Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еліе зер Бен Єгу да івр א ל יע ז ר ב ן י הו ד ה при народженні Лейзер Іцхок Перельман 7 січня 1858 с Лужки Віленської гу

Еліезер Бен-Єгуда

Еліезер Бен-Єгуда

Еліе́зер Бен-Єгу́да (івр. ‏אֱלִיעֶזֶר בֶּן־יְהוּדָה‎), при народженні — Лейзер-Іцхок Перельман; 7 січня 1858, с. Лужки, Віленської губернії — 16 грудня 1922, Єрусалим) — єврейський лінгвіст, «батько сучасної мови іврит». Зробив великий внесок у відродження івриту як розмовної мови, видавав перший щотижневик івритом, був засновником Комітету мови іврит, розпочав публікацію першого повного словника мови.

Еліезер Бен-Єгуда
івр. אֱלִיעֶזֶר בֶּן־יְהוּדָה‎
image
Ім'я при народженні Eliezer Yitzhak Perlman-אליעזר יצחק פרלמן
Народився 7 січня 1858(1858-01-07)[1][2][…]
Лужки[d], Дісненський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер 16 грудня 1922(1922-12-16)[1][2][…](64 роки)
Єрусалим, Сполучене Королівство
·туберкульоз
Поховання Єврейське кладовище на Оливковій горі
Країна image Російська імперія
image Османська імперія
image Підмандатна Палестина
Місце проживання Російська імперія
Підмандатна Палестина
Османська Палестина
Діяльність лексикограф, мовознавець, журналіст, грамматик, редактор газети
Галузь мовознавство
Відомий завдяки «батько» мови іврит
Alma mater d
Знання мов іврит[1][5], арабська, російська і арамейська
Членство d (16 грудня 1922)
Посада президент
Родичі d і d
У шлюбі з Девора Бен-Єгуда[6] і Хемда Бен-Єгуда[7]
Діти Ітамар Бен-Аві і Дола Бен-Єгуда Віттманн

Життєпис

image
Еліезер Бен-Єгуда зі своєю дружиною Хемдою, 1912 рік

Народився в селищі Лужки Віленської губернії (зараз Шарковщинський район Вітебської області). З трьох років відвідував хедер — єврейську релігійну початкову школу. В дев'ятирічному віці почав вивчати релігійну гебрейську мову, навчився читати Тору й Талмуд. Своє навчання Еліезер продовжив у єшиві, де вивчав не тільки релігійні, а й світські гебрейські тексти. По закінченні реального училища в місті Двінську (зараз Даугавпілс) у 1878 році вступив на навчання до Сорбонського університету в Парижі, де вивчав медицину, а також історію та політику Близького Сходу. В цьому ж університеті надалі вдосконалював гебрейську мову, граматику. Тоді ж він познайомився з сіоністським рухом і почав усвідомлювати важливість відродження національної мови євреїв.

Свої погляди стосовно відродження національної мови висловив у статті «Важливе питання». Оскільки євреї різних країн спілкувалися різними мовами, він вважав відродження національної мови євреїв не тільки корисним і можливим з практичної точки зору, а й заходом консолідації для розбудови нації. З першими сіоністами виїхав до Палестини, де змінив своє ім'я на Еліезер Бен-Єгуда та почав втілювати ідею відродження мови на практиці. В сім'ї єдиною мовою спілкування був іврит, над відродженням якого він працював багато років. Його син Бен-Ціон Бен-Єгуда був першим ізраїльтянином, для кого іврит був рідною мовою, оскільки іншої він не знав і спілкувався тільки нею. Для навчання своїх дітей мови сім'я жила в цілковитій мовній ізоляції, де вживався тільки іврит.

У своїй діяльності в Палестині Бен-Єгуда добився того, щоб у школі, де він викладав, деякі предмети викладалися винятково івритом. У 1884 році під його керівництвом почала виходити газета мовою іврит — «Га-Цеві» («Олень»). У 1890 році засновано «Комітет мови іврит», де він і головував до самої смерті. Комітет, згодом у 1920 році реорганізовано в Академію мови іврит, що зараз є головним центром дослідження та регулювання івриту. З 1910 року працював над словниками івриту, однак не закінчив, оскільки мова продовжувала розвиватися і збільшувався обсяг словникової інформації. 29 жовтня 1922 року іврит, разом з арабською та англійською мовами, проголошено однією з офіційних мов Британського мандату в Палестині. Це сталося великою мірою завдяки клопотанням Бен-Єгуди.

Еліезер Бен-Єгуда помер у Єрусалимі 16 грудня 1922 року від туберкульозу.

Посилання

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. לנג י. Daber ʻIvrit! : ḥaye Eliʻezer Ben Yehudah — С. 2. —
    d:Track:Q16130806d:Track:Q64503924
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. לנג י. Daber ʻIvrit! : ḥaye Eliʻezer Ben Yehudah — С. 40, 197. —
    d:Track:Q16130806d:Track:Q64503924
  7. לנג י. Daber ʻIvrit! : ḥaye Eliʻezer Ben Yehudah — С. 208. —
    d:Track:Q16130806d:Track:Q64503924

