До́мб'є (пол. Dąbie) — концентраційний табір в околицях міста Краків (Польща), який діяв у 1914–1923 роках. Знаходився між вул. Могильською, Косинерів та Домбською [ 18 серпня 2021 у Wayback Machine.].
Історія
Заснований австрійською владою на початку Першої світової війни для полонених російської та італійської армій, і розрахований на 12000 осіб.
Тут на території колишніх кошар в часи першої світової війни діяв австрійський табір для військовополонених. На початку листопада 1918 р. цей табір залишили полонені з російської, сербської та італійської армій, а розташовані тут муровані та дерев’яні будівлі опинилися в розпорядженні польської військової влади. Табір в порівнянні з іншими мав непогані санітарно-житлові умови.
У 1918–1923 польська влада утримувала тут полонених та інтернованих українців.
У ході польсько-української війни (1918—1919) до нього відправлено близько 10 тис. полонених військовиків Української Галицької армії, інтернованих діячів Західноукраїнської Народної Республіки, представників галицької інтелігенції та духовенства. Умови їх перебування були важкими: унаслідок виснаження, голоду і хвороб померло близько 2,5 тис. осіб.
Цінні спогади про табір залишив настоятель парафії Тарнава коло Турки Володимир Венгринович, що був інтернований в ньому від 15 серпня до 17 жовтня 1919 р.:
«Табір жє великий, десь 18 бараків дерев’яних, як той «наш», і кілька чи з десяток (11) мурованих об’єктів. В них наявні ліжка, сінники та навіть матраци, ковдри та пледи. І все досить в порядку, підлоги, умивальники, туалети. Але те все є переповнене, навіть багато з тих інтелігентів, які приїхали раніше, вже місця для себе там не знайшли. Кожний барак і 2-3 «об’єкти» мають кухні і хто з інтелігентів запишеться дає 2 або 4 крони денно за їжу».
В’язні Домб’я мали згідно спогадам о. Венгриновича можливість також читати польську пресу, а також з огляду на свій строкатий національний склад дискутувати на політичні питання. В цих дискусіях брали участь українці з різних частин України, євреї та німці з Сілезії. Функціонували театр та шпиталь. У листопаді 1919 р. в Домб’ю перебувало 274 в’язнів з більшовицької армії (багато з яких було українцями), 239 в’язнів з Східної Галичини та 2288 інтернованих осіб з цього ж регіону. Загалом 3801 особа. При цьому гранична місткість табору була встановлена польською військовою владою в 8000 людей.
У Домб'є перебували також діячі ЗУНР Володимир Старосольський, Юліан Целевич, Кирило Студинський і галицькі військовики Мирон Тарнавський, Петро Франко (син Івана Франка), д-р Володимир Загайкевич, д-р Володимир Бачинський та інші видатні українці.
Акції протесту українських та польських громадських організацій призвели до того що вже навесні 1920 року всіх цивільних в’язнів та інтернованих було звільнено.
Навесні 1920 до табору прибули інтерновані частини Добровольчої армії, зокрема, угруповання генерала Миколи Бредова, яке відступило до Польщі під натиском червоних.
У квітні 1921 прибули вояки Першої Запорізької дивізії Армії Української Народної Республіки. У Домб'є перебували генерали армії УНР Всеволод Агапіїв, Володимир Оскілко, старшини Гнат Порохівський, Микола Чижевський та інші.
Як і в усіх таборах, бідою цього табору залишалося те, що він не був пристосований до зимових умов (в бараках бракувало опалення і пічок). Крім цього, наплив великих груп в’язнів та інтернованих спричиняв виникнення епідемій різних хвороб. Хворі з табору потрапляли до краківських лікарень, померлих ховали на Раковицькому цвинтарі. Для поліпшення умов життя в таборі розгорнуто культурно-освітню роботу: діяли українські школа, театр, хор, мистецькі гуртки, товариства.
1923 року всі табори інтернованих українських військових частин було ліквідовано.
За даними російських джерел, у 1919—1920 роках у польському полоні опинилися до 28 тис. червоноармійців. Вони утримувалися в чотирьох таборах поблизу Берестя (Литовського, включаючи Березу Картузьку), Вадовиці, Домб'є, Пикуличі, Стшалків, Торунь і Тухолю.
