Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вплив виробництва м яса на навколишнє середовище є дуже широким і залежить від сільськогосподарських практик що використ

Екологічні наслідки виробництва м'яса

Екологічні наслідки виробництва м'яса

Вплив виробництва м'яса на навколишнє середовище є дуже широким і залежить від сільськогосподарських практик, що використовують по всьому світу. Всі вони мають різноманітний вплив на навколишнє середовище. Шкода від використання викопного палива, викиди метану тваринами, забруднення стічних вод, споживання води та займання великих територій землі — лише деякі екологічні наслідки, пов'язані з м'ясним виробництвом. М'ясо отримують різними методами, враховуючи органічне сільське господарство, [en] , , , полювання і риболовлю.

Харчова цінність та вплив продуктів тваринного походження на навколишнє середовище — порівняно з сільським господарством загалом
Категорії Внесок продукції тваринного походження [%]
Калорії
18
Протеїни
37
Використання земель
83
Парникові гази
58
Забруднення вод
57
Забруднення повітря
56
Споживання прісної води
33

М'ясо вважають одним із основних факторів, що сприяють нинішній кризі втрати біорізноманіття. 2019 року міжнародна організація IPBES опублікувала [en], який показав, що промислове сільське господарство та є основними причинами вимирання тварин, причому м’ясна та молочна промисловість мають найбільший вплив. У доповіді 2006 року «Довга тінь тваринництва» (англ. Livestock's Long Shadow), який опублікувала Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО) ООН, повідомляється: «Сектор тваринництва — один з основних стресорів для багатьох екосистем та для планети в цілому. Глобально це одне з найбільших джерел парникових газів, одна з головних причин втрати біорізноманіття і провідне джерело забруднення води як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються».

Виробництво м’яса є основною причиною зміни клімату. Дослідження 2017 року, опубліковане в журналі [en], показало, що глобальні викиди метану в тваринництві на 11% перевищують попередні оцінки, засновані на даних Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC). Частину цих наслідків створюють сектори тваринництва, не пов'язані з виробництвом м'яса: наприклад, вовняна, яєчна та молочні індустрії, а також використання худоби для оранки. За оцінками, худоба виконує оранку близько половини світових орних земель. За даними ФАО, 74% світової продукції тваринництва 2011 року припали на не м'ясні продукти.

Численні дослідження показали, що збільшення споживання м'яса, пов'язане зі зростанням населення та зростанням індивідуальних доходів, призведе до збільшення викидів вуглецю та подальшої втрати біорізноманіття. 8 серпня 2019 року МГЕЗК оприлюднила підсумок спеціальної доповіді за 2019 рік, в якій стверджується, що перехід на рослинну дієту допоможе пом’якшити наслідки зміни клімату та адаптуватися до неї.

Тенденції у споживанні та виробництві

Зміна попиту на м'ясо може змінити вплив його виробництва на довкілля. Підраховано, що глобальне споживання м'яса може подвоїтися в період з 2000 по 2050 рік: в основному внаслідок зростання світового населення, але також частково через збільшення споживання м'яса на душу населення (причому найбільший приріст споживання відбуватиметься в країнах, що розвиваються). Глобальне виробництво та споживання м’яса птиці останнім часом зростає більш ніж на 5 % щороку. Тенденції різняться між галузями тваринництва. Наприклад, глобальне середньодушове споживання свинини останнім часом збільшилося (переважно через зміну споживання в Китаї), тоді як глобальне споживання м'яса жуйних знизилося.

Випас худоби та використання землі

image
Посушливі пасовища Великих рівнин у штаті Колорадо

На відміну від [en], інтенсивне тваринництво вимагає більших обсягів заготовлених кормів. Вирощування зернових для корму, своєю чергою, потребує значних площ землі. При цьому корму потрібно менше, якщо для нього використовують зерно. Це пов'язано не тільки з більшою концентрацією обмінної енергії в зерні, аніж у грубих кормах, але і з тим, що у зерна вищий коефіцієнт чистої енергії приросту до чистої енергії вмісту. Треба близько 3 кг корму, аби зробити півкіло яловичини (в живій вазі), у порівнянні з 1,5 кг за півкіло свинини і менше ніж кілограм за півкіло курки. Проте припущення щодо якості корму в таких узагальненнях упускають. Наприклад, виробництво півкіло м'ясної худоби в живій вазі може вимагати близько 2 кг корму з високим вмістом білка та обмінної енергії — або понад 9 кг корму набагато нижчої якості.

