Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Експресіонізм у музиці розвивався на початку XX століття в руслі трагічного світосприйняття у переддень Першої світової

Експресіонізм у музиці

Експресіонізм у музиці

Експресіонізм у музиці розвивався на початку XX століття в руслі трагічного світосприйняття у переддень Першої світової війни, воєнні та повоєнні роки. З усіх напрямків нового мистецтва XX століття експресіонізм найгостріше виразив конфлікт людини з реальністю. В одних випадках він вів до загостреного вираження трагічного, в інших — до художньої утопії, що здавалася порятунком духовних цінностей. Цей конфлікт вів до радикальності художніх рішень, до вибуху традицій.

image
Арнольд Шенберг. Синій автопортрет (1910)

Витоками музичного експресіонізму вважаються опера Ріхарда Вагнера «Тристан та Ізольда», пізні симфонії Густава Малера і деякі твори Ріхарда Штрауса. Великий вплив на світоглядну основу експресіонізму справили філософські концепції А. Шопенгауера, Е. Маха, Е. Гуссерля, 3. Фрейда. Розвиток експресіонізму в музиці йшов паралельно з розбудовою естетичних основ цього напрямку в живописі й літературі (див. експресіонізм). Головними центрами мистецтва експресіонізму були Відень, Мюнхен, Дрезден, Берлін.

Найяскравіше втілення напрямок отримав у композиторів нововіденської школи: її засновника — Арнольда Шенберґа та його учнів — Альбана Берга й Антона Веберна. У 1910-ті роки були створені найвідоміші взірці експресіонізму — монодрами «Очікування», «Щаслива рука», П'ять п'єс для оркестру і вокальний цикл «Місячний П'єро» Шенберґа, а також «Симфонія» ор. 21 Веберна. Альбан Берг створив єдиний у своєму роді експресіоністський твір, відзначений духом соціального критицизму, — оперу «Воццек», яку іноді вважають найвищим досягненням музичного експресіонізму. Експресіонізм відбився у творах раннього Бартока (опера «Замок герцога Синя Борода», балет ), Е  Кшенека, О. Скрябіна (останнього періоду творчості), Ч. Айвза. Рисами експресіонізму позначені численні твори Б. Бартока («Чудесний мандарин»), Ф. Бузоні («Турандот»), П. Гіндеміта («Вбивця — надія жінок», «Свята Сусанна»), С. Прокоф'єва (), Б. Лятошинського (II–IV симфонії, «Золотий обруч», III струнний квартет, «Відображення», Соната для скрипки) тощо.

У руслі експресіонізму виникла ідея духовності мистецтва, вища чистота якого вимагає повного звільнення від світу чуттєво-конкретного. У музиці хотіли бачити ідеальний приклад художньої абстракції, гри «чистих форм», які говорять про духовний, не опускається до реального. Шлях музики до духовності був зрозумілий як процес витиснення всіх засобів ліричної виразності. Центральним моментом реформи Шенберґа стала відмова від тональної системи (атональність) і винайдення додекафонії.

image
Альбан Берг. Портрет роботи Е. Штумппа

Найповніше ідеал духовності без почуттів втілився у музиці А. Веберна, а принцип уникнення тональності і техніка додекафонії — найпослідовніше. Водночас у 1920-ті роки Шенберґ і Берг трактують гостродисонантну сферу вже як засіб утілення нелюдських сил, що загрожують миру (опери «Лулу» Берга й «Мойсей і Аарон» Шенберґа), а в роки другої світової війни ряд експерсіоністичних творів мали антифашистську спрямованість («Вцілілий з Варшави»). Звільнення від чуттєво-конкретного і разом із тим невгамовна емоційність стають рушієм внутрішньої суперечливості, внаслідок у пізніших творах Берга й Шенберґа спостерігається відхід від принципів уникнення тональності, використання додекафонічної техніки стає більш вільним.

