґо льдман рос Эмма Го льдман івр אמה גולדמן англ Emma Goldman 27 червня 1869 14 травня 1940 анархістка феміністка

Емма Ґолдман

Емма Ґолдман

Е́мма Ґо́льдман (рос. Эмма Го́льдман, івр. אמה גולדמן‎, англ. Emma Goldman; 27 червня 1869 — 14 травня 1940) — анархістка, феміністка, письменниця, журналістка, лекторка, видавниця, антивоєнна активістка єврейського походження, що відіграла ключову роль у розвитку анархічної політичної філософії в Північній Америці та Європі в першій половині ХХ століття.

Емма Ґольдман
англ. Emma Goldman
image
Народилася27 червня 1869(1869-06-27)[3][4][…]
Ковно, Ковенська губернія, Російська імперія[5]
Померла14 травня 1940(1940-05-14)[1][2] (70 років)
Торонто, Канада[5]
·інсульт
Похованняd[6]
Країнаimage Російська імперія
image США[7]
image Велика Британія[7]
Діяльністьанархістка, журналістка, політична філософиня, активістка за права жінок, лекторка, видавниця, антивоєнна активістка, автобіографка, медична сестра, письменниця, філософ
Галузьфілософія
Знання мованглійська, німецька, російська і їдиш
Magnum opusd[8], Анархізм та інші есе[9], d, Моє розчарування в Росії[10] і d[11]
Конфесіяатеїзм
Родичіd[12]
У шлюбі зd
Автографimage
IMDbID 4521441

За життя Ґольдман звеличувалася шанувальниками як вільнодумна бунтарка, а недоброзичливці засуджували її як захисницю політично вмотивованих вбивств та насильницької революції. Її листи та лекції охоплювали широке коло питань, зокрема в'язниці, атеїзм, свободу слова, мілітаризм, капіталізм, шлюб, вільне кохання та гомосексуальність. Дистанціювавшись від фемінізму першої хвилі та його зусиль щодо забезпечення виборчого для права жінок, Ґольдман розробила нові способи включення ґендерної політики до анархізму.

Ранні роки

Народилася в Каунасі (нині — Литва, на той час — у складі Російської імперії), у сім'ї ортодоксальних литовських євреїв. Мати, Таубе Б'єнович, мала двох доньок від першого шлюбу — Гелену (1860) та Лєну (1862), після смерті чоловіка від туберкульозу була спустошена. Пізніше Ґольдман писала: «Вся любов, яка в ній була, померла разом з молодим чоловіком, за якого вона вийшла у віці п'ятнадцяти років».

Другий шлюб матері влаштувала за домовленістю її сім'я і, як висловилася Голдман, він був «невдалим з самого початку». Батько, Авраам Ґольдман, вклав спадок матерів у бізнес, який швидко збанкрутував. Проблеми в поєднанні з емоційною дистанцією між батьками зробили домашній побут напруженим для дітей. Коли мати завагітніла, батько сподівався на сина; дочка, на його думку, була б ще однією ознакою невдачі. Зрештою у них народилося троє синів, але першою дитиною була Емма.

Емма Ґольдман народилася 27 червня 1869 року. Її батько бив дітей, коли вони не слухалися його. Емму, найбільш бунтівну з них, він шмагав хлистом. Мати майже не втручалася, рідко закликаючи батька пом'якшити побої. Пізніше Ґольдман припустила, що шалений характер її батька був, принаймні частково, результатом сексуальної незадоволеності.

Відносини Ґольдман зі старшими зведеними сестрами, Геленою та Оленою, були контрастними. Гелена, старша, забезпечила дітям втіху, якої не вистачало від матері, і наповнила дитинство Ґольдман «усіма радощами, які в ньому були».

Діяльність

У 1885 році Ґольдман емігрувала до США. Після бунту на Геймаркеті вона захопилася анархізмом, стала письменницею і відомою популяризаторкою анархічної філософії, прав жінок і цілої низки інших соціальних питань. Вона та письменник-анархіст Олександр Беркман, її коханець і давній друг, планували вбити промисловця та фінансиста Генрі Клея Фріка як акт . Фрік пережив замах у 1892 році, а Беркмана засудили до 22 років ув'язнення. У наступні роки Ґольдман кілька разів потрапляла до в’язниці за «підбурювання до бунту» та «незаконне поширення інформації» про контрацепцію. 1906 року Ґольдман заснувала анархістський часопис «Матінка Земля» (англ. Mother Earth).