Для виробництва м'яса з вільним випасом худоби потрібні землі, що у багатьох випадках призводить до зміни землекористування. За даними ФАО, «викликане скотарством знеліснення — одна з головних причин втрати деяких унікальних видів тварин і рослин у тропічних лісах Центральної та Південної Америки, а також вивільнення вуглецю в атмосферу». Серед іншого, цьому сприяє споживання м'яса в Європі, куди імпортують значні обсяги кормів із Бразилії.

Вирощування тварин для людського споживання становить близько 40% загального обсягу сільськогосподарського виробництва у промислово розвинених країнах. Для випасу худоби використовують 26% усієї землі, вільної від льоду, а для виробництва кормових культур — близько одної третини всіх орних земель.

Із перевипасом худоби нерідко пов'язують зниження якості землі. Існує класифікація добробуту пасовищ, яка відображає стійкість ґрунту, гідрологічні функції та біотичну цілісність. До кінця 2002 року в США Бюро з управління землями оцінило добробут 7437 пасовищ і виявило, що 16% із них не відповідали санітарним нормам через наявну практику випасу худоби та перевищення її допустимого рівня. Ерозія ґрунту, спричинена перевипасом худоби, — велика проблема у багатьох посушливих регіонах світу.

Водні ресурси

Передбачуване використання віртуальної води для різних культур (м³ води/т)
Hoekstra

& Hung (2003)

Chapagain

& Hoekstra (2003)

Zimmer

& Renault (2003)

Oki

та ін. (2003)

Середня
Яловичина 15977 13500 20700 16726
Свинина 5906 4600 5900 5469
Сир 5288 5288
Птахи 2828 4100 4500 3809
Яйця 4657 2700 3200 3519
Рис 2656 1400 3600 2552
Соя 2300 2750 2500 2517
Пшениця 1150 1160 2000 1437
Кукурудза 450 710 1900 1020
Молоко 865 790 560 738
Картопля 160 105 133