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Elie zer Ben Yegu da ivr א ל יע ז ר ב ן י הו ד ה pri narodzhenni Lejzer Ichok Perelman 7 sichnya 1858 s Luzhki Vilenskoyi guberniyi 16 grudnya 1922 Yerusalim yevrejskij lingvist batko suchasnoyi movi ivrit Zrobiv velikij vnesok u vidrodzhennya ivritu yak rozmovnoyi movi vidavav pershij shotizhnevik ivritom buv zasnovnikom Komitetu movi ivrit rozpochav publikaciyu pershogo povnogo slovnika movi Eliezer Ben Yegudaivr א ל יע ז ר ב ן י הו ד ה Im ya pri narodzhenni Eliezer Yitzhak Perlman אליעזר יצחק פרלמןNarodivsya 7 sichnya 1858 1858 01 07 1 2 Luzhki d Disnenskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiyaPomer 16 grudnya 1922 1922 12 16 1 2 64 roki Yerusalim Spoluchene Korolivstvo tuberkulozPohovannya Yevrejske kladovishe na Olivkovij goriKrayina Rosijska imperiya Osmanska imperiya Pidmandatna PalestinaMisce prozhivannya Rosijska imperiya Pidmandatna Palestina Osmanska PalestinaDiyalnist leksikograf movoznavec zhurnalist grammatik redaktor gazetiGaluz movoznavstvoVidomij zavdyaki batko movi ivritAlma mater dZnannya mov ivrit 1 5 arabska rosijska i aramejskaChlenstvo d 16 grudnya 1922 Posada prezidentRodichi d i dU shlyubi z Devora Ben Yeguda 6 i Hemda Ben Yeguda 7 Diti Itamar Ben Avi i Dola Ben Yeguda Vittmann Mediafajli u VikishovishiZhittyepisEliezer Ben Yeguda zi svoyeyu druzhinoyu Hemdoyu 1912 rik Narodivsya v selishi Luzhki Vilenskoyi guberniyi zaraz Sharkovshinskij rajon Vitebskoyi oblasti Z troh rokiv vidviduvav heder yevrejsku religijnu pochatkovu shkolu V dev yatirichnomu vici pochav vivchati religijnu gebrejsku movu navchivsya chitati Toru j Talmud Svoye navchannya Eliezer prodovzhiv u yeshivi de vivchav ne tilki religijni a j svitski gebrejski teksti Po zakinchenni realnogo uchilisha v misti Dvinsku zaraz Daugavpils u 1878 roci vstupiv na navchannya do Sorbonskogo universitetu v Parizhi de vivchav medicinu a takozh istoriyu ta politiku Blizkogo Shodu V comu zh universiteti nadali vdoskonalyuvav gebrejsku movu gramatiku Todi zh vin poznajomivsya z sionistskim ruhom i pochav usvidomlyuvati vazhlivist vidrodzhennya nacionalnoyi movi yevreyiv Svoyi poglyadi stosovno vidrodzhennya nacionalnoyi movi visloviv u statti Vazhlive pitannya Oskilki yevreyi riznih krayin spilkuvalisya riznimi movami vin vvazhav vidrodzhennya nacionalnoyi movi yevreyiv ne tilki korisnim i mozhlivim z praktichnoyi tochki zoru a j zahodom konsolidaciyi dlya rozbudovi naciyi Z pershimi sionistami viyihav do Palestini de zminiv svoye im ya na Eliezer Ben Yeguda ta pochav vtilyuvati ideyu vidrodzhennya movi na praktici V sim yi yedinoyu movoyu spilkuvannya buv ivrit nad vidrodzhennyam yakogo vin pracyuvav bagato rokiv Jogo sin Ben Cion Ben Yeguda buv pershim izrayiltyaninom dlya kogo ivrit buv ridnoyu movoyu oskilki inshoyi vin ne znav i spilkuvavsya tilki neyu Dlya navchannya svoyih ditej movi sim ya zhila v cilkovitij movnij izolyaciyi de vzhivavsya tilki ivrit U svoyij diyalnosti v Palestini Ben Yeguda dobivsya togo shob u shkoli de vin vikladav deyaki predmeti vikladalisya vinyatkovo ivritom U 1884 roci pid jogo kerivnictvom pochala vihoditi gazeta movoyu ivrit Ga Cevi Olen U 1890 roci zasnovano Komitet movi ivrit de vin i golovuvav do samoyi smerti Komitet zgodom u 1920 roci reorganizovano v Akademiyu movi ivrit sho zaraz ye golovnim centrom doslidzhennya ta regulyuvannya ivritu Z 1910 roku pracyuvav nad slovnikami ivritu odnak ne zakinchiv oskilki mova prodovzhuvala rozvivatisya i zbilshuvavsya obsyag slovnikovoyi informaciyi 29 zhovtnya 1922 roku ivrit razom z arabskoyu ta anglijskoyu movami progolosheno odniyeyu z oficijnih mov Britanskogo mandatu v Palestini Ce stalosya velikoyu miroyu zavdyaki klopotannyam Ben Yegudi Eliezer Ben Yeguda pomer u Yerusalimi 16 grudnya 1922 roku vid tuberkulozu Posilannya ros ros Ben Iehuda Eli ezer Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 לנג י Daber ʻIvrit ḥaye Eliʻezer Ben Yehudah S 2 ISBN 978 965 217 274 7 d Track Q16130806d Track Q64503924 CONOR Sl d Track Q16744133 לנג י Daber ʻIvrit ḥaye Eliʻezer Ben Yehudah S 40 197 ISBN 978 965 217 274 7 d Track Q16130806d Track Q64503924 לנג י Daber ʻIvrit ḥaye Eliʻezer Ben Yehudah S 208 ISBN 978 965 217 274 7 d Track Q16130806d Track Q64503924

Дата публікації:
Топ