Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джо́зеф Пу́літцер (або Пуліцер; англ. Joseph Pulitzer, 10 квітня 1847, Мако— 29 жовтня 1911, Чарлстон) — американський видавець, журналіст, родоначальник жанру «жовтої преси». Гроші, які він залишив по собі, стали основою для створення Пулітцерівської премії — однієї з найпрестижніших премій у галузі журналістики (вперше вручена 1917 року).
| Джозеф Пулітцер | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | угор. Politzer József |
| Народився | 10 квітня 1847[1][2][…] Мако, Австро-Угорщина |
| Помер | 29 жовтня 1911[1][2][…] (64 роки) Чарлстон, Південна Кароліна, США[4] |
| Поховання | Вудлон |
| Країна |  США Угорщина |
| Діяльність | політик, письменник, видавець, журналіст, власник газети |
| Галузь | журналіст |
| Вчителі | d[5] |
| Знання мов | англійська, угорська, німецька[6] і французька[6] |
| Заклад | "Нью-Йорк Уорлд" |
| Роки активності | 1865[7] — 1907[7] |
| Magnum opus | d і Пулітцерівська премія |
| Посада | член Палати представників США[d] і d[8] |
| Партія | Демократична партія США |
| Конфесія | юдаїзм |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d, d, d і d |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Пулітцер народився 10 квітня 1847 року в угорському містечку Мако в родині багатого єврея-зерноторговця і німкені-католички. Незабаром родина переїхала в Будапешт, де майбутній журналіст одержав знання в приватній школі.
Засновник нового типу не тільки американської, але й світової преси Джозеф Пулітцер став громадянином Сполучених Штатів Америки лише у 20-річному віці. Прибувши в країну в 1864 році як іноземний кавалерист військ президента Лінкольна, він майже не знав англійської, мав погане здоров'я та порожній гаманець. Суворі реалії війни зробили майбутнього генія журналістики переконаним антимілітаристом. Після закінчення громадянської війни він переїхав до Нью-Йорка, де певний час безрезультатно шукав роботу. Переповнене іммігрантами місто вороже зустріло угорця, що ледве міг спілкуватися англійською. Друзі Пулітцера, спостерігаючи за його поневіряннями, вирішили пожартувати й порадили йому податися до Сент-Луїса, щоб удосконалити англійську (на той час у цьому місті мешкала найбільша кількість іммігрантів, що не володіли мовою). Але завдяки надмірній допитливості та невтомній енергії вже через рік Пулітцер працював репортером у щоденній німецько-американській газеті «The Westlich Post» («Вестліська пошта»).
У 1872 році після невдалої передвиборної кампанії газета опинилася на межі краху. Тоді Пулітцер, що на той час зібрав певний капітал, купив частину акцій «The Westlich Post». Але шалений темп роботи, запропонований новим співвласником, не сподобався ні редакції, ні її старим господарям. Тому вони вирішили позбутися енергійного парубка і запропонували йому за акції солідну суму. Таким чином Пулітцер отримав 30 тис. доларів чистого прибутку.
Замість «The Westlich Post» Пулітцер придбав посередню сент-луїську газету, яка входила до складу «Associated Press», а потім запропонував її чиказькому газетяреві Джозефу Б. МакКуллеху, якому необхідно було членство в агенції. Заробивши таким чином непогану суму, Пулітцер протягом п'яти років чотири рази з'їздив до Європи, одружився й отримав право адвокатської практики в суді Колумбії. 1878 року з відмінним знанням англійської та блискучими знаннями про Сполучені Штати Джозеф Пулітцер повернувся до журналістики в Сент-Луїс.
Того часу на торги була виставлена газета «The St. Louis Dispatch» («Сент-луїська депеша»), заснована в 1864 році. Пулітцер придбав її 9 грудня 1878 року за 2,5 тис. доларів і знов отримав членство в «Associated Press». Три дні потому він об'єднав свою газету із щоденним виданням «The Post» («Пошта»), заснованим Джоном А. Діллоном у 1875 році. Таким чином з'явилася одна з найпопулярніших газет США «The St. Louis Post-Dispatch». Протягом чотирьох років вона була провідною вечірньою газетою Сент-Луїса. Прибуток від неї становив близько 45 тис. доларів на рік.
