Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дощові ліси Нікобарських островів (ідентифікатор WWF: IM0133) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Нікобарських островах.
 Дощовий ліс на Великому Нікобарі | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0133 |
| Площа, км² | 1421 |
| Країни | Індія |
| Охороняється | 838 км² (59 %) |
 Розташування Нікобарських островів | |
Географія
Нікобарські острови розташовані на північному сході Індійського океану, відділяючи Бенгальську затоку від Андаманського моря. Архіпелаг простягається приблизно на 300 км з північного заходу на південний схід та складається з 22 островів, 13 з яких є населеними. Всі вони належать Індії та входять до союзної території Андаманські і Нікобарські острови. На північ від Нікобарських островів розташовані Андаманські острови, відділені [en] завширшки 150 км. За 200 км на південний схід від Нікобарських островів розташована Суматра.
Острови Нікобарського архіпелагу діляться на три групи. До північної групи входить Кар-Нікобар, найпівнічніший острів архіпелагу, та сусідній острів [en]. Центральна група включає острови [en], [en], [en], [en], [en], [en] та кілька менших острівців. До південної групи входить Великий Нікобар, [en] та кілька менших острівців. Великий Нікобар є найбільшим (921 км²) та найпівденнішим островом архіпелагу. На ньому розташована найвища вершина регіону — гора [en] висотою 642 м.
З геологічної точки зору Нікобарські острови є частиною довгої острівної дуги, яка тягнеться від Араканських гір у М'янмі до Ментавайських островів, розташованих на захід від Суматри. Окрім Нікобарських островів, ця дуга також включає Андаманські острови та багато підводних гір. Вона утворилася внаслідок субдукції Індо-Австралійської плити під Бірманську плиту наприкінці еоцену або на початку олігоцену. Формування Андаманського моря в середині міоцену (приблизно 10,8 млн років тому) призвело до ізоляції Нікобарського архіпелагу від материка. На відміну від Андаманських островів, які, як вважається, були поєднані з материковою М'янмою у плейстоцені, коли рівень моря значно впав, Нікобарські острови завжди залишалися островами. Зона субдукції продовжує залишатися тектонічно активною і періодично спричиняє сильні землетруси, такі як землетруси [en] або 2004 року.
Основу Нікобарських островів складають еоценові осадові породи (пісковики, сланці та алевроліти), серед яких трапляються ультраосновні магматичні інтрузії. На великих висотах часто зустрічаються серпентини та габро. На Великому Нікобарі зустрічаються молоді третинні ґрунти, які більше схожі на ґрунти деяких районів Суматри, ніж на ті, що зустрічаються на інших островах.
Лише на Великому Нікобарі є постійні водні потоки. П'ять річок острова: Галатея, Джубіле, Амріт-Каур, Дак-Аніанг і Дак-Тайял — беруть початок на схилах гори Тульєр. Найдовшою з них є річка Галатея, яка тече на південь близько 30 км та впадає у затоку Галатея біля південного краю острова.
Клімат
На Нікобарських островах домінує тропічний мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура коливається від 24 °C до 31 °C, а середньорічна кількість опадів — від 3000 до 3800 мм. Південно-західні мусони дмуть з травня по вересень, а північно-східні мусони — з жовтня по грудень. Під час мусонів часто трапляються тропічні циклони та грози.
Флора
Основними рослинними угрупованнями Нікобарських островів є прибережні та мангрові ліси, а також вічнозелені та листяні тропічні ліси, поширені у внутрішніх районах.
У прибережних лісах, що ростуть на морських узбережжях, переважають широко поширені в Індо-Тихоокеанському регіоні рослини. Серед дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити хвощелисту казуарину (Casuarina equisetifolia) та різні види [en] (Barringtonia spp.) і панданів (Pandanus spp.), а серед чагарників — прибережну капусту (Scaevola taccada), [en] (Hibiscus tiliaceus) та [en] (Volkameria inermis). Уздовж узбережжя також ростуть гаї кокосових пальм (Cocos nucifera), як культивованих, так і диких.
Мангрові ліси займають близько 27 км² території регіону. Основу нікобарських мангрів складають азійські мангри (Rhizophora mucronata), [en] (Bruguiera gymnorhiza), [en] (Avicennia officinalis), [en] (Ceriops tagal) та [en] (Excoecaria agallocha).
