Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
При споживанні білка (білків) в складі їжі, молекули білка руйнуються в травній системі у процесі травлення під дією кислого (у шлунку) та лужного (в стравоході та кишечнику) середовища та протеолітичними ферментами (протеазами) на пептиди та амінокислоти, що всмоктуються клітинами кишечника та використовуються організмом. Білок в харчуванні перш за все важливий як джерело незамінних амінокислот, які тваринний організм не може безпосередньо синтезувати. Крім того, білок їжі є важливим джерелом азоту. Білки, подібно вуглеводам, містять 4 ккал на грам (тоді як жири містять 9 ккал, а спирти 7 ккал на грам). Білки можуть бути перетворені на вуглеводи або жири в результаті метаболічних процесів організму.
Фізіологія
Травлення і метаболізм амінокислот
Білки надходять в організм разом з їжею й служать основним джерелом амінокислот. Травлення починається з кислотної денатурації білків у шлунку — необхідної стадії для кулінарної неопрацьованої їжі. Денатуровані білки стають субстратом для протеаз, спочатку в шлунку, а потім у слаболужньому середовищі тонкої кишки. Продукти протеазного розщеплення — короткі пептиди й амінокислоти усмоктуються ентероцитами, розташованими в епітелії тонкої кишки. Основним транспортером ди- і трипептидів служить мембранний білок Pept1, через який проходить 65—80 % усіх усмоктуваних людиною амінокислот, інші 20—35 % амінокислот всмоктуються ентероцитами за допомогою набору амінокислотних транспортерів різної специфічності. Увесь процес усмоктування білкових продуктів триває близько чотирьох годин.
В ентероцитах частина пептидів розщеплюється до окремих амінокислот. Потім амінокислоти й пептиди переправляються транспортерами через протилежну мембрану й розносяться по всьому тілу з потоком крові. Амінокислотне харчування інших клітин організму відбувається за допомогою мембранних транспортерів амінокислот, а також заковтування й протеазного розщеплення зовнішніх білків і пептидів. Для запобігання надлишкових втрат амінокислот з організму в нирках відбувається усмоктування пептидів і амінокислот із крові в цілому схоже на усмоктування цих речовин у тонкій кишці.
Деякі амінокислоти, отримані в результаті травлення, використовуються для синтезу білків організму, а решта перетворюється на глюкозу в процесі глюконеогенезу або використовується в циклі Кребса. Використання білка як джерела енергії особливо важливе в умовах голоду, коли нестача енергії компенсується за рахунок власних білки організму, особливо м'язів. Амінокислоти також є важливим джерелом необхідного для функціонування організму азоту.
Регуляція транспорту й метаболізму амінокислот — складний, ще не досить вивчений процес. У ньому беруть участь різні системи організму, у тому числі нервова система, що відповідає за формування відчуття голоду й ситості в головному мозку .
Незамінні амінокислоти
Рослини та певні мікроорганізми синтезують всі амінокислоти, що входять до складу їхніх білків, і можуть нагромаджувати запасні білки, а організм людини й інших тварин всіх амінокислот не синтезує, 10 так званих незамінних амінокислот повинні отримуватися з їжею. Основні ферменти в біосинтетичних шляхах, наприклад, аспартаткіназа, яка каталізує перший етап в утворенні лізину, метіоніну і треоніну з аспартату, відсутні у тварин. Але якщо амінокислоти є в достатку в навколишньому середовищі, навіть мікроорганізми зберігають енергію, транспортуючи амінокислоти всередину клітин і виключаючи свої біосинтетичні шляхи.
Вимоги до дієти
Відбулися значні дебати щодо проблем, пов'язаних із потребами в білку. Кількість білка, необхідна в раціоні людини, значною мірою визначається загальним споживанням енергії, потребою організму в азоті та незамінних амінокислотах, масою і складом тіла, швидкістю росту людини, рівнем фізичної активності, енергією та вуглеводами. вживання, а також наявність захворювання або травми. Вимоги також є більшими в дитинстві для росту та розвитку, під час вагітності або при грудному вигодовуванні, щоб прогодувати дитину, або коли організму потрібно відновитися після недоїдання чи травми чи після операції.