У новоствореній газеті Пулітцер почав розвивати ті журналістські тенденції, що були закладені ним ще в «The Westliche Post». Він робив акцент на викритті політичної корупції на рівні міста й штату, постійній кампанії проти монополій, які виникли в Сент-Луїсі, сенсаційних кримінальних новинах та злободенному коментарі, а згодом читачі визнали видання важливим громадським друкованим органом та незмінно підтримували його.
Через деякий час Пулітцер викупив акції, що належали Діллону, і став єдиним власником газети. Видання одразу відчуло редакторську руку Пулітцера. Він почав добирати в штат талановитих журналістів, і «The Post-Dispatch» продовжувала прогресувати, відстоюючи права дрібних підприємців та «середнього класу», що на той час уже сформувався. Напрямок і характер газети визначені в словах її власника:
 | „The Post-Dispatch“ буде служити людям, а не партії, вона не буде органом республіканізму, а буде органом правди, не буде підтримувати уряд, а буде критикувати його, буде перешкоджати обману та шахрайству скрізь і всюди, хоч би де вони були. Газета захищатиме права та ідеї, а не упереджені погляди. |  |
— Джозеф Пулітцер, | ||
Більш вагомі слова були сказані Пулітцером пізніше, у 1907 році в кінці його кар'єри. Вони стали політичною позицією «The Post-Dispatch» та були надруковані на редакторській сторінці:
| | Я знаю, що мій відхід на пенсію нічого не змінить, газета буде боротися за прогрес і реформи й ніколи не потерпить несправедливості й корупції, буде боротися з демагогією всіх партій, ніколи не буде повністю належати жодній з партій, буде протистояти привілейованому класу та грабіжникам суспільства, ніколи не втратить симпатії до бідняків, назавжди залишиться відданою загальному добробуту, ніколи не вдовольниться поверхневими новинами, назавжди залишиться незалежною та не буде боятися нападати на несправедливість з боку грабіжницької плутократії або грабіжницької убогості. | |
— Джозеф Пулітцер, | ||
Перші номери газети буквально приголомшили читачів: вони містили списки утримувачів будинків розпусти, розповідали про появу відомої співачки Паті в нетверезому стані на спектаклі. Однією з головних вимог Пулітцера була відмова від поверховості. Колективу газети було висунуто гасло: «Ніколи не кидайте справу, поки не докопаєтесь до суті того, що відбувається. Безперервність! Цілісність! Доки факт не вичерпає себе».
Проте слід зауважити, що, ганяючись за сенсаціями, Пулітцер вдавався до крайнощів, переобтяжуючи «The Post-Dispatch» матеріалами про вбивства, злочини, секс тощо. У газеті також публікувалися скандальні історії з життя еліти Сент-Луїса. З'являлися статті під заголовками: «Боси Сент-Луїса», «Парочка перелюбників», «Чи пиячить містер Тюдор?».
Такі матеріали не гребували перебільшеннями, напівправдою у виставленні громадян на загальне посміховисько.
Як показала подальша кар'єра Пулітцера, Сент-Луїс став для нього своєрідною лабораторією розробки методів, що отримали назву «новий журналізм»; до того ж, його щорічний прибуток становив від 40 до 50 тис. доларів. За «The Post-Dispatch» на початку 1880-х рр. пропонували 1,6 млн доларів, але Пулітцер не продав видання.
