Діонісій Няраді (Dionýz Njarady, 10 жовтня 1874, Руський Крстур, Сербія — 14 квітня 1940, Крижевці, Хорватія) — єпископ Крижевецької єпархії Хорватської греко-католицької церкви (01.05.1920 — 14.04.1940), Апостольський адміністратор Пряшівської греко-католицької єпархії (27.10.1922 — 02.02.1927), Апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії (03.11.1938 — 16.03.1939). Прийняв сан 1 січня 1899 р., хіротонізований 9 січня 1915 р.
Діонісій Няраді Dionýz Njarady | |
Діяльність: | богослов, католицький священник, католицький єпископ |
---|---|
Народження: | 10 жовтня 1874 Руський Керестур, d, d, Угорське королівство, Австро-Угорщина |
Смерть: | 14 квітня 1940 (65 років) Крижевці, Копривницько-Крижевецька жупанія, Королівство Югославія |
Священство: | 1 січня 1899 |
Єп. хіротонія: | 9 січня 1915 |
Діонісій Няраді у Вікісховищі |
Біографія
Народився 10 жовтня 1874 року в селянській родині у Руському Крстурі (Австро-Угорщина). Абсолютну більшість цього села на території сучасної Сербії складали колишні переселенці з історичного Закарпаття та Пряшівщини. Його батька так шанували в громаді, що вибрали за «сирітського батька». Діонісій, найстарший з-поміж п'ятьох дітей, змалку прислуговував у церкві. Ще студіюючи богослов'я, він виконує обов'язки віце-ректора наук у семінарії.
1 січня 1899 р. був висвячений на священника. У 1902 році (у 28 років) став ректором Загребської духовної семінарії.
Єпископство
5 грудня 1914 року Римський папа Бенедикт XV призначив Діонісія Няраді титулярним єпископом Абіліт Лісанійської і вікарним єпископом Крижевецької єпархії. 9 січня 1915 р. відбулося висвячення Діонісія Няраді в сан єпископа.
1 травня 1920 року Папа Римський Бенедикт XV призначив Діонісія Няраді єпископом Крижевецької єпархії.
З 27 жовтня 1922 по лютий 1927 року Діонісій Няраді був апостольським адміністратором єпархії Пряшева.
20 лютого 1927 року він повернувся до рідної Крижевецької єпархії. Якраз тоді до єпархії було включено греко–католиків Боснії — переселенців з Галичини. Переконання владики Діонісія були однозначними: воєводинські руснаки (та й загалом русини Пряшівщини та Закарпаття) є частиною великого українського народу.
Владика Карпатської України
Радо сприйняв владика Діонізій звістку про постання автономного уряду Карпатської України на чолі з отцем Августином Волошином восени 1938 року.
Після Віденського арбітражу (2 і 8 листопада 1938 р.) Угорщина домагається через міжнародний арбітраж, аби їй були передані Ужгород, Мукачево та Берегове з навколишніми селами. Мукачівський греко-католицький єпископ Олександр Стойка не бажає переїжджати до нової столиці у Хуст, а залишається в Ужгороді.
Карпатська Україна залишається без своїх релігійних центрів, духовного проводу і семінарії. Після того як 280 з 305 парафій Мукачівської греко-католицьких єпархії залишилося в Чехо-Словаччині (офіційна назва — Федеративна Республіка Чехів, Словаків і Підкарпатських Русинів) за погодженням з єпископом Стойка і за декретом Східної конгрегації (Ватикан) перейшли в тимчасову юрисдикцію Крижевецького греко-католицького єпископа Діонісія Няраді та призначає його Апостольським адміністратором. У Хусті єпископ опікується перенесенням друкарні отців-василіян, закликає священників узяти на себе керівництво читальнями «Просвіти»… На жаль, доля Карпатської України була вже вирішена. Українська держава у Карпатах була розчавлена угорськими окупантами.
Єпископ керував цими парафіями до 16 березня 1939 року, коли угорські війська зайняли територію Підкарпатської Русі (Карпатської України).
