Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дж̀ованні Кр̀оче (італ. Giovanni Croce) або Далла Кроче (італ. Dalla Croce) (також Іоанне а Круче Клодіенсіс (Ioanne a Cruce Clodiensis), Дзуанне Кйоццотто (Zuanne Chiozotto)) (1557, Кіоджа — 15 травня 1609, Венеція) — італійський композитор пізнього Відродження та раннього бароко, представник венеційської школи. Був зокрема відомий як мадригаліст, мав великий вплив на розвиток канцонети.
| Джованні Кроче | |
|---|---|
| італ. Giovanni Croce | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1557 |
| Місце народження | Кіоджа |
| Дата смерті | 15 травня 1609 |
| Місце смерті | Венеція |
| Громадянство |  Італія |
| Національність | італієць |
| Віросповідання | католицька церква |
| Професія | композитор, капельмейстер, священик |
| Вчителі | Джозеффо Царліно |
| Жанр | меса, мотет, мадригал, канцонета мадригальна комедія |
| Колективи | капела собору Сан Марко |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Джованні Кроче народився у Кіоджі, рибальскому місті на березі Адріатичного моря за 25 км на південь від Венеції, від якого походять його імена Джованні а Круче Клодіенсіс (Giovanni a Cruce Clodiensis) та Кйоццотто (Chiozzotto). Був учнем свого земляка Джозеффо Царліно, який у 1565 році, коли йому було вісім років, увів його як півче контральто до капели Собору Сан Марко. Очевидно Царліно знайшов його у хорі кафедрального собору Кіоджи й забрав до Сан Марко.
Висвячений на священика раніше 1585 року, Кроче завжди належав до церкви Санта Марія Формоза, але паралельно був кантором Сан Марко.
З 1593 року йому була довірена музична підготовка дітей у семінарії з додатковою платою у 10 дукатів. У 1595 році після смерті Царліно був призначений віцекапельмейстером Сан Марко.
Належав до прогресивної течії венеційської композиторської школи, яку очолював Бальдассаре Донато (на чолі консервативної стояв Царліно).
Коли помер Донато, тогочасний капельмейстер собору, прокуратор Федеріко Контаріні висловив бажання шукати нового маестро поза Венецією, але дож Маріно Ґрімані наполіг на оголошенні звичного конкурсу, який Кроче виграв і 13 липня 1603 року обійняв цю, таку важливу для історії музики, посаду. Відомо, що по двох роках після того Кроче написав реквієм на смерть цього дожа, але інших відомостей про твір не збереглося.
У 1607 році йому було призначено помічника Бартоломео Морезіні, оскільки він був хворий, страждав на подагру. Два роки по тому, 15 травня 1609 року помер. Місце смерті — Венеція.
Під час його керівництва музичний рівень славетної капели знизився, а при його наступникові Джуліо Чезаре Мартіненґо вона пережила часів найбільшого свого занепаду. Відновити її високу якість зміг лише Клаудіо Монтеверді, що заступив Мартіненґо на посаді капельмейстера у 1613 році.
Музика та впливи
Сакральна музика
Кроче писав менше поліхоральної музики, ніж Андреа та Джованні Ґабріелі, і хоча й залишив велику кількість творів для чотирьох хорів, написаних для Фердинанда Австрійського (майбутнього імператора Фердінанда II) та декілька потрійних хорів на псалми (лише один зберігся), його творчість на сьогодні не є відомою. Проте у свій час він був знаменитим і мав великий вплив на музику як в Італії, так і за її кордоном.
