Діа́спора (грец. διασπορά — «розсіяння») — етнічна, в першу чергу релігійна (конфесійна) та мовно-культурна спільнота або індивідів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно — з юдейської традиції (ідеться про розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широкого вжитку в XIX столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь-які національні меншини. Діаспори досить часто підтримують зв'язок з країною своєї історичної належності та здійснюють вплив на політику країни, де вони знаходяться.
Етимологія
Первісно в Стародавній Греції «діаспорою» звалися грецькі колонії, які почали створюватися з VI століття до н. е.
У пошуках кращого життя і родючих незайнятих земель понтійські греки (Іонія — прибережна область Малої Азії) — в основному вихідці з міста Мілета — спрямовувалися до берегів Понта Евксинського (Чорного моря). Важливу роль в колонізації Чорноморського узбережжя зіграли жителі та інших місць Греції та Малої Азії.
Наприкінці VI століття до н. е. вихідці з Малої Азії заснували у Причорномор'ї свої перші колонії — Феодосію, Мірмекій, Керкінітида (Євпаторію), Пантікапей (Керч), в V столітті до н. е. — Херсонес (в районі сучасного Севастополя). У Приазов'ї, в гирлі Дону, на початку III століття до н. е. виникло місто Танаїс.
У Новому Заповіті та у євреїв, що розмовляли грецькою, «діаспорою» звалася сукупність євреїв, що з часів Вавилонського полону в IV столітті до н. е. були розсіяні поза межами Палестини серед язичницьких племен та народів — в Єгипті та Малій Азії. Тенденція існування компактними громадами посилилась після римської навали й знищення держав Юдея та Ізраїль (перша та друга «Юдейські війни») та примусового розселення євреїв по території Римської імперії, починаючи з I століття нашої ери. З цього ж часу цю назву євреї-християни почали поширювати на єдиновірців, що мешкали поза межами церковних громад.
В Новий час ця назва використовувалася гернгутерами (гуситами — послідовниками Моравської церкви), котрі звали так усіх братів, що мешкали поза межами секти. В XIX столітті назву «діаспора» почали використовувати католики для позначення католицьких громад в іновірних країнах.
Поняття «діаспора» в Україні
В Україні термін «діаспора» інколи трактується неоднозначно. В одних випадках під ним розуміють усіх без винятку українців, розсіяних по всьому світу; в інших — лише дисперсні (розпорошені) їх частини, що не становлять якоїсь спільноти; нарешті, діаспорою вважають усіх українців поза Україною, за винятком тих, котрі проживають у сусідніх державах на споконвічній етнічній території. Неоднозначне тлумачення поняття «діаспора» призводить до розмаїття його визначень. На Заході, наприклад, найчастіше вдаються до поєднання етноніма та політоніма («українські канадці», «україноканадці») або етноніма і громадянства («українець Канади», «українець США»), а при визначенні діаспорної групи — до термінів «українська етнічна група», «українська імміграція», «канадські вихідці з України» тощо. Через таку різноплановість учені віддають перевагу універсальному термінові — «українська діаспора».
За своєю структурою діаспора виступає у двох основних формах: дисперсій — невеликих вкраплень в іноетнічному масиві; компактних утворень — суцільних етнічних районів. Щодо природи діаспор, то вони утворюються або шляхом міграцій, або внаслідок насильницького відторгнення частини етносу від основного масиву.
В історії української еміграції простежуються два основних напрямки, кожен з яких має кілька хвиль. За напрямком її умовно поділяють на східну і західну.
Східна діаспора
Східна діаспора утворювалася шляхом переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії (), пізніше — до республік колишнього СРСР. Поодинокі міграції зафіксовані ще у XVI столітті, коли українські козаки разом із російськими землепрохідцями освоювали простори Сибіру, Далекого Сходу, Камчатки та Чукотки. Масові ж переселення мають більш визначений час та ґрунтовніше мотивування.
До східної діаспори (а вона налічує до 10 млн осіб) слід залучити й українців Берестейщини, Курщини, Кубані, Придністров'я тощо, історичною долею відрізаних від колись цілісного етнічного масиву, й етнічні вкраплення в населення Прибалтики, Москви та Санкт-Петербурга, і цілі етнічні райони в Башкортостані, Закавказзі, Казахстані та Середній Азії, де у 20-ті роки утворилася так звана «Сіра Україна», і великий клин у Сибіру та на Далекому Сході, що дістав назву «Зелена Україна».
Західна діаспора
До західної української діаспори (понад 5 млн осіб) слід додати також українців Холмщини, Перемищини, Надсяння, Підляшшя, Пряшівщини, Мараморощини та Сучавщини, свого часу відокремлених від суцільного українського етнічного масиву, і давні компактні утворення в Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдові, Югославії, Австрії, Німеччині, й етнічні вкраплення в населення Великої Британії, Франції, Італії, Бельгії та інших європейських країн, і суцільні райони та навіть провінції у Канаді, США, Аргентині, Австралії.