Впливи експресіонізму простежуються і в творчості молодих С. Прокоф'єва та Д. Шостаковича, а також і ряду сучасних композиторів (напр. опера «Чорна маска» К. Пендерецького). Музика експерсіонізму та естетично-світоглядні позиції напряму мали певний вплив на творчість українських композиторів покоління 1960-х, зокрема Л. Грабовського («Симфонічні фрески»), В. Сильвестрова, В. Годзяцького та ін.

Література

  • Экспрессионизм: Сб. статей. — М., 1966;
  • Павлишин С. «Місячний П'єро» А. Шенберга. — К., 1972;
  • Її ж. Музика XX століття. — Л., 2005;
  • Тараканов М. Музыкальный театр Альбана Берга. — М., 1976;
  • Лобанов А. "Воццек А. Берга. — К., 1977;
  • Альшванг А. Экспрессионизм в музыке // СМ. — 1959. — № 1;
  • Kurth Е. Romantische Harmonik und ihre Krise in Wagners «Tristan». — Bern; Leipzig, 1920; рос. пер.: M., 1975; К enek Е. Music here and now. — New York, [1939];
  • Leibowitz R. Schonberg et son ecole. — Paris, 1947;
  • Adorno Th. W. Philosophie der neuen Musik. — Tubingen, 1949;
  • Edmid K. Lebendiger Expressionismus. — Wien, [1961];
  • Stuckenschmidt H. H. Was ist musikalische Ekspressionismus? — Melos. — 1969. — Jhrg. 36. — Heft 1;
  • Dube W.-D. The expressionists. — London, 1972.
  • Alain Poirier. L'Expressionnisme et la musique. — 1995

Джерела

  • Tomasz Baranowski Estetyka ekspresjonizmu w muzyce XX wieku, Elan Białystok 2006