У вічнозелених лісах Великого Нікобара, Каморти та Катчала ростуть [en] (Calophyllum soulattri), [sv] (Planchonella longipetiolata), жовті мангустини (Garcinia xanthochymus), [en] (Ceodes umbellifera) та [en] (Mangifera sylvatica). На Каморті та Катчалі також зустрічаються [en] (Artocarpus teysmannii), [ceb] (Radermachera quadripinnata subsp. lobbii), [sv] (Symplocos macrophylla) та ендемічні [en] (Bentinckia nicobarica), а в лісах, що ростуть на берегах річок Великого Нікобара — різні види [en] (Macaranga spp.), фікусів (Ficus spp.) та [en] (Terminalia spp.). Дерева у вічнозелених лісах екорегіону досягають 30-50 м заввишки. Високі дерева тут часто оповиті [sv] (Dinochloa andamanica), ліаноподібним видом бамбуків.
Листяні ліси переважають на нижніх висотах Великого Нікобара. У цих лісах домінують індійські мигдалі (Terminalia catappa) та [en] (Terminalia calamansanai), які скидають листя під час сухого сезону.
У внутрішніх районах деяких північних та центральних Нікобарських островів, таких як Кар-Нікобар, Каморта, Катчал та Нанкаурі, зустрічаються великі ділянки луків, які, як вважається, мають антропогенне походження. На цих луках росте [en] (Imperata cylindrica), [en] (Saccharum spontaneum), [en] (Heteropogon contortus), [en] (Chloris barbata), [en] (Chrysopogon aciculatus), [en] (Scleria terrestris), а також багато інших трав та кущів.
Флора Нікобарських островів має набагато більше спільного з флорою Суматри та Малайського півострова, ніж з флорою Андаманських островів, яка, зі своєї сторони, споріднена з флорою Північно-Східної Індії, М'янми та Таїланду. Насправді лише 28 % видів квіткових рослин є спільними для Андаманських та Нікобарських островів. Загалом флора Нікобарських островів нараховує близько 580 видів квіткових рослин, з яких приблизно 14 % видів є ендеміками екорегіону.
Фауна
На Нікобарських островах мешкає 25 видів ссавців, зокрема нікобарські дикі свині (Sus scrofa nicobaricus), [en] (Macaca fascicularis umbrosa), а також низка видів рукокрилих та гризунів. Ендеміками екорегіону є [en] (Crocidura nicobarica), нікобарські пацюки (Rattus burrus), пальмові пацюки (Rattus palmarum), [en] (Hipposideros nicobarulae), нікобарські крилани (Pteropus faunulus) та [en] (Tupaia nicobarica). Всі ці види є рідкісними і перебувають під загрозою зникнення.
На Нікобарських островах мешкає понад 80 наземних видів птахів. Серед ендемічних птахів, поширених в регіоні, слід відзначити нікобарського великонога (Megapodius nicobariensis), нікобарського пінона (Ducula nicobarica), [en] (Spilornis klossi), нікобарського яструба (Accipiter butleri), нікобарську сплюшку (Otus alius), [en] (Psittacula caniceps), [en] (Pitta abbotti), нікобарського оливника (Ixos nicobariensis) та нікобарську джунглівницю (Cyornis nicobaricus).
Майже ендемічними представниками екорегіону є [en] (Columba palumboides), андаманські горлиці (Macropygia rufipennis), андаманські вінаго (Treron chloropterus) та білоголові шпачки (Sturnia erythropygia), які також зустрічаються на Андаманських островах. Крім того, ендеміками Нікобарських островів є низка підвидів різних видів птахів, зокрема підвид китайської перепілки Synoicus chinensis trinkutensis, підвид [en] Chalcophaps indica augusta, підвид східноазійської сплюшки Otus sunia nicobaricus, підвид білошийого альціона Todiramphus chloris occipitalis, підвид [en] Psittacula longicauda nicobarica, підвид чорноголової вивільги Oriolus chinensis macrourus, підвид великого дронго Dicrurus paradiseus nicobariensis, підвид вогнистоголового квічаля Geokichla citrina albogularis, підвид червоної сіпараї Aethopyga siparaja nicobarica, підвид гострохвостої мунії Lonchura striata semistriata тощо. Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити гривастого голуба (Caloenas nicobarica). Цей барвистий птах є найближчим родичем вимерлого маврикійського дронта.
Герпетофауна екорегіону нараховує 43 види плазунів, одинадцять з яких є ендемічними, та 11 видів земноводних, два з яких є ендемічними. Серед ендеміків екорегіону слід відзначити [en] (Trimeresurus labialis), [en] (Boiga wallachi), [en] (Dendrelaphis humayuni), нікобарську дасію (Dasia nicobarensis), [en] (Polypedates insularis) та [en] (Minervarya nicobariensis). На узбережжях регіону відкладають яйця рідкісні шкірясті черепахи (Dermochelys coriacea), зелені черепахи (Chelonia mydas) та бісси (Eretmochelys imbricata).