Кількісна характеристика західної діаспори виглядає нині таким чином. У США проживає близько 2 млн осіб, половина з яких — у штаті Пенсильванія, до 20 % — у штатах Нью-Джерсі, Нью-Йорк, менше — в Мічигані, Огайо та Коннектикуті. Серед них спостерігається стійка тенденція до збереження національних цінностей, зокрема, мови.
У Канаді мешкає близько 1 млн україноканадців, в основному у провінціях Манітоба, Саскачеван, Альберта, Онтаріо (2,3 %), де створені національні громадські організації, школи, відділення університетів. Українська діаспора в Канаді також прагне зберігати національні традиції. Подібне спостерігається також в інших країнах, але у менш відчутних проявах: в Аргентині та Бразилії, де проживає приблизно по 300 тис. українців, у Парагваї (понад 10 тис.), Венесуелі (понад 4 тис.), Уругваї (10-15 тис.), Австрії (понад 5 тис.), Бельгії (4 тис.), Великій Британії (понад 30 тис.), у Данії, Іспанії, Греції, Італії, Люксембурзі (приблизно по 1 тис. осіб).
Особливе місце серед країн української діаспори займають країни колишньої Югославії. Українські переселенці (нині їх налічується близько 36 тис.) перебралися до Воєводини (Сербія) ще у XVIII столітті, утворивши у місті Руський Крстур свій значний осередок.
Ще давніша українська діаспора у Болгарії. Українці почали прибувати до неї ще у IX—X століттях — ченці, купці, студенти, а головне — викладачі Києво-Могилянської академії, котрі започаткували там традицію викладання курсів з актуальних гуманітарних проблем. Пізніше серед таких просвітників був видатний письменник, учений та громадський діяч Михайло Драгоманов.
Загальна динаміка чисельності та розміщення українців у світі має наступний вигляд:
Станом на | Сучасна Україна | Російська імперія/СРСР (без України) | Європа | Америка | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1719 рік | 4,9 млн | 448 тис. | 379 тис. | — | 5,8 млн |
1858 рік | 12,8 млн | 2,2 млн | 941,5 тис. | — | 16,1 млн |
1926 рік | 27,6 млн | 8,4 млн | 745,8 тис. | <500 тис. | 37,2 млн |
1979 рік | 36,5 млн | 5,9 млн | 490 тис. | 1,3 млн | 44,1 млн |
1989 рік | 37,5 млн | 11 млн | 853 тис. | >2,5 млн | 51,9 млн |
Примітки
- Нестерович, Володимир (2013). Вплив етнічних діаспор на прийняття нормативно-правових актів у США. Віче. № 8. с. 19—23. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
Джерела
- А. Є. Атаманенко. Діаспора [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Нестерович В. Ф. Вплив етнічних діаспор на прийняття нормативно-правових актів у США [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] / В. Ф. Нестерович. Віче. 2013. № 8. С. 19-23.
- В. Євтух. Діаспора // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 221
- О. В. Ясь. Діаспора [Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 398. — .
- The New Encyclopaedia Britannica. 15th Edition, vol. 4, p. 68-69.
- Meyers Konversations-Lexikon. 9. Aufl., Bd. 6, S. 745.
- Evangelisches Kirchenlexikon. 3. Aufl., Bd. 1, S. 874—875.
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. (в 86 томах) С.-Пб., 1890—1907.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Діаспора |
- Діаспора [Архівовано 23 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Діяспора // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 356-357. — 1000 екз.