У 1917 році Ґольдман і Беркмана були засуджені до двох років ув'язнення за змову «спонукати людей не реєструватися» для нещодавно оголошеного призову. Після звільнення з тюрми, їх разом із 248 іншими людьми заарештували під час так званих рейдів Палмера, а потім депортували до Росії. Ґольдман, яка спочатку підтримала Жовтневу революцію, що привела до влади більшовиків, змінила свою думку після Кронштадтського повстання; вона засудила Радянський Союз за жорстоке придушення незалежних голосів.

Депортація в СРСР

image
Фото Ґольдман під час висилки в РРФСР. 1919 рік.
image
Емма Ґольдман виступає на похоронах Петра Кропоткіна — останньому публічному заході анархістів у Радянській Росії

Коли Голдьман вийшла з в'язниці, у США розгорнулася антикомуністична кампанія: «Рейди Палмера», спрямовані проти «червоних» — активістів (як комуністичного, так і анархістського спрямування). В ході цієї кампанії було порушено справу про депортацію Ґольдман відповідно до законів про анархізм і підбурювання до заколоту, а також як іноземки, що два або більше разів притягалась до кримінальної відповідальності. В ході процесу звинувачення представляв Едгар Гувер особисто, котрий охарактеризував Ґольдман як одного з найнебезпечніших анархістів Америки. 21 грудня 1919 (за три роки до «Філософського пароплава») 249 осіб, включно з Еммою Ґольдман, Олександром Беркманом та великою групою інших депортованих уродженців Російської імперії, були посаджені на [en] («Червоний / Радянський ковчег», англ. Red / Soviet Ark) і відправлені до Радянської Росії. З «Буфорда» висадили пасажирів у фінському порту Ханко, звідки ті дійшли до станції Білоострів (фін. Valkeasaari), де їх з тріумфом зустріли більшовики.

До РРФСР Ґольдман їхала, сповнена ейфорії і, незважаючи на свій скепсис до будь-якої держави, готова підтримати більшовиків — хоча шляхи анархістів і марксистів розійшлися ще в Першому Інтернаціоналі. Однак дійсність виявилася далекою від її уявлень. Прибувши до Петрограду, Ґольдман з Беркманом були пригнічені словами партійного функціонера, який назвав свободу слова «буржуазною надмірністю». Вони особисто зустрілися з Леніним, котрий запевняв їх, що революційна влада не може діяти інакше в умовах контрреволюції та іноземної інтервенції.

У відповідь на бажання працювати в ім'я революції радянська влада доручила Ґольдман і Беркману проїхати по країні з метою збору документів для архіву революції. Незабаром відбулася Ґольдман у Гуляйполі зустрілася з Нестором Махном.

Ґольдман прожила в Росії два роки (в той час була добре знайома з Джоном Рідом і Луїзою Браянт), але придушення Кронштадтського повстання стало для неї точкою неповернення — як писала Ґольдман, «ідея залишити Росію до цього жодного разу не народжувалася в моїй голові», але після Кронштадту вони з Беркманом прийняли однозначне рішення виїхати. Як тільки став можливий виїзд з Росії за кордон, Ґольдман і Беркман у грудні 1921 року покинули «першу в світі державу робітників і селян» і вирушили до Риги.

Пізні роки

Свої враження від СРСР Голдман виклала в серії статей для газети Джозефа Пулітцера «New York World», а потім у книзі «Моє розчарування в Росії» (My Disillusionment in Russia, 1923—1924).

Живучи в Англії, Канаді та Франції, вона написала автобіографію під назвою «Жити моїм життям», опубліковану у двох томах, 1931 і 1935 року. Після початку громадянської війни в Іспанії Ґольдман вирушила до країни, щоб підтримати там анархістську революцію.

Померла Емма Ґольдман 14 травня 1940 року в Торонто, Канада, у віці 70 років.