Як автор сакральної музики він був здебільшого консервативним, писав (розділені хори) у манері Адріана Вілларта та , більш схожі на музику композиторів римської школи. Однак згодом він створив декілька композицій у новаційній формі , яка була спробою об'єднати нововведення з величним венеційським поліхоральним стилем. Це посмертна збірка «Sacre Cantilene Concertate» (1610), для 3, 5 або 6 голосів соло, continuo та 4 голосів інструментального супроводу (Ripieno), що може бути збільшений на власний розсуд (очевидно в різних частинах храму. Сакральна музика Кроче здебільша написана для подвійного хору: три меси, дві книги мотетів і музика для третьої години, утрені та вечірні. Хоча Кроче писав переважно для професійних півчих Сан Марко, більшість його творів технічно прості, через що багато з них залишились популярними серед аматорів. Збірка мотетів на 4 голоси 1597 явно призначена для малоамбітних церковних хорів.
Він був серед перших, хто публікував партитури з continuo; чимало його збірок для подвійних хорів видавалося або з «Basso per sonare nell'organo» (Басом, щоб грати на органі) або з «Partidura» (або Spartidura) (Партитурою), в яких вказувалось басо-контінуо для обох хорів.
Стилістичне Кроче був радше під впливом Андреа Ґабріелі, ніж його племінника Джованні, хоча вони й були ближчими один одному за віком (Ґабріелі приблизно на 2 роки старший); Кроче віддавав перевагу емоційній незворушності, ясності Палестріни та в цілому більш легкому характеру музики Андреа.
Світська музика
Особливо важливу роль відіграв Кроче у розвиткові канцонети та мадригальної комедії. Він створив велику кількість легкоспіваних, популярних та часто веселих канцонет. Деякі з його збірок є сатеричними (наприклад, музика до смішних сцен на венеційському карнавалі «Дотепні та смішні маски для карнавалу» (Mascarate piacevoli et ridicolose per il carnevale), 1590), деякі написані на діалекті.
Кроче був одним з перших композиторів, щопочали послуговуватися терміном Капричо — у заголовку до однієї з канцонет зі збірки «Triaca musicale» (Музична панацея) 1595. Обидві збірки (з Mascarate piacevoli) призначені для співання в костюмах та масках на венеційському карнавалі.
Його канцонети та мадригали мали дуже значний вплив у Нідерландах та Англії, де вони були перевидані у другій книзі «Musica transalpina» (1597), однієї зі збірок, які ініціювали там манію компонування мадригалів. Музика Кроче була популярною в Англії, а Томас Морлі особливо виділяв його як головного композитора (master composer); понад те, Кроче мабуть мав найбільший вплив на Морлі. Джон Доуленд також був під значним впливом Кроче, навіть відвідав його в Італії.
Твори
- Sonate a 5 (Венеція, 1580)
- Перша книга мадригалів на п'ять голосів (Il primo libro dei madrigali a cinque voci) (Венеція, 1585)
- Друга книга мадригалів на п'ять голосів, з одним на чотири та відлунням (Il secondo libro dei madrigali a cinque voci, con uno a quattro e l'eco) (Венеція, 1588)
- Мотети на вісім голосів (Mottetti a otto voci) (Венеція, 1589)
- Друга книга мотетів на вісім голосів (Il secondo libro dei mottetti a otto voci) (Венеція, 1590)
Ці дві книги були перевидані під назвою:
- Псалми на три голоси, що співаються у терцію (Salmi a tre voci che si cantano a terza), Te Deum, Benedictus, (Венеція, 1596)
- Музична панацея, у якій є різні капричо на 4, 5, 6, та 7 голосів, наново скомпоновані та випущені у світ Triacca musicale nella quale vi sono diversi capricci a 4, 5, 6 e 7 voci, nuovamente composta e data in luce (Венеція, 1597). Ця цікава збірка містить в собі дуже оригінальні композиції на слова венеційською мовою:
- відлуння на шість голосів, дуже дотепно написане
- маска на чотири
- пісня солов'я та зозулі
- пісенька малят
- пісня селян, на 6 голосів
- Гра гуски ((il gioco dell'oca) на 6 голосів
- пісня раба, на сім голосів
- Канцонети на чотири голоси, книга I (Canzonette a 4 voci, libro I)
- Vespertinae omnium solemnitatum psalmodie 8 vocum
- Sacrae cantiones quinque vocum
- Меса на чотири голоси, книга I (Messa a cinque voci, libro I)
- Septem psalmi paenitentiales sex vocum
- Магніфікат для всіх тонів на шість голосів (Magnificat per tutti li tuoni a 6 voci)
- Lamentazioni ed improperii per la settimana santa con le lezioni della natività di Nostro Signore a 4 voci
- Мотети на 4 голоси (Mottetti a 4 voci)
- Нові ламентації на святу седмицю на шість голосів (Nove lamentazioni per la settimana santa a sei voci)
- Мадригали на шість голосів (Madrigali a sei voci)
- Cantiones sacrae octo vocum cum basso continuo ad organum
Боденшуц помістив мотети на вісім голосів до своєї florilegii porlensis. Мадригали Кроче також знаходяться у збірці «Гірлянда мадригалів найчудовіших авторів наших часів» (Ghirlanda di madrigali a sei voci di diversi eccellentissimi autori de' nostri tempi), в Антверпені, у Палезіо1601 in-4°
Примітки
- Кроче повідомляє про це у присвяті своєї першої книги мадригалів.
- Arnold, p. 35
- Mottetti a otto voci del Reverendo Padre Giovanni Croce Chiozzotto, maestro di cappella della serenissima signoria di Venetia in San Marco, commodi per le voci et per cantar con ogni stromenti, nuovamente ristampati et corretti. in Венеція, appresso Giacomo Vincenti
Бібліографія
- F. Caffi, Storia della musica sacra nella già cappella ducale di San Marco in Venezia dal 1318 al 1719, i, Venezia 1854, pp. 200–206
- H. Leichtentritt, Gesch. der Motette, Leipzig 1908, p. 218
- A. W. Ambros, Gesch. der Musik, IV, Leipzig 1909, pp. 118, 264, 267
- P. Wagner, Gesch. der Messe, Leipzig 1913, p. 410
- A. Einstein, The Italian Madrigal, II, Princeton, N. J., 1949, pp. 798–802* A. Obertello, Madrigali ital. in Inghilterra, Milano 1949, pp. 13 s., 118, 135, 141, 291, 305, 309, 335
- Статті "Giovanni Croce, Canzonetta" in The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980.
- Gustave Reese, Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954.
- The New Harvard Dictionary of Music, ed. Don Randel. Cambridge, Massachusetts, Harvard University Press, 1986.
- Denis Arnold, Giovanni Gabrieli and the Music of the Venetian High Renaissance. London, Oxford University Press, 1979.
Джерела
- Біографічний Словник Італійців (Dizionario Biografico degli Italiani) - том 31 (1985)(італ.) [ 6 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Зовнішні посилання
- Джованні Кроче - 'O sacrum convivium'. Cappella Marciana - YouTube (спів та ноти) [ 26 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Співайте Господові (Cantate Domino) - YouTube
- Джованні Кроче: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
- Ноти в архіві
- Вільні ноти авторства Джованні Кроче на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- http://www.ifagiolini.com/croce.htm [ 19 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzh ovanni Kr oche ital Giovanni Croce abo Dalla Kroche ital Dalla Croce takozh Ioanne a Kruche Klodiensis Ioanne a Cruce Clodiensis Dzuanne Kjoccotto Zuanne Chiozotto 1557 Kiodzha 15 travnya 1609 Veneciya italijskij kompozitor piznogo Vidrodzhennya ta rannogo baroko predstavnik venecijskoyi shkoli Buv zokrema vidomij yak madrigalist mav velikij vpliv na rozvitok kanconeti Dzhovanni Krocheital Giovanni CroceOsnovna informaciyaData narodzhennya1557 1557 Misce narodzhennyaKiodzhaData smerti15 travnya 1609 1609 05 15 Misce smertiVeneciyaGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecVirospovidannyakatolicka cerkvaProfesiyakompozitor kapelmejster svyashenikVchiteliDzhozeffo CarlinoZhanrmesa motet madrigal kanconeta madrigalna komediyaKolektivikapela soboru San Marko Fajli u VikishovishiBiografiyaDzhovanni Kroche narodivsya u Kiodzhi ribalskomu misti na berezi Adriatichnogo morya za 25 km na pivden vid Veneciyi vid yakogo pohodyat jogo imena Dzhovanni a Kruche Klodiensis Giovanni a Cruce Clodiensis ta Kjoccotto Chiozzotto Buv uchnem svogo zemlyaka Dzhozeffo Carlino yakij u 1565 roci koli jomu bulo visim rokiv uviv jogo yak pivche kontralto do kapeli Soboru San Marko Ochevidno Carlino znajshov jogo u hori kafedralnogo soboru Kiodzhi j zabrav do San Marko Visvyachenij na svyashenika ranishe 1585 roku Kroche zavzhdi nalezhav do cerkvi Santa Mariya Formoza ale paralelno buv kantorom San Marko Z 1593 roku jomu bula dovirena muzichna pidgotovka ditej u seminariyi z dodatkovoyu platoyu u 10 dukativ U 1595 roci pislya smerti Carlino buv priznachenij vicekapelmejsterom San Marko Nalezhav do progresivnoyi techiyi venecijskoyi kompozitorskoyi shkoli yaku ocholyuvav Baldassare Donato na choli konservativnoyi stoyav Carlino Koli pomer Donato togochasnij kapelmejster soboru prokurator Federiko Kontarini visloviv bazhannya shukati novogo maestro poza Veneciyeyu ale dozh Marino Grimani napolig na ogoloshenni zvichnogo konkursu yakij Kroche vigrav i 13 lipnya 1603 roku obijnyav cyu taku vazhlivu dlya istoriyi muziki posadu Vidomo sho po dvoh rokah pislya togo Kroche napisav rekviyem na smert cogo dozha ale inshih vidomostej pro tvir ne zbereglosya U 1607 roci jomu bulo priznacheno pomichnika Bartolomeo Morezini oskilki vin buv hvorij strazhdav na podagru Dva roki po tomu 15 travnya 1609 roku pomer Misce smerti Veneciya Pid chas jogo kerivnictva muzichnij riven slavetnoyi kapeli znizivsya a pri jogo nastupnikovi Dzhulio Chezare Martinengo vona perezhila chasiv najbilshogo svogo zanepadu Vidnoviti yiyi visoku yakist zmig lishe Klaudio Monteverdi sho zastupiv Martinengo na posadi kapelmejstera u 1613 roci Muzika ta vpliviSakralna muzika Cantate Domino source source Pri problemah glyante v dovidku Kroche pisav menshe polihoralnoyi muziki nizh Andrea ta Dzhovanni Gabrieli i hocha j zalishiv veliku kilkist tvoriv dlya chotiroh horiv napisanih dlya Ferdinanda Avstrijskogo majbutnogo imperatora Ferdinanda II ta dekilka potrijnih horiv na psalmi lishe odin zberigsya jogo tvorchist na sogodni ne ye vidomoyu Prote u svij chas vin buv znamenitim i mav velikij vpliv na muziku yak v Italiyi tak i za yiyi kordonom Yak avtor sakralnoyi muziki vin buv zdebilshogo konservativnim pisav rozdileni hori u maneri Adriana Villarta ta bilsh shozhi na muziku kompozitoriv rimskoyi shkoli Odnak zgodom vin stvoriv dekilka kompozicij u novacijnij formi yaka bula sproboyu ob yednati novovvedennya z velichnim venecijskim polihoralnim stilem Ce posmertna zbirka Sacre Cantilene Concertate 1610 dlya 3 5 abo 6 golosiv solo continuo ta 4 golosiv instrumentalnogo suprovodu Ripieno sho mozhe buti zbilshenij na vlasnij rozsud ochevidno v riznih chastinah hramu Sakralna muzika Kroche zdebilsha napisana dlya podvijnogo horu tri mesi dvi knigi motetiv i muzika dlya tretoyi godini utreni ta vechirni Hocha Kroche pisav perevazhno dlya profesijnih pivchih San Marko bilshist jogo tvoriv tehnichno prosti cherez sho bagato z nih zalishilis populyarnimi sered amatoriv Zbirka motetiv na 4 golosi 1597 yavno priznachena dlya maloambitnih cerkovnih horiv Vin buv sered pershih hto publikuvav partituri z continuo chimalo jogo zbirok dlya podvijnih horiv vidavalosya abo z Basso per sonare nell organo Basom shob grati na organi abo z Partidura abo Spartidura Partituroyu v yakih vkazuvalos baso kontinuo dlya oboh horiv Stilistichne Kroche buv radshe pid vplivom Andrea Gabrieli nizh jogo pleminnika Dzhovanni hocha voni j buli blizhchimi odin odnomu za vikom Gabrieli priblizno na 2 roki starshij Kroche viddavav perevagu emocijnij nezvorushnosti yasnosti Palestrini ta v cilomu bilsh legkomu harakteru muziki Andrea Svitska muzika Osoblivo vazhlivu rol vidigrav Kroche u rozvitkovi kanconeti ta madrigalnoyi komediyi Vin stvoriv veliku kilkist legkospivanih populyarnih ta chasto veselih kanconet Deyaki z jogo zbirok ye saterichnimi napriklad muzika do smishnih scen na venecijskomu karnavali Dotepni ta smishni maski dlya karnavalu Mascarate piacevoli et ridicolose per il carnevale 1590 deyaki napisani na dialekti Kroche buv odnim z pershih kompozitoriv shopochali poslugovuvatisya terminom Kapricho u zagolovku do odniyeyi z kanconet zi zbirki Triaca musicale Muzichna panaceya 1595 Obidvi zbirki z Mascarate piacevoli priznacheni dlya spivannya v kostyumah ta maskah na venecijskomu karnavali Jogo kanconeti ta madrigali mali duzhe znachnij vpliv u Niderlandah ta Angliyi de voni buli perevidani u drugij knizi Musica transalpina 1597 odniyeyi zi zbirok yaki iniciyuvali tam maniyu komponuvannya madrigaliv Muzika Kroche bula populyarnoyu v Angliyi a Tomas Morli osoblivo vidilyav jogo yak golovnogo kompozitora master composer ponad te Kroche mabut mav najbilshij vpliv na Morli Dzhon Doulend takozh buv pid znachnim vplivom Kroche navit vidvidav jogo v Italiyi TvoriSonate a 5 Veneciya 1580 Persha kniga madrigaliv na p yat golosiv Il primo libro dei madrigali a cinque voci Veneciya 1585 Druga kniga madrigaliv na p yat golosiv z odnim na chotiri ta vidlunnyam Il secondo libro dei madrigali a cinque voci con uno a quattro e l eco Veneciya 1588 Moteti na visim golosiv Mottetti a otto voci Veneciya 1589 Druga kniga motetiv na visim golosiv Il secondo libro dei mottetti a otto voci Veneciya 1590 Ci dvi knigi buli perevidani pid nazvoyu Moteti na visim golosiv velebnogo Padre Dzhovanni Kroche Kjoccotto maestro di kapela najyasnishoyi sinjoriyi Veneciyi u San Marko zruchni dlya golosiv ta dlya spivu z usyakim instrumentom znovu perevidani ta vipravleni u Veneciyi u Dzhakomo Vinchenti Psalmi na tri golosi sho spivayutsya u terciyu Salmi a tre voci che si cantano a terza Te Deum Benedictus Veneciya 1596 Muzichna panaceya u yakij ye rizni kapricho na 4 5 6 ta 7 golosiv nanovo skomponovani ta vipusheni u svit Triacca musicale nella quale vi sono diversi capricci a 4 5 6 e 7 voci nuovamente composta e data in luce Veneciya 1597 Cya cikava zbirka mistit v sobi duzhe originalni kompoziciyi na slova venecijskoyu movoyu vidlunnya na shist golosiv duzhe dotepno napisane maska na chotiri pisnya solov ya ta zozuli pisenka malyat pisnya selyan na 6 golosiv Gra guski il gioco dell oca na 6 golosiv pisnya raba na sim golosiv Kanconeti na chotiri golosi kniga I Canzonette a 4 voci libro I Vespertinae omnium solemnitatum psalmodie 8 vocum Sacrae cantiones quinque vocum Mesa na chotiri golosi kniga I Messa a cinque voci libro I Septem psalmi paenitentiales sex vocum Magnifikat dlya vsih toniv na shist golosiv Magnificat per tutti li tuoni a 6 voci Lamentazioni ed improperii per la settimana santa con le lezioni della nativita di Nostro Signore a 4 voci Moteti na 4 golosi Mottetti a 4 voci Novi lamentaciyi na svyatu sedmicyu na shist golosiv Nove lamentazioni per la settimana santa a sei voci Madrigali na shist golosiv Madrigali a sei voci Cantiones sacrae octo vocum cum basso continuo ad organum Bodenshuc pomistiv moteti na visim golosiv do svoyeyi florilegii porlensis Madrigali Kroche takozh znahodyatsya u zbirci Girlyanda madrigaliv najchudovishih avtoriv nashih chasiv Ghirlanda di madrigali a sei voci di diversi eccellentissimi autori de nostri tempi v Antverpeni u Palezio1601 in 4 PrimitkiKroche povidomlyaye pro ce u prisvyati svoyeyi pershoyi knigi madrigaliv Arnold p 35 Mottetti a otto voci del Reverendo Padre Giovanni Croce Chiozzotto maestro di cappella della serenissima signoria di Venetia in San Marco commodi per le voci et per cantar con ogni stromenti nuovamente ristampati et corretti in Veneciya appresso Giacomo VincentiBibliografiyaF Caffi Storia della musica sacra nella gia cappella ducale di San Marco in Venezia dal 1318 al 1719 i Venezia 1854 pp 200 206 H Leichtentritt Gesch der Motette Leipzig 1908 p 218 A W Ambros Gesch der Musik IV Leipzig 1909 pp 118 264 267 P Wagner Gesch der Messe Leipzig 1913 p 410 A Einstein The Italian Madrigal II Princeton N J 1949 pp 798 802 A Obertello Madrigali ital in Inghilterra Milano 1949 pp 13 s 118 135 141 291 305 309 335 Statti Giovanni Croce Canzonetta in The New Grove Dictionary of Music and Musicians ed Stanley Sadie 20 vol London Macmillan Publishers Ltd 1980 ISBN 1 56159 174 2 Gustave Reese Music in the Renaissance New York W W Norton amp Co 1954 ISBN 0 393 09530 4 The New Harvard Dictionary of Music ed Don Randel Cambridge Massachusetts Harvard University Press 1986 ISBN 0 674 61525 5 Denis Arnold Giovanni Gabrieli and the Music of the Venetian High Renaissance London Oxford University Press 1979 ISBN 0 19 315232 0DzherelaBiografichnij Slovnik Italijciv Dizionario Biografico degli Italiani tom 31 1985 ital 6 lyutogo 2013 u Wayback Machine Zovnishni posilannyaDzhovanni Kroche O sacrum convivium Cappella Marciana YouTube spiv ta noti 26 veresnya 2016 u Wayback Machine Spivajte Gospodovi Cantate Domino YouTube Dzhovanni Kroche noti na sajti ChoralWiki angl Noti v arhivi Vilni noti avtorstva Dzhovanni Kroche na sajti International Music Score Library Project IMSLP http www ifagiolini com croce htm 19 listopada 2008 u Wayback Machine