Допомога в'язням
Місцева українська громада як могла допомагали в’язням. Але зрозуміло о внаслідок її малочисельності можливості такої допомоги були вкрай обмежені. Серед осіб безпосередньо заангажованих в допомогу українським полоненим та інтернованим особам в таборах в Домб’ю та Вадовицях були пізніші активні діячки краківської філії «Союзу Українок», яку було створено 1924 р.: Елеонора Леонтіна Гогульска, Ксенія Добрянська та Ольга Коритовська. Т. Чекальский також подає факт надання допомоги ізольованим в таборі в Домб`ю особам таємним комітетом Допомоги інтернованим під керівництвом адвоката Юзефа Дробнера. Окрім того звільнення інтернованих домагалася польська соціалістична партія. Так в її часописі «Робітник» від 20 грудня 1919 р. зазначалося, що депутат ПСП Хаусер виступив проти висновкам депутата ксьондза Лутославського. Останній протестував проти амністії українцям. Він зажадав виключення з неї «українських бандитів», і повідомив, що хоче зробити усе для люду руського, але українців вважав не народом, а ворожою партією з якою потрібно боротися. Такі погляди тоді були розповсюдженими.
Поховання померлих в таборі
На полях XXVII і XXVIII Раковицького цвинтаря на площі 755,9 м2, в 3-х рядах братських могил спочивають 1253 особи (відповідно 751 і 502), що померли в таборі. Більшість померлих тут залишилося безіменними. Серед імен загиблих солдат УГА, які відомі можна знайти з-поміж інших і лемків, з приводу яких польська історіографія любить твердити, що вони не підтримували українських національних ідей. Відомі імена С. Левитського (з Ропіци біля Горлиць), що вмер 28 вересня 1919 р., Андрія Макара (з Токарні коло Сянока), що вмер 15 вересня 1919 р. і Миколи Васьо з Леська, який помер тут 21 серпня 1919 р. З відомих прізвищ похованих на Раковицькому цвинтарі українських жертв Домб'я збереглися також наступні: Бриді Едвін – український офіцер, Тесленко Миколай, Адам Янушковський, Юкнес Адам, Дмитро Луценко – інтерновані цивільні українці. Необхідно зазначити, що в зазначених могилах поховані не тільки українці, але й представники інших народів та навіть окремі польські вартові, що також стали жертвами епідемій.
Сучасний стан
Наразі частина території колишнього табору це запущений пустир та убогі приватні ділянки. Проте перед будівлею воєводської комендатури поліції в два ряди кошарові будинки, які виористовувались як бараки табору.
Увічнення пам'яті
Поховання на території Раковицького цвинтаря та терен, на якому розташовувався табір в Домб’ю, стали тими матеріальними символами, які підтримували в краківських українцях традицію прочитання борців за свободу як Галицької, так і Наддніпрянської України. Особливо важливо це було після остаточного вирішення питання про приєднання Східної Галичини до Польщі в 1932 р. Щороку тут відбувалися жалібні богослужіння за душі загиблих. В 1928 р. опікою над могилами зайнялася спеціальна організація краківських студентів – філія Львівського «Товариства охорони військових могил». В 1929 р. постав проект пам’ятника на могилах авторства скульптора Сергія Литвиненка. Втім з-за браку коштів та відсутності дозволу з боку польської влади пам’ятник звести не вдалося. Як свідчать фрагментарні архівні дані, колись на могилах стояли один металевий і один дерев’яний хрести. А наявний сьогодні пам’ятник був відкритий лише в 1998 р. Його координати: 50.076936°, 19.948835° [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.].
Пам'ятного знаку чи позначення на місцевості, меморіальної дошки чи будь-якого іншого увічнення на місці табору і його споруд немає.
Табір в мистецтві
Про життя табору нам розповідають 130 листків рисунків Лева Гетца - в'язня табору. Вони зберігаються в запасниках Краківського історичного музею.
Див. також
Примітки
- Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жаркіх. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 18 серпня 2021.
- Журнал "Родина": Поле белых крестов (рос.). 26 січня 2013. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 6 лютого 2017.