Примітки

  1. Damian Carrington, "Avoiding meat and dairy is ‘single biggest way’ to reduce your impact on Earth " [ 6 березня 2020 у Wayback Machine.], The Guardian, 31 May 2018 (page visited on 19 August 2018).
  2. Morell, Virginia (2015). . Science. doi:10.1126/science.aad1607. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 14 грудня 2021.
  3. Machovina, B.; Feeley, K. J.; Ripple, W. J. (2015). Biodiversity conservation: The key is reducing meat consumption. Science of the Total Environment. 536: 419—431. Bibcode:2015ScTEn.536..419M. doi:10.1016/j.scitotenv.2015.07.022. PMID 26231772.
  4. Williams, Mark; Zalasiewicz, Jan; Haff, P. K.; Schwägerl, Christian; Barnosky, Anthony D.; Ellis, Erle C. (2015). The Anthropocene Biosphere. The Anthropocene Review. 2 (3): 196—219. doi:10.1177/2053019615591020.
  5. Smithers, Rebecca (5 жовтня 2017). . The Guardian. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 листопада 2017.
  6. Woodyatt, Amy (26 травня 2020). . CNN. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  7. McGrath, Matt (6 травня 2019). . BBC. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 3 липня 2019. Pushing all this forward, though, are increased demands for food from a growing global population and specifically our growing appetite for meat and fish.
  8. Watts, Jonathan (6 травня 2019). . The Guardian. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 3 липня 2019. Agriculture and fishing are the primary causes of the deterioration. Food production has increased dramatically since the 1970s, which has helped feed a growing global population and generated jobs and economic growth. But this has come at a high cost. The meat industry has a particularly heavy impact. Grazing areas for cattle account for about 25% of the world’s ice-free land and more than 18% of global greenhouse gas emissions.
  9. Steinfeld, Henning; Gerber, Pierre; Wassenaar, Tom; Castel, Vincent; Rosales, Mauricio; de Haan, Cees (2006), (PDF), Rome: FAO, архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2019
  10. Wolf, Julie; Asrar, Ghassem R.; West, Tristram O. (29 вересня 2017). Revised methane emissions factors and spatially distributed annual carbon fluxes for global livestock. . 12 (16): 16. doi:10.1186/s13021-017-0084-y. PMC 5620025. PMID 28959823.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  11. Bradford, E. (Task Force Chair). 1999. Animal agriculture and global food supply. Task Force Report No. 135. Council for Agricultural Science and Technology. 92 pp.
  12. FAOSTAT. [Agricultural statistics database] Food and Agriculture Organization of the United Nations, Rome. http://faostat3.fao.org/ [ 15 січня 2016 у Wayback Machine.]
  13. Devlin, Hannah (19 липня 2018). . The Guardian. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 21 липня 2018.
  14. Carrington, Damian (10 жовтня 2018). . The Guardian. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 16 жовтня 2017.
  15. Schiermeier, Quirin (8 серпня 2019). . Nature. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 9 серпня 2019.
  16. FAO. 2006. World agriculture: towards 2030/2050. Prospects for food, nutrition, agriculture and major commodity groups. Interim report. Global Perspectives Unit, United Nations Food and Agriculture Organization. 71 pp.
  17. National Research Council. 2000. Nutrient Requirements of Beef Cattle. National Academy Press.
  18. Adler, Jerry; Lawler, Andrew (June 2012). . Smithsonian. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 19 квітня 2015.CS1 maint: Multiple names: authors list
  19. . Fao.org. 8 червня 2005. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
  20. . Ewg.org. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 30 березня 2015.
  21. National Research Council. 1994. Rangeland Health. New Methods to Classify, Inventory and Monitor Rangelands. Nat. Acad. Press. 182 pp.
  22. US BLM. 2004. Proposed Revisions to Grazing Regulations for the Public Lands. FES 04-39