Основною метою діяльності Пулітцера було не завоювання інтересу «робітничої аристократії» Сент-Луїса, а читацька аудиторія Нью-Йорка. У 1890 році одна з нью-йоркських газет так прокоментувала цей етап його життя:
| | Фундамент „The New York World“ був закладений у Сент-Луїсі. Боротьба нових ідей та нових тенденцій проходила під прапором „The Post-Dispatch“. | |
У 1883 році через безперервну напружену роботу здоров'я Пулітцера похитнулося: погіршився зір, ослабла нервова система. Ситуація погіршилася під час судового процесу над його заступником, талановитим журналістом Джоном А. Коккеріллом. Останній убив відомого в Сент-Луїсі адвоката, про якого критично писала «The Post-Dispatch». Коккерілла виправдали, але для Пулітцера це було сильним потрясінням. Він почав мріяти про поїздку до Європи. Проїжджаючи через Нью-Йорк, редактор найпопулярнішої сент-луїстської газети дізнався, що заснована у 1860 році ранкова демократична газета «Нью-Йорк Уорлд» виставлена на торги. Тодішній її власник Джей Гоулд бажав отримати 346 тис. доларів. Це була досить висока ціна для посереднього видання, але Пулітцер уклав угоду й 9 травня 1883 року придбав газету. Перший внесок склали прибутки від «The Post-Dispatch», а інші гроші — на подив Гоулда — були взяті з доходів самої «The World». До речі, у роботі Альберта Власова «Політичні маніпуляції: Історія й практика засобів масової інформації США» історія купівлі «The World» викладена так:
| | На зароблені кошти Пулітцер через п'ять років купує газету „The New York World“, що належала крупному спекулянту Гоулду. Той тричі банкрутував, занапащав та обкрадав інших. Навіть на Уолл-Стріт отримав прізвисько Смердючка. Гоулд відверто використовував газету для боротьби зі своїми суперниками у спекуляції, прикриваючись демагогією про вторгнення монополій в американське життя. | |
— Власов А. І., | ||
Початковий наклад видання дорівнював 15 тис. примірникам, роздрібна ціна восьмишпальтового номера становила 2 центи. Основними конкурентами «The World» на той час були «The Herald» Беннетта (12–16 сторінок за 3 центи), «The Sun» Дана (4 шпальти за 2 центи вроздріб), «The Tribune» Уайтлоу Рейда та «New York Times» Джорджа Джонса (обидві складалися з 8 шпальт і коштували 4 пенси вроздріб).
У 1885 році Пулітцер був обраний до Палати представників.
Помер Пулітцер 29 жовтня 1911 року на борту власної яхти в гавані Чарльстона (штат Південна Кароліна). За кілька років до цього він склав заповіт, за яким залишав 2 млн $ Колумбійському університету. Три чверті цих коштів пішли на створення Вищої школи журналістики, а на суму, що залишилася, була заснована Пулітцерівська премія, яку вручають з 1917 року.
Морока зі статуєю Свободи
Скульптуру Свободи роботи Фредеріка Бартольді не бажали приймати не тільки в арабському Єгипті, а й у Сполучених Штатах. Навіть сама ідея монумента первісно не мала в країні популярності. Тому уряд США спочатку відмовився фінансувати цей проєкт. Фігура почала іржавіти в Парижі.
У справу популяризації проєкту і самої скульптури втрутився власник газет Джозеф Пулітцер. Він розгорнув тривалу кампанію критики уряду (хоча не бачив скульптуру, художні якості котрої були невисокі). Критикував також багатіїв-меценатів, що не давали на її монтаж грошей, критикував пересічних громадан — за байдужість до ідеї. Скандальна критика і наполегливість Пулітцера спрацювали. Фонд створення монументу Свободи почав отримувати грошові суми й згодом коштів вистачило на закінчення монтажу. Уряд пішов на урочистості із приводу закінчення робіт, аби не втрачати популярність у виборців. Скульптуру урочисто відкрив 28 жовтня 1886 року тодішній президент Сполучених Штатів Гровер Клівленд.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- RKDartists
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118597086 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Dictionary of Art Historians
- https://www.pulitzer.org/page/biography-joseph-pulitzer
- RKDartists
- 1870 House Journal, Adjourned Session, Volume 1 — P. 4.
- Juergens G. Joseph Pulitzer and the New York World. — Princeton: Princeton University Press, 1966. — 392 p.
- Emery M. C., Emery E., with Nancy L. Roberts The press and America: an interpretive history of the mass media — 8th ed. — Boston: Allyn and Bacon, 1996. — 724 p.
- Rosebault C. J. When Dana was the Sun; a story of personal journalism. — Westport, Conn. : Greenwood Pres, 1970. — 294 p.)