Збереження
Основною загрозою для збереження природи екорегіону є збільшення населення архіпелагу за рахунок переселенців з материкової Індії, що призводить до збільшення експлуатації природних ресурсів регіону, зокрема до збільшення показників лісозаготівлі та площ сільськогосподарських угідь. Станом на 2011 рік населення регіону становило 36 842 особи, більше третини з яких були переселенцями з материка або їх нащадками. Також загрозу становлять полювання та поширення інтродукованих видів.
Оцінка 2017 року показала, що 838 км², або 59 % екорегіону, є заповідними територіями. Ще близько 18 % екорегіону вкриті лісами, однак перебувають поза межами заповідників. Природоохоронні території включають: Національний парк Кемпбелл-Бей, Національний парк Галатея та [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
- P. C. Bandopadhyay and A. Carter. "Chapter 2: Introduction to the geography and geomorphology of the Andaman–Nicobar Islands". Geological Society, London, Memoirs, 47, 9-18, 2 February 2017, https://doi.org/10.1144/M47.2. [1]
- Arora K. (2018) The Nicobarese Tribes and Their Knowledge. In: Indigenous Forest Management In the Andaman and Nicobar Islands, India. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-00033-2_3
- Manohara, T.N., Linto, E.L. & Renuka, C. Diversity and conservation of palms in Andaman & Nicobar archipelago. Biodivers Conserv 19, 3655–3666 (2010). https://doi.org/10.1007/s10531-010-9918-6
Посилання
- «Nicobar Islands rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Nicobar Islands Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doshovi lisi Nikobarskih ostroviv identifikator WWF IM0133 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Nikobarskih ostrovah Doshovi lisi Nikobarskih ostroviv Doshovij lis na Velikomu Nikobari Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0133 Plosha km 1421 Krayini Indiya Ohoronyayetsya 838 km 59 Roztashuvannya Nikobarskih ostroviv Landshaft Velikogo Nikobara Uzberezhzhya Velikogo Nikobara Nikobarski mangriGeografiyaNikobarski ostrovi roztashovani na pivnichnomu shodi Indijskogo okeanu viddilyayuchi Bengalsku zatoku vid Andamanskogo morya Arhipelag prostyagayetsya priblizno na 300 km z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid ta skladayetsya z 22 ostroviv 13 z yakih ye naselenimi Vsi voni nalezhat Indiyi ta vhodyat do soyuznoyi teritoriyi Andamanski i Nikobarski ostrovi Na pivnich vid Nikobarskih ostroviv roztashovani Andamanski ostrovi viddileni en zavshirshki 150 km Za 200 km na pivdennij shid vid Nikobarskih ostroviv roztashovana Sumatra Ostrovi Nikobarskogo arhipelagu dilyatsya na tri grupi Do pivnichnoyi grupi vhodit Kar Nikobar najpivnichnishij ostriv arhipelagu ta susidnij ostriv en Centralna grupa vklyuchaye ostrovi en en en en en en ta kilka menshih ostrivciv Do pivdennoyi grupi vhodit Velikij Nikobar en ta kilka menshih ostrivciv Velikij Nikobar ye najbilshim 921 km ta najpivdennishim ostrovom arhipelagu Na nomu roztashovana najvisha vershina regionu gora en visotoyu 642 m Z geologichnoyi tochki zoru Nikobarski ostrovi ye chastinoyu dovgoyi ostrivnoyi dugi yaka tyagnetsya vid Arakanskih gir u M yanmi do Mentavajskih ostroviv roztashovanih na zahid vid Sumatri Okrim Nikobarskih ostroviv cya duga takozh vklyuchaye Andamanski ostrovi ta bagato pidvodnih gir Vona utvorilasya vnaslidok subdukciyi Indo Avstralijskoyi pliti pid Birmansku plitu naprikinci eocenu abo na pochatku oligocenu Formuvannya Andamanskogo morya v seredini miocenu priblizno 10 8 mln rokiv tomu prizvelo do izolyaciyi Nikobarskogo arhipelagu vid materika Na vidminu vid Andamanskih ostroviv yaki yak vvazhayetsya buli poyednani z materikovoyu M yanmoyu u plejstoceni koli riven morya znachno vpav Nikobarski ostrovi zavzhdi zalishalisya ostrovami Zona subdukciyi prodovzhuye zalishatisya tektonichno aktivnoyu i periodichno sprichinyaye silni