Праці

Перекладені українською

  • Прекрасний ідеал // Akrateia, 31 березня 2021.

Джерела та література

Примітки

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Емма Ґольдман
  1. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Wexler A. Emma Goldman: An Intimate Life — Pantheon Books, 1984.
    d:Track:Q520387d:Track:Q96180089
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118540475 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. https://npgallery.nps.gov/pdfhost/docs/NHLS/Text/97000343.pdf
  7. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  8. https://openlibrary.org/works/OL2983647W/Living_my_life
  9. https://openlibrary.org/books/OL6527268M/Anarchism_and_other_essays
  10. https://openlibrary.org/books/OL7023874M/My_disillusionment_in_Russia
  11. https://openlibrary.org/works/OL2983639W/My_further_disillusionment_in_Russia
  12. http://www.elisarolle.com/queerplaces/pqrst/Stella%20Cominsky%20Ballantine.html
  13. Іллінойський університет в Чикаго //
  14. Goldman, Emma (1931). Living My Life (англійською) . Dover Publications. с. 24. ISBN .
  15. Chalberg, John (1991). Handlin, Oscar (ed.). Emma Goldman: American Individualist. HarperCollins. ISBN 978-0-673-52102-6. OCLC 22629881


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

E mma Go ldman ros Emma Go ldman ivr אמה גולדמן angl Emma Goldman 27 chervnya 1869 14 travnya 1940 anarhistka feministka pismennicya zhurnalistka lektorka vidavnicya antivoyenna aktivistka yevrejskogo pohodzhennya sho vidigrala klyuchovu rol u rozvitku anarhichnoyi politichnoyi filosofiyi v Pivnichnij Americi ta Yevropi v pershij polovini HH stolittya Emma Goldmanangl Emma GoldmanNarodilasya27 chervnya 1869 1869 06 27 3 4 Kovno Kovenska guberniya Rosijska imperiya 5 Pomerla14 travnya 1940 1940 05 14 1 2 70 rokiv Toronto Kanada 5 insultPohovannyad 6 Krayina Rosijska imperiya SShA 7 Velika Britaniya 7 Diyalnistanarhistka zhurnalistka politichna filosofinya aktivistka za prava zhinok lektorka vidavnicya antivoyenna aktivistka avtobiografka medichna sestra pismennicya filosofGaluzfilosofiyaZnannya movanglijska nimecka rosijska i yidishMagnum opusd 8 Anarhizm ta inshi ese 9 d Moye rozcharuvannya v Rosiyi 10 i d 11 KonfesiyaateyizmRodichid 12 U shlyubi zdAvtografIMDbID 4521441Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Za zhittya Goldman zvelichuvalasya shanuvalnikami yak vilnodumna buntarka a nedobrozichlivci zasudzhuvali yiyi yak zahisnicyu politichno vmotivovanih vbivstv ta nasilnickoyi revolyuciyi Yiyi listi ta lekciyi ohoplyuvali shiroke kolo pitan zokrema v yaznici ateyizm svobodu slova militarizm kapitalizm shlyub vilne kohannya ta gomoseksualnist Distanciyuvavshis vid feminizmu pershoyi hvili ta jogo zusil shodo zabezpechennya viborchogo dlya prava zhinok Goldman rozrobila novi sposobi vklyuchennya gendernoyi politiki do anarhizmu Ranni rokiNarodilasya v Kaunasi nini Litva na toj chas u skladi Rosijskoyi imperiyi u sim yi ortodoksalnih litovskih yevreyiv Mati Taube B yenovich mala dvoh donok vid pershogo shlyubu Gelenu 1860 ta Lyenu 1862 pislya smerti cholovika vid tuberkulozu bula spustoshena Piznishe Goldman pisala Vsya lyubov yaka v nij bula pomerla razom z molodim cholovikom za yakogo vona vijshla u vici p yatnadcyati rokiv Drugij shlyub materi vlashtuvala za domovlenistyu yiyi sim ya i yak vislovilasya Goldman vin buv nevdalim z samogo