- Волеводз А.Г. Проблемы военнопленных войны 1919 – 1920 годов в свете национального и международного права [ 26 травня 2021 у Wayback Machine.] / А.Г. Волеводз // Восточная Европа. Перспективы. – 2011. - № 2 (апрель-июнь). – С. 53 – 57.
- . 3 листопада 2010. Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 6 лютого 2017.
- Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки. (українська) . Микола Жарких. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
Джерела
- Кисіль З. Р. Домб'є // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 441. — .
- Колянчук О. Українська військова еміграція у Польщі (1920—1939). — Львів, 2000.
- Незабутні могили. — Львів, 1993.
- Столецький В. // Дзвін. — 1990. — Ч. 4. — С. 76–82.
- Karpus Z. Jeńcy i internowani rosyjscy i ukraińscy w Polsce w latach 1918—1924. — Toruń, 1991. (пол.)
Посилання
- Пам'ятник українцям, померлим у таборі Домб'є // Ukrainian Places [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Domb ye znachennya Do mb ye pol Dabie koncentracijnij tabir v okolicyah mista Krakiv Polsha yakij diyav u 1914 1923 rokah Znahodivsya mizh vul Mogilskoyu Kosineriv ta Dombskoyu 18 serpnya 2021 u Wayback Machine IstoriyaZasnovanij avstrijskoyu vladoyu na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni dlya polonenih rosijskoyi ta italijskoyi armij i rozrahovanij na 12000 osib Tut na teritoriyi kolishnih koshar v chasi pershoyi svitovoyi vijni diyav avstrijskij tabir dlya vijskovopolonenih Na pochatku listopada 1918 r cej tabir zalishili poloneni z rosijskoyi serbskoyi ta italijskoyi armij a roztashovani tut murovani ta derev yani budivli opinilisya v rozporyadzhenni polskoyi vijskovoyi vladi Tabir v porivnyanni z inshimi mav nepogani sanitarno zhitlovi umovi U 1918 1923 polska vlada utrimuvala tut polonenih ta internovanih ukrayinciv U hodi polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 do nogo vidpravleno blizko 10 tis polonenih vijskovikiv Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi internovanih diyachiv Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki predstavnikiv galickoyi inteligenciyi ta duhovenstva Umovi yih perebuvannya buli vazhkimi unaslidok visnazhennya golodu i hvorob pomerlo blizko 2 5 tis osib Cinni spogadi pro tabir zalishiv nastoyatel parafiyi Tarnava kolo Turki Volodimir Vengrinovich sho buv internovanij v nomu vid 15 serpnya do 17 zhovtnya 1919 r Tabir zhye velikij des 18 barakiv derev yanih yak toj nash i kilka chi z desyatok 11 murovanih ob yektiv V nih nayavni lizhka sinniki ta navit matraci kovdri ta pledi I vse dosit v poryadku pidlogi umivalniki tualeti Ale te vse ye perepovnene navit bagato z tih inteligentiv yaki priyihali ranishe vzhe miscya dlya sebe tam ne znajshli Kozhnij barak i 2 3 ob yekti mayut kuhni i hto z inteligentiv zapishetsya daye 2 abo 4 kroni denno za yizhu V yazni Domb ya mali zgidno spogadam o Vengrinovicha mozhlivist takozh chitati polsku presu a takozh z oglyadu na svij strokatij nacionalnij sklad diskutuvati na politichni pitannya V cih diskusiyah brali uchast ukrayinci z riznih chastin Ukrayini yevreyi ta nimci z Sileziyi Funkcionuvali teatr ta shpital U listopadi 1919 r v Domb yu perebuvalo 274 v yazniv z bilshovickoyi armiyi bagato z yakih bulo ukrayincyami 239 v yazniv z Shidnoyi Galichini ta 2288 internovanih osib z cogo zh regionu Zagalom 3801 osoba Pri comu