- Що може діаспора?. Газета «День».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Diaspora znachennya Dia spora grec diaspora rozsiyannya etnichna v pershu chergu religijna konfesijna ta movno kulturna spilnota abo individiv yaki isnuyut ta zberigayutsya za mezhami svogo materinskogo regionu i kotri usvidomlyuyut svoyu genetichnu abo duhovnu z nim yednist Ponyattya pohodit movno z davnogreckoyi ale zmistovno z yudejskoyi tradiciyi idetsya pro rozsiyannya yevreyiv po svitu ta isnuvannya kompaktnimi religijno etnichnimi gromadami V Yevropi ce ponyattya stalo nabuvati shirokogo vzhitku v XIX stolitti Chasto nim ne zovsim korektno zvutsya bud yaki nacionalni menshini Diaspori dosit chasto pidtrimuyut zv yazok z krayinoyu svoyeyi istorichnoyi nalezhnosti ta zdijsnyuyut vpliv na politiku krayini de voni znahodyatsya EtimologiyaPervisno v Starodavnij Greciyi diasporoyu zvalisya grecki koloniyi yaki pochali stvoryuvatisya z VI stolittya do n e U poshukah krashogo zhittya i rodyuchih nezajnyatih zemel pontijski greki Ioniya priberezhna oblast Maloyi Aziyi v osnovnomu vihidci z mista Mileta spryamovuvalisya do beregiv Ponta Evksinskogo Chornogo morya Vazhlivu rol v kolonizaciyi Chornomorskogo uzberezhzhya zigrali zhiteli ta inshih misc Greciyi ta Maloyi Aziyi Naprikinci VI stolittya do n e vihidci z Maloyi Aziyi zasnuvali u Prichornomor yi svoyi pershi koloniyi Feodosiyu Mirmekij Kerkinitida Yevpatoriyu Pantikapej Kerch v V stolitti do n e Hersones v rajoni suchasnogo Sevastopolya U Priazov yi v girli Donu na pochatku III stolittya do n e viniklo misto Tanayis U Novomu Zapoviti ta u yevreyiv sho rozmovlyali greckoyu diasporoyu zvalasya sukupnist yevreyiv sho z chasiv Vavilonskogo polonu v IV stolitti do n e buli rozsiyani poza mezhami Palestini sered yazichnickih plemen ta narodiv v Yegipti ta Malij Aziyi Tendenciya isnuvannya kompaktnimi gromadami posililas pislya rimskoyi navali j znishennya derzhav Yudeya ta Izrayil persha ta druga Yudejski vijni ta primusovogo rozselennya yevreyiv po teritoriyi Rimskoyi imperiyi pochinayuchi z I stolittya nashoyi eri Z cogo zh chasu cyu nazvu yevreyi hristiyani pochali poshiryuvati na yedinovirciv sho meshkali poza mezhami cerkovnih gromad V Novij chas cya nazva vikoristovuvalasya gernguterami gusitami poslidovnikami Moravskoyi cerkvi kotri zvali tak usih brativ sho meshkali poza mezhami sekti V XIX stolitti nazvu diaspora pochali vikoristovuvati katoliki dlya poznachennya katolickih gromad v inovirnih krayinah Ponyattya diaspora v UkrayiniDokladnishe Ukrayinska diaspora V Ukrayini termin diaspora inkoli traktuyetsya neodnoznachno V odnih vipadkah pid nim rozumiyut usih bez vinyatku ukrayinciv rozsiyanih po vsomu svitu v inshih lishe dispersni rozporosheni yih chastini sho ne stanovlyat yakoyis spilnoti nareshti diasporoyu vvazhayut usih ukrayinciv poza Ukrayinoyu za vinyatkom tih kotri prozhivayut u susidnih derzhavah na spokonvichnij etnichnij teritoriyi Neodnoznachne tlumachennya ponyattya diaspora prizvodit do rozmayittya jogo viznachen Na Zahodi napriklad najchastishe vdayutsya do poyednannya etnonima ta politonima ukrayinski kanadci ukrayinokanadci abo etnonima i gromadyanstva ukrayinec Kanadi ukrayinec SShA a pri viznachenni diaspornoyi grupi do terminiv ukrayinska etnichna grupa ukrayinska immigraciya kanadski vihidci z Ukrayini tosho Cherez taku riznoplanovist ucheni viddayut perevagu universalnomu terminovi ukrayinska diaspora Za svoyeyu strukturoyu diaspora vistupaye u dvoh osnovnih formah dispersij nevelikih vkraplen v inoetnichnomu masivi kompaktnih utvoren sucilnih etnichnih rajoniv Shodo prirodi diaspor to voni utvoryuyutsya abo shlyahom migracij abo vnaslidok nasilnickogo vidtorgnennya chastini etnosu vid osnovnogo masivu V istoriyi ukrayinskoyi emigraciyi prostezhuyutsya dva osnovnih napryamki kozhen z yakih maye kilka hvil Za napryamkom yiyi umovno podilyayut na shidnu i zahidnu Shidna diaspora Shidna diaspora utvoryuvalasya shlyahom pereselennya ukrayinciv do vnutrishnih gubernij Rosijskoyi imperiyi piznishe do respublik kolishnogo SRSR Poodinoki migraciyi zafiksovani she u XVI stolitti koli ukrayinski kozaki razom iz rosijskimi zemleprohidcyami osvoyuvali prostori Sibiru Dalekogo Shodu Kamchatki ta Chukotki Masovi zh pereselennya mayut bilsh viznachenij chas