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ekspresionizm u muzici rozvivavsya na pochatku XX stolittya v rusli tragichnogo svitosprijnyattya u peredden Pershoyi svitovoyi vijni voyenni ta povoyenni roki Z usih napryamkiv novogo mistectva XX stolittya ekspresionizm najgostrishe viraziv konflikt lyudini z realnistyu V odnih vipadkah vin viv do zagostrenogo virazhennya tragichnogo v inshih do hudozhnoyi utopiyi sho zdavalasya poryatunkom duhovnih cinnostej Cej konflikt viv do radikalnosti hudozhnih rishen do vibuhu tradicij Arnold Shenberg Sinij avtoportret 1910 Vitokami muzichnogo ekspresionizmu vvazhayutsya opera Riharda Vagnera Tristan ta Izolda pizni simfoniyi Gustava Malera i deyaki tvori Riharda Shtrausa Velikij vpliv na svitoglyadnu osnovu ekspresionizmu spravili filosofski koncepciyi A Shopengauera E Maha E Gusserlya 3 Frejda Rozvitok ekspresionizmu v muzici jshov paralelno z rozbudovoyu estetichnih osnov cogo napryamku v zhivopisi j literaturi div ekspresionizm Golovnimi centrami mistectva ekspresionizmu buli Viden Myunhen Drezden Berlin Najyaskravishe vtilennya napryamok otrimav u kompozitoriv novovidenskoyi shkoli yiyi zasnovnika Arnolda Shenberga ta jogo uchniv Albana Berga j Antona Veberna U 1910 ti roki buli stvoreni najvidomishi vzirci ekspresionizmu monodrami Ochikuvannya Shasliva ruka P yat p yes dlya orkestru i vokalnij cikl Misyachnij P yero Shenberga a takozh Simfoniya or 21 Veberna Alban Berg stvoriv yedinij u svoyemu rodi ekspresionistskij tvir vidznachenij duhom socialnogo kriticizmu operu Voccek yaku inodi vvazhayut najvishim dosyagnennyam muzichnogo ekspresionizmu Ekspresionizm vidbivsya u tvorah rannogo Bartoka opera Zamok gercoga Sinya Boroda balet E Ksheneka O Skryabina ostannogo periodu tvorchosti Ch Ajvza Risami ekspresionizmu poznacheni chislenni tvori B Bartoka Chudesnij mandarin F Buzoni Turandot P Gindemita Vbivcya nadiya zhinok Svyata Susanna S Prokof yeva B Lyatoshinskogo II IV simfoniyi Zolotij obruch III strunnij kvartet Vidobrazhennya Sonata dlya skripki tosho U rusli ekspresionizmu vinikla ideya duhovnosti mistectva visha chistota yakogo vimagaye povnogo zvilnennya vid svitu chuttyevo konkretnogo U muzici hotili bachiti idealnij priklad hudozhnoyi abstrakciyi gri chistih form yaki govoryat pro duhovnij ne opuskayetsya do realnogo Shlyah muziki do duhovnosti buv zrozumilij yak proces vitisnennya vsih zasobiv lirichnoyi viraznosti Centralnim momentom reformi Shenberga stala vidmova vid tonalnoyi sistemi atonalnist i vinajdennya dodekafoniyi Alban Berg Portret roboti E Shtumppa Najpovnishe ideal duhovnosti bez pochuttiv vtilivsya u muzici A Veberna a princip uniknennya tonalnosti i tehnika dodekafoniyi najposlidovnishe Vodnochas u 1920 ti roki Shenberg i Berg traktuyut gostrodisonantnu sferu vzhe yak zasib utilennya nelyudskih sil sho zagrozhuyut miru operi Lulu Berga j Mojsej i Aaron Shenberga a v roki drugoyi svitovoyi vijni ryad ekspersionistichnih tvoriv mali antifashistsku spryamovanist Vcililij z Varshavi Zvilnennya vid chuttyevo konkretnogo i razom iz tim nevgamovna emocijnist stayut rushiyem vnutrishnoyi superechlivosti vnaslidok u piznishih tvorah Berga j Shenberga sposterigayetsya vidhid vid principiv uniknennya tonalnosti vikoristannya dodekafonichnoyi tehniki staye bilsh vilnim Vplivi ekspresionizmu prostezhuyutsya i v tvorchosti molodih S Prokof yeva ta D Shostakovicha a takozh i ryadu suchasnih kompozitoriv napr opera Chorna maska K Pendereckogo Muzika ekspersionizmu ta estetichno svitoglyadni poziciyi napryamu mali pevnij vpliv na tvorchist ukrayinskih kompozitoriv pokolinnya 1960 h zokrema L Grabovskogo Simfonichni freski V Silvestrova V Godzyackogo ta in LiteraturaEkspressionizm Sb statej M 1966 Pavlishin S Misyachnij P yero A Shenberga K 1972 Yiyi zh Muzika XX stolittya L 2005 Tarakanov M Muzykalnyj teatr Albana Berga M 1976 Lobanov A VoccekA Berga K 1977 Alshvang A Ekspressionizm v muzyke SM 1959 1 Kurth E Romantische Harmonik und ihre Krise in Wagners Tristan Bern Leipzig 1920 ros per M 1975 K enek E Music here and now New York 1939 Leibowitz R Schonberg et son ecole Paris 1947 Adorno Th W Philosophie der neuen Musik Tubingen 1949 Edmid K Lebendiger Expressionismus Wien 1961 Stuckenschmidt H H Was ist musikalische Ekspressionismus Melos 1969 Jhrg 36 Heft 1 Dube W D The expressionists London 1972 Alain Poirier L Expressionnisme et la musique 1995DzherelaMuzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 B Syuta Ekspresionizm Ukrayinska muzichna enciklopediya T 2 In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2008 C 15 Tomasz Baranowski Estetyka ekspresjonizmu w muzyce XX wieku Elan Bialystok 2006

Дата публікації:
Топ