- Emery M. C., Emery E., with Nancy L. Roberts The press and America: an interpretive history of the mass media — 8th ed. — Boston: Allyn and Bacon, 1996. — 724 p.
- Brian D. Pulitzer: a life. — New York: J. Wiley, 2001. — 438 p.
- Rammelkamp J.S. Pulitzer's Post-Dispatch, 1878—1883. — Princeton, NJ: Princeton University Press, 1967. — 326 p.
- Ireland A. An adventure with a genius: Recollections of Joseph Pulitzer. — New York: E.P. Dulton & Company, Inc., 1920. — 236 p.
- Brian D. Pulitzer: a life. — New York: J. Wiley, 2001. — 438 p.
- Власов А. И. Политические манипуляции: история и практика средств массовой информации США. — М. : Междунар. отношения, 1982. — 304 с.
- Juergens G. Joseph Pulitzer and the New York World. — Princeton: Princeton University Press, 1966. — 392 p.
Джерела
- Brian, Denis Pulitzer: A Life (2001).
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джозеф Пулітцер |
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джозеф Пулітцер |
- «Пуліцери», тавровані терором [ 13 січня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzho zef Pu litcer abo Pulicer angl Joseph Pulitzer 10 kvitnya 1847 18470410 Mako 29 zhovtnya 1911 Charlston amerikanskij vidavec zhurnalist rodonachalnik zhanru zhovtoyi presi Groshi yaki vin zalishiv po sobi stali osnovoyu dlya stvorennya Pulitcerivskoyi premiyi odniyeyi z najprestizhnishih premij u galuzi zhurnalistiki vpershe vruchena 1917 roku Dzhozef PulitcerIm ya pri narodzhenni ugor Politzer JozsefNarodivsya 10 kvitnya 1847 1847 04 10 1 2 Mako Avstro UgorshinaPomer 29 zhovtnya 1911 1911 10 29 1 2 64 roki Charlston Pivdenna Karolina SShA 4 Pohovannya VudlonKrayina SShA UgorshinaDiyalnist politik pismennik vidavec zhurnalist vlasnik gazetiGaluz zhurnalistVchiteli d 5 Znannya mov anglijska ugorska nimecka 6 i francuzka 6 Zaklad Nyu Jork Uorld Roki aktivnosti 1865 7 1907 7 Magnum opus d i Pulitcerivska premiyaPosada chlen Palati predstavnikiv SShA d i d 8 Partiya Demokratichna partiya SShAKonfesiya yudayizmBatko dBrati sestri dU shlyubi z dDiti d d d i dAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPulitcer narodivsya 10 kvitnya 1847 roku v ugorskomu mistechku Mako v rodini bagatogo yevreya zernotorgovcya i nimkeni katolichki Nezabarom rodina pereyihala v Budapesht de majbutnij zhurnalist oderzhav znannya v privatnij shkoli Zasnovnik novogo tipu ne tilki amerikanskoyi ale j svitovoyi presi Dzhozef Pulitcer stav gromadyaninom Spoluchenih Shtativ Ameriki lishe u 20 richnomu vici Pribuvshi v krayinu v 1864 roci yak inozemnij kavalerist vijsk prezidenta Linkolna vin majzhe ne znav anglijskoyi mav pogane zdorov ya ta porozhnij gamanec Suvori realiyi vijni zrobili majbutnogo geniya zhurnalistiki perekonanim antimilitaristom Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni vin pereyihav do Nyu Jorka de pevnij chas bezrezultatno shukav robotu Perepovnene immigrantami misto vorozhe zustrilo ugorcya sho ledve mig spilkuvatisya anglijskoyu Druzi Pulitcera sposterigayuchi za jogo poneviryannyami virishili pozhartuvati j poradili jomu podatisya do Sent Luyisa shob udoskonaliti anglijsku na toj chas u comu misti meshkala najbilsha kilkist immigrantiv sho ne volodili movoyu Ale zavdyaki nadmirnij dopitlivosti ta nevtomnij energiyi vzhe cherez rik Pulitcer pracyuvav reporterom u shodennij nimecko amerikanskij