ta gruntovnishe motivuvannya Do shidnoyi diaspori a vona nalichuye do 10 mln osib slid zaluchiti j ukrayinciv Berestejshini Kurshini Kubani Pridnistrov ya tosho istorichnoyu doleyu vidrizanih vid kolis cilisnogo etnichnogo masivu j etnichni vkraplennya v naselennya Pribaltiki Moskvi ta Sankt Peterburga i cili etnichni rajoni v Bashkortostani Zakavkazzi Kazahstani ta Serednij Aziyi de u 20 ti roki utvorilasya tak zvana Sira Ukrayina i velikij klin u Sibiru ta na Dalekomu Shodi sho distav nazvu Zelena Ukrayina Div takozh Ukrayinci na Pivdni Rosiyi Zahidna diaspora Do zahidnoyi ukrayinskoyi diaspori ponad 5 mln osib slid dodati takozh ukrayinciv Holmshini Peremishini Nadsyannya Pidlyashshya Pryashivshini Maramoroshini ta Suchavshini svogo chasu vidokremlenih vid sucilnogo ukrayinskogo etnichnogo masivu i davni kompaktni utvorennya v Polshi Slovachchini Ugorshini Rumuniyi Moldovi Yugoslaviyi Avstriyi Nimechchini j etnichni vkraplennya v naselennya Velikoyi Britaniyi Franciyi Italiyi Belgiyi ta inshih yevropejskih krayin i sucilni rajoni ta navit provinciyi u Kanadi SShA Argentini Avstraliyi Kilkisna harakteristika zahidnoyi diaspori viglyadaye nini takim chinom U SShA prozhivaye blizko 2 mln osib polovina z yakih u shtati Pensilvaniya do 20 u shtatah Nyu Dzhersi Nyu Jork menshe v Michigani Ogajo ta Konnektikuti Sered nih sposterigayetsya stijka tendenciya do zberezhennya nacionalnih cinnostej zokrema movi U Kanadi meshkaye blizko 1 mln ukrayinokanadciv v osnovnomu u provinciyah Manitoba Saskachevan Alberta Ontario 2 3 de stvoreni nacionalni gromadski organizaciyi shkoli viddilennya universitetiv Ukrayinska diaspora v Kanadi takozh pragne zberigati nacionalni tradiciyi Podibne sposterigayetsya takozh v inshih krayinah ale u mensh vidchutnih proyavah v Argentini ta Braziliyi de prozhivaye priblizno po 300 tis ukrayinciv u Paragvayi ponad 10 tis Venesueli ponad 4 tis Urugvayi 10 15 tis Avstriyi ponad 5 tis Belgiyi 4 tis Velikij Britaniyi ponad 30 tis u Daniyi Ispaniyi Greciyi Italiyi Lyuksemburzi priblizno po 1 tis osib Osoblive misce sered krayin ukrayinskoyi diaspori zajmayut krayini kolishnoyi Yugoslaviyi Ukrayinski pereselenci nini yih nalichuyetsya blizko 36 tis perebralisya do Voyevodini Serbiya she u XVIII stolitti utvorivshi u misti Ruskij Krstur svij znachnij oseredok She davnisha ukrayinska diaspora u Bolgariyi Ukrayinci pochali pribuvati do neyi she u IX X stolittyah chenci kupci studenti a golovne vikladachi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi kotri zapochatkuvali tam tradiciyu vikladannya kursiv z aktualnih gumanitarnih problem Piznishe sered takih prosvitnikiv buv vidatnij pismennik uchenij ta gromadskij diyach Mihajlo Dragomanov Zagalna dinamika chiselnosti ta rozmishennya ukrayinciv u sviti maye nastupnij viglyad Stanom na Suchasna Ukrayina Rosijska imperiya SRSR bez Ukrayini Yevropa Amerika Zagalom 1719 rik 4 9 mln 448 tis 379 tis 5 8 mln 1858 rik 12 8 mln 2 2 mln 941 5 tis 16 1 mln 1926 rik 27 6 mln 8 4 mln 745 8 tis lt 500 tis 37 2 mln 1979 rik 36 5 mln 5 9 mln 490 tis 1 3 mln 44 1 mln 1989 rik 37 5 mln 11 mln 853 tis gt 2 5 mln 51 9 mlnPrimitkiNesterovich Volodimir 2013 Vpliv etnichnih diaspor na prijnyattya normativno pravovih aktiv u SShA Viche 8 s 19 23 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 DzherelaA Ye Atamanenko Diaspora Arhivovano 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Nesterovich V F Vpliv etnichnih diaspor na prijnyattya normativno pravovih aktiv u SShA Arhivovano 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine V F Nesterovich Viche 2013 8 S 19 23 V Yevtuh Diaspora Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 221 ISBN 978 966 611 818 2 O V Yas Diaspora Arhivovano 23 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 398 ISBN 966 00 0405 2 The New Encyclopaedia Britannica 15th Edition vol 4 p 68 69 Meyers Konversations Lexikon 9 Aufl Bd 6 S 745 Evangelisches Kirchenlexikon 3 Aufl Bd 1 S 874 875 Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona v 86 tomah S Pb 1890 1907 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Diaspora Diaspora Arhivovano 23 listopada 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Diyaspora Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 356 357 1000 ekz Sho mozhe diaspora Gazeta Den