Потреба в харчовому білку
Джерела білка
Джерела харчового білка включають горіхи, м'ясо, яйця, зерно, боби і молочні продукти (наприклад, молоко і сир). З 20 амінокислот, що використовуються людиною для біосинтезу нових білків, 10-12 замінних амінокислот можуть бути синтезовані організмом і не потрібні в дієті. 8-10 незамінних амінокислот, проте, не можуть бути синтезовані і повинні отримуватися із їжею. Більшість тваринних продуктів і певні комбінації рослинних — повні, тобто, мають у своєму складі всі 8-10 незамінних амінокислот. Проте, зазвичай, не є необхідним споживати єдиний продукт, що містить всі незамінні амінокислоти, необхідно лише добитися присутності їх усіх у всій дієті.
Якість білка
Різні білки мають різні рівні засвоюваності організмом людини та інших тварин. Зараз розроблено багато критеріїв визначення засвоювання білків людиною. Вони включають ([en]), ([en]) і ([en], розроблений FDA критерій на заміну , [en], і , AAS). Ці критерії показують, наскільки ефективно білки з різних харчових джерел використовуються тілом людини. Загалом, найбільшу цінність як харчовий продукт мають повні білки тваринного походження, наприклад, білки молока, яєць і м'яса, не сильно відстає від них і білок сої.
Необхідні кількості
Наш організм вимагає певної кількості білка щодня, білок необхідний для обслуговування і відновлення клітин, в дитячому і юному віці забезпечує зростання організму, вагітним жінкам потрібний для нормального розвитку плоду. Він залежить від індивідуальних особливостей організму, його віку, вгодованості, якості і кількості небілкових компонентів їжі (вуглеводів, жирів, вітамінів тощо). Складає в середньому приблизно 45—50 гр. у день для жінок і 55—60 гр. для чоловіків. У переведенні на калорії — це від 1800 до 2600 калорій в день.[] Звичайно, для людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, цифри достатньо високі, але для молодого організму, що росте, — в самий раз. Будь-який інший білок, з'їдений понад норму, повністю не спалюється і перетворюється в жир. За іншими данними для дорослої людини ця величина становить 80-100 г білка на добу, а при важкій фізичній праці або в період відновлення після виснажливої хвороби — до 150 г. Харчові білки можуть надходити в організм як з тваринною, так і з рослинною їжею. Вважається, що з м'ясними і молочними продуктами надходить білків більше, ніж з рослинною їжею. Проте рослинні білки набагато корисніші, ніж тваринні. Непомірне споживання з їжею тваринних білків може приводити до виникнення «хвороб харчового марнотратства», таких як деякі серцеві патології, або підвищує ризик розвитку ракових новоутворень. Надлишок тваринних білків веде до підвищення рівня сечовини в крові, збільшується імовірність розвитку дегенеративних процесів в тканинах. Вживання ж рослинних білків сприяє профілактиці цих хвороб.
Білковий мінімум — це найменша кількість білка в їжі, яка необхідна для збереження азотистої рівноваги організму. Уникання недостатньої кількості білка може призвести до нарушення співвідношення між процесами синтезу та розкладу тканинних білків з перевагою в бік розкладу. Кількість білка, необхідна для забезпечення білкового мінімуму, залежить від його біологічної цінності, яка визначається вмістом і співвідношенням у ньому різних амінокислот. Найповноціннішим вважають білок курячого яйця.
При складанні харчового раціону орієнтуються на кількість білка, більшу, ніж потрібно для забезпечення білкового мінімуму.
Посилання
- Brosnan J (2003). . J Nutr. 133 (6 Suppl 1): 2068S—72S. PMID 12771367. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 9 березня 2008.
- Voet D, Voet JG (2004). Biochemistry. Т. 1 (вид. 3rd). Hoboken, NJ: Wiley.
- Bilsborough S, Mann N (25 квітня 2006). A review of issues of dietary protein intake in humans. International Journal of Sport Nutrition and Exercise Metabolism. 16 (2): 129—52. doi:10.1123/ijsnem.16.2.129. PMID 16779921.
- Lemon PW (11 жовтня 2000). Beyond the zone: protein needs of active individuals. Journal of the American College of Nutrition. 19 (5 Suppl): 513S—521S. doi:10.1080/07315724.2000.10718974. PMID 11023001.