granichna mistkist taboru bula vstanovlena polskoyu vijskovoyu vladoyu v 8000 lyudej U Domb ye perebuvali takozh diyachi ZUNR Volodimir Starosolskij Yulian Celevich Kirilo Studinskij i galicki vijskoviki Miron Tarnavskij Petro Franko sin Ivana Franka d r Volodimir Zagajkevich d r Volodimir Bachinskij ta inshi vidatni ukrayinci Akciyi protestu ukrayinskih ta polskih gromadskih organizacij prizveli do togo sho vzhe navesni 1920 roku vsih civilnih v yazniv ta internovanih bulo zvilneno Navesni 1920 do taboru pribuli internovani chastini Dobrovolchoyi armiyi zokrema ugrupovannya generala Mikoli Bredova yake vidstupilo do Polshi pid natiskom chervonih U kvitni 1921 pribuli voyaki Pershoyi Zaporizkoyi diviziyi Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U Domb ye perebuvali generali armiyi UNR Vsevolod Agapiyiv Volodimir Oskilko starshini Gnat Porohivskij Mikola Chizhevskij ta inshi Yak i v usih taborah bidoyu cogo taboru zalishalosya te sho vin ne buv pristosovanij do zimovih umov v barakah brakuvalo opalennya i pichok Krim cogo napliv velikih grup v yazniv ta internovanih sprichinyav viniknennya epidemij riznih hvorob Hvori z taboru potraplyali do krakivskih likaren pomerlih hovali na Rakovickomu cvintari Dlya polipshennya umov zhittya v tabori rozgornuto kulturno osvitnyu robotu diyali ukrayinski shkola teatr hor mistecki gurtki tovaristva 1923 roku vsi tabori internovanih ukrayinskih vijskovih chastin bulo likvidovano Za danimi rosijskih dzherel u 1919 1920 rokah u polskomu poloni opinilisya do 28 tis chervonoarmijciv Voni utrimuvalisya v chotiroh taborah poblizu Berestya Litovskogo vklyuchayuchi Berezu Kartuzku Vadovici Domb ye Pikulichi Stshalkiv Torun i Tuholyu Dopomoga v yaznyamMisceva ukrayinska gromada yak mogla dopomagali v yaznyam Ale zrozumilo o vnaslidok yiyi malochiselnosti mozhlivosti takoyi dopomogi buli vkraj obmezheni Sered osib bezposeredno zaangazhovanih v dopomogu ukrayinskim polonenim ta internovanim osobam v taborah v Domb yu ta Vadovicyah buli piznishi aktivni diyachki krakivskoyi filiyi Soyuzu Ukrayinok yaku bulo stvoreno 1924 r Eleonora Leontina Gogulska Kseniya Dobryanska ta Olga Koritovska T Chekalskij takozh podaye fakt nadannya dopomogi izolovanim v tabori v Domb yu osobam tayemnim komitetom Dopomogi internovanim pid kerivnictvom advokata Yuzefa Drobnera Okrim togo zvilnennya internovanih domagalasya polska socialistichna partiya Tak v yiyi chasopisi Robitnik vid 20 grudnya 1919 r zaznachalosya sho deputat PSP Hauser vistupiv proti visnovkam deputata ksondza Lutoslavskogo Ostannij protestuvav proti amnistiyi ukrayincyam Vin zazhadav viklyuchennya z neyi ukrayinskih banditiv i povidomiv sho hoche zrobiti use dlya lyudu ruskogo ale ukrayinciv vvazhav ne narodom a vorozhoyu partiyeyu z yakoyu potribno borotisya Taki poglyadi todi buli rozpovsyudzhenimi Pohovannya pomerlih v taboriNa polyah XXVII i XXVIII Rakovickogo cvintarya na ploshi 755 9 m2 v 3 h ryadah bratskih mogil spochivayut 1253 osobi vidpovidno 751 i 502 sho pomerli v tabori Bilshist pomerlih tut zalishilosya bezimennimi Sered imen zagiblih soldat UGA yaki vidomi mozhna znajti z pomizh inshih i lemkiv z privodu yakih polska istoriografiya lyubit tverditi sho voni ne pidtrimuvali ukrayinskih nacionalnih idej Vidomi imena S Levitskogo z Ropici bilya Gorlic sho vmer 28 veresnya 1919 r Andriya Makara z Tokarni kolo