gazeti The Westlich Post Vestliska poshta U 1872 roci pislya nevdaloyi peredvibornoyi kampaniyi gazeta opinilasya na mezhi krahu Todi Pulitcer sho na toj chas zibrav pevnij kapital kupiv chastinu akcij The Westlich Post Ale shalenij temp roboti zaproponovanij novim spivvlasnikom ne spodobavsya ni redakciyi ni yiyi starim gospodaryam Tomu voni virishili pozbutisya energijnogo parubka i zaproponuvali jomu za akciyi solidnu sumu Takim chinom Pulitcer otrimav 30 tis dolariv chistogo pributku Zamist The Westlich Post Pulitcer pridbav poserednyu sent luyisku gazetu yaka vhodila do skladu Associated Press a potim zaproponuvav yiyi chikazkomu gazetyarevi Dzhozefu B MakKullehu yakomu neobhidno bulo chlenstvo v agenciyi Zarobivshi takim chinom nepoganu sumu Pulitcer protyagom p yati rokiv chotiri razi z yizdiv do Yevropi odruzhivsya j otrimav pravo advokatskoyi praktiki v sudi Kolumbiyi 1878 roku z vidminnim znannyam anglijskoyi ta bliskuchimi znannyami pro Spolucheni Shtati Dzhozef Pulitcer povernuvsya do zhurnalistiki v Sent Luyis Togo chasu na torgi bula vistavlena gazeta The St Louis Dispatch Sent luyiska depesha zasnovana v 1864 roci Pulitcer pridbav yiyi 9 grudnya 1878 roku za 2 5 tis dolariv i znov otrimav chlenstvo v Associated Press Tri dni potomu vin ob yednav svoyu gazetu iz shodennim vidannyam The Post Poshta zasnovanim Dzhonom A Dillonom u 1875 roci Takim chinom z yavilasya odna z najpopulyarnishih gazet SShA The St Louis Post Dispatch Protyagom chotiroh rokiv vona bula providnoyu vechirnoyu gazetoyu Sent Luyisa Pributok vid neyi stanoviv blizko 45 tis dolariv na rik U novostvorenij gazeti Pulitcer pochav rozvivati ti zhurnalistski tendenciyi sho buli zakladeni nim she v The Westliche Post Vin robiv akcent na vikritti politichnoyi korupciyi na rivni mista j shtatu postijnij kampaniyi proti monopolij yaki vinikli v Sent Luyisi sensacijnih kriminalnih novinah ta zlobodennomu komentari a zgodom chitachi viznali vidannya vazhlivim gromadskim drukovanim organom ta nezminno pidtrimuvali jogo Cherez deyakij chas Pulitcer vikupiv akciyi sho nalezhali Dillonu i stav yedinim vlasnikom gazeti Vidannya odrazu vidchulo redaktorsku ruku Pulitcera Vin pochav dobirati v shtat talanovitih zhurnalistiv i The Post Dispatch prodovzhuvala progresuvati vidstoyuyuchi prava dribnih pidpriyemciv ta serednogo klasu sho na toj chas uzhe sformuvavsya Napryamok i harakter gazeti viznacheni v slovah yiyi vlasnika The Post Dispatch bude sluzhiti lyudyam a ne partiyi vona ne bude organom respublikanizmu a bude organom pravdi ne bude pidtrimuvati uryad a bude kritikuvati jogo bude pereshkodzhati obmanu ta shahrajstvu skriz i vsyudi hoch bi de voni buli Gazeta zahishatime prava ta ideyi a ne uperedzheni poglyadi Dzhozef Pulitcer Bilsh vagomi slova buli skazani Pulitcerom piznishe u 1907 roci v kinci jogo kar yeri Voni stali politichnoyu poziciyeyu The Post Dispatch ta buli nadrukovani na redaktorskij storinci Ya znayu sho mij vidhid na pensiyu nichogo ne zminit gazeta bude borotisya za progres i reformi j nikoli ne poterpit nespravedlivosti j korupciyi bude borotisya z demagogiyeyu vsih partij nikoli ne bude povnistyu nalezhati zhodnij z partij bude protistoyati privilejovanomu klasu ta grabizhnikam suspilstva nikoli ne vtratit simpatiyi do bidnyakiv nazavzhdi zalishitsya viddanoyu zagalnomu