Через кілька днів після окупації єпископа Няраді було депортовано в Будапешт та взято під домашній арешт, там з нього збиткувалися. За словами очевидців, перед будинком владики було споруджено дві шибениці, на яких, похвалялися мадяри, буде повішено отця Волошина і владику Діонізія. Особливо лютували через те, що єпископ освятив синьо-жовтий український прапор. Але за нього заступається апостольський нунцій, який порадив йому повертатися до себе в Крижовецьку єпархію в Югославії. Тим часом руснаки Воєводини прийняли кількасот біженців із Карпатської України, переважно інтелігенцію, яка рятувалася від окупації. Серед них був і президент Карпатської України отець Августин Волошин.
Микола Бутович у своїй монографії згадує наступне:
Несподівано прийшла звістка про траґічну смерть Єпископа Діонісія Нярадія: його отруїли. Був це направду святий чоловік і щирий український патріот.
Джерела
- Єпископ Карпатської України [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Мукачівська греко-католицька єпархія. Офіційний сайт [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Bishop Dionýz Njaradi [ 21 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Карпатської України
- Про греко-католицьку єпархію // Нова Свобода. — Хуст. — 1939. — 10 березня — С. 2. // Пекар А. В. Нариси історії Церкви Закарпаття. — Рим: Львів. 1997 — Т. 1. — С. 145.
Посилання
- Няраді Діонісій // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1158. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dionisij Nyaradi Dionyz Njarady 10 zhovtnya 1874 Ruskij Krstur Serbiya 14 kvitnya 1940 Krizhevci Horvatiya yepiskop Krizheveckoyi yeparhiyi Horvatskoyi greko katolickoyi cerkvi 01 05 1920 14 04 1940 Apostolskij administrator Pryashivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi 27 10 1922 02 02 1927 Apostolskij administrator Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi 03 11 1938 16 03 1939 Prijnyav san 1 sichnya 1899 r hirotonizovanij 9 sichnya 1915 r Dionisij Nyaradi Dionyz Njarady Diyalnist bogoslov katolickij svyashennik katolickij yepiskop Narodzhennya 10 zhovtnya 1874 1874 10 10 Ruskij Kerestur d d Ugorske korolivstvo Avstro Ugorshina Smert 14 kvitnya 1940 1940 04 14 65 rokiv Krizhevci Koprivnicko Krizhevecka zhupaniya Korolivstvo Yugoslaviya Svyashenstvo 1 sichnya 1899 Yep hirotoniya 9 sichnya 1915 Dionisij Nyaradi u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 10 zhovtnya 1874 roku v selyanskij rodini u Ruskomu Krsturi Avstro Ugorshina Absolyutnu bilshist cogo sela na teritoriyi suchasnoyi Serbiyi skladali kolishni pereselenci z istorichnogo Zakarpattya ta Pryashivshini Jogo batka tak shanuvali v gromadi sho vibrali za siritskogo batka Dionisij najstarshij z pomizh p yatoh ditej zmalku prislugovuvav u cerkvi She studiyuyuchi bogoslov ya vin vikonuye obov yazki vice rektora nauk u seminariyi 1 sichnya 1899 r buv visvyachenij na svyashennika U 1902 roci u 28 rokiv stav rektorom Zagrebskoyi duhovnoyi seminariyi Yepiskopstvo 5 grudnya 1914 roku Rimskij papa Benedikt XV priznachiv Dionisiya Nyaradi titulyarnim yepiskopom Abilit Lisanijskoyi i vikarnim yepiskopom Krizheveckoyi yeparhiyi 9 sichnya 1915 r vidbulosya visvyachennya Dionisiya Nyaradi v san yepiskopa 1 travnya 1920 roku Papa Rimskij Benedikt XV priznachiv Dionisiya Nyaradi yepiskopom