pochatku Batko Avraam Goldman vklav spadok materiv u biznes yakij shvidko zbankrutuvav Problemi v poyednanni z emocijnoyu distanciyeyu mizh batkami zrobili domashnij pobut napruzhenim dlya ditej Koli mati zavagitnila batko spodivavsya na sina dochka na jogo dumku bula b she odniyeyu oznakoyu nevdachi Zreshtoyu u nih narodilosya troye siniv ale pershoyu ditinoyu bula Emma Emma Goldman narodilasya 27 chervnya 1869 roku Yiyi batko biv ditej koli voni ne sluhalisya jogo Emmu najbilsh buntivnu z nih vin shmagav hlistom Mati majzhe ne vtruchalasya ridko zaklikayuchi batka pom yakshiti poboyi Piznishe Goldman pripustila sho shalenij harakter yiyi batka buv prinajmni chastkovo rezultatom seksualnoyi nezadovolenosti Vidnosini Goldman zi starshimi zvedenimi sestrami Gelenoyu ta Olenoyu buli kontrastnimi Gelena starsha zabezpechila dityam vtihu yakoyi ne vistachalo vid materi i napovnila ditinstvo Goldman usima radoshami yaki v nomu buli DiyalnistU 1885 roci Goldman emigruvala do SShA Pislya buntu na Gejmarketi vona zahopilasya anarhizmom stala pismenniceyu i vidomoyu populyarizatorkoyu anarhichnoyi filosofiyi prav zhinok i ciloyi nizki inshih socialnih pitan Vona ta pismennik anarhist Oleksandr Berkman yiyi kohanec i davnij drug planuvali vbiti promislovcya ta finansista Genri Kleya Frika yak akt Frik perezhiv zamah u 1892 roci a Berkmana zasudili do 22 rokiv uv yaznennya U nastupni roki Goldman kilka raziv potraplyala do v yaznici za pidburyuvannya do buntu ta nezakonne poshirennya informaciyi pro kontracepciyu 1906 roku Goldman zasnuvala anarhistskij chasopis Matinka Zemlya angl Mother Earth U 1917 roci Goldman i Berkmana buli zasudzheni do dvoh rokiv uv yaznennya za zmovu sponukati lyudej ne reyestruvatisya dlya neshodavno ogoloshenogo prizovu Pislya zvilnennya z tyurmi yih razom iz 248 inshimi lyudmi zaareshtuvali pid chas tak zvanih rejdiv Palmera a potim deportuvali do Rosiyi Goldman yaka spochatku pidtrimala Zhovtnevu revolyuciyu sho privela do vladi bilshovikiv zminila svoyu dumku pislya Kronshtadtskogo povstannya vona zasudila Radyanskij Soyuz za zhorstoke pridushennya nezalezhnih golosiv Deportaciya v SRSR Foto Goldman pid chas visilki v RRFSR 1919 rik Emma Goldman vistupaye na pohoronah Petra Kropotkina ostannomu publichnomu zahodi anarhistiv u Radyanskij Rosiyi Koli Goldman vijshla z v yaznici u SShA rozgornulasya antikomunistichna kampaniya Rejdi Palmera spryamovani proti chervonih aktivistiv yak komunistichnogo tak i anarhistskogo spryamuvannya V hodi ciyeyi kampaniyi bulo porusheno spravu pro deportaciyu Goldman vidpovidno do zakoniv pro anarhizm i pidburyuvannya do zakolotu a takozh yak inozemki sho dva abo bilshe raziv prityagalas do kriminalnoyi vidpovidalnosti V hodi procesu zvinuvachennya predstavlyav Edgar Guver osobisto kotrij oharakterizuvav Goldman yak odnogo z najnebezpechnishih anarhistiv Ameriki 21 grudnya 1919 za tri roki do Filosofskogo paroplava 249 osib vklyuchno z Emmoyu Goldman Oleksandrom Berkmanom ta velikoyu grupoyu inshih deportovanih urodzhenciv Rosijskoyi imperiyi buli posadzheni na en Chervonij Radyanskij kovcheg angl Red Soviet Ark i vidpravleni do Radyanskoyi Rosiyi Z Buforda visadili pasazhiriv u finskomu portu Hanko zvidki ti dijshli do stanciyi Biloostriv fin Valkeasaari de yih z triumfom zustrili bilshoviki Do RRFSR Goldman yihala spovnena ejforiyi i nezvazhayuchi na svij skepsis do bud yakoyi