  23. (PDF). Wasterfootprint.org. Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2014. Процитовано 30 березня 2015.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vpliv virobnictva m yasa na navkolishnye seredovishe ye duzhe shirokim i zalezhit vid silskogospodarskih praktik sho vikoristovuyut po vsomu svitu Vsi voni mayut riznomanitnij vpliv na navkolishnye seredovishe Shkoda vid vikoristannya vikopnogo paliva vikidi metanu tvarinami zabrudnennya stichnih vod spozhivannya vodi ta zajmannya velikih teritorij zemli lishe deyaki ekologichni naslidki pov yazani z m yasnim virobnictvom M yaso otrimuyut riznimi metodami vrahovuyuchi organichne silske gospodarstvo en polyuvannya i ribolovlyu Harchova cinnist ta vpliv produktiv tvarinnogo pohodzhennya na navkolishnye seredovishe porivnyano z silskim gospodarstvom zagalom Kategoriyi Vnesok produkciyi tvarinnogo pohodzhennya Kaloriyi 18 Proteyini 37 Vikoristannya zemel 83 Parnikovi gazi 58 Zabrudnennya vod 57 Zabrudnennya povitrya 56 Spozhivannya prisnoyi vodi 33 M yaso vvazhayut odnim iz osnovnih faktoriv sho spriyayut ninishnij krizi vtrati bioriznomanittya 2019 roku mizhnarodna organizaciya IPBES opublikuvala en yakij pokazav sho promislove silske gospodarstvo ta ye osnovnimi prichinami vimirannya tvarin prichomu m yasna ta molochna promislovist mayut najbilshij vpliv U dopovidi 2006 roku Dovga tin tvarinnictva angl Livestock s Long Shadow yakij opublikuvala Prodovolcha ta silskogospodarska organizaciya FAO OON povidomlyayetsya Sektor tvarinnictva odin z osnovnih stresoriv dlya bagatoh ekosistem ta dlya planeti v cilomu Globalno ce odne z najbilshih dzherel parnikovih gaziv odna z golovnih prichin vtrati bioriznomanittya i providne dzherelo zabrudnennya vodi yak u rozvinenih krayinah tak i v tih sho rozvivayutsya Virobnictvo m yasa ye osnovnoyu prichinoyu zmini klimatu Doslidzhennya 2017 roku opublikovane v zhurnali en pokazalo sho globalni vikidi metanu v tvarinnictvi na 11 perevishuyut poperedni ocinki zasnovani na danih Mizhuryadovoyi grupi ekspertiv z pitan zmini klimatu IPCC Chastinu cih naslidkiv stvoryuyut sektori tvarinnictva ne pov yazani z virobnictvom m yasa napriklad vovnyana yayechna ta molochni industriyi a takozh vikoristannya hudobi dlya oranki Za ocinkami hudoba vikonuye oranku blizko polovini svitovih ornih zemel Za danimi FAO 74 svitovoyi produkciyi tvarinnictva 2011 roku pripali na ne m yasni produkti Chislenni doslidzhennya pokazali sho zbilshennya spozhivannya m yasa pov yazane zi zrostannyam naselennya ta zrostannyam individualnih dohodiv prizvede do zbilshennya vikidiv vuglecyu ta podalshoyi vtrati bioriznomanittya 8 serpnya 2019 roku MGEZK oprilyudnila pidsumok specialnoyi dopovidi za 2019 rik v yakij stverdzhuyetsya sho perehid na roslinnu diyetu dopomozhe pom yakshiti naslidki zmini klimatu ta adaptuvatisya do neyi Tendenciyi u spozhivanni ta virobnictviZmina popitu na m yaso mozhe zminiti vpliv jogo virobnictva na dovkillya Pidrahovano sho globalne spozhivannya m yasa mozhe podvoyitisya v period z 2000 po 2050 rik v osnovnomu vnaslidok zrostannya svitovogo naselennya ale takozh chastkovo cherez zbilshennya spozhivannya m yasa na dushu naselennya prichomu najbilshij pririst spozhivannya vidbuvatimetsya v krayinah sho rozvivayutsya Globalne virobnictvo ta spozhivannya m yasa ptici ostannim chasom zrostaye bilsh nizh na 5 shoroku Tendenciyi riznyatsya mizh galuzyami tvarinnictva Napriklad globalne serednodushove spozhivannya svinini ostannim chasom zbilshilosya perevazhno cherez zminu spozhivannya v Kitayi todi yak globalne spozhivannya m yasa zhujnih znizilosya Vipas hudobi ta vikoristannya zemliPosushlivi pasovisha Velikih rivnin u shtati Kolorado Na vidminu vid en intensivne tvarinnictvo vimagaye bilshih obsyagiv zagotovlenih kormiv Viroshuvannya zernovih dlya kormu svoyeyu chergoyu potrebuye znachnih plosh zemli Pri comu kormu potribno menshe yaksho dlya nogo vikoristovuyut zerno Ce pov yazano ne tilki z bilshoyu koncentraciyeyu obminnoyi energiyi v zerni anizh u grubih kormah ale i z tim sho u zerna vishij koeficiyent chistoyi energiyi prirostu do chistoyi energiyi vmistu Treba blizko 3 kg kormu abi zrobiti pivkilo yalovichini v zhivij vazi u porivnyanni z 1 5 kg za pivkilo svinini i menshe nizh kilogram za pivkilo kurki Prote pripushennya shodo yakosti kormu v takih uzagalnennyah upuskayut Napriklad virobnictvo pivkilo m yasnoyi hudobi v zhivij vazi mozhe vimagati blizko 2 kg kormu z visokim vmistom bilka ta obminnoyi energiyi abo ponad 9 kg kormu nabagato nizhchoyi yakosti Dlya virobnictva m yasa z vilnim vipasom hudobi potribni zemli sho u bagatoh vipadkah prizvodit do zmini zemlekoristuvannya Za danimi FAO viklikane skotarstvom znelisnennya odna z golovnih prichin vtrati deyakih unikalnih vidiv tvarin i roslin u tropichnih lisah Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki a takozh vivilnennya vuglecyu v atmosferu Sered inshogo comu spriyaye spozhivannya m yasa v Yevropi kudi importuyut znachni obsyagi kormiv iz Braziliyi Viroshuvannya tvarin dlya lyudskogo spozhivannya stanovit blizko 40 zagalnogo obsyagu silskogospodarskogo virobnictva u promislovo rozvinenih krayinah Dlya vipasu hudobi vikoristovuyut 26 usiyeyi zemli vilnoyi vid lodu a dlya virobnictva kormovih kultur blizko odnoyi tretini vsih ornih zemel Iz perevipasom hudobi neridko pov yazuyut