zemletrusi taki yak zemletrusi en abo 2004 roku Osnovu Nikobarskih ostroviv skladayut eocenovi osadovi porodi piskoviki slanci ta alevroliti sered yakih traplyayutsya ultraosnovni magmatichni intruziyi Na velikih visotah chasto zustrichayutsya serpentini ta gabro Na Velikomu Nikobari zustrichayutsya molodi tretinni grunti yaki bilshe shozhi na grunti deyakih rajoniv Sumatri nizh na ti sho zustrichayutsya na inshih ostrovah Lishe na Velikomu Nikobari ye postijni vodni potoki P yat richok ostrova Galateya Dzhubile Amrit Kaur Dak Aniang i Dak Tajyal berut pochatok na shilah gori Tulyer Najdovshoyu z nih ye richka Galateya yaka teche na pivden blizko 30 km ta vpadaye u zatoku Galateya bilya pivdennogo krayu ostrova KlimatNa Nikobarskih ostrovah dominuye tropichnij musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura kolivayetsya vid 24 C do 31 C a serednorichna kilkist opadiv vid 3000 do 3800 mm Pivdenno zahidni musoni dmut z travnya po veresen a pivnichno shidni musoni z zhovtnya po gruden Pid chas musoniv chasto traplyayutsya tropichni cikloni ta grozi FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami Nikobarskih ostroviv ye priberezhni ta mangrovi lisi a takozh vichnozeleni ta listyani tropichni lisi poshireni u vnutrishnih rajonah U priberezhnih lisah sho rostut na morskih uzberezhzhyah perevazhayut shiroko poshireni v Indo Tihookeanskomu regioni roslini Sered derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti hvoshelistu kazuarinu Casuarina equisetifolia ta rizni vidi en Barringtonia spp i pandaniv Pandanus spp a sered chagarnikiv priberezhnu kapustu Scaevola taccada en Hibiscus tiliaceus ta en Volkameria inermis Uzdovzh uzberezhzhya takozh rostut gayi kokosovih palm Cocos nucifera yak kultivovanih tak i dikih Mangrovi lisi zajmayut blizko 27 km teritoriyi regionu Osnovu nikobarskih mangriv skladayut azijski mangri Rhizophora mucronata en Bruguiera gymnorhiza en Avicennia officinalis en Ceriops tagal ta en Excoecaria agallocha U vichnozelenih lisah Velikogo Nikobara Kamorti ta Katchala rostut en Calophyllum soulattri sv Planchonella longipetiolata zhovti mangustini Garcinia xanthochymus en Ceodes umbellifera ta en Mangifera sylvatica Na Kamorti ta Katchali takozh zustrichayutsya en Artocarpus teysmannii ceb Radermachera quadripinnata subsp lobbii sv Symplocos macrophylla ta endemichni en Bentinckia nicobarica a v lisah sho rostut na beregah richok Velikogo Nikobara rizni vidi en Macaranga spp fikusiv Ficus spp ta en Terminalia spp Dereva u vichnozelenih lisah ekoregionu dosyagayut 30 50 m zavvishki Visoki dereva tut chasto opoviti sv Dinochloa andamanica lianopodibnim vidom bambukiv Listyani lisi perevazhayut na nizhnih visotah Velikogo Nikobara U cih lisah dominuyut indijski migdali Terminalia catappa ta en Terminalia calamansanai yaki skidayut listya pid chas suhogo sezonu U vnutrishnih rajonah deyakih pivnichnih ta centralnih Nikobarskih ostroviv takih yak Kar Nikobar Kamorta Katchal ta Nankauri zustrichayutsya veliki dilyanki lukiv yaki yak vvazhayetsya mayut antropogenne pohodzhennya Na cih lukah roste en Imperata cylindrica en Saccharum spontaneum en Heteropogon contortus en Chloris barbata en Chrysopogon aciculatus en Scleria terrestris a takozh bagato inshih trav ta kushiv Flora Nikobarskih ostroviv maye nabagato bilshe spilnogo z floroyu Sumatri ta Malajskogo pivostrova nizh z floroyu Andamanskih ostroviv yaka zi svoyeyi storoni sporidnena z floroyu Pivnichno Shidnoyi Indiyi M yanmi ta Tayilandu Naspravdi lishe 28 vidiv kvitkovih roslin ye spilnimi dlya Andamanskih ta Nikobarskih ostroviv Zagalom flora Nikobarskih ostroviv narahovuye blizko 580 vidiv kvitkovih roslin z yakih priblizno 14 vidiv ye endemikami ekoregionu FaunaNa Nikobarskih ostrovah meshkaye 25 vidiv ssavciv zokrema nikobarski diki svini Sus scrofa nicobaricus en Macaca fascicularis umbrosa a takozh nizka vidiv