- Genton L, Melzer K, Pichard C (26 серпня 2010). Energy and macronutrient requirements for physical fitness in exercising subjects. Clinical Nutrition. 29 (4): 413—23. doi:10.1016/j.clnu.2010.02.002. PMID 20189694.
- Lemon PW (12 червня 1995). Do athletes need more dietary protein and amino acids?. International Journal of Sport Nutrition. 5 Suppl: S39-61. doi:10.1123/ijsn.5.s1.s39. PMID 7550257.
- Protein and amino acid requirements in human nutrition. 2007. Процитовано 8 липня 2008.
- USDA National Nutrient Database for Standard Reference, Release 20 [ 2 березня 2008 у Wayback Machine.], United States Department of Agriculture. Last modified on September 26, 2007.
- Махинько В. М.; Шаран А. В.; Махинько Л. В. (2024). Харчовий білок: фізіологічна потреба і біологічна цінність (монографія). De-ProMonograph. doi:10.30890/978-3-98924-014-8.2024. ISBN .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2007. Процитовано 8 березня 2008.
- Білковий мінімум // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 450.
 | Це незавершена стаття про білки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pri spozhivanni bilka bilkiv v skladi yizhi molekuli bilka rujnuyutsya v travnij sistemi u procesi travlennya pid diyeyu kislogo u shlunku ta luzhnogo v stravohodi ta kishechniku seredovisha ta proteolitichnimi fermentami proteazami na peptidi ta aminokisloti sho vsmoktuyutsya klitinami kishechnika ta vikoristovuyutsya organizmom Bilok v harchuvanni persh za vse vazhlivij yak dzherelo nezaminnih aminokislot yaki tvarinnij organizm ne mozhe bezposeredno sintezuvati Krim togo bilok yizhi ye vazhlivim dzherelom azotu Bilki podibno vuglevodam mistyat 4 kkal na gram todi yak zhiri mistyat 9 kkal a spirti 7 kkal na gram Bilki mozhut buti peretvoreni na vuglevodi abo zhiri v rezultati metabolichnih procesiv organizmu Aminokisloti ye budivelnimi blokami bilka FiziologiyaTravlennya i metabolizm aminokislot Bilki nadhodyat v organizm razom z yizheyu j sluzhat osnovnim dzherelom aminokislot Travlennya pochinayetsya z kislotnoyi denaturaciyi bilkiv u shlunku neobhidnoyi stadiyi dlya kulinarnoyi neopracovanoyi yizhi Denaturovani bilki stayut substratom dlya proteaz spochatku v shlunku a potim u slaboluzhnomu seredovishi tonkoyi kishki Produkti proteaznogo rozsheplennya korotki peptidi j aminokisloti usmoktuyutsya enterocitami roztashovanimi v epiteliyi tonkoyi kishki Osnovnim transporterom di i tripeptidiv sluzhit membrannij bilok Pept1 cherez yakij prohodit 65 80 usih usmoktuvanih lyudinoyu aminokislot inshi 20 35 aminokislot vsmoktuyutsya enterocitami za dopomogoyu naboru aminokislotnih transporteriv riznoyi specifichnosti Uves proces usmoktuvannya bilkovih produktiv trivaye blizko chotiroh godin V enterocitah chastina peptidiv rozsheplyuyetsya do okremih aminokislot Potim aminokisloti j peptidi perepravlyayutsya transporterami cherez protilezhnu membranu j roznosyatsya po vsomu tilu z potokom krovi Aminokislotne harchuvannya inshih klitin organizmu vidbuvayetsya za dopomogoyu membrannih transporteriv aminokislot a takozh zakovtuvannya j proteaznogo rozsheplennya zovnishnih bilkiv i peptidiv Dlya zapobigannya nadlishkovih vtrat aminokislot z organizmu v nirkah vidbuvayetsya usmoktuvannya peptidiv i aminokislot iz krovi v cilomu shozhe na usmoktuvannya cih rechovin u tonkij kishci Deyaki aminokisloti otrimani v rezultati travlennya vikoristovuyutsya dlya sintezu bilkiv organizmu a reshta peretvoryuyetsya na glyukozu v procesi glyukoneogenezu abo