Krizheveckoyi yeparhiyi Z 27 zhovtnya 1922 po lyutij 1927 roku Dionisij Nyaradi buv apostolskim administratorom yeparhiyi Pryasheva 20 lyutogo 1927 roku vin povernuvsya do ridnoyi Krizheveckoyi yeparhiyi Yakraz todi do yeparhiyi bulo vklyucheno greko katolikiv Bosniyi pereselenciv z Galichini Perekonannya vladiki Dionisiya buli odnoznachnimi voyevodinski rusnaki ta j zagalom rusini Pryashivshini ta Zakarpattya ye chastinoyu velikogo ukrayinskogo narodu Vladika Karpatskoyi Ukrayini Rado sprijnyav vladika Dionizij zvistku pro postannya avtonomnogo uryadu Karpatskoyi Ukrayini na choli z otcem Avgustinom Voloshinom voseni 1938 roku Pislya Videnskogo arbitrazhu 2 i 8 listopada 1938 r Ugorshina domagayetsya cherez mizhnarodnij arbitrazh abi yij buli peredani Uzhgorod Mukachevo ta Beregove z navkolishnimi selami Mukachivskij greko katolickij yepiskop Oleksandr Stojka ne bazhaye pereyizhdzhati do novoyi stolici u Hust a zalishayetsya v Uzhgorodi Karpatska Ukrayina zalishayetsya bez svoyih religijnih centriv duhovnogo provodu i seminariyi Pislya togo yak 280 z 305 parafij Mukachivskoyi greko katolickih yeparhiyi zalishilosya v Cheho Slovachchini oficijna nazva Federativna Respublika Chehiv Slovakiv i Pidkarpatskih Rusiniv za pogodzhennyam z yepiskopom Stojka i za dekretom Shidnoyi kongregaciyi Vatikan perejshli v timchasovu yurisdikciyu Krizheveckogo greko katolickogo yepiskopa Dionisiya Nyaradi ta priznachaye jogo Apostolskim administratorom U Husti yepiskop opikuyetsya perenesennyam drukarni otciv vasiliyan zaklikaye svyashennikiv uzyati na sebe kerivnictvo chitalnyami Prosviti Na zhal dolya Karpatskoyi Ukrayini bula vzhe virishena Ukrayinska derzhava u Karpatah bula rozchavlena ugorskimi okupantami Yepiskop keruvav cimi parafiyami do 16 bereznya 1939 roku koli ugorski vijska zajnyali teritoriyu Pidkarpatskoyi Rusi Karpatskoyi Ukrayini Cherez kilka dniv pislya okupaciyi yepiskopa Nyaradi bulo deportovano v Budapesht ta vzyato pid domashnij aresht tam z nogo zbitkuvalisya Za slovami ochevidciv pered budinkom vladiki bulo sporudzheno dvi shibenici na yakih pohvalyalisya madyari bude povisheno otcya Voloshina i vladiku Dioniziya Osoblivo lyutuvali cherez te sho yepiskop osvyativ sino zhovtij ukrayinskij prapor Ale za nogo zastupayetsya apostolskij nuncij yakij poradiv jomu povertatisya do sebe v Krizhovecku yeparhiyu v Yugoslaviyi Tim chasom rusnaki Voyevodini prijnyali kilkasot bizhenciv iz Karpatskoyi Ukrayini perevazhno inteligenciyu yaka ryatuvalasya vid okupaciyi Sered nih buv i prezident Karpatskoyi Ukrayini otec Avgustin Voloshin Pomer 14 kvitnya 1940 roku Mikola Butovich u svoyij monografiyi zgaduye nastupne Nespodivano prijshla zvistka pro tragichnu smert Yepiskopa Dionisiya Nyaradiya jogo otruyili Buv ce napravdu svyatij cholovik i shirij ukrayinskij patriot DzherelaYepiskop Karpatskoyi Ukrayini 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Mukachivska greko katolicka yeparhiya Oficijnij sajt 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Bishop Dionyz Njaradi 21 sichnya 2013 u Wayback Machine Karpatskoyi Ukrayini Pro greko katolicku yeparhiyu Nova Svoboda Hust 1939 10 bereznya S 2 Pekar A V Narisi istoriyi Cerkvi Zakarpattya Rim Lviv 1997 T 1 S 145 PosilannyaNyaradi Dionisij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1158 1000 ekz