rukokrilih ta grizuniv Endemikami ekoregionu ye en Crocidura nicobarica nikobarski pacyuki Rattus burrus palmovi pacyuki Rattus palmarum en Hipposideros nicobarulae nikobarski krilani Pteropus faunulus ta en Tupaia nicobarica Vsi ci vidi ye ridkisnimi i perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Na Nikobarskih ostrovah meshkaye ponad 80 nazemnih vidiv ptahiv Sered endemichnih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti nikobarskogo velikonoga Megapodius nicobariensis nikobarskogo pinona Ducula nicobarica en Spilornis klossi nikobarskogo yastruba Accipiter butleri nikobarsku splyushku Otus alius en Psittacula caniceps en Pitta abbotti nikobarskogo olivnika Ixos nicobariensis ta nikobarsku dzhunglivnicyu Cyornis nicobaricus Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye en Columba palumboides andamanski gorlici Macropygia rufipennis andamanski vinago Treron chloropterus ta bilogolovi shpachki Sturnia erythropygia yaki takozh zustrichayutsya na Andamanskih ostrovah Krim togo endemikami Nikobarskih ostroviv ye nizka pidvidiv riznih vidiv ptahiv zokrema pidvid kitajskoyi perepilki Synoicus chinensis trinkutensis pidvid en Chalcophaps indica augusta pidvid shidnoazijskoyi splyushki Otus sunia nicobaricus pidvid biloshijogo alciona Todiramphus chloris occipitalis pidvid en Psittacula longicauda nicobarica pidvid chornogolovoyi vivilgi Oriolus chinensis macrourus pidvid velikogo drongo Dicrurus paradiseus nicobariensis pidvid vognistogolovogo kvichalya Geokichla citrina albogularis pidvid chervonoyi siparayi Aethopyga siparaja nicobarica pidvid gostrohvostoyi muniyi Lonchura striata semistriata tosho Sered inshih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti grivastogo goluba Caloenas nicobarica Cej barvistij ptah ye najblizhchim rodichem vimerlogo mavrikijskogo dronta Gerpetofauna ekoregionu narahovuye 43 vidi plazuniv odinadcyat z yakih ye endemichnimi ta 11 vidiv zemnovodnih dva z yakih ye endemichnimi Sered endemikiv ekoregionu slid vidznachiti en Trimeresurus labialis en Boiga wallachi en Dendrelaphis humayuni nikobarsku dasiyu Dasia nicobarensis en Polypedates insularis ta en Minervarya nicobariensis Na uzberezhzhyah regionu vidkladayut yajcya ridkisni shkiryasti cherepahi Dermochelys coriacea zeleni cherepahi Chelonia mydas ta bissi Eretmochelys imbricata ZberezhennyaOsnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi ekoregionu ye zbilshennya naselennya arhipelagu za rahunok pereselenciv z materikovoyi Indiyi sho prizvodit do zbilshennya ekspluataciyi prirodnih resursiv regionu zokrema do zbilshennya pokaznikiv lisozagotivli ta plosh silskogospodarskih ugid Stanom na 2011 rik naselennya regionu stanovilo 36 842 osobi bilshe tretini z yakih buli pereselencyami z materika abo yih nashadkami Takozh zagrozu stanovlyat polyuvannya ta poshirennya introdukovanih vidiv Ocinka 2017 roku pokazala sho 838 km abo 59 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami She blizko 18 ekoregionu vkriti lisami odnak perebuvayut poza mezhami zapovidnikiv Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Kempbell Bej Nacionalnij park Galateya ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 P C Bandopadhyay and A Carter Chapter 2 Introduction to the geography and geomorphology of the Andaman Nicobar Islands Geological Society London Memoirs 47 9 18 2 February 2017 https doi org 10 1144 M47 2 1 Arora K 2018 The Nicobarese Tribes and Their Knowledge In Indigenous Forest Management In the Andaman and Nicobar Islands India Springer Cham https doi org 10 1007 978 3 030 00033 2 3 Manohara T N Linto E L amp Renuka C Diversity and conservation of palms in Andaman amp Nicobar archipelago Biodivers Conserv 19 3655 3666 2010 https doi org 10 1007 s10531 010 9918 6Posilannya Nicobar Islands rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Nicobar Islands Rainforests One Earth