dobrobutu nikoli ne vdovolnitsya poverhnevimi novinami nazavzhdi zalishitsya nezalezhnoyu ta ne bude boyatisya napadati na nespravedlivist z boku grabizhnickoyi plutokratiyi abo grabizhnickoyi ubogosti Dzhozef Pulitcer Pershi nomeri gazeti bukvalno prigolomshili chitachiv voni mistili spiski utrimuvachiv budinkiv rozpusti rozpovidali pro poyavu vidomoyi spivachki Pati v netverezomu stani na spektakli Odniyeyu z golovnih vimog Pulitcera bula vidmova vid poverhovosti Kolektivu gazeti bulo visunuto gaslo Nikoli ne kidajte spravu poki ne dokopayetes do suti togo sho vidbuvayetsya Bezperervnist Cilisnist Doki fakt ne vicherpaye sebe Prote slid zauvazhiti sho ganyayuchis za sensaciyami Pulitcer vdavavsya do krajnoshiv pereobtyazhuyuchi The Post Dispatch materialami pro vbivstva zlochini seks tosho U gazeti takozh publikuvalisya skandalni istoriyi z zhittya eliti Sent Luyisa Z yavlyalisya statti pid zagolovkami Bosi Sent Luyisa Parochka perelyubnikiv Chi piyachit mister Tyudor Taki materiali ne grebuvali perebilshennyami napivpravdoyu u vistavlenni gromadyan na zagalne posmihovisko Yak pokazala podalsha kar yera Pulitcera Sent Luyis stav dlya nogo svoyeridnoyu laboratoriyeyu rozrobki metodiv sho otrimali nazvu novij zhurnalizm do togo zh jogo shorichnij pributok stanoviv vid 40 do 50 tis dolariv Za The Post Dispatch na pochatku 1880 h rr proponuvali 1 6 mln dolariv ale Pulitcer ne prodav vidannya Osnovnoyu metoyu diyalnosti Pulitcera bulo ne zavoyuvannya interesu robitnichoyi aristokratiyi Sent Luyisa a chitacka auditoriya Nyu Jorka U 1890 roci odna z nyu jorkskih gazet tak prokomentuvala cej etap jogo zhittya Fundament The New York World buv zakladenij u Sent Luyisi Borotba novih idej ta novih tendencij prohodila pid praporom The Post Dispatch U 1883 roci cherez bezperervnu napruzhenu robotu zdorov ya Pulitcera pohitnulosya pogirshivsya zir oslabla nervova sistema Situaciya pogirshilasya pid chas sudovogo procesu nad jogo zastupnikom talanovitim zhurnalistom Dzhonom A Kokkerillom Ostannij ubiv vidomogo v Sent Luyisi advokata pro yakogo kritichno pisala The Post Dispatch Kokkerilla vipravdali ale dlya Pulitcera ce bulo silnim potryasinnyam Vin pochav mriyati pro poyizdku do Yevropi Proyizhdzhayuchi cherez Nyu Jork redaktor najpopulyarnishoyi sent luyistskoyi gazeti diznavsya sho zasnovana u 1860 roci rankova demokratichna gazeta Nyu Jork Uorld vistavlena na torgi Todishnij yiyi vlasnik Dzhej Gould bazhav otrimati 346 tis dolariv Ce bula dosit visoka cina dlya poserednogo vidannya ale Pulitcer uklav ugodu j 9 travnya 1883 roku pridbav gazetu Pershij vnesok sklali pributki vid The Post Dispatch a inshi groshi na podiv Goulda buli vzyati z dohodiv samoyi The World Do rechi u roboti Alberta Vlasova Politichni manipulyaciyi Istoriya j praktika zasobiv masovoyi informaciyi SShA istoriya kupivli The World vikladena tak Na zarobleni koshti Pulitcer cherez p yat rokiv kupuye gazetu The New York World sho nalezhala krupnomu spekulyantu Gouldu Toj trichi bankrutuvav zanapashav ta obkradav inshih Navit na Uoll Strit otrimav prizvisko Smerdyuchka Gould vidverto vikoristovuvav gazetu dlya borotbi zi svoyimi supernikami u spekulyaciyi prikrivayuchis demagogiyeyu pro vtorgnennya monopolij v amerikanske zhittya Vlasov A I Pochatkovij naklad vidannya dorivnyuvav 15 tis primirnikam rozdribna cina