Добровольча армія США (англ. U.S. Volunteer Army), також Добровольці Сполучених Штатів (англ. United States Volunteers) — складова армії Сполучених Штатів, військові добровольці, яких закликали під час війни допомагати армії США, але які набиралися в окремі військові формування від Регулярної армії, так і від міліції.
Добровольча армія США United States Volunteers | |
---|---|
На службі | 28 травня 1789 — початок XX століття |
Країна | США |
Вид | сухопутні війська |
Тип | армія США |
Роль | посилення Регулярної армії США |
Війни/битви | Індіанські війни Північно-західна індіанська війна Англо-американська війна Війна Чорного Яструба Друга семінольська війна Американо-мексиканська війна Громадянська війна Іспансько-американська війна Філіппінсько-американська війна |
До моменту прийняття Закону про міліцію 1903 року сухопутні війська США складалися з трьох окремих компонентів:
- Регулярна армія, яка була постійною військовою установою США у мирний та воєнний час.
- кількох штатів і територій, у разі їхнього призову на службу до Сполучених Штатів.
- Добровольчі сили, які Конгрес США дозволив організувати на обмежений період часу як додаток до Регулярної армії у разі надзвичайних ситуацій.
Історія
Термін «добровольці» вперше був використаний в Акті від 28 травня 1789 року під час Північно-західної індіанської війни, який уповноважував президента США формувати роти волонтерів, з числа осіб, які добровільно прийшли на військову службу. Ці та подальші закони дозволяли президенту організовувати роти в легіони, полки чи батальйони, а також призначати офіцерів, зокрема командирів. Добровольчі сили наступного разу згадуються під час Квазівійни, коли Акт від 2 березня 1799 р., який уповноважував президента прийняти 28 добровольчих полків, які будуть використовуватися так само, як і міліція; офіцери-добровольці, які призначаються президентом за порадою та згодою Сенату США.
Під час конфлікту з Іспанією в 1803 році президент був уповноважений Актом від 3 березня 1803 року вимагати від кількох штатів організації сил ополчення, включаючи загони добровольців. Проблеми з Великою Британією призвели до Акту від 24 лютого 1807 року та Акту від 30 березня 1808 року, які також уповноважували президента вимагати від кількох штатів організації сил ополчення, включаючи сили добровольців.
Акт від 12 січня 1812 року дозволив президенту створити до шести рот рейнджерів, з числа або добровольців, або солдатів, терміном на один рік, якщо він матиме докази фактичного або загрозливого вторгнення з боку будь-якого племені індіанців. У липні була дозволена додаткова компанія, а в лютому 1813 року ще оголошено про розгортання десяти додаткових рот.
6 лютого 1812 року Конгрес прийняв Акт про добровольчий військовий корпус, який передбачав збільшення чисельності до 50 000 солдатів на службу протягом 12 місяців. Ці сили перебували безпосередньо під контролем федерального уряду, а не керівництва міліції штату.
У 1818 році, під час , генерал Едмунд П. Гейнс уповноважив полковника Девіда Брірлі з прийняти на службу індіанців нації крик, здійснити відбір, перевірку та забезпечити, з подальшим направленням до форту Скотт. З індіанців крик було створено окремий полк з 18 ротами, пізніше 28 ротами, які мали офіцерський склад згідно зі статутом армії США. Головний військовий командувач Вільям Макінтош — повний полковник; два вожді Джордж Ловетт і Нобл Кеннард стали майорами. 24 лютого 1818 року 1547 воїнів вступили на службу до Сполучених Штатів і служили до початку травня того ж року. Включно з вождем Оніром Хауджо та 75 воїнами, зібраними на службу 8 грудня 1817 року, уся волонтерська сила криків налічувала 1613 осіб.
Під час війни Чорного Яструба армії США не вистачало через скорочення армії після війни 1812 року. Наприкінці 1831 року сенатор Томас Гарт Бентон з Міссурі запропонував законопроект, який уповноважував президента Джексона організувати загін кінних рейнджерів з добровольців для оборони кордону. Початок війни Чорного Яструба означав, що законопроект був негайно прийнятий обома палатами Конгресу. 600 кінних рейнджерів мали бути зараховані терміном на один рік.
На початку війни у Флориді або Другої семінольської війни Конгрес у 1836 році дозволив президенту прийняти на службу 10 000 добровольців. Конгрес постановив, що добровольці повинні служити або в піхоті, або в протягом шести або дванадцяти місяців, забезпечуючи свій власний одяг і своїх коней, якщо вони служать у кавалерії. Озброєння та обладнання надавав федеральний уряд. Офіцери повинні були призначатися відповідно до законів штатів або територій, у яких створювалися добровольчі загони.
Грошове утримання та інші винагороди для добровольців на федеральній службі передбачали, що добровольці та міліція, що перебувають на федеральній службі отримуватимуть таку ж щомісячну платню, пайки, одяг або гроші замість одягу, фураж і дорожні кошти, що й кадрові військовослужбовці армії США. Вони також мали б таке ж табірне спорядження, що й регулярна армія. Офіцерам і кавалеристам платили 40 центів на день за користування приватними кіньми та їх ризик. Добова плата за коней у 40 центів — значна сума — робила кавалерію дуже дорогою. Крім того, уряд повинен був заплатити за коней, які загинули через брак корму. Близько половини добровольців, які служили у Флориді, були кавалеристи. Загалом близько 10 000 регулярних і до 30 000 добровольців короткий термін служили у Другій семінольській війні.
Війна з Мексикою призвела до заміни системи міліції — «великого оплоту національної оборони» — системою добровольців, що стало серйозною зміною в національній військовій політиці США. Якщо основна частина солдатів у війні 1812 року походила з ополчення, то для мексиканської війни США мобілізували 116 000 солдатів, з яких 42 000 служили в регулярній армії, 13 000 — в ополченні та 61 000 — у добровольцях. З числа добровольців лише близько 30 000 брали участь у діях у Мексиці.
Після зіткнення за форт Самтер у середині квітня 1861 року президент Лінкольн закликав 75 000 осіб з числа міліції штатів на службу протягом трьох місяців. Незабаром він виявив, що цієї кількості солдатів недостатньо для придушення заколоту і закликав 42 034 добровольці служити протягом трьох років. 22 липня 1861 року Конгрес уповноважив президента прийняти 500 000 добровольців на службу на період від шести місяців до трьох років. Через три дні ще 500 тисяч волонтерів було дозволено прийняти до лав армії на три роки. На початку 1862 року Конгрес заборонив приймати волонтерів на термін менше трьох років. На початку липня 1862 року президент закликав губернаторів лояльних штатів залучити 300 000 добровольців на три роки. Через два тижні, змінивши попередню політику дозволу лише на довгострокову волонтерську службу, Конгрес дозволив залучити 100 000 добровольців на дев'ять місяців. У серпні 1862 року президент наказав призвати 300 000 людей з числа міліції. Переважна більшість особового складу армії Союзу були добровольцями; з 2 200 000 солдатів Союзу, які брали участь у війні, близько 2 % були призовниками, а ще 6 % були замінниками, оплачуваними призовниками.
Незабаром після оголошення Іспансько-американської війни президент закликав і негайно прийняв 125 000 добровольців до лав армії. Невдовзі був ще один заклик для набору 75 000 волонтерів. Організація Добровольчої армії відбувалася шляхом мобілізації існуючих частин організованого державного ополчення.
Востаннє добровольчі формування було створено за часи сумнозвісної філіппінсько-американської війни. Понад 120 000 регулярних солдатів і солдатів-добровольців служили на Філіппінах. Не більше 1000 солдатів було вбито в бою або померло від ран, ще 3000 солдатів померли від хвороб, а 3000 було поранено, але вижило після поранення.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
Література
- United States Department of War (1912). Report on the Organization of the Land Forces of the United States. Washington, DC.:Government Printing Office, pp. 68-69.
- Callan, John F. (1863). The Military Laws of the United States. Philadelphia: publ. George William Childs. p. 211. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dobrovolcha armiya SShA angl U S Volunteer Army takozh Dobrovolci Spoluchenih Shtativ angl United States Volunteers skladova armiyi Spoluchenih Shtativ vijskovi dobrovolci yakih zaklikali pid chas vijni dopomagati armiyi SShA ale yaki nabiralisya v okremi vijskovi formuvannya vid Regulyarnoyi armiyi tak i vid miliciyi Dobrovolcha armiya SShA United States VolunteersNa sluzhbi28 travnya 1789 pochatok XX stolittyaKrayinaSShAVidsuhoputni vijskaTiparmiya SShARolposilennya Regulyarnoyi armiyi SShAVijni bitviIndianski vijni Pivnichno zahidna indianska vijna Anglo amerikanska vijna Vijna Chornogo Yastruba Druga seminolska vijna Amerikano meksikanska vijna Gromadyanska vijna Ispansko amerikanska vijna Filippinsko amerikanska vijna Do momentu prijnyattya Zakonu pro miliciyu 1903 roku suhoputni vijska SShA skladalisya z troh okremih komponentiv Regulyarna armiya yaka bula postijnoyu vijskovoyu ustanovoyu SShA u mirnij ta voyennij chas kilkoh shtativ i teritorij u razi yihnogo prizovu na sluzhbu do Spoluchenih Shtativ Dobrovolchi sili yaki Kongres SShA dozvoliv organizuvati na obmezhenij period chasu yak dodatok do Regulyarnoyi armiyi u razi nadzvichajnih situacij IstoriyaTermin dobrovolci vpershe buv vikoristanij v Akti vid 28 travnya 1789 roku pid chas Pivnichno zahidnoyi indianskoyi vijni yakij upovnovazhuvav prezidenta SShA formuvati roti volonteriv z chisla osib yaki dobrovilno prijshli na vijskovu sluzhbu Ci ta podalshi zakoni dozvolyali prezidentu organizovuvati roti v legioni polki chi bataljoni a takozh priznachati oficeriv zokrema komandiriv Dobrovolchi sili nastupnogo razu zgaduyutsya pid chas Kvazivijni koli Akt vid 2 bereznya 1799 r yakij upovnovazhuvav prezidenta prijnyati 28 dobrovolchih polkiv yaki budut vikoristovuvatisya tak samo yak i miliciya oficeri dobrovolci yaki priznachayutsya prezidentom za poradoyu ta zgodoyu Senatu SShA Pid chas konfliktu z Ispaniyeyu v 1803 roci prezident buv upovnovazhenij Aktom vid 3 bereznya 1803 roku vimagati vid kilkoh shtativ organizaciyi sil opolchennya vklyuchayuchi zagoni dobrovolciv Problemi z Velikoyu Britaniyeyu prizveli do Aktu vid 24 lyutogo 1807 roku ta Aktu vid 30 bereznya 1808 roku yaki takozh upovnovazhuvali prezidenta vimagati vid kilkoh shtativ organizaciyi sil opolchennya vklyuchayuchi sili dobrovolciv Akt vid 12 sichnya 1812 roku dozvoliv prezidentu stvoriti do shesti rot rejndzheriv z chisla abo dobrovolciv abo soldativ terminom na odin rik yaksho vin matime dokazi faktichnogo abo zagrozlivogo vtorgnennya z boku bud yakogo plemeni indianciv U lipni bula dozvolena dodatkova kompaniya a v lyutomu 1813 roku she ogolosheno pro rozgortannya desyati dodatkovih rot 6 lyutogo 1812 roku Kongres prijnyav Akt pro dobrovolchij vijskovij korpus yakij peredbachav zbilshennya chiselnosti do 50 000 soldativ na sluzhbu protyagom 12 misyaciv Ci sili perebuvali bezposeredno pid kontrolem federalnogo uryadu a ne kerivnictva miliciyi shtatu U 1818 roci pid chas general Edmund P Gejns upovnovazhiv polkovnika Devida Brirli z prijnyati na sluzhbu indianciv naciyi krik zdijsniti vidbir perevirku ta zabezpechiti z podalshim napravlennyam do fortu Skott Z indianciv krik bulo stvoreno okremij polk z 18 rotami piznishe 28 rotami yaki mali oficerskij sklad zgidno zi statutom armiyi SShA Golovnij vijskovij komanduvach Vilyam Makintosh povnij polkovnik dva vozhdi Dzhordzh Lovett i Nobl Kennard stali majorami 24 lyutogo 1818 roku 1547 voyiniv vstupili na sluzhbu do Spoluchenih Shtativ i sluzhili do pochatku travnya togo zh roku Vklyuchno z vozhdem Onirom Haudzho ta 75 voyinami zibranimi na sluzhbu 8 grudnya 1817 roku usya volonterska sila krikiv nalichuvala 1613 osib Pid chas vijni Chornogo Yastruba armiyi SShA ne vistachalo cherez skorochennya armiyi pislya vijni 1812 roku Naprikinci 1831 roku senator Tomas Gart Benton z Missuri zaproponuvav zakonoproekt yakij upovnovazhuvav prezidenta Dzheksona organizuvati zagin kinnih rejndzheriv z dobrovolciv dlya oboroni kordonu Pochatok vijni Chornogo Yastruba oznachav sho zakonoproekt buv negajno prijnyatij oboma palatami Kongresu 600 kinnih rejndzheriv mali buti zarahovani terminom na odin rik Na pochatku vijni u Floridi abo Drugoyi seminolskoyi vijni Kongres u 1836 roci dozvoliv prezidentu prijnyati na sluzhbu 10 000 dobrovolciv Kongres postanoviv sho dobrovolci povinni sluzhiti abo v pihoti abo v protyagom shesti abo dvanadcyati misyaciv zabezpechuyuchi svij vlasnij odyag i svoyih konej yaksho voni sluzhat u kavaleriyi Ozbroyennya ta obladnannya nadavav federalnij uryad Oficeri povinni buli priznachatisya vidpovidno do zakoniv shtativ abo teritorij u yakih stvoryuvalisya dobrovolchi zagoni Groshove utrimannya ta inshi vinagorodi dlya dobrovolciv na federalnij sluzhbi peredbachali sho dobrovolci ta miliciya sho perebuvayut na federalnij sluzhbi otrimuvatimut taku zh shomisyachnu platnyu pajki odyag abo groshi zamist odyagu furazh i dorozhni koshti sho j kadrovi vijskovosluzhbovci armiyi SShA Voni takozh mali b take zh tabirne sporyadzhennya sho j regulyarna armiya Oficeram i kavaleristam platili 40 centiv na den za koristuvannya privatnimi kinmi ta yih rizik Dobova plata za konej u 40 centiv znachna suma robila kavaleriyu duzhe dorogoyu Krim togo uryad povinen buv zaplatiti za konej yaki zaginuli cherez brak kormu Blizko polovini dobrovolciv yaki sluzhili u Floridi buli kavaleristi Zagalom blizko 10 000 regulyarnih i do 30 000 dobrovolciv korotkij termin sluzhili u Drugij seminolskij vijni Vijna z Meksikoyu prizvela do zamini sistemi miliciyi velikogo oplotu nacionalnoyi oboroni sistemoyu dobrovolciv sho stalo serjoznoyu zminoyu v nacionalnij vijskovij politici SShA Yaksho osnovna chastina soldativ u vijni 1812 roku pohodila z opolchennya to dlya meksikanskoyi vijni SShA mobilizuvali 116 000 soldativ z yakih 42 000 sluzhili v regulyarnij armiyi 13 000 v opolchenni ta 61 000 u dobrovolcyah Z chisla dobrovolciv lishe blizko 30 000 brali uchast u diyah u Meksici Pislya zitknennya za fort Samter u seredini kvitnya 1861 roku prezident Linkoln zaklikav 75 000 osib z chisla miliciyi shtativ na sluzhbu protyagom troh misyaciv Nezabarom vin viyaviv sho ciyeyi kilkosti soldativ nedostatno dlya pridushennya zakolotu i zaklikav 42 034 dobrovolci sluzhiti protyagom troh rokiv 22 lipnya 1861 roku Kongres upovnovazhiv prezidenta prijnyati 500 000 dobrovolciv na sluzhbu na period vid shesti misyaciv do troh rokiv Cherez tri dni she 500 tisyach volonteriv bulo dozvoleno prijnyati do lav armiyi na tri roki Na pochatku 1862 roku Kongres zaboroniv prijmati volonteriv na termin menshe troh rokiv Na pochatku lipnya 1862 roku prezident zaklikav gubernatoriv loyalnih shtativ zaluchiti 300 000 dobrovolciv na tri roki Cherez dva tizhni zminivshi poperednyu politiku dozvolu lishe na dovgostrokovu volontersku sluzhbu Kongres dozvoliv zaluchiti 100 000 dobrovolciv na dev yat misyaciv U serpni 1862 roku prezident nakazav prizvati 300 000 lyudej z chisla miliciyi Perevazhna bilshist osobovogo skladu armiyi Soyuzu buli dobrovolcyami z 2 200 000 soldativ Soyuzu yaki brali uchast u vijni blizko 2 buli prizovnikami a she 6 buli zaminnikami oplachuvanimi prizovnikami Nezabarom pislya ogoloshennya Ispansko amerikanskoyi vijni prezident zaklikav i negajno prijnyav 125 000 dobrovolciv do lav armiyi Nevdovzi buv she odin zaklik dlya naboru 75 000 volonteriv Organizaciya Dobrovolchoyi armiyi vidbuvalasya shlyahom mobilizaciyi isnuyuchih chastin organizovanogo derzhavnogo opolchennya Vostannye dobrovolchi formuvannya bulo stvoreno za chasi sumnozvisnoyi filippinsko amerikanskoyi vijni Ponad 120 000 regulyarnih soldativ i soldativ dobrovolciv sluzhili na Filippinah Ne bilshe 1000 soldativ bulo vbito v boyu abo pomerlo vid ran she 3000 soldativ pomerli vid hvorob a 3000 bulo poraneno ale vizhilo pislya poranennya Div takozhLegion SShA Istoriya armiyi SShA Rezerv Armiyi SShA Timchasova armiya SShA Armiya Konfederativnih Shtativ Ameriki Dobrovolcha armiya Regulyarna armiya SShAPrimitkiVinoski DzherelaDzherelaLiteraturaUnited States Department of War 1912 Report on the Organization of the Land Forces of the United States Washington DC Government Printing Office pp 68 69 Callan John F 1863 The Military Laws of the United States Philadelphia publ George William Childs p 211 ISBN 9781429020626