vikoristovuyetsya v cikli Krebsa Vikoristannya bilka yak dzherela energiyi osoblivo vazhlive v umovah golodu koli nestacha energiyi kompensuyetsya za rahunok vlasnih bilki organizmu osoblivo m yaziv Aminokisloti takozh ye vazhlivim dzherelom neobhidnogo dlya funkcionuvannya organizmu azotu Regulyaciya transportu j metabolizmu aminokislot skladnij she ne dosit vivchenij proces U nomu berut uchast rizni sistemi organizmu u tomu chisli nervova sistema sho vidpovidaye za formuvannya vidchuttya golodu j sitosti v golovnomu mozku Nezaminni aminokisloti Roslini ta pevni mikroorganizmi sintezuyut vsi aminokisloti sho vhodyat do skladu yihnih bilkiv i mozhut nagromadzhuvati zapasni bilki a organizm lyudini j inshih tvarin vsih aminokislot ne sintezuye 10 tak zvanih nezaminnih aminokislot povinni otrimuvatisya z yizheyu Osnovni fermenti v biosintetichnih shlyahah napriklad aspartatkinaza yaka katalizuye pershij etap v utvorenni lizinu metioninu i treoninu z aspartatu vidsutni u tvarin Ale yaksho aminokisloti ye v dostatku v navkolishnomu seredovishi navit mikroorganizmi zberigayut energiyu transportuyuchi aminokisloti vseredinu klitin i viklyuchayuchi svoyi biosintetichni shlyahi Vimogi do diyetiVidbulisya znachni debati shodo problem pov yazanih iz potrebami v bilku Kilkist bilka neobhidna v racioni lyudini znachnoyu miroyu viznachayetsya zagalnim spozhivannyam energiyi potreboyu organizmu v azoti ta nezaminnih aminokislotah masoyu i skladom tila shvidkistyu rostu lyudini rivnem fizichnoyi aktivnosti energiyeyu ta vuglevodami vzhivannya a takozh nayavnist zahvoryuvannya abo travmi Vimogi takozh ye bilshimi v ditinstvi dlya rostu ta rozvitku pid chas vagitnosti abo pri grudnomu vigodovuvanni shob progoduvati ditinu abo koli organizmu potribno vidnovitisya pislya nedoyidannya chi travmi chi pislya operaciyi Potreba v harchovomu bilkuDzherela bilka Dzherela harchovogo bilka vklyuchayut gorihi m yaso yajcya zerno bobi i molochni produkti napriklad moloko i sir Z 20 aminokislot sho vikoristovuyutsya lyudinoyu dlya biosintezu novih bilkiv 10 12 zaminnih aminokislot mozhut buti sintezovani organizmom i ne potribni v diyeti 8 10 nezaminnih aminokislot prote ne mozhut buti sintezovani i povinni otrimuvatisya iz yizheyu Bilshist tvarinnih produktiv i pevni kombinaciyi roslinnih povni tobto mayut u svoyemu skladi vsi 8 10 nezaminnih aminokislot Prote zazvichaj ne ye neobhidnim spozhivati yedinij produkt sho mistit vsi nezaminni aminokisloti neobhidno lishe dobitisya prisutnosti yih usih u vsij diyeti Yakist bilka Rizni bilki mayut rizni rivni zasvoyuvanosti organizmom lyudini ta inshih tvarin Zaraz rozrobleno bagato kriteriyiv viznachennya zasvoyuvannya bilkiv lyudinoyu Voni vklyuchayut en en i en rozroblenij FDA kriterij na zaminu en i AAS Ci kriteriyi pokazuyut naskilki efektivno bilki z riznih harchovih dzherel vikoristovuyutsya tilom lyudini Zagalom najbilshu cinnist yak harchovij produkt mayut povni bilki tvarinnogo pohodzhennya napriklad bilki moloka yayec i m yasa ne silno vidstaye vid nih i bilok soyi Neobhidni kilkosti Nash organizm vimagaye pevnoyi kilkosti bilka shodnya bilok neobhidnij dlya obslugovuvannya i vidnovlennya klitin v dityachomu i yunomu vici zabezpechuye zrostannya organizmu vagitnim zhinkam potribnij dlya normalnogo rozvitku plodu Vin zalezhit vid individualnih osoblivostej organizmu jogo viku vgodovanosti yakosti i kilkosti nebilkovih komponentiv yizhi vuglevodiv zhiriv vitaminiv tosho Skladaye v serednomu priblizno 45 50 gr u den dlya