derzhavi gotova pidtrimati bilshovikiv hocha shlyahi anarhistiv i marksistiv rozijshlisya she v Pershomu Internacionali Odnak dijsnist viyavilasya dalekoyu vid yiyi uyavlen Pribuvshi do Petrogradu Goldman z Berkmanom buli prignicheni slovami partijnogo funkcionera yakij nazvav svobodu slova burzhuaznoyu nadmirnistyu Voni osobisto zustrilisya z Leninim kotrij zapevnyav yih sho revolyucijna vlada ne mozhe diyati inakshe v umovah kontrrevolyuciyi ta inozemnoyi intervenciyi U vidpovid na bazhannya pracyuvati v im ya revolyuciyi radyanska vlada doruchila Goldman i Berkmanu proyihati po krayini z metoyu zboru dokumentiv dlya arhivu revolyuciyi Nezabarom vidbulasya Goldman u Gulyajpoli zustrilasya z Nestorom Mahnom Goldman prozhila v Rosiyi dva roki v toj chas bula dobre znajoma z Dzhonom Ridom i Luyizoyu Brayant ale pridushennya Kronshtadtskogo povstannya stalo dlya neyi tochkoyu nepovernennya yak pisala Goldman ideya zalishiti Rosiyu do cogo zhodnogo razu ne narodzhuvalasya v moyij golovi ale pislya Kronshtadtu voni z Berkmanom prijnyali odnoznachne rishennya viyihati Yak tilki stav mozhlivij viyizd z Rosiyi za kordon Goldman i Berkman u grudni 1921 roku pokinuli pershu v sviti derzhavu robitnikiv i selyan i virushili do Rigi Pizni rokiSvoyi vrazhennya vid SRSR Goldman viklala v seriyi statej dlya gazeti Dzhozefa Pulitcera New York World a potim u knizi Moye rozcharuvannya v Rosiyi My Disillusionment in Russia 1923 1924 Zhivuchi v Angliyi Kanadi ta Franciyi vona napisala avtobiografiyu pid nazvoyu Zhiti moyim zhittyam opublikovanu u dvoh tomah 1931 i 1935 roku Pislya pochatku gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Goldman virushila do krayini shob pidtrimati tam anarhistsku revolyuciyu Pomerla Emma Goldman 14 travnya 1940 roku v Toronto Kanada u vici 70 rokiv PraciAnarhizm ta inshi ese New York Mother Earth Publishing Association 1910 Boston Gorham Press 1914 Moye rozcharuvannya v Rosiyi Garden City New York Doubleday Page and Co 1923 Garden City New York Doubleday Page and Co 1924 New York Knopf 1931 Perekladeni ukrayinskoyu Prekrasnij ideal Akrateia 31 bereznya 2021 Dzherela ta literaturaMihael Dorfman Emma Goldman borba i lyubov 13 sichnya 2012 u Wayback Machine Valentin Androsov Rosijska revolyuciya rozcharuvannya Emmi Goldman 30 grudnya 2017 u Wayback Machine Spilne 25 grudnya 2017PrimitkiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Emma Goldman Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Wexler A Emma Goldman An Intimate Life Pantheon Books 1984 d Track Q520387d Track Q96180089 Deutsche Nationalbibliothek Record 118540475 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https npgallery nps gov pdfhost docs NHLS Text 97000343 pdf NNDB 2002 d Track Q1373513 https openlibrary org works OL2983647W Living my life https openlibrary org books OL6527268M Anarchism and other essays https openlibrary org books OL7023874M My disillusionment in Russia https openlibrary org works OL2983639W My further disillusionment in Russia http www elisarolle com queerplaces pqrst Stella 20Cominsky 20Ballantine html Illinojskij universitet v Chikago Goldman Emma 1931 Living My Life anglijskoyu Dover Publications s 24 ISBN 978 0 486 22543 2 Chalberg John 1991 Handlin Oscar ed Emma Goldman American Individualist HarperCollins ISBN 978 0 673 52102 6 OCLC 22629881 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