Syanoka sho vmer 15 veresnya 1919 r i Mikoli Vaso z Leska yakij pomer tut 21 serpnya 1919 r Z vidomih prizvish pohovanih na Rakovickomu cvintari ukrayinskih zhertv Domb ya zbereglisya takozh nastupni Bridi Edvin ukrayinskij oficer Teslenko Mikolaj Adam Yanushkovskij Yuknes Adam Dmitro Lucenko internovani civilni ukrayinci Neobhidno zaznachiti sho v zaznachenih mogilah pohovani ne tilki ukrayinci ale j predstavniki inshih narodiv ta navit okremi polski vartovi sho takozh stali zhertvami epidemij Suchasnij stanNarazi chastina teritoriyi kolishnogo taboru ce zapushenij pustir ta ubogi privatni dilyanki Prote pered budivleyu voyevodskoyi komendaturi policiyi v dva ryadi kosharovi budinki yaki vioristovuvalis yak baraki taboru Uvichnennya pam yatiPam yatnik na mogili zhertv taboru v Domb ye Krakiv Rakovickij cvintar Foto 2021 r Pohovannya na teritoriyi Rakovickogo cvintarya ta teren na yakomu roztashovuvavsya tabir v Domb yu stali timi materialnimi simvolami yaki pidtrimuvali v krakivskih ukrayincyah tradiciyu prochitannya borciv za svobodu yak Galickoyi tak i Naddnipryanskoyi Ukrayini Osoblivo vazhlivo ce bulo pislya ostatochnogo virishennya pitannya pro priyednannya Shidnoyi Galichini do Polshi v 1932 r Shoroku tut vidbuvalisya zhalibni bogosluzhinnya za dushi zagiblih V 1928 r opikoyu nad mogilami zajnyalasya specialna organizaciya krakivskih studentiv filiya Lvivskogo Tovaristva ohoroni vijskovih mogil V 1929 r postav proekt pam yatnika na mogilah avtorstva skulptora Sergiya Litvinenka Vtim z za braku koshtiv ta vidsutnosti dozvolu z boku polskoyi vladi pam yatnik zvesti ne vdalosya Yak svidchat fragmentarni arhivni dani kolis na mogilah stoyali odin metalevij i odin derev yanij hresti A nayavnij sogodni pam yatnik buv vidkritij lishe v 1998 r Jogo koordinati 50 076936 19 948835 24 veresnya 2021 u Wayback Machine Pam yatnogo znaku chi poznachennya na miscevosti memorialnoyi doshki chi bud yakogo inshogo uvichnennya na misci taboru i jogo sporud nemaye Tabir v mistectviPro zhittya taboru nam rozpovidayut 130 listkiv risunkiv Leva Getca v yaznya taboru Voni zberigayutsya v zapasnikah Krakivskogo istorichnogo muzeyu Div takozhVadovici koncentracijnij tabir pl PrimitkiParnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 8 sichnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 Arhiv originalu za 18 serpnya 2021 Procitovano 18 serpnya 2021 Zhurnal Rodina Pole belyh krestov ros 26 sichnya 2013 Arhiv originalu za 26 sichnya 2013 Procitovano 6 lyutogo 2017 Volevodz A G Problemy voennoplennyh vojny 1919 1920 godov v svete nacionalnogo i mezhdunarodnogo prava 26 travnya 2021 u Wayback Machine A G Volevodz Vostochnaya Evropa Perspektivy 2011 2 aprel iyun S 53 57 3 listopada 2010 Arhiv originalu za 23 travnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2017 Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Arhiv originalu za 24 veresnya 2021 Procitovano 24 veresnya 2021 DzherelaKisil Z R Domb ye Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 441 ISBN 966 00 0405 2 Kolyanchuk O Ukrayinska vijskova emigraciya u Polshi 1920 1939 Lviv 2000 Nezabutni mogili Lviv 1993 Stoleckij V Dzvin 1990 Ch 4 S 76 82 Karpus Z Jency i internowani rosyjscy i ukrainscy w Polsce w latach 1918 1924 Torun 1991 pol PosilannyaPam yatnik ukrayincyam pomerlim u tabori Domb ye Ukrainian Places 7 serpnya 2016 u Wayback Machine