vosmishpaltovogo nomera stanovila 2 centi Osnovnimi konkurentami The World na toj chas buli The Herald Bennetta 12 16 storinok za 3 centi The Sun Dana 4 shpalti za 2 centi vrozdrib The Tribune Uajtlou Rejda ta New York Times Dzhordzha Dzhonsa obidvi skladalisya z 8 shpalt i koshtuvali 4 pensi vrozdrib U 1885 roci Pulitcer buv obranij do Palati predstavnikiv Pomer Pulitcer 29 zhovtnya 1911 roku na bortu vlasnoyi yahti v gavani Charlstona shtat Pivdenna Karolina Za kilka rokiv do cogo vin sklav zapovit za yakim zalishav 2 mln Kolumbijskomu universitetu Tri chverti cih koshtiv pishli na stvorennya Vishoyi shkoli zhurnalistiki a na sumu sho zalishilasya bula zasnovana Pulitcerivska premiya yaku vruchayut z 1917 roku Moroka zi statuyeyu SvobodiSkulpturu Svobodi roboti Frederika Bartoldi ne bazhali prijmati ne tilki v arabskomu Yegipti a j u Spoluchenih Shtatah Navit sama ideya monumenta pervisno ne mala v krayini populyarnosti Tomu uryad SShA spochatku vidmovivsya finansuvati cej proyekt Figura pochala irzhaviti v Parizhi U spravu populyarizaciyi proyektu i samoyi skulpturi vtrutivsya vlasnik gazet Dzhozef Pulitcer Vin rozgornuv trivalu kampaniyu kritiki uryadu hocha ne bachiv skulpturu hudozhni yakosti kotroyi buli nevisoki Kritikuvav takozh bagatiyiv mecenativ sho ne davali na yiyi montazh groshej kritikuvav peresichnih gromadan za bajduzhist do ideyi Skandalna kritika i napoleglivist Pulitcera spracyuvali Fond stvorennya monumentu Svobodi pochav otrimuvati groshovi sumi j zgodom koshtiv vistachilo na zakinchennya montazhu Uryad pishov na urochistosti iz privodu zakinchennya robit abi ne vtrachati populyarnist u viborciv Skulpturu urochisto vidkriv 28 zhovtnya 1886 roku todishnij prezident Spoluchenih Shtativ Grover Klivlend PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118597086 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Dictionary of Art Historians d Track Q17166797 https www pulitzer org page biography joseph pulitzer RKDartists d Track Q17299517 1870 House Journal Adjourned Session Volume 1 P 4 Juergens G Joseph Pulitzer and the New York World Princeton Princeton University Press 1966 392 p Emery M C Emery E with Nancy L RobertsThe press and America an interpretive history of the mass media 8th ed Boston Allyn and Bacon 1996 724 p Rosebault C J When Dana was the Sun a story of personal journalism Westport Conn Greenwood Pres 1970 294 p Emery M C Emery E with Nancy L Roberts The press and America an interpretive history of the mass media 8th ed Boston Allyn and Bacon 1996 724 p Brian D Pulitzer a life New York J Wiley 2001 438 p Rammelkamp J S Pulitzer s Post Dispatch 1878 1883 Princeton NJ Princeton University Press 1967 326 p Ireland A An adventure with a genius Recollections of Joseph Pulitzer New York E P Dulton amp Company Inc 1920 236 p Brian D Pulitzer a life New York J Wiley 2001 438 p Vlasov A I Politicheskie manipulyacii istoriya i praktika sredstv massovoj informacii SShA M Mezhdunar otnosheniya 1982 304 s Juergens G Joseph Pulitzer and the New York World Princeton Princeton University Press 1966 392 p DzherelaBrian Denis Pulitzer A Life 2001 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhozef Pulitcer Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhozef Pulitcer Puliceri tavrovani terorom 13 sichnya 2013 u Wayback Machine