znizhennya yakosti zemli Isnuye klasifikaciya dobrobutu pasovish yaka vidobrazhaye stijkist gruntu gidrologichni funkciyi ta biotichnu cilisnist Do kincya 2002 roku v SShA Byuro z upravlinnya zemlyami ocinilo dobrobut 7437 pasovish i viyavilo sho 16 iz nih ne vidpovidali sanitarnim normam cherez nayavnu praktiku vipasu hudobi ta perevishennya yiyi dopustimogo rivnya Eroziya gruntu sprichinena perevipasom hudobi velika problema u bagatoh posushlivih regionah svitu Vodni resursiPeredbachuvane vikoristannya virtualnoyi vodi dlya riznih kultur m vodi t Hoekstra amp Hung 2003 Chapagain amp Hoekstra 2003 Zimmer amp Renault 2003 Oki ta in 2003 Serednya Yalovichina 15977 13500 20700 16726 Svinina 5906 4600 5900 5469 Sir 5288 5288 Ptahi 2828 4100 4500 3809 Yajcya 4657 2700 3200 3519 Ris 2656 1400 3600 2552 Soya 2300 2750 2500 2517 Pshenicya 1150 1160 2000 1437 Kukurudza 450 710 1900 1020 Moloko 865 790 560 738 Kartoplya 160 105 133PrimitkiDamian Carrington Avoiding meat and dairy is single biggest way to reduce your impact on Earth 6 bereznya 2020 u Wayback Machine The Guardian 31 May 2018 page visited on 19 August 2018 Morell Virginia 2015 Science doi 10 1126 science aad1607 Arhiv originalu za 16 travnya 2019 Procitovano 14 grudnya 2021 Machovina B Feeley K J Ripple W J 2015 Biodiversity conservation The key is reducing meat consumption Science of the Total Environment 536 419 431 Bibcode 2015ScTEn 536 419M doi 10 1016 j scitotenv 2015 07 022 PMID 26231772 Williams Mark Zalasiewicz Jan Haff P K Schwagerl Christian Barnosky Anthony D Ellis Erle C 2015 The Anthropocene Biosphere The Anthropocene Review 2 3 196 219 doi 10 1177 2053019615591020 Smithers Rebecca 5 zhovtnya 2017 The Guardian Arhiv originalu za 3 bereznya 2018 Procitovano 3 listopada 2017 Woodyatt Amy 26 travnya 2020 CNN Arhiv originalu za 26 travnya 2020 Procitovano 27 travnya 2020 McGrath Matt 6 travnya 2019 BBC Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 3 lipnya 2019 Pushing all this forward though are increased demands for food from a growing global population and specifically our growing appetite for meat and fish Watts Jonathan 6 travnya 2019 The Guardian Arhiv originalu za 14 chervnya 2019 Procitovano 3 lipnya 2019 Agriculture and fishing are the primary causes of the deterioration Food production has increased dramatically since the 1970s which has helped feed a growing global population and generated jobs and economic growth But this has come at a high cost The meat industry has a particularly heavy impact Grazing areas for cattle account for about 25 of the world s ice free land and more than 18 of global greenhouse gas emissions Steinfeld Henning Gerber Pierre Wassenaar Tom Castel Vincent Rosales Mauricio de Haan Cees 2006 PDF Rome FAO arhiv originalu PDF za 10 grudnya 2019 Wolf Julie Asrar Ghassem R West Tristram O 29 veresnya 2017 Revised methane emissions factors and spatially distributed annual carbon fluxes for global livestock 12 16 16 doi 10 1186 s13021 017 0084 y PMC 5620025 PMID 28959823 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Bradford E Task Force Chair 1999 Animal agriculture and global food supply Task Force Report No 135 Council for Agricultural Science and Technology 92 pp FAOSTAT Agricultural statistics database Food and Agriculture Organization of the United Nations Rome http faostat3 fao org 15 sichnya 2016 u Wayback Machine Devlin Hannah 19 lipnya 2018 The Guardian Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2018 Carrington Damian 10 zhovtnya 2018 The Guardian Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2017 Schiermeier Quirin 8 serpnya 2019 Nature Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 9 serpnya 2019 FAO 2006 World agriculture towards 2030 2050 Prospects for food nutrition agriculture and major commodity groups Interim report Global Perspectives Unit United Nations Food and Agriculture Organization 71 pp National Research Council 2000 Nutrient Requirements of Beef Cattle National Academy Press Adler Jerry Lawler Andrew June 2012 Smithsonian Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2019 Procitovano 19 kvitnya 2015 CS1 maint Multiple names authors list Fao org 8 chervnya 2005 Arhiv originalu za 23 travnya 2020 Procitovano 30 bereznya 2015 Ewg org Arhiv originalu za 5 lipnya 2017 Procitovano 30 bereznya 2015 National Research Council 1994 Rangeland Health New Methods to Classify Inventory and Monitor Rangelands Nat Acad Press 182 pp US BLM 2004 Proposed Revisions to Grazing Regulations for the Public Lands FES 04 39 PDF Wasterfootprint org Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2014 Procitovano 30 bereznya 2015

Дата публікації:
Топ