zhinok i 55 60 gr dlya cholovikiv U perevedenni na kaloriyi ce vid 1800 do 2600 kalorij v den dzherelo Zvichajno dlya lyudej yaki vedut maloruhlivij sposib zhittya cifri dostatno visoki ale dlya molodogo organizmu sho roste v samij raz Bud yakij inshij bilok z yidenij ponad normu povnistyu ne spalyuyetsya i peretvoryuyetsya v zhir Za inshimi dannimi dlya dorosloyi lyudini cya velichina stanovit 80 100 g bilka na dobu a pri vazhkij fizichnij praci abo v period vidnovlennya pislya visnazhlivoyi hvorobi do 150 g Harchovi bilki mozhut nadhoditi v organizm yak z tvarinnoyu tak i z roslinnoyu yizheyu Vvazhayetsya sho z m yasnimi i molochnimi produktami nadhodit bilkiv bilshe nizh z roslinnoyu yizheyu Prote roslinni bilki nabagato korisnishi nizh tvarinni Nepomirne spozhivannya z yizheyu tvarinnih bilkiv mozhe privoditi do viniknennya hvorob harchovogo marnotratstva takih yak deyaki sercevi patologiyi abo pidvishuye rizik rozvitku rakovih novoutvoren Nadlishok tvarinnih bilkiv vede do pidvishennya rivnya sechovini v krovi zbilshuyetsya imovirnist rozvitku degenerativnih procesiv v tkaninah Vzhivannya zh roslinnih bilkiv spriyaye profilaktici cih hvorob Bilkovij minimum ce najmensha kilkist bilka v yizhi yaka neobhidna dlya zberezhennya azotistoyi rivnovagi organizmu Unikannya nedostatnoyi kilkosti bilka mozhe prizvesti do narushennya spivvidnoshennya mizh procesami sintezu ta rozkladu tkaninnih bilkiv z perevagoyu v bik rozkladu Kilkist bilka neobhidna dlya zabezpechennya bilkovogo minimumu zalezhit vid jogo biologichnoyi cinnosti yaka viznachayetsya vmistom i spivvidnoshennyam u nomu riznih aminokislot Najpovnocinnishim vvazhayut bilok kuryachogo yajcya Pri skladanni harchovogo racionu oriyentuyutsya na kilkist bilka bilshu nizh potribno dlya zabezpechennya bilkovogo minimumu PosilannyaBrosnan J 2003 J Nutr 133 6 Suppl 1 2068S 72S PMID 12771367 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2009 Procitovano 9 bereznya 2008 Voet D Voet JG 2004 Biochemistry T 1 vid 3rd Hoboken NJ Wiley Bilsborough S Mann N 25 kvitnya 2006 A review of issues of dietary protein intake in humans International Journal of Sport Nutrition and Exercise Metabolism 16 2 129 52 doi 10 1123 ijsnem 16 2 129 PMID 16779921 Lemon PW 11 zhovtnya 2000 Beyond the zone protein needs of active individuals Journal of the American College of Nutrition 19 5 Suppl 513S 521S doi 10 1080 07315724 2000 10718974 PMID 11023001 Genton L Melzer K Pichard C 26 serpnya 2010 Energy and macronutrient requirements for physical fitness in exercising subjects Clinical Nutrition 29 4 413 23 doi 10 1016 j clnu 2010 02 002 PMID 20189694 Lemon PW 12 chervnya 1995 Do athletes need more dietary protein and amino acids International Journal of Sport Nutrition 5 Suppl S39 61 doi 10 1123 ijsn 5 s1 s39 PMID 7550257 Protein and amino acid requirements in human nutrition 2007 Procitovano 8 lipnya 2008 USDA National Nutrient Database for Standard Reference Release 20 2 bereznya 2008 u Wayback Machine United States Department of Agriculture Last modified on September 26 2007 Mahinko V M Sharan A V Mahinko L V 2024 Harchovij bilok fiziologichna potreba i biologichna cinnist monografiya De ProMonograph doi 10 30890 978 3 98924 014 8 2024 ISBN 978 3 98924 014 8 PDF Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2007 Procitovano 8 bereznya 2008 Bilkovij minimum Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona S 450 Ce nezavershena stattya pro bilki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi