Мирногра́д (до 2016 року — Димитров) — місто Покровського району Донецької області. Адміністративний центр Мирноградської міської громади. Населення складає 46 904 мешканців (2021).
Мирноград | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Покровський район | ||||||||
Громада | Мирноградська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA14160150010065527 | ||||||||
Засноване | 1911 | ||||||||
Статус міста | з 19651 року | ||||||||
Населення | ▼ 46098 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 23 км² | ||||||||
Густота населення | 2004 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 85320—85329 | ||||||||
Телефонний код | +380-6239 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 183 м | ||||||||
Назва мешканців | мирногра́дець, мирногра́дка, мирногра́дці | ||||||||
День міста | остання неділя серпня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Покровськ | ||||||||
До станції | 16 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 59 км | ||||||||
- залізницею | 59 км | ||||||||
- автошляхами | 68,9 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 542 км | ||||||||
- залізницею | 797 км | ||||||||
- автошляхами | 634 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85322, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Центральна, 9 | ||||||||
Вебсторінка | Мирноградівська міськрада | ||||||||
Міський голова | Брикалов Олександр Леонідович | ||||||||
1місто обласного підпорядкування з 1990 року | |||||||||
Мирноград у Вікісховищі
|
Загальні відомості
Мирноград — одне з типових міст Донецької області. Основу промислового комплексу складає вугільна промисловість. Площа міста Мирнограда — 2 275 га. У місті проживають 55,8 тисяч осіб: з них чоловіки — 26,9 тис., жінки — 28,9 тис. Працездатне населення становить 33,7 тис. людей. Місто має розвинені транспортні зв'язки. Упродовж південної межі міста проходить залізнична магістраль Ясинувата—Чаплине із зупинним пунктом у місті Мирнограді. Усі вантажні перевезення здійснюються через станції Покровськ та Гродівка, розташовані відповідно у 16 та 12 км від міста Мирнограда. Центральною частиною міста проходить автодорога державного значення Покровськ—Костянтинівка, якою здійснюється зв'язок із Донецьком та іншими містами України. Зв'язки з населеним пунктом забезпечує мережа автодоріг місцевого значення. Найближчий аеропорт був розташований у Донецьку на відстані 75 км, зруйнований під час проведення АТО, морський порт у Маріуполі на відстані 191 км.
Географія
Місто Мирноград розташоване у степовій зоні південно-східної частини України, на південному заході Донецького кряжу. Місто входить у . Ґрунтотворними є ліси, лісовидні суглинки. Ґрунтовий покрив переважно складається із звичайних чорноземів.
Клімат помірно континентальний. Характерні сильні вітри, літом висока температура повітря, зливи. Найхолодніші місяці року — січень, лютий, середня температура — −4,8 °C, найтепліший місяць — червень, середня температура — +26,4 °C. Середня кількість опадів становить 524 мм. Переважними є вітри східного та південно-східного напрямку. Глибина промерзання ґрунту до 1 метра. Рельєф являє собою степову рівнину, порізану яружно-байрачною мережею системи балок Родинської та Сенної. Гідрографія території представлена струмками та водостоками, які протікають на дні байраків. Ґрунтові води у заплавах балок залягають на глибині від 0,5 до 3 м, на плато та схилах — вище 10 м.
Для Мирнограда як промислового міста поряд з іншими соціальними проблемами найактуальнішими є поліпшення екологічної ситуації і оптимізації природних ресурсів. Екологічна ситуація міста характеризується як напружена і що потребує реалізації комплексу заходів. У місті сконцентровано 6 промислових підприємств: 3 шахти, збагачувальна фабрика, РМЗ, завод «Буддеталь», 12 підприємств, що надають послуги вугільним підприємствам, 3 автопідприємства. Найболючішими проблемами міста є забруднення повітряного та водного басейнів. В атмосферне повітря стаціонарними установами забруднення в 2002 р. було викинуто 38,508 тис. тонн шкідливих речовин у тому числі твердих — 2,541 тонн газоподібних і рідких — 35,961 тонн. Більша частина викидів шкідливих речовин припадає на підприємства вугільної промисловості та комунального господарства. Високі концентрації викидів спостерігаються у межах санітарно-захисних зон підприємств. Для поліпшення екологічної обстановки передбачено ряд заходів, що враховують запобігання забруднення повітряного, водного басейнів, ґрунту.
Історія
Історичними попередниками міста Мирнограда були два шахтарських селища, утворених біля вугільних рудників — Новоекономічного (1911 р.) та Гродівського (1916 р.). Ці два селища були побудовані на початку XX століття на землях, орендованих у сільських громад сіл Новоекономічного та Гродівки. 1934 року шахті № 5 — 6 ((Гродівський рудник)) було присвоєно ім'я Георгія Димитрова.
1966 року, ймовірно внаслідок тривалих злив, частина терикону шахти 5/6 у Мирнограді зруйнувалася, повністю, знісши будівлі по вулицях Садовій, Жданова та Розинській. Загинули всі, хто перебував у будинках та поряд. Влада тоді приховала трагедію від суспільства.
1972 року шахтарські селища Новоекономічне та Димитров об'єднали під загальною назвою — місто Димитров. Назвали це шахтарське місто прізвищем болгарського політичного діяча, першого президента Болгарії Георгія Димитрова, на честь дружби з болгарським народом, представники якого працювали на шахтах у 60-ті роки. У серпні 1990 року Димитрову наданий статус міста обласного значення.
17 січня 2015 року у місті демонтували пам'ятник Леніну.
21 березня 2016 року згідно з законом про декомунізацію димитровські депутати обрали нову назву та проголосували за перейменування міста на Мирноград.
12 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала місто Димитров у місто Мирноград. За відповідний законопроєкт № 4468 проголосовали 265 народних депутатів. Перейменування набуло чинності 22 травня 2016 року.
27 лютого 2023 року, під час повномасштабного вторгнення РФ до України, росіяни нанесли ракетний удар по місту, пошкодивши дитсадок. Ракетні атаки росіян по місту продовжувалися і надалі
Економіка
На території міста функціонують 6 великих промислових підприємств.
- Державне підприємство шахти «Капітальна» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Мирноградвугілля» — видобуток коксівного вугілля марки Г і ГЖ.
- (Шахта «5/6») виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Мирноградвугілля» — видобуток коксівного вугілля марки Г.
- Шахта «Центральна» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Мирноградвугілля» — видобуток коксівного вугілля марки Г і ГЖ.
- Орендне підприємство ЦЗФ «Комсомольська» Асоціації «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» — здійснює збагачення вугілля марки «К», «Г».
- Закрите акціонерне товариство Мирноградський ремонтно-механічний завод виробляє запчастини до гірничо-шахтного устаткування, виготовляє металоконструкції. Здійснює капітальний ремонт гірничошахтного обладнання, лиття чавуну.
- Державне підприємство завод «Буддеталь» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Красноармійськвугілля» виготовляє залізобетонні, бетонні вироби, шлакоблок, бетоніт, дерев'яні конструкції і пиломатеріали.
У місті є 3 автотранспортних підприємства, що займаються вантажоперевезенням породи, вугілля, будматеріалів, обладнання, продуктів. Покровський автотранспортний підрозділ № 11464 «Донецьк-автотранс».
Державне підприємство «Автомобіліст» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Мирноградвугілля». Мирноградська автобаза структурний підрозділ ДВАТ тресту «Красно-армійськшахтобуд».
Обсяг промислової продукції міста на 2003 рік у діючих оптових цінах передбачений на рівні 267,3 млн грн. Обсяг промислової продукції у цінах у відсотках до 2002 року передбачений на рівні 92 %.
Добування вугілля в обсязі 2430 тис. тонн або 90,3 % до 2002 року. На 2003 рік програмою передбачено отримати прибуток по місту у сумі 1,0 млн грн.
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 55677 осіб, із них 25,98 % зазначили рідною мову українську, 71,78 % — російську, 0,14 % — вірменську, 0,09 % — білоруську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — циганську, болгарську та німецьку, а також польську, грецьку, гагаузьку, угорську та єврейську мови.
Національний склад населення за переписом 2001 року
чисельність | частка, % | |
українці | 36 415 | 64,2 |
росіяни | 17 742 | 31,3 |
татари | 399 | 0,7 |
білоруси | 360 | 0,6 |
вірмени | 134 | 0,2 |
Динаміка зміни населення міста за роками:
Місцевості міста
- «Центр» міста,
- Жилий масив «Даманський»: Мікрорайон «Молодіжний», Мікрорайон «Світлий», Мікрорайон «Східний»,
- Мікрорайон «Західний» (31 квартал),
- 40-ий квартал,
- Селище (Шахти 5/6),
- селище «Новатор»,
- селище «Восьмий»,
- селище «Стандарт».
Освіта і культура
У системі освіти функціонують 11 загальноосвітніх шкіл, школа-інтернат, навчально-виробничий комбінат, 2 ПТУ, вечірня школа. 2002 року на базі школи № 11 було відкрито українську гімназію. 2004 на базі загальноосвітньої школи № 17 було відкрито Мирноградський міський ліцей.
Дитяча музична школа, централізована бібліотечна система (3 філії), міський парк культури та відпочинку ім. Гагаріна, кінотеатр «Софія», структурний підрозділ парку культури та відпочинку. У місті працюють підвідомчі заклади: Палац Культури «Україна», центр гармонійного розвитку дітей та підлітків «Бригантина» та два народних музеї історії шахт — ім. Димитрова і шахти «Центральна».
В ДЮСШ займається близько 1,5 тис. дітей, що становить 20,2 % всіх загально-освітніх шкіл міста. На стадіоні проводяться змагання першості футболу серед команд Другої ліги, також проводяться заняття з легкої атлетики.
Лікарні та Амбулаторії
- «Центральна» лікарня
- «Лікарська» Амбулаторія (м-н «Молодіжний») Унаслідок російського обстрілу заклад був пошкоджений й перестав працювати; Амбулаторії інших районів міста.
- «Інфекційна» лікарня (вул. Соборна район )
Спорт
У місті значного розвитку отримав мотокрос. Ведеться будівництво надсучасної траси. У червні 2012 керівництво міста планувало прийняти у Мирнограді Чемпіонат Європи із мотокросу.
Відомі люди
- [en] — Олімпійський чемпіон, бобслей (1988)
- Віктор Бураков — український легкоатлет, олімпійський чемпіон (1980)
- Диканський Микола Сергійович — радянський фізик, доктор наук, академік РАН
- — художник прикладного мистецтва.
- Капустін Володимир Сергійович (1992—2023)— солдат, учасник російсько-української війни
- Нонна Копержинська — українська актриса театру і кіно, народна артистка УРСР (1967).(В дитинстві навчалась у Мирнограді)
- Роман Мінін — сучасний український художник, представник напрямку жлоб-арт
- Олексій Чернишов — рядовий МВС України, батальйон Дніпро-1, нагороджений орденом За мужність III ступеня
- Журавльов Юрій — прапорщик Служби безпеки України, повний кавалер ордена «За мужність»
- [ru] — Герой Радянського Союзу (1945)
- [ru] — Герой Радянського Союзу (1944) (Працював у Мирнограді)
- [ru] — Герой Радянського Союзу (1945) (Працював у Мирнограді)
- [ru] — Герой Радянського Союзу (1943) (Працював у Мирнограді)
- Соболєв Валерій — український учений у галузі гірничої інженерії. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1993 р.(працював у Мирнограді)
- Рязанцев Микола — український радянський діяч, головний конструктор Харківського конструкторського бюро з двигунобудування при заводі імені Малишева
- Момот Микола — український оперний та концертний співак, соліст Донецького національного академічного театру опери та балету ім. А. Б. Солов'яненка, професор кафедри академічного співу Донецької державної музичної академії ім. С. С. Прокоф'єва, народний артист України (працював у Мирнограді)
- Іван Бридько — двічі Герой Соціалістичної Праці(1948,1957)
- (1993—2023)—Молодший сержант, учасник російсько-української війни.
- Пухальський Тимофій Вікторович (1987—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Степченко Віталій Прокопович (1967—2018) — майстер спорту України міжнародного класу з кікбоксингу, тренер, шестиразовий чемпіон України.
- Чирва Андрій Олександрович (1972—2018) — старший солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Широков Андрій Вікторович (1970—2016) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Шутов Ілля Якимович 15 жовтня 1957. Статус — Борець за незалежність України у XX сторіччі, громадський діяч, науковець, юрист, журналіст — активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.(Працював у Мирнограді)
Релігійні організації
На території Мирнограда функціонує 16 релігійних організацій: Свято-Вознесенська православна церква, Православна церква Святого Дмитрія, Православна церква Різдва Христового, релігійна громада Пантелеймонівської парафії Горлівської єпархії Української православної церкви, ЄХБ — 2, Християнська церква повного Євангелія «Світ миру», Місія «Благая весть», Церква християн повного Євангелія «Церква Божа в пророцтвах Рема», Церква християн віри Євангельської «Джерело життя», християнська церква «Жниво Христове», «Свідки Єгови», ХВЄ Церква Божа в пророцтвах «Слово віри», ХВЄ «Любов Христа», Храм «Петра і Павла Екзархії Греко-католицької Церкви», мусульманська громада. У Мирнограді спостерігається взаєморозуміння між релігійними громадами.
5 січня 2014 року владика Степан (Меньок), Екзарх Донецько-Харківський УГКЦ, у Мирнограді освятив разом із 14-ма священиками новозбудований храм Святих Верховних Апостолів Петра і Павла.
Мирноградські кургани
Біля Мирнограду знаходяться численні кургани бронзового віку, кінець III — початок I тисячоліття до н. е.
Пам'ятки
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/05/160519_dnipro_rename_vc [ 21 травня 2016 у Wayback Machine.] Рада перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро — BBC Україна
- Сорок років тому в Мирнограді вибухнув терикон 1 (відео) [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.], 2 [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]. UnionTB. 02.11.2010 (рос.)
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58788
- Російські війська вдарили ракетою по Мирнограду на Донбасі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 лютого 2023.
- Російська атака на Мирноград: поранено двох людей, пошкоджено будинки
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
- Наведено за даними державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 5 вересня 2011.
- https://kapri.dn.ua/2023/02/11/tjazhka-vtrata-dlja-mirnogradskoi-gromadi/
- . Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 11 січня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 11 січня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://freeradio.com.ua/zahynuv-zakhyshchaiuchy-ridnyi-krai-vshanuimo-khvylynoiu-movchannia-valentyna-poliakova-z-myrnohrada/
- . Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 8 січня 2014.
- . Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 вересня 2019.
Джерела
- Інформаційний портал Донеччини [ 20 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Література
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mirnogra d do 2016 roku Dimitrov misto Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Administrativnij centr Mirnogradskoyi miskoyi gromadi Naselennya skladaye 46 904 meshkanciv 2021 Mirnograd Gerb Mirnograda Prapor Mirnograda Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Pokrovskij rajon Gromada Mirnogradska miska gromada Kod KATOTTG UA14160150010065527 Zasnovane 1911 Status mista z 19651 roku Naselennya 46098 01 01 2022 Plosha 23 km Gustota naselennya 2004 osib km Poshtovi indeksi 85320 85329 Telefonnij kod 380 6239 Koordinati 48 18 08 pn sh 37 15 41 sh d H G O Visota nad rivnem morya 183 m Nazva meshkanciv mirnogra dec mirnogra dka mirnogra dci Den mista ostannya nedilya serpnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Pokrovsk Do stanciyi 16 km Do obl resp centru fizichna 59 km zalizniceyu 59 km avtoshlyahami 68 9 km Do Kiyeva fizichna 542 km zalizniceyu 797 km avtoshlyahami 634 km Miska vlada Adresa 85322 Donecka obl m Mirnograd vul Centralna 9 Vebstorinka Mirnogradivska miskrada Miskij golova Brikalov Oleksandr Leonidovich 1misto oblasnogo pidporyadkuvannya z 1990 roku Mirnograd u Vikishovishi Karta Mirnograd MirnogradZagalni vidomostiMirnograd odne z tipovih mist Doneckoyi oblasti Osnovu promislovogo kompleksu skladaye vugilna promislovist Plosha mista Mirnograda 2 275 ga U misti prozhivayut 55 8 tisyach osib z nih choloviki 26 9 tis zhinki 28 9 tis Pracezdatne naselennya stanovit 33 7 tis lyudej Misto maye rozvineni transportni zv yazki Uprodovzh pivdennoyi mezhi mista prohodit zaliznichna magistral Yasinuvata Chapline iz zupinnim punktom u misti Mirnogradi Usi vantazhni perevezennya zdijsnyuyutsya cherez stanciyi Pokrovsk ta Grodivka roztashovani vidpovidno u 16 ta 12 km vid mista Mirnograda Centralnoyu chastinoyu mista prohodit avtodoroga derzhavnogo znachennya Pokrovsk Kostyantinivka yakoyu zdijsnyuyetsya zv yazok iz Doneckom ta inshimi mistami Ukrayini Zv yazki z naselenim punktom zabezpechuye merezha avtodorig miscevogo znachennya Najblizhchij aeroport buv roztashovanij u Donecku na vidstani 75 km zrujnovanij pid chas provedennya ATO morskij port u Mariupoli na vidstani 191 km GeografiyaMisto Mirnograd roztashovane u stepovij zoni pivdenno shidnoyi chastini Ukrayini na pivdennomu zahodi Doneckogo kryazhu Misto vhodit u Gruntotvornimi ye lisi lisovidni suglinki Gruntovij pokriv perevazhno skladayetsya iz zvichajnih chornozemiv Klimat pomirno kontinentalnij Harakterni silni vitri litom visoka temperatura povitrya zlivi Najholodnishi misyaci roku sichen lyutij serednya temperatura 4 8 C najteplishij misyac cherven serednya temperatura 26 4 C Serednya kilkist opadiv stanovit 524 mm Perevazhnimi ye vitri shidnogo ta pivdenno shidnogo napryamku Glibina promerzannya gruntu do 1 metra Relyef yavlyaye soboyu stepovu rivninu porizanu yaruzhno bajrachnoyu merezheyu sistemi balok Rodinskoyi ta Sennoyi Gidrografiya teritoriyi predstavlena strumkami ta vodostokami yaki protikayut na dni bajrakiv Gruntovi vodi u zaplavah balok zalyagayut na glibini vid 0 5 do 3 m na plato ta shilah vishe 10 m Dlya Mirnograda yak promislovogo mista poryad z inshimi socialnimi problemami najaktualnishimi ye polipshennya ekologichnoyi situaciyi i optimizaciyi prirodnih resursiv Ekologichna situaciya mista harakterizuyetsya yak napruzhena i sho potrebuye realizaciyi kompleksu zahodiv U misti skoncentrovano 6 promislovih pidpriyemstv 3 shahti zbagachuvalna fabrika RMZ zavod Buddetal 12 pidpriyemstv sho nadayut poslugi vugilnim pidpriyemstvam 3 avtopidpriyemstva Najbolyuchishimi problemami mista ye zabrudnennya povitryanogo ta vodnogo basejniv V atmosferne povitrya stacionarnimi ustanovami zabrudnennya v 2002 r bulo vikinuto 38 508 tis tonn shkidlivih rechovin u tomu chisli tverdih 2 541 tonn gazopodibnih i ridkih 35 961 tonn Bilsha chastina vikidiv shkidlivih rechovin pripadaye na pidpriyemstva vugilnoyi promislovosti ta komunalnogo gospodarstva Visoki koncentraciyi vikidiv sposterigayutsya u mezhah sanitarno zahisnih zon pidpriyemstv Dlya polipshennya ekologichnoyi obstanovki peredbacheno ryad zahodiv sho vrahovuyut zapobigannya zabrudnennya povitryanogo vodnogo basejniv gruntu IstoriyaIstorichnimi poperednikami mista Mirnograda buli dva shahtarskih selisha utvorenih bilya vugilnih rudnikiv Novoekonomichnogo 1911 r ta Grodivskogo 1916 r Ci dva selisha buli pobudovani na pochatku XX stolittya na zemlyah orendovanih u silskih gromad sil Novoekonomichnogo ta Grodivki 1934 roku shahti 5 6 Grodivskij rudnik bulo prisvoyeno im ya Georgiya Dimitrova 1966 roku jmovirno vnaslidok trivalih zliv chastina terikonu shahti 5 6 u Mirnogradi zrujnuvalasya povnistyu znisshi budivli po vulicyah Sadovij Zhdanova ta Rozinskij Zaginuli vsi hto perebuvav u budinkah ta poryad Vlada todi prihovala tragediyu vid suspilstva 1972 roku shahtarski selisha Novoekonomichne ta Dimitrov ob yednali pid zagalnoyu nazvoyu misto Dimitrov Nazvali ce shahtarske misto prizvishem bolgarskogo politichnogo diyacha pershogo prezidenta Bolgariyi Georgiya Dimitrova na chest druzhbi z bolgarskim narodom predstavniki yakogo pracyuvali na shahtah u 60 ti roki U serpni 1990 roku Dimitrovu nadanij status mista oblasnogo znachennya 17 sichnya 2015 roku u misti demontuvali pam yatnik Leninu 21 bereznya 2016 roku zgidno z zakonom pro dekomunizaciyu dimitrovski deputati obrali novu nazvu ta progolosuvali za perejmenuvannya mista na Mirnograd 12 travnya 2016 roku Verhovna Rada perejmenuvala misto Dimitrov u misto Mirnograd Za vidpovidnij zakonoproyekt 4468 progolosovali 265 narodnih deputativ Perejmenuvannya nabulo chinnosti 22 travnya 2016 roku 27 lyutogo 2023 roku pid chas povnomasshtabnogo vtorgnennya RF do Ukrayini rosiyani nanesli raketnij udar po mistu poshkodivshi ditsadok Raketni ataki rosiyan po mistu prodovzhuvalisya i nadaliEkonomikaAdministrativna budivlya shahti Kapitalna Na teritoriyi mista funkcionuyut 6 velikih promislovih pidpriyemstv Derzhavne pidpriyemstvo shahti Kapitalna virobnichogo ob yednannya z vidobutku vugillya Mirnogradvugillya vidobutok koksivnogo vugillya marki G i GZh Shahta 5 6 virobnichogo ob yednannya z vidobutku vugillya Mirnogradvugillya vidobutok koksivnogo vugillya marki G Shahta Centralna virobnichogo ob yednannya z vidobutku vugillya Mirnogradvugillya vidobutok koksivnogo vugillya marki G i GZh Orendne pidpriyemstvo CZF Komsomolska Asociaciyi Donbaskij rozrahunkovo finansovij centr zdijsnyuye zbagachennya vugillya marki K G Zakrite akcionerne tovaristvo Mirnogradskij remontno mehanichnij zavod viroblyaye zapchastini do girnicho shahtnogo ustatkuvannya vigotovlyaye metalokonstrukciyi Zdijsnyuye kapitalnij remont girnichoshahtnogo obladnannya littya chavunu Derzhavne pidpriyemstvo zavod Buddetal virobnichogo ob yednannya z vidobutku vugillya Krasnoarmijskvugillya vigotovlyaye zalizobetonni betonni virobi shlakoblok betonit derev yani konstrukciyi i pilomateriali U misti ye 3 avtotransportnih pidpriyemstva sho zajmayutsya vantazhoperevezennyam porodi vugillya budmaterialiv obladnannya produktiv Pokrovskij avtotransportnij pidrozdil 11464 Doneck avtotrans Derzhavne pidpriyemstvo Avtomobilist virobnichogo ob yednannya z vidobutku vugillya Mirnogradvugillya Mirnogradska avtobaza strukturnij pidrozdil DVAT trestu Krasno armijskshahtobud Obsyag promislovoyi produkciyi mista na 2003 rik u diyuchih optovih cinah peredbachenij na rivni 267 3 mln grn Obsyag promislovoyi produkciyi u cinah u vidsotkah do 2002 roku peredbachenij na rivni 92 Dobuvannya vugillya v obsyazi 2430 tis tonn abo 90 3 do 2002 roku Na 2003 rik programoyu peredbacheno otrimati pributok po mistu u sumi 1 0 mln grn NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 55677 osib iz nih 25 98 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 71 78 rosijsku 0 14 virmensku 0 09 bilorusku 0 03 moldovsku 0 01 cigansku bolgarsku ta nimecku a takozh polsku grecku gagauzku ugorsku ta yevrejsku movi Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2001 roku chiselnist chastka ukrayinci 36 415 64 2 rosiyani 17 742 31 3 tatari 399 0 7 bilorusi 360 0 6 virmeni 134 0 2 Dinamika zmini naselennya mista za rokami Miscevosti mista Centr mista Zhilij masiv Damanskij Mikrorajon Molodizhnij Mikrorajon Svitlij Mikrorajon Shidnij Mikrorajon Zahidnij 31 kvartal 40 ij kvartal Selishe Shahti 5 6 selishe Novator selishe Vosmij selishe Standart Osvita i kulturaU sistemi osviti funkcionuyut 11 zagalnoosvitnih shkil shkola internat navchalno virobnichij kombinat 2 PTU vechirnya shkola 2002 roku na bazi shkoli 11 bulo vidkrito ukrayinsku gimnaziyu 2004 na bazi zagalnoosvitnoyi shkoli 17 bulo vidkrito Mirnogradskij miskij licej Dityacha muzichna shkola centralizovana bibliotechna sistema 3 filiyi miskij park kulturi ta vidpochinku im Gagarina kinoteatr Sofiya strukturnij pidrozdil parku kulturi ta vidpochinku U misti pracyuyut pidvidomchi zakladi Palac Kulturi Ukrayina centr garmonijnogo rozvitku ditej ta pidlitkiv Brigantina ta dva narodnih muzeyi istoriyi shaht im Dimitrova i shahti Centralna V DYuSSh zajmayetsya blizko 1 5 tis ditej sho stanovit 20 2 vsih zagalno osvitnih shkil mista Na stadioni provodyatsya zmagannya pershosti futbolu sered komand Drugoyi ligi takozh provodyatsya zanyattya z legkoyi atletiki Likarni ta Ambulatoriyi Centralna likarnya Likarska Ambulatoriya m n Molodizhnij Unaslidok rosijskogo obstrilu zaklad buv poshkodzhenij j perestav pracyuvati Ambulatoriyi inshih rajoniv mista Infekcijna likarnya vul Soborna rajon SportU misti znachnogo rozvitku otrimav motokros Vedetsya budivnictvo nadsuchasnoyi trasi U chervni 2012 kerivnictvo mista planuvalo prijnyati u Mirnogradi Chempionat Yevropi iz motokrosu Vidomi lyudi en Olimpijskij chempion bobslej 1988 Viktor Burakov ukrayinskij legkoatlet olimpijskij chempion 1980 Dikanskij Mikola Sergijovich radyanskij fizik doktor nauk akademik RAN hudozhnik prikladnogo mistectva Kapustin Volodimir Sergijovich 1992 2023 soldat uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Nonna Koperzhinska ukrayinska aktrisa teatru i kino narodna artistka URSR 1967 V ditinstvi navchalas u Mirnogradi Roman Minin suchasnij ukrayinskij hudozhnik predstavnik napryamku zhlob art Oleksij Chernishov ryadovij MVS Ukrayini bataljon Dnipro 1 nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya Zhuravlov Yurij praporshik Sluzhbi bezpeki Ukrayini povnij kavaler ordena Za muzhnist ru Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 ru Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Pracyuvav u Mirnogradi ru Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Pracyuvav u Mirnogradi ru Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Pracyuvav u Mirnogradi Sobolyev Valerij ukrayinskij uchenij u galuzi girnichoyi inzheneriyi Doktor tehnichnih nauk profesor Akademik AN VSh Ukrayini z 1993 r pracyuvav u Mirnogradi Ryazancev Mikola ukrayinskij radyanskij diyach golovnij konstruktor Harkivskogo konstruktorskogo byuro z dvigunobuduvannya pri zavodi imeni Malisheva Momot Mikola ukrayinskij opernij ta koncertnij spivak solist Doneckogo nacionalnogo akademichnogo teatru operi ta baletu im A B Solov yanenka profesor kafedri akademichnogo spivu Doneckoyi derzhavnoyi muzichnoyi akademiyi im S S Prokof yeva narodnij artist Ukrayini pracyuvav u Mirnogradi Ivan Bridko dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1948 1957 1993 2023 Molodshij serzhant uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Puhalskij Timofij Viktorovich 1987 2018 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Stepchenko Vitalij Prokopovich 1967 2018 majster sportu Ukrayini mizhnarodnogo klasu z kikboksingu trener shestirazovij chempion Ukrayini Chirva Andrij Oleksandrovich 1972 2018 starshij soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shirokov Andrij Viktorovich 1970 2016 soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shutov Illya Yakimovich 15 zhovtnya 1957 Status Borec za nezalezhnist Ukrayini u XX storichchi gromadskij diyach naukovec yurist zhurnalist aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi za nezalezhnist i demokratichnij ustrij Ukrayini Pracyuvav u Mirnogradi Religijni organizaciyiNa teritoriyi Mirnograda funkcionuye 16 religijnih organizacij Svyato Voznesenska pravoslavna cerkva Pravoslavna cerkva Svyatogo Dmitriya Pravoslavna cerkva Rizdva Hristovogo religijna gromada Pantelejmonivskoyi parafiyi Gorlivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi YeHB 2 Hristiyanska cerkva povnogo Yevangeliya Svit miru Misiya Blagaya vest Cerkva hristiyan povnogo Yevangeliya Cerkva Bozha v proroctvah Rema Cerkva hristiyan viri Yevangelskoyi Dzherelo zhittya hristiyanska cerkva Zhnivo Hristove Svidki Yegovi HVYe Cerkva Bozha v proroctvah Slovo viri HVYe Lyubov Hrista Hram Petra i Pavla Ekzarhiyi Greko katolickoyi Cerkvi musulmanska gromada U Mirnogradi sposterigayetsya vzayemorozuminnya mizh religijnimi gromadami 5 sichnya 2014 roku vladika Stepan Menok Ekzarh Donecko Harkivskij UGKC u Mirnogradi osvyativ razom iz 14 ma svyashenikami novozbudovanij hram Svyatih Verhovnih Apostoliv Petra i Pavla Mirnogradski kurgani Bilya Mirnogradu znahodyatsya chislenni kurgani bronzovogo viku kinec III pochatok I tisyacholittya do n e Pam yatkiPam yatki MirnogradaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF http www bbc com ukrainian politics 2016 05 160519 dnipro rename vc 21 travnya 2016 u Wayback Machine Rada perejmenuvala Dnipropetrovsk na Dnipro BBC Ukrayina Sorok rokiv tomu v Mirnogradi vibuhnuv terikon 1 video 28 bereznya 2016 u Wayback Machine 2 11 listopada 2013 u Wayback Machine UnionTB 02 11 2010 ros http w1 c1 rada gov ua pls zweb2 webproc4 1 pf3511 58788 Rosijski vijska vdarili raketoyu po Mirnogradu na Donbasi RBK Ukraina ukr Procitovano 28 lyutogo 2023 Rosijska ataka na Mirnograd poraneno dvoh lyudej poshkodzheno budinki Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 23 bereznya 2014 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 Navedeno za danimi derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 11 grudnya 2011 Procitovano 5 veresnya 2011 https kapri dn ua 2023 02 11 tjazhka vtrata dlja mirnogradskoi gromadi Arhiv originalu za 3 travnya 2014 Procitovano 11 sichnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 30 chervnya 2016 Procitovano 11 sichnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https freeradio com ua zahynuv zakhyshchaiuchy ridnyi krai vshanuimo khvylynoiu movchannia valentyna poliakova z myrnohrada Arhiv originalu za 8 sichnya 2014 Procitovano 8 sichnya 2014 Google My Maps Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2019 DzherelaInformacijnij portal Donechchini 20 veresnya